Commemoration of the First Six Ecumenical Councils. Octoechos Tone 6; The Holy Priest-Martyr Athenogenes and His Ten Disciples (284-305) Hebrews 13:7-16; John 17:1-13.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 6

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He had foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We exult in Your cross, O Christ,* and we sing the glory of Your resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.

In Tone 6

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Word and Lover of mankind,* infinite and beyond description in Your taking flesh for our sake,* the nobles assembly of Fathers proclaimed that You are both perfect man and perfect God,* one person in two perfect natures with two perfect wills.* Therefore, we profess that You are one God with the Father and the Holy Spirit.* We sing a hymn of praise to the Fathers, and we adore You.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O glorious Fathers of the Councils,* you demonstrated that Pyrrhus, Sergius, and Onuphrius,* Dioscorus, and Nestorius were in error* concerning the doctrines of Christ.* You save the flock by teaching the true principle* that Christ is one divine person in two natures.* This Christ we adore as perfect man and perfect God,* one with the Father and the Holy Spirit.* O holy Fathers, we honour you and sing to you a hymn of praise.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The Fathers of the Councils, inspired by God,* declare and explain that in Christ* there is a divine act and a divine will,* uncreated and infinite:* the act and will of the Son of God.* There is also a human act and a human will:* those of the Son of Man.* Thus, they proclaim that Christ is one divine person having two natures,* the one is divine and the other is human.* Therefore, we the faithful honour these Fathers every year* and glorify Christ who glorified them.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The Fathers of the Councils proclaim to us today* that the eternal Trinity is one God and one Lord.* They explain the Trinity is of one nature,* consubstantial, of one will and one act,* not divided nor shared but existing in the simplicity of God’s being.* They define that this will and act of God* had no beginning and will never have and end.* Therefore, we the faithful glorify these Fathers* as the equals of the Apostles,* for they taught all people the true doctrine of God.

In Tone 6, Glory…

Let us honour today those mystical trumpets of the Spirit,* namely the God-mantled Fathers,* who speaking of divine things,* sang in the midst of the Church a hymn in unison,* teaching that the Trinity is one,* not differing in substance or Godhead,* refuting Arius and defending the orthodox faith.* They always intercede with the Lord* to have mercy on our souls.

Now…

Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Readings: (1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21

Aposticha

In Tone 6

O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your resurrection;* make us on earth also worthy* to extol and purify You with a pure heart.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, You were crucified of Your own free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.

In Tone 4, Glory…

O holy Fathers of the Councils,* you are the faithful keepers of the Apostles’ traditions.* By proclaiming that the three persons of the Holy Trinity* are one and consubstantial,* you refuted the blasphemy of Arius.* By teaching that the Holy Spirit is a distinct person,* one with the Father and the Son,* you put Macedonius, Severus and other heretics to shame.* Therefore, we beseech you to intercede for us,* preserving us from heresy and error* and keeping our lives blameless in God’s sight.

Now…

O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.

Troparia

In Tone 6

Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

In Tone 8, Glory…

Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.** Glory to You, most compassionate Lord.

Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin:* through Your death on the Cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 6

Troparia, Tone 6

In Tone 8, Glory…

Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.** Glory to You, most compassionate Lord.

Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 6

While the tomb lay open and Hades lamented,* Mary, cried to the Apostles who were in hiding saying:* “Come forth, you workers of the vineyard,* proclaim to the world the word of the Resurrection,* for the Lord is risen,* granting the world His great mercy!”

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Mary Magdalene stood by Your tomb O Lord,* and mistaking You for the gardener,* weeping she cried aloud to You:* “Where have You hidden the Life eternal?* Where have You placed He who sits on the Cherubic Throne?* For those who were guarding Him have become as dead-men through fear.* Either give me my Lord or cry out with me:* O You who were numbered among the dead and have raised the dead,* glory be to You!”

Glory… Now…

Gideon foretold of your conception,* and David revealed your ineffable child-bearing, O Theotokos;* for the Word descended like a dew upon the fleece of your womb,* and you O Virgin full of grace,* like unto a holy and fertile earth,* budded forth without seed our salvation, Christ God.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 6

Life was laid in the tomb* and a seal was set upon the stone;* the soldiers stood guarding Christ like a sleeping King;* and having invisibly struck His foes the Lord arose.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Jonah foretold of Your tomb,* and Symeon revealed Your divine Arising, O immortal Lord;* for You descended as One dead into the tomb,* and having smashed the gates of Hades,* You arose without corruption as Master, for the salvation of all the world,* O Christ our God,* enlightening those lying in darkness.

Glory… Now…

O Virgin Theotokos, entreat your Son Christ our God,* who was willingly nailed upon the Cross,* and freed the world from deception,* that He have mercy upon our souls!

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 6

By Your voluntary and life-giving death, O Christ,* You shattered the gates of Hades,* and as God You opened to us the Paradise of old;* and by arising from the dead,* You delivered our lives from corruption.

Gradual Hymns, Tone 6

Antiphon 1

Unto heaven I raise my eyes, even unto You, O Word;* have pity on me,* that I may live for You.

Have mercy upon us who are filled with contempt O Word,* repairing Your broken vessels* that we may be found useful.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is the cause of all salvation,* if He sees fit to breathe on one of His creatures,* He swiftly raises him from the things of this earth, and having given him wings,* makes him to flourish and raises him on high.

Antiphon 2

If the Lord had not dwelt among us,* none could have withstood the attacks of the enemy,* for those who are victorious* are exalted by Him.

Let not my soul be taken like a sparrow by their teeth, O Word;* Woe unto me!* How shall I, the lover of sin, be delivered from the power of the enemy?

Glory… Now…

In the Holy Spirit all find divine inspiration,* goodness, understanding, peace, and blessing;* for He is equal in activity* to the Father and the Word.

Antiphon 3

They that put their trust in the Lord look upon high* and are thus fearful to their foes* and wondrous to all mankind.

Unto the pursuit of iniquities* the righteous stretch not the hands,* having You, O Saviour, as their helper.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is sovereignty over all creation;* Him the armies of hosts above worship* and by everything that has breath below* is He worshiped.

Prokeimenon, Tone 6

O Lord, stir up Your might* and come to save us.

verse: O Shepherd of Israel, attend, You that lead Joseph like a sheep.

Let everything that lives, Tone 6

Gospel

John 20:1-10

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 6

Ode 1

Irmos: Israel, marching on foot in the sea as on the dry land,* saw Pharaoh the pursuer overthrown in the deep,* and raised a triumphant shout:* Let us sing to God a hymn of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good Jesus, with your arms stretched wide upon the cross, you have fulfilled in all things the Father’s good pleasure; therefore let us all sing to you a hymn of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Death, the end of life, as a slave under orders, in fear approaches you, the Lord of life, whereby you award to us life without end and resurrection.

Glory… Now…

Pure one, who beyond understanding received your Creator, of his own will made flesh in your seedless womb, you are declared to be in truth creation’s sovereign Lady.

Ode 3

Irmos: None is holy but you, O Lord my God,* the one who is the Good;* you have exalted the horn of your faithful people,* and founded them on the rock of their confession of you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Creation, seeing God crucified in the flesh, was dissolving in fear, but by the strong hand of the Crucified it was firmly held together.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Sorry death, destroyed by death, lies lifeless; unable to withstand the God-filled assault of Life, the strong one dies. And so to all is given resurrection.

Glory… Now…

O pure one, the wonder of your divine child-bearing surpasses the laws of nature: marvellous was your conceiving of God in your womb, and marvellous the birth and your abiding virginity.

Ode 4

Irmos: Christ, my strength, my God, my Lord,* most fittingly your holy Church keeps festival,* singing, dancing, crying out with pure minds,* feasting in the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Truly, O Christ, the tree of life has blossomed for the cross, planted in the earth, fed with blood and water from your pure side, has put forth life for us.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

No more the serpent’s lying whisper: You shall be like God; for Christ, divine Creator of man’s nature, now has opened out before me, with none to hinder, the pathway of life.

Glory… Now…

Ever-virgin Mother of God, truly beyond speech and incomprehensible to heaven and to earth are the mysteries of your God-befitting child bearing.

Ode 5

Irmos: Shine with your divine splendour, I pray you, O you who are good,* on the souls of those who rise early to you* and long to know you, O Word of God,* as in truth the God who calls them back from sin’s deep darkness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Now the Cherubim withdraw from me, and the flaming sword is turned back at sight of you, O Word of God, in truth the God who makes for the Thief the path to Paradise.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

I fear no longer the return to the dust, Lord Christ, for in your great mercy through your resurrection you have led me, forgotten, from the dust to the heights of incorruption.

Glory… Now…

O good Lady of the world, keep safe those who from the heart confess you God-bearer, for we have gained you, true Mother of God, for our invincible protection.

Ode 6

Irmos: Watching life’s sea rising in the surging waves of temptations,* fast making for your calm harbour, I cry out to you:* Lead my life up from corruption,* O you of many mercies .

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Crucified, O Lord, by the nails which fastened you, you annulled the curse upon us; pierced in the side by the spear, you tore up the written scroll against Adam, and set the whole world free.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Deception tripped up Adam and brought him to the depth of Hell. But you, God and compassion by nature, came down to seek him and, lifting him up on your shoulders, raised him up with yourself.

Glory… Now…

All-holy Lady, who bore to mortal man his Lord and pilot, quieten the fearful and unresting tumult of my passions, and grant to my heart tranquillity.

Kontakion

With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

Ikos

O Giver of life, we sing and we worship your cross and your burial, for you entered Hell, O deathless one, as God of all power, and raising the dead with yourself and shattering the gates of Hell, as God you demolished the might of death. Therefore with love and with longing we who are born of the earth praise you as risen from the dead, overthrowing the might of the all-destroying foe, raising up all who believe in you, delivering the world from the stings of the serpent and us from the wiles of the enemy, as the one who alone possesses the power. Devoutly we sing, therefore, the praises of your resurrection, for by this, as God of all, you have saved us.

Ode 7

Irmos: As falling dew the angel made the furnace to the holy children,* and the command of God burned the Chaldeans;* and the tyrant was convinced, crying aloud:* Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The sun lamenting your Passion, O Lord, drew darkness around him and the light of the day was darkened over the whole of the earth, which cried aloud: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

At your descent, O Christ, the underworld was clothed in splendour; our first father, filled with gladness of heart, sprang up, dancing and crying out: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory… Now…

Through you, O Virgin Mother, light has risen and joy to all the inhabited earth, for you gave birth to God the Creator of all; ask him for us, All-pure, to send down to your faithful people great mercy.

Ode 8

Irmos: Dew from the flames you shed on the holy ones,* burning thus with water the sacrifice of the righteous.* All things, O Christ, you bring about according to your holy will;* we highly exalt you throughout the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Envy has finished its work on the people of the Jews: of old the slayers of the prophets now they are slayers of God; they set you upon the cross, O Word of God, you whom we highly exalt throughout the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, without leaving the courts of Heaven you came to Hell. Together with yourself you awakened the whole man, lying m corruption, and he highly exalts you now throughout the ages.

Glory… Now…

From light you conceived the light-giving Word, ineffably you gave him birth, and are glorified. For the Holy Spirit dwelt in you, O Maid, and therefore we praise you throughout the ages.

Magnificat

Ode 9

Irmos: No man can see God, on whom the ranks of angels dare not gaze;* but, through you, All-holy One, the Word made flesh is seen of mortal men.* Magnifying him with all the heavenly hosts,* we call you blessed.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Free from passions you remained, O Word of God, when you held converse with passions in the flesh. But having dealt to passion a Passion, you loosed man from his passions. For you alone are impassible and almighty, our Saviour.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Accepting the corruption of death, O Lord, you kept your body from tasting corruption, and your soul, life-giving, divine, was not left in Hell. But, as from sleep arising, you raised us up with yourself.

Glory… Now…

With pure lips we mortal men give glory to God the Father, to the Son with him without beginning, and we worship the inexpressible power, most glorious, of the All-holy Spirit; for you alone subsist almighty, undivided Trinity.

Small Litany; Holy is the Lord; Hymn of Light, Gospel 6

When Mary Magdalene said they have carried away my Lord,* Peter and the other disciple whom Jesus loved hastened to the grave.* They both came and found the wrappings inside the tomb,* and the cloth, which was on His head, lying aside.* The disciples remained silent until they truly beheld Christ.

In Tone 4, Glory…

By celebrating today the memory of the holy Fathers, O all-compassionate Lord,* we implore You, through their petitions* to deliver your people from the harm of unbelievers.* Make us all worthy to glorify the Father, the Word, and the all-holy Spirit.

Now…

O all-pure and blameless Lady,* you gave birth in an ineffable manner to God* who has two natures and two wills, yet is one person.* He humbled himself by his own will even to be crucified* and granted us the richness of the divinity* by his resurrection from the dead.

Praises; Stichera of the Praises, Tone 6

Your Cross, O Lord, is the life and resurrection of Your people,* and trusting in it we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.

Your burial, O Master, opened Paradise to mankind,* and thus delivered from corruption we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.

With the Father and the Spirit* let us hymn Christ risen from the dead,* and let us cry out to Him:* You are our life and resurrection, have mercy upon us.

On the third day You arose from the tomb, O Christ, as it was written,* raising together with Yourself our Forefather;* therefore the race of mankind glorifies You, and hymns Your Resurrection.

In Tone 6

The venerable, glorified, and all-holy Fathers,* having carefully considered the whole knowledge of the soul in the Holy Spirit,* inscribed in divine writings the honourable and heavenly Canon* in which they clearly teach that the Word is co-eternal and consubstantial with the Father.* Thus they follow without error the teachings of the apostles.

When the holy preachers of Christ fully received the light* from the Holy Spirit, they spoke with divine insight,* with few but deeply meaningful words inspired from above,* bringing to the front the evangelical doctrines and traditions of true worship.* When these were clearly revealed to them from on high,* they were enlightened* and thus established the faith received from God.

Truly the divine shepherds were favoured servants of God* and honoured preachers of the divine Word.* They were indeed the true shepherds;* and having now been justly angered,* in a judgment of truth they expelled from the perfection of the Church* all those devouring and destructive wolves.* They cast them down with the power of the Spirit.* The unbelievers fell prey to great affliction.

In Tone 8, Glory…

When the holy Fathers gathered from the ends of the world,* they believed in one substance and one nature of the Father, Son, and Holy Spirit.* They delivered plainly to the Church the mystery of discoursing in theology.* Therefore, we honour them in faith and bless them, saying:* What a divine army, O God-inspired soldiers of the camp of the Lord,* O most brilliant luminaries in the heavens,* you mighty towers of the mystical Sion,* you scented flowers of Paradise, the golden lights of the Word,* the pride and delight of the whole universe,* intercede unceasingly for our souls.

in Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology; Trisagion Prayers; Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

Troparion, Tone 8: Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.* Glory to You, most compassionate Lord.

Kontakion, Tone 6: With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

+Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 6: The Son who ineffably shone from the Father* was born two-fold of nature from a woman.* Beholding Him, we do not reject the image of His form;* but depicting it, we revere it faithfully.* Therefore, the Church, holing the true faith,* kisses the icon of Christ’s becoming man.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 6: Undaunted patroness of Christians,* O steadfast intermediary with the Creator,* turn not away from the suppliant voices of sinners,* but in your kindness come to help us who cry out to you in faith.* Be quick to intercede, make haste to plead,* for you are ever the patroness of those who honour you, O Mother of God.

Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26-27)

Epistle: Hebrews 13:7-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, remember your leaders, those who spoke the word of God to you; consider the outcome of their way of life, and imitate their faith. Jesus Christ is the same yesterday and today and forever. Do not be carried away by all kinds of strange teachings; for it is well for the heart to be strengthened by grace, not by regulations about food, which have not benefited those who observe them. We have an altar from which those who officiate in the tent have no right to eat. For the bodies of those animals whose blood is brought into the sanctuary by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp. Therefore Jesus also suffered outside the city gate in order to sanctify the people by his own blood. Let us then go to him outside the camp and bear the abuse he endured. For here we have no lasting city, but we are looking for the city that is to come. Through him, then, let us continually offer a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that confess his name. Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.

Alleluia, Tone 1
verse: The God of gods, the Lord, spoke and summoned the earth from the rising of the sun to its setting.
verse: Gather to Him His devout ones, who with sacrifice make covenant with Him. (Psalm 49:1,5)

Gospel: John 17:1-13 (NRSV)
At that time Jesus looked up to heaven and said, “Father, the hour has come; glorify your Son so that the Son may glorify you, since you have given him authority over all people, to give eternal life to all whom you have given him. And this is eternal life, that they may know you, the only true God, and Jesus Christ whom you have sent. I glorified you on earth by finishing the work that you gave me to do. So now, Father, glorify me in your own presence with the glory that I had in your presence before the world existed.

“I have made your name known to those whom you gave me from the world. They were yours, and you gave them to me, and they have kept your word. Now they know that everything you have given me is from you; for the words that you gave to me I have given to them, and they have received them and know in truth that I came from you; and they have believed that you sent me. I am asking on their behalf; I am not asking on behalf of the world, but on behalf of those whom you gave me, because they are yours. All mine are yours, and yours are mine; and I have been glorified in them. And now I am no longer in the world, but they are in the world, and I am coming to you. Holy Father, protect them in your name that you have given me, so that they may be one, as we are one. While I was with them, I protected them in your name that you have given me. I guarded them, and not one of them was lost except the one destined to be lost, so that the scripture might be fulfilled. But now I am coming to you, and I speak these things in the world so that they may have my joy made complete in themselves.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens,* praise Him in the highest.* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalms 184:1; 32:1)

Неділя 7-ма по Зісланні Святого Духа. Отців шести вселенських соборів. Св. свщмч. Антиногена і десятьох учнів його. Глас 6. Єв. 7. 16 липня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 6): Перемогу маючи над адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти, всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Нині Христос смерть переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи, таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе, помилуй нас!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Від тебе, Господи, присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука, Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із мертвих, помилуй нас!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хрестом твоїм, Христе, хвалимось* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо ти – Бог наш, крім тебе ж іншого не знаємо.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Немов зорі многосвітлі,* закріплені на небосхилі,* ви, Прехвальні і Всечесні, прикрасили світ,* і, немов промінням, просвітлюєте його* догматами благовір’я* та усуваєте темряву єресей.* Тому моліться, Святителі,* щоб визволились від тлінности й біди ті,* що з вірою святкують вашу всечесну пам’ять.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Преблаженні Богоносці!* Ви сяйвом духовним* просвітлили всю вселенну,* явившись світлодайними сонцями.* Ваші навчання мов проміння дійшли до всіх кінців,* і просвітили серця вірних,* проганяючи темряву єресей,* силою того,* хто засяяв з Діви.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Жезлом ваших повчань, Преблаженні,* відігнали ви від Церкви Христової* духовних вовків* і звідусіль її обгородили* духовною твердинею,* представивши її Христові цілу й непошкоджену.* Тому моліть його,* щоб визволив від зіпсуття і лиха тих,* що шанують вашу всечесну пам’ять.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Слава (г. 6): Люди Божі,* вірні слуги й служителі Господні,* мужі прагнень, вибрані посуди,* стовпи й підпори Церкви, спадкоємці Царства!* Не вмовкаючи, взивайте за нас до Господа.

І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання

Будьмо уважні.

Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино – він був священик Бога Всевишнього – поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бут. 14, 14-20)

Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Будьмо уважні.

Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (Втор. 1, 8-11, 15-17)

Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Будьмо уважні.

Чтець: Того часу сказав Мойсей до синів Ізраїля: Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог наш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись. Він твоя слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. (Втор. 10, 14-21)

Стихири на стиховні

(г. 6): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем* тебе співом прославляти.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Як всемогутній, ти розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Христос, бажаючи нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе нам, Спасе всіх!* Як то ти зволив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Добровільно розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес, як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.

Слава і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.

Тропарі

(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.

Слава: (г. 4): Боже отців наших,* що завжди поводишся з нами за твоєю лагідністю!* Не зостав нас без твоєї ласки,* але молитвами їхніми влаштуй у мирі життя наше.

І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 6

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 6): Коли гріб був розкритий й ад заплакав,* Марія кликнула до скритих апостолів:* Виходьте ви, робітники виноградника, і проповідуйте слово про воскресіння!* Христос воскрес, даючи світові велику милість.

Слава і нині: Богородице Діво, моли Сина твого, Христа, Бога нашого,* що добровільно дав себе прибити до хреста* і воскрес із мертвих,* щоб спаслися душі наші.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 6): Господи, Марія Магдалина стояла біля твого гробу,* і, маючи тебе за садівника, плакала й промовляла:* Де скрив ти вічне життя?* Де поклав ти того, що сидить на херувимськім престолі?* Бо його сторожі завмерли з остраху.* Тож або дайте мені мого Господа, або зі мною закличте:* Ти, що був між мертвими й умерлих воскресив, – слава тобі!

Слава і нині: Гедеон проображає зачаття* і Давид провіщає твоє різдво, Богородице.* Бо, як дощ на руно, зійшло Слово в твоє лоно,* і ти, Благодатна, земле свята,* виростила без насіння світові спасіння:* Христа Бога нашого.

Вірні відразу співаєють:

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 6

Добровільною і животворною твоєю смертю, Христе,* розбивши, як Бог, ворота пекельні,* відчинив ти нам первісний рай* і, з мертвих воскреснувши, визволив із тління життя наше.

Степенна пісня, глас 6

Антифон 1:

На небо до тебе, Спасе, підношу мої очі:* Помилуй мене, щоб жити мені з тобою.

Помилуй нас упокорених, Слове,* вчиняючи корисними твої осуди.

Слава і нині: Причина всякого спасіння належить Святому Духові.* Коли він на когось по заслузі дихне,* то негайно піднесе його від земного,* окрилить, зростить і направить вгору.

Антифон 2:

Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться.

Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога?

Слава і нині: Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом.

Антифон 3:

Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають.

Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня.

Слава і нині: Святому Духові влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише.

Євангеліє

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 6

Псалом 79

Господи, покажи силу твою і прийди спасти нас.

Стих: Ти, що пасеш Ізраїля, почуй,* що провадиш, як овечку, Йосифа.

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час, першого дня тижня, Марія Магдалина прийшла до гробу вранці, як ще не розвиднілось; аж ось бачить, що камінь відкочено від гробу. Отож побігла вона і прийшла до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, і каже їм: – Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де його поклали. Пішов Петро й той інший учень, і приходять до гробу. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тому й прибув до гробу перший. Нахилившися, він бачить – лежить плащаниця, однак, не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон-Петро і, ввійшовши до гробу, бачить, що лежить плащаниця, і хустка, що була на голові в нього; лежала ж вона не з плащаницею, а згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який перший був прийшов до гробу, і побачив і увірував. Вони бо не знали ще Писання, що він мав воскреснути з мертвих. Тоді учні вернулися знову до себе додому. (Йо. зач. 63; 20, 1-10)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих Отців Шести Вселенських Соборів, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Як по суші пройшов Ізраїль, по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав: Пісню перемоги Богові співаймо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив, тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.

Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.

Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.

Ірмос 3: Нема Святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Благий, і утвердив нас на камені сповідання Твого.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.

Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.

Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.

Кондак (г. 8): Як чеснот учителів та єрархів прикрасу,* Церква, оспівуючи, славить вас.* Молитвами вашими подайте тим,* що вас з любов’ю вшановують, наставлення на чесноти* і визволення від спокус, бо ви непереможні.

Ірмос 4: Христос моя сила, Бог і Господь!* – свята Церква побожно співає, взиваючи* і від серця чистого Господа прославляючи.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.

Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.

Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.

Ірмос 5: Божим світлом Твоїм, Благий, просвіти, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе, щоб пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що викликає з темряви гріховної.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.

Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.

Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.

Ірмос 6: Житейське море, схвильоване бурею напастей бачивши,* і до тихого пристановища твого прийшовши, кличу до тебе:* Визволи з тління життя моє, Многомилостивий!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.

Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і, взявши на плечі, воскресив із Собою.

Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай мир серцю моєму.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 6): Життєначальною долонею * умерлих із мрячних долин * Життєдавець воскресив усіх – Христос Бог, * воскресення подав людському родові. * Він бо всіх Спаситель, воскресення і життя, і Бог усіх.

Ірмос 7: Росодайною ото вчинив ангел піч для преподобних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило мучителя кликати: Благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.

Ірмос 8: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, Якого прославляємо по всі віки.

Небесного круга Ти, Христе, не покинув і, зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Слово Боже! Ти страстям було непричасне* та своїм тілом стало учасником страстей.* Але ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань,* ставши смертю для страждань.* Бо єдино ти безстрасний і всемогутній.

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Прийнявши тління смертне,* ти зберіг твоє тіло неподатним тлінності.* А твоя життєдайна й божественна душа, Владико,* в аді не зосталась,* бо ти воскрес немов від сну,* і нас з собою воскресив.

Слава і нині: Твоїм невимовним і несказанним різдвом, пречиста Богородице,* сьогодні даровано мертвим воскресіння.* Бо життя, зодягнувшись з тебе тілом,* усім засяяло і явно розвіяло смертний смуток.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Взяли Господа! – сказала Марія.* І побігли на гріб Симон-Петро та інший учень Христовий, якого він любив.* Прибігли обидва і знайшли лиш похоронні покривала, що в середині лежали,* а хустка з голови – окремо від них. Тому знову замовкли, доки не побачили Христа.

Слава і нині: Велике і преславне вчинив ти мене ради,* Христе мій многомилостивий!* Бо від Діви пречистої ти народився невимовно і прийняв хрест;* витерпівши смерть, ти воскрес у славі* й визволив від смерти нашу природу.* Слава, Христе, славі твоїй; слава і твоїй силі.

Псалом 148

Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 6:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 6): Хрест твій, Господи,* є для твоїх людей життям і воскресінням,* тож надіючись на нього,* тебе, воскреслого Бога нашого, оспівуємо:* Помилуй нас!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Погребення твоє, Владико,* відчинило рай людському родові.* Тож визволившись від тління,* тебе, нашого воскреслого Бога, оспівуємо:* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

З Отцем і Духом Христа, що воскрес із мертвих, прославляємо,* і до нього кличемо:* Ти наше життя і воскресіння, – помилуй нас!

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Третього дня ти воскрес, Христе, з гробу,* як і написано,* піднявши з собою нашого праотця.* Тому славить тебе рід людський* і оспівує твоє воскресіння.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне, і прославлене ім’я Твоє навіки

Стих: Зберіть Йому преподобних Його

Стихира євангельська – Слава (г. 7): Ще досвітній сутінок.* Чому над гробом стоїш, Маріє, з великим сутінком у серці,* і питаєш: Де покладено Ісуса?* Поглянь, як збіглись учні* і як у полотнах та хустині збагнули воскресіння* і згадали те, що було про це написано?* З ними та через них і ми, повіривши,* оспівуємо тебе, життя подавця Христа.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святих Отців Шести Вселенських Соборів, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.

Тропар – Отців, глас 8: Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.

Кондак (глас 6): Життєначальною долонею* умерлих із мрячних долин* Життєдавець воскресив усіх – Христос Бог,* воскресіння подав людському родові.* Він бо всіх Спаситель, воскресіння і життя, і Бог усіх.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак Отців, глас 6: Ти – із Отця несказанно возсіявший Син* – з жени родився подвійний єством.* Його видячи, не відрікаємося виду зображення,* але Його, благочесно написавши, вірно почитаємо.* I ради того Церква, держачи істинну віру,* цілує ікону вочоловічення Христового.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 6): Заступнице християн непостидна,* молитвенице до Творця незамінна,* не погорди голосами молінь грішників,* але випереди як благая з поміччю нам, що вірно співаємо Тобі:* Поспішись на молитву і скоро прийди на моління,* заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що почитають Тебе.

Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє на віки (Дан 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що сотворив ти нам (Дан 3,27).

Апостол: (Євр 13,7-16):
Браття і Сестри, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог богів. Господь мовив, і призвав землю від сходу сонця до заходу (Пс.49,1).
Стих: Зберіть йому преподобних його, що заповідують завіт його в жертвах (Пс. 49,5).

Євангеліє: (Ів 17,1-13):
В той час Ісус, підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ! Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені – від тебе; слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої. І все моє – твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.

Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі,* правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).

Commemoration of the First Six Ecumenical Councils. Octoechos Tone 6; The Holy Priest-Martyr Athenogenes and His Ten Disciples (284-305) Hebrews 13:7-16; John 17:1-13.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя 7-ма по Зісланні Святого Духа. Отців шести вселенських соборів. Св. свщмч. Антиногена і десятьох учнів його. Глас 6. Єв. 7. 16 липня.

ВЕЧІРНЯ

Читання

Стихири на стиховні

Тропарі

УТРЕНЯ

Велика єктенія

Канон

Пісня Богородиці

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Empowering Indigenous Youth: Commitment to Reconciliation and Healing in Edmonton

Pentecost: The Celebration of Green and Gold

Feast of the Ascension of Our Lord – Aspiring to New Heights