The Nativity in the Flesh of Our Lord, God and Saviour Jesus Christ – Christmas

GREAT VESPERS

The priest, fully vested, begins: Blessed is our God, always, now and forever and ever. The people respond: Amen. And the usual opening prayers Psalm 103 Great Litany At Psalm 140 In Tone 2 Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice! Come, let us rejoice in the Lord* as we tell of the present mystery.* Destroyed is the middle wall of partition;* the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life,* and I partake of the delight of Paradise from which I was cast out through disobedience.* For the Father’s express Image, the Imprint of His eternity,* takes the form of a servant,* and without undergoing change He comes forth from a Mother who knew not wedlock.* For what He was, He has remained, true God:* and what He was not, He has taken upon Himself, becoming man through love for mankind.* To Him let us cry aloud:* God born of a Virgin, have mercy on us. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer. Come, let us rejoice in the Lord* as we tell of the present mystery.* Destroyed is the middle wall of partition;* the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life,* and I partake of the delight of Paradise from which I was cast out through disobedience.* For the Father’s express Image, the Imprint of His eternity,* takes the form of a servant,* and without undergoing change He comes forth from a Mother who knew not wedlock.* For what He was, He has remained, true God:* and what He was not, He has taken upon Himself, becoming man through love for mankind.* To Him let us cry aloud:* God born of a Virgin, have mercy on us. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered. When Jesus the Lord was born of the holy Virgin,* the whole world was enlightened.* The shepherds watched in the fields,* the Magi adored and the angels sang hymns of praise;* but Herod was troubled: for God appeared in the flesh,* the Saviour of our souls. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord. When Jesus the Lord was born of the holy Virgin,* the whole world was enlightened.* The shepherds watched in the fields,* the Magi adored and the angels sang hymns of praise;* but Herod was troubled: for God appeared in the flesh,* the Saviour of our souls. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord. Your Kingdom, O Christ our God,* is a Kingdom of all the ages,* and Your rule is from generation to generation.* Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary,* You have enlightened us by Your coming.* Light of Light, Brightness of the Father,* You have made all creation shine with joy.* Everything that breathes praises You,* the Image of the Father’s glory.* O God – the One who is – and always was,* who shone forth from a Virgin, have mercy on us. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities. Your Kingdom, O Christ our God,* is a Kingdom of all the ages,* and Your rule is from generation to generation.* Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary,* You have enlightened us by Your coming.* Light of Light, Brightness of the Father,* You have made all creation shine with joy.* Everything that breathes praises You,* the Image of the Father’s glory.* O God – the One who is – and always was,* who shone forth from a Virgin, have mercy on us. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people. O Christ what shall we offer You;* for our sake You appeared on earth as man?* Every creature made by You offers thanks to You.* The angels offer You a hymn; the heavens, a star;* the Magi, gifts; the shepherds, their wonder;* the earth, its cave; the wilderness, the manger:* and we offer You a Virgin Mother.* O pre-eternal God, have mercy on us. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure. O Christ what shall we offer You;* for our sake You appeared on earth as man?* Every creature made by You offers thanks to You.* The angels offer You a hymn; the heavens, a star;* the Magi, gifts; the shepherds, their wonder;* the earth, its cave; the wilderness, the manger:* and we offer You a Virgin Mother.* O pre-eternal God, have mercy on us. Glory…Now… When Augustus reigned alone on earth,* the many kingdoms of men came to an end;* and when You were made man of the pure Virgin,* the many gods of idolatry were made powerless.* The cities of the world passed under one single rule;* and the nations came to believe in one sovereign Godhead.* The peoples were enrolled by the decree of Caesar;* and we, the faithful, were enrolled in the name of the divinity,* when You, our God, were made man.* Great is Your mercy: Lord, glory to You. Readings Genesis 1:1-13; Numbers 24:2-3, 5-9, and 17-18; Micah 4:6-7 and 5:2-4a Then, the priest intones the entire text of the following Troparion: You were born in a cave hidden from sight, but heaven spoke through a star and proclaimed You to all, O Saviour. And it brought to You the Magi, who with faith bowed down in worship. Have mercy on them and us. When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion (Tone 6, resurrectional, even though the custom has developed of singing this conclusion to the prokeimenon melody – a custom that is less appropriate): Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us. Then the priest intones the following verses of Psalm 86, and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse. His foundations are on the holy mountains; the Lord loves the gates of Sion more than all the dwellings of Jacob. Glorious things were spoken of You, O city of God. Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us. To those who know Me I will mention Raab and Babylon. And, behold, foreigners and the people of Tyre and Ethiopia, these were born there. Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us. A person will say “Mother Sion,” and “Such a person was born in her,” and “The Most High Himself founded her.” Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us. The Lord will declare this in His record of the peoples and rulers who were born in her. How happy are all who have their dwelling in you. Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us. Glory… Now… Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us. Then the priest intones the first half of the Troparion: You were born in a cave hidden from sight, but heaven spoke through a star and proclaimed You to all, O Saviour. And we conclude: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.   Readings Isaiah 11:1-10; Baruch 3:36-38 and 4:1-4; Daniel 2:31-36 and 44-45 Then the priest intones another Troparion (Tone 6): You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave. You led Magi to worship You and along with them we magnify You: Glory to You, O Giver of life. When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion (Tone 6, resurrectional): Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. Then the priest intones the following verses of Psalm 92, and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse. The Lord is King; He is clothed with beauty; the Lord is clothed with strength and has girded Himself. For He has established the world which shall not be shaken. Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. Your throne is prepared from of old; You are from everlasting. Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. The floods have lifted up, O Lord; the floods have lifted up their voices. The floods shall lift up their breakers with the noise of many waters. Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. Wonderful are the surging waves of the sea; wonderful is the Lord on high. Your testimonies have become exceedingly credible; holiness befits Your house, O Lord, for length of days. Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. Glory… Now… Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. Then the priest intones the first half of the Troparion: You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave. And we conclude: Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life. Readings Isaiah 9:6-7; Isaiah 7:10-16, 8:1-4, and 8-10 Small Litany Tone 1 Prokeimenon – Psalm 2 The Lord said to Me: You are My Son,* today have I begotten You. verse: Ask of Me, and I will give You the nations as an inheritance, and as Your possession, the ends of the earth. Epistle Galatians 3:15-22 Alleluia, Tone 5 verse: The Lord said to my lord, “Sit at my right hand until I make your enemies the footstool of your feet.” verse: The Lord will send you a sceptre of power out of Sion; reign in the midst of your enemies. verse: Yours is the dominion on the day you are given power in the splendour of your holy ones. Gospel Matthew 13:31-36 Triple Ektenia Deign, O Lord Ektenia of Supplication Troparion and Kontakion In Tone 4 Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. In Tone 3, Glory… Now… The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.  

FESTAL MATINS

Sessional Hymn I, Tone 1 For our sake, O long-suffering Saviour,* You were placed in the animal’s manger, * and You willingly lived as an infant.* The shepherds and angels extolled You, saying:* Glory and praise to Christ our God* who is born on earth and deifies the human race. Glory… Now… For our sake, O long-suffering Saviour,* You were placed in the animal’s manger, * and You willingly lived as an infant.* The shepherds and angels extolled You, saying:* Glory and praise to Christ our God* who is born on earth and deifies the human race. Sessional Hymn II, Tone 3 O Theotokos, you carried in your womb, in the flesh,* the One who is eternal, incomprehensible, and consubstantial with the unseen Father,* the One and Indivisible divinity of the Trinity.* O ever-praised One, He shines forth your grace into the world.* Therefore, we unceasingly cry out to you: Rejoice, O pure Mother of God. Glory… Now… O Theotokos, you carried in your womb, in the flesh,* the One who is eternal, incomprehensible, and consubstantial with the unseen Father,* the One and Indivisible divinity of the Trinity.* O ever-praised One, He shines forth your grace into the world.* Therefore, we unceasingly cry out to you: Rejoice, O pure Mother of God. Polyeleos Exaltation We extol You,* O life-giving Christ,* for our sake You are now born in the flesh* from the unbetrothed, all-pure Virgin Mary.
  1. Shout joyfully to the Lord, all the earth, sing praise to His name; give to Him glorious praise.
  2. The Lord has sent deliverance to His people.
  3. The Lord said to my Lord, You are my Son; this day I have begotten You.
  4. Before the daystar, like the dew, I have begotten you. The Lord has sworn, and He will not repent.
  5. Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3) Sessional Hymn, Tone 4 Come, O believers, let us see where Christ is born.* Furthermore, with the Magi, the kings from the East,* let us follow wherever the star goes.* The angels are praising Him there unceasingly;* the shepherds are singing a worthy song, saying:* Glory to God in the highest;* glory to Him who is born of the Virgin* in a cave in Bethlehem of Judea. Glory… Now… Come, O believers, let us see where Christ is born.* Furthermore, with the Magi, the kings from the East,* let us follow wherever the star goes.* The angels are praising Him there unceasingly;* the shepherds are singing a worthy song, saying:* Glory to God in the highest;* glory to Him who is born of the Virgin* in a cave in Bethlehem of Judea. Gradual Hymn, Tone 4, Antiphon I Prokeimenon, Tone 4 Before the daystar, like the dew, I have begotten You.* The Lord has sworn, and He will not repent.
  1. The Lord said to my Lord: Sit at my right hand till I make your enemies your footstool.
  Gospel Matthew 1:18-25   After Psalm 50 In Tone 2, Glory… All creation is filled with joy today.* Christ is born of the Virgin! In Tone 2, Now… All creation is filled with joy today.* Christ is born in Bethlehem! In Tone 6, Have mercy on me, God, in your kindness. In your compassion, blot out my offense. Glory to God in the highest and peace on earth.* Today Bethlehem receives the One who at all times sits with the Father.* Today the angels sing the praises of the new-born Infant.* Glory to God in the highest,* and on earth, peace and good will to all. Canon ODE 1 Irmos Christ is born; let us glorify Him.* Christ comes down from heaven; let us go out to meet Him.* Christ lives on earth; let us exalt in joy.* All you faithful, sing to the Lord, for He has been glorified. Glory to Your holy Nativity, O Lord! Although created in the image of God, mankind fell from the divine and higher life, and through transgression became entirely subject to corruption and decay. But now the all-good Creator fashions human nature anew; for this reason, we glorify Him. Glory to Your holy Nativity, O Lord! When the Creator saw the one whom He had created with his own hands perishing, He lowered the heavens and came down; He took upon Himself human nature from the most holy and pure Virgin, truly becoming flesh; for this reason we glorify Him. Glory… Now… Christ our God is the Son and the Brightness of the Father; He is Wisdom, Word, and Power. And unknown to the heavenly hosts and those upon the earth, He became man and has won us back again; for this reason, we glorify Him. ODE 3 Irmos To Christ our God,* who is the only-begotten Son of the Father from before all ages,* and in these latter times* has become flesh of the Virgin without seed,* let us cry aloud:* You are our strength; glory to You, O Lord! Glory to Your holy Nativity, O Lord! Although Adam was formed from the clay of the earth, he shared in God’s life; yet through the tempting of a woman, he sunk and fell into corruption. But now when he sees Christ born of a woman, he cries aloud: For my sake, You have become as I am; glory to You, O Lord! Glory to Your holy Nativity, O Lord! You made Yourself, O Christ, a creature in the form of clay, and even took on our flesh, thereby making us partakers in Your divine nature. You have become a mortal, yet still remain God. You are our strength; glory to You, O Lord! Glory… Now… Rejoice, O Bethlehem, for you are the Queen among the princes of Judah; because from you comes forth, in the sight of all, Christ himself, the Shepherd who watches over Israel, and He that is seated upon the Cherubim. He is our strength and reigns over all. ODE 4 Irmos O Christ, You have come forth from the Virgin* as the rod of the root of Jesse and the flower that blossomed from his stem.* You became flesh from her that knew not wedlock,* from the Mountain overshadowed by the forest;* O God, You are not formed from created substance.* Glory to Your power, O Lord! Glory to Your holy Nativity, O Lord! In the days of old, Jacob foretold You, O Christ, calling You the Expectation of the nations. You have come forth from the tribe of Judah and have overcome the might of Damascus and the spoils of Samaria, turning their idolatry into faith pleasing to God. Glory to Your power, O Lord! Glory to Your holy Nativity, O Lord! Rising as a Star out of Jacob, O Master, You have brought joy to the Magi who interpreted wisely the words of Salaam, the prophet of old. They were led to You as the first fruits of the Gentiles, and You graciously received them as they brought You pleasing gifts. Glory to Your power, O Lord! Glory… Now… You have descended, O Christ, into the womb of the Virgin as dew upon the fleece and as drops of rain that shower the earth. Ethiopia, Tarshish, and the Isles of Arabia; the kings of Saba, of the Medes, and those of power, O Lord! ODE 5 Irmos Since You are a God of peace and a Father of mercies,* You have sent your angel of great counsel to us to bring us peace.* Thus, we are directed towards the light of the knowledge of God,* and at the night vigil we glorify You, O Lover of mankind. Glory to Your holy Nativity, O Lord! In obedience to the decree of Caesar, O Christ, You were registered among his servants; and You have set us free from being enslaved to the enemy and sin. Completely sharing in our poverty, You made our nature godlike by uniting Yourself to us and by participating in our nature. Glory… Now… As it was prophesied in times past, behold, the Virgin has conceived in her womb and has given birth to God in the flesh and still remained a virgin. Through her we are reconciled to God; let us sinners sing her praises, for she is truly the Mother of God. ODE 6 Irmos Jonah had dwelt like a babe in the womb before the sea monster spew him forth;* the Word dwelt in the womb of the Virgin, taking flesh from her.* Although born from her, He kept her all-pure.* Since Christ Himself was not subject to incorruptibility, He kept His Mother free from the same. Glory to Your holy Nativity, O Lord! Christ our God, begotten from the Father before the morning star, appears in the flesh; He, who directs the armies of heaven, is laid in a manger of dumb beasts. He, who frees the twisted bonds of sin, is wrapped in swaddling clothes. Glory… Now… A young child, a Son is born from the race of Adam and is given to the faithful. He is the Father and Prince of the World to come; He is the all-powerful God who rules over all creation; He is called the Angel of great counsel. KONTAKION In Tone 3 The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God. IKOS Bethlehem has opened up Eden for us. Come and let us see the delights that we have found there in secret. Come and let us gather the fruits of Paradise that are within the cave. There, the unwatered Root has manifested itself, and It has sprouted forgiveness. There, the undug Well, of which David yearned to drink, is found. There, the Virgin, who gave birth to the Infant, immediately quenched the thirst of Adam and David. Therefore, let us hasten to the place where the young Infant, the Eternal God, is born. ODE 7 Irmos The youths who had been raised to fear God were not threatened by the fiery torments.* They denounced the wicked decree of the tyrant,* and standing in the midst of the flames,* they sang: Blessed are You, O God of our Fathers. Glory to Your holy Nativity, O Lord! An angel of the Lord appeared to the shepherds keeping night watch over their flocks. The shepherds were frightened as they saw the glory of the Lord around the angel and heard him say: Rejoice, for Christ is born. Blessed are You, O God of our Fathers. Glory to Your holy Nativity, O Lord! At the word of the angel, the heavenly hosts cried aloud: Glory to God in the highest and on earth, peace and good will to all; Christ has shone forth . Blessed are You, O God of our Fathers. Glory… Now… When the angel had returned to heaven, the shepherds said to one another: Let us go and see this event which the Lord has made known to us. They hastened to Bethlehem and worshiped with Mary the One whom she had borne. They cried out: Blessed are You, O God of our Fathers. ODE 8 Irmos The dew-moistened furnace was the image of an incomprehensible wonder.* It did not burn the youths entrapped there,* just as the fire of the Godhead did not consume the Virgin’s womb in which He dwelt.* Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever. Glory to Your holy Nativity, O Lord! The children of David were once led captive from Sion by the daughter of Babylon through the strength of the sword; now, the Magi bringing gifts, are sent by her to beseech the Daughter of David in whom God took flesh. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever. Glory to Your holy Nativity, O Lord! As captives, the children of Sion did not play upon their lyres; Christ, shining forth in Bethlehem, quiets all the iniquity of Babylon as well as the music of her harps. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever. Glory… Now… Babylon plundered Sion, the Queen, and seized all her riches. But Christ, by a guiding star, attracted to Sion the wealth of Babylon with her kings who studied the stars. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever. ODE9 O my soul, extol the most holy Virgin Mother of God, who is more worthy of honour than the angels of heaven. A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him. O my soul, extol our God, born in the flesh from the Virgin. Observing the unusual path of a mysterious and newly shining star which was brighter than any other heavenly light, the Magi learned that Christ the King was born on earth in Bethlehem for our salvation. O my soul, extol our God, born in the flesh from the Virgin. The Magi asked of Herod: Where is the new-born King whose star we have seen? We have come to worship Him. The enemy of God was troubled and irrationally schemed how to kill Christ. O my soul, extol the pure Virgin, who has given birth to Christ the King. Herod asked the Magi, who had come to Bethlehem to worship Christ with their gifts, when they had first seen the star which directed them. But the Magi returned to their own country by the same star, thereby deceiving Herod, the killer of the Innocents. Hymn of Light, Tone 3 Our Saviour, the rising Sun more brilliant than any other sun,* has visited us today from on high.* We once were in the darkness and the shadow of error,* but now we have found the truth;* for the Virgin gives birth to the Lord our God in Bethlehem. (3) At the Praises In Tone 4 O holy ones, be happy;* O heavens, be glad; and all you mountains, sing with joy* because Christ our God today is born.* Behold, the Virgin is enthroned like the Cherubim,* holding in her arms the incarnate Word of God.* The shepherds glorify with hymns the new-born Babe;* the Magi offer gifts to their Master;* and the angels sing praises and say:* O incomprehensible Lord, glory to You! O Virgin Theotokos, you gave birth to the Savior.* You overthrew the ancient curse of Eve.* As a mother you were the benevolence of the Father.* You bore in your womb the incarnate Word of God.* We cannot understand this mystery,* but we glorify it with one faith.* We also join you in praise to say:* O Ineffable Lord, glory to You! Come, all you peoples,* let us praise the Mother of our Saviour,* for she remained a virgin after childbirth.* Rejoice, O holy city of our King and God.* The Saviour has chosen to live in you,* and in you He has worked out our salvation.* With Gabriel, we sing your praises;* and with the shepherds we glorify you, saying:* O Mother of God, implore Him who became incarnate from you,* that He may save our souls. By the will of the Father, the Word became flesh.* The Virgin gave birth to the Incarnate God.* The star proclaims and the Magi adore;* the shepherds are amazed and all creation rejoices. In Tone 6 Glory… At the time of Your coming upon earth,* the first census of the world took place.* At that time You wanted to enrol the names of all who believed in your birth.* Therefore, such a decree was published by Caesar because Your timeless and eternal kingdom was renewed by Your birth.* And now we offer You, O God and Saviour of our souls,* not gifts of silver and gold,* but the wealth of our true faith. In Tone 2 Now… Today Christ is born of the Virgin in Bethlehem.* Today the Eternal One has a beginning;* today the Word becomes incarnate.* All the heavenly powers rejoice,* and all who dwell on earth are happy.* The Magi offer gifts to the Master;* the shepherds proclaim the marvel;* and we cry aloud unceasingly:* Glory to God in the highest* and on earth, peace and good will to all.  

DIVINE LITURGY OF ST. BASIL THE GREAT

Antiphon 1 I will confess You, Lord, with all my heart,* I will declare all Your wondrous deeds. Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us. In the council of the just and the congregation,* great are the works of the Lord, conforming to His will in every way. Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us. His work is filled with praise and majesty,* and His righteousness endures forever. Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us. Glory…  Now… Only-Begotten Son… Antiphon 3 The Lord said to my lord, “Sit at my right hand until I make your enemies the footstool of your feet.” Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. The Lord will send you a sceptre of power out of Sion; reign in the midst of your enemies. Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. Yours is the dominion on the day you are given power in the splendour of your holy ones. Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. Entrance From the womb before the daystar I begot you. the Lord has sworn an oath and will not go back on His word: You are a priest forever according to the order of Melchizedek. Troparia and Kontakia Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord. Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen. Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God. Instead of Holy God: All you who have been baptized into Christ, you have put on Christ! Alleluia! (3) Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen. You have put on Christ! Alleluia! All you who have been baptized into Christ, you have put on Christ! Alleluia! Prokeimenon, Tone 8 Let all the earth worship You and sing to You; let it sing to Your Name, O Most High. verse: Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise. (Psalm 65:4,2) Epistle: Galatians 4:4-7 Alleluia, Tone 1 verse: The heavens tell the glory of God, and the firmament declares the work of His hands. verse: Day announces its message unto day and night proclaims its knowledge unto night. (Psalm 18:2,3) Gospel: Matthew 2:1-12 Hymn to the Mother of God O my soul, magnify Christ the King born in a manger. and the Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him. Communion Hymn The Lord has sent deliverance* to His people.* Alleluia, alleluia, alleluia. (Psalm 110:9) Instead of “We have seen the true light…” we sing: All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. Instead of “May our mouths…” and “Blessed be the Name…” we sing: All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. (3)
   

РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА,

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо Стихири
Псалом 103
Мирна єктенія
Псалом 140
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос. (г. 2): Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас! Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого. Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас! Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення. Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа. Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа. Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід, Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітив усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти − образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас! Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його. Чим тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас з’явився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели − співання, небо − зорю,* мудреці –дари, пастухи − сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас! Псалом 116 Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди! Мудреці, перські царі,* пізнавши відкрито небесного Царя, що на землі народився,* ведені ясною зорею, прийшли у Вифлеєм,* несучи добірні дари: золото, ладан і миро;* побачивши, що у вертепі лежить немовля,* йому вони, впавши ниць, поклонилися. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки. Отець змилувався, і Слово тілом стало,* а Діва народила Бога, що став людиною.* Зоря сповіщає, мудреці поклоняються,* пастухи дивуються, створіння ж радується. Слава і нині (г. 2): Коли Август єдиний володів землею,* багатовладдя людей скінчилося;* коли ти став людиною з Чистої,* знищене було ідольське багатобожжя.* Під єдиним мирським царством міста опинились,* а тут народи повірили в єдину владу Божу.* З веління цісаря записувались люди,* записались і ми, вірні, в ім’я Бога нашого, що став людиною.* Велика твоя милість, Господи, − слава тобі!

Вхід з Євангелієм

Коли почнуть співати останню стихиру, священик одягає фелон, поблагословивши і поцілувавши його та, на „Слава”, приходить з дияконом перед св. трапезу. Відчиняються св. двері. Диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, разом з священиком обходить св. трапезу, починаючи від правого боку і, попереджувані свіченосцями, виходять північними дверми. Стають перед св. дверми: свіченосці по протилежних боках, один – біля ікони Богородиці, другий – біля ікони Спасителя, диякон – посередині, а за ним – священик. Священик і диякон схиляють голови. Диякон, простягаючи орар, мовить потиху: „Господеві помолімся”, а священик мовить потиху молитву входу: Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє до сходу і каже:Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки вічні (і благословить у бік сходу). Диякон: Премудрість! Прості! Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе. Під час співу „Світло тихе” диякон і священик входять у святилище перед св. трапезу, а свіченосці вертаються туди бічними дверми. Відтак диякон творить звичайне кадження. Після кадження і закінчення пісні диякон, підійшовши до св. дверей і дивлячись на людей, виголошує: Будьмо уважні! Священик: Мир всім. Диякон: Премудрість, будьмо уважні! Вірні співають прокімен.

Прокімен

Псалом 92 (г. 6) Господь царює,* у велич він зодягнувся. Стих: Вдягнувсь Господь у силу і опоясався. Стих: Бо він утвердив вселенну, і вона не захитається. Стих: Домові твоєму, Господи, належить святість на довгі літа. Після прокімена зачиняють святі двері.

1-ша серія читань:

Диякон: Премудрість. Чтець: З книги Буття читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: “Нехай буде світло!” І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло − день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок − день перший. Тоді сказав Бог: “Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!” І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь − небо. І був вечір і був ранок − день другий. Тоді сказав Бог: “Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з’явиться суша.” І так сталося. І назвав Бог сушу − земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: “Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі”. І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок − день третій. (Бут. 1, 1-13) Диякон: Премудрість. Чтець: З книги Чисел читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий, і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; Що за красні, Якове, намети в тебе, − Ізраїлю, твої оселі! Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою. Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо. Той Бог, що з Єгипту його вивів, − для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває. Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, − хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе”. Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, − Ізраїль же зійде вгору. (Чис. 24, 2-3; 5-9; 17-18) Диякон: Премудрість. Чтець: З книги пророка Міхея читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: Того дня, − слово Господнє, − я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив. З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко – народ могутній. І Господь буде над ними царювати на горі Сіоні віднині й повіки. Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі. (Міх. 4, 6-7; 5,1-3) Тоді священик (диякон або читець) виголошує оцей тропар і стихи, а хор співає закінчення цього тропаря, на зразок прокімен: Тропар (г. 6): Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами.* І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону понад усі Якова намети. Преславні речі говорять про тебе, місто Боже! Рагав я зарахую й Вавилон до тих, що мене знають. Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Стих: Ось Філістія, Тир і люди Етіопії − і ці там народились. Про Сіон казатимуть: Це наша мати; чоловік у ньому народився. І сам Всевишній його утверджує. Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. І знову: Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами: Вірні: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас.

2-ша серія читань:

Диякон: Премудрість. Чтець: З книги пророка Варуха читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: Такий наш Бог; ніхто йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити: а ті, що покидають її, повмирають. Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг − народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, – бо те, що вгодне Богові, знане нам! (Вар. 3, 36-4, 4) Диякон: Премудрість. Чтець: З книги пророка Даниїла читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: Ти, царю, дивився − аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки − з срібла; живіт у нього й стегна − з міді; голінки у нього − з заліза, а ноги − частково з заліза, частково з глини. Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. Тоді все вмить потрощилось − залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю. Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає. За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки, так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний». (Дан. 2, 31-36; 44-45) Диякон: Премудрість. Чтець: З книги пророка Ісаї читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: Так сказав Господь: Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею − своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки. Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина. Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору. На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море. І станеться того часу: корінь Єссея буде знаменом народам; погани шукатимуть його, і житло його буде славне (Іс. 11, 1-10). Тоді священик (диякон або читець) виголошує оцей тропар і стихи, а хор співає закінчення цього тропаря, на зразок прокімен: Тропар (г. 6): Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі.* І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі! Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі! Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; вдягнувсь Господь у силу й опоясався. Бо він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна. Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі! Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій. Здіймають ріки рокіт свій, від шуму вод великих. Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі! Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі! І знову: Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі: Вірні: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче, слава тобі!

3-ша серія читань:

Диякон: Премудрість. Чтець: З книги пророка Ісаї читання! Диякон: Будьмо уважні. Чтець: Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа». Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог». (Іс. 7, 10-14; 8, 9-10) Диякон: Премудрість. Чтець: З книги пророка Ісаї читання. Диякон: Будьмо уважні. Чтець: Хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити справедливим судом віднині і повіки − ревність Господа сил це чинить. (Іс. 9, 5-6) Тоді диякон виголошує малу єктенію: Ще і ще в мирі Господу помолімся. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки вічні. Вірні: Амінь.

Прокімен

Диякон: Будьмо уважні. Священик: Мир всім. Диякон: Премудрість, будьмо уважні. Співці співають прокімен зі стихом, г. 1: Господь сказав мені:* Ти син мій,* я сьогодні народив тебе. Стих: Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину і кінці землі тобі в посілість.

Апостол

Диякон: Премудрість. Читець: До Галатів послання святого апостола Павла читання. Диякон: Будьмо уважні. Читець: Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос! Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю. Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю. А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника. Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один. То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. – тоді справді від закону було б оправдання. Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа. (Гал. 207 зач.; 3,15-22). Коли ж скінчиться апостол, мовить священик: Мир Тобі. Диякон: Премудрість, будьмо уважні. Вірні: Алилуя, зі стихами. Алилуя: Псалом 109 (г. 5) Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком. Стих: Господь із Сіону пошле тобі берло сили своєї. Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе. Диякон кадить.

Євангеліє

Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Мир всім. Вірні: І духові Твоєму. Священик: Від Луки святого Євангелія читання. Вірні: Слава Тобі, Господи, слава Тобі. Священик: Будьмо уважні. Священик: Сказав Господь придчу оцю“Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.” Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” –Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.” Тоді він відіслав народ і прийшов додому. (Мт. 53 зач.; 13,31-36) Вірні: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Єктенія усильного благання

Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо. Вірні: Господи, помилуй. Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй. Вірні: Господи, помилуй. Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй. Вірні: Господи, помилуй (3 р. за кожним разом). Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому [і в святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших. Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо. Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн. Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам. Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь. Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе. Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх. Благословенний ти, Владико,* врозуми мене і установами твоїми. Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми. Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх. Тобі належить хвала,* тобі належить пісня. Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові: Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.

Єктенія прохальна

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві. Вірні: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю. Вірні: Господи, помилуй. Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім. Вірні: Подай, Господи (за кожним разом). Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім. Прощення і відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім. Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім. Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім. Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Вірні: Тобі, Господи. Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь.

Відпуст

Вірні: Благослови. Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні. Священик: Пресвята Богородице, спаси нас. Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо. Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі! Вірні: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови. Священик: Христос, істинний Бог наш, що народився в вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла спасіння нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Вірні: Амінь.

УТРЕНЯ

Після єктенії хор співає Бог Господь… (Пс. 117) на глас 4.

( г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш, * засвітило світові світло розуміння: * в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися * поклонятися Тобі – Сонцю правди, * і пізнавати Тебе – Схід з висоти. * Господи, слава Тобі. Слава і нині: (г. 3): Діва днесь преістотного родить * і земля вертеп неприступному приносить. * Ангели з пастирями славословлять, * а волхви зо звіздою подорожують, * бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог.  

І співаємо перший сідальний

(г. 1, подібний: Воїни, які стерегли): Довготерпеливий Спасе! Задля нас ти, як немовлятко,* добровільно поклався в безсловесні ясла,* і пастирі з ангелами заспівали тобі, кликнувши:* Слава й хвала на землі народженому Христові – Богові нашому,* що обожив людську природу! Слава і нині: той же Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон – другу малу єктенію: Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Вірні: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю. Вірні: Тобі, Господи. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь.

І співаємо другий сідальний

(г. 3, подібний: Красотою твого): Богородице, ти носила в лоні споконвічного* і неосяжного, єдиносущного з невидимим Отцем,* єдине і нескладне в Тройці Божество.* Засяяла в світі твоя благодать, Всехвальна,* тому безперестанно кличемо:* Радуйся, Мати − чиста діво! Слава і нині: той же І співаємо Полієлей

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.). Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.). Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.). Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.). Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.). Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.). І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.). Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Після Полієлею співаємо Величання:

Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* що задля нас у тілі нині народився* від непорочної і пречистої Діви Марії. Стих: Відкуплення послав Господь народові своєму. Стих: Я його поставлю первородним, найвищим над царями землі. Стих: Йому поклоняться всі царі землі. Стих: Господь сказав мені: Ти Син мій, я сьогодні народив тебе. Стих: Він буде мене взивати: Ти мій Батько. Слава і нині: Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.). Приспів болгарський: Прийдіть з ангельськими хорами заспіваймо: Слава на висотах Богові, народженому в вертепі. Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Вірні: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю. Вірні: Тобі, Господи. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь.

Сідальний:

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Прийдіть, вірні,* і подивімся, де народився Христос,* та йдімо з мудрецями, східними царями, куди прямує зоря.* Його там ангели оспівують безперестанно,* пастухи ж на сопілках грають йому достойну пісню:* Слава на небі тому, хто нині від Діви, Богородиці,* народився у вертепі, у Вифлеємі юдейськім.

Степенна пісня: Антифон 4

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси. Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете. Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Євангеліє

По степенній відчиняються святі двері, а диякон підходить до св. дверей і, дивлячись на людей, виголошує: Будьмо уважні. Священик: Мир всім. Диякон: Премудрість. Будьмо уважні. Прокімен: Псалом 109 (г. 4) Із себе перед зірницею породив я тебе* − клявся Господь і каятися не буде. Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком. Диякон: Господеві помолімся. Вірні: Господи, помилуй. Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь. Диякон кадить св. трапезу від чотирьох боків та все інше, за звичаєм. Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа. Стих: Хваліте Бога у святині його. Стих: Хваліте його у твердині сили його. Священик бере Євангелію, виходить перед св. двері, стає на незначній відстані перед ними на солеї, кладе Євангелію на аналой і читає її, обернений до людей. Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім. Вірні: Господи, помилуй (3 р.). Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Священик: Мир всім! Вірні: І духові твоєму. Священик: Від Матея святого Євангелія читання. Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі. Диякон: Будьмо уважні. Священик сам читає Євангеліє: Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх”. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог”. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус. (Мт. зач. 2; 1, 18-25) По прочитанні священик цілує згорнену книгу і несе її на середину храму, де кладе на тетрапод, а сам вертається святими дверми у святилище і, зачинивши святі двері, священик скидає з себе фелон.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого. Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною. Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив; То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити. Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя. Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені. Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу. Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені. Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти. Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене. Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене. Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться. Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою. Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою. Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі. Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить. Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські. Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців. Після 50-го псалма співаємо: Слава і нині (г. 2): Все сьогодні * сповнилося радістю,* – Христос народився від Діви. Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого. (г. 6): Слава на висотах Богові і на землі мир!* Сьогодні Вифлеєм приймає того, хто повсякчас сидить з Отцем;* сьогодні ангели народжене Дитятко, як Бога, прославляють:* Слава во вишніх Богу,* і на землі мир, в людях благовоління!

Єктенія

Після стихири диякон на своєму звичайному місці виголошує: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє, багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* святого і славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов’янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім’я, якого є храм) і всіх Святих,* – молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас. Вірні: Господи, помилуй (12 р.). Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь. Починається канон. Святі двері зачиняються.

Канон

Ірмос 1: Христос народжується – славте!* Христос із небес – зустрічайте!* Христос на землі − бадьортеся!* Співай Господеві, вся земле,* і весело заспівайте, люди,* бо він прославився! Стих: Слава, Господи, святому народженню твоєму. Того, хто став тлінним через провину, хоч і був ство­рений за образом Божим, але відпав від духовного божественного життя, знову оновлює премудрий Тво­рець; бо Він прославився. Коли побачив Творець загиблу людину, яку ство­рив Своїми руками, прихилив небеса і зійшов, і всю її істоту на Себе прийняв, воістину воплотившись від божественної чистої Діви; бо Він прославився. Будучи Премудрістю, Словом і Силою, Сином Отця і Сяйвом Його, Христос Бог таємно від небесних і зем­них, ставши людиною, оновив нас; бо Він просла­вився. Ірмос 3: Споконвічно від Отця народженому нетлінно Синові,* що в останній час безсіменно від Діви тілом народився, Христу Богові, закличмо:* Святий ти, Господи,* що збільшив нашу славу! Адам земний, який через вдихання прийняв чис­ту душу, але через жіночу оману зійшов до тління, побачивши Христа, народженого Дівою, виголошує: свят єси, Господи, що заради мене уподібнився мені. Ти, Христе, принизив Себе, прийнявши смертне тіло людини, з’єднався з гіршим, щоб обожити його; ставши земним, Ти залишився Богом і підніс нашу природу; свят єси, Господи. Веселися, Вифлеєме, – царю князів Юдиних, бо Христос – пастир Ізраїля, що сидить на херувимах, із тебе вийшов видимо і, піднісши нас, над усіма воцарився. Ірмос 4: Паростком з Єссеєвого кореня і квітом від нього став ти, Христе,* коли від Діви, хвальний, народився:* від гори, гаєм покритої, прийшов ти, безтілесний і Бог,* тіло прийнявши від тієї, що мужа не знала.* Слава силі твоїй, Господи! Тебе, Христе, пророкував у давнину Яків, як на­дію народів, і ось Ти засяяв з коліна Юди, і прийшов, щоб могутність Дамаска і здобич Самарії знищити, і оману перемінити на віру божественну; слава силі Твоїй, Господи. Ти засяяв, Владико, як зірка від Якова, і радістю сповнив мудрих учеників Валаама волхва старовинного, що зірки досліджували, і прийняв їх явно, як початок народів; слава силі Твоїй, Господи. Як дощ на руно, і як дощ, що на землю падає, так Ти, Христе, в утробу Діви зійшов. Ефіопія і Тарсис, Аравійські і острови Савські, і ті, що усією землею мідійців володіють, припали до Тебе, Спасе; слава силі Твоїй, Господи. Ірмос 5: Як Бог миру й Отець щедрот,* ти послав до нас ангела великої своєї ради,* що спокій подає нам.* Тому ми, наставлені до світла богорозуміння,* з ночі до ранку чуваючи,* славословимо тебе, Чоловіколюбче. Ти, Христе, підкорився повелінню і записався се­ред рабів кесаря, щоб нас, рабів гріха і дияво­ла сущих, визволити; ставши таким же вбогим, як і ми, і через це єднання і спільність, Ти земну людину обо­жив. Ось Діва, як сказано в Писанні, прийняла в утро­бу і народила Бога воплоченого, і залишилася Дівою; заради Неї ми, грішні, примирилися з Богом; прославмо її, вірні, сущу Богородицю. Ірмос 6: Йону, як дитину,* з утроби своєї викинув морський звір, якого він прийняв;* а Слово Боже, що вселилося в Діві і тіло прийняло,* вийшло з неї,* залишивши її нетлінною.* Само ж бо воно нетлінне,* то й нетлінною зберегло ту, яка його народила. Прийшов до нас, прийнявши тіло, Христос Бог наш, що його Отець раніше денниці народжує; Хто у Своїй владі тримає Небесні Сили, Той кладеться в яслах для тварин, пеленами повивається і розриває багатоплетені пута гріхів. З Адамової природи народився Син, і вірним дару­ється Немовля мале; але Він – Отець будучого віку і Начальник, і Ангелом Великої ради називається. Він Бог кріпкий і тримає все творіння у Своїй владі. Ірмос 7: Юнаки, що виховані були у побожності,* безбожного наказу не послухались,* ані погроз вогнем не злякалися,* але серед полум’я співали:* Боже батьків, ти благословенний. Пастирі, що грали на сопілках, побачили надзви­чайне світло, бо їх осяяла слава Господня, і ангел взивав до них: співайте, бо народився Христос, Бог отців благословенний. Після того, як промовив ангел, небесні воїнства заспівали: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління; бо засяяв Христос, Бог отців благосло­венний. Що це за слова? – сказали пастирі. – Ходімо, поба­чимо Божественного Христа. Коли ж прийшли до Вифлеєма, поклонилися разом з Тією, що народила, співаючи: Бог отців благословенний. Ірмос 8: Образом незбагненного чуда була росоносна піч,* бо, як вона не спалила юнаків,* так і вогонь Божества не спалив Діви,* що у її лоно ввійшов.* Тому голосно заспіваймо:* Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки! Дочка Вавилонова збирає від Сіона до себе поло­нених синів Давидових, але посилає своїх синів – волхвів з дарами на поклоніння до дочки Давидової, що прийняла в Себе Бога. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прослав­ляє по всі віки. Не хотіли співати діти Сіона на землі чужій плач­ливі пісні. Але Христос, що засяяв у Вифлеємі, ви­криває всю оману Вавилонську і музичні співи. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творін­ня Господа і прославляє по всі віки. Одержав Вавилон здобич, і полонене багатство царства Сіонського; Христос же повертає Його до Сіона і приводить царів, настановляючи зіркою слу­жителів зірок. Тому, співаючи, взиваємо: нехай бла­гословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки. Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо і, повернувшись південними дверми у святилище, кадить св. трапезу з чотирьох боків та все інше, як звичайно.

Пісня 9

Заспів: Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небесних воїнств Діву, пречисту Богородицю. Ірмос (г. 1): Таїнство бачу я дивне й преславне:* небом стає вертеп,* престолом херувимським – Діва, оселею − ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог.* Його, оспівуючи, величаємо! Стих: Слава, Господи, святому народженню твоєму. Коли мудреці побачили дивний рух надзвичайної нової зорі,* що засяяла на небі,* здогадалися, що народився у Вифлеємі Христос Цар,* задля нашого спасіння. Стих: Слава, Господи, святому народженню твоєму. Коли мудреці питали,* де народжене Дитятко-Цар,* про яке зоря сповістила,* бо вони прийшли йому поклонитися,* то богоборець Ірод у гніві схвилювався,* наважившись убити Христа. Слава і нині: Ірод розпитав про час, коли з’явилася зоря,* що привела мудреців у Вифлеєм з дарами,* щоб поклонитися Христові;* але вони, направлені цією ж зорею,* повернулися до своєї країни,* залишивши посоромленим лютого душогубця дітей. Заспів: Величай, душе моя, народженого від Діви Бога. Катавасія: Таїнство бачу я дивне й преславне:* небом стає вертеп,* престолом херувимським – Діва, оселею − ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог.* Його, оспівуючи, величаємо! Світильний: Завітав до нас з неба Спаситель наш:* Схід із сходу.* І ми, що перебували в тіні й темряві,* знайшли істину,* бо від Діви народився Господь. І співаємо хвалитні на глас 4: Псалом 148 Усе, що живе, нехай хвалить Господа. * Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже. Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже. Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі. Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами. Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились. Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде. Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні; Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово; Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри; Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий; Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді; Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом. Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо. Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький. Псалом 149 Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників. Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться. Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають. Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних. Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують. Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них. Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання. Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови. Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних. Псалом 150 Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його. Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній. Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах. Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці. Стихири Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа. (г. 4): Веселіться праведні, радійте небеса,* тремтіть радісно гори, бо народився Христос!* Сидить Діва, до херувимів подібна,* і тримає у своїх обіймах Бога Слово, що стало тілом.* Пастирі подивляють Народженого,* мудреці володареві приносять дари,* ангели ж співають:* Неосяжний Господи, – слава тобі! Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе* − клявся Господь і каятися не буде. Богородице Діво, що породила Спаса!* Ти знищила первісне прокляття Єви,* бо стала Матір’ю того, хто є вподобанням Отця,* тримаючи в обіймах воплочене Боже Слово.* Це тайна незбагненна,* яку ми єдиною вірою всі звеличуємо, проголошуючи з тобою:* Невимовний Господи, – слава тобі! Стих: Сказав Господь Владиці моєму:* Засядь праворуч мене. Прийдіть, прославмо Матір Спасителя,* що й після різдва залишилась Дівою!* Радуйся, духовний городе Царя і Бога,* в якому Христос, живши, довершив спасіння.* З Гавриїлом оспівуймо, з пастирями прославляймо, кажучи:* Богородице, моли того, що від тебе прийняв тіло,* щоб ми спаслися. Слава і нині (г. 2): Сьогодні Христос народжується у Вифлеємі від Діви,* сьогодні Безпочатковий починається і Слово стає тілом;* небесні сили радіють і земля з людьми веселиться;* мудреці Владиці дари приносять і пастирі подивляють Народженого.* Ми ж раз у раз виголошуємо:* Слава во вишніх Богу,* і на землі мир, в людях благовоління. По хвалитних стихирах, на „Слава”, диякон відчиняє св. двері. Священик у фелоні стає перед престолом, праворуч нього стає диякон і, по закінченні останньої стихири священик, обернений до сходу, виголошує: Слава Тобі, що Світло нам показав! Вірні співають велике славослов’я. Велике славослов’я Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління. Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави. Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе. Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас. Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву. Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас. Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь. Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки вічні. Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам. Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь. Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе. Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх. Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми. Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми. Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди. Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою. Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло. Добавляй ласку тим,* що визнають тебе. Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.). Слава і нині: Святий Безсмертний, помилуй нас. Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. Потім, також за звичаєм, співають тропар, а священик, перед яким іде диякон, відносить святу Євангелію з тетраподу до святилища і кладе її на св. трапезу. Тропар (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш, * засвітило світові світло розуміння: * в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися * поклонятися Тобі – Сонцю правди, * і пізнавати Тебе – Схід з висоти. * Господи, слава Тобі. Після цього стає диякон на своє звичайне місце і виголошує єктенії: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй. Вірні: Господи, помилуй. (3 р.). Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших. Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо. Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн. Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Вірні: Амінь. Єктенія Великий відпуст  

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1 Стих 1: Ісповімся тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда твої (Пс 9,2). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Стих 2: На раді праведних і соньмі – великі діла Господні, явлені в усіх волях його (Пс 110,1-2). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Стих 3: Ісповідування і велич – діло його і правда його перебуває повік віку (Пс 110,3). Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. +Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину Антифон 3 Стих 1: Сказав Господь Господеві моєму: Сиди праворуч мене, поки не покладу ворогів твоїх підніжжям ніг твоїх (Пс 109,1). Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися тобі – Сонцю правди,* і пізнавати тебе – Схід з висоти.* Господи, слава тобі. Стих 2: Жезл сили пошле тобі Господь від Сіону і володій посеред ворогів твоїх (Пс 109,2). Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш… Стих 3: 3 тобою начало в день сили твоєї, у світлостях святих твоїх (Пс 109,3). Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш… Вхідне: Із утроби перед зірницею родив я тебе – клявся Господь і не розкаявся: Ти єрей повік за чином Мелхіседека (Пс 109.3-4). Тропарі і Кондаки Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися тобі – Сонцю правди,* і пізнавати тебе – Схід з висоти.* Господи, слава тобі. +Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Кондак (глас 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – предвічний Бог. Замість Трисвятого: Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя! (x3) +Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. У Христа зодягнулися. Алилуя! Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя! Прокімен (глас 8) Вся земля нехай поклониться тобі і співає тобі,* нехай же співає імені твоєму, Всевишній (Пс 65,4). Стих: Воскликніте Господеві, вся земля, співайте ж імені його, віддайте славу хвалі його (Пс 65,2). Апостол: Гл 4,4-7 Браття і Сестри, якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!” Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові. Алилуя (глас 1) Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук його сповіщає твердь (Пс 18,2). Стих: День дневі передає слово і ніч ночі об’являє розуміння (Пс 18,3). Євангеліє: Мт 2,1-12 Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.” Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. Замість Достойно:  Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа. Ірмос (глас 1): Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи величаємо. Причасний Ізбавління послав Господь людям своїм (Пс 110,9). Алилуя (х3). За Галицьким звичайем співаємо: Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос родився від Діви. Замість  “Благословенний, хто йде в ім’я…” (1x) “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).