Post-feast of the Nativity of Christ; the Holy Apostle, First Martyr and Archdeacon Stephen; Our Venerable Father and Confessor Theodore the “Branded One” (844); Acts 6:8-7:5,47-60; Matthew 21:33-42

  DIVINE LITURGY Antiphon 1 I will confess You, Lord, with all my heart,* I will declare all Your wondrous deeds. Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us. In the council of the just and the congregation,* great are the works of the Lord, conforming to His will in every way. Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us. His work is filled with praise and majesty,* and His righteousness endures forever. Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us. Antiphon 3 Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour. Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia. Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms. Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia. For God is the great Lord, and the great king over all the earth. Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia. Entrance Come, let us worship and fall down before Christ. Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia. Troparia and Kontakia Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection. Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. Troparion, Tone 4: O apostle and first martyr for Christ,* you fought the good fight* and exposed your persecutors’ wickedness.* For when you were killed by stoning at the hands of the lawless* you received a crown from on high from God’s right hand,* while crying out to Him:* “O Lord, do not hold this sin against them.” Glory be to the father and to the Son and to the Holy Spirit. Kontakion, Tone 3: Yesterday the Master came to us incarnate;* but His servant departs today from the flesh.* Yesterday the One who now reigns in the flesh was born;* but His servant today is killed by stoning.* For His sake the first martyr, the divine Stephen, gives up his life. Now and for ever and ever. Amen. Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God. Prokeimenon, Tone 5 You, O Lord, will guard us* and will keep us* from this generation,* and for ever (Ps 11:8). verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man (Ps 11:2). Prokeimenon, Tone 4 God is wonderful in His saints,* the God of Israel. Epistle: Galatians 1:11-19 (NRSV) Brothers and Sisters, for I want you to know, brothers and sisters, that the gospel that was proclaimed by me is not of human origin; for I did not receive it from a human source, nor was I taught it, but I received it through a revelation of Jesus Christ. You have heard, no doubt, of my earlier life in Judaism. I was violently persecuting the church of God and was trying to destroy it. I advanced in Judaism beyond many among my people of the same age, for I was far more zealous for the traditions of my ancestors. But when God, who had set me apart before I was born and called me through his grace, was pleased to reveal his Son to me, so that I might proclaim him among the Gentiles, I did not confer with any human being, nor did I go up to Jerusalem to those who were already apostles before me, but I went away at once into Arabia, and afterwards I returned to Damascus. Then after three years I did go up to Jerusalem to visit Cephas and stayed with him fifteen days; but I did not see any other apostle except James the Lord’s brother. Alleluia, Tone 5 verse: Lord, remember David and all his meekness. verse: How he swore an oath to the Lord, and vowed to the God of Jacob. (Psalm 131:1,2)   Gospel: Matthew 2:13-23 (NRSV) When the wise men had left,, an angel of the Lord appeared to Joseph in a dream and said, “Get up, take the child and his mother, and flee to Egypt, and remain there until I tell you; for Herod is about to search for the child, to destroy him.” Then Joseph got up, took the child and his mother by night, and went to Egypt, and remained there until the death of Herod. This was to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet, “Out of Egypt I have called my son.” When Herod saw that he had been tricked by the wise men, he was infuriated, and he sent and killed all the children in and around Bethlehem who were two years old or under, according to the time that he had learned from the wise men. Then was fulfilled what had been spoken through the prophet Jeremiah:

When Herod died, an angel of the Lord suddenly appeared in a dream to Joseph in Egypt and said, “Get up, take the child and his mother, and go to the land of Israel, for those who were seeking the child’s life are dead.” Then Joseph got up, took the child and his mother, and went to the land of Israel. But when he heard that Archelaus was ruling over Judea in place of his father Herod, he was afraid to go there. And after being warned in a dream, he went away to the district of Galilee. There he made his home in a town called Nazareth, so that what had been spoken through the prophets might be fulfilled, “He will be called a Nazorean.” Hymn to the Mother of God O my soul, magnify Christ the King born in a manger. and the Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him. Communion Hymn Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5) Instead of “Blessed is He who comes…” we sing: All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. Instead of “We have seen the true light…” we sing: All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. Instead of “May our mouths…” and “Blessed be the Name…” we sing: All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. (3)  

---

Св. ап., первомч. й архидиякона Стефана. Прп. й ісп. Теодора Начертанного, брата Теофана, творця канонів.

ВЕЧІРНЯ

 

Стихири

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення. (г. 4, подібний: Як хороброго): Благодаттю Духа* просвітив ти, Стефане,* думки свої, і виглядом, немов ангел, ти появився, коли тіло твоє заясніло внутрішньою світлістю* і стало наче душевною зірницею тим,* які тебе бачили.* Тому доступив ти до видіння Божого сяйва,* коли небо славно відкрилося над тобою* – начало мучеників і похвало. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа. Ступенями і драбиною* для висходу до неба* стало тобі каменування.* Звідтіль побачив ти, Стефане, Господа,* що стояв праворуч Отця* та подавав тобі життєдайною правицею однозначний з твоїм ім’ям – вінок.* Тому став ти поруч нього,* як славний переможець* і начальник страждальників. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа. Знаками і чудесами осяяний,* ти своїм навчанням* потьмарив зборище нечестивих.* Коли ж тебе вбивали,* кидаючи каміння,* ти молився за прощення для вбивців,* уподібнюючись цим до Спасителя,* і в його руки передав ти свого духа,* священний Стефане. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його. (г.1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромі­нює тих, які з вірою до тебе приходять,* напов­нює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Теодоре,* молільнику за душі наші. Псалом 116 Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди! Чудотворче Теодоре!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки. Блаженний Теодоре! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим. Слава і нині (г. 2): Величне і преславне чудо сьогодні збувається:* Діва народжує, її ж лоно не зотліває,* Слово приймає тіло* і від Отця не відокремлюється.* Ангели з пастирями славлять і ми з ними співаємо:* Слава на висотах Богові, і на землі мир.  

Стихири на стиховні

(г. 2): Величне і преславне чудо сьогодні здійснюється:* Діва народжує, її ж лоно не зотліває,* Слово приймає тіло* і від Отця не відокремлюється.* Ангели з пастирями славлять і ми з ними співаємо:* Слава на висотах Богові, і на землі мир! Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе* − клявся Господь і каятися не буде. (г. 3): Нині Діва родить Творця всіх,* рай приносить вертеп, зоря показує Христа* − сонце для тих, що в темряві.* Мудреці, просвічені вірою, поклоняються з дарами;* пастирі бачать чудо, ангели ж співають, промовляючи:* Слава на висотах Богові! Стих: Сказав Господь Владиці моєму:* Засядь праворуч мене. Коли Господь Ісус народився у Вифлеємі юдейськім* то зі сходу прийшли мудреці* і поклонилися Богові, що став людиною.* Вони радісно відкрили свої скарби* і принесли йому цінні дари:* чисте золото, як цареві віків;* ладан, як Богові всіх,* і миро безсмертному, як триденному померлому.* Тому, прийдіть усі народи* і поклонімся Народженому, щоб спас душі наші. Слава і нині (г. 6): На небі ликують ангели* і люди нині радіють,* та веселяться всі створіння з народженого в Вифлеємі Спаса Господа.* Бо всяка омана ідольська скінчилася,* Христос же панує навіки.  

Тропарі

(г. 4): Подвигом добрим боровся ти, первомученику Христовий і апостоле Стефане!* Ти посоромив нечестя мучителів,* бо, каменований руками беззаконних,* прийняв ти вінок з правиці Всевишнього* і кликав до Бога, кажучи:* Господи, не постав їм цього за гріх! Слава і нині (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.  

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1 Стих 1: Ісповімся тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда твої (Пс 9,2). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Стих 2: На раді праведних і соньмі – великі діла Господні, явлені в усіх волях його (Пс 110,1-2). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Стих 3: Ісповідування і велич – діло його і правда його перебуває повік віку (Пс 110,3). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. +Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину Антифон 3 Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom: Спаси нас, Сину Божий, що родився від Діви, співаємо тобі: Алилуя. Тропарі і Кондаки Тропар свята, глас 4: Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі. I святому, глас 4: Подвигом добрим змагався Ти, первомученику Христовий і апостоле,* і нечестя мучителів виявив Ти,* бо, камінням побитий з рук беззаконних,* вінець прийняв Ти з високої десниці* і до Бога взивав Ти, кличучи:* Господи, не постав їм цього гріха. Слава: Кондак святому, глас 3: Владика вчора до нас у тілі приходив* – а раб днесь із тіла виходив;* учора той, що царює, в тілі родився* – днесь раба камінням побивають.* Задля нього і кінчається первомученик і божественний Стефан. І нині: Кондак свята, глас 3: Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог. Прокімен свята, глас 8: Вся земля нехай поклониться Тобі і співає Тобі, нехай же співає імені Твоєму, Всевишній (Пс. 65,4). Стих: Воскликніте Господеві, вся земля, співайте ж імені Його, віддайте славу хвалі Його (Пс. 65,2). І святому, глас 8: На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Апостол: Ді. 17 зач. Діяння Апостолів 6, 8–15; 7, 1–5; 47-60. В тих днях Стефан, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців і з Кілікії та з Азії, і сперечалися із Стефаном, 10. але не могли встоятися супроти мудрости й духа, яким говорив. 11. Тоді вони підмовили людей, щоб сказали:  Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога. І підбурили народ, старших та книжників, і, напавши, схопили і привели його в синедріон. Там вони поставили свідків, що говорили: Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та закону. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце і змінить звичаї, які Мойсей був дав нам. І коли всі, що сиділи в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його лице, немов лице ангела. Первосвященик спитав: Чи воно справді так? Він відповів: Мужі брати й отці, слухайте. Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселився у Харані, і сказав до нього: вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку я тобі покажу. Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідти, як умер його батько, переселив його у цю землю, в якій живете нині. І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини. Соломон збудував йому дім. Та не в рукотворених храмах живе Всевишній, як пророк говорить: Небо – престол мій, земля ж – підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку?  Хіба то не моя рука все те створила? Ви, тугошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому. Які батьки ваші, такі й ви. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями;  ви, що одержали закон за велінням ангелів, але не зберігали його. Почувши це, вони розлютилися у своїм серці й заскреготали зубами на нього. А він, повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, і мовив: Ось бачу відкрите небо й Сина чоловічого, що стоїть по правиці Бога. Вони ж закричали сильним голосом і, затуливши вуха, кинулись на нього разом, 58. вивели за місто, і стали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах юнака, що звався Савло. І каменували Стефана, який взивав, кажучи: – Господи Ісусе, прийми духа мого. І впавши на коліна, крикнув сильним голосом: Господи, не візьми їм цього за гріх. І промовивши це, заснув смертю. А Савло схвалював його вбивство. Алилуя свята, глас 1: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь (Пс. 18,2). Стих: День дневі передає слово і ніч ночі об’являє розуміння (Пс. 18,3). І святому, глас 1: Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс. 88,6).   Євангеліє: Матея 21, 33-42. Сказав Господь притчу оцю: Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов.  Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяли від них належні плоди. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, та й ті вчинили з ними те саме. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Ходімо, вб’ємо його й візьмемо собі його спадщину. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями? Лютих люто вигубить, – відповіли йому, – а виноградник найме іншим виноградарям, що будуть давати йому своєчасно його плоди. Тоді Ісус сказав їм: Чи ви в Писанні ніколи не читали: Камінь, що відкинули будівничі, став наріжним каменем. Від Господа це сталось, і дивне в очах наших. Замість Достойно: Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа. Ірмос (глас 1): Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи величаємо.

Причасний Ізбавління послав Господь* людям своїм (Пс 110,9). * На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). * Алилуя (х3). За Галицьким звичайем співаємо: Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос родився від Діви. Замість “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).