Sunday of the Prodigal Son, Octoechos Tone 2; Post-feast of the Encounter; The Holy Martyr Agatha (249-51);
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy.
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 2
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Although You died and were buried,* the angel yet declared You as Master.* He said to the women: Come and see where the Lord was placed;* for He is risen as He foretold,* because He is almighty.* Therefore, we worship You, the only Immortal One,* and we beseech You to have mercy on us, O Giver of Life.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Christ, You have abolished the curse of the tree by Your Cross;* You have destroyed the power of death by Your burial,* and You enlightened the human race by Your resurrection.* Therefore, we cry out to You:* O God and Benefactor, glory to You!
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Lord, the gates of death opened before You in fear,* and the gatekeepers of Hades were filled with dread at the sight of You.* You smashed the gates of brass and crushed the posts of iron.* Then You burst our chains asunder,* and led us out from the darkness, away from the shadow of death.
In Tone 1
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
I was entrusted with a sinless and living land,* but I sowed the ground with sin and reaped with a sickle the ears of slothfulness;* in thick sheaves I garnered my actions,* but winnowed them not on the threshing floor of repentance.* But I beg You, my God, the pre-eternal husbandman,* with the wind of Your loving-kindness winnow the chaff of my works,* and grant to my soul the corn of forgiveness;* shut me in Your heavenly storehouse* and save me.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
I was entrusted with a sinless and living land,* but I sowed the ground with sin and reaped with a sickle the ears of slothfulness;* in thick sheaves I garnered my actions,* but winnowed them not on the threshing floor of repentance.* But I beg You, my God, the pre-eternal husbandman,* with the wind of Your loving-kindness winnow the chaff of my works,* and grant to my soul the corn of forgiveness;* shut me in Your heavenly storehouse* and save me.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Brethren, let us learn the meaning of this mystery.* For when the Prodigal Son ran back from sin to his Father’s house,* his loving Father came out to meet him and kissed him.* He restored to the Prodigal the tokens of his proper glory,* and mystically he made glad on high, sacrificing the fatted calf.* Let our lives, then, be worthy of the loving Father who has offered sacrifice,* and of the glorious Victim* who is the Saviour of our souls.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Brethren, let us learn the meaning of this mystery.* For when the Prodigal Son ran back from sin to his Father’s house,* his loving Father came out to meet him and kissed him.* He restored to the Prodigal the tokens of his proper glory,* and mystically he made glad on high, sacrificing the fatted calf.* Let our lives, then, be worthy of the loving Father who has offered sacrifice,* and of the glorious Victim* who is the Saviour of our souls.
In Tone 2, Glory…
Of what great blessings in my wretchedness have I deprived myself!* From what a kingdom in my misery have I fallen!* I have wasted the riches that were given to me,* I have transgressed the commandment.* Alas, unhappy soul!* You are henceforth condemned to the eternal fire.* Therefore before the end cry out to Christ our God:* Receive me as the Prodigal Son, O God,* and have mercy upon me.
In Tone 2, Now…
O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.
Aposticha, In Tone 2
Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.
In Tone 6, Glory…
I have wasted the wealth which the Father gave to me,* and in my wretchedness I have fed with dumb beasts.* Yearning after their food, I remained hungry and could not eat my fill.* But now I return to the compassionate Father* and cry out with tears:* I fall down before Your loving-kindness,* receive me as a hired servant, and save me.
Now…
Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.
Troparia, In Tone 2
When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”
Glory… Now…
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany; God the Lord, Tone 2
Troparia, Tone 2
When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!” (2)
Glory… Now…
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany; Sessional Hymn I, Tone 2
The noble Joseph having taken down You most pure Body from the tree,* wrapped it in a fine linen shroud* covering it with fragrant spices* and placed it in a new sepulchre;* but on the third day You arose, O Lord,* granting the world great mercy.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
The Angel standing by the tomb cried to the myrrh-bearing women,* ‘Myrrh is fitting for the dead,* but Christ has been revealed a stranger to corruption.* rather cry aloud: The Lord is risen,* granting the world great mercy!’
Glory… Now…
You are highly glorified, O Virgin Theotokos,* and we sing your praise,* for through the Cross of your Son Hades has been overthrown,* Death has been slain,* and we who were dead have arisen and been granted life.* We have received Paradise, our ancient delight,* therefore with thanksgiving we glorify Christ our God* as mighty and alone plenteous in mercy.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany; Sessional Hymn II, Tone 2
You did not prevent the grave stone from being sealed,* and having arisen You granted to all the rock of the Faith.* O Lord, glory be to You!
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
The choir of Your Disciples rejoices in harmony with the Myrrh-bearing women;* for with them we celebrate a common feast to the glory and honour of Your Resurrection.* Through them, O Lord who loves mankind,* grant Your people Your great mercy.
Glory… Now…
You are highly blessed, O Virgin Theotokos,* for through Him who was incarnate of you* Hades has been taken captive, Adam recalled, the curse slain, and Eve set free,* death has been put to death and we have been given life;* therefore with hymns we cry to you:* Blessed are You O Christ our God who has been thus well-pleased, glory be to You!
Polyeleos; Psalm 136
By the rivers of Babylon there we sat and wept, remembering Sion.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
For it was there that they asked us, our captors, for songs, our oppressors, for joy.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
Sing to us they said, one of Sion’s songs.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
O how could we sing the song of the Lord on alien soil?
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
O Babylon, destroyer, one is happy who repays you the ills you brought on us.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
Alleluia, Alleluia, Alleluia. Glory be to You, O God!
Evlogitaria; Small Litany; Hypakoe, Tone 2
The women coming to You grave after the Passion* to anoint Your body, O Christ God,* saw Angels in the tomb and were frightened,* for they heard a message from them:* The Lord has arisen, granting the world His great mercy.
Hymn of Ascent, Tone 2
Antiphon 1
I raise the eyes of my heart to You in heaven, O Saviour.* Save me by Your radiance.
Have mercy, O my Christ, on us who fail You every hour and in many ways,* and grant to us the means to return to You* in repentance before the end.
Glory… Now…
To the Holy Spirit belongs sovereignty,* sanctification and the quickening of creation,* for He is God, one in essence with the Father* and the Word.
Antiphon 2
If the Lord was not among us,* who could be kept safe from the one* who is both our foe and a manslayer?
Do not hand Your servant over to destruction, O my Saviour.* For like a lion they come up against me,* they who are my foes.
Glory… Now…
To the Holy Spirit belongs the source of life and its honour,* for, being God, He preserves all creation* by His power* in the Father through the Son.
Antiphon 3
Those who trust in the Lord are like the holy mountain:* they are utterly unshaken* by the assaults of the enemy.
Let not those who live for God* stretch out their hands in iniquity;* for with the rod of His word Christ forbids such things.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all wisdom flows forth,* grace to the Apostles,* crowns to the Martyrs,* and to the Prophets, prophetic vision.
Prokeimenon, Tone 2
Lord, rise up in Your anger, rise against the fury of my foes; my God, awake! You will give judgment. Let the company of nations gather round You.
verse: Lord God, I take refuge in You. From my pursuers save me and rescue me.
Let everything that lives, Tone 2; Gospel: Mark 16:1-18; Hymn of Resurrection; Psalm 50;
Verses at Psalm 50
In Tone 8, Glory…
Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.
Now…
Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.
In Tone 6
Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.
When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.
Canon, Tone 2; Canon, Tone 2
Ode 1
Irmos: Once his overwhelming power overturned the whole of Pharaoh’s army in the deep;* but the Word made flesh, the Lord of glory, blotted out the wholly wretched sin.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The prince of this world in whose books we, who disobeyed your commands, were inscribed, O Good One, has been judged by your cross; attacking you as a mortal, he fell back from the power of your might and was exposed in his weakness.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Deliverer of the race of mortal men and author of incorruptible life, you came into the world: for you tore in pieces the grave clothes of death in your resurrection, and this we glorify. Gloriously he is glorified.
Glory… Now…
O pure one, and ever-Virgin, you are shown to be higher than all creatures seen and unseen; for you bore the Creator since he willed to take flesh in your womb; with boldness pray to him to save our souls.
Irmos: Taking up the Song of Moses,* cry aloud O my soul:* “A helper and protector for me unto salvation, has my God become,* and I glorify Him.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O Jesus my God, as the Prodigal Son accept me now in repentance, for I have lived all my life in slothfulness and provoked You to anger.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The divine gifts which You once gave me, I have sinfully wasted. I have departed far from You and lived prodigally. O compassionate Father, accept me also who returns.
Glory…
Open Your fatherly embrace now and accept me also as the Prodigal Son, O most merciful One, that I may glorify You with thanksgiving.
Now…
Bestow upon me O God, the fullness of You goodness, and look not upon the multitude of my offenses, but by the holy prayers of You Mother be my Benefactor.
Katavasia: Taking up the Song of Moses,* cry aloud O my soul:* “A helper and protector for me unto salvation, has my God become,* and I glorify Him.”
Ode 3
Irmos: The desert, the barren Church of the nations, has blossomed as a lily at your coming, O Lord;* in this my heart is made firm.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Creation at your Passion was put to confusion to see you in mean disguise and mocked by the lawless, you whose lightest nod had established the universe.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You fashioned me with your hands from the dust in your image; and when, through sin, I was crushed again into the dust of death, you, O Christ, went down with me to Hell and raised me up with yourself.
Glory… Now…
The ranks of angels were amazed and the hearts of men trembled, All-pure, at your giving birth; wherefore we reverence you in faith, O Mother of God.
Ode 3
Irmos: My mind has not brought forth good fruit,* but You show me to be fruitful* in Your compassion O God,* You husbandman of all good things.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Utterly beside myself, I have clung insanely to the sins suggested to me by the passions. But accept me, O Christ, as the Prodigal.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
With the voice of the Prodigal I cry aloud: I have sinned, O Father; and like him, receive me now in YOur embrace and reject me not.
Glory…
Open Your arms, O Christ, and mercifully receive me as I return from the distant land of sin and the passions.
Now…
O fair among women, enrich me with the vision of good things, I who have brought myself to poverty by my many sins, O pure One, that I may glorify you.
Katavasia: My mind has not brought forth good fruit,* but You show me to be fruitful* in Your compassion O God,* You husbandman of all good things.
Sessional Hymns, Tone 1
Make haste to open to me Your fatherly embrace,* for I have wasted my life in prodigal living.* In the unfailing wealth of Your compassion, O Saviour,* turn not away from my heart in its poverty,* for with compunction I cry to You, O Lord:* “O Father, I have sinned against heaven* and before You.”
Glory… Now…
O pure Theotokos Virgin who has not known a man,* you alone are the guardian and protection of the faithful:* deliver from danger and affliction, and every evil circumstance* all who put their trust in you, O Maiden,* and save our souls by your divine intercessions.
Ode 4
Irmos: You came forth from the Virgin,* not an ambassador, not an angel,* but the Lord himself made flesh,* and saved my whole humanity.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You were standing, my God, before the judgment seat as one judged, not crying out, bringing, O Lord, judgment upon the nations. Thus, through your Passion, O Christ, you wrought salvation for the world.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By your Passion the weapons of the enemies failed, by your descent into Hell the cities of the foe were destroyed and the insolence of the tyrant overthrown.
Glory… Now…
All we the faithful know you a haven of salvation, a fortified city unshaken, Lady Mother of God; for by your prayers you deliver our souls from danger.
Ode 4
Irmos: The prophet foreseeing Your birth from a virgin, prophesied crying aloud:* “I have heard report of You, and I was afraid;* For from the South, from the Overshadowed mountain* shall You come forth, O Christ.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The wealth of blessings which You gave me, O heavenly Father, I have wickedly wasted and become a slave of foreign strangers. Wherefore I cry to You: I have sinned against You; receive me as of old You received the Prodigal, and open Your arms to me.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I have become enslaved to every evil and in my wretchedness I have bowed down before those who provoke the passions; through heedlessness I care not for my well-being, have compassion on me O Saviour, heavenly Father, for I flee for refuge to Your abundant compassions.
Glory…
I am filled with every shameful thing and dare not look up at the height of heaven, for I have bowed down to sin. But now I return and cry with compunction: I have sinned against You; receive me, O King of all.
Now…
You are the help of all mankind, the sure hope of all Christians, the refuge, O pure one, of the saved. Save me by your maternal intercessions and deem me worthy of the life to come.
Katavasia: The prophet foreseeing Your birth from a virgin, prophesied crying aloud:* “I have heard report of You, and I was afraid;* For from the South, from the Overshadowed mountain* shall You come forth, O Christ.”
Ode 5
Irmos: Christ God, you are mediator between God and man:* through you, O Lord, we have access from the night of ignorance to your Father, the author of light.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You broke as the cedars, O Christ, the insolence of the enemy when, of your own will, O Lord, you were pleased to be lifted up in the flesh on the cypress, the pine and the cedar.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
They laid you in the lowest pit, O Christ, dead, without breath; but with your stripes you raised with yourself, O Saviour, the wounded and forgotten who slept in the graves.
Glory… Now…
Pray to your Son and Lord, pure Virgin, to grant deliverance to prisoners and peace from the hostile forces surrounding those who trust in you.
Ode 5
Irmos: The night is far spent, the day is at hand:* Your light has shone upon the world!* Therefore the ranks of angels sing Your praises,* and all things glorify You, O Lord!
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I have been enslaved to foreign strangers, exiled in the land of corruption, and I am filled with shame. But returning now, O merciful One, I cry to You: “I have sinned.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O heavenly Father, in Your fatherly compassion accept me now, returning from wickedness, and reject me not in Your exceedingly great mercy.
Glory…
I am incapable of looking up to the height of heaven, having angered You beyond measure, O Christ, but knowing Your merciful compassion, I cry: I have sinned against You, be merciful to me and save me.
Now…
O all-holy Virgin, full of grace, you who bore the redeemer of all, by your prayers lighten the heavy burden of my sins.
Katavasia: The night is far spent, the day is at hand:* Your light has shone upon the world!* Therefore the ranks of angels sing Your praises,* and all things glorify You, O Lord!
Ode 6
Irmos: Engulfed in sin’s unfathomed depths* I cry to the fathomless deeps of your tender compassion;* God has brought me up* from corruption.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The righteous was judged as a criminal and nailed to the tree with the lawless with his own blood granting forgiveness to the guilty.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As by one man, the first Adam, death came of old to the world, so by one, the Son of God, resurrection has been revealed .
Glory… Now…
You knew no man, O Virgin, you bore a child and remained for ever virgin, revealing thus the signs of true divinity of your Son and God.
Ode 6
Irmos: Held fast in the depths of sin, O Saviour, I am overwhelmed by the sea of life,* but as Jonah was delivered from the sea-monster,* so also deliver me from the passions,* and save me.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The depth of sin now holds me fast, and the tempest of transgressions overwhelms me. Guide me to the safe haven of life, O Christ my God, and save me, O King of glory.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I have wasted in riotous living the riches which the Father has given me, and am now filled with shame and enslaved to fruitless thoughts. Wherefore I cry to You: “O Lover of mankind be compassionate to me and save me.”
Glory…
In hunger I find myself deprived of every blessing, and exiled from You, O all-good one, be compassionate to me who now return to You, and save me, O Christ, who praises Your love for mankind.
Now…
O Maiden who conceived Christ the Saviour and Master, make me, who in poverty lacks all that is good, worthy of salvation, O pure one, that I may praise your majesty.
Katavasia: Held fast in the depths of sin, O Saviour, I am overwhelmed by the sea of life,* but as Jonah was delivered from the sea-monster,* so also deliver me from the passions,* and save me.
Kontakion, Tone 3
Foolishly have I fled from Your glory, O Father,* wasting the wealth You gave me on vices.* Therefore, I offer You the words of the Prodigal:* Loving Father, I have sinned before You.* Take me, for I repent, and make me as one of Your hired hands.
Ikos
Every day our Saviour teaches us with His own voice: let us therefore hearken to the Scriptures concerning the Prodigal who once again became wise, and with faith let us emulate the good example of his repentance. With humbleness of heart let us cry out to Him Who knows the hidden things of all: “We have sinned against You, O compassionate Father, and can never be worthy to be called Your children as we were before. But since You are by nature the Lover of mankind, accept me and make me as one of Your hired servants.”
Ode 7
Irmos: The godless decree of the lawless tyrant* re-kindled the soaring flames,* Christ let fall on the God-fearing children the dew of the Spirit.* He is blessed and glorious above all.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your tender compassion, O Lord, would not allow you to see mankind beneath the sway of death but you came and saved him by your own blood, becoming man. He is blessed and glorious above all.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Seeing you clothed in the robe of vengeance, O Christ. Hell’s doorkeepers cowered in fear for you came to master, O Lord, the slave, the reasonless tyrant. He is blessed and glorious above all.
Glory… Now…
We know you the Holy of Holies, Virgin unspotted, Mother unwedded, for you alone bore the unchangeable God: by your divine giving birth you have shed incorruption on all the faithful.
Ode 7
Irmos: Like the Cherubim, the Children rejoicing in the furnace sang:* “Blessed are You, O God,* for in truth You have brought this judgment upon us because of our sins,* You are supremely praised and glorified throughout all ages.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I have bowed down miserably to the pleasures of the flesh and have become wholly enslaved to those who incite the passions; and I have become a stranger to You, O Lover of mankind. But now I cry with the voice of the Prodigal: “I have sinned, O Christ, despise me not, for You alone are merciful.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I call out, “I have sinned,” and I dare not look up at the height of heaven, O King of all; for foolishly I alone have angered You, turning away from Your commandments. Wherefore, since You alone are good, cast me not away from Your presence.
Glory…
By the prayers of the apostles, the prophets, the saints, the holy martyrs and the righteous, forgive me all the transgressions, by which I have angered Your compassionate goodness, that I may hymn You throughout all ages.
Now…
O Theotokos, you are more glorious than the cherubim and seraphim and all the heavenly hosts. With them, O all-immaculate one, entreat Him Who took flesh from you, the divine Word of the beginningless Father, that we all may be found worthy of eternal blessings.
Katavasia: Like the Cherubim, the Children rejoicing in the furnace sang:* “Blessed are You, O God,* for in truth You have brought this judgment upon us because of our sins,* You are supremely praised and glorified throughout all ages.”
Ode 8
Irmos: Once in Babylon by divine command* the blazing furnace divided its work,* the Chaldaeans consuming, the faithful bedewing,* who sang: Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The ranks of angels saw the garment of your flesh empurpled with your blood, in trembling amazement at the magnitude of your longsuffering, crying: Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Through your rising, O Merciful, you have clothed my mortality with deathlessness; therefore in glad thanksgiving your chosen people raise to you a song of praise, crying: Truly death is swallowed up in victory.
Most holy Theotokos, save us.
The One inseparable from the Father and humanly, divinely, dwelling in your womb, you conceived without seed and brought forth inexpressibly, Birth-giver of God, all-pure. By this we know you the salvation of us all.
Irmos: To Him Who of old prefigured the miracle of the Virgin,* to Moses in the burning-bush* on Mount Sinai,* let us sing, bless and supremely exult* throughout all ages.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O You Who came down to earth to save the world through Your voluntary self-emptying and Who, for the sake of Your great compassion, has redeemed me who am lacking in all good works, since You are merciful, save me.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I have departed far from Your commandments and, wretch that I am, have wholly enslaved myself to the deceiver. But having now turned back, as did the Prodigal of old, accept me as I fall down before You, O heavenly Father.
Let us bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord!
Ruled by corrupting thoughts, I am full of darkness and separated far from You, and have lost all care for myself, O compassionate One. Therefore, save me as I fall down before You in repentance.
Now…
O pure Birthgiver of God, the only restoration of the fallen, raise me up who am wholly crushed and humbled by every kind of sin.
We praise, bless and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.
Katavasia: To Him Who of old prefigured the miracle of the Virgin,* to Moses in the burning-bush* on Mount Sinai,* let us sing, bless and supremely exult* throughout all ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: The Son of the unbegun Begetter, God and Lord, made flesh of the Virgin,* has appeared among us to bring light to the darkened places* and to gather the scattered together.* Therefore, we magnify the all-praised Mother of God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
On Golgotha, as in Paradise, there was planted, O Saviour, the thrice-happy tree of your pure cross, nourished by your blood divine and water; so from the wellspring of your holy side, O Christ, life has blossomed for us.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The crucified, the all-powerful, laid low the strong man armed, and the nature of man, lying below in the dungeon of Hell, he raised and placed on the Father’s throne; coming in the midst of which we, worshipping, magnify you.
Glory… Now…
In the true faith singing, let us the faithful glorify the Trinity, three in number, one in substance, indivisible nature, supremely divine, triply shining light and never-setting radiance, the only uncompounded shedding light upon all.
Ode 9
Irmos: Who born on Earth has ever heard of, or beheld,* a Virgin miraculously conceiving in her womb,* and painlessly giving birth to a child,* wherefore we magnify you, O pure Virgin.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Behold, O Christ, the affliction of my heart; behold my turning back; behold my tears, O Saviour, and despise me not. But for the sake of Your compassion embrace me also once again, that, with the multitude of the saved, I may with thanksgiving sing the praises of Your mercy.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Like the thief I cry to You, “Remember me.” And like the Publican, with eyes cast down to earth, I beat my breast saying, “Be merciful.” Like the Prodigal O compassionate One, deliver me from every evil, O King of all, that I may sing the praises of Your boundless compassion.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Groan now, O my wretched soul, and cry aloud to Christ: “O Lord Who for my sake voluntarily became poor, in my poverty I lack every good work: enrich me with the abundance of Your blessings, for You alone good and plenteous in mercy.”
Glory…
As You, O Good One, once rejoiced at the voluntary return of the Prodigal: also rejoice over me, wretched as I am, and open to me Your honourable embrace, that saved I may sing the praises of Your boundless compassion.
Now…
By your light-giving intercessions, I pray you, O Virgin, enlighten the eyes of my mind darkened by evil and lead me into the paths of repentance, that I may rightly sing your praises: for you have inexpressibly given birth to the Word in the flesh.
Katavasia: Who born on Earth has ever heard of, or beheld,* a Virgin miraculously conceiving in her womb,* and painlessly giving birth to a child,* wherefore we magnify you, O pure Virgin.
Small Litany; Holy is the Lord; Hymn of Light
When the myrrh-bearing women saw the stone rolled away, they rejoiced;* for they saw a young man sitting at the grave who said to them:* Behold, Christ is risen!* Say to Peter, the disciple of the Lord:* Hasten to the mountain in Galilee;* there you shall see Christ* as He had said to His friends.
In Tone 3, Glory…
I have wasted, and in my wretchedness spent, all the riches* which You have given me, O Saviour,* and having lived prodigally, I have been deceived by the demons.* Wherefore, turn me back, and accept me as the Prodigal,* O compassionate Father, and save me.
Now…
O holy Mother and Virgin, great boast of the apostles, martyrs, prophets and venerable saints,* gain the gracious favour of thy Son and Lord* towards us your servants, O Birthgiver of God,* when He shall sit to judge each and every one according to their own legacy.
Praises; Stichera of the Praises, Tone 2
Everything that breathes and every creature glorifies You, O Lord,* for through Your Cross You destroyed death* and thus shown the multitude of peoples Your Resurrection from the dead,* as You alone love mankind.
Let the Jews tell how the soldiers lost the King they were guarding.* Why then did the stone not guard the rock of life?* Either let them give up the one who was buried or adore Him as risen,* exclaiming together with us:* Glory to the multitude of Your mercies:* O Saviour, glory be to You!
Rejoice O peoples and be glad!* for an Angel sat upon the grave stone* and gave us good tidings saying:* Christ is risen from the dead* and has filled the universe with sweet fragrance.* Rejoice O peoples and be glad!’
Before Your conception, O Lord,* an Angel brought the greeting ‘Rejoice’ to the one full of grace:* at Your Resurrection an Angel rolled away the stone from Your glorious grave.* The one revealed the signs of joy instead of sorrow;* the other instead of death has proclaimed to us the Master, and giver of life.* Wherefore we cry to You:* O Benefactor of all mankind,* Lord, glory be to You!
The women sprinkled sweet spices* mingled with their tears upon Your grave,* but their mouths were filled with joy as they exclaimed,* The Lord hath arisen!
In Tone 2
I bring to You, O Lord, the cry of the Prodigal:* “I have sinned in Your sight, O good One;* I have wasted the riches of Your gifts.* But receive me who repent, O Saviour, and save me.
In Tone 4
Like the Prodigal Son I come to You, O compassionate One.* I have wasted my whole life in exile;* I have scattered the wealth which You have given me, O Father.* Receive me who repent, O God,* and have mercy on me.
In Tone 8
Having lived prodigally, I have wasted the riches which the Father has given me;* having spent them all I am now destitute,* and dwell in the land of the wicked.* I can no longer bear to live among them,* but turning back I cry to You:* “O merciful Father, I have sinned against heaven and before You,* and I am no more worthy to be called Your son:* make me as one of Your hired servants, O God, and have mercy on me.”
In Tone 6, Glory…
O Good One, I have departed far from You,* but forsake me not, neither reject me from Your Kingdom.* The evil enemy has stripped me and taken all of my wealth;* I have squandered, like the Prodigal, the good gifts given to my soul.* But now I have arisen and returned, and to You I cry aloud:* “Make me as one of Your hired servants.* For, for my sake on the Cross You stretched out Your sinless hands,* to snatch me from the evil beast* and to clothe me once again in my first raiment,* for You alone are plenteous in mercy.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!\
Great Doxology; Trisagion Prayers; Troparion, Tone 2
You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.
Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”
Troparion, Tone 1: Rejoice, full of grace, Virgin Mother of God!* From you there dawned the Sun of Righteousness, Christ our God,* who enlightens those who dwell in darkness.* And you, O righteous Elder, be glad!* You received in your embrace* the Liberator of our souls,* who grants us resurrection.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 3: Foolishly have I fled from Your glory, O Father,* wasting the wealth You gave me on vices.* Therefore, I offer You the words of the Prodigal:* Loving Father, I have sinned before You.* Take me, for I repent, and make me as one of Your hired hands.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 1: By Your birth, You sanctified a virgin womb* and fittingly blessed the hands of Simeon.* You have come also now and saved us, O Christ our God;* give peace to Your community in time of war,* and strengthen its rulers, whom You love,* for You alone,* are the Lover of mankind.
Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.
verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)
Epistle: 1 Corinthians 6:12-20 (NRSV)
Brothers and Sisters, “All things are lawful for me,” but not all things are beneficial. “All things are lawful for me,” but I will not be dominated by anything. “Food is meant for the stomach and the stomach for food,” and God will destroy both one and the other. The body is meant not for fornication but for the Lord, and the Lord for the body. And God raised the Lord and will also raise us by his power. Do you not know that your bodies are members of Christ? Should I therefore take the members of Christ and make them members of a prostitute? Never! Do you not know that whoever is united to a prostitute becomes one body with her? For it is said, “The two shall be one flesh.” But anyone united to the Lord becomes one spirit with him. Shun fornication! Every sin that a person commits is outside the body; but the fornicator sins against the body itself. Or do you not know that your body is a temple of the Holy Spirit within you, which you have from God, and that you are not your own? For you were bought with a price; therefore glorify God in your body.
Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.
verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)
Gospel: Luke 15:11-32 (NRSV)
The Lord said his parable, “There was a man who had two sons. The younger of them said to his father, ‘Father, give me the share of the property that will belong to me.’ So he divided his property between them. A few days later the younger son gathered all he had and traveled to a distant country, and there he squandered his property in dissolute living. When he had spent everything, a severe famine took place throughout that country, and he began to be in need. So he went and hired himself out to one of the citizens of that country, who sent him to his fields to feed the pigs. He would gladly have filled himself with the pods that the pigs were eating; and no one gave him anything. But when he came to himself he said, ‘How many of my father’s hired hands have bread enough and to spare, but here I am dying of hunger! I will get up and go to my father, and I will say to him, “Father, I have sinned against heaven and before you; I am no longer worthy to be called your son; treat me like one of your hired hands.”’ So he set off and went to his father. But while he was still far off, his father saw him and was filled with compassion; he ran and put his arms around him and kissed him. Then the son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven and before you; I am no longer worthy to be called your son.’ But the father said to his slaves, ‘Quickly, bring out a robe—the best one—and put it on him; put a ring on his finger and sandals on his feet. And get the fatted calf and kill it, and let us eat and celebrate; for this son of mine was dead and is alive again; he was lost and is found!’ And they began to celebrate.
“Now his elder son was in the field; and when he came and approached the house, he heard music and dancing. He called one of the slaves and asked what was going on. He replied, ‘Your brother has come, and your father has killed the fatted calf, because he has got him back safe and sound.’ Then he became angry and refused to go in. His father came out and began to plead with him. But he answered his father, ‘Listen! For all these years I have been working like a slave for you, and I have never disobeyed your command; yet you have never given me even a young goat so that I might celebrate with my friends. But when this son of yours came back, who has devoured your property with prostitutes, you killed the fatted calf for him!’ Then the father said to him, ‘Son, you are always with me, and all that is mine is yours. But we had to celebrate and rejoice, because this brother of yours was dead and has come to life; he was lost and has been found.’”
Hymn to the Mother of God
O God-bearing Virgin, hope of Christians, protect and guard and save all those who put their trust in you.
and the Irmos, Tone 3: In the law, the shadow, and the scriptures, we the faithful see a figure: every male child that opens the womb shall be sanctified to God. Therefore do we magnify the first-born Word and Son of the Father who is without beginning, the first-born Child of a Mother who had not known man.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Неділя про блудного сина. Св. мч. Агафії. 05 лютого.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Твоїм хрестом ти знищив прокляття райського дерева,* похороном твоїм ти здолав владу смерти,* а воскресінням твоїм ти просвітив людський рід.* Тому й кличемо до тебе:* Христе Боже наш, добротворче, – слава тобі!
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Господи, зі страху перед тобою відкрилися брами смерти,* а дверники адові, побачивши тебе, настрахалися,* бо ти зломив мідні ворота і знищив залізні затвори,* та й вивів нас із темряви й смертної тіні,* і розірвав наші окови.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 1): Скажи, Симеоне: Кого в церкві на руках носиш, радіючи?* До кого ти взиваєш і кличеш:* Нині я визволився, бо побачив мого Спасителя.* Це той, хто народився з Діви;* це той, хто від Бога – Бог Слово,* що задля нас прийняв тіло і спас людину.* Йому поклонімося!
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Скажи, Симеоне: Кого в церкві на руках носиш, радіючи?* До кого ти взиваєш і кличеш:* Нині я визволився, бо побачив мого Спасителя.* Це той, хто народився з Діви;* це той, хто від Бога – Бог Слово,* що задля нас прийняв тіло і спас людину.* Йому поклонімося!
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Прийми на руки, Симеоне, того,* кого Мойсей у хмарах бачив на Синаї, коли давав Закон,* а нині, як немовлятко, підкоряється законові.* Це той, хто говорив у Законі, кого провістили пророки,* що задля нас прийняв тіло і спас людину.* Йому поклонімося!
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Ходім і ми, щоб побожними піснями зустрінути Христа,* і приймімо його як Спасителя, що його бачив Симеон!* Це той, кого Давид провістив, що говорив через пророків,* що задля нас прийняв тіло і через Закон промовляв.* Йому поклонімося.
Слава (г. 2): Яких великих благ, окаянні, ми себе позбавили!* Від якого ж то царства відпали ми, нужденні!* Розтратили багатство, яким були наділені,* заповідь переступили.* Горе тобі, нещасно душе!* На останок будеш засуджена до вічного вогню.* Тому, перед кінцем, заклич до Христа Бога:* Як блудного сина прийми й мене, Боже, і помилуй мене!
І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.
Стихири на стиховні
(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.
Слава: (г. 6): Розтративши багатство батьківського дару,* з нерозумним скотом паслися ми, окаянні,* і, бажаючи його корму, марніли з голоду ненаситного.* Але повернувшись до милосердного Батька,* кличемо зі сльозами: Прийми як наймитів нас,* що припадаємо до твого чоловіколюб’я, і спаси нас.
І нині: Той, хто на Синаї в давнину подав Мойсеєві Закон,* сьогодні з милосердя до нас підкоряється законним постановам.* Нині чистий Бог, як свята дитинка, родиться від Чистої* і, як Бог, собі самому приноситься,* визволяючи під законного прокляття,* і просвічує душі наші.
Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.
Слава І нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене – це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.
УТРЕНЯ
Шестипсалм’я; Велика єктенія
Бог Господь… (Пс. 117), глас 2; Тропарі
Мала єктенія; Перший сідальний
(г. 2): Благообразний Йосиф,* знявши з хреста пречисте тіло твоє,* плащаницею чистою обвив* і пахощами покривши, у гріб новий положив.* Але на третій день воскрес ти, Господи,* і подав світові велику милість.
Слава і нині: Прославлена ти вельми, Богородице Діво, – співаємо тобі!* Бо хрестом Сина твого ад подоланий і смерть переможена;* а ми, померлі, встали й життя сподобилися* та здобули рай – давню насолоду.* Тому з вдячністю прославляємо Христа Бога,* як могутнього і єдиного многомилостивого.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія; Другий сідальний
(г. 2): Ангел при гробі з’явився жінкам мироносицям* і кликнув: Миро належить мерцям,* а Христос не знає тлінности!* Тому кличте: Воскрес Господь,* що подає світові велику милість!
Слава і нині: Бувши вільною від природних законів,* у божественнім народженні ти зберегла дівство.* Ти бо єдина породила народженого раніш тебе перед віками;* тому й величаємо тебе, Богородице.
Полієлей; На ріках Вавилонських
На ріках Вавилонських – алилуя.
Там ми сиділи, і ридали, як про Сіон згадали. Алилуя (3 р.).
Заспівайте нам пісень Сіонських. Алилуя (3 р).
Як же нам співати пісню Господню у землі чужій. Алилуя (3 р.).
Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться десниця моя. Алилуя (3 р.).
Ангельський хор; Мала єктенія; Іпакой, глас 2
Коли по страстях твоїх, Христе Боже,* жінки прийшли до гробу, щоб намастити тіло твоє,* то побачили ангелів у гробі й зжахнулися,* бо почули від них слово, що Господь воскрес,* даруючи світові велику милість.
Степенна пісня, глас 2
Антифон 1
На небо до тебе, Спасе, підношу очі мого серця:* Спаси мене твоїм сяйвом.
Христе мій! Помилуй мене,* бо багато й завжди грішу проти тебе,* і дай змогу перед смертю покаятися перед тобою.
Слава і нині: Святому Духові належить царювати,* освячувати й порушувати створіння,* бо він – Бог одноістотний з Отцем і Словом.
Антифон 2
Якби не Господь був з нами, то хто без шкоди міг би вберегтися од ворога, та ще й людиновбивці?
Зубам їх не віддавай, Спасе, Твого раба; бо з левовою хижістю на мене кидаються вороги мої!
Слава і нині: У Святому Дусі – начало і дар життя; бо все сотворене Він, як Бог, укріпляє і через Сина в Отці зберігає.
Антифон 3
Хто надіється на Господа, ті подібні до Гори Святої; вони нітрохи не похитнуться від нападів Веліара.
Нехай не простягнуть рук своїх до беззаконь ті, що живуть богобоязно; бо не карає Христос жезлом жереба Свого.
Слава і нині: Від Святого Духа, як з джерела, ллється всяка мудрість; звідси – благодать апостолам, і стражданнями вінчаються мученики, і пророки зрять.
Прокімен, глас 2
Псалом 7
Устань, Господи Боже мій, згідно з повелінням, що заповідав ти, і збір людей обступить тебе.
Стих:Господи, Боже мій, на тебе покладаю надію, спаси мене.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Євангеліє
У той час, як минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, і говорили між собою: – Хто нам відкотить камінь від входу до гробу? Але, глянувши, побачили, що камінь був відвалений, був бо дуже великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались. Він до них промовив: – Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Та ви йдіть, скажіть його учням і Петрові, що він випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам. І вони, вийшовши, побігли геть від гробу, бо страх і трепет огорнув їх, і нікому нічого не казали, бо боялися. (Мр. 70 зач.; 16, 1-8)
Воскресіння Христове; Псалом 50; Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.
І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!
Єктенія; Канон
Пісня 1
Ірмос:Мойсеєву пісню прийнявши, заспівай, душе: «Помічник і покровитель мій став мені на спасіння. Це Бог мій і прославлю його.»
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Ісусе Боже, нині і мене, що каюся, прийми, як блудного сина, що все життя в лінощах прожив і Тебе прогнівив.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Божественне багатство, яке Ти колись дав мені, я марно розтратив, віддалився від Тебе і блудно жив. Милосердний Отче, прийми ото мене, що нині навертаюся.
Слава: Розпростерши нині Твої Батьківські руки, прийми, всещедрий Господи, і мене, як блудного, щоб я благодарно прославив Тебе.
І нині:Богородичний: Боже, виявивши на мені усю благість, як благотворець, божественними молитвами Твоєї Матері не зважай на безліч гріхів моїх.
Пісня 3
Ірмос:Неплідний мій ум* вчини мені, Боже, плодоносним* милосердям Твоїм,* Землеробе душ, Садівнику благ.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Бувши весь не в собі, а назовні себе, шкідливо для ума, пристав я до одержимих пристрастями; та прийми мене, Боже, як блудного сина.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Наслідуючи голос благання блудного, взиваю: «Згрішив я, Отче, та, як і його, й мене нині знову прийми і не відкинь мене.
Слава: Розпростерши Свої руки, Христе, милостиво знову прийми мене, що повертаюся з далекої країни гріхів і пристрастей.
І нині:Богородичний: Добра між жінками, збагати добрими якостями, Чистая, і мене, зубожілого через безліч гріхів, щоб я Тебе прославляв.
Мала єктенія; Сідальний, глас 1, (Под. «Гроб твой…»):
Батьківські обійми поспіши розкрити для мене. Протратив я блудно своє життя. Але з огляду на невичерпне багатство Твоїх щедрот, Спасе, не відкинь нині злиденного мого серця. До тебе, Господи, в сокрушенні взиваю: «Згрішив я, Отче, перед небом і перед Тобою».
СлаваІ нині:Богородичний: Неневісна, чистая Богородице Діво, єдина заступнице і Покрово вірних, від бід і скорбот та лютих напастей визволи, Діво, всіх, що мають на Тебе надію; і душі наші спаси Божественними Твоїми молитвами.
Пісня 4
Ірмос:Передбачаючи Твоє народження від Діви,* пророк проповідував, викликуючи:* «Почув я вість про Тебе й настрахався,* бо з півдня і з гори святої, отіненої, прийшов єси, Христе».
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Багатство добра, яке Ти дав мені, Небесний Отче, розтратив я на зло, ставши рабом чужинців. Тому взиваю я до Тебе: згрішив перед Тобою, прийми мене, як блудного колись, простерши до мене руки свої.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Став я рабом усякого зла, приставши пристрасно до спокусників пристрастей, і був не в собі через необачність. Змилуйся, Спасе, Пренебесний Отче, наді мною, що прибігаю до безлічі щедрот.
Слава: Наповнився усякими соромними ділами, не смію споглядати на висоту небесну, бо по-тваринному схилився до гріха; а нині, навертаючись, взиваю із сокрушенням: згрішив перед Тобою, прийми мене, Всецарю.
І нині:Богородичний: Людям помічнице, тверде уповання всіх християн, прибіжище для тих, кого спасаєш, спаси мене, Діво чистая, материнськими твоїми молитвами і сподоби майбутнього життя.
Пісня 5
Ірмос:Після минаючої ночі наблизився день, і світло весь світ осяяло, тому вихваляють Тебе ангельські чини і славословить Тебе все, Господи Боже.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Став я рабом чужинців, у країну згубну відійшов і наповнився соромними ділами; нині ж, каючись, взиваю до Тебе, Щедрий: «Очисти мене».
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Відкрий нині, Небесний Отче, Твоє Отче милосердя, мені, що від гріхів навертаюся, і не відкинь мене, маючи превелику милість.
Слава: Споглянути не смію на висоту небесну, бо прогнівив Тебе безмірно, Христе, та, знаючи Твоє щедре милосердя, взиваю: «Згрішив перед Тобою, очисти мене і спаси».
І нині:Богородичний: Чистая Діво благодатна, що породила Очищення для всіх, важкий тягар моїх гріхів твоїми молитвами полегши.
Пісня 6
Ірмос:У глибині гріховній я утримуюся, Спасе,* і в житейському морі збурений,* але, як Йону зі звіра, і мене з глибини пристрастей визволи і спаси мене.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Глибина гріхів утримує мене повсякчасно, і бушування спокус затоплюють мене. Направ мене до пристані життя, Христе Боже, і спаси мене, Царю віків.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Отцеве багатство розтратив я згубно і, зубожівши, соромом наповнився і піддався в рабство до тваринних помислів. Тому взиваю до Тебе: «Чоловіколюбче, ущедри мене і спаси».
Слава: Голодом я розбитий віддалився від всіляких благ – від Тебе, Всеблагий; Взиваю: «Ущедри нині мене, що навертаюся, Христе, та оспівую Твоє чоловіколюбство, і спаси мене».
І нині:Богородичний: Діво, що породила Спаса і Владику Христа, сподоби спасіння мене, зубожілого на добрі діла, щоб я оспівував Твою велич, Діво Чистая.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 3): Віддалились ми безумно від Отцевої слави,* у безчесті розтративши багатство, яке ти передав нам.* Тим-то словами блудного сина взиваємо:* Згрішили ми перед тобою, Отче щедрий!* Прийми нас розкаяних* і вчини наємниками своїми.
Ікос: Від Спаса нашого, що на всяк день повчає своїм словом,* почуймо про блудного, що знову став ціломудренним,* і з вірою візьмімо за приклад його добре покаяння.* До Того, Хто відає таїни всіх, смиренням серця закличмо:* згрішили ми перед Тобою, Отче щедрий,* і ми не достойні ніколи називатись Твоїми дітьми, як раніше.* Одначе, будучи за єством чоловіколюбним,* Ти прийми мене і зроби одним із найманих слуг Твоїх.
Пісня 7
Ірмос:Наслідуючи херувимів, отроки в печі ликуючи, взивали:* «Благословен єси, Боже, що істиною і судом послав усе це за гріхи наші,* всехвальний і препрославлений по всі віки».
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Тілесним насолодам піддався я всебічно, і надто підкорився в рабство до чужих підступників і віддалився я від Тебе, Чоловіколюбче. Та нині кличу гласом блудного: згрішив я, Христе, не відкинь мене, бо Ти єдиний багатомилостивий.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Взиваю: згрішив, не можу навіть глянути на висоту небесну, Всецарю, в безумстві я один Тебе бо прогнівив, відкинув Твої повеління. Тому як єдиний Благий не відкинь мене від лиця Твого.
Слава: Молитвами Твоїх апостолів, пророків, преподобних, чесних мучеників і праведних відпусти мені, Господи, все, чим згрішив я, прогнівивши Твою благість, Христе, щоб і я піснесловив Тебе по всі віки.
І нині: Явилася Ти, Богородице, світлішою від херувимів, і серафимів, і всіх небесних воїнств; з ними ж умоли, Всенепорочна, Бога – Слово Безначального Отця, що Його ти воплотила, щоб ми усі сподобилися вічних благ.
Пісня 8
Ірмос:Того, Хто колись на Синайській горі показав Мойсеєві у купині прообраз чуда Діви, оспівуйте, благословляйте і прославляйте його по всі віки.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Ти, що з великої благості через добровільне зубожіння зійшов на землю для спасіння світу, мене, зубожілого нині на всякі добрі вчинки, Христе Боже, як Милостивий, спаси.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Віддалився я від заповідей Твоїх, всіма пристрастями піддався в рабство улесникові, нині ж навертаюсь, як блудний син колись, і припадаю до Тебе: прийми, Небесний Отче.
Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
Будучи улещений пагубними помислами, я затьмарився і віддалився від Тебе, бувши цілком не в собі, а назовні. Тому прийми, Щедрий, припадаючого до Тебе в покаянні.
І нині:Богородичний: Богородителько чистая, єдина заступнице впавших, направ і мене, впокореного і всякими гріхами сокрушеного.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 2): Хто з людей чував коли таке або хто коли бачив, щоб діва зачала в лоні* і безболісно породила дитя.* Таке твоє чудо, і тебе, чиста Богородице, величаємо.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Споглянь, Христе, на сердечну скруху, глянь на моє навернення!* Дивись на мої сльози і не відкинь мене, Спасе,* але з милосердя свого знову обійми і прилучи до великої спільноти тих, що спасаються,* щоб і мені з вдячністю оспівувати твоє милосердя.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Як розбійник кличу: Пом’яни мене!* Як митар, розчулений, б’юся сьогодні в груди і взиваю:* Очисти мене, Всещедрий, від усіх злих діл моїх* і, як блудного, прийми мене, Всецарю,* щоб могти оспівувати твою безмірну вибачливість.
Слава і нині: Світлими твоїми молитвами, Діво,* просвіти, молюся, мої душевні очі, замрячені злобою,* і наведи мене на дорогу покаяння,* щоб належно піснями величати тебе,* що Боже Слово понад усяке слово породила.
Мала єктенія; «Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих:Возносіте Господа Бога нашого.
Стих:І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Побачивши камінь відвалений від гробу, мироносиці втішилися,* бо побачили юнака, що сидів на гробі, який і сказав їм:* Ось Христос воскрес! Скажіть учням і Петрові:* Прийдіть вчасно на гору галилейську,* там він вам з’явиться, як і прорік був друзям.
Слава: Багатство благодаті, яку ти дав нам, Спасе,* ми, окаянні, відійшовши, марно розтратили, живши блудно за демонським обманом.* Та коли повертаємось, ти, Отче щедрий, приймай нас, як блудного, і спаси.
І нині: Натхнений Духом Старець,* з’явившись у храмі,* прийняв на руки Владику закону, виголошуючи:* Нині звільни мене від узів тілесних,* як сказав ти, з миром,* бо побачив я очима об’явлення народам і спасіння Ізраїля.
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 2:
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 2): Все, що живе, і все творіння тебе хвалить, Господи,* ти бо хрестом смерть знищив,* щоб показати людям твоє з мертвих воскресіння,* бо ти єдиний чоловіколюбець.
Псалом 150
Стих:Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Нехай скажуть юдеї:* Як то воїни не встерегли Царя?* І чому камінь не зберіг Каменя життя?* Або нехай віддадуть Похованого,* або ж хай поклоняться Воскреслому, кажучи з нами:* Слава багатству щедрот твоїх!* Спасе наш, – слава тобі!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Радійте, люди, і веселіться,* бо ангел засів на камені гробнім* і благовістив нам, кажучи:* Христос воскрес із мертвих,* Спаситель світу, який пахощами наповнив усе.* Радійте, люди, і веселіться!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Ангел перед зачаттям твоїм, Господи,* приніс Благодатній привітання: Радуйся!* Ангел також відвалив камінь з твого славного гробу* під час твого воскресіння.* Той, замість смутку, звістив знаки радости,* цей же, замість смерти, Владику − життя подателя нам проповідував.* Тому й кличемо до тебе:* Господи, доброчинцю всіх, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 2): Блудного голосом звертаємось до тебе, Господи:* Згрішили ми в очах твоїх, Благий.* Розтратили багатство твоїх дарів,* але прийми нас розкаяних, Спасе, і спаси нас.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
(г. 2): Блудного голосом звертаємось до тебе, Господи:* Згрішили ми в очах твоїх, Благий.* Розтратили багатство твоїх дарів,* але прийми нас розкаяних, Спасе, і спаси нас.
Стих:Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.
(г. 4): Як блудний син, прийшли ми, Щедрий,* змарнувавши все життя наше на чужині* і розтративши все багатство, яке ти дав нам, Отче.* Прийми нас розкаяних, Боже, і помилуй нас.
Стих:Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
(г. 8): Розтративши блудно Отцевого маєтку багатство і змарнувавши його,* ми поселились самі в країні лукавих громадян.* А як нестерпним стало нам їхнє товариство,* навернулись ми і кличемо до тебе, щедрого Батька:* Згрішили ми проти неба і перед тобою,* і негідні вже зватися твоїми дітьми,* тому вчини нас, Боже,* як одного з твоїх наймитів, і помилуй нас.
Слава (г. 6): Отче добрий! Ми віддалилися від тебе,* але ти не зостав нас і не появи недостойними твого царства.* Ворог прелукавий обнажив нас* і забрав наше багатство,* душевні ж скарби ми блудно розтратили.* Але, вставши і навернувшись, кличемо до тебе:* Вчини нас, як одного з твоїх наймитів* – ти, що заради нас розпростор на хресті свої пречисті руки,* щоб вирятувати нас від лютого звіра* і зодягнути в первісну одежу,* як єдиний багатомилостивий.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я; Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.
Єктенія усильного благання; Прохальна єктенія; Великий відпуст
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.
Тропар (глас 1): Радуйся, благодатна Богородице Діво,* бо з тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш,* що просвічує тих, що в темряві.* Веселися і ти. старче праведний,* ти прийняв в обійми визволителя душ наших,* що дарує нам воскресіння.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Від батьківської слави Твоєї я віддалився безумно,* у злому я розтратив багатство, яке передав Ти мені.* Тому Тобі блудного голос приношу:* Согрішив я перед Тобою, Отче щедрий, прийми мене – каюся,* і вчини мене, як одного з наємників Твоїх.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак Тріоді, глас 1: Утробу дівичу освятив Ти Різдвом Твоїм* і руки Симеонові благословив Ти, як годилось,* Ти випередив і нині спас нас, Христе Боже,* але утихомир у брані люд Твій і укріпи народ, що його возлюбив Ти,* єдиний Чоловіколюбче.
Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня, * і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не передав мене смерті (Пс 117,18).
Апостол: 1 Кор. 135 зач. Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 6, 12-20.
Браття і Сестри, все мені можна, та не корисне. Все мені можна, та я не дам нічому заволодіти мною. Їжа для живота, а живіт для їжі. Та Бог одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же і Господа воскресив, і нас воскресить силою своєю. Хіба не знаєте, що тіла ваші – члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, зроблю їх членами блудниці? Не бути тому! Хіба не знаєте, що хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо будуть, – каже, – двоє одним тілом. Хто ж пристає до Господа, є одним з ним. Утікайте від розпусти. Усякий гріх, що чоловік чинить, є назовні тіла; хто ж чинить розпусту, грішить проти власного тіла. Хіба не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, що у вас пробував, якого ви маєте від Бога? Отже ви не належите більш самі до себе. Ви бо куплені за високу ціну. Тож прославляйте Бога вашим тілом.
Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).
Євангеліє: (Лк. 15,11-32):
Сказав Господь притчу оцю: В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені частину маєтку, що мені припадає. Батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе й пустився у далекий край і там розтратив свій маєток: жив розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. Пішов він і найнявся у одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їли свині, але й тих ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав до себе: скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану, піду до батька мого і скажу йому: отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Прийми мене за одного з твоїх наймитів. Встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. Син сказав до нього: Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Батько ж кликнув до своїх слуг: Принесіть швидко найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандали на ноги. Приведіть годоване теля й заріжте його; і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий і ожив, пропав був і найшовся. І вони стали веселитись. Старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного зі слуг і спитав, що то таке. Той сказав йому: Брат твій вернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо найшов його живим-здоровим. Розгнівавсь той і не хотів увійти. Вийшов тоді батько і став його просити. Той же озвавсь до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не порушив ані одного приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. Однак слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і найшовся.
Замість Достойно: Богородице Діво, уповання християн, покрий, захорони і спаси тих, що на тебе уповають.
Ірмос (глас 3): В законі тіні і писання образ бачимо, вірні: кожний младенець мужеського полу, що отвирає утробу – святий Богу. Тому первороджене Слово безначального Отця – Сина, що первородиться з матері, яка мужа не знає, – величаємо.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Алилуя (х3).