Holy Venerable-Martyr Eudocia (98-117)
Great Fast Day 19. Abstention from meat and foods that contain meat. According to liturgical prescriptions, the Divine Liturgy is not celebrated today.
FRIDAY MORNING MATINS
Sessional Hymn I, Tone 6
No sooner had the wood of Your Cross been set up, O Christ our Lord,* than the foundations of death were shaken.* Hell swallowed You eagerly, but it let You go with trembling.* You have shown us Your salvation, O Holy One, and we glorify You, O Son of God;* have mercy on us.
Exalt the Lord our God, and worship at His footstool for He is holy.
O Lord, the Jews condemned You to death, who are the Life of all;* with the rod of Moses You led them on dry ground through the Red Sea,* yet they nailed You to the Cross;* You have suckled them with honey from the rock,* yet they gave You gall.* But You willingly endured these things,* to free us from the bondage of the enemy.* O Christ our God, glory to You.
God is wonderful in His saints, the God of Israel.
The Lord has given glory to those who preached Christ in the arena* and who did not fear the threats of the ungodly.* With fortitude they suffered and so cast down the pride of the transgressors.* Christ gave them as their due reward the grace of healing,* and without ceasing they make intercession* for the salvation of our souls.
Glory… Now…
O Virgin Theotokos, your Son, Christ our God,* was nailed of His own will upon the Cross,* and He has risen from the dead.* Pray to Him for the salvation of our souls.
Sessional Hymn II, Tone 5
Mankind, who of old died through eating from the tree,* has been restored to life by You Cross, O merciful One.* By its power, O good One, strengthen us,* that with compunction we may pass through the season of abstinence,* obediently executing Your will,* and behold the day of Your light-bearing Resurrection.
Glory… Now…
Beholding You willingly suspended on the Cross between two thieves, O Christ,* Your Mother, her womb rent asunder maternally, said:* “O my sinless Son, how is it that You are unjustly nailed to the Cross like a malefactor,* desiring to give life to the human race,* in that You are compassionate?”
Sessional Hymn III, Tone 1
Having cleansed our flesh by abstinence* and with prayer filled our souls with light,* grant us, O Lord, to look upon Your precious Cross* and to adore it with fear, chanting hymns and saying:* Glory to Your lifegiving Cross;* glory to the divine spear, by which we are restored to life,* O You who alone love mankind.
Glory… Now…
When the Ewe-lamb saw You her Lamb,* crucified upon the Tree between two thieves, O longsuffering Word,* Your side pierced by a lance,* with a mother’s grief she lamented:* “What is this strange and fearful mystery, O my Jesus?* How can the uncircumscribable God, be confined within a tomb?* Such things are inexpressible! * Forsake me not who has given birth to You, O my sweetest Jesus.”
Canon
Ode 5
Irmos: O You who have clothed Yourself in light as with a garment,* I rise early to You and cry out to You:* Enlighten my darkened soul, O Christ,* in that You alone are compassionate!
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Heal me O Lord, and I shall be healed by Your wounds, cleanse the wounds of my soul, O Christ, who accepted suffering in the flesh.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Upon beholding You, O Christ, hanging upon the Wood in the flesh, the sun’s light became darkened, the earth quaked. and the rocks were rent asunder.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
O You who were crowned with thorns, cleanse my soul which is full of the thorns of the passions, O Lord; for the sake of Your extreme goodness.
Most holy Theotokos, save us.
O all-pure one, you have brought forth my Creator as a new-born babe, entreat Him, O Lady, to fashion me anew, for I am enslaved to a multitude of evils.
Irmos: Seeking You early in the morning,* we sing Your praises, O Christ God,* who for our sake became poor* and in Your flesh endured the Cross and death.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
At the place of the Skull the Jews who crucified You, O Christ, wagged their heads in laughter and mockery; but You endured this for our salvation.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Pilate wrote the inscription on Your Cross in three languages, revealing You, O Christ, as one of the Trinity, who willingly suffered for the salvation of all.
Glory…
O you faithful, let us praise the supremely radiant threefold Sun of the Trinity, honouring the Father as Light, glorifying the Son as Light, and proclaiming the Spirit as Light.
Now…
O pure one, He who was born from you has made you higher than the angels. For they gaze on Him in fear as God, but you have carried Him in your arms as your Son.
Glory be to You, our God, glory be to You.
O precious Cross, salvific guardian of the world, watch over me as I fast and show me to be worthy to take part in your holy veneration.
Katavasia: Seeking You early in the morning,* we sing Your praises, O Christ God,* who for our sake became poor* and in Your flesh endured the Cross and death.
Ode 8
Irmos: To You the Fashioner of all,* the children in the furnace chanted a hymn:* All you works of the Lord,* supremely exalt Him throughout all ages.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
You stretched out Your arms upon the Cross, O Christ, destroying the sin of our forefather, who stretched out his hands in greed. By the Tree You have healed the curse of the tree: wherefore we sing Your praises throughout all ages.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
I fall down before You, O Word, who desires my salvation. Quickly take away the desire for evil from my heart, O You who willingly endured the Cross and Passion.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Having desired the defiled life of the Prodigal, my prodigal soul has been darkened. Illumine me with the thought of returning to You, O Word, who at Your Passion darkened the light of the sun.
Most holy Theotokos, save us.
Cause every ill to vanish from my greatly suffering heart, O Mother of Christ God. Shatter the arrows and bows of the demons who war against my humbled soul.
Irmos: To Christ who saved the children that sang His praises and who bedewed the raging furnace,* let us hymn and supremely exalt throughout all ages.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
What shall we wretched ones offer You, O Master of all, who has suffered for us? You endured the Cross for our sake, O Christ, and we sing the praises of Your boundless mercy and grace.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
The lawless Jews hung You upon the Tree, killing You out of envy, but weakened not the power of Your glory. For as the Master of all, You willingly suffered.
We bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord
I honour the three Hypostases of the transcendent Godhead; the beginningless Father, the Son, and the Holy Spirit, undivided in essence and nature, whom I glorify throughout the ages.
Now…
We praise her who is higher than the heavens and exalted above the cherubim, the first among the saints, the undefiled Maiden who bore the God of all, and we supremely exalt her throughout all ages.
Glory be to You, our God, glory be to You.
O most blessed Cross of Christ, your victory written in the heavens yet appearing from the earth; grant that, cleansed by fasting, we may worthily venerate you.
We praise, we bless, and we worship the Lord, hymning and supremely exalting Him throughout all ages!
Katavasia: To Christ who saved the children that sang His praises and who bedewed the raging furnace,* let us hymn and supremely exalt throughout all ages.
Ode 9
Irmos: O Isaiah, rejoice and be glad!* The Virgin has conceived in her womb, and has borne a Son, Emmanuel,* who is both God and man;* and Orient is His name;* we magnify Him and we call the Virgin blessed.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Wash away the stony hardness of my soul, O compassionately loving Saviour, and grant me the fount of divine compunction: for You have poured forth life upon me from Your side, cleansing the wellsprings of my transgressions.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Forsaking the heights of virtue, I have thrown myself into the depths of sin. But draw me up and save me, O Lord, who having ascended the Cross drew mankind to Yourself.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
You, O Lord, who are sweetness and delight, being the Creator, O Christ, tasted gall, yet those of Adam’s offspring who fell from the delights of paradise You have raised up and saved by Your Passion, wherefore we sing Your praises.
Most holy Theotokos, save us.
All-holy Lady, my hope and refuge, heal the wounds of my soul and grant my mind peace, that I may praise your greatness, O Ever-Virgin Theotokos.
Irmos: Moses saw you as the bush unconsumed by fire,* and Jacob beheld you as the living ladder and the gate of heaven,* through which Christ our God has passed.* In our hymns, O pure Mother, we magnify you.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
The transgressors who mockingly clothed You with purple, O Christ, and crowned You as King, struck Your head with a reed, and out of envy crucified You, giving You gall to drink: But we the faithful in our hymns magnify You.
Glory to Your precious Cross, O Lord.
Beholding Your sufferings upon the Cross, the sun hid its rays; and seeing the indignities which You endured, O Master, the whole of creation quaked and rocks rent themselves asunder. But we in our hymns, O Christ Saviour, magnify You.
Glory…
O Unity of the threefold Sun, Light and Life, and Creator of all, God and Lord, shining with a single light, three Hypostases in one Godhead: we the faithful magnify You.
Now…
In prophecy, David the Psalmist called you Sion: for He whom the heavens cannot contain made His abode within you fashioning from your womb the propitiation of the world. In our hymns, O pure Mother, we magnify you.
Glory be to You, our God, glory be to You.
Your salvific Cross illumines the faithful O Lord, through abstinence count us worthy to hasten to behold it and venerate it for our sanctification; that through it we may magnify You.
Katavasia: Moses saw you as the bush unconsumed by fire,* and Jacob beheld you as the living ladder and the gate of heaven,* through which Christ our God has passed.* In our hymns, O pure Mother, we magnify you.
Aposticha
Tone 6
I have scattered the riches which the Father has given me,* and wasted my life in prodigal living,* my sin has beguiled me, for taking pleasure in the sweetness of passion,* I have become like the irrational beasts,* transgressing Your saving commandments.* O Christ God, whose good pleasure it was to hang upon the Cross for my sake,* deprive me not of the sonship of the Father,* but accept me who have returned to You like the Prodigal Son,* and save me.
In the morning, fill us with Your love; we shall exult and rejoice all our days. Give us joy to balance our affliction for the years when we knew misfortune. Show forth Your work to Your servants; let Your glory shine on their children.
I have scattered the riches which the Father has given me,* and wasted my life in prodigal living,* my sin has beguiled me, for taking pleasure in the sweetness of passion,* I have become like the irrational beasts,* transgressing Your saving commandments.* O Christ God, whose good pleasure it was to hang upon the Cross for my sake,* deprive me not of the sonship of the Father,* but accept me who have returned to You like the Prodigal Son,* and save me.
Tone 8
Let the favour of the Lord be upon us: give success to the work of our hands, give success to the work of our hands.
At the commemoration of Your martyrs, O Lord,* the whole of creation keeps festival;* heaven rejoices with the angels, and the earth makes glad with all mankind.* By their intercessions have mercy on us.
Glory… Now…
Upon seeing You hanging upon the Cross* the all-pure one weeping, cried aloud with a mother’s grief:* “O my Son and my God, O my sweetest Child,* how do You endure this shameful suffering?”
PRESANCTIFIED LITURGY ON FRIDAY EVENING
At Psalm 140
Tone 7
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Like the Prodigal, I have departed far from Your grace* and wasted the riches of Your loving-kindness:* but now I flee to You, O compassionately loving Lord* crying aloud to You, O God:* I have sinned, have mercy on me.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
Like the Prodigal, I have departed far from Your grace* and wasted the riches of Your loving-kindness:* but now I flee to You, O compassionately loving Lord* crying aloud to You, O God:* I have sinned, have mercy on me.
In Tone 6
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Your martyrs did not reject You,* nor did they renounce Your commandments.* Through their prayers, have mercy on us!
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Your martyrs, O Christ,* have endured many sufferings for Your sake,* and have received their heavenly crowns.* Now they intercede for our souls.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
The suffering martyrs, citizens of heaven,* when taking part in the contest upon earth,* endured manifold torments.* By their intercessions and prayers, preserve us, O Lord.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Your Cross, O Christ, has been an invincible weapon for the martyrs;* for beholding the approach of death* and foreseeing the future life,* they were made strong by the hope that lies in You.* By their intercession, have mercy on us!
Tone 4
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
A most sacred priest, the foundation of the Church,* you were shown to be an unshakable pillar, O most glorious one,* and a wonderworker most true, bestowed of God, O glorious one;* and you were a most radiant and sacred luminary and a garden of paradise,* having acquired Jesus the Bestower of life as the Tree of life in your midst,* O hieromartyr Theodotus.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
A most sacred priest, the foundation of the Church,* you were shown to be an unshakable pillar, O most glorious one,* and a wonderworker most true, bestowed of God, O glorious one;* and you were a most radiant and sacred luminary and a garden of paradise,* having acquired Jesus the Bestower of life as the Tree of life in your midst,* O hieromartyr Theodotus.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Beaten with leathern thongs, and stretched out on a tree,* and bitterly lacerated, O right wondrous one,* imprisoned in a dungeon, your feet cruelly pierced with nails,* and laid upon a heated bed of iron,* you were shown to be steadfast,* glorifying Him who strengthened you amid all your torments,* O hieromartyr Theodotus.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Strangling the enemy with the cords of your struggles, you vanquished his power;* and having been most splendidly courageous,* you dwelled as a crowned victor in the kingdom of heaven,* having been accounted worthy of enlightenment* and the comeliness of them that hold festival;* and you pray that they that honour you be saved,* O Theodotus, glory of the martyrs.
Tone 6, Glory…
Your creating command was my origin and formation,* for You willed to fashion me, a living creature,* out of visible and invisible nature.* From the earth You formed my body* and gave me a soul by Your divine and life-creating breath.* Therefore, O Christ, give rest to Your servant in the place of the living,* in the abodes of the just.
Now…
Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise to the glory of your giving birth without pain or travail?* The only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake He who is God by nature assumed the nature of man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.
Prokeimenon I, Tone 4
Give us help from affliction,* for vain is the salvation of man.
verse: O God, You have rejected us and destroyed us. You were angry, but have taken pity on us.
Reading I: Genesis 8:4-21
Prokeimenon II, Tone 6
Hearken, O God, to my supplication* attend to my prayer.
verse: So will I chant to Your Name to the ages.
Reading II: Proverbs 10:31-11:12
Св. прпмц. Євдокії – Березень, 2024 1 П’ятниця
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (у понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (у вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (у середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.), без поклонів.
Господи, помилуй. (3 р.). Слава, і нині:
Псалом 87 (у четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (у п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим. Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (у суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в Землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Мирна єктенія
В мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Алилуя на глас 6:
Алилуя, Алилуя, Алилуя.
Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.
Стих: Справедливості навчіться ви, що живете на землі.
Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.
Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.
Троїчні пісні:
(г. 6): Безтілесними устами, безупинними славослов’ями,* шестикрилі співають тобі трисвяту пісню, Боже наш;* тож і ми, що на землі, недостойними устами хвалу тобі вчиняємо:* Свят, свят, свят єси, Боже наш:* Силою хреста твого, охорони нас.
Слава: Херувими стоять перед тобою з острахом,* серафими жахаються з тремтінням* і, невмовкаючим голосом, трисвяту пісню приносять:* З ними і ми грішні співаємо:* Свят, свят, свят єси, Боже наш!* Задля молитов усіх святих твоїх, помилуй нас.
І нині: Славимо Божество в потрійній одності з’єднане, але не змішане,* і ангельську пісню співаємо:* Свят, свят, свят єси, Боже наш!* Богородиці ради, помилуй нас.
Після першого стихослов’я
(г. 6): Як тільки застромлено дерево хреста твого, Христе,* підвалини смерти захиталися, Господи.* Бо ад, жадібно поглинувши тебе, відпустив з тремтінням.* Явив ти нам спасіння твоє, Святий,* тому прославляємо тебе:* Сину Божий, помилуй нас!
Слава і нині: З дівственним учнем Мати Діва стояла біля хреста того,* що з неї народився,* і не могла дивитися, як його підносили на хрест;* вся здригаючись від ридання, кликала:* Як же страждаєш ти, що своєю природою неспроможний страждати?* Славлю твою, Сину мій, несказанну доброту,* що переходить усяке розуміння!
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]
Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Після другого стихослов’я
(г. 5, подібний: Співбезначальне): Колись давно ми, люди, умертвились плодом із дерева,* але твоїм хрестом, Щедрий, оживилися.* Боже добрий, скріпи нас його ж силою,* і дай нам ласку провести час посту в скрусі серця,* виконуючи твою волю,* щоб дочекатися до блаженства,* яке дає світлоносний день воскресіння.
Слава і нині: Коли Мати твоя побачила тебе, Христе,* добровільно розіп’ятого на хресті між розбійниками, заголосила:* Безгрішний Сину, чому ж то так несправедливо, немов розбійника,* прибито до хреста тебе,* що з милосердя свого оживити захотів весь людський рід?
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Після третього стихослов’я
(г. 1): Нас, що стриманістю очистили тіло* і молитвами просвітили душі наші,* сподоби, Господи, твій чесний і святий хрест оглядати* і з острахом йому поклонятися, співаючи пісні та промовляючи:* Слава життєдайному твоєму списові,* через який ми оживилися, єдиний Чоловіколюбче!
Слава і нині: Бачивши на хресті з розбійниками розп’ятого Агнця,* тебе, довготерпеливе Слово,* і проколеного списом між ребра,* Агниця кликала і по-материнському промовляла:* Яке дивне й страшне таїнство несказанно звершується, Ісусе мій,* Як же ти скриваєшся в гробі, неосяжний Боже?* Не зоставляй мене, що тебе породила,* солодкий мій Сину!
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Єктенія:
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святої преподобномучениці Євдокії, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон – Тріодь
(Утреня).
Пісня 5
«Господи, Боже наш, мир дай нам!».
Із ночі лине дух мій до Тебе, Боже,* бо світло – повеління Твої на землі;
правди навчіться,* ви, що живете на землі.
Господи, Боже наш, мир дай нам,* усе бо воздав єси нам.
Господи, Боже наш, присвой нас;* Господи, крім Тебе, іншого не знаємо, Ім’я́ Твоє́ іменуємо.
Господи, у скруті згадали ми Тебе,* у скруті малій – поучення Твоє́ нам.
Задля страху перед Тобою, Господи, ми завагітніли, і в переймах були, і зродили:* Дух спасіння Твого привели на землю;
не впадемо, але впадуть ті,* що живуть на землі.
Воскреснуть мертві, і востануть сущі у гробах,* і возрадуються сущі на землі.
Бо та роса, що від Тебе, – зцілення для них;* земля́ ж нечестивих упаде.
Тріодь, глас 5
Пісня 5 Ірмос: До Тебе, що зодягаєшся світлом наче ризою* із ночі лину, і до Тебе кличу:* душу мою затьмарену, Христе, просвіти,* як єдиний добросердний.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Зціли мене, Господи, і зцілюся раною Твоєю; душі моєї рани очисти, Христе, що плоттю страсті прийняв.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Побачивши Тебе повислого плоттю на древі, сонце перемінило світло на темряву, і земля затряслася і каміння розпадалося.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Безплідну мою душу і оброслу терниною різновидних пристрастей, очисти, Господи, увінчаний терням, задля крайньої благості.
Слава і нині: Богородичний: Нове дитя народила Ти, Всечиста – Творця мого; Його ж моли, оновити мене, що зістарівся у безлічі зла.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 8
Благословіте, всі діла Господні, Господа,*
Приспів: Хваліте і превозносіте Його повіки.
Благословіте, ангели Господні, небеса Господні Господа,*
Благословіте води всі, що над небесами, всі сили Господні Господа,*
Благословіте, сонце і місяцю, зорі небесні, Господа,*
Благословіте, усі дощі і роси, і всі вітри, Господа,*
Благословіте, вогонь і спека, холод і гарячизна, Господа,*
Благословіте, роси та іней, крига і холоднеча, Господа,*
Благословіте, льоди й сніги, ночі і дні, Господа,*
Благословіте, світло і пітьма, блискавки й хмари, Господа,*
Благословіте, земля, гори і пагорби, і все, що проростає на них, Господа,*
Благословіте, джерела, моря і ріки,* кити, і все, що кишить у водах, Господа,*
Благословіте, всі птиці небесні, дикі звірі й худоба, Господа,*
Благословіте, сини людські, нехай благословить Ізраїль, Господа,*
Благословіте, священники Господні, раби Господні, Господа,*
Благословіте, духи і душі праведних, преподобні і смиренні серцем, Господа,*
Благословіте, Ананія, Азарія і Мисаїл, Господа,*
Благословіте, апостоли, пророки і мученики, Господа,*
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, – Господа,
і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пісня 8 Ірмос: Тебе, Всетворче, у печі отроки,* всесвітній хор склавши, оспівували:* усі діла Господа славте,* і превозносіте по всі віки.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Простер єси на хресті долоні, Христе, в свої руки́ праотця забираючи нестриманість; древом Ти прокляття древа ізцілив. Тому оспівуємо Тебе по всі віки.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
До Тебе, що бажаєш усіх спасіння, Слове, припадаю: бажання лукаві відхили негайно від серця мого, Ти, що хрест і страждання добровільно претерпів.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Блудне і нечисте життя забажавши, затемнився я, окаянний; засяй мені промені навернення, Слове, що блиск сонячний своєю страстю затемнив.
Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний: Відійми від мене мою нестерпну сердечну злобу, Мати Христа Бога, скруши стріли і луки бісів, які поборюють смиренну душу мою.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 5): Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога й чоловіка, а Схід – ім’я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Обмий скам’янілу кригу душі моєї, Милосердний Спасе,* і дай мені, Благий, джерело божественного розкаяння,* бо з боку свого ти дарував мені життя,* і висушив потоки мого беззаконня.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Відступивши від величі чеснот,* ти сама, душе моя, кинулась в гріховну пропасть.* Тож Господа благай:* Визволь і спаси мене, ти, що на хрест вийшов і привернув до себе людство.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Господи Ісусе Христе! Ти, що є самою насолодою і задоволенням,* як Творець скуштувавши жовчі, спокутував Адамове падіння,* яке походило з тілесного жадання.* Тому-то ми, що спаслися стражданнями твоїми, оспівуємо тебе.
Слава і нині: Всесвята Владичице, моє ти уповання і мій захист!* Зціли рани душі моєї і втихомир мій дух,* щоб я радісно прославляв твої чудеса, Богородице Вседіво.
Достойно
(г. 6): Достойно є воістину* величати блаженною тебе, Богородицю,* всеблаженну і пренепорочну і Матір Бога нашого.* Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Світильний:
(г. 6): Господи, зішли душам нашим споконвічне твоє світло:* Силою хреста твого, охорони нас.
Слава: Господи, зішли душам нашим споконвічне твоє світло,* задля молитов усіх святих твоїх, і спаси мене.
І нині: Господи, зішли душам нашим споконвічне твоє світло,* задля молитов Богородиці, і спаси мене.
Хвалитні
Псалом 148
Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
Псалом 150
Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Мале славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом.]
Священик: Тобі належить слава, Господи Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Слава тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій − перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія:
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 6): Христе Боже, на хреснім дереві повішений,* ти – життя для всіх;* тож оживи і мою душу, умертвлену гріхами,* і не дозволь, як Добрий Пастир,* щоб загинула твоя овечка,* що відступила від заповідей твоїх,* і діями гріховними розтратила дарований тобою скарб безгрішности.* Живучи, мов блудний син, вона прогайнувала все,* і вчинками нечистими заплямила себе.* Та приведи її до покаяння і обнови,* єдиний Многомилостивий.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя – їхнім дітям.
Зведений лихими думками,* у сластолюбстві провів за моє життя,* і так розтратилось багатство дару Отця мого.* Втішаючись нечистими жаданнями,* і не дотримуючись спасенних заповідей,* я уподібнився до нерозумної тварини.* Але ти, Христе Боже, що зволив задля нас розіп’ястись на хресті,* не відкинь мене від твого синівства,* бо повертаюсь до тебе, як блудний син,* тож прийми і спаси мене.
Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших.
Мученики твої, Господи, не виреклись тебе,* ні не відступили від твоїх заповідей,* тож їхніми молитвами помилуй нас.
Слава і нині: Як Всечиста побачила тебе, Христе,* на хресті повислого, голосила:* Яку страшну таїну я бачу, Сину мій?* Як то ти, Життєдавче, помираєш, на дереві хресному?
Після стиховні читаємо:
Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (2 р.)
Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (2 р.)
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропар
Стоячи у храмі слави твоєї, Богородице,* себе на небі уявляємо.* Ти, Двері Небесні,* відчини нам двері милости твоєї.
Вірні: Господи, помилуй (40 р.). Владико, благослови!
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Небесний Царю, Церкву укріпи, віру утверди, народи усмири, світ утихомир, місто (село, обитель цю) добре збережи, і тих, що раніш спочили, в оселях праведних осели, і нас після покаяння й сповіді прийми і помилуй, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Слава і нині:
Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче.
Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.
Вірні: Амінь.
Молитва св. Єфрема
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін).
Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін).
Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів).
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворного Хреста, святих, славних і всехвальних апостолів, святого, якого є храм, святої преподобномучениці Євдокії і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
(г. 7) При́страстям понево́ливши душі моє́ї гідність, * скоти́ною став я, * і не мо́жу погля́нути на Те́бе, Ви́шнього; * але́ до́лу схили́вшися, Хри́сте, як ми́тар, * молю́ся, взива́ючи до Те́бе: * Бо́же, очи́сти і спаси́ мене.
Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.
При́страстям понево́ливши душі моє́ї гідність, * скоти́ною став я, * і не мо́жу погля́нути на Те́бе, Ви́шнього; * але́ до́лу схили́вшися, Хри́сте, як ми́тар, * молю́ся, взива́ючи до Те́бе: * Бо́же, очи́сти і спаси́ мене.
Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.
(г. 6) Му́ченики Твої, Го́споди, * не відрекли́ся Тебе́, * не відступи́ли від за́повідей Твоїх; * їх моли́твами поми́луй нас.
Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.
Заму́чені Тебе́ ра́ди, Хри́сте, * мно́гі торту́ри перетерпіли * і доскона́лі прийняли́ вінці в Небеса́х * – хай же мо́ляться за ду́ші на́ші.
Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Страстоте́рпці му́ченики, * Не́ба громадя́ни, * на землі подвиза́вшись, * мно́гі му́ки перетерпіли; * засту́пництвом, Го́споди, і моли́твами
їх * всіх нас сохрани́.
Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
Хрест Твій, Го́споди, * для му́чеників став ору́жжям неперемо́жним: * бо ба́чили вони́ попе́реду смерть, * та передба́чили буду́че життя́, * надією на Те́бе укріпля́лися; * їх моли́твами поми́луй нас.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 4): Свяще́нним пома́занням * і му́ченицькою кро́в’ю * сла́вні священному́ченики * набли́зи лися до Бо́га, * як квіти приро́ди, * красота́
духо́вна, * верши́на прему́дрости * і пра́ведности богосло́в’я, * пра́вило віри, гармонійний про́від * і Це́ркви окра́са.
Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. Він ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Свяще́нним пома́занням * і му́ченицькою кро́в’ю * сла́вні священному́ченики * набли́зи лися до Бо́га, * як квіти приро́ди, * красота́
духо́вна, * верши́на прему́дрости * і пра́ведности богосло́в’я, * пра́вило віри, гармонійний про́від * і Це́ркви окра́са.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.
Стра́дників сла́ву * і му́чеників велича́ння під три́ муючи, * ви, Богому́дрі, запе́внили собі незла́мну відва́гу * на різні му́ки: * кайда́ни й темни́ці, * наготу́ й в’язни́ці * та лю́ті мо рози, * вре́шті ж на ра́ни * і на смерть, свя щенному́ченики.
Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.
Прино́сячи, всеси́льні, * Влади́ці Христо́ві * священнослужіння й непоро́чну же́ртву, * ви, як стра́дники, принесли́ Йому́ доскона́лі всепа́лення, * блаже́нні священнонача́льники. * Моліть Його́, * щоб ви́зволив від тлінности і бід * тих, що з вірою зве́ршують * всечесну́ па́м’ять ва́шу.
Слава (г. 6): Поча́тком мені і у́строєм ста́ло тво́рче Твоє́ веління, * бо Ти схотів з неви́димого і ви́димого єства́ живи́м мене́ устро́їти: * із землі тіло моє́ утвори́в єси́, * а ду́шу дав мені Твоїм боже́ственним * і животворя́щим по́дихом; * тому́, Спа́се, рабів Твоїх * у країні живи́х і в ша́трах пра́ведних упоко́й.
I нині (хрестобогородичний): Хто Тебе́ не ублажи́ть, Всесвята́я Діво? Хто ж не оспіва́є дівственне наро́дження від Те́бе? Бо Той, Хто по́за ча́сом від Отця́ возсія́в, Син Єдиноро́дний – Він же і від Те́бе, Чи́стої, ви́йшов, несказа́нно вопло́чений. По приро́ді –Бог Він, і за́для нас ста́вши по приро́ді люди́ною, Він не на дві осо́би розділя́ється, але́ у двох не зли́тих приро́дах пізнає́ться. Його́ моли́, Свяще́нная, Всеблаже́нная, щоб поми́лував Він ду́ші на́ші.
Прокімен, глас 4:
Дай нам по́міч у скру́ті, бо марне́ спасіння лю́дське (Пс 59:13).
Стих: Бо́же! Ти відки́нув нас і низложи́в нас (Пс 59:3).
З книги Буття читання 8:4-21.
І сьомого місяця, сімнадцятогодня (місяця) ковчег осів на горах Арарату. А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів’я. По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили. Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього. На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха, а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла. Тоді Бог сказав до Ноя: «Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою. Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, ПЛОДЯТЬСЯ й розмножуються на землі». І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів. Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу. Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику. І Господь почув лагідний запах. (Бут. 8:4-21)
Прокімен, глас 6:
Почу́й, Бо́же, моління моє́, воньми́ блага́нню моє́му (Пс 60:2).
Стих: Від кра́ю землі до Те́бе взива́ю (Пс 60:3).
З книги Приповідок читання 10:31-32; 11:1-12.
Уста праведника породжують мудрість, язик розпусний буде відтятий. З уст праведного тече ласка; з уст грішників – розпуста. Вага фальшива – для Господа гидка, а вірні важки йому угодні. Як прийде гордість, прийде й ганьба, з покірливими ж – мудрість. Досконалість праведних вестиме їх, зрадливих погубить їхнє лукавство. Багатство в день гніву – без користи, від смерти рятує справедливість. Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; безбожний із-за своєї безбожности гине. Справедливість праведних їх рятує, підступні заплутаються у власній злобі. Умре безбожний, загине і його надія; сподівання сильних змарнується. Праведник з біди спасеться, замість нього ж влетить у неї безбожник. Устами нечестивий губить свого ближнього; праведники своїм знанням спасуться. Як праведним щастить, радіє місто; як гинуть грішники, веселі крики лунають. Благословенням праведників місто йде угору, устами грішників – занепадає. Хто гордує ближнім, той недоумок; розумний чоловік мовчить. (Прип. 10:31-11:12)