Sunday before the Theophany of our Lord. Octoechos, Tone 5. The Circumcision of our Lord, God and Saviour Jesus Christ. Our Father Among the Saints Basil the Great, Archbishop of Caesarea in Cappadocia (379). Feast of our Lord. All-Night Vigil Feast. The Divine Liturgy of St. Basil the Great is celebrated today. A day when the faithful are highly encouraged to participate in the Divine Liturgy. 2 Timothy 4:5-8; Colossians 2:8-12; Mark 1:1-8; Luke 2:20-21, 40-52.

GREAT VESPERS, SUNDAY MATINS AND DIVINE LITURGY

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 5

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

In Tone 8

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

In His love for mankind,* the Saviour condescended and willed to be wrapped in swaddling clothes.* Eight days old according to His mother* and eternal according to His Father,* He did not look down upon the circumcision of the flesh.* Therefore, O believers, let us cry out to Him:* You are our God; have mercy on us!

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

In His love for mankind,* the Saviour condescended and willed to be wrapped in swaddling clothes.* Eight days old according to His mother* and eternal according to His Father,* He did not look down upon the circumcision of the flesh.* Therefore, O believers, let us cry out to Him:* You are our God; have mercy on us!

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

The all-good God was not ashamed to be circumcised in the flesh,* but He offered Himself as a symbol* and an example of salvation to all.* For the Maker of the law submitted Himself to its commands* and to what the prophets beforehand told of Him.* O our God who hold all things in Your hands,* and yet were wrapped in swaddling clothes,* O Lord, glory to You!

In Tone 4

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

You have been called by the name of Basil, after the kingdom.* In your kingly rank you led the people of Christ to wisdom and knowledge.* Then the Lord of all and King of Kings* adorned you with the crown of the kingdom, O Basil.* He is the everlasting and co-eternal Son* who was united to her that bore Him.* Therefore, intercede with Him* that He may enlighten and save our souls.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You have been called by the name of Basil, after the kingdom.* In your kingly rank you led the people of Christ to wisdom and knowledge.* Then the Lord of all and King of Kings* adorned you with the crown of the kingdom, O Basil.* He is the everlasting and co-eternal Son* who was united to her that bore Him.* Therefore, intercede with Him* that He may enlighten and save our souls.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Adorned with the vestments of a bishop, O Basil,* you gladly proclaimed the Gospel of the kingdom* and poured out the teachings of the true faith for the Church.* Now enlightened by them, we confess and glorify* the one Godhead, indivisible in three Persons;* namely the almighty Father, the only-begotten Word of God, and the Divine Spirit.* Intercede with Him * that He may enlighten and save our souls.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You are now living among the ranks of the heavenly powers, O Basil,* for you imitated their life with the purity of your way of living.* When you were in the flesh,* you lived on earth as one without flesh.* Therefore, intercede with Christ our God for us* who delight in your God-inspired teachings,* that He may protect us from dangers and the darkness of ignorance,* and that He may enlighten our souls.

Tone 8, Glory…

O venerable Father, you became a lover of wisdom,* preferring life with God to all possessions of the world.* Your contemplation of death made you forsake the wealth of the earth,* and by your perseverance in fasting,* you overcame the sting of passions.* By study of the divine law* you preserved the freedom within your soul.* By your generous practice of virtue* you subjected the passions of the flesh to the spirit.* You renounced the flesh, the world, and the princes of the earth;* now you stand in the presence of Christ.* Intercede with Him for great mercy upon our souls.

In Tone 5, Now…

A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Readings: (1) Genesis 17:1-14; (2) Proverbs 8:22-30; (3) Proverbs 10:31-11:12

Lytia

Tone 3

With your life of purity, O holy Basil,* you attracted Christ, the fountain of life, to dwell in your soul.* You channelled streams of inspired teachings to the world.* The faithful people of the Church drink from them* and acknowledge the teachings of your lips* and offer good works to Him* who glorified your memory for all ages.

The holy chrism of grace was poured out upon you, O God-inspired Basil,* and anointed you as minister of the Gospel of the kingdom of heaven.* You were the sweet fragrance of Christ;* you filled the earth with the fragrance of His knowledge.* Graciously hear the voices of your servants* and ask abundant mercy for us who honour you.

Clothed in priestly vestments, holy Basil,* O defender of the Trinity,* you stood before the tribunal,* braving danger for the faith.* You resisted with the undaunted courage of a martyr.* You put to shame the anger of the bold emperor* who was filled with the power of the ungodly.* You willingly decided beforehand* to accept the sufferings that he threatened.* Having been ready of your own choice to be a martyr,* you received the crown of victory from Christ* who has shown great mercy.

Tone 6, Glory…

The grace flowed from your lips, O holy Father Basil.* You were the shepherd of the Church of Christ,* teaching your spiritual sheep to believe in the holy Trinity,* consubstantial on the one Godhead.

Tone 8, Now…

In His love for mankind,* the Saviour condescended and willed to be wrapped in swaddling clothes.* Eight days old according to His mother* and eternal according to His Father,* He did not look down upon the circumcision of the flesh.* Therefore, O believers, let us cry out to Him:* You are our God, have mercy on us!

Aposticha

In Tone 5

O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.

Tone 6, Glory…

O all-blessed Basil, you received the grace of miracles from heaven* and exposed the errors of the heathen by your doctrines.* You are the glory and support of bishops,* and an example of the teachings of all the Fathers.* Therefore, having received favour with Christ,* intercede with Him for the salvation of our souls.

Tone 8, Now…

The all-good God was not ashamed to be circumcised in the flesh,* but He offered Himself as a symbol* and an example of salvation to all.* For the Maker of the Law submitted Himself to its commands* and to what the prophets beforehand told of Him.* O our God who holds all things in Your hands* and yet were wrapped in swaddling clothes,* glory to You!

Troparia

Tone 1

Your message has spread through all the earth:* it accepted the word with which you taught in a manner befitting God.* You explained the nature of things and ordered human conduct.* O namesake of the royal priesthood, venerable Father Basil,* pray to Christ God that our souls may be saved. (2)

Rejoice, Mother of God, Virgin Mary full of grace!* The Lord is with you.* Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.* For you have borne Christ, the Saviour and Redeemer of our souls.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 5

Troparia, Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection. (2)

Tone 1, Glory…

Your message has spread through all the earth:* it accepted the word with which you taught in a manner befitting God.* You explained the nature of things and ordered human conduct.* O namesake of the royal priesthood, venerable Father Basil,* pray to Christ God that our souls may be saved.

Now…

You are seated on high on a fiery throne,* with Your Father who is without beginning and Your divine Spirit.* Yet You willed, O Jesus, to be born of a virgin maiden, Your Mother,* as a man, You were circumcised on the eighth day.* Glory to Your all-gracious will,* glory to Your providence,* glory to Your condescension, O You who alone love mankind.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 5

Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.

O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 5

O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You;* The women had courage, and I was afraid;* the Thief confessed You as God, and I denied You:* will You no longer call me a disciple,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!’

I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.

O Merciful Lord, the lawless Ones nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of Hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your Apostles.* O supremely exalted Saviour whom the Angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.

Glory… Now…

The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful hymn and worship,* for you have redeemed us from the ancient curse.* And now, O All-hymned most holy one,* cease not to make intercession for the salvation of our souls.

Polyeleos

Exaltation

We extol You,* O Christ, the Giver of life,* and we honour the circumcision of Your all-pure flesh,* which You deigned to endure in accordance with the law.

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

Shout joyfully to the Lord all the earth; sing to His name, give to Him glorious praise.

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

Your priests shall be clothed with holiness; Your faithful shall ring out their joy.

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

He has sent deliverance to His people. Holy is His name.

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

They are happy, who dwell in Your house, forever singing Your praise.

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)

We extol you,* O Basil, holy hierarch of Christ,* and we honour your holy memory* for you pray to Christ our God for us.

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 5

The Myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the Angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the Apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.

Sessional Hymns

In Tone 5

Let us all praise Basil as the royal adornment of the Church,* an inexhaustible treasury of doctrines,* for thereby he has taught us to worship the Holy Trinity,* which is united in essence* but distinguished as to hypostasis.

In Tone 8

You divinely drew forth the mystic riches of ineffable wisdom,* and have poured forth upon all the waters of Orthodoxy* which divinely gladden the hearts of the faithful* and fittingly drown the commands of the infidels.* Wherefore, in both have you been shown to be an invincible champion of the Trinity* by the sweat of your works of piety, O holy hierarch Basil.* Entreat Christ God, that He grant remission of transgressions* to those who with love celebrate your holy memory.

By the power of your divine words you cast down dark heresies:* you drowned all the insolence of Eunomius, for you preached that the Spirit is God,* and you slayed the enemy with the work of your hands;* and you drove away all the ministry of Sabellius and set at nought all the reasonings of Nestorius.* O holy hierarch Basil, entreat Christ God, that He grant remission of transgressions* to those who with love celebrate your holy memory.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.

The grace of your divine discourses and the mystic heights of your dogmas* have become for us a ladder of divine ascent;* for having acquired the clarion of the Spirit, O father,* you thereby proclaimed divine doctrines.* wherefore, you have made your abode in a place of verdure,* receiving the reward for your struggles.* O venerable hierarch Basil, entreat Christ God, that He grant remission of transgressions* to those who with love celebrate your holy memory.

Now and for ever and ever. Amen.

The Master and Creator of all, who received flesh from your all-pure womb,* has shown you to be an intercessor for men, O most immaculate one;* wherefore, we all flee to you, asking to be cleansed of our transgressions, O Mistress,* and to be delivered from everlasting torments and all the oppression of the evil prince of this world.* For this cause we cry to you:* Entreat your Son and God, that He grant remission of transgression* to those who with faith worship your most holy birthgiving.

Gradual Hymns, Tone 5

Antiphon 1

When I am troubled I sing to You like David,* O my Saviour:* Deliver my soul from a deceitful tongue.

Blessed is the life of those* who dwell in the desert places,* Divine love gives them wings.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things are unshaken,* both visible and invisible;* for He has sovereign power,* being undeniably one of the Trinity.

Antiphon 2

Lift up yourself to the mountains,* O my soul;* go to that place from whence comes our help.

Let Your right hand hover over me,* O Christ,* and guard me from every misfortune.

Glory… Now…

Let us sing to the Holy Spirit, as we contemplate God:* You are God, life, love, light, and intellect,* You are goodness,* and You reign to the ages.

Antiphon 3

Filled with great joy at the words of those who say to me:* “Let us go into the courts of the Lord,”* I offer up my prayers.

Fearful things are accomplished in the house of David;* for a fire is found there,* burning every shameful thought.

Glory… Now…

To the Holy Spirit belongs the lordship of life,* for from Him every living being hath its breath,* as also from the Father* together with the Son.

Prokeimenon, Tone 5

Arise, O Lord my God, lift up Your hand*, for You shall reign forever.

verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.

Let everything that lives, Tone 5

Gospel

John 20:11-18

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 5

Ode 1

Irmos: Christ, who breaks the battles,* with uplifted arm shook horse and rider into the Red Sea,* but Israel he saved,* singing a song of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The congregation of the Hebrews preserved no mother’s love for you who gave them every good; they crowned you with thorns, O Christ, you who had loosed from the punishing thorns the first ancestor of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Giver of life, you bent down to the pit without danger of falling and raised me up who had fallen; you bore with my evil-smelling corruption, O Christ, yourself untouched, and made me fragrant with the sweet oil of the divine nature.

Glory… Now…

The curse is lifted, sorrow has ceased; O blessed one and full of grace, you have caused joy to spring up for the faithful for from you Christ has flowered, our blessing for ever.

 

Ode 3

Irmos: Your command fixed firm the earth upon nothing* and sovereignty poised its vast bulk;* make firm your Church on the immovable rock of your commandments,* O Christ, alone good and Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Those who sucked honey from the rock brought you gall for your wonders in the wilderness, O Christ. Vinegar for manna the ungrateful sons of Israel gave you in exchange for your deeds of goodness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Covered of old by a light-radiant cloud they laid life, O Christ, in the grave: but, you rose of your own power, and you granted mystically to all the faithful the Spirit’s overshadowing shining from above.

Glory… Now…

Mother of God, virginally and without a mother’s pain you bore him, the outshining of the untouched Father; therefore, since you conceived the Word made flesh, in true faith we proclaim you Bearer of God.

 

Kontakion, Tone 4

You have appeared as a firm foundation for the Church,* maintaining its authority as a sure refuge for mortals,* sealing it by your doctrine,* O venerable Basil,* revealer of heaven.

Ikos

Spiritually, the great Basil was a cup of purity, a mouth of wisdom, and a pillar of the doctrines that shine for us as lightning. Come, then, and let us stand in the house of God, and behold fervently the same miracles that brought him the fullness of joy! And as lamps burning brightly, let us warm ourselves by the pure spirit of his life, his faith, his fervour, and his humility. Through these he was manifested as the dwelling of God. Crying aloud to him, we sing: Saint Basil: our venerable and heavenly father!

 

Ode 4

Irmos: Habakkuk in prophecy, O Christ, apprehending your divine emptying, in trembling awe cried out to you: For the salvation of your people, to make safe your anointed, you have come.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good One, the most bitter streams of Meribah you sweetened by a tree, and thus in sign prefigured your pure cross which slays the bitter taste of sin.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You accepted a cross for the tree of knowledge, my Saviour, gall for sweet food, and for the corruption of death you shed the blood of God.

Glory… Now…

Untouched, you conceived incorruptibly in your womb; a Virgin, guarded to bring forth God in the flesh, you bore a child without pain and were virgin after the birth.

 

Ode 5

Irmos: To you, clothed with light as a garment,* early I rise and cry out.* Lighten my darkened soul,* O Christ, only compassionate.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In dishonour and inglorious form, of his own will the Lord of glory hung upon the cross, and inconceivably thus procured for me divine glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have changed my clothing for the garment of incorruption, O Christ, for uncorrupted you tasted the corruption of death in the flesh, and on the third day rose from the tomb.

Glory… Now…

Mother of God, you set free our first father’s nature from the curse, for without seed you gave birth to Christ our righteousness and redemption.

 

Ode 6

Irmos: Lord Christ, calm the soul-destroying waves of the raging sea of passions* and, O compassionate, lead me up from corruption.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Our first ancestor fell into corruption, Lord Christ, tasting forbidden fruit; and he was brought back to life by your Passion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You, the life, came to Hell and to the corrupter became corruption; thus, Lord Christ, through corruption you brought, as fountain springing, resurrection.

Glory… Now…

The Virgin bore a child and after bearing still was pure; holding him up in her arms who supports the whole creation she is truly Virgin Mother.

 

Kontakion

You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”

Ikos

The women heard the angel’s words, shed their lamentations, changed to gladness, trembling, saw the resurrection. And Christ drew near in greeting: Joy to you, take courage, I have overcome the world, and set the prisoners free. Run to the disciples and ay: I go before you into Galilee to pr claim the good news. Therefore we all cry out to you: Save us, O Lord.

 

Ode 7

Irmos: The Lord of the fathers, most highly exalted,* quenched the fire and rained his dew* on the young men in unison singing:* Blessed are you, O God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Clothed with flesh as bait for the hook, by your divine power you dragged the serpent down, and brought back those who cried: Blessed are you, O God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, the unbounded, who brought into being and knitted together the boundless immensities of earth, in the flesh was concealed in the grave; and we sing to him: Blessed are you, O God.

Glory… Now…

All-holy, you bore one person in two natures, God has taken bodily form and we sing to him: Blessed are you, O God.

 

Ode 8

Irmos: The young men in the furnace devised a chorus of all creation for you, the Creator of all,* and in song they proclaimed it:* All you his works, sing to the Lord,* and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As if it were against your will, of that so longed for cup of your saving Passion you prayed that it might not be: two wills to two natures corresponding you bear, O Christ, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

At your descent, Creator of all, Hell the fool gave up all those who of old had been slain by deceit, and who now, O Christ, highly exalt you throughout all the ages.

Glory… Now…

O Virgin, beyond thought, in divine and human manner, by the word you bore the Lord, while remaining virgin; we, his creatures, bless and highly exalt you throughout all the ages.

 

Magnificat

 

Ode 9

O my soul, magnify her who is greater in honour than the hosts on high; O my soul, magnify Him who is circumcised in the flesh according to the Law!

Irmos All pure and blessed one, you ineffably gave flesh from your virgin womb to the light that was before the sun, the god who shone forth and came in the body to live with us. We magnify you, Theotokos!

O my soul, magnify Him who received circumcision on the eighth day!

Today the Master is circumcised in the flesh fulfilling the Law as an infant.

O my soul, magnify Him who received circumcision on the eighth day!

Today the Master is circumcised in the flesh and is called Jesus!

O my soul, magnify Him who received circumcision on the eighth day!

Christ surpassed the limits of mankind’s entire nature! He was born beyond nature of a Virgin, and He who clearly directs the letter of the Law is circumcised in the flesh and shown to be the Fulfilment of the Law!

O my soul, magnify the Church of God in her beauty!

Come, let us keep the solemn feast! Let us celebrate holy things: the glorious naming of the Master, Christ. For today Jesus is called by His Name, as is divinely fitting. And together with these holy things, we magnify the memorial of the holy bishop.

O my soul, magnify Basil, great among holy bishops; O my soul, magnify Basil the Great from Caesarea!

Irmos All pure and blessed one, you ineffably gave flesh from your virgin womb to the light that was before the sun, the god who shone forth and came in the body to live with us. We magnify you, Theotokos!

O my soul, magnify the bright luminary of the inhabited earth!

Basil, faithful sheep of the chief Shepherd, Christ, you followed in His life-giving footsteps, for you gave up your soul to the tyrant, nobly braving the dangers which were threatening the Church, all-blessed father.

O my soul, magnify the bright luminary of the inhabited earth!

Beholding the sacred structure of the Church of Christ adorned by you as bishop, wise Basil, the all-destructive tyrant fell as one struck by thunder, for he could not bear the radiance of the Spirit that was in you.

O my soul, magnify him who adorns the Church of Christ!

You were counted worthy of the sees of the Apostles, Basil, of the choirs of the martyrs of Christ, the mansions of the patriarchs, the delight of the righteous and company of the prophets, for you were a friend of the Theotokos and a servant of the Trinity.

Glory…

O my soul, magnify the power of the Godhead in Three Persons and undivided!

Now…

O my soul, magnify her who delivered us from the curse!

The only Lord, who covers the heavens with waters setting the bounds of the sea and drying up the unfathomed deep, has assumed flesh from you. He hastens from Bethlehem to the Jordan to be baptized in the flesh!

Katavasia No tongue is capable of praising you worthily: the angelic mind is overawed in exalting you, Theotokos! But accept our faith, since you are gracious and know our divine love. You are the protectress of Christians, and we praise you!

Katavasia Most pure Bride, blessed Mother, the wonders of your childbearing pass all understanding. Through you we have obtained the salvation of all, and fittingly rejoice truly before you, our Benefactor, bringing as a gift a song of thanksgiving!

 

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light (Gospel)

When Mary saw two angels inside the grave, she was seized with fright. She did not recognize Christ but thought that He was the gardener; she said to Him: “Sir, where have You placed the body of Jesus?” She knew from His voice that He was the Saviour, and she obeyed Him when He said: “Touch Me not for I am going to My Father. Tell this to My disciples.”

Glory…

With the desire of love of wisdom you cut away that which covered your soul, O father, and in your miracles were shown to the world to be like the sun; and you have illumined the thoughts of the faithful, O divinely wise Basil, initiate of the mysteries of the Trinity and servant of the Theotokos.

Now…

The Creator of the ages, who has fulfilled the law, is circumcised in the flesh as a babe eight days of age; He is wrapped in swaddling bands as a man; He is fed with milk who, as God, sustains all things by His infinite might and holds all things in His hand.

 

Praises

Stichera of the Praises, Tone 5

You came forth from the grave, O Lord,  which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate.* Likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from the curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.

O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.

O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.

O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.

In Tone 5

He who as the Word was ineffably begotten of the Father without separation or corruption* endures circumcision in the flesh,* and as God begotten by God He remains immutably divine;* wherefore, He who is above the law,* following the law delivers all from the curse of the law,* and grants them blessing from on high.* For this cause, praising His all-good condescension,* we hymn and glorify Him in thanksgiving,* entreating Him to grant our souls great mercy. (2)

Having become a child of God through grace,* by the regeneration of divine baptism, O venerable one,* in essence and truth you confessed the pre-eternal Son and Word of God,* as consubstantial and equally unoriginate with the Father;* and with the brilliance of your words you shut the gaping mouths of the heretics.* Wherefore, you have made your abode in the kingdom on high,* reigning together with Christ, who rules alone and naturally,* and does richly accord great mercy to the world.

Through activity and vision you entered within the temple of heaven as a sacred priest,* vested in the principles of wisdom as with holy raiment.* And now, serving as priest at the altar of heaven, O venerable one,* and standing before God, performing the immaterial service,* mercifully remember those who celebrate your sacred and most honoured memory, O most blessed Basil,* entreating Christ, who grants the world great mercy.

Wholly consecrated to God and dedicated to Him from childhood in every way, shining forth with the rays of wisdom all-divine you have made clear the understanding of those things which exist, speaking plainly and holding forth in wisdom, revealing the order of nature, that all may recognize the work of God. Wherefore, we proclaim you to be a divinely eloquent and godly teacher and a radiant beacon of the Church, who prays to Christ, who grants the world great mercy.

In Tone 8, Glory…

The warm tears of Mary were not shed in vain;* for behold, she has been worthy to hear the angels* and to behold Your face, O Jesus.* But being a woman still thinking of earthly things,* she was not permitted to touch You, O Christ.* However, she was sent to proclaim to Your disciples the good news announcing Your return to Your heavenly inheritance.* With her, therefore, make us worthy to see You, O Lord.

in Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Troparion, Tone 1: You are seated on high on a fiery throne,* with Your Father who is without beginning and Your divine Spirit.* Yet You willed, O Jesus, to be born of a virgin maiden, Your Mother,* as a man, You were circumcised on the eighth day.* Glory to Your all-gracious will,* glory to Your providence,* glory to Your condescension, O You who alone love mankind.

Troparion, Tone 1: Your message has spread through all the earth:* it accepted the word with which you taught in a manner befitting God.* You explained the nature of things and ordered human conduct.* O namesake of the royal priesthood, venerable Father Basil,* pray to Christ God that our souls may be saved.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: You have appeared as a firm foundation for the Church,* maintaining its authority as a sure refuge for mortals,* sealing it by your doctrine,* O venerable Basil,* revealer of heaven.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 3: The Lord of all submits to circumcision* and in His love cuts off the failings of mortals;* today He gives the world salvation.* While in the highest there rejoices* Basil the hierarch of the Creator and bearer of Light,* and the divine initiate of Christ.


Prokeimenon, Tone 6

Save Your people, O Lord,* and bless Your inheritance.verse: Unto You I will cry, O Lord my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Prokeimenon, Tone 1
My mouth shall speak wisdom;* and the meditation of my heart, understanding.

Epistle: 2 Timothy 4:5-8 (NRSV) & Colossians 2:8-12
Timothy my Son, as for you, always be sober, endure suffering, do the work of an evangelist, carry out your ministry fully.

As for me, I am already being poured out as a libation, and the time of my departure has come. I have fought the good fight, I have finished the race, I have kept the faith. From now on there is reserved for me the crown of righteousness, which the Lord, the righteous judge, will give me on that day, and not only to me but also to all who have longed for his appearing.

Brothers and Sisters, See to it that no one takes you captive through philosophy and empty deceit, according to human tradition, according to the elemental spirits of the universe, and not according to Christ. For in him the whole fullness of deity dwells bodily, and you have come to fullness in him, who is the head of every ruler and authority. In him also you were circumcised with a spiritual circumcision, by putting off the body of the flesh in the circumcision of Christ; when you were buried with him in baptism, you were also raised with him through faith in the power of God, who raised him from the dead.

Alleluia, Tone 8
verse: God, be merciful to us and bless us.
verse: Make the light of Your face shine upon us and have mercy on us. (Psalm 66:2)
verse: Give heed, O Shepherd of Israel, You who lead Joseph like sheep. (Psalm 79:2)

 

Gospel: Mark 1:1-8 (NRSV) & Luke 2:20-21, 40-52
The beginning of the good news of Jesus Christ, the Son of God. As it is written in the prophet Isaiah, “See, I am sending my messenger ahead of you, who will prepare your way;
the voice of one crying out in the wilderness: ‘Prepare the way of the Lord,make his paths straight,’” John the baptizer appeared in the wilderness, proclaiming a baptism of repentance for the forgiveness of sins. And people from the whole Judean countryside and all the people of Jerusalem were going out to him, and were baptized by him in the river Jordan, confessing their sins. Now John was clothed with camel’s hair, with a leather belt around his waist, and he ate locusts and wild honey. He proclaimed, “The one who is more powerful than I is coming after me; I am not worthy to stoop down and untie the thong of his sandals. I have baptized you with water; but he will baptize you with the Holy Spirit.”

The shepherds returned, glorifying and praising God for all they had heard and seen, as it had been told them. After eight days had passed, it was time to circumcise the child; and he was called Jesus, the name given by the angel before he was conceived in the womb. The child grew and became strong, filled with wisdom; and the favor of God was upon him. Now every year his parents went to Jerusalem for the festival of the Passover. And when he was twelve years old, they went up as usual for the festival. When the festival was ended and they started to return, the boy Jesus stayed behind in Jerusalem, but his parents did not know it. Assuming that he was in the group of travelers, they went a day’s journey. Then they started to look for him among their relatives and friends. When they did not find him, they returned to Jerusalem to search for him. After three days they found him in the temple, sitting among the teachers, listening to them and asking them questions. And all who heard him were amazed at his understanding and his answers. When his parents saw him they were astonished; and his mother said to him, “Child, why have you treated us like this? Look, your father and I have been searching for you in great anxiety.” He said to them, “Why were you searching for me? Did you not know that I must be in my Father’s house?” But they did not understand what he said to them. Then he went down with them and came to Nazareth, and was obedient to them. His mother treasured all these things in her heart. And Jesus increased in wisdom and in years, and in divine and human favor.

Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear. (Psalm 111:6-7) * Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

 


 

Недiля перед Богоявленням. Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. І пам’ять святого отця нашого
 Василія Великого, aриєпископа Кесарії Кападокійської – 1 січня. Недiля перед Богоявленням. Згідно Типікону в цей день служиться літургія св. Василія Великого. 1 січня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого чоловіколюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 8): Сходячи до людського роду, Спас наш,* восьмиденний по матері і безначальний по Отцеві,* дав себе вповити пеленами* і не відмовився прийняти тілесне обрізання.* Йому, вірні, заспіваймо: Ти Бог наш, помилуй нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Сходячи до людського роду, Спас наш,* восьмиденний по матері і безначальний по Отцеві,* дав себе вповити пеленами* і не відмовився прийняти тілесне обрізання.* Йому, вірні, заспіваймо: Ти Бог наш, помилуй нас.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Вселаскавий Бог не посоромився прийняти признаку законного всиновлення,* але дав себе самого за взір та приклад усім на спасіння.* Ось бо Законодавець здійснює закон і пророчі сповіщення про нього.* Господи, що все підтримуєш долонею* і даєш себе вповивати пелюшками, – слава тобі!

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Твоє ім’я, отче Василію – царське,* і священство твоє царське,* бо ти пас святий Христовий народ – побожністю і знанням.* За те царським вінцем прикрасив тебе Цар царів і Господь усіх,* єдиносущний з Отцем* і споконвічний та співбезначальний Син.* Моли його, щоб спас і просвітив душі наші.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Твоє ім’я, отче Василію – царське,* і священство твоє царське,* бо ти пас святий Христовий народ – побожністю і знанням.* За те царським вінцем прикрасив тебе Цар царів і Господь усіх,* єдиносущний з Отцем* і споконвічний та співбезначальний Син.* Моли його, щоб спас і просвітив душі наші.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Зодягнений у святительську ризу, Василію,* ти радісно проповідував Євангеліє царства,* передаючи для Церкви правовірне навчання.* Сьогодні й ми ним просвічені, визнаємо та славимо одне Божество,* нероздільне у трьох Особах:* Отця Вседержителя, Єдинородне Боже Слово і Божественного Духа.* Моли його, щоб спас і просвітив душі наші.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Отче Василію!* Проживаючи з людьми на землі, як безтілесний,* ти перебував і жив разом з небесними хорами,* змагаючись за те,* щоб їх у тілі наслідувати* найчистішою світлістю твого життя.* Тож моли Христа Бога нашого,* щоб урятував від загроз і темряви незнання тих,* які насолоджуються твоїми богонатхненними повчаннями,* та просвітив душі наші.

Слава (г. 8): Любителем премудрости був ти, Святий,* і розумно понад усе цінив у житті злуку з Богом,* постійно пам’ятаючи про смерть і перемагаючи стриманістю тілесні пристрасті.* Наукою Божого закону ти зберіг незаймане достоїнство душі* та багатством чеснот підкорив духові все тілесне мудрування.* Тому ти знехтував тілом та і й світом і його володарем.* Стоячи перед Христом, вимолюй душам нашим велику милість.

І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Як Аврамові було дев’ятдесят дев’ять років, з’явився Аврамові Господь і сказав йому: “Я – Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний. Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми.” І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: “Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе. І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі. Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом”. Далі сказав Бог до Авраама: “Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях. Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати. Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами. На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп’я, у ваших поколіннях; і той, хто народився в господі та куплений за гроші від якого-небудь чужинця, себто не з твого роду. Мусить бути обрізаний і той, хто народився в твоїй господі, і той, хто куплений за гроші, (так) буде мій союз на вашому тілі союзом вічним. А необрізаного чоловічої статі, що його тіло на передній шкірці не обрізано, такого викорінити з його народу: він поламав мій союз”. (Бт. 17, 1-14)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Господь створив мене почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, щоб води з його берегів не виступали, як закладав підвалини землі, – я була при ньому, при роботі, я була його втіхою щоденно, усміхалась перед ним повсякчасно. (Прип. 8, 22-30)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Уста праведника породжують мудрість, язик розпусний буде відтятий. З уст праведного тече ласка; з уст грішників – розпуста. Вага фальшива – для Господа гидка, а вірні важки йому угодні. Як прийде гордість, прийде й ганьба, з покірливими ж – мудрість. Досконалість праведних вестиме їх, зрадливих погубить їхнє лукавство. Багатство в день гніву – без користи, від смерти рятує справедливість. Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; безбожний із-за своєї безбожности гине. Справедливість праведних їх рятує, підступні заплутаються у власній злобі. Умре безбожний, загине і його надія; сподівання сильних змарнується. Праведник з біди спасеться, замість нього ж влетить у неї безбожник. Устами нечестивий губить свого ближнього; праведники своїм знанням спасуться. Як праведним щастить, радіє місто; як гинуть грішники, веселі крики лунають. Благословенням праведників місто йде вгору, устами грішників – занепадає. Хто гордує ближнім, той недоумок; розумний чоловік мовчить (Прип. 10, 31-11, 12)

Стихири на Литії

(г. 3): Богоявленний Василію!* Ти своїм чистим життям прийняв у свою душу Христа,* що є джерелом життя,* і виточив для вселенної ріки побожних навчань.* Напоєні ними вірні діти Церкви* похвальними устами подяку приносять Богові,* що прославив пам’ять твою по віки віків.

(г. 6): Розлилась благодать з твоїх уст,* преподобний Отче,* і ти став пастирем Христової Церкви,* навчаючи духовних овечок вірувати* в Тройцю єдиносущну в єдинім Божестві.

Слава і нині (г. 8): Сходячи до людського роду, Спас наш,* восьмиденний по матері і безначальний по Отцеві,* дав себе вповити пеленами* і не відмовився прийняти тілесне обрізання.* Йому, вірні, заспіваймо:* Ти Бог наш, помилуй нас!

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе, Спаса Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як чоловіколюбний Господь* і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти,* спасаючи душі наші.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

З проколеного твого боку, Життєдавче,* ти вилив потоки життя і спасіння.* Прийнявши тілесну смерть, ти дарував нам безсмертя;* поселившись у гробі, ти, як Бог, нас визволив,* співвоскресивши з собою.* Тому кличемо до тебе:* Чоловіколюбний Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Дивне твоє, Чоловіколюбче, розп’яття і схід до аду!* Бо ти полонив його і воскресив з собою колишніх в’язнів;* як Бог, відкривши рай, вчинив їх гідними його осягнути.* Тому й нам, що славимо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення гріхів і зволь нам стати жителями раю,* як єдиний добросердий.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Ти, Чоловіколюбче, що задля нас прийняв тілесні страсті* і воскрес на третій день з мертвих,* злікуй наші тілесні пристрасті,* підведи з тяжких прогріхів, і спаси нас!

Слава (г. 6): Прийнявши з неба благодать чудодійности* і осоромивши своїми навчаннями оману диявольську,* ти, всеблаженний Василію, є славою й утвердженням святителів* та прикладом навчання усім преподобним.* Маючи сміливість до Бога,* моли його, щоб спаслися душі наші.

І нині (г. 8): Вселаскавий Бог не посоромився прийняти признаку законного всиновлення,* але дав себе самого за взір та приклад усім на спасіння.* Ось бо Законодавець здійснює закон і пророчі сповіщення про нього.* Господи, що все підтримуєш долонею* і даєш себе вповивати пеленами, – слава тобі!

 


Тропарі

(г. 1): На всю землю вийшло вістування Твоє,* прийняла бо вона слово Твоє, що ним боголіпно навчив Ти;* природу того, що існує, пояснив Ти,* звичаї людські прикрасив Ти* – царське священство, отче преподобний Василіє.* Моли Христа Бога* за спасення душ наших. (2 р.)

(г. 1): На престолі вогневиднім у вишніх сидиш з Отцем безначальним* і божественним Твоїм Духом.* Благоізволив Ти родитися на землі з Дівиці, що не знала мужа* – Твоєї матері, Ісусе.* Того ради й обрізання довершено на Тобі, людині восьмиденній.* Слава преблагому Твоєму задумові,* слава промислові Твоєму,* слава низходженню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче.

 

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 5

(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресінням своїм. (2 р.)

Слава: (г. 1): На всю землю вийшло вістування Твоє,* прийняла бо вона слово Твоє, що ним боголіпно навчив Ти;* природу того, що існує, пояснив Ти,* звичаї людські прикрасив Ти* – царське священство, отче преподобний Василіє.* Моли Христа Бога* за спасення душ наших.

І нині: (г. 1): На престолі вогневиднім у вишніх сидиш з Отцем безначальним* і божественним Твоїм Духом.* Благоізволив Ти родитися на землі з Дівиці, що не знала мужа* – Твоєї матері, Ісусе.* Того ради й обрізання довершено на Тобі, людині восьмиденній.* Слава преблагому Твоєму задумові,* слава промислові Твоєму,* слава низходженню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Перший сідальний

(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.

Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Другий сідальний

(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!

Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.

 

Полієлей

Величання

Величаємо тебе, святителю отче Василію,* і шануємо святу пам’ять твою,* ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.

Стих: Уста праведника виголошують премудрість, і язик його говорить правду.

Стих: Священики твої зодягнуться в праведність, і преподобні твої вельми радітимуть.

Стих: Щасливі ті, що живуть у твоїм домі; вони повіки тебе хвалять.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Іпакой, глас 5

Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.

Сідальний

(г. 8): Благодать твоїх божественних проповідей* і таїнственне піднесення віронавчання* стали для нас сходами до неба.* Бо ти, Отче, придбав духовну сурму і нею сповістив божественні істини.* Тож на місці квітучім поселився ти, святителю Василію,* та прийняв нагороду за свої подвиги.* Молися Христу Богу, щоб дав прощення гріхів тим,* які з любов’ю святкують святу твою пам’ять.

 

Степенна пісня, глас 5

Антифон 1:

У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.

Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.

Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.

Антифон 2:

До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.

Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.

Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.

Антифон 3:

Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.

У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.

Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.

 

Євангеліє

Прокімен, глас 5

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

 

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи – один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть вони їй: Жінко, чого плачеш? Вона їм каже: – Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали. Сказавши це, обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Він їй каже: – Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: – Пане, як ти изяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: – Маріє! Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейському: – Раввуні! що у перекладі означає Учителю. Ісус їй каже: – Не затримуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого. І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй. (Йо. зач. 64; 20, 11-18)

Псалом 50

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

 

Єктенія

Канон

Ірмос 1: Коня і вершника в море Червоне, перемігши у боротьбі рукою могутньою, Христос вкинув,* Ізраїля ж врятував, що пісню перемоги Йому співав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Терноносна громада невірних, до Тебе, Доброчинцю Христе, материнської Любові не зберігши, терновим вінком увінчала Тебе, що родоначальника від кари тернової визволив.

Ти, Безгрішний Життєдавче, похилившись, підвів мене, до рову впалого, і тлінність мою злосморідну безсіменно прийнявши, Ти, Христе, благовонним миром Божественної істоти мене намастив.

Богородичний: Знищене прокляття, кінець смутку настав, бо Благословенна й Благодатна вірним радість виростила, коли, немов цвіт, для всіх кінців землі благословення – Христа принесла.

Ірмос 3: Ти, що на нічому поставив землю велінням своїм, і її важку без опори завісив, Церкву твою утверди, Христе,* на непорушному камені заповідей твоїх, єдиний Благий і Чоловіколюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невдячні діти Ізраїльські, що мед із каменя пили, жовч подали Тобі, Христе, Який чуда у пустині створив; а оцет за манну дали Тобі в подяку.

Ті, що колись хмарою світлою вкриті були, до гробу Життя — Христа поклали; але, силою Своєю воскреснувши, Він з висоти подав усім вірним сяйво Духа, що таємно отінює.

Богородичний: Ти, Мати Божа, безмужньо без материнських страждань породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв; тому ми православні Тебе за Богородицю визнаємо, бо втілене Слово породила єси.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – предвічний Бог.

Іпакой, (г. 8): Тобі, Немовляткові, що лежав у яслах, що з вірою мудреців призвав, небо принесло початок народів, які здивувалися, побачивши не престол та скипетр, а крайнє убозтво, бо що більш убоге від вертепу? Що простіше, ніж пелюшки? Але з них засяяло багатство Божества Твого, Господи, слава Тобі.

Ірмос 4: Божественне твоє зрозумівши пониження, прозорливий Авакум з тремтінням кликав до тебе, Христе:* На спасіння людей твоїх, щоб спасти вибранців твоїх, прийшов Ти!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Даючи прообраз Твого хреста пречистого, що гріховне споживання загладжує, Ти, Благий, прегіркі джерела Мерри деревом осолодив.

Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертельне Божественну кров Твою пролив єси.

Богородичний: Безсіменно, непорушно зачала Ти в утробі і безболісно породила, і, Бога тілом породивши, по родинах Дівою зосталася.

Ірмос 5: До Тебе, що одягаєшся у світло, як у ризу, я зранку вдаюся і кличу:* Душу мою потьмарену просвіти, Христе, бо Ти єдиний милосердний!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на дереві хресному добровільно висить, про славу Божественну для мене піклуючись невимовно.

Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертельного тління тілом нетлінно зазнавши і на третій день із гробу засяявши.

Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.

Ірмос 6: Схвильоване бурею душогубною море пристрастей утихомир, Владико Христе,* і від погибелі спаси мене, як милосердний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.

Як життя, до аду зійшов Ти, Владико Христе, і погубою для губителя ставши, через смерть воскресіння подав єси.

Богородичний: Діва породила і, породивши, зосталася чистою, як Істинна Діва Мати, що Того, Хто все носить, на руках носила.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

(г. 3): Радується сьогодні божественний Давид,* Йосиф же з Яковом хвалу приносять;* вінок бо прийнявши задля споріднення з Христом,* радуються й невимовно на землі оспівують Народженого та кличуть:* Щедрий, спасай тих, що тебе почитають.

Ірмос 7: Преславний батьків Господь полум’я загасив і юнаків зросив,* що однодушно співали: Боже, ти благословенний!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Одягши на Себе тіло, як принаду на вудку, Ти Божественною силою Твоєю змія вниз стягнув, підносячи до гори тих, що співають: «Боже, благословен єси».

Невмістимого, що незмірний склад землі сотворив, у гробі тілом ховають; Йому всі ми співаємо: «Боже, благословен єси».

Богородичний: Ти, Всенепорочна, Єдину Іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: «Боже, благословен єси».

Ірмос 8: Тобі, Творче всього, у печі юнаки, всесвітній хор склавши, співали:* Всі створіння, Господа славте й вихваляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань, ніби невільну, помолився, Ти бо дві волі двом єствам властиві носиш повік.

Ад, осміяний всемогутнім зшестям Твоїм, Христе, повернув всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Тебе, Діво, що для розуму незбагненно, а за Писанням, як Богочоловіка, Господа породила і Дівою зосталася, всі творіння благословимо й прославляємо по всі віки.

 

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Пісня 9

Нема Величає душа моя Господа… Після виголошення Богородицю і Матір… хор співає 9-й ірмос із заспівом.

Заспів: Величай, душе моя, між ієрархами Великого Василія.

Ірмос: Тебе, що несказанно воплотила Світло,* яке засяяло раніше Сонця – Бога,* що в тілі до нас прийшов з дівичого лона,* – Благословенна, Всечиста Богородице, величаємо.

Стих: Святителю отче Василію, моли Бога за нас.

Як вірне ягня Христове, Василію,* ти йшов слідом за життєдайними стопами Архипастиря* і був готовий віддати своє життя за Церкву.

Стих: Святителю отче Василію, моли Бога за нас.

Ти, Василію, сподобився престолу апостолів,* хору мучеників Христових,* намету патріярхів, насолоди праведників і радости пророків,* бо ти був слугою Богородиці і знавцем таїнств Пресвятої Тройці.

Слава і нині: Прийдіть, оспіваймо святе Христове ім’я – Ісус,* яке сьогодні у святині побожно йому надається* та й, одночасно, звеличмо пам’ять святого Василія.

Заспів: Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небесних воїнств Діву, пречисту Богородицю.

КатавасіяІрмос (г. 2): Жоден язик неспроможний благохвалити тебе достойно,* ані жодний ум, навіть надлюдський, неспроможний тебе славити, Богородице.* Бувши доброю, прийми нашу віру,* бо нашу божественну любов ти знаєш.* Ти, – провідниця християн, і тебе прославляємо

 

 

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Марія, побачивши в гробі двох ангелів, здивувалась* і, не впізнавши Христа, немов виноградаря, запитала:* Пане, де ти поклав тіло мого Ісуса?* Але пізнавши його по голосі, що він – Спаситель,* почула від нього: Не дотикайся до мене,* і скажи братам моїм: Відходжу до Отця.

Слава і нині: Завітав до нас з неба Спаситель наш:* Схід із сходу.* І ми, що перебували в тіні й темряві,* знайшли істину,* бо від Діви народився Господь.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Вічні засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він устав із мертвих* і спасає душі наші.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 5, подібний: Радуйся): Благодаттю, Преподобний,* став ти Божим сином, дійсним і правдивим,* через відродження в божественному хрищенні* і визнав споконвічного Сина* – Слово Боже,* єдиносущного та співбезначального Отцеві,* і замкнув нахабні уста єретиків світлими своїми навчаннями.* Тим-то й оселився ти в небесному царстві* та дійсно співцарюєш з єдиним Царем Христом,* що роздає велику милість.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Посвятившись цілковито Богові* і повністю з дитинства йому себе пожертвувавши,* ти засяяв зорями Божої мудрости і вияснив сутність речей,* ясно викладаючи і мудро з’ясовуючи їхній лад* для кращого пізнання Бога.* Тому вихвалямо тебе,* як богомовного і божественного учителя* та промінного світильника Церкви,* бо ти вимолюєш у Христа,* щоб подав світові велику милість.

Слава (г. 8): Сходячи до людського роду, Спас наш,* восьмиденний по матері і безначальний по Отцеві дав себе вповити пеленами* і не відмовився прийняти тілесне обрізання.* Йому, вірні, заспіваймо: Ти Бог наш, помилуй нас!

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

Тропарі

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресінням своїм.

Тропар (глас 1): На престолі вогневиднім у вишніх сидиш* з Отцем безначальним і божественним твоїм Духом.* Благоізволив ти родитися на землі* з Дівиці, що не знала мужа – твоєї матері, Ісусе.* Того ради й обрізання довершено на тобі, людині восьмиденній.* Слава преблагому твоєму задумові,* слава промислові твоєму,* слава низходженню твоєму, єдиний Чоловіколюбче.

Тропар (глас 1):
На всю землю вийшло вістування твоє,* прийняла бо вона слово твоє,* що ним боголіпно навчив ти;* природу того, що існує,* пояснив ти, звичаї людські прикрасив ти* – царське священство, отче преподобний Василіє.* Моли Христа Бога за спасення душ наших.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Явився єси основою непохитною Церкви,* подаючи всім людям владицтво неукрадне,* запечатавши твоїми веліннями,* небоявленний Василіє преподобний.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 3): Всіх Господь обрізання терпить* і людські прогрішення як благий обрізує,* дає спасення світові;* і радується в вишніх* і Творця єрарх, і світлоносний,* і божественний таінник Христовий, Василій.

Прокімен (глас 6):

Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови насліддя твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).

I святому (г. 1): Уста мої промовлять премудрість і роздуми серця мого – розуміння (Пс. 48,4).

Апостол: (2 Тм 4,5-8):

Сину Тимотею, будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу. Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав. Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу.

(Кл 2,8-12):
Браття і Сестри, вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. – У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества, і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти. У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим. Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.

Алилуя (глас 8):
Стих: Пастирю Ізраїля, почуй, ти, що ведеш Йосифа (Пс 79,2).
Стих: Уста праведного повчаться премудрости і язик його промовить суд (Пс 36,30).

Євангеліє: (Мр 1,1-8):
Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як написано в пророка Ісаї: “Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його”, – так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів. І виходили до нього – вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, христились від нього в ріці Йордані й визнавали гріхи свої. Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий. І проповідував, кажучи: “Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів. Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом.”

(Лк 2,20-21. 40-52):
В той час, пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні. Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.” Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.

 

Замість Достойно:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах
(Пс 148,1).* Пам’ять праведного буде вічна,* лихої слави він не лякається. (Пс 111,6-7). Алилуя (х3).