Sunday before the Nativity of Christ – Sunday of the Holy Fathers, Octoechos Tone 5; Eve of the Nativity of Christ; The Holy Venerable-Martyr Eugenia Hebrews 11:9-10,17-23,32-40; Matthew 1:1-25.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 5

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious Cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your Resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, Who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We offer to You our evening worship,* O Light whom the darkness of night can never extinguish.* For in these latter days Your radiance has appeared to the world,* shining in Your flesh as light reflected from a mirror.* Your brilliance has descended even to the depths of Hades and dissolved its gloom.* O Lord, Giver of Light, glory to You;* for You have shown the radiance of Your resurrection to all the nations.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Let us glorify Christ, the Author of our Salvation;* for by His resurrection from the dead,* the world has been delivered from the deception of Satan.* The choirs of angels rejoice as the treachery of evil spirits vanishes.* Fallen Adam arises, and the devil is vanquished.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Those who guarded the tomb of Christ* were told by the evil men who hired them:* Take this silver and keep silent.* Tell no one of the resurrection of Christ;* rather tell everyone that while you were sleeping His body was stolen.* But who has ever heard of a body being stolen,* a body which had already been anointed?* Why would anyone take a body from the grave naked,* and leave the burial shroud in the tomb?* Do not deceive yourselves, O people of Judea.* Study the teachings of the Prophets,* and you will come to understand that Jesus Christ is Almighty God,* and truly the Saviour of the world.

In Tone 8

4. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The commemoration of the holy Fathers* is manifested to the ends of the world.* It is truly full of splendour,* and it glistens with the rays of grace;* for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.* He forms the assembly of stars which glisten with Him,* and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.* Therefore, we piously and faithfully clap our hands* and leap for joy at this nativity,* and we give praise before the feast.

3. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

2. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The Holy Fathers are adorned* by the glory of the divine sharing of our nature.* Adam rejoices today,* since he is the foundation and the strength of the wise Forefathers;* Abel leaps for joy as well.* Enoch is glad; Seth and Noah dance together.* The praiseworthy Abraham sings with the Patriarchs.* Melchizedek now sees from on high* the birth without a father.

1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The faithful and God-wise youths* are radiant with joy in the furnace.* They herald the nativity of Christ on earth.* As the precious dew which the Lord sent down,* He now preserves the Virgin without stain* and enriches her sublime with gifts.* Therefore, Daniel, inspired by God,* is also happy and full of joy* because he had a clear vision of the unhewn stone of the mountain.* He now zealously prays for our souls.

In Tone 6, Glory…

Daniel was a beloved man.* He saw You, O Lord, as the Rock* which was hewn without the use of a hand.* He foretold that You, the Incarnate Word,* the Unchangeable God, and Saviour of our souls,* would be born without seed* as a Child of the Virgin.

In Tone 5

Now…

A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Readings: (1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21

Aposticha, In Tone 3

O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.

In Tone 2, Glory…

Rejoice, O illustrious Prophets!* You firmly established the Law of the Lord,* and you faithfully manifested yourselves* to be invincible and unshakeable pillars.* You have been taken to heaven* and have shown yourselves to be mediators of the new Law of Christ.* Implore Him to give peace tot he world* and to save our souls.

Now…

We now behold a new wonder* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known as mother to hold within her arms the Source of all creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.

Troparia

In Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

In Tone 2, Glory…

Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God, save our souls.

Now…

O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God. ** We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 5

Troparia, Tone 5

Glory… Now…

We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and Your Son took flesh. * Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 5

Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.

O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 5

O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You;* The women had courage, and I was afraid;* the Thief confessed You as God, and I denied You:* will You no longer call me a disciple,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!’

I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.

O Merciful Lord, the lawless Ones nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of Hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your Apostles.* O supremely exalted Saviour whom the Angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.

Glory… Now…

The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful hymn and worship,* for you have redeemed us from the ancient curse.* And now, O All-hymned most holy one,* cease not to make intercession for the salvation of our souls.

Polyeleos

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 5

The Myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the Angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the Apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 5

Antiphon 1

You, O Word, delivered the captivity of Sion from Babylon,* Deliver me also* from the passions to life.

Those who sow in the South* with tears inspired by God,* shall in joy reap sheaves of everlasting life.

Glory… Now…

By the Holy Spirit,* together with the Father and the Son* shines forth the reflection of every good gift,* In Him all things live and have their being.

Antiphon 2

Except the Lord build the house of the virtues,* in vain do we labour.* While He protects our soul no one lays waste our city.

The Saints, O Christ, fruits of the womb,* are by the Spirit, always sons to You,* as You are to the Father.

Glory… Now…

The Holy Spirit is the inspiration of all that is holy and wise;* for He quickens every creature.* Let us worship Him* together with the Father and the Son, for He is God.

Antiphon 3

Those who fear the Lord are blessed* as they walk along the paths of His commandments;* for they partake of the life-giving fruit.

Be glad, Chief Shepherd,* beholding Your offspring around Your table* bearing the branches of good works.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is a superabundance of glory;* for from Him proceeds forth grace and life* into all creation;* wherefore He is praised together with the Father and the Word.

Prokeimenon, Tone 5
Arise, O Lord my God, lift up Your hand*, for You shall reign forever.
verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.
Let everything that lives, Tone 5

Gospel: John 20:11‑18

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 5

Ode 1

Irmos: Christ, who breaks the battles,* with uplifted arm shook horse and rider into the Red Sea,* but Israel he saved,* singing a song of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The congregation of the Hebrews preserved no mother’s love for you who gave them every good; they crowned you with thorns, O Christ, you who had loosed from the punishing thorns the first ancestor of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Giver of life, you bent down to the pit without danger of falling and raised me up who had fallen; you bore with my evil-smelling corruption, O Christ, yourself untouched, and made me fragrant with the sweet oil of the divine nature.

Glory… Now…

The curse is lifted, sorrow has ceased; O blessed one and full of grace, you have caused joy to spring up for the faithful for from you Christ has flowered, our blessing for ever.

Ode 3

Irmos: Your command fixed firm the earth upon nothing* and sovereignty poised its vast bulk;* make firm your Church on the immovable rock of your commandments,* O Christ, alone good and Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Those who sucked honey from the rock brought you gall for your wonders in the wilderness, O Christ. Vinegar for manna the ungrateful sons of Israel gave you in exchange for your deeds of goodness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Covered of old by a light-radiant cloud they laid life, O Christ, in the grave: but, you rose of your own power, and you granted mystically to all the faithful the Spirit’s overshadowing shining from above.

Glory… Now…

Mother of God, virginally and without a mother’s pain you bore him, the outshining of the untouched Father; therefore, since you conceived the Word made flesh, in true faith we proclaim you Bearer of God.

Ode 4

Irmos: Habakkuk in prophecy, O Christ, apprehending your divine emptying, in trembling awe cried out to you: For the salvation of your people, to make safe your anointed, you have come.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good One, the most bitter streams of Meribah you sweetened by a tree, and thus in sign prefigured your pure cross which slays the bitter taste of sin.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You accepted a cross for the tree of knowledge, my Saviour, gall for sweet food, and for the corruption of death you shed the blood of God.

Glory… Now…

Untouched, you conceived incorruptibly in your womb; a Virgin, guarded to bring forth God in the flesh, you bore a child without pain and were virgin after the birth.

Ode 5

Irmos: To you, clothed with light as a garment,* early I rise and cry out.* Lighten my darkened soul,* O Christ, only compassionate.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In dishonour and inglorious form, of his own will the Lord of glory hung upon the cross, and inconceivably thus procured for me divine glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have changed my clothing for the garment of incorruption, O Christ, for uncorrupted you tasted the corruption of death in the flesh, and on the third day rose from the tomb.

Glory… Now…

Mother of God, you set free our first father’s nature from the curse, for without seed you gave birth to Christ our righteousness and redemption.

Ode 6

Irmos: Lord Christ, calm the soul-destroying waves of the raging sea of passions* and, O compassionate, lead me up from corruption.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Our first ancestor fell into corruption, Lord Christ, tasting forbidden fruit; and he was brought back to life by your Passion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You, the life, came to Hell and to the corrupter became corruption; thus, Lord Christ, through corruption you brought, as fountain springing, resurrection.

Glory… Now…

The Virgin bore a child and after bearing still was pure; holding him up in her arms who supports the whole creation she is truly Virgin Mother.

Kontakion

You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”

Ikos

The women heard the angel’s words, shed their lamentations, changed to gladness, trembling, saw the resurrection. And Christ drew near in greeting: Joy to you, take courage, I have overcome the world, and set the prisoners free. Run to the disciples and ay: I go before you into Galilee to pr claim the good news. Therefore we all cry out to you: Save us, O Lord.

Ode 7

Irmos: The Lord of the fathers, most highly exalted,* quenched the fire and rained his dew* on the young men in unison singing:* Blessed are you, O God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Clothed with flesh as bait for the hook, by your divine power you dragged the serpent down, and brought back those who cried: Blessed are you, O God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, the unbounded, who brought into being and knitted together the boundless immensities of earth, in the flesh was concealed in the grave; and we sing to him: Blessed are you, O God.

Glory… Now…

All-holy, you bore one person in two natures, God has taken bodily form and we sing to him: Blessed are you, O God.

Ode 8

Irmos: The young men in the furnace devised a chorus of all creation for you, the Creator of all,* and in song they proclaimed it:* All you his works, sing to the Lord,* and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As if it were against your will, of that so longed for cup of your saving Passion you prayed that it might not be: two wills to two natures corresponding you bear, O Christ, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

At your descent, Creator of all, Hell the fool gave up all those who of old had been slain by deceit, and who now, O Christ, highly exalt you throughout all the ages.

Glory… Now…

O Virgin, beyond thought, in divine and human manner, by the word you bore the Lord, while remaining virgin; we, his creatures, bless and highly exalt you throughout all the ages.

Magnificat

Ode 9

Irmos: Rejoice and sing, Isaiah,* the Virgin has conceived and bears a son, Emmanuel,* God and man, his name the Dayspring;* we magnify him and we call the Virgin blessed.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Fallen man, Lord Christ, you assumed; wholly joined to him in a virginal womb, sin alone excepted, wholly you have freed him from corruption by your pure sufferings.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your pure and life-giving side, Lord Christ, was emptied of the blood which flowed from God, and sacrifice to idols ceased; and all we of the earth bring to you the sacrifice of praise.

Glory… Now…

Not God bodiless, nor yet mere man, the pure and honourable Maid bore to us, but perfect man and perfect God, in very truth; we magnify him, together with the Father and the Spirit.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

When Mary saw two angels inside the grave,* she was seized with fright.* She did not recognize Christ but thought that He was the gardener;* she said to Him: “Sir, where have You placed the body of Jesus?”* She knew from His voice that He was the Saviour,* and she obeyed Him when He said:* “Touch Me not for I am going to My Father.* Tell this to My disciples.”

Glory…

Abraham, Isaac and Jacob, the elect of the patriarchs, the fathers before the Law, have shone forth like beacons, for all the prophets and the righteous shone forth from them like radiant lamps. With rays of honourable prophecy have they illumined all creation; and they earnestly pray to God in behalf of the world.

Now…

Wondrous has this been! The unblemished ewe-lamb, the granddaughter of Adam and David, gives birth to the Lamb, the all-unoriginate Word, in the latter days, as is meet. The forefeast of her ineffable birthgiving do the multitude of the fathers celebrate fittingly.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 5

You came forth from the grave, O Lord, which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate.* Likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from the curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.

O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.

O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.

O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.

In Tone 5

Lift up your voice, O Sion, the truly divine city,* and proclaim the divine memory of the fathers,* honouring Abraham, Isaac and the ever-memorable Jacob;* for, lo! we all magnify Judah and Levi, the great Moses and the wondrous Aaron,* and we honour David, Joshua and Samuel.* And weaving divine hymns into godly praise on the forefeast of Christ’s nativity,* we ask that we receive grace from Him,* and that He grant the world great mercy. (Twice)

Blessed are You, O Lord, God of our fathers, and praised and glorified is Your name forever!

O Elijah, who once rode upon a divine chariot of fire, come forth,* and you, O divinely wise Elisha;* and joining with Ezekiel and Hosea, rejoice!* O you honoured and divinely inspired twelve prophets, join chorus,* and all you righteous, chant in hymns to the nativity of Christ;* O you most blessed youths that quenched the flame of the furnace with the dew of the Spirit,* entreat Christ in our behalf,* that He send down upon our souls great mercy.

For righteous are You in all which You have done for us.

The Virgin Theotokos,* she who through the ages has been preached on earth by the prophets in their utterances,* she whom the wise patriarchs and the assemblies of the righteous proclaim,* with whom the comeliness of women join chorus:* Sarah, Rebecca, Rachel and Hannah, together with the glorious Miriam, the sister of Moses.* With them all the ends of the world rejoice and all creation render honour,* for the Creator and God of all comes to be born in the flesh* and to grant us great mercy.

In Tone 8, Glory…

The compilation of the teachings of the Law* reveal the divine birth of Christ in the flesh* as being from them that, before the Law, proclaimed the glad tidings of grace* to them that lived beyond the Law.* Wherefore, in that this birth is the means of deliverance from corruption,* for the sake of the resurrection they declared to the souls held fast in Hades:* O Lord, glory be to You!

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Troparion, Tone 2: Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God,* save our souls.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: Armed by the Being that defies description* You defied the man-made idol, O thrice blessed youth.* In the midst of the unbearable flames you stood and cried out to God:* “In Your mercy, O gracious One, hasten and come to our aid,”* for You can do whatever You will.

Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26,27)

Epistle: Hebrews 11:9-10,17-23,32-40 (NRSV)
Brothers and Sisters, by faith he stayed for a time in the land he had been promised, as in a foreign land, living in tents, as did Isaac and Jacob, who were heirs with him of the same promise. For he looked forward to the city that has foundations, whose architect and builder is God. By faith Abraham, when put to the test, offered up Isaac. He who had received the promises was ready to offer up his only son, of whom he had been told, “It is through Isaac that descendants shall be named for you.” He considered the fact that God is able even to raise someone from the dead—and figuratively speaking, he did receive him back. By faith Isaac invoked blessings for the future on Jacob and Esau. By faith Jacob, when dying, blessed each of the sons of Joseph, “bowing in worship over the top of his staff.” By faith Joseph, at the end of his life, made mention of the exodus of the Israelites and gave instructions about his burial. By faith Moses was hidden by his parents for three months after his birth, because they saw that the child was beautiful; and they were not afraid of the king’s edict. And what more should I say? For time would fail me to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, of David and Samuel and the prophets— who through faith conquered kingdoms, administered justice, obtained promises, shut the mouths of lions, quenched raging fire, escaped the edge of the sword, won strength out of weakness, became mighty in war, put foreign armies to flight. Women received their dead by resurrection. Others were tortured, refusing to accept release, in order to obtain a better resurrection. Others suffered mocking and flogging, and even chains and imprisonment. They were stoned to death, they were sawn in two, they were killed by the sword; they went about in skins of sheep and goats, destitute, persecuted, tormented— of whom the world was not worthy. They wandered in deserts and mountains, and in caves and holes in the ground. Yet all these, though they were commended for their faith, did not receive what was promised, since God had provided something better so that they would not, apart from us, be made perfect.

Alleluia, Tone 4
verse: O God, we have heard with our ears, and our fathers have told us the work You did in their days.
verse: You saved us from our oppressors and put to shame those who hate us. (Psalm 43:2,8)

Gospel Matthew 1:1-25 (NRSV)
An account of the genealogy of Jesus the Messiah, the son of David, the son of Abraham. Abraham was the father of Isaac, and Isaac the father of Jacob, and Jacob the father of Judah and his brothers, and Judah the father of Perez and Zerah by Tamar, and Perez the father of Hezron, and Hezron the father of Aram, and Aram the father of Aminadab, and Aminadab the father of Nahshon, and Nahshon the father of Salmon, and Salmon the father of Boaz by Rahab, and Boaz the father of Obed by Ruth, and Obed the father of Jesse, and Jesse the father of King David.

And David was the father of Solomon by the wife of Uriah, and Solomon the father of Rehoboam, and Rehoboam the father of Abijah, and Abijah the father of Asaph, and Asaph the father of Jehoshaphat, and Jehoshaphat the father of Joram, and Joram the father of Uzziah, and Uzziah the father of Jotham, and Jotham the father of Ahaz, and Ahaz the father of Hezekiah, and Hezekiah the father of Manasseh, and Manasseh the father of Amos, and Amos the father of Josiah, and Josiah the father of Jechoniah and his brothers, at the time of the deportation to Babylon.

And after the deportation to Babylon: Jechoniah was the father of Salathiel, and Salathiel the father of Zerubbabel, and Zerubbabel the father of Abiud, and Abiud the father of Eliakim, and Eliakim the father of Azor, and Azor the father of Zadok, and Zadok the father of Achim, and Achim the father of Eliud, and Eliud the father of Eleazar, and Eleazar the father of Matthan, and Matthan the father of Jacob, and Jacob the father of Joseph the husband of Mary, of whom Jesus was born, who is called the Messiah. So all the generations from Abraham to David are fourteen generations; and from David to the deportation to Babylon, fourteen generations; and from the deportation to Babylon to the Messiah, fourteen generations.

Now the birth of Jesus the Messiah took place in this way. When his mother Mary had been engaged to Joseph, but before they lived together, she was found to be with child from the Holy Spirit. Her husband Joseph, being a righteous man and unwilling to expose her to public disgrace, planned to dismiss her quietly. But just when he had resolved to do this, an angel of the Lord appeared to him in a dream and said, “Joseph, son of David, do not be afraid to take Mary as your wife, for the child conceived in her is from the Holy Spirit. She will bear a son, and you are to name him Jesus, for he will save his people from their sins.” All this took place to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet: “Look, the virgin shall conceive and bear a son, and they shall name him Emmanuel,” which means, “God is with us.” When Joseph awoke from sleep, he did as the angel of the Lord commanded him; he took her as his wife, but had no marital relations with her until she had borne a son; and he named him Jesus.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Неділя перед Різдвом Христовим – Святих Отців; Св. мч. Севастіяна і тих, що з ним. 24 грудня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого чоловіколюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Вечірній поклін приносимо тобі невечірньому світлу,* що на кінець віків, через тіло, немов у дзеркалі,* видимо засяяло світові й зійшло аж до аду;* там розвіяло застоялу темряву,* і сяйво воскресіння заблисло народам.* Світлодавче Господи, – слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Славимо Христа, начальника нашого спасіння,* бо коли він воскрес із мертвих,* світ з обману визволився, хор ангельський радіє,* втікає демонська омана,* упалий Адам підводиться, диявол же утратив силу.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Повчали сторожу нечестивці:* Затаїть Христове воскресіння!* – і, взявши срібняки, кажіть:* Коли ми спали, вкрадено з гробу мертвого.* Хто бачив, хто чув коли, щоб украдено померлого,* ще й намазаного і нагого,* що лишив у гробі й свої похоронні полотна?* Не обманюйте себе, невірні,* але навчіться сказань пророків і зрозумійте,* що він справді – Спаситель світу і Всемогутній.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Бог Слово, якому служать херувими,* з’єднався особою своєю з тілом* і поселився в непорочному лоні:* став людиною і йде на землю,* щоб народитися з покоління Юди.* Святий вертепе, приготуйся Цареві всіх,* як величава палата,* а ви, ясла, як престол вогненний, де Діва Марія покладе Дитятко,* на обновлення всього створіння.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

У безсловесних яслах Діва складає тебе,* безначальне Слово Боже, що незбагненно зачалося;* бо ти, єдиний Чоловіколюбче, приходиш,* щоб звільнити нас від нерозуму,* в який попали ми з заздрости змія.* Ти уповився пелюшками, щоб розірвати лахміття* і мотуззя гріхів наших.* Тому славимо тебе, Милосердний, і радісно оспівуємо та поклоняємось* тілесному твоєму приходові, що став нам визволенням.

Слава (г. 6): Вертепе, гарно прикрасися,* бо приходить Агничка, що носить Христа.* Ясла, підійміть того,* хто словом звільнив нас, землян, від нерозумних учинків!* Пастирі, на сопілках приграваючи, свідчіть предивне чудо!* А ви, мудреці перські, принесіть Цареві золото, ладан і смирну,* бо появився Бог з Діви Матері.* Тому припадь, Мати, як рабиня, і, поклонившись,* промов до того, кого ти в обіймах тримаєш:* Як то ти зачався і як зріс у мені,* Спасителю мій і Боже?

І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино − він був священик Бога Всевишнього − поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бт. 14, 14-20)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (Втор. 1, 8-17)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: Слухай мене, о мій народе! Мій роде, прихили, до мене своє вухо! Бо закон від мене вийде, і право моє буде світлом народів. Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить, моє рамено судитиме народи. На мене острови вповають, покладаються на моє рамено. Зведіть до неба свої очі й гляньте вниз на землю! Ось небо, як дим, щезне; земля ж, немов одежа, розпадеться, і мешканці її, як мухи, повмирають. Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю. Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш Закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь! Бо, як одежу, тля їх сточить, і міль їх з’їсть, як вовну, а справедливість моя буде повіки, моє спасіння з роду й до роду(Іс. 51, 4-8)

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе, Спаса Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як чоловіколюбний Господь* і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти,* спасаючи душі наші.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

З проколеного твого боку, Життєдавче,* ти вилив потоки життя і спасіння.* Прийнявши тілесну смерть, ти дарував нам безсмертя;* поселившись у гробі, ти, як Бог, нас визволив,* співвоскресивши з собою.* Тому кличемо до тебе:* Чоловіколюбний Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Дивне твоє, Чоловіколюбче, розп’яття і схід до аду!* Бо ти полонив його і воскресив з собою колишніх в’язнів;* як Бог, відкривши рай, вчинив їх гідними його осягнути.* Тому й нам, що славимо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення гріхів і зволь нам стати жителями раю,* як єдиний добросердий.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Ти, Чоловіколюбче, що задля нас прийняв тілесні страсті* і воскрес на третій день з мертвих,* злікуй наші тілесні пристрасті,* підведи з тяжких прогріхів, і спаси нас!

Слава: І нині: (г. 1): Справляймо, люди, передсвяття Христового Різдва,* і підвівши ум до Вифлеєму, піднесімся думкою* і душевними очима погляньмо,* як Діва іде народити у вертепі всіх Господа і Бога нашого.* А Йосиф, побачивши Його велике чудо,* думав, що бачить людину, як дитину сповиту пеленами* а з подій пізнав, що це Бог істинний,* що подає нашим душам велику милість.

Тропарі

(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресінням своїм.

Слава: (г. 2) Величні діла віри!* Три юнаки посеред полум’я раділи, немов на водах відпочинку,* а пророк Даниїл, ніби овечкам, появився пастир левам.* Їхніми молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.

І нині: Вищі понад розум і преславні всі твої таємниці, Богородице!* При ненарушеній чистоті і збереженому дівстві* появилася ти Матір’ю пречистою,* породивши правдивого Бога.* Тож моли його, щоб спаслися душі наші.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 5

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасіння наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресенням своїм. (2 р.)

Слава: (г. 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* Їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.

І нині: (г. 4): Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав їй час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.

Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!

Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.

Полієлей

(У неділі – від 22 вересня до 19 грудня та від 14 січня до Сиропусної неділі, як теж у всі свята, беремо Полієлей)

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

*Іпакой**, глас 5*

Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.

*Степенна пісня**, глас 5*

Антифон 1:

У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.

Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.

Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.

Антифон 2:

До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.

Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.

Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.

Антифон 3:

Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.

У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.

Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

*Прокімен**, глас 5*

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи – один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть вони їй: Жінко, чого плачеш? Вона їм каже: – Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали. Сказавши це, обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Він їй каже: – Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: – Пане, як ти изяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: – Маріє! Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейському: – Раввуні! що у перекладі означає Учителю. Ісус їй каже: – Не затримуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого. І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй. (Йо. зач. 64; 20, 11-18)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го (ім’я, що його́ пам’ять світло зве́ршуємо), святої преподобномучениці Євгенії, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон воскресний, глас 5

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Коня і вершника в море Червоне, перемігши у боротьбі рукою могутньою, Христос вкинув,* Ізраїля ж врятував, що пісню перемоги Йому співав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Терноносна громада невірних, до Тебе, Доброчинчцю Христе, материнської Любові не зберігши, терновим вінком увінчала Тебе, що родоначальника від кари тернової визволив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Безгрішний Життєдавче, похилившись, підвів мене, до рову впалого, і тлінність мою злосморідну безсіменно прийнявши, Ти, Христе, благовонним миром Божественної істоти мене намастив.

Слава і нині: Богородичний: Знищене прокляття, кінець смутку настав, бо Благословенна й Благодатна вірним радість виростила, коли, немов цвіт, для всіх кінців землі благословення – Христа принесла.

Ірмос 3: Ти, що на нічому поставив землю велінням своїм, і її важку без опори завісив, Церкву твою утверди, Христе,* на непорушному камені заповідей твоїх, єдиний Благий і Чоловіколюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невдячні діти Ізраїльські, що мед із каменя пили, жовч подали Тобі, Христе, який чуда у пустині створив; а оцет за манну дали Тобі в подяку.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ті, що колись хмарою світлою вкриті були, до гробу Життя — Христа поклали; але, силою Своєю воскреснувши, Він з висоти подав усім вірним сяйво Духа, що таємно отінює.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Божа, безмужньо без материнських страждань породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв; тому ми православні Тебе за Богородицю визнаємо, бо втілене Слово породила єси.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 3): Діва сьогодні йде, щоб невимовно родити* у вертепі споконвічне Слово.* Радійте на світі всі, почувши це,* і разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Ірмос 4: Божественне твоє зрозумівши пониження, прозорливий Авакум з тремтінням кликав до тебе, Христе:* На спасіння людей твоїх, щоб спасти вибранців твоїх, прийшов Ти!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Даючи прообраз Твого хреста пречистого, що гріховне споживання загладжує, Ти, Благий, прегіркі джерела Мерри деревом осолодив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертельне Божественну кров Твою пролив єси.

Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, непорушно зачала Ти в утробі і безболісно породила, і, Бога тілом породивши, по родинах Дівою зосталася.

Ірмос 5: До Тебе, що одягаєшся у світло, як у ризу, я зранку вдаюся і кличу:* Душу мою потьмарену просвіти, Христе, бо Ти єдиний милосердний!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на дереві хресному добровільно висить, про славу Божественну для мене піклуючись невимовно.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертельного тління тілом нетлінно зазнавши і на третій день із гробу засяявши.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.

Ірмос 6: Схвильоване бурею душогубною море пристрастей утихомир, Владико Христе,* і від погибелі спаси мене, як милосердний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як життя, до аду зійшов Ти, Владико Христе, і погубою для губителя ставши, через смерть воскресіння подав єси.

Слава і нині: Богородичний: Діва породила і, породивши, зосталася чистою, як Істинна Діва Мати, що Того, Хто все носить, на руках носила.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 6): Рукотворному ідолові не поклонившись,* але озброївшись неохопним буттям, прехвальні,* ви у змаганні з вогнем прославилися.* Стоячи посеред полум’я нестерпного, ви благали Бога:* Поспіши, о Щедрий, поспіши, Милосердний, нам на поміч,* бо ти можеш, якщо хочеш.

Ірмос 7: Преславний батьків Господь полум’я загасив і юнаків зросив,* що однодушно співали: Боже, ти благословенний!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Одягши на Себе тіло, як принаду на вудку, Ти Божественною силою Твоєю змія вниз стягнув, підносячи до гори тих, що співають: «Боже, благословен єси».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невмістимого, що незмірний склад землі сотворив, у гробі тілом ховають; Йому всі ми співаємо: «Боже, благословен єси».

Слава і нині: Богородичний: Ти, Всенепорочна, Єдину Іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: «Боже, благословен єси».

Ірмос 8: Тобі, Творче всього, у печі юнаки, всесвітній хор склавши, співали:* Всі створіння, Господа славте й вихваляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань, ніби невільну, помолився, Ти бо дві волі двом єствам властиві носиш повік.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ад, осміяний всемогутнім зшестям Твоїм, Христе, повернув всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Тебе, Діво, що для розуму незбагненно, а за Писанням, як Богочоловіка, Господа породила і Дівою зосталася, всі творіння благословимо й прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога й чоловіка*, а Схід − ім’я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму.

Владико Христе!* Ти прийняв знову впалого чоловіка від дівичого лона, в усьому з ним злучившись,* але без участи в жодному його грісі,* а то й усього визволив від тлінности пречистими твоїми стражданнями.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Божественна кров, Владико Христе, пролита з твого життєдайного і пречистого боку, припинила ідольські жертвоприношення,* а вся земля приносить тобі жертву хвали.

Слава і нині: Ні безтілесного Бога, ані не звичайну людину породила ти, чиста й неосквернена Діво,* але досконалу людину, і воістину звершеного Бога,* що його величаємо з Отцем і Духом.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас воскресного прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Марія, побачивши в гробі двох ангелів, здивувалась* і, не впізнавши Христа, немов виноградаря, запитала:* Пане, де ти поклав тіло мого Ісуса?* Але пізнавши його по голосі, що він – Спаситель,* почула від нього: Не дотикайся до мене,* і скажи братам моїм: Відходжу до Отця.

Слава: Коли сповнився час,* нескверна Агничка породила Агнця − Безначальне Слово,* яке стало чудесним і достойним потомком Адама й Давида.* Її невимовне родження достойно святкує собор Отців.

І нині: Вифлеєме, земле юдейська, прикрашуй брами!* Бо приходить до тебе Діва й Богородиця,* щоб породити у вертепі* та покласти в яслах мого Бога й Господа.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 5:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Вічн засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він устав із мертвих* і спасає душі наші.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Збувається сказане Ісаєю:* Ось Діва носить у лоні і преславно приходить родити Неосяжного,* що в тілі появляється.* Украсися, богоприятний вертепе, приготуйся, Вифлеєме,* бо Цар слави вибрав тебе на свою оселю!* Прийміть і ви, ясла, сповиту дитинку − Христа,* що добротою бажає розв’язати пов’язки гріхів людських.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Збувається сказане Ісаєю:* Ось Діва носить у лоні і преславно приходить родити Неосяжного,* що в тілі появляється.* Украсися, богоприятний вертепе, приготуйся, Вифлеєме,* бо Цар слави вибрав тебе на свою оселю!* Прийміть і ви, ясла, сповиту дитинку − Христа,* що добротою бажає розв’язати пов’язки гріхів людських.

Стих: Бог прийде з півдня, і Святий з гори,* вкритої тінистим гаєм

Записався із слугами Владика,* бажаючи роздерти присуд за гріх і в книзі життя записати всіх,* окрадених хитрістю змія.* Діва носить огорненого смертним тілом того, хто всіх носить.* Народження це прославили ангельські хори* з божественними пастирями,* дивуючись твоїй владі.

Стих: Господи, я почув твій голос і злякався;* зрозумів твої діла і зжахнувся.

Світла й одуховнена хмара,* вагітна дощем небесним, несеться нині понад землею,* щоб її зросити й напоїти − весна благодаті,* духовна Ластівка, що носить у лоні, несказанно родить* і перемагає зиму безбожности.* Вона – чиста й нескверна палата,* що заносить у вертеп Воплоченого Царя.

Слава: З лона Отчого зійшов ти, Чоловіколюбче,* і несказанним смиренням прийняв надприродне убозтво.* Ти, Господи, зволив поселитися у вертепі* і, як дитина, годуєшся грудьми, бувши Творцем і Господом.* Тому приведені зорею мудреці приносять тобі дари, як Володареві створіння,* а пастухи й ангели дивуються і кличуть:* Слава на висотах Богові,* що йде, як людина, на землю родитися.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Священик: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого, якого є храм, святої преподобномучениці Євгенії і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Рівнобезначальне з Отцем і Духом Слово,* що від Діви народилося на спасіння наше,* прославмо, вірні, і поклонімся,* бо Воно благозволило тілом зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити померлих* славним воскресінням Своїм.

Тропар, (глас 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 6): Рукописаному образові не поклонившися,* але неописанним єством захистившися, триблаженні,* в подвизі вогню ви прославилися,* і посеред нестерпного полум’я стоячи, Бога ви призвали:* Поспішись, о Щедрий, і скоро прийди як милостивий нам на поміч,* бо Ти можеш, якщо воля Твоя.

Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне, і прославлене ім’я Твоє на віки (Дан. 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що створив Ти нам (Дан. 3,27).

Апостол: ( Євр 11,9-10. 17-23. 32-40):
Браття і Сестри, вірою Авраам перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, до якого було сказано:
«Від Ісаака тобі народиться потомство», думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.

Алилуя (глас 4):
Стих: Боже, ушима нашими ми почули і отці наші сповістили нам (Пс 43,2).
Стих: Ти спас нас від тих, що напастують нас, і тих, що ненавидять нас, засоромив ти (Пс 43,8).

Євангеліє: (Мт 1,1-25):
Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі, * правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).

Sunday before the Nativity of Christ; Tone 5; Dec 24

Sunday before the Nativity of Christ – Sunday of the Holy Fathers, Octoechos Tone 5; Eve of the Nativity of Christ; The Holy Venerable-Martyr Eugenia Hebrews 11:9-10,17-23,32-40; Matthew 1:1-25.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя перед Різдвом Христовим – Святих Отців; Св. мч. Севастіяна і тих, що з ним. 24 грудня.

ВЕЧІРНЯ

Читання

Стихири на стиховні

Тропарі

УТРЕНЯ

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 5

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 5

Степенна пісня, глас 5

Євангеліє

Прокімен, глас 5

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон воскресний, глас 5

Мала єктенія

Мала єктенія

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Псалом 148

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment

*Іпакой**, глас 5*

*Степенна пісня**, глас 5*

*Прокімен**, глас 5*