The Nativity in the Flesh of Our Lord, God and Saviour Jesus Christ – Christmas Feast of our Lord. Holy Day of obligation. Galatians 4:4-7; Matthew 2:1-12.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

The usual opening prayer and then:

Psalm 103

Great Litany

Blessed is the man…

Small Litany

At Psalm 140

In Tone 2

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Come, let us rejoice in the Lord* as we tell of the present mystery.* Destroyed is the middle wall of partition;* the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life,* and I partake of the delight of Paradise from which I was cast out through disobedience.* For the Father’s express Image, the Imprint of His eternity,* takes the form of a servant,* and without undergoing change He comes forth from a Mother who knew not wedlock.* For what He was, He has remained, true God:* and what He was not, He has taken upon Himself, becoming man through love for mankind.* To Him let us cry aloud:* God born of a Virgin, have mercy on us.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

When Jesus the Lord was born of the holy Virgin,* the whole world was enlightened.* The shepherds watched in the fields,* the Magi adored and the angels sang hymns of praise;* but Herod was troubled: for God appeared in the flesh,* the Saviour of our souls.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Your Kingdom, O Christ our God,* is a Kingdom of all the ages,* and Your rule is from generation to generation.* Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary,* You have enlightened us by Your coming.* Light of Light, Brightness of the Father,* You have made all creation shine with joy.* Everything that breathes praises You,* the Image of the Father’s glory.* O God – the One who is – and always was,* who shone forth from a Virgin, have mercy on us.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O Christ what shall we offer You;* for our sake You appeared on earth as man?* Every creature made by You offers thanks to You.* The angels offer You a hymn; the heavens, a star;* the Magi, gifts; the shepherds, their wonder;* the earth, its cave; the wilderness, the manger:* and we offer You a Virgin Mother.* O pre-eternal God, have mercy on us.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Glory…Now…

When Augustus reigned alone on earth,* the many kingdoms of men came to an end;* and when You were made man of the pure Virgin,* the many gods of idolatry were made powerless.* The cities of the world passed under one single rule;* and the nations came to believe in one sovereign Godhead.* The peoples were enrolled by the decree of Caesar;* and we, the faithful, were enrolled in the name of the divinity,* when You, our God, were made man.* Great is Your mercy: Lord, glory to You.

Readings

Genesis 1:1-13; Numbers 24:2-3, 5-9, and 17-18; Micah 4:6-7 and 5:2-4a

Then, the priest intones the entire text of the following Troparion:

You were born in a cave hidden from sight, but heaven spoke through a star and proclaimed You to all, O Saviour. And it brought to You the Magi, who with faith bowed down in worship. Have mercy on them and us.

When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion (Tone 6, resurrectional, even though the custom has developed of singing this conclusion to the prokeimenon melody – a custom that is less appropriate):

Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

Then the priest intones the following verses of Psalm 86, and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse.

His foundations are on the holy mountains; the Lord loves the gates of Sion more than all the dwellings of Jacob. Glorious things were spoken of You, O city of God.

Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

To those who know Me I will mention Raab and Babylon. And, behold, foreigners and the people of Tyre and Ethiopia, these were born there.

Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

A person will say “Mother Sion,” and “Such a person was born in her,” and “The Most High Himself founded her.”

Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

The Lord will declare this in His record of the peoples and rulers who were born in her. How happy are all who have their dwelling in you.

Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

Glory… Now…

Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

Then the priest intones the first half of the Troparion:

You were born in a cave hidden from sight, but heaven spoke through a star and proclaimed You to all, O Saviour.

And we conclude:

And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.

Readings

Isaiah 11:1-10; Baruch 3:36-38 and 4:1-4; Daniel 2:31-36 and 44-45

Then the priest intones another Troparion (Tone 6):

You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave. You led Magi to worship You and along with them we magnify You: Glory to You, O Giver of life.

When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion (Tone 6, resurrectional):

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

Then the priest intones the following verses of Psalm 92, and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse.

The Lord is King; He is clothed with beauty; the Lord is clothed with strength and has girded Himself. For He has established the world which shall not be shaken.

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

Your throne is prepared from of old; You are from everlasting.

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

The floods have lifted up, O Lord; the floods have lifted up their voices. The floods shall lift up their breakers with the noise of many waters.

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

Wonderful are the surging waves of the sea; wonderful is the Lord on high. Your testimonies have become exceedingly credible; holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

Glory… Now…

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

Then the priest intones the first half of the Troparion:

You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave.

And we conclude:

Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.

Readings

Isaiah 9:6-7; Isaiah 7:10-16, 8:1-4, and 8-10

Then, the Small Litany and Trisagion followed by the Prokeimenon:

Tone 1 Prokeimenon – Psalm 2
The Lord said to Me: You are My Son,* today have I begotten You.
verse: Ask of Me, and I will give You the nations as an inheritance, and as Your possession, the ends of the earth.

Epistle: Galatians 3:15-22

Alleluia, Tone 5

verse: The Lord said to my lord, “Sit at my right hand until I make your enemies the footstool of your feet.”

verse: The Lord will send you a sceptre of power out of Sion; reign in the midst of your enemies.

verse: Yours is the dominion on the day you are given power in the splendour of your holy ones.

Gospel: Matthew 13:31-36

Triple Litany

Deign, O Lord

Litany

Dismissal

FESTAL MATINS

Troparion, Tone 4

Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. (2)

Glory… Now…

Sessional Hymn I, Tone 1

For our sake, O long-suffering Saviour,* You were placed in the animal’s manger, * and You willingly lived as an infant.* The shepherds and angels extolled You, saying:* Glory and praise to Christ our God* who is born on earth and deifies the human race.

Glory… Now…

Sessional Hymn II, Tone 3

O Theotokos, you carried in your womb, in the flesh,* the One who is eternal, incomprehensible, and consubstantial with the unseen Father,* the One and Indivisible divinity of the Trinity.* O ever-praised One, He shines forth your grace into the world.* Therefore, we unceasingly cry out to you: Rejoice, O pure Mother of God.

Glory… Now…

Polyeleos

Exaltation

We extol You,* O life-giving Christ,* for our sake You are now born in the flesh* from the unbetrothed, all-pure Virgin Mary.

Shout joyfully to the Lord, all the earth, sing praise to His name; give to Him glorious praise.
The Lord has sent deliverance to His people.
The Lord said to my Lord, You are my Son; this day I have begotten You.
Before the daystar, like the dew, I have begotten you. The Lord has sworn, and He will not repent.
Glory… Now…

Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)

Sessional Hymn, Tone 4

Come, O believers, let us see where Christ is born.* Furthermore, with the Magi, the kings from the East,* let us follow wherever the star goes.* The angels are praising Him there unceasingly;* the shepherds are singing a worthy song, saying:* Glory to God in the highest;* glory to Him who is born of the Virgin* in a cave in Bethlehem of Judea.

Glory… Now…

Gradual Hymn, Tone 4, Antiphon I

Prokeimenon, Tone 4

Before the daystar, like the dew, I have begotten You.* The Lord has sworn, and He will not repent.

The Lord said to my Lord: Sit at my right hand till I make your enemies your footstool.

Gospel; Matthew 1:18-25

After Psalm 50

In Tone 2, Glory…

All creation is filled with joy today.* Christ is born of the Virgin!

In Tone 2, Now…

All creation is filled with joy today.* Christ is born in Bethlehem!

In Tone 6, Have mercy on me, God, in your kindness. In your compassion, blot out my offense.

Glory to God in the highest and peace on earth.* Today Bethlehem receives the One who at all times sits with the Father.* Today the angels sing the praises of the new-born Infant.* Glory to God in the highest,* and on earth, peace and good will to all.

Canon

ODE 1

Irmos: Christ is born; let us glorify Him.* Christ comes down from heaven; let us go out to meet Him.* Christ lives on earth; let us exalt in joy.* All you faithful, sing to the Lord, for He has been glorified.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

Although created in the image of God, mankind fell from the divine and higher life, and through transgression became entirely subject to corruption and decay. But now the all-good Creator fashions human nature anew; for this reason, we glorify Him.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

When the Creator saw the one whom He had created with his own hands perishing, He lowered the heavens and came down; He took upon Himself human nature from the most holy and pure Virgin, truly becoming flesh; for this reason we glorify Him.

Glory… Now…

Christ our God is the Son and the Brightness of the Father; He is Wisdom, Word, and Power. And unknown to the heavenly hosts and those upon the earth, He became man and has won us back again; for this reason, we glorify Him.

ODE 3

Irmos: To Christ our God,* who is the only-begotten Son of the Father from before all ages,* and in these latter times* has become flesh of the Virgin without seed,* let us cry aloud:* You are our strength; glory to You, O Lord!

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

Although Adam was formed from the clay of the earth, he shared in God’s life; yet through the tempting of a woman, he sunk and fell into corruption. But now when he sees Christ born of a woman, he cries aloud: For my sake, You have become as I am; glory to You, O Lord!

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

You made Yourself, O Christ, a creature in the form of clay, and even took on our flesh, thereby making us partakers in Your divine nature. You have become a mortal, yet still remain God. You are our strength; glory to You, O Lord!

Glory… Now…

Rejoice, O Bethlehem, for you are the Queen among the princes of Judah; because from you comes forth, in the sight of all, Christ himself, the Shepherd who watches over Israel, and He that is seated upon the Cherubim. He is our strength and reigns over all.

ODE 4

Irmos: O Christ, You have come forth from the Virgin* as the rod of the root of Jesse and the flower that blossomed from his stem.* You became flesh from her that knew not wedlock,* from the Mountain overshadowed by the forest;* O God, You are not formed from created substance.* Glory to Your power, O Lord!

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

In the days of old, Jacob foretold You, O Christ, calling You the Expectation of the nations. You have come forth from the tribe of Judah and have overcome the might of Damascus and the spoils of Samaria, turning their idolatry into faith pleasing to God. Glory to Your power, O Lord!

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

Rising as a Star out of Jacob, O Master, You have brought joy to the Magi who interpreted wisely the words of Salaam, the prophet of old. They were led to You as the first fruits of the Gentiles, and You graciously received them as they brought You pleasing gifts. Glory to Your power, O Lord!

Glory… Now…

You have descended, O Christ, into the womb of the Virgin as dew upon the fleece and as drops of rain that shower the earth. Ethiopia, Tarshish, and the Isles of Arabia; the kings of Saba, of the Medes, and those of power, O Lord!

ODE 5

Irmos: Since You are a God of peace and a Father of mercies,* You have sent your angel of great counsel to us to bring us peace.* Thus, we are directed towards the light of the knowledge of God,* and at the night vigil we glorify You, O Lover of mankind.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

In obedience to the decree of Caesar, O Christ, You were registered among his servants; and You have set us free from being enslaved to the enemy and sin. Completely sharing in our poverty, You made our nature godlike by uniting Yourself to us and by participating in our nature.

Glory… Now…

As it was prophesied in times past, behold, the Virgin has conceived in her womb and has given birth to God in the flesh and still remained a virgin. Through her we are reconciled to God; let us sinners sing her praises, for she is truly the Mother of God.

ODE 6

Irmos: Jonah had dwelt like a babe in the womb before the sea monster spew him forth;* the Word dwelt in the womb of the Virgin, taking flesh from her.* Although born from her, He kept her all-pure.* Since Christ Himself was not subject to incorruptibility, He kept His Mother free from the same.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

Christ our God, begotten from the Father before the morning star, appears in the flesh; He, who directs the armies of heaven, is laid in a manger of dumb beasts. He, who frees the twisted bonds of sin, is wrapped in swaddling clothes.

Glory… Now…

A young child, a Son is born from the race of Adam and is given to the faithful. He is the Father and Prince of the World to come; He is the all-powerful God who rules over all creation; He is called the Angel of great counsel.

KONTAKION

In Tone 3 The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.

IKOS

Bethlehem has opened up Eden for us. Come and let us see the delights that we have found there in secret. Come and let us gather the fruits of Paradise that are within the cave. There, the unwatered Root has manifested itself, and It has sprouted forgiveness. There, the undug Well, of which David yearned to drink, is found. There, the Virgin, who gave birth to the Infant, immediately quenched the thirst of Adam and David. Therefore, let us hasten to the place where the young Infant, the Eternal God, is born.

ODE 7

Irmos: The youths who had been raised to fear God were not threatened by the fiery torments.* They denounced the wicked decree of the tyrant,* and standing in the midst of the flames,* they sang: Blessed are You, O God of our Fathers.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

An angel of the Lord appeared to the shepherds keeping night watch over their flocks. The shepherds were frightened as they saw the glory of the Lord around the angel and heard him say: Rejoice, for Christ is born. Blessed are You, O God of our Fathers.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

At the word of the angel, the heavenly hosts cried aloud: Glory to God in the highest and on earth, peace and good will to all; Christ has shone forth . Blessed are You, O God of our Fathers.

Glory… Now…

When the angel had returned to heaven, the shepherds said to one another: Let us go and see this event which the Lord has made known to us. They hastened to Bethlehem and worshiped with Mary the One whom she had borne. They cried out: Blessed are You, O God of our Fathers.

ODE 8

Irmos: The dew-moistened furnace was the image of an incomprehensible wonder.* It did not burn the youths entrapped there,* just as the fire of the Godhead did not consume the Virgin’s womb in which He dwelt.* Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

The children of David were once led captive from Sion by the daughter of Babylon through the strength of the sword; now, the Magi bringing gifts, are sent by her to beseech the Daughter of David in whom God took flesh. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.

Glory to Your holy Nativity, O Lord!

As captives, the children of Sion did not play upon their lyres; Christ, shining forth in Bethlehem, quiets all the iniquity of Babylon as well as the music of her harps. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.

Glory… Now…

Babylon plundered Sion, the Queen, and seized all her riches. But Christ, by a guiding star, attracted to Sion the wealth of Babylon with her kings who studied the stars. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.

ODE9

O my soul, extol the most holy Virgin Mother of God, who is more worthy of honour than the angels of heaven.

Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.

O my soul, extol our God, born in the flesh from the Virgin.

Observing the unusual path of a mysterious and newly shining star which was brighter than any other heavenly light, the Magi learned that Christ the King was born on earth in Bethlehem for our salvation.

O my soul, extol our God, born in the flesh from the Virgin.

The Magi asked of Herod: Where is the new-born King whose star we have seen? We have come to worship Him. The enemy of God was troubled and irrationally schemed how to kill Christ.

O my soul, extol the pure Virgin, who has given birth to Christ the King.

Herod asked the Magi, who had come to Bethlehem to worship Christ with their gifts, when they had first seen the star which directed them. But the Magi returned to their own country by the same star, thereby deceiving Herod, the killer of the Innocents.

Hymn of Light, Tone 3

Our Saviour, the rising Sun more brilliant than any other sun,* has visited us today from on high.* We once were in the darkness and the shadow of error,* but now we have found the truth;* for the Virgin gives birth to the Lord our God in Bethlehem. (3)

At the Praises

In Tone 4

O holy ones, be happy;* O heavens, be glad; and all you mountains, sing with joy* because Christ our God today is born.* Behold, the Virgin is enthroned like the Cherubim,* holding in her arms the incarnate Word of God.* The shepherds glorify with hymns the new-born Babe;* the Magi offer gifts to their Master;* and the angels sing praises and say:* O incomprehensible Lord, glory to You!

O Virgin Theotokos, you gave birth to the Savior.* You overthrew the ancient curse of Eve.* As a mother you were the benevolence of the Father.* You bore in your womb the incarnate Word of God.* We cannot understand this mystery,* but we glorify it with one faith.* We also join you in praise to say:* O Ineffable Lord, glory to You!

Come, all you peoples,* let us praise the Mother of our Saviour,* for she remained a virgin after childbirth.* Rejoice, O holy city of our King and God.* The Saviour has chosen to live in you,* and in you He has worked out our salvation.* With Gabriel, we sing your praises;* and with the shepherds we glorify you, saying:* O Mother of God, implore Him who became incarnate from you,* that He may save our souls.

By the will of the Father, the Word became flesh.* The Virgin gave birth to the Incarnate God.* The star proclaims and the Magi adore;* the shepherds are amazed and all creation rejoices.

In Tone 6, Glory…

At the time of Your coming upon earth,* the first census of the world took place.* At that time You wanted to enrol the names of all who believed in your birth.* Therefore, such a decree was published by Caesar because Your timeless and eternal kingdom was renewed by Your birth.* And now we offer You, O God and Saviour of our souls,* not gifts of silver and gold,* but the wealth of our true faith.

In Tone 2, Now…

Today Christ is born of the Virgin in Bethlehem.* Today the Eternal One has a beginning;* today the Word becomes incarnate.* All the heavenly powers rejoice,* and all who dwell on earth are happy.* The Magi offer gifts to the Master;* the shepherds proclaim the marvel;* and we cry aloud unceasingly:* Glory to God in the highest* and on earth, peace and good will to all.

DIVINE LITURGY OF ST. BASIL THE GREAT ON CHRISTMAS DAY

DIVINE LITURGY OF ST. BASIL THE GREAT

Antiphon 1

I will confess You, Lord, with all my heart,* I will declare all Your wondrous deeds.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

In the council of the just and the congregation,* great are the works of the Lord, conforming to His will in every way.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

His work is filled with praise and majesty,* and His righteousness endures forever.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Glory… Now… Only-Begotten Son…

Antiphon 3

The Lord said to my lord, “Sit at my right hand until I make your enemies the footstool of your feet.”

Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord.

The Lord will send you a sceptre of power out of Sion; reign in the midst of your enemies.

Yours is the dominion on the day you are given power in the splendour of your holy ones.

Entrance

From the womb before the daystar I begot you. the Lord has sworn an oath and will not go back on His word: You are a priest forever according to the order of Melchizedek.

Troparia and Kontakia

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.

Instead of Holy God:

All you who have been baptized into Christ, you have put on Christ! Alleluia!

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

You have put on Christ! Alleluia!

All you who have been baptized into Christ, you have put on Christ! Alleluia!

Prokeimenon, Tone 8

Let all the earth worship You and sing to You; let it sing to Your Name, O Most High.

verse: Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise. (Psalm 65:4,2)

Epistle: Galatians 4:4-7 (NRSV)
Brothers and Sisters, when the fullness of time had come, God sent his Son, born of a woman, born under the law, in order to redeem those who were under the law, so that we might receive adoption as children. And because you are children, God has sent the Spirit of his Son into our hearts, crying, “Abba! Father!” So you are no longer a slave but a child, and if a child then also an heir, through God.

Alleluia, Tone 1
verse: The heavens tell the glory of God, and the firmament declares the work of His hands.
verse: Day announces its message unto day and night proclaims its knowledge unto night. (Psalm 18:2,3)

Gospel: Matthew 2:1-12 (NRSV)

In the time of King Herod, after Jesus was born in Bethlehem of Judea, wise men from the East came to Jerusalem, asking, “Where is the child who has been born king of the Jews? For we observed his star at its rising, and have come to pay him homage.” When King Herod heard this, he was frightened, and all Jerusalem with him; and calling together all the chief priests and scribes of the people, he inquired of them where the Messiah was to be born. They told him, “In Bethlehem of Judea; for so it has been written by the prophet:

‘And you, Bethlehem, in the land of Judah,
are by no means least among the rulers of Judah;
for from you shall come a ruler
who is to shepherd my people Israel.’”

Then Herod secretly called for the wise men and learned from them the exact time when the star had appeared. Then he sent them to Bethlehem, saying, “Go and search diligently for the child; and when you have found him, bring me word so that I may also go and pay him homage.” When they had heard the king, they set out; and there, ahead of them, went the star that they had seen at its rising, until it stopped over the place where the child was. When they saw that the star had stopped, they were overwhelmed with joy. On entering the house, they saw the child with Mary his mother; and they knelt down and paid him homage. Then, opening their treasure chests, they offered him gifts of gold, frankincense, and myrrh. And having been warned in a dream not to return to Herod, they left for their own country by another road.

Hymn to the Mother of God

O my soul, magnify Christ the King born in a manger.

and the Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.

Communion Hymn

The Lord has sent deliverance* to His people.* Alleluia, alleluia, alleluia.(Psalm 110:9)

Instead of “Blessed is He who comes…” we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.

Instead of “We have seen the true light…” we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.

Instead of “May our mouths…” and “Blessed be the Name…” we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. (3)

РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА. 25 грудня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(г. 2): Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя,* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід, Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітив усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти − образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Чим тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас з’явився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели − співання, небо − зорю,* мудреці –дари, пастухи − сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Мудреці, перські царі,* пізнавши відкрито небесного Царя, що на землі народився,* ведені ясною зорею, прийшли у Вифлеєм,* несучи добірні дари: золото, ладан і миро;* побачивши, що у вертепі лежить немовля,* йому вони, впавши ниць, поклонилися.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Отець змилувався, і Слово тілом стало,* а Діва народила Бога, що став людиною.* Зоря сповіщає, мудреці поклоняються,* пастухи дивуються, створіння ж радується.

Слава: і нині (г. 2): Коли Август єдиний володів землею,* багатовладдя людей скінчилося;* коли ти став людиною з Чистої,* знищене було ідольське багатобожжя.* Під єдиним мирським царством міста опинились,* а тут народи повірили в єдину владу Божу.* З веління цісаря записувались люди,* записались і ми, вірні, в ім’я Бога нашого, що став людиною.* Велика твоя милість, Господи, − слава тобі!

Вхід з Євангелієм

Диякон потиху: Господеві помолімся,

а священик мовить потиху молитву входу:

Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика: Благослови, владико, святий вхід.

Священик благословляє до сходу і каже: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Премудрість! Прості!

Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Будьмо уважні!

Священик: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен

Псалом 133 (г. 8):

Благословіть нині Господа,* всі слуги Господні.

Стих: Ви, що стоїте в храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.

1-ша серія читань:

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: “Нехай буде світло!” І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло − день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок − день перший. Тоді сказав Бог: “Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!” І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь − небо. І був вечір і був ранок − день другий. Тоді сказав Бог: “Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з’явиться суша.” І так сталося. І назвав Бог сушу − земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: “Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі”. І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок − день третій. (Бут. 1, 1-13)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Чисел читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий, і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; Що за красні, Якове, намети в тебе, − Ізраїлю, твої оселі! Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою. Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо. Той Бог, що з Єгипту його вивів, − для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває. Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, − хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе”. Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, − Ізраїль же зійде вгору. (Чис. 24, 2-3; 5-9; 17-18)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Міхея читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Того дня, − слово Господнє, − я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив. З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко – народ могутній. І Господь буде над ними царювати на горі Сіоні віднині й повіки. Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі. (Міх. 4, 6-7; 5,1-3)

Тоді священик (диякон або читець) виголошує оцей тропар і стихи, а хор співає закінчення цього тропаря, на зразок прокімена:

Тропар (г. 6): Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами.* І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону понад усі Якова намети. Преславні речі говорять про тебе, місто Боже! Рагав я зарахую й Вавилон до тих, що мене знають.

Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

Стих: Ось Філістія, Тир і люди Етіопії − і ці там народились. Про Сіон казатимуть: Це наша мати; чоловік у ньому народився. І сам Всевишній його утверджує.

Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

І знову: Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами:

Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

2-ша серія читань:

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Варуха читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Такий наш Бог; ніхто йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити: а ті, що покидають її, повмирають. Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг − народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, – бо те, що вгодне Богові, знане нам! (Вар. 3, 36-4, 4)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Даниїла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Ти, царю, дивився − аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки − з срібла; живіт у нього й стегна − з міді; голінки у нього − з заліза, а ноги − частково з заліза, частково з глини. Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. Тоді все вмить потрощилось − залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю. Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає. За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки, так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний». (Дан. 2, 31-36; 44-45)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так сказав Господь: Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею − своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки. Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина. Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору. На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море. І станеться того часу: корінь Єссея буде знаменом народам; погани шукатимуть його, і житло його буде славне (Іс. 11, 1-10).

Тоді священик (диякон або читець) виголошує оцей тропар і стихи, а хор співає закінчення цього тропаря, на зразок прокімен:

Тропар (г. 6): Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі.* І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; вдягнувсь Господь у силу й опоясався. Бо він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна.

Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій. Здіймають ріки рокіт свій, від шуму вод великих.

Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

І знову: Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі:

Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

3-ша серія читань:

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання!

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа». Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог». (Іс. 7, 10-14; 8, 9-10)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити справедливим судом віднині і повіки − ревність Господа сил це чинить. (Іс. 9, 5-6)

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, г. 1:

Господь сказав мені:* Ти син мій,* я сьогодні народив тебе.

Стих: Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину і кінці землі тобі в посілість.

Апостол

Диякон: Премудрість.

Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Браття! Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він − відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів остільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводить Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі». А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне − слугами своїми». А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників». І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса − діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться» (Єв. 1, 1-12).

Священик: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Алилуя: Псалом 109 (г. 5)

Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.

Стих: Господь із Сіону пошле тобі берло сили своєї.

Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе.

Євангеліє

Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Мир всім.

Вірні: І духові Твоєму.

Диякон: Від Луки святого Євангелія читання.

Вірні: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священик: Будьмо уважні.

Диякон: Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись”. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля”. Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись”. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити”. Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина”. Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає”. Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті і каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка”. (Лк. 2, 1-20)

Вірні: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священик каже дияконові: Мир Тобі благовістуючому.

Сподоби, Господи; Прохальна єктенія; Великий відпуст

(г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.

Слава і нині: (г. 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося Дитя мале – превічний Бог.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.)

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

Слава і нині: (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 1, подібний: Воїни, які стерегли): Довготерпеливий Спасе! Задля нас ти, як немовлятко,* добровільно поклався в безсловесні ясла,* і пастирі з ангелами заспівали тобі, кликнувши:* Слава й хвала на землі народженому Христові – Богові нашому,* що обожив людську природу!

Слава і нині: той же

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 3, подібний: Красотою твого): Богородице, ти носила в лоні споконвічного* і неосяжного, єдиносущного з невидимим Отцем,* єдине і нескладне в Тройці Божество.* Засяяла в світі твоя благодать, Всехвальна,* тому безперестанно кличемо:* Радуйся, Мати − чиста діво!

Слава і нині: той же

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* що задля нас у тілі нині народився* від непорочної і пречистої Діви Марії.

Стих: Відкуплення послав Господь народові своєму.

Стих: Я його поставлю первородним, найвищим над царями землі.

Стих: Йому поклоняться всі царі землі.

Стих: Господь сказав мені: Ти Син мій, я сьогодні народив тебе.

Стих: Він буде мене взивати: Ти мій Батько.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Приспів болгарський: Прийдіть з ангельськими хорами заспіваймо: Слава на висотах Богові, народженому в вертепі.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Прийдіть, вірні,* і подивімся, де народився Христос,* та йдімо з мудрецями, східними царями, куди прямує зоря.* Його там ангели оспівують безперестанно,* пастухи ж на сопілках грають йому достойну пісню:* Слава на небі тому, хто нині від Діви, Богородиці,* народився у вертепі, у Вифлеємі юдейськім.

Степенна пісня.

Антифон 4 (глас 4)

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен

Псалом 109 (г. 4)

Із себе перед зірницею породив я тебе* − клявся Господь і каятися не буде.

Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх”. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог”. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус. (Мт. зач. 2; 1, 18-25)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 2): Все сьогодні* сповнилося радістю,* – Христос народився від Діви.

І нині (г. 2): Все сьогодні* сповнилося радістю,* – Христос народився в Вифлеємі.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г. 6): Слава на висотах Богові і на землі мир!* Сьогодні Вифлеєм приймає того, хто повсякчас сидить з Отцем;* сьогодні ангели народжене Дитятко, як Бога, прославляють:* Слава во вишніх Богу,* і на землі мир, в людях благовоління!

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Христос народжується – славте!* Христос із небес – зустрічайте!* Христос на землі − бадьортеся!* Співай Господеві, вся земле,* і весело заспівайте, люди,* бо він прославився!

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Зруйнованого переступом, на образ Божий сотвореного, що став повністю підлеглий тлінню, відпав від кращого, Божественного життя, – знову відбудовує мудрий Будівничий, славно бо прославився.

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Бачачи, що погибає людина, яку Він Своїми руками сотворив, Творець, приклонивши Небеса, сходить і приймає всю її істоту, істинно воплотившись від Божественної, Чистої Діви; Він бо прославився.

Слава І нині: Мудрість, Слово і Сила, Сущий Син і відблиск Отчий – Христос Бог скрито від сил – всіх тих, що понад світом, і всіх тих, що на землі, вочоловічившися, знову нас придбав, Він бо прославився.

Ірмос 3: Споконвічно від Отця народженому нетлінно Синові,* що в останній час безсіменно від Діви тілом народився, Христу Богові, закличмо:* Святий ти, Господи,* що збільшив нашу славу!

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Адам, узятий з праху, причасний вищому Подихові, але до погибелі приваблений оманою жони, бачачи від жони Христа, взиває: «Ти, що ради мене подібним до мене став, свят єси, Господи!»

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Ти став співобразний нікчемному єству із глини, розчинившись у ньому, Христе, і причасністю найслабшій плоті уділив їй від Божественної природи, Ти, що смертним став – і зостався Богом, і возніс ріг наш, свят єси, Господи!

Слава І нині: Веселися, Вифлеєме, князів Юди царственний граде: бо Пастир Ізраїля, Той, Хто на раменах Херувимів, Христос явно з тебе вийшов, і вознісши ріг наш, над усіма воцарився.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, (г. 8):

Первоплід народів небо Тобі принесло, Дитяткові, лежачому в яслах, звіздою волхвів призвавши. І вразили їх не скипетри і престоли, а крайня вбогість. Бо що гірше від печери? І що смиренніше від пелен? Але в них засяяло Божества Твого багатство; Господи, слава Тобі!

Ірмос 4: Паростком з Єссеєвого кореня і квітом від нього став ти, Христе,* коли від Діви, хвальний, народився:* від гори, гаєм покритої, прийшов ти, безтілесний і Бог,* тіло прийнявши від тієї, що мужа не знала.* Слава силі твоїй, Господи!

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Ти, кого в древності Яків прорік Очікуванням народів, Христе, від коліна Юди возсіяв єси, і силу Дамаскову та здобич Самарійську прийшов відняти, оману змінивши на віру боговгодну. Слава силі Твоїй, Господи!

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Возсіявши зорею від Якова, Владико, Ти сповнив радости втаємничених у слова древнього волхва Валаама, мудрих зореспоглядальників, приведених до Тебе як первоплоди народів; і прийняв єси відкрито їх, що дари приємні Тобі приносили.

Слава І нині: Зійшов єси в дівоче лоно, як дощ на руно, Христе, і як краплі, що капають на землю. Ефіопи і Тарсійці, як і Аравійські острови, Сава і всі володарі землі Мідян припали до Тебе, Спасе. Слава силі Твоїй, Господи!

Ірмос 5: Як Бог миру й Отець щедрот,* ти послав до нас ангела великої своєї ради,* що спокій подає нам.* Тому ми, наставлені до світла богорозуміння,* з ночі до ранку чуваючи,* славословимо тебе, Чоловіколюбче.

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Підкорившись повелінню кесаря, в раби Ти записався, і нас, рабів ворога і гріха, визволив. У всьому ж зубожівши, Христе, щоб стати, як ми, Ти створеного з праху – богом учинив єднанням оцим і сопричастям.

Слава І нині: Ось Діва, – як сказано в древності, – зачавши в утробі, породила Бога, що вочоловічився, і зостається Дівою; через Неї примирившись із Богом, ми, грішні, справді істинну Богородицю з вірою оспіваймо.

Ірмос 6: Йону, як дитину,* з утроби своєї викинув морський звір, якого він прийняв;* а Слово Боже, що вселилося в Діві і тіло прийняло,* вийшло з неї,* залишивши її нетлінною.* Само ж бо воно нетлінне,* то й нетлінною зберегло ту, яка його народила.

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Прийшов, воплотившись, Христос Бог наш, якого Отець із лона перед зірницею зроджує; і Той, хто тримає повіддя Пречистих Сил, в ясла скоту безсловесного покладається, і пеленами повивається, щоб розірвати густо сплетені пута прогрішень.

Слава І нині: Юне Дитя з Адамового єства – Син народжений і вірним даний; Він же майбутнього віку Отець і Князь, і нарікається Великої Ради Ангелом; Він єсть Бог кріпкий і тримає у владі все творіння.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

(г. 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося Дитя мале – превічний Бог.

Ікос:

Вифлеєм відкрив Едем, прийдіте, побачмо; насолоду потаємно здобули ми; прийдіте, приймімо райські радощі всередині вертепу. Там явився Корінь незрошений, що зрощує відпущення; там знайшовся Колодязь некопаний, з якого Давид напитися в древності запрагнув; там Діва, зродивши Дитятко, зразу втамувала спрагу Адамову і Давидову. Ради того поспішім туди, де родилося Дитя мале – Предвічний Бог.

Ірмос 7: Юнаки, що виховані були у побожності,* безбожного наказу не послухались,* ані погроз вогнем не злякалися,* але серед полум’я співали:* Боже батьків, ти благословенний.

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Пастухи, що в полі перебували, отримали вражаюче явління світла; слава бо Господня осяяла їх, і Ангел кликнув: «Хвалу співайте, бо родився Христос! Отців Боже, благословен єси!»

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Зненацька, зо словом Ангела Небесні Воїнства візвали: «Слава Богу во вишніх, на землі мир, серед людей благовоління: возсіяв Христос! Отців Боже, благословен єси!»

Слава І нині: «Що то за мова?» – сказали пастухи, – «Ходімо, подивімося на те, що сталося, на Божественного Христа». А як дісталися до Вифлеєму, то з Родителькою поклонилися, виспівуючи: «Отців Боже, благословен єси!»

Ірмос 8: Образом незбагненного чуда була росоносна піч,* бо як вона не спалила юнаків,* так і вогонь Божества не спалив Діви,* що у її лоно ввійшов.* Тому голосно заспіваймо:* Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Тягне дочка вавилонська полонених отроків Давидових до себе, та сама своїх дітей – волхвів з дарами посилає благати Давидову Дочку, що прийняла в Себе Бога. Тому вознесімо піснеспів: «Хай благословляє все творіння Господа і превозносить по всі віки!»

Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.

Скорбота відхилила арфи, щоб не супроводили пісень, бо не співали на чужині діти Сіону; та руйнує всю облуду Вавилону і музичну симфонію його Христос, що возсіяв із Вифлеєму. Тому вознесімо піснеспів: «Хай благословляє все творіння Господа і превозносить по всі віки!»

Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Захопив Вавилон здобич і загарбане багатство Сіонського царства, а Христос тягне в Сіон скарби його і царів-зорезнавців, звіздою на путь наставляючи. Тому вознесімо піснеспів: «Хай благословляє все творіння Господа і превозносить по всі віки!»

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Пісня 9

Заспів: Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небесних воїнств Діву, пречисту Богородицю.

Ірмос (г. 1): Таїнство бачу я дивне й преславне:* небом стає вертеп,* престолом херувимським – Діва, оселею − ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог.* Його, оспівуючи, величаємо!

Приспів: Величай, душе моя, Бога, од Діви плоттю народженого.

Бачачи незвичайний рух незнаної нової зорі, що недавно засяяла сильніше від світил небесних, збагнули волхви, що на землі родився Христос Цар у Вифлеємі на спасіння наше.

Приспів: Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа.

Приспів: Величай, душе моя, Бога, що од волхвів поклоніння прийняв.

«Де новонароджене Дитя, – питали волхви, – Цар, чия звізда явилася? Бо ми Йому поклонитися прийшли». Тоді одержимий Ірод-богоборець тривожився і Христа вбити замишляв.

Приспів: Величай, душе моя, звіздою волхвам Сповіщеного.

Приспів: Величай, душе моя, Чистую Діву і Єдину Богородицю, що зродила Христа Царя.

Точно вивідав Ірод час зорі, під проводом якої волхви в Вифлеємі поклоняються Христу з дарами; нею ж ведені до своєї вітчизни, вони лютого дітовбивцю зоставили осміяним.

Приспів: Волхви і пастирі прийшли поклонитися Христу, що народився в Вифлеємі-граді.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Світильний

Завітав до нас з неба Спаситель наш:* Схід із сходу.* І ми, що перебували в тіні й темряві,* знайшли істину,* бо від Діви народився Господь (3 р.).

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 4:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Стихири

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

(г. 4): Веселіться праведні, радійте небеса,* тремтіть радісно гори, бо народився Христос!* Сидить Діва, до херувимів подібна,* і тримає у своїх обіймах Бога Слово, що стало тілом.* Пастирі подивляють Народженого,* мудреці володареві приносять дари,* ангели ж співають:* Неосяжний Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Веселіться праведні, радійте небеса,* тремтіть радісно гори, бо народився Христос!* Сидить Діва, до херувимів подібна,* і тримає у своїх обіймах Бога Слово, що стало тілом.* Пастирі подивляють Народженого,* мудреці володареві приносять дари,* ангели ж співають:* Неосяжний Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Богородице Діво, що породила Спаса!* Ти знищила первісне прокляття Єви,* бо стала Матір’ю того, хто є вподобанням Отця,* тримаючи в обіймах воплочене Боже Слово.* Це тайна незбагненна,* яку ми єдиною вірою всі звеличуємо, проголошуючи з тобою:* Невимовний Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Прийдіть, прославмо Матір Спасителя,* що й після Різдва залишилась Дівою!* Радуйся, духовний городе Царя і Бога,* в якому Христос, живши, довершив спасіння.* З Гавриїлом оспівуймо, з пастирями прославляймо, кажучи:* Богородице, моли того, що від тебе прийняв тіло,* щоб ми спаслися.

Слава (г. 6): Коли час настав пришестя Твого на землю,* перший перепис вселенної відбувся;* тоді забажав єси записати імена людей, віруючих Різдву Твоєму.* Тому таке повеління від Кесаря проголошено:* бо вічного Твого Царства непідвладність* Різдвом Твоїм наново була явлена.* Тим-то й ми понад майнову данину* приносимо Тобі православного богослов’я багатство,* як Богові і Спасові душ наших.

І нині (г. 2): Сьогодні Христос народжується у Вифлеємі від Діви,* сьогодні Безпочатковий починається і Слово стає тілом;* небесні сили радіють і земля з людьми веселиться;* мудреці Владиці дари приносять і пастирі подивляють Народженого.* Ми ж раз у раз виголошуємо:* Слава во вишніх Богу,* і на землі мир, в людях благовоління.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу,* і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропарі

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

**БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (Літургія св. Василія Великого):**

Антифон 1 Стих 1: Ісповімся тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда твої (Пс 9,2). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Стих 2: На раді праведних і соньмі – великі діла Господні, явлені в усіх волях його (Пс 110,1-2). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Стих 3: Ісповідування і велич – діло його і правда його перебуває повік віку (Пс 110,3). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. +Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину

Антифон 3
Стих 1: Сказав Господь Господеві моєму: Сиди праворуч мене, поки не покладу ворогів твоїх підніжжям ніг твоїх (Пс 109,1).

Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися тобі – Сонцю правди,* і пізнавати тебе – Схід з висоти.* Господи, слава тобі.

Стих 2: Жезл сили пошле тобі Господь від Сіону і володій посеред ворогів твоїх (Пс 109,2).

Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш…

Стих 3: 3 тобою начало в день сили твоєї, у світлостях святих твоїх (Пс 109,3).
Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш…

Вхідне: Із утроби перед зірницею родив я тебе – клявся Господь і не розкаявся: Ти єрей повік за чином Мелхіседека (Пс 109.3-4).

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися тобі – Сонцю правди,* і пізнавати тебе – Схід з висоти.* Господи, слава тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – предвічний Бог.

Замість Трисвятого: Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя! (x3) +Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. У Христа зодягнулися. Алилуя! Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя!

Прокімен (глас 8) Вся земля нехай поклониться тобі і співає тобі,* нехай же співає імені твоєму, Всевишній (Пс 65,4). Стих: Воскликніте Господеві, вся земля, співайте ж імені його, віддайте славу хвалі його (Пс 65,2).

Апостол: Гл 4,4-7
Браття і Сестри, якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!” Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.

Алилуя (глас 1) Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук його сповіщає твердь (Пс 18,2). Стих: День дневі передає слово і ніч ночі об’являє розуміння (Пс 18,3).

Євангеліє: Мт 2,1-12
Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.” Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. Замість Достойно: Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа.

Ірмос (глас 1): Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи величаємо. Причасний Ізбавління послав Господь людям своїм (Пс 110,9).

Алилуя (х3). За Галицьким звичайем співаємо: Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос родився від Діви.

Замість “Благословенний, хто йде в ім’я…” (1x) “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).

Dec 25 – The Nativity in the Flesh of Our Lord, God and Saviour Jesus Christ

The Nativity in the Flesh of Our Lord, God and Saviour Jesus Christ – Christmas Feast of our Lord. Holy Day of obligation. Galatians 4:4-7; Matthew 2:1-12.

Great Vespers, Matins and Divine Liturgy

РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА. 25 грудня.

ВЕЧІРНЯ

Вхід з Євангелієм

Прокімен

1-ша серія читань:

2-ша серія читань:

3-ша серія читань:

Мала єктенія

Апостол

Євангеліє

Сподоби, Господи; Прохальна єктенія; Великий відпуст

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Величання

Мала єктенія

Сідальний

Степенна пісня.

Євангеліє

Прокімен

Псалом 50

Єктенія

Канон

Мала єктенія

Мала єктенія

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Псалом 148

Стихири

Велике славослов’я

Тропарі

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (Літургія св. Василія Великого):

Submit a Comment

**БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ (Літургія св. Василія Великого):**