Fourth Sunday after Pascha – Sunday of the Paralytic; The Holy Apostle James, Brother of Saint John the Theologian (c. 44)
GREAT VESPERS; SUNDAY MATINS AND DIVINE LITURGY
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 3
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
By Your Cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished,* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, all creation has been enlightened by Your Resurrection,* and Paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity* who reigns forever and ever.
In Tone 1
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
O ineffable goodness who created the human form,* You came to heal those who are ill.* O Christ, by Your word You raised the Paralytic at the Sheep Pool;* You healed the suffering of the woman with the flow of blood;* You showed mercy to the tormented daughter of the Canaanite woman;* and You did not disdain the prayer of the centurion.* Because of this we cry out in praise:* O Almighty Lord, glory to You!
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O ineffable goodness who created the human form,* You came to heal those who are ill.* O Christ, by Your word You raised the Paralytic at the Sheep Pool;* You healed the suffering of the woman with the flow of blood;* You showed mercy to the tormented daughter of the Canaanite woman;* and You did not disdain the prayer of the centurion.* Because of this we cry out in praise:* O Almighty Lord, glory to You!
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
The Paralytic was like an unburied dead man,* and when he saw You, O Lord, he cried out:* Have mercy on me, for my bed has become my grave.* Of what use is my life?* I have no need for the Sheep Pool,* for there is none to put me into the water.* Therefore, I come to You, O Fountain of all healing,* that with all I may cry to You:* O Lord Almighty, glory to You!
In Tone 4
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
With the rod of grace, you drew men forth* from the deep of vanity, O right wondrous James,* obedient to the behest of your Teacher,* Who illumined your whole mind* and showed You forth as an apostle and an honoured and divine herald* of His unapproachable divinity, O all-blessed one.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
With the rod of grace, you drew men forth* from the deep of vanity, O right wondrous James,* obedient to the behest of your Teacher,* Who illumined your whole mind* and showed You forth as an apostle and an honoured and divine herald* of His unapproachable divinity, O all-blessed one.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The effulgence of the Spirit descended upon you in the guise of fire* and made of you, O blessed one, a habitation of God* who dispels the darkness of ungodliness with might* and enlightens the world with the radiance of your all-wise words,* O James, initiate of the mysteries, leader of the apostles,* who beheld Christ with your own eyes.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Illumining those who sleep in the darkness of ignorance* with the splendours of your preaching, O glorious James,* you showed them forth as children, by faith, of our Master and God,* Whose suffering and death you emulated;* and, as you are an all-wise herald of God and His true disciple,* you have a share in His glory.
In Tone 8, Glory…
Come, let us all praise James with hymns of psalms:* the preacher of the mysteries of heaven and recounter of the Gospel;* for he has been shown to be a river of the noetic paradise,* watering the furrows of men’s souls with heavenly showers* and showing them to be fertile for Christ God* Who granted cleansing, enlightenment and great mercy* to all through his supplications.
In Tone 3, Now…
O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the incarnate God* who without a mother was born of a Father before all ages.* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother, intercede with Him* to save the souls of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.
Readings: (1) James 1:1-12; (2) James 1:13-27; (3) James 2:1-13
Aposticha
In Tone 3
O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your Resurrection,* accept our evening prayer, for You love mankind.
Let God arise;* let His enemies be scattered!
Today a sacred Pascha is revealed to us.* A new and holy Pascha.* A mystical Pascha.* A Pascha worthy of veneration.* A Pascha which is Christ the Redeemer,* a blameless Pascha.* A great Pascha.* A Pascha of the faithful.* A Pascha which has opened for us the gates of Paradise.* A Pascha which sanctifies all the faithful.
As smoke vanishes,* let them vanish.
Come* from that scene, O women bearers of glad tidings,* and say to Sion:* Receive from us the glad tidings of joy* of Christ’s Resurrection:* Exult and be glad,* and rejoice, O Jerusalem,* seeing Christ the King* who comes forth from the tomb like a Bridegroom in procession!
So let sinners flee from before the face of God;* but let the righteous rejoice!
The myrrh-bearing women* at the break of dawn* drew near to the tomb of the LifeGiver.* There they found an angel* sitting upon the stone,* he greeted them with these words:* Why do you seek the living among the dead?* Why do you mourn the incorrupt amid corruption?* Go: proclaim the glad tidings to His disciples.
This is the day which the Lord has made:* Let us rejoice and be glad in it!
Pascha of beauty!* The Pascha of the Lord!* Pascha!* A Pascha worthy of all honour* has dawned on us.* Pascha! Let us embrace each other joyously!* Pascha, ransom from affliction!* For today as from a bridal chamber* Christ has shown forth from the Tomb,* and filled the women with joy saying:* “Proclaim the glad tidings to the Apostles!”
In Tone 1, Glory…
You followed after Christ, O godly James, and despised the world,* hiding His teachings in your treasury,* and were shown to be His apostle.* Wherefore, going to the nations, with the commandments of the Saviour* you enlightened souls benighted by deception and the passions,* that they might believe in the consubstantial Trinity.
Now…
This is the day of Resurrection,* let us be illumined by the Feast!* Let us embrace each other!* Let us call “Brothers!”* even those that hate us* and forgive all by the Resurrection,* and so let us cry:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life!
Troparia, In Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
In Tone 3, Glory…
O James, worthy of all praise,* chosen apostle of Christ and only brother of the beloved theologian;* ask God to bestow on those who hymn you forgiveness of sins* and to grant our souls great mercy.
Glory… Now…
We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh.* Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 3
Troparia, Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world. (2)
In Tone 3, Glory…
O James, worthy of all praise,* chosen apostle of Christ and only brother of the beloved theologian;* ask God to bestow on those who hymn you forgiveness of sins* and to grant our souls great mercy.
Glory… Now…
We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh.* Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 3
Christ has arisen from the dead, the first fruits of those that sleep.* The First-born of creation and Creator of all that has come to be,* has renewed in Himself the corrupted nature of our race.* Death, no longer is your lord,* for the Master of all things has destroyed your dominion.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Having tasted death in the flesh, O Lord,* You have blotted out the bitterness of death by Your arising* strengthening mankind against it, and announcing the abolition of the ancient curse.* Defender of our lives, O Lord, glory be to You!
Glory… Now…
Awed by the beauty of your virginity* and the exceeding radiance of your purity,* Gabriel called out to you, O Theotokos:* What worthy hymn of praise can I offer to you?* And what shall I name you?* I am in doubt and stand in awe.* Wherefore as commanded, I cry to you:* Rejoice, O Full of Grace.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 3
You accepted all things that are by nature man’s;* You made Yours, all Yours, all things that are the attributes of man;* and You were well-pleased to be nailed upon the Cross, O my Creator,* choosing to submit to death as a man,* that You might rescue mankind from the bonds of death for You are God.* For this cause, O Life-giver, we cry aloud:* Glory be to Your tender compassion, O Christ.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
O faithful, let us theologize concerning the incomprehensibility of the crucifixion,* the ineffability of the resurrection, the unspeakable mystery;* for today death and Hades have been made captive,* and the human race has been clothed in incorruption.* Wherefore, giving thanks, we cry to You:* Glory be to Your arising, O Christ!
Glory… Now…
The heavens with love rejoiced* and the earth shook, overcome with fear* when that angelic and pure voice addressed you, O Theotokos.* For one feast has now been revealed for both those here and those on high;* when Christ redeemed the first-fashioned man from death.* Wherefore we cry to you with the Angel, saying:* Rejoice, pure Virgin Mother.
Polyeleos
Magnification
We magnify you, O holy apostle James, and we honour the pangs and labours whereby you struggled in the proclamation of the Gospel of Christ.
verses:
The heavens declare the glory of God, and the firmament proclaims the work of His hands.
The heavens shall confess Your wonders, O Lord.
Glory… Now…
Alleluia, alleluia, alleluia, glory be to You, O God! (3)
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 3
A Cause of amazement by his appearance,* and source of refreshment by his speech,* the radiant Angel spoke to the myrrh-bearing women saying:* Why do you seek the living in a grave?* He has arisen, emptying the graves.* Know that the unchangeable One has changed corruption.* Wherefore cry to God saying,* ‘How fearful are Your works!* For You have saved mankind.’
Sessional Hymns, Tone 8
Fishing for reason-endowed fish with the net of divine words,* you brought the first-fruits thereof to our God;* and, desiring to clothe yourself in the wounds of God,* you showed yourself to be an emulator of His suffering.* Wherefore, assembling, we honour your most festive memory as is meet, O glorious apostle,* and cry out to you together: entreat Christ God,* that He grant remission of sins to those who honour your holy memory with love.
As the Sun of righteousness did Christ emit you* to enlighten the whole earth, O glorious apostle James,* and with your godly supplications and your divine and never-waning light* you illumine and enlighten all* who celebrate your holy memory with faith.
Glory…
Filled with rays of light from on high* and illumined with divine splendour, O apostle James,* you beheld the Creator and Lord transfigured on Mount Tabor* and were found worthy to hear the voice of the Father.* Wherefore, you have been vouchsafed great rewards as an eyewitness and disciple of grace,* and a beholder of the mysteries of God.* Entreat Christ God, that He grant remission of offenses* to those who with love honour your holy memory.
In Tone 3, Now…
A Cause of amazement by his appearance,* and source of refreshment by his speech,* the radiant Angel spoke to the myrrh-bearing women saying,* Why do you seek the living in a grave?* He has arisen, emptying the graves.* Know that the unchangeable One has changed corruption.* Wherefore cry to God saying:* How fearful are Your works!* For You have saved mankind.
Hymn of Ascent, Tone 3
Antiphon 1
You, O Word, delivered the captivity of Sion from Babylon,* Deliver me also* from the passions to life.
Those who sow in the South* with tears inspired by God,* shall in joy reap sheaves of everlasting life.
Glory… Now…
By the Holy Spirit,* together with the Father and the Son* shines forth the reflection of every good gift,* In Him all things live and have their being.
Antiphon 2
Except the Lord build the house of the virtues,* in vain do we labour.* While He protects our soul no one lays waste our city.
The Saints, O Christ, fruits of the womb,* are by the Spirit, always sons to You,* as You are to the Father.
Glory… Now…
The Holy Spirit is the inspiration of all that is holy and wise;* for He quickens every creature.* Let us worship Him* together with the Father and the Son, for He is God.
Antiphon 3
Those who fear the Lord are blessed* as they walk along the paths of His commandments;* for they partake of the life-giving fruit.
Be glad, Chief Shepherd,* beholding Your offspring around Your table* bearing the branches of good works.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is a superabundance of glory;* for from Him proceeds forth grace and life* into all creation;* wherefore He is praised together with the Father and the Word.
Prokeimenon, Tone 3
Proclaim to the nations: God is king. The world He made firm in its place.
verse: O sing a new song to the Lord, sing to the Lord all the earth.
Let everything that lives, Tone 3
Gospel: Luke 24:1-12
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon
Ode 1
Irmos: It is the Day of Resurrection, let us be radiant, O people; Pascha, the Lord’s Pascha: for from death to life, and from earth to heaven, Christ God has brought us, as we sing the song of victory.
Christ is risen from the dead.
Let us purify our senses, and we shall behold Christ, radiant with the unapproachable light of the Resurrection, and we shall clearly hear Him say, Rejoice! as we sing the hymn of victory.
Christ is risen from the dead.
Let the heavens be glad as is meet, and let the earth rejoice, and let the whole world, both visible and invisible, keep festival: for Christ is risen, O gladness eternal.
O Most Holy Theotokos, save us!
You have broken through the barrier of death, by giving birth to Christ, the eternal Life, Who today has shone forth from the tomb, O all-immaculate Virgin, and Who has enlightened the world.
O Most Holy Theotokos, save us!
Having beheld your resurrected Son and God, rejoice with the apostles, O Pure One who are full of the grace of God, and be the first to rejoice, as you have received the Cause of joy for all, O all-immaculate Mother of God.
Irmos: Wondrous are You, O God, Who gloriously works wonders,* Who fashioned the earth from the abyss,* and covered the chariots and save the people who sing to You* as our King and God.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Working signs and doing wonders, O only King, You willingly endured the Cross, since You are compassionate; and having put death to death by death, You quickened us.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Let us dance for joy with faith today on the arising of Christ, O peoples. Hades has been despoiled of them that he held in bonds, and he hastily surrendered them, as they praised the mighty deeds of God.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O You Who by divine might once healed the paralytic by Your word, O Christ, and commanded him who had been ailing for many years to take up his bed, heal my soul, which grievously ails.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Of old an Angel came down to the Sheep’s Pool and healed one man each year; but now Christ cleanses endless multitudes by divine Baptism.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O leader of the Angels and Supreme Commander of the Ministers on high, shelter and protect from all manner of temptations them that are gathered together in thine honoured temple, praising God.
Glory…
With the Bodiless ones, let us unceasingly praise the Beginningless God, Who is in three Hypostases and one Nature, even the Father, Word, and Spirit, Who has a Kingdom and indivisible power.
Now…
Save from dangers, conquest of barbarians, civil war and the sword, and every other danger, this your flock, which ever faithfully honours you, O pure one.
Katavasia: It is the Day of Resurrection, let us be radiant, O people; Pascha, the Lord’s Pascha: for from death to life, and from earth to heaven, Christ God has brought us, as we sing the song of victory.
Ode 3
Irmos: Come, let us drink a new drink, not one miraculously brought forth from a barren rock but the Fountain of Incorruption, springing forth from the tomb of Christ, in Whom we are strengthened.
Christ is risen from the dead.
Now all things are filled with light; heaven and earth, and the nethermost parts of the earth; let all creation, therefore, celebrate the arising of Christ whereby it is strengthened.
Christ is risen from the dead.
Yesterday I was buried with You, O Christ; today I rise with Your arising. Yesterday I was crucified with You; glorify me with You, O Saviour, in Your kingdom.
O Most Holy Theotokos, save us!
Into incorruptible life have I entered today, through the goodness of Him Who was born of you, O Pure One, and Who makes all the ends of the earth radiant with joy.
O Most Holy Theotokos, save us!
Having beheld God, Whom you bore in the flesh, risen from the dead, as He said, O pure one; dance, and magnify Him as God* O most pure one.
Irmos: O barren and infertile soul,* bring forth a crop of glorious fruit and cry with joy:* I have been firmly established by You, O God;* there is none holy and none righteous save You, O Lord.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
When of old the sun beheld You hanging upon the Tree, O Word, the light withdrew and all the earth was troubled; the dead arose when You reposed, O Almighty One.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
When You went into the womb of the earth with Your soul, Hades hastily gave forth the souls which it possessed, who cried to Your might a song of thanksgiving, O only Lord.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O supremely good One, heal my soul, which has been ailing grievously for many years, as You once healed the paralytic, that I may walk in Your way, which You showed to them that long for You.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Together with the Hosts on high, O Archangel of God, make supplication for us who praise you with faith, preserving and protecting us from falling into the passions of life.
Glory…
Let us cry: Glory to the Father, the Son, and the Spirit, for by nature God is one, Whom all the powers of the Heavens glorify in fear, crying: Holy, Holy, Holy.
Now…
Seedless was your conception, and transcending understanding was your childbirth, O immaculate Virgin Mother; an awesome deed, an exceeding great wonder, honoured by the Angels and glorified by mortal men, O Lady and Maiden.
Katavasia: Come, let us drink a new drink, not one miraculously brought forth from a barren rock but the Fountain of Incorruption, springing forth from the tomb of Christ, in Whom we are strengthened.
Kontakion of Pascha, Tone 8
Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant resurrection to the fallen.
Ikos
The myrrh-bearing maidens forestalled the dawn, seeking, as it were day, the Sun that was before the sun and Who had once set in the tomb, and they cried out one to another: O friends! come, let us anoint with spices the life-bringing and buried Body, the Flesh that raised up fallen Adam, that now lies in the tomb. Let us go, let us hasten, like the Magi, and let us worship and offer myrrh as a gift to Him Who is wrapped now not in swaddling clothes but in a shroud. And let us weep and cry aloud: O Master, arise, You, Who grant resurrection to the fallen.
Kontakion, Tone 2
When you heard God’s voice calling out to you,* you spurned the love of your father* and fled to Christ with your kinsman, O glorious James.* With him you were favoured to see the Lord’s divine transfiguration.
Ikos
Dwelling with your brother in the mansions of heaven, with your supplications now drive away those who trample upon holy things with vile and unclean feet; and, cutting down the devisings of the tyrants, vouchsafe freedom to those of us now held captive because of the multitude of our offenses, that, assembling together, we may behold the divine transfiguration of the Lord.
Sessional Hymn, Tone 2
The glorious apostle fished for the nations, teaching the ends of the earth to worship You with the Father and the Spirit, O Christ God. For his sake establish Your Church and send down Your blessing upon the faithful, O only Merciful One Who loves mankind.
Glory… Now…, Sessional Hymn, Tone 3
A word alone made strong the paralytic,* since it had been uttered by the universal Word,* Who had appeared upon the earth out of His loving compassion.* Wherefore, he departed hence and went forth bearing his own bed,* and the scribes, although they saw this great deed which was brought to pass,* since they were held by evil,* and palsied in soul by their envy, they endured not.
Glory… Now…
Awed by the beauty of your virginity* and the exceeding radiance of your purity,* Gabriel called out to you, O Theotokos:* What worthy hymn of praise can I offer to you?* And what shall I name you?* I am in doubt and stand in awe.* Wherefore as commanded, I cry to you:* Rejoice, O Full of Grace.
Ode 4
Irmos: On divine watch let the God-inspired Habakkuk stand with us and show forth the light-bearing angel clearly saying: Today salvation is come to the world, for Christ is risen as Almighty.
Christ is risen from the dead.
As a man-child did Christ appear when He came forth from the Virgin’s womb, and as a mortal He was called the Lamb. Without blemish also, is our Pascha for He tasted no defilement; and as true God, perfect was He proclaimed.
Christ is risen from the dead.
Like a yearling lamb,*Christ, our blessed Crown,*of His own will was sacrificed for all,*a Pascha of purification;*and from the tomb the beautiful Sun of Righteousness*shone forth again upon us.
Christ is risen from the dead.
David, the ancestor of God,*danced with leaping before the symbolical Ark;*let us also, the holy people of God, beholding the fulfilment of the symbols, be divinely glad; for Christ is risen as Almighty.
O Most Holy Theotokos, save us!
He Who created Adam your forefather, O Pure One, took form from you, and the habitation of the dead has He demolished today through His death, and shone upon all things with the divine radiance of the Resurrection.
O Most Holy Theotokos, save us!
Beholding Christ, Whom you have borne, shining forth splendidly from the dead, O Pure One, who are good and spotless among women, and comely today, rejoicing with the apostles in the salvation of all, Him do you glorify.
Irmos: Habakkuk foresaw the overshadowed mountain,* even your immaculate womb, O pure one.* Wherefore he cried; God shall come forth from Thaeman,* and the Holy One from a mountain* densely overshadowed.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Consumed by envy, the multitude of the Hebrews crucified You on the Tree, O Lord; and having annulled the condemnation of death, You arose as One mighty, raising up the world together with Yourself.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Why seek with myrrh the inexhaustible Myrrh, O women? He is risen, said he that sat in white apparel, and He has filled the world with spiritual fragrance.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Taking upon Yourself the likeness of a servant, out of the excess of Your compassion You came and made whole him who had been bedridden for many years, O Word, commanding him to take up his bed.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
An Angel of the Lord at a certain season came down and troubled the water in the Sheep’s Pool, making whole one person only. But Christ saves endless multitudes by divine baptism.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O leader of the Angels and guide of the erring, O Supreme Commander of the Lord, come into our midst at this hour, and bear the prayers of us all to the only Creator and Master.
Glory…
The Holy Trinity is united in nature, divided in Hypostases; being the super-essential Father, the co-eternal Son, and the Holy and Only Almighty Spirit.
Now…
How is it that you suckle a babe, O pure one? How do you give birth to a child more ancient than Adam? How do you carry in your arms a Son, Who is seated upon the shoulders of the Cherubim? As He alone knows, as He understands, even He that has given existence to all that is.
Katavasia: On divine watch let the God-inspired Habakkuk stand with us and show forth the light-bearing angel clearly saying: Today salvation is come to the world, for Christ is risen as Almighty.
Ode 5
Irmos: Let us awake in the deep dawn, and instead of myrrh, offer a hymn to the Master, and we shall see Christ, the Sun of Righteousness, Who causes life to dawn for all.
Christ is risen from the dead.
Seeing Your boundless compassion they who were held in the bonds of hades hastened to the light, O Christ, with gladsome feet, praising the Pascha eternal.
Christ is risen from the dead.
Bearing lights, let us approach Christ, Who comes forth from the tomb like a bridegroom, and with the feast-loving ranks of angels let us celebrate the saving Pascha of God.
O Most Holy Theotokos, save us!
Enlightened by the divine rays and the life-bearing Resurrection of your Son, O most pure Mother of God, the gathering of the pious is filled with joy.
O Most Holy Theotokos, save us!
You did not open the gates of virginity in the Incarnation, nor the seal upon the tomb did You destroy, O King of creation; from whence seeing You risen, Your Mother rejoices.
Irmos: By Your unwaning light, O Christ, illumine my humble soul* and guide it in Your fear for Your commandments are light.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
You were lifted up upon the Tree of the Cross, thereby raising the whole world together with Yourself; and becoming One among the dead, O God, You have raised up them that were dead from all ages.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Christ is risen, as He said, having emptied the realms of Hades, and He has appeared to the Apostles, granting them everlasting joy.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
The Angel was seen by the women to be as brilliant as lightning and as white as snow, saying: Weep not; our Life has arisen and quickened them that were dead in the graves.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Even as You raised up the paralytic, O Christ, so also raise up my soul which is palsied by transgressions, and grant that I may fare well as I walk in Your upright ways.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O Michael, Leader of the Angels, save the people who are gathered today in your temple, and who proclaim the mighty deeds of God.
Glory…
Of equal honour is the threefold Unity: Divided piously in hypostases, but united in nature is the Father, the Son, and the Divine Spirit.
Now…
Your seedless childbearing, O pure one, and your incomprehensible birthgiving do we praise, while blessing you as the Mother of the Creator and Master of all.
Katavasia: Let us awake in the deep dawn, and instead of myrrh, offer a hymn to the Master, and we shall see Christ, the Sun of Righteousness, Who causes life to dawn for all.
Ode 6
Irmos: You descended into the nethermost parts of the earth, and shattered the eternal bars that held the fettered, O Christ, and on the third day* like Jonah from the whale, You arose from the tomb.
Christ is risen from the dead.
Having kept the seals intact, O Christ, You arose from the tomb* O You Who did not break the seal of the Virgin by Your birth, and You have opened for us the doors of Paradise.
Christ is risen from the dead.
O my Saviour, the living and unslain Sacrifice, when, as God, You, of Your Own will, had offered up Yourself to the Father, You raised up with Yourself the whole race of Adam, when You arose from the tomb.
O Most Holy Theotokos, save us!
He that of old was held by death and corruption is raised up by Him Who was incarnate of your most pure womb, O Theotokos Virgin, unto incorruption and everlasting life.
O Most Holy Theotokos, save us!
He Who went down into the nethermost parts of the earth, and came into your womb, O Pure One, and dwelt and past understanding was incarnate, has also raised up Adam with Himself when He rose from the tomb.
Irmos: The abyss of the passions and a storm of adverse winds* have risen up against me.* But make haste, O Saviour,* to save me, and deliver me from corruption,* as You delivered the Prophet from the sea-monster.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Of Your own will You were lifted up upon the Tree, and laid as one dead in the sepulchre, and having quickened together all those who were dead in Hades, O Christ, You raised them by Your divine power.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
When Hades met You below, O Compassionate One, it was embittered, and in haste it gave up those whom it held in bonds, who with unceasing voices praise Your awesome Resurrection, O Saviour.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
On beholding Christ, the Life of all, arisen from the grave, the divine disciples worshipped Him with love, upright knowledge, and joyfulness of soul.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
When he who laid for many years upon a bed of affliction was made whole by Your command, O Christ, he glorified and praised Your compassion, O Giver of life.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O Michael, leader of the Angels, as you stand before the throne of the Master, be present in our midst, guiding toward the paths of life those who possess you as a fervent protector.
Glory…
Together with the awesome Hosts on high I reverence You, Who art a Trinity in Hypostases; I proclaim You, Who are a Unity in essence, O beginningless Father, Son, and Upright Spirit, God of all things.
Now…
He that sustains all things by His divine command is held in your arms, O Virgin Theotokos, and since He is compassionate He rescues us from the enslaving hand of the evil one.
Katavasia: You descended into the nethermost parts of the earth, and shattered the eternal bars that held the fettered, O Christ, and on the third day* like Jonah from the whale, You arose from the tomb.
Kontakion, Tone 3
Lord, as of old You raised the Paralytic,* lift my soul by Your divine presence,* for by my many sins and foolish actions, I, too, am now afflicted and crippled.* Raise me, that being saved I may cry to You: Glory to Your power, O merciful Christ.
Ikos
O You Who hold the ends of the earth in the palm of Your hand, O Jesus our God, Who are co-beginningless with the Father, and Who, together with the Holy Spirit, rule over all things: You appeared in the flesh, healing infirmities, driving away passions, and giving sight to the blind. And, by a divine word, You raised up the paralytic, commanding him to walk straightway and to take up upon his shoulders his bed, which aforetime had borne him. Wherefore, together with him we all praise You and cry: O Compassionate One, glory to Your dominion and might, O Christ.
Ode 7
Irmos: He Who delivered the Children from the furnace, became man, suffers as a mortal, and through His Passion clothes mortality with the beauty of incorruption, He is the only blessed and most glorious God of our fathers.
Christ is risen from the dead.
The godly-wise women with myrrh followed after You in haste; but Him Whom they sought with tears as dead, they worshipped joyfully as the living God, and they brought to Your disciples, O Christ, the good tidings of the mystical Pascha.
Christ is risen from the dead.
We celebrate the death of death, the destruction of hades, the beginning of another life eternal, and leaping for joy, we hymn the Cause, the only blessed and supremely glorious God of our fathers.
Christ is risen from the dead.
For truly sacred and all-festive is this saving night, and this shining, light-bearing day, the harbinger of the Resurrection, whereon the Timeless Light bodily from the tomb upon all has shined.
O Most Holy Theotokos, save us!
Your Son, having put death to death, O all-immaculate one, today has granted to all mortals the life that abides to the ages of ages, the only blessed and supremely glorious God of our fathers.
O Most Holy Theotokos, save us!
He Who reigns over all creation, became man, dwelling in your God-graced womb, and having endured crucifixion and death, is risen in a God-befitting manner, raising us up with Himself, for He is Almighty.
Irmos: You bedewed the furnace and save the Children from its flames:* blessed are You throughout the ages, O Lord, the God of our fathers.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
On seeing You stretched out upon the Tree, the sun withdrew its light, not having the strength to shine upon the world when You, O King of all, was setting, so that all the nations might be enlightened.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
You arose, thereby emptying the tombs and despoiling Hades by Your almighty power. Wherefore we praise Your honoured and divine arising, O Christ.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Why seek the Living as one dead? He is risen, He is not in the grave: Thus did the divine Angel of old, who was like lightning, cry to the myrrh-bearers.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Having, by Your word, made whole the paralytic who had been bedridden for many years, You cried aloud: Take up your bed and walk, praising God’s mighty deeds.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O Michael, Supreme Commander of the Lord, by your mediation, guide and shelter from all manner of evil those who are gathered in your temple with faith to the praise of God.
Glory…
O Trinity, since You are the God and Master of all, save from diverse perils us who praise You with faith, and make us partakers of Your blessings.
Now…
After ineffably bearing Him Who without change was begotten of the beginningless Father before all ages, you remained a virgin; for this cause we bless you, O pure one.
Katavasia: He Who delivered the Children from the furnace, became man, suffers as a mortal, and through His Passion clothes mortality with the beauty of incorruption, He is the only blessed and most glorious God of our fathers.
Ode 8
Irmos: This chosen and holy day is the first of the Sabbaths, the queen and lady, the feast of feasts, and the festival of festivals, wherein we bless Christ throughout the ages.
Christ is risen from the dead.
Come, on this auspicious day of the Resurrection, let us partake of the fruit of the new vine of divine gladness of the kingdom of Christ, praising Him as God throughout the ages.
Christ is risen from the dead.
Lift up your eyes about you, O Sion,* and see, for behold, there comes to you, like God-illumined beacons, from the west, and from the north, and from the sea, and from the east, your children, in you blessing Christ throughout the ages.
O Most Holy Trinity, our God, glory be to You.
O Father Almighty, and Word, and Spirit, one Nature united in three Hypostases, transcendent and most divine! Into You have we been baptized, and You will we bless throughout all ages.
O Most Holy Theotokos, save us!
Through you the Lord came into the world, O Virgin Theotokos, and the womb of hades did He tear open, granting to us mortals resurrection; Wherefore, we bless Him throughout the ages.
O Most Holy Theotokos, save us!
Laying low all the dominion of death by His Resurrection, your Son, O Virgin, as the mighty God, has raised us up with Himself and deified us; wherefore we sing His praise throughout the ages.
Irmos: God is unceasingly glorified on high by the Angels,* O heaven of heavens, earth and mountains, plains and abysses, and all the race of mankind,* with hymns as to the Creator and Redeemer,* bless and supremely exalt Him throughout all ages.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
The veil was rent in two when You were crucified, O our Saviour, and death gave up the dead which it had devoured; and Hades was stripped bare when it saw You coming into the nethermost regions of the earth.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
O death, where is your sting? O Hades, where is your victory? You were put to death and destroyed by the risen King. No longer do you reign; for the Mighty One has taken away those whom you had in bondage.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Run quickly and proclaim the Resurrection to the Apostles, said the youth who appeared to the myrrh-bearers. The Master is risen, and, in a marvellous manner, those dead from all ages have arisen together with Him.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Having lain bedridden for many years, the paralytic cried: Have mercy on me, who am oppressed by need, O Redeemer. And He commands him to take up his bed in haste and walk upright.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
As the Leader of the Immaterial Hosts, O Supreme Commander, pray together with them that we be granted deliverance from our offences, correction of life, and the enjoyment of everlasting good things yonder.
Let us bless Father, Son, Holy Spirit, the Lord!
With one accord let us praise the uncreated, undivided Essence, the Godhead of three Hypostases, the beginningless God the Father, the Son, and Holy Spirit, as we cry out the awesome melody of the Seraphim.
Now…
Of old Isaiah beheld you as a book, O Ever-virgin, wherein, by the finger of the Father, the timeless Word was inscribed, Who saves from all irrationality us who praise you with sacred words.
We praise, we bless, we worship the Lord, praising and supremely exalting Him throughout all ages.
Katavasia: This chosen and holy day is the first of the Sabbaths, the queen and lady, the feast of feasts, and the festival of festivals, wherein we bless Christ throughout the ages.
The Magnificat is not sung.
Ode 9
Irmos: Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.
Christ is risen from the dead.
O how divine, how loving, how sweet is Your voice! For You have truly promised to be with us to the end of the age, O Christ; having this foundation of hope, we the faithful rejoice.
Christ is risen from the dead.
O Christ, You great and most sacred Pascha! O Wisdom, Word, and Power of God! Grant us to partake of You more fully in the unwaning dayof Your kingdom.
O Most Holy Theotokos, save us!
With one voice, O Virgin, the faithful bless you. Rejoice, O Portal of the Lord; rejoice, O living City; rejoice, through whom for our sake the Light has shone, Who, born of you, is the Resurrection of the dead.
O Most Holy Theotokos, save us!
Be glad and rejoice, O Portal of the Divine Light: for Jesus set into the grave, has dawned forth shining more brightly than the sun, and has illumined all the faithful, O divinely joyous Lady.
Irmos: Upon Mount Sinai Moses saw you in the bush,* as one who conceived the fire of the Godhead within your womb,* and yet remained unconsumed.* Daniel saw you as a mountain not cut by the hand of man,* and Isaiah proclaimed you as the Rod that blossomed forth* from the root of David.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
When You were lifted up upon the Tree, O Jesus, thereby raising us up together with Yourself. And when of Your own will You were laid in the tomb, You rose from the tombs all the dead who praised Your incomprehensible power and Your invincible might.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
You dawned forth from the grave as One most comely, like a bridegroom from a bridal chamber, O most comely Word; and You dispelled the gloom of Hades, leading forth those who were in bonds, and who cried with one accord: Glory be to YOur glory, glory be to Your arising, O Jesus our God.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Bringing their tears and sighs mingled together with myrrh, the women came with haste to Your all-holy sepulchre. And through faith they were instructed concerning the glorious arising of Christ, which we celebrate, as we rejoice in gladness of soul.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Bodily health followed Your command, O Christ, and the former paralytic was seen walking with haste and bearing his bed whereon he had lain for many years, and he praised Your great might.
Glory be to You, our God, Glory be to You.
Pray for our enlightenment, O great Supreme Commander, who ever stands in the presence of the great Light, that our life may be peaceful, for it is ever troubled by the assaults of the serpent and by the circumstances of life, O right glorious one.
Glory…
Most reverently do I glorify You, O Light and Lights, O Life and Lives, O Father, Word and Holy Spirit, tri-hypostatic Unity, indivisible Dominion, uncommingled Godhead; and together with the Hosts on high, I cry out: Holy, Holy, Holy.
Now…
Christ, the great Sun, came forth from your light-bearing womb, and with brilliant rays enlightened the world, O immaculate one, and dispelled the darkness of our transgressions. Wherefore, we praise you, since you are the cause of all good things, O Bride of God.
Katavasia: Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
Resplendent with virtues* let us behold the men standing in brilliant clothes inside the grave,* giving life to the saddened myrrh-bearing women.* Let us learn of the resurrection of the Lord of heaven* and hasten with Peter to the tomb of life.* Let us stand before His wondrous resurrection* and contemplate the marvels of Christ.
Glory…
Let us all hymn James, son of Zebedee, for he ascended Mount Tabor with Christ and beheld the divine transfiguration; and, having descended, he preached with Peter and James to all the four corners of the earth.
Now…
Having fallen asleep in the flesh, as a mortal, O King and Lord, on the third day You arose again* raising up Adam from corruption, and abolishing death: O Pascha of incorruption, Salvation of the world! (2)
Praises
Stichera of the Praises, Tone 3
Come all you nations,* acknowledge the power of the dread mystery;* for Christ our Saviour, the beginningless Word,* was crucified for us and was willingly buried* and arose from the dead to save the whole universe.* Let us worship Him.
You guards recounted all the marvels, O Lord,* but, by filling their right hands with money,* the Sanhedrin of folly thought to conceal Your Resurrection,* which the world glorifies;* have mercy upon us.
All things have been filled with joy on receiving proof of the Resurrection.* For Mary Magdalene having come to the tomb,* found an Angel seated upon the stone,* radiant in shining raiment, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He is not here, but He has arisen, as He foretold,* and goes before you into Galilee.
In Your light, O Master and Lover of mankind,* shall we see light.* For arose from the dead,* granting salvation to the race of mankind,* wherefore all creation glorifies You, the only sinless one;* have mercy upon us.
O blessed James who beheld God,* when you heard the voice of the Word* you straightway abandoned your love for your father, and your desire to please him;* wherefore, forsaking the tumult of life, and traversing the noetic sea,* you troubled it with your teachings of piety* and with your heavenly radiance,* O you who are blessed of God.
O blessed James who beheld God,* when you heard the voice of the Word* you straightway abandoned your love for your father, and your desire to please him;* wherefore, forsaking the tumult of life, and traversing the noetic sea,* you troubled it with your teachings of piety* and with your heavenly radiance,* O you who are blessed of God.
O blessed James, who with your own eyes* beheld the Word, the Author of life,* pleasing the Father to things of come by your actions,* you have deprived of his primacy the most abominable Ishmael* who worships his belly as god,* and you have tripped him and shown him to be devoid of the Father’s protection,* having no share in His blessing and inheritance.
You have now been appointed prince over all the earth, O glorious one,* as was written of you before,* for you were a disciple of Him Who created all things;* and by your steadfast zeal and invincible boldness* you endured to be put to death, O blessed one,* the first slain among the honoured company of the twelve disciple.
In Tone 8, Glory…
O Lord, not the pool, but Your word healed and renewed the paralytic;* nor was he hindered by his infirmity of many years;* for the might of Your voice proved to be more effective.* And he cast off his heavy burden and carried the weight of his bed* as a testimony to the abundance of Your compassions.* Glory be to You.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
After the priest has exclaimed, Blessed be the Kingdom… and the people have responded, Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it.
Paschal Troparion
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
Troparion, Tone 3: O James, worthy of all praise,* chosen apostle of Christ and only brother of the beloved theologian.* Ask God to bestow on those who hymn you forgiveness of sins* and to grant our souls great mercy.
Kontakion, Tone 3: Lord, as of old You raised the Paralytic,* lift my soul by Your divine presence,* for by many sins and foolish actions,* I, too, am now afflicted and crippled.* Raise me, that being saved I may cry to You:* Glory to Your power, O merciful Christ.
Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: When you heard God’s voice calling out to you,* you spurned the love of your father* and fled to Christ with your kinsman, O glorious James.* With him you were favoured to see the Lord’s divine transfiguration.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.
Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)
Prokeimenon, Tone 8
Their utterance has gone forth into all the earth, and their word unto the ends of the world.
Epistle: Acts 9:32-42; Acts 12:1-11 (NRSV)
In those days, Peter went here and there among all the believers, he came down also to the saints living in Lydda. There he found a man named Aeneas, who had been bedridden for eight years, for he was paralyzed. Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you; get up and make your bed!” And immediately he got up. And all the residents of Lydda and Sharon saw him and turned to the Lord.
Now in Joppa there was a disciple whose name was Tabitha, which in Greek is Dorcas. She was devoted to good works and acts of charity. At that time she became ill and died. When they had washed her, they laid her in a room upstairs. Since Lydda was near Joppa, the disciples, who heard that Peter was there, sent two men to him with the request, “Please come to us without delay.” So Peter got up and went with them; and when he arrived, they took him to the room upstairs. All the widows stood beside him, weeping and showing tunics and other clothing that Dorcas had made while she was with them. Peter put all of them outside, and then he knelt down and prayed. He turned to the body and said, “Tabitha, get up.” Then she opened her eyes, and seeing Peter, she sat up. He gave her his hand and helped her up. Then calling the saints and widows, he showed her to be alive. This became known throughout Joppa, and many believed in the Lord.
About that time King Herod laid violent hands upon some who belonged to the church. He had James, the brother of John, killed with the sword. After he saw that it pleased the Jews, he proceeded to arrest Peter also. (This was during the festival of Unleavened Bread.) When he had seized him, he put him in prison and handed him over to four squads of soldiers to guard him, intending to bring him out to the people after the Passover. While Peter was kept in prison, the church prayed fervently to God for him.
In those days, Herod was going to bring him out, Peter, bound with two chains, was sleeping between two soldiers, while guards in front of the door were keeping watch over the prison. Suddenly an angel of the Lord appeared and a light shone in the cell. He tapped Peter on the side and woke him, saying, “Get up quickly.” And the chains fell off his wrists. The angel said to him, “Fasten your belt and put on your sandals.” He did so. Then he said to him, “Wrap your cloak around you and follow me.” Peter went out and followed him; he did not realize that what was happening with the angel’s help was real; he thought he was seeing a vision. After they had passed the first and the second guard, they came before the iron gate leading into the city. It opened for them of its own accord, and they went outside and walked along a lane, when suddenly the angel left him. Then Peter came to himself and said, “Now I am sure that the Lord has sent his angel and rescued me from the hands of Herod and from all that the Jewish people were expecting.”
Alleluia, Tone 1
verse: Of Your mercies, O Lord, I will sing forever; with my mouth I will proclaim Your truth from generation to generation.
verse: For You have said, “Mercy will be established forever.” (Psalm 32:22,1)
verse: The heavens shall confess our wonders, O Lord, and Your truth in the church of the saints. (Psalm 88:6)
Gospel: John 5:1-15; Luke 5:1-11 (NRSV)
At that time, Jesus went up to Jerusalem. Now in Jerusalem by the Sheep Gate there is a pool, called in Hebrew Beth-zatha, which has five porticoes. In these lay many invalids—blind, lame, and paralyzed. One man was there who had been ill for thirty-eight years. When Jesus saw him lying there and knew that he had been there a long time, he said to him, “Do you want to be made well?” The sick man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up; and while I am making my way, someone else steps down ahead of me.” Jesus said to him, “Stand up, take your mat and walk.” At once the man was made well, and he took up his mat and began to walk.
Now that day was a sabbath. So the Jews said to the man who had been cured, “It is the sabbath; it is not lawful for you to carry your mat.” But he answered them, “The man who made me well said to me, ‘Take up your mat and walk.’” They asked him, “Who is the man who said to you, ‘Take it up and walk’?” Now the man who had been healed did not know who it was, for Jesus had disappeared in the crowd that was there. Later Jesus found him in the temple and said to him, “See, you have been made well! Do not sin any more, so that nothing worse happens to you.” The man went away and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
At that time,while Jesus was standing beside the lake of Gennesaret, and the crowd was pressing in on him to hear the word of God, he saw two boats there at the shore of the lake; the fishermen had gone out of them and were washing their nets. He got into one of the boats, the one belonging to Simon, and asked him to put out a little way from the shore. Then he sat down and taught the crowds from the boat. When he had finished speaking, he said to Simon, “Put out into the deep water and let down your nets for a catch.” Simon answered, “Master, we have worked all night long but have caught nothing. Yet if you say so, I will let down the nets.” When they had done this, they caught so many fish that their nets were beginning to break. So they signaled their partners in the other boat to come and help them. And they came and filled both boats, so that they began to sink. But when Simon Peter saw it, he fell down at Jesus’ knees, saying, “Go away from me, Lord, for I am a sinful man!” For he and all who were with him were amazed at the catch of fish that they had taken; and so also were James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon. Then Jesus said to Simon, “Do not be afraid; from now on you will be catching people.” When they had brought their boats to shore, they left everything and followed him.
Hymn to the Mother of God
The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.
Communion Hymn
Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their word unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)
Instead of Blessed is He Who comes… we sing:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Instead of We have seen the true light… we sing:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Instead of May our mouths be filled… we sing three times:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Instead of Blessed be the name of the Lord… we sing three times:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
At the dismissal, instead of Glory be to the Father and the Son and the Holy Spirit, now and forever and ever. Amen. we chant:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
After the final Amen, the Troparion Christ is risen is sung as at the beginning of the Liturgy, but with the addition:
And to us He has granted life eternal;* we bow down before His resurrection on the third day.
4-а Неділя Пасхи. Неділя Розслабленого. Св. ап. Якова, брата св. Йоана Богослова. Глас 3. Єв. 4. 30 квітня
ВЕЧІРНЯ:
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 1): Пречистими руками створивши людину,* прийшов ти, добросердий Христе, вилікувати недужих.* Словом твоїм підняв ти з Овечої купелі розслабленого;* вилікував недугу кровоточивої;* помилував навіжену дочку ханаанянки* та й проханням сотника ти не погордив.* Тому й кличемо: Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Пречистими руками створивши людину,* прийшов ти, добросердий Христе, вилікувати недужих.* Словом твоїм підняв ти з Овечої купелі розслабленого;* вилікував недугу кровоточивої;* помилував навіжену дочку ханаанянки* та й проханням сотника ти не погордив.* Тому й кличемо: Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
(г. 5): При Овечій купелі лежала немічна людина* і, бачивши тебе, Господи, кликала:* Не маю чоловіка, що вкинув би мене в зрушені води!* Бо коли я доходжу, то інший мене випереджує* і стає здоровим, а я далі лежу немічний.* І змилувався Спас та й каже до нього:* Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився,* а ти кажеш: – Не маю чоловіка.* Візьми твою постіль і ходи!* Все тобі можливе, все слухає тебе й підкоряється,* тож, як чоловіколюбець, пом’яни, Спасе, всіх нас і помилуй.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Як нам назвати тебе, Апостоле:* Небом? – бо славу визнавав ти Божу.* Рікою? – бо створіння ти напоюєш таїнственно.* Зорею, що опромінює Церкву?* Чашею, що виточує святий напій?* Назвемо тебе найближчим другом Христовим та співмешканцем безтілесних!* Молися за спасіння душ наших.
3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.
2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Ти, славний апостоле Якове,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.
Слава (г. 8): Ти явно прийняв благодать Святого Духа* і став співучасником святого апостольського хору, Якове апостоле.* Тому вдихнув ти вогненне дихання,* що з неба колись зійшло у вигляді вогненного язика,* і попалив тернину поганського безбожжя.* Моли Христа Бога, Проповіднику,* щоб спаслися душі наші.
І нині (догмат г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що православно визнають тебе, як Богородицю.
Читання
Премудрість.
Чтець: Першого Соборного послання Йоанового читання
Будьмо уважні.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання, Якового читання читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт! Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; − людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, а багатий − пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави. Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять. (Як. 1, 1-12)
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання, Якового читання читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого; кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить. А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, − породжує смерть. Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману. Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни. Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь. Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву, бо гнів людини не чинить справедливости Божої. Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи. Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, − не як слухач-забудько, а як виконавець діла, − той щасливий у ділі своїм. Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна. Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу. (Як. 1, 13-27)
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання, Якового читання читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», − то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? Хіба то не вони ганьблять те гарне ім’я, яким називано вас? Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», − ви добре робите. А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, − стає у всьому винуватий. Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд. (Як. 2, 1 -13)
Стихири на стиховні
(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих (г. 5): Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.
Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.
Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.
Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.
Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.
Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!
Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.
Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.
Слава (г. 8): Сповнившись божественного духа, чудний апостоле Якове,* вельми ревнивий був ти за Бога вседержителя,* який показав тебе повним божествених чудес,* бо маючи чудну ревнивість, ти життям своїм осягнув досконалість.* Тому, бувши на висотах і вселившися з небесними хорами,* молися, Боговидче, Слову, Христові Богові нашому,* щоб нас обдарував великою милістю.
І нині: Воскресіння день!* Просвітімся торжеством,* і одні одних обнімімо,* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас,* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.
Тропарі
(г. 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земнії,* бо сотворив владу рукою Своєю Господь,* подолав смертю смерть, первенцем мертвих став,* з безодні ада ізбавив нас і подав світові велику милість.
Слава: (г. 3): Вибраним апостолом Христовим був ти, всехвальний Якове,* і рідним братом возлюбленого Богослова.* Випроси тим, що співають тобі,* відпущення гріхів і душам нашим велику милість.
І нині: Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Чоловіколюбець.
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Христос воскрес із мертвих,* смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував.
Наперемінку зі священиками цей тропар співається тричі
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
Диякон: В мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 3
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
(г. 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земнії,* бо сотворив владу рукою Своєю Господь,* подолав смертю смерть, первенцем мертвих став,* з безодні ада ізбавив нас і подав світові велику милість. (2 р.)
Слава: (г. 3): Вибраним апостолом Христовим був ти, всехвальний Якове,* і рідним братом возлюбленого Богослова.* Випроси тим, що співають тобі,* відпущення гріхів і душам нашим велику милість.
І нині: Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Чоловіколюбець.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 3): Христос із мертвих устав, як начало померлих,* первородний творіння, творець усього, що існує,* він і нашу зотлілу природу обновив у собі.* Тому, смерте, ти вже не пануєш,* бо Владика всіх знищив твою владу.
Слава і нині: Коли пречистий голос дійшов до тебе, Богородице,* небесні зраділи в любові, а земне острахом злякалось,* бо ж обом засяяло єдине торжество,* коли безтілесний ангел приніс тобі благовість.* Тому з ангелом кличемо до тебе:* Радуйся, Чиста, житло Боже!
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 3, подібний: Красотою твого): Ти, Господи, тілом зазнавши смерти,* припинив смертну гіркоту своїм воскресінням* та й озброїв проти неї людину,* обіцяючи перемогу над первісним прокляттям.* Тож, захиснику життя нашого, Господи, – слава тобі!
Слава і нині: Незбагненного й неописанного, одноістотного з Отцем і Духом,* ти, Богородице, таїнственно вмістила в своєму лоні.* Твоє родження навчило нас прославляти* одну і без змішання Тройці силу.* Тому й кличемо вдячно до тебе: Радуйся, Благодатна!
Вірні відразу співаєють:
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Величання
Величаємо тебе, святий апостоле Якове,* і вшановуємо страждання і труди твої,* бо ними ти трудився у благовісті Христовій.
Стих: По всій землі ти наставив їх князями.
Стих: Його блискавки освітлюють всесвіт.
Стих: Господь народові своєму дасть силу і владу. Благословенний Бог.
Відразу співаємо:
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 3
Світлий ангел, дивуючи своєю появою,* утішними словами сказав мироносицям:* Чого шукаєте живого в гробі?* Встав той, хто гроби порожніми вчинив;* того, хто замінив тління, визнайте за Незмінного* і скажіть Богові: Які страшні діла твої,* ти бо спас рід людський.
Степенна пісня, глас 3
Антифон 1:
Сіонських бранців ти вивів з Вавилону.* То й мене, Слове, поверни від страждань до життя.
Ті, що опівдні сіють божественні сльози,* жнуть з радістю колосся вічного життя.
Слава і нині: Святому Духові належить усяка подяка.* Він бо разом з Отцем і Сином сяє; в ньому все живе й рухається.
Антифон 2:
Коли не Господь збудує дім чеснот, даремно трудимося; коли ж охороняє Він душу, ніхто не зруйнує міста нашого.
Святі, через усиновлення Духом, завжди наче плід утроби Твоєї для Тебе, Христе, як і для Отця.
Слава і нині: Святим Духом сяє всяка святість, премудрість, бо Він усякому створінню існування дає. Послужімо Йому, як Отцю і Слову, бо Він — Бог.
Антифон 3:
Блаженні ті, що бояться Господа і ходять путями заповідей, бо вони споживуть плоди вічного життя.
Радуйся, Начальнику пастирів, побачивши біля трапези Твоєї дітей Твоїх, що віття благодіянь носять.
Слава і нині: У Святому Дусі все багатство слави; від Нього благодать і життя для всякого творіння, тому Він з Отцем і Сином прославляється.
Євангеліє
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 3
Псалом 95
Скажіть поміж народами, що Господь воцарився; він бо утвердив вселенну, яка не захитається.
Стих: Заспівайте Господеві нову пісню; співай Господеві, вся земле!
Диякон: Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Луки святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє.
У той час, першого дня по суботі, рано-вранці, прийшли жінки до гробу, несучи пахощі, які вони приготували, і застали камінь відкочений під гробу. Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. Коли вони не знали, що їм про це думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих одежах. Вони налякались і схилили лице додолу, а ті до них сказали: – Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес. Згадайте, як він промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи: Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розп’ятий і третього дня воскреснути. І вони пригадали собі його слова та, вернувшися від гробу, оповіли все те одинадцятьом і всім іншим. То були: Марія Магдалина, Іванна і Марія, мати Якова й інші з ними, що розповідали це апостолам; але їм слова ці здавалися пустою вигадкою і вони не повірили їм. Та Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувсь назад додому, дивуючись тому, що сталося. (Лк. 112 зач.; 24, 1-12)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг. (3 р.)
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, і святого славного апостола Якава, брата св. Йоана Богослова, якого світлу пам’ять днесь урочисто святкуємо; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого священномученика Симеона, родича Господнього, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос: Воскресіння день, просвітімся люди: Пасха, Господня Пасха, від смерти бо до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів, перемоги пісню співаємо.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Тропарець: Очистьмо почування,* і побачимо Христа, осяяного неприступним світлом воскресіння,* і щоб ясно почути, як він мовить: Радійте,* що пісню перемоги співаєте.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Небеса достойно нехай веселяться,* земля ж нехай радіє,* нехай святкує увесь видимий світ і невидимий,* Христос бо воскрес – радість вічна.
Катавасія: Воскресіння день, просвітімся люди: Пасха, Господня Пасха, від смерти бо до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів, перемоги пісню співаємо.
Пісня З
Ірмос: Прийдіть пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос, в ньому ми утверджуємось.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Сьогодні все наповнилося світлом,* небо, земля і глибини підземні,* нехай же празнує вся вселенна Христове воскресіння, – * в якому утверджуєтьсь!
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Вчора нас поховано з тобою, Христе,* встаємо сьогодні з тобою воскреслим;* бо вчора нас з тобою розп’ято,* тож і нас спрослав, Спасе, у царстві своїм.
Катавасія: Прийдіть пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос, в ньому ми утверджуємось.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Сідальний, гл. 3: Сяйвом божественного Духа ти розвіяв темряву многобожжя й серця вірних просвітив, благовістивши спасенні заповіти, апостоле Якове премудрий. Моли ж Христа-Бога, щоб подав нам велику милість.
Пісня 4
Ірмос: На божественній сторожі богонатхнений Авакум хай стане з нами, і покаже світлоносця-ангела, що ясно звіщає: Нині спасіння світові, бо воскрес Христос, як всемогутній.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
З дівственого лона з’явився первенець – Христос,* і якого, як людину, Агнцем названо* і непорочним, бо не зазнав гріховної скверни.* Він – наша Пасха і, як Бог істинний – досконалим зветься.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Як однорічний агнець,* благословенний нам вінець – Христос,* добровільно за всіх заколений був – Пасха очищення,* і знову з гробу нам засяяв – чудове Сонце правди.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Богоотець же Давид перед отіненим ковчегом граючи веселився;* ми ж, народ Божий, святий, прообразів здійснення бачивши,* веселімся у Бозі,* бо воскрес Христос, як всемогутній.
Катавасія: На божественній сторожі богонатхнений Авакум хай стане з нами, і покаже світлоносця-ангела, що ясно звіщає: Нині спасіння світові, бо воскрес Христос, як всемогутній.
Пісня 5
Ірмос: Від раннього ранку чуваймо і, замість мира, пісню принесімо Владиці, і Христа побачимо правди Сонце, що всім життя освітлює.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Ті, що були в оковах адових,* побачивши безмірне твоє милосердя,* до Світла радісно поспішали,* Пасху хвалячи вічную.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Приступім зі свічками до Христа, що виходить із гробу,* немов ідучи назустріч женихові,* і радісно з усіма прославляємо* Пасху Божу спасительну.
Катавасія: Від раннього ранку чуваймо і, замість мира, пісню принесімо Владиці, і Христа побачимо правди Сонце, що всім життя освітлює.
Пісня 6
Ірмос: Зійшов ти, Христе, в глибини підземні і розбив кайдани вічні, що держали ув’язаних, і на третій день, як із кита Йона, воскрес ти із гробу.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Зберігши цілими печаті,* воскрес ти із гробу Христе,* що ключі Діви не порушив у різдві твоїм,* і відчинив нам райські двері.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Спасе мій, жива і незаколена жертва!,* як Бог ти сам себе приніс добровільно Отцеві* а з собою воскресив ти праотця всіх – Адама,* воскреснувши із гробу.
Катавасія: Зійшов ти, Христе, в глибини підземні і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених, і на третій день, як із кита Йона воскрес ти із гробу.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (гл. 8): Хоч і до гробу зійшов ти, Безсмертний,* та адову зруйнував ти силу,* і воскрес, як переможець, Христе Боже,* жінкам мироносицям звістивши: Радуйтеся!* і мир дарував ти своїм апостолам,* упалим же подав воскресіння.
Ікос: Тебе – Сонце, що перед сонця зайшло колись у гріб,* рано-вранці, як дня шукали жінки мироносиці* й одна до одної кликали:* О другині, прийдіте,* пахощами намастимо тіло живоносне і поховане,* що лежить у гробі,* – тіло того, що воскресив упалого Адама!* Ідім, поспішімся, як мудреці,* і принесім миро в дарі* обвитому не пеленами, а плащаницею,* і заплачмо та закличмо: О Владико устань! Впалим подаєш воскресіння.
Пісня 7
Ірмос: Той, хто юнаків із печі визволив, ставши людиною, терпить, як смертний, і стражданням зодягає смертне красою нетління, єдиний благословенний Отців Бог і препрославлений.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Богомудрі жінки з миром слідом за тобою поспішали* і тебе, як померлого, зі сльозами шукали;* поклонились же, радіючи, живому Богові* і Пасху таємну твоїм учням, Христе, благовістили.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Святкуємо перемогу над смертю, знищення аду,* іншого життя вічного початок,* і, радіючи, оспівуємо того, що це вчинив,* – єдиного благословенного отців Бога і препрославленого.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Направду священна і все святкова,* оця спасительна і світлопромінна ніч,* що стає провісницею світлого дня воскресіння,* бо у ній предвічне Світло тілесно всім із гробу засяяло.
Катавасія: Той, хто юнаків із печі визволив, ставши людиною, терпить, як смертний, і стражданням зодягає смертне красою нетління, єдиний благословений Отців Бог і препрославлений.
Пісня 8
Ірмос: Цей провіщений і святий день, перший по суботі, царський і Господній, свято над святами і торжество всіх торжеств; в цей день прославляймо Христа на віки.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Прийдіте, у цей врочистий день воскресіння,* станьмо учасниками нового виноградного плоду,* божественної радости і царства Христового,* оспівуючи його, як Бога, навіки.
Приспів: Христос воскрес із мертвих.
Поведи навколо очима твоїми, Сіоне, і глянь!* Ось бо прийшли до тебе від заходу і півночі, півдня і сходу,* як богосяйні світила* – діти твої,* благословляючи в тобі Христа на віки.
Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Троїчний: Отче Вседержителю, і Слове й Душе,* у трьох особах одне надприродне й пребожественне Єство!* У тебе ми охрестились* і тебе благословляємо навіки.
Приспів: Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господеві, оспівуючи і прославляючи його по всі віки.
Катавасія: Цей провіщений і святий день, перший по суботі, царський і Господній, свято над святами і торжество всіх торжеств; в цей день прославляймо Христа на віки.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Нема Величає душа моя Господа…, але зараз після виголошення хор співає:
Приспів: Ангел звістив благодатній: Чистая Діво, радуйся, і знову кажу: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу, і мертвих воскресив. Люди, веселіться.
Ірмос: Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла. Радій нині і веселися, Сіоне, а ти, Чистая Богородице, втішайся воскресінням Сина твого.
Пісня 9
Ірмос (г. 3): На Синайській горі Мойсей бачив у купині тебе,* що зачала, незгоряючи, вогонь Божества в твоїм лоні;* і Даниїл бачив тебе як непорушену гору і розквітлу палицю,* а Ісая прорік: З кореня Давида!
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Ісусе, коли ти був піднесений на хрест,* ти і нас підніс з собою,* а поклавшись добровільно до гробу,* ти воскресив з гробів усіх померлих,* які оспівують твою неосяжну владу* і твою непереможну силу.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Коли з веління твого, Христе,* здоровим стало тіло колишнього паралітика,* всі бачили, як він поспішав і прославляв твою всемогутність,* несучи ліжко, на якому лежав багато років.
Слава і нині: З твого світлоносного лона, Пречиста,* зійшло велике Сонце – Христос,* який світлом свого сяйва просвітив світ* і розігнав темряву гріхів.* Тому ми оспівуємо тебе, Богоневісто,* як джерело всіх благ.
Катавасія: Світися, світися, новий Єрусалиме!* Слава бо Господня на тобі засяяла!* Радій нині й неселися, Сіоне,* а ти, Чиста Богородице,* втішайся воскресінням Сина твого!
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Плоттю заснувши, як мертвий, Царю і Господи,* на третій день воскрес ти,* Адама підняв із тління і подолав смерть.* Пасхо нетліня, світу спасіння!
Слава: Звернувши ступання твоїх гарних ніг, Якове апостоле,* з радістю вийшов ти на небо,* і, ставши перед Тройцею,* побачив в Отці Сина і божественного Духа;* тим-то вірно святкуємо твою всесвяту і божественну пам’ять.
І нині: Всещедрий і чоловіколюбець Господь* зупинився в Овечій купелі, щоб ізціляти недуги.* Знайшов він там чоловіка,* що лежав багато років,* і сказав до нього:* Візьми ліжко і ходи рівними дорогами.
Псалом 148
Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 3:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 3): Прийдіть, усі народи, і зрозумійте силу великої таємниці!* Бо Христос, Спас наш, споконвічне Слово,* заради нас був розп’ятий і добровільно похований,* та й воскрес із мертвих, щоб усіх спасти.* Йому поклонімся!
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Всі ті чудеса, Господи, розповіла твоя сторожа,* але вороже зборище, давши в руку заплату,* задумало скрити твоє воскресіння, яке світ славить.* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Усе сповнилось радости, свідоцтво воскресіння діставши,* бо Марія Магдалина, прийшовши до гробу,* знайшла там ангела, який сидів на камені в блискучих ризах і мовив:* Чому ж то шукаєте Живого між мерцями?* Нема його тут, бо він воскрес, як і сказав,* і очікує вас у Галилеї.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
У твоїм світлі, Владико Чоловіколюбче, побачимо світло,* бо ти воскрес із мертвих,* даючи людському родові спасіння,* щоб усе творіння славословило тебе, єдиного безгрішного.* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Ранішню пісню зі сльозами* несли тобі, Господи, жінки мироносиці, маючи з собою пахучі аромати,* спішили до гробу, бажаючи намастити твоє тіло.* Та ангел, що сидів на камені, їм благовістив:* Чому ж то шукаєте живого між мерцями?* Бо той, що здолав смерть, воскрес як Бог,* даючи всім велику милість.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
(г. 4): Ти, славний апостоле Якове,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Покинувши все туземне,* за Христом пішов ти, апостоле Якове * і, прийнявши Святого Духа,* ти був ним посланий навчати народи, що загибали,* і навертати людей до світла богопізнання.* Звершивши ж подвиги божественних твоїх страждань і всяких мук,* ти Богові віддав свою душу.* Моли його, Угоднику, щоб подав нам велику милість.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Розлилась благодать з твоїх уст, славний апостоле Якове * і став ти світильником Христової Церкви,* навчаючи духовних овець вірувати* в Тройцю єдиносущну в єдинім Божестві.
Стихира євангельська – Слава (г. 4): Було рано-вранці, коли жінки прийшли до твого гробу, Христе,* та тіла, що його шукали, не знайшли.* І коли вони дивувались, приступили в блискучих ризах юнаки й мовили:* Чому живого між мертвими шукаєте?* Воскрес, як і прорік був.* Чому не згадаєте його слова?* Тож увірувавши, благовістили те, що бачили,* але благовість їхня видалась учням неправдивою,* бо такі ще були вони прибиті.* Петро ж побіг і побачив * та й прославив твої на собі чудеса.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Диякон: Премудрість.
Вірні: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вірні: Світися, світися, новий Єрусалиме!* Слава бо Господня на тобі засяяла!* Радій нині й веселися, Сіоне,* а ти, чиста Богородице, втішайся воскресінням Сина твого!
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, і святого славного апостола Якава, брата св. Йоана Богослова, якого світлу пам’ять днесь урочисто святкуємо, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
і всі співають тричі:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував (3 р.)
закінчуючи:
І нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Після того, як священик виголошує “Благословенне Царство” й люди відповідають “Амінь”, священики співають Тропар один раз, а люди його повторюють. Далі священики співають першу половину, а люди завершують другу. Так робимо щодня, аж до середи перед четвергом Вознесіння.
Тропар:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.
Тропар (г. 3): Апостолом Христовим був ти вибраний* і Богослова возлюбленого єдинородний брат, всехвальний Якове;* гріхів відпущення випроси тим, що співають тобі,* і душам нашим велику милість.
Кондак (г. 2): Божественний голос, що кликав тебе,* почувши, любов отця відхилив ти* і прийшов єси до Христа, Якове славний, з рідним твоїм* і з ним удостоївся ти бачити Господнє божественне переображення.
Слава: Кондак (г. 3): Душу мою, Господи, у гріхах всіляких і безглуздими діяннями тяжко розслаблену,* воздвигни божественним Твоїм заступництвом,* як і розслабленого воздвигнув Ти древньо,* щоб я кликав до Тебе, спасаючись:* Слава, Христе, владі Твоїй.
I нині: Кондак Пасхи (г. 8): Хоч і у гріб зійшов Ти, Безсмертний,* та адову зруйнував Ти силу,* і воскрес єси як переможець, Христе Боже,* жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся,* і Твоїм апостолам* мир даруєш,* падшим подаєш воскресіння.
Прокімен (глас 1):
Будь, Господи, милість твоя на нас,* бо уповали ми на тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
І святому, глас 8:
На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).
Апостол: (Ді 9,32-42):
Тими днями Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик. Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа. Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!» Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними. Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла. Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.
Ап.: Ді. 29 зач.; 12, 1-11.
В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в’язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю. 7. Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи: Вставай чимскорше! І ланцюги впали з рук у нього. Підпережися і надінь свої сандали. Він зробив так. Знову сказав до нього: Накинь на себе плащ і йди за мною. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього. Тоді Петро, опам’ятавшись, мовив: Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ.
Алилуя (глас 1):
Стих: Милості твої, Господи, повік оспівуватиму, з роду в рід (Пс 88,2).
Стих: Бо сказав ти: Повік милість збудується (Пс 88,3).
Стих: Cповідять небеса чуда твої, Господи, і істину твою в церкві святих (Пс. 88,6).
Стих: Бог прославлюваний на раді святих (Пс. 88,8).
Євангеліє: (Ів 5,1-15):
У той час Ісус прибув до Єрусалиму. А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, – хоч яка б там була його хвороба. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» «Не маю нікого, пане, – одрікає йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.» Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – субота. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!» А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, хто мене оздоровив.» Спитали його: «Хто він – той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.» Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, – Ісус.
Лк. 17 зач. 5, 1-11.
Одного разу, коли стояв Ісус біля Генезаретського озера, побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті. Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ навчати. Коли він перестав говорити, сказав до Симона: Відчали на глибінь і закиньте ваші сіті на ловитву. Озвався Симон і каже: Наставнику, всю ніч ми трудились і нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті. Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й помогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. Побачивши це Симон Петро, припав до стіп Ісуса й каже: Іди від мене, Господи, бо я грішний чоловік. Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, від ловитви риб, що їх піймали, 10. як також і Якова та Івана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус промовив до Симона: Не бійся! Віднині будеш ловити людей. І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.
Замість Достойно:
Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.
Ірмос (глас 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого.
Причасний:
Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть.* Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Алилуя (х3).
Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.
Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.
Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”
Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.
Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.