Sunday before the Nativity of Christ – Sunday of the Holy Fathers. Octoechos Tone 3. The Holy Martyr Sebastian and His Companions
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 3
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
By Your cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We adore Your precious cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Let us sing the praises of the Saviour,* who was incarnate of the Virgin;* for He was crucified for our sake,* and on the third day He arose from the dead,* granting us His great mercy.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Christ descended into Hades and announced to those confined there:* Take courage, for today I have conquered death.* I am the Resurrection, the One who will set you free.* I shattered the gates of the realm of death.
In Tone 8
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The commemoration of the holy Fathers* is manifested to the ends of the world.* It is truly full of splendour,* and it glistens with the rays of grace;* for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.* He forms the assembly of stars which glisten with Him,* and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.* Therefore, we piously and faithfully clap our hands* and leap for joy at this nativity,* and we give praise before the feast.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The commemoration of the holy Fathers* is manifested to the ends of the world.* It is truly full of splendour,* and it glistens with the rays of grace;* for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.* He forms the assembly of stars which glisten with Him,* and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.* Therefore, we piously and faithfully clap our hands* and leap for joy at this nativity,* and we give praise before the feast.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The Holy Fathers are adorned* by the glory of the divine sharing of our nature.* Adam rejoices today,* since he is the foundation and the strength of the wise Forefathers;* Abel leaps for joy as well.* Enoch is glad; Seth and Noah dance together.* The praiseworthy Abraham sings with the Patriarchs.* Melchizedek now sees from on high* the birth without a father.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
The faithful and God-wise youths* are radiant with joy in the furnace.* They herald the nativity of Christ on earth.* As the precious dew which the Lord sent down,* He now preserves the Virgin without stain* and enriches her sublime with gifts.* Therefore, Daniel, inspired by God,* is also happy and full of joy* because he had a clear vision of the unhewn stone of the mountain.* He now zealously prays for our souls.
In Tone 6, Glory…
Daniel was a beloved man.* He saw You, O Lord, as the Rock* which was hewn without the use of a hand.* He foretold that You, the Incarnate Word,* the Unchangeable God, and Saviour of our souls,* would be born without seed* as a Child of the Virgin.
In Tone 3, Now…
O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the Incarnate God* who, without a mother, was born of a Father before all ages?* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother,* intercede with Him to save the souls* of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.
Readings: (1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21
Aposticha, In Tone 3
O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.
In Tone 2, Glory…
Rejoice, O illustrious Prophets!* You firmly established the Law of the Lord,* and you faithfully manifested yourselves* to be invincible and unshakeable pillars.* You have been taken to heaven* and have shown yourselves to be mediators of the new Law of Christ.* Implore Him to give peace tot he world* and to save our souls.
Now…
We now behold a new wonder* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known as mother to hold within her arms the Source of all creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.
Troparia
In Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
In Tone 2, Glory…
Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God, save our souls.
Now…
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God. ** We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 3
Troparia, Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world. (2)
Glory… Now…
We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and Your Son took flesh. * Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 3
Christ has arisen from the dead, the first fruits of those that sleep.* The First-born of creation and Creator of all that has come to be,* has renewed in Himself the corrupted nature of our race.* Death, no longer is your lord,* for the Master of all things has destroyed your dominion.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Having tasted death in the flesh, O Lord,* You have blotted out the bitterness of death by Your arising* strengthening mankind against it, and announcing the abolition of the ancient curse.* Defender of our lives, O Lord, glory be to You!
Glory… Now…
Awed by the beauty of your virginity* and the exceeding radiance of your purity,* Gabriel called out to you, O Theotokos:* What worthy hymn of praise can I offer to you?* And what shall I name you?* I am in doubt and stand in awe.* Wherefore as commanded, I cry to you:* Rejoice, O Full of Grace.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 3
Awed by Your immutable Godhead* and by Your voluntary passion, O Lord,* Hades lamented: I tremble at Your body’s essence, which remains incorrupt.* I behold You, the One who is invisible, mystically making war against me;* wherefore those whom I hold cry out:* ‘Glory, O Christ, to Your Resurrection!’
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
We the faithful contemplate an ineffable mystery:* Your incomprehensible Crucifixion and Your inexplicable Arising.* For today Death and Hades have been despoiled,* but mankind has been clothed in incorruption.* Wherefore with thanksgiving we cry aloud to You:* Glory, O Christ, to Your Resurrection!
Glory… Now…
Mystically did you contain in your womb* the Incomprehensible and Uncircumscribed One,* consubstantial with the Father and the Spirit;* and we acknowledge in your Offspring one unconfused energy of the Trinity Who is glorified in the world.* And so with thanksgiving we cry to you, ** ‘Rejoice, O full of grace!’
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 3
A Cause of amazement by his appearance,* and source of refreshment by his speech,* the radiant Angel spoke to the myrrh-bearing women saying:* Why do you seek the living in a grave?* He has arisen, emptying the graves.* Know that the unchangeable One has changed corruption.* Wherefore cry to God saying,* ‘How fearful are Your works!* For You have saved mankind.’
Hymn of Ascent, Tone 3
Antiphon 1
You, O Word, delivered the captivity of Sion from Babylon,* Deliver me also* from the passions to life.
Those who sow in the South* with tears inspired by God,* shall in joy reap sheaves of everlasting life.
Glory… Now…
By the Holy Spirit,* together with the Father and the Son* shines forth the reflection of every good gift,* In Him all things live and have their being.
Antiphon 2
Except the Lord build the house of the virtues,* in vain do we labour.* While He protects our soul no one lays waste our city.
The Saints, O Christ, fruits of the womb,* are by the Spirit, always sons to You,* as You are to the Father.
Glory… Now…
The Holy Spirit is the inspiration of all that is holy and wise;* for He quickens every creature.* Let us worship Him* together with the Father and the Son, for He is God.
Antiphon 3
Those who fear the Lord are blessed* as they walk along the paths of His commandments;* for they partake of the life-giving fruit.
Be glad, Chief Shepherd,* beholding Your offspring around Your table* bearing the branches of good works.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is a superabundance of glory;* for from Him proceeds forth grace and life* into all creation;* wherefore He is praised together with the Father and the Word.
Prokeimenon, Tone 3
Proclaim to the nations: God is king. The world He made firm in its place.
verse: O sing a new song to the Lord, sing to the Lord all the earth.
Let everything that lives, Tone 3
Gospel
Luke 24:36-53
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 3
Ode 1
Irmos: In time past by his divine command he gathered the waters into one heap* and divided the sea for the people of Israel:* this is our God, he is glorious,* to him alone we sing, for he is glorified.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He condemned the earth to bring forth thorns, fruit of the transgressor’s sweat; he received in the flesh a crown of thorns from the hands of lawless men : this is our God, he has done away with the curse, he is glorified.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He whom death smote is declared the conqueror who won the victory over death; for taking living flesh subject to suffering, he wrestled with the tyrant and raised up all with himself: he is our God, he is glorified.
Glory… Now…
All nations glorify you, true Mother of God, who seedlessly bore your child; for he, our God, stole down into your hallowed womb and, invested with our being, God and man was born of you.
Ode 3
Irmos: Almighty Lord,* you brought all things from nothing into being,* created by the Word, perfected by the Spirit.* Make me firm in your love.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The ungodly man was brought to shame by your cross; he dug a pit and opened it up and fell into it himself; the horn of the lowly, O Christ, is lifted up in your resurrection.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The proclamation of righteousness to the nations as water has covered the seas, O Lover of man, for you have risen from the grave and revealed the splendour of the Trinity.
Glory… Now…
Glorious things are spoken of you, the living city of the King who reigns for ever. For through you, O Lady, God dwelt among those on earth.
Ode 4
Irmos: A mighty love you have shown to us, O Lord,* for you have given over to death for us your only-begotten Son;* therefore we thank you and cry to you:* Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Scars and bruises compassionately bearing, insult of blows enduring, long-patient under the spitting, O Christ; through these you have wrought my salvation. Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Life in mortal body, you conversed with deatiaor the sake of the misery of the poor and the sighing of the needy; and. destroying the destroyer, O glorified One, you raised up all with yourself, only Lover of man.
Glory… Now…
Remember, O Christ, your flock won by your Passion: visit the afflicted, accept the compassionate prayers of your Mother glorified and save it, O Lord, by your power.
Ode 5
Irmos: Early I wake to you the Creator of all* and the peace which passes all understanding:* guide me in your ordinances,* for they are light.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Through the envy of the Jews handed over to an unrighteous judge, you, the all-seeing who judges all the earth in righteousness, delivered Adam from the ancient condemnation.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Christ, risen from the dead, grant peace to your churches in the invincible power of your cross, and save our souls.
Glory… Now…
You alone, the Ever-virgin who received the Word of God unbounded by the whole creation, are declared the holy tabernacle wider than the heavens.
Ode 6
Irmos: The deepest abyss of sins has surrounded me* and my spirit fails me;* but stretch out your mighty arm, O Lord my pilot, as to Peter,* and save me.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The abyss of mercy and pity has surrounded me in your tender descent, O Lord, for, made flesh and taking the form of a servant, you made me as God and glorified me with yourself.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The one who dealt death has undergone death through seeing the One put to death now brought to life: these things are the tokens of your Resurrection, O Christ, and the rewards of your pure Passion.
Glory… Now…
Only All-pure, beyond understanding you were mediator between the Creator and man, pray to your merciful Son for your stumbling servants and be our defender.
Kontakion
You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.
Ikos
Let heaven and earth dance together today and with one mind sing to Christ God for he has raised from the graves those held in bonds. All creation rejoices together and brings to our Creator and Redeemer of all its fitting songs. For today, as giver of life, with himself he drew mortal man from Hell and lifts him up to heaven, he dashes down the pride of the enemy and breaks in pieces the gates of Hell by the divine might of his authority.
Ode 7
Irmos: As, long ago, your dew refreshed the three godly children in the Chaldean flames,* so shine with the enlightening fire of your Godhead* upon us who cry to you:* Blessed are you, God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The fair veil of the temple was rent in the cross of the Creator, clearly announcing the hidden truth in the scriptures to the faithful who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When your side was pierced, O Christ, drops of your life-giving blood, flowing from God by divine dispensation, distilled upon the earth and re-made those born of the earth who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.
Glory… Now…
Let us the faithful glorify the Good Spirit with the Father and the only-begotten Son, one in three, as we worship the first cause and one Godhead, crying: Blessed are you, God of our fathers.
Ode 8
Irmos: In the unbearable fire, unharmed by the flames,* the young men, famed for their fear of God, stood as one and sang the divine hymn:* Bless the Lord, all you his works,* and exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The brightness of the temple was rent when your cross was set on Golgotha: all creation bowed down together and raised the song: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You have risen, Christ, from the grave, by the divine power of the cross you have raised man overthrown by treachery and set him straight again, crying out and saying: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.
Glory… Now…
You are declared to be the temple of God, living resting-place and ark, for you, pure Mother of God, have reconciled the Creator to mortal man and fittingly we his works sing your praises and exalt you throughout all the ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Marvel new and meet for God!* Through the shut gate of the Virgin the Lord surely passes through.* Unclothed in the entering, flesh-bearing in the coming forth* God has appeared and the gate remains fast closed.* We magnify her beyond utterance* the Mother of God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Word of God, awful it is to see you, the Creator, hanging on the tree, God suffering in human fashion for the sake of his servants; while lying lifeless in the tomb you yet had loosed the dead from Hell; for this, O Christ, we magnify you as almighty.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Laid dead in the grave, O Christ, you saved our forefathers from the corruption of death; you raised the dead and made life to blossom and, leading mortal nature by the hand to the light, you clothed it with divine incorruptibility; for this we magnify you, fountain of everliving light.
Glory… Now…
Temple and throne of God you are declared to be, All-pure, wherein he who dwells in the highest took up his abode, born without man and guarding entire the doors of your flesh. Holy One, by your unceasing prayers bring swiftly the nations in final subjection to our king.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
After Your resurrection from the grave, O Saviour, You revealed Your human nature as You stood in the midst of the disciples;*You ate with them and taught them the baptism of repentance. Then You ascended to Your Father and promised to send them the Paraclete. Therefore, O Lover of mankind and God most high, glory to Your holy resurrection!
Glory…
Abraham, Isaac and Jacob, the elect of the patriarchs, the fathers before the Law, have shone forth like beacons, for all the prophets and the righteous shone forth from them like radiant lamps. With rays of honourable prophecy have they illumined all creation; and they earnestly pray to God in behalf of the world.
Now…
Wondrous has this been! The unblemished ewe-lamb, the granddaughter of Adam and David, gives birth to the Lamb, the all-unoriginate Word, in the latter days, as is meet. The forefeast of her ineffable birthgiving do the multitude of the fathers celebrate fittingly.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 3
Come all you nations,* acknowledge the power of the dread mystery;* for Christ our Saviour, the beginningless Word,* was crucified for us and was willingly buried* and arose from the dead to save the whole universe.* Let us worship Him.
You guards recounted all the marvels, O Lord,* but, by filling their right hands with money,* the Sanhedrin of folly thought to conceal Your Resurrection,* which the world glorifies;* have mercy upon us.
All things have been filled with joy on receiving proof of the Resurrection.* For Mary Magdalene having come to the tomb,* found an Angel seated upon the stone,* radiant in shining raiment, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He is not here, but He has arisen, as He foretold,* and goes before you into Galilee.
In Your light, O Master and Lover of mankind,* shall we see light.* For arose from the dead,* granting salvation to the race of mankind,* wherefore all creation glorifies You, the only sinless one;* have mercy upon us.
In Tone 5
Lift up your voice, O Sion, the truly divine city,* and proclaim the divine memory of the fathers,* honouring Abraham, Isaac and the ever-memorable Jacob;* for, lo! we all magnify Judah and Levi, the great Moses and the wondrous Aaron,* and we honour David, Joshua and Samuel.* And weaving divine hymns into godly praise on the forefeast of Christ’s nativity,* we ask that we receive grace from Him,* and that He grant the world great mercy. (Twice)
Blessed are You, O Lord, God of our fathers, and praised and glorified is Your name forever!
O Elijah, who once rode upon a divine chariot of fire, come forth,* and you, O divinely wise Elisha;* and joining with Ezekiel and Hosea, rejoice!* O you honoured and divinely inspired twelve prophets, join chorus,* and all you righteous, chant in hymns to the nativity of Christ;* O you most blessed youths that quenched the flame of the furnace with the dew of the Spirit,* entreat Christ in our behalf,* that He send down upon our souls great mercy.
For righteous are You in all which You have done for us.
The Virgin Theotokos,* she who through the ages has been preached on earth by the prophets in their utterances,* she whom the wise patriarchs and the assemblies of the righteous proclaim,* with whom the comeliness of women join chorus:* Sarah, Rebecca, Rachel and Hannah, together with the glorious Miriam, the sister of Moses.* With them all the ends of the world rejoice and all creation render honour,* for the Creator and God of all comes to be born in the flesh* and to grant us great mercy.
In Tone 8, Glory…
The compilation of the teachings of the Law* reveal the divine birth of Christ in the flesh* as being from them that, before the Law, proclaimed the glad tidings of grace* to them that lived beyond the Law.* Wherefore, in that this birth is the means of deliverance from corruption,* for the sake of the resurrection they declared to the souls held fast in Hades:* O Lord, glory be to You!
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
Troparion, Tone 2: Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God,* save our souls.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 6: Armed by the Being that defies description* You defied the man-made idol, O thrice blessed youth.* In the midst of the unbearable flames you stood and cried out to God:* “In Your mercy, O gracious One, hasten and come to our aid,”* for You can do whatever You will.
Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26,27)
Epistle: Hebrews 11:9-10,17-23,32-40 (NRSV)
Brothers and Sisters, by faith he stayed for a time in the land he had been promised, as in a foreign land, living in tents, as did Isaac and Jacob, who were heirs with him of the same promise. For he looked forward to the city that has foundations, whose architect and builder is God. By faith Abraham, when put to the test, offered up Isaac. He who had received the promises was ready to offer up his only son, of whom he had been told, “It is through Isaac that descendants shall be named for you.” He considered the fact that God is able even to raise someone from the dead—and figuratively speaking, he did receive him back. By faith Isaac invoked blessings for the future on Jacob and Esau. By faith Jacob, when dying, blessed each of the sons of Joseph, “bowing in worship over the top of his staff.” By faith Joseph, at the end of his life, made mention of the exodus of the Israelites and gave instructions about his burial. By faith Moses was hidden by his parents for three months after his birth, because they saw that the child was beautiful; and they were not afraid of the king’s edict. And what more should I say? For time would fail me to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, of David and Samuel and the prophets— who through faith conquered kingdoms, administered justice, obtained promises, shut the mouths of lions, quenched raging fire, escaped the edge of the sword, won strength out of weakness, became mighty in war, put foreign armies to flight. Women received their dead by resurrection. Others were tortured, refusing to accept release, in order to obtain a better resurrection. Others suffered mocking and flogging, and even chains and imprisonment. They were stoned to death, they were sawn in two, they were killed by the sword; they went about in skins of sheep and goats, destitute, persecuted, tormented— of whom the world was not worthy. They wandered in deserts and mountains, and in caves and holes in the ground. Yet all these, though they were commended for their faith, did not receive what was promised, since God had provided something better so that they would not, apart from us, be made perfect.
Alleluia, Tone 4
verse: O God, we have heard with our ears, and our fathers have told us the work You did in their days.
verse: You saved us from our oppressors and put to shame those who hate us. (Psalm 43:2,8)
Gospel Matthew 1:1-25 (NRSV)
An account of the genealogy of Jesus the Messiah, the son of David, the son of Abraham. Abraham was the father of Isaac, and Isaac the father of Jacob, and Jacob the father of Judah and his brothers, and Judah the father of Perez and Zerah by Tamar, and Perez the father of Hezron, and Hezron the father of Aram, and Aram the father of Aminadab, and Aminadab the father of Nahshon, and Nahshon the father of Salmon, and Salmon the father of Boaz by Rahab, and Boaz the father of Obed by Ruth, and Obed the father of Jesse, and Jesse the father of King David.
And David was the father of Solomon by the wife of Uriah, and Solomon the father of Rehoboam, and Rehoboam the father of Abijah, and Abijah the father of Asaph, and Asaph the father of Jehoshaphat, and Jehoshaphat the father of Joram, and Joram the father of Uzziah, and Uzziah the father of Jotham, and Jotham the father of Ahaz, and Ahaz the father of Hezekiah, and Hezekiah the father of Manasseh, and Manasseh the father of Amos, and Amos the father of Josiah, and Josiah the father of Jechoniah and his brothers, at the time of the deportation to Babylon.
And after the deportation to Babylon: Jechoniah was the father of Salathiel, and Salathiel the father of Zerubbabel, and Zerubbabel the father of Abiud, and Abiud the father of Eliakim, and Eliakim the father of Azor, and Azor the father of Zadok, and Zadok the father of Achim, and Achim the father of Eliud, and Eliud the father of Eleazar, and Eleazar the father of Matthan, and Matthan the father of Jacob, and Jacob the father of Joseph the husband of Mary, of whom Jesus was born, who is called the Messiah. So all the generations from Abraham to David are fourteen generations; and from David to the deportation to Babylon, fourteen generations; and from the deportation to Babylon to the Messiah, fourteen generations.
Now the birth of Jesus the Messiah took place in this way. When his mother Mary had been engaged to Joseph, but before they lived together, she was found to be with child from the Holy Spirit. Her husband Joseph, being a righteous man and unwilling to expose her to public disgrace, planned to dismiss her quietly. But just when he had resolved to do this, an angel of the Lord appeared to him in a dream and said, “Joseph, son of David, do not be afraid to take Mary as your wife, for the child conceived in her is from the Holy Spirit. She will bear a son, and you are to name him Jesus, for he will save his people from their sins.” All this took place to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet: “Look, the virgin shall conceive and bear a son, and they shall name him Emmanuel,” which means, “God is with us.” When Joseph awoke from sleep, he did as the angel of the Lord commanded him; he took her as his wife, but had no marital relations with her until she had borne a son; and he named him Jesus.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.
Неділя перед Різдвом Христовим – Святих Отців; Св. мч. Севастіяна і тих, що з ним. 18 грудня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хресту твоєму чесному поклоняємось, Христе,* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо твоєю раною ми всі зцілилися.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Оспівуємо Спаса воплоченого з Діви,* бо заради нас він розп’явся* і на третій день воскрес,* виявляючи нам велику милість.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Зійшовши, Христос благовістив тим, що були в аді, кажучи:* Кріпіться, сьогодні я переміг!* Я – воскресіння. Я виведу вас,* розломивши брами смерти.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Бог Слово, якому служать херувими,* з’єднався особою своєю з тілом* і поселився в непорочному лоні:* став людиною і йде на землю,* щоб народитися з покоління Юди.* Святий вертепе, приготуйся Цареві всіх,* як величава палата,* а ви, ясла, як престол вогненний, де Діва Марія покладе Дитятко,* на обновлення всього створіння.
- Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
У безсловесних яслах Діва складає тебе,* безначальне Слово Боже, що незбагненно зачалося;* бо ти, єдиний Чоловіколюбче, приходиш,* щоб звільнити нас від нерозуму,* в який попали ми з заздрости змія.* Ти уповився пелюшками, щоб розірвати лахміття* і мотуззя гріхів наших.* Тому славимо тебе, Милосердний, і радісно оспівуємо та поклоняємось* тілесному твоєму приходові, що став нам визволенням.
Слава (г. 6): Вертепе, гарно прикрасися,* бо приходить Агничка, що носить Христа.* Ясла, підійміть того,* хто словом звільнив нас, землян, від нерозумних учинків!* Пастирі, на сопілках приграваючи, свідчіть предивне чудо!* А ви, мудреці перські, принесіть Цареві золото, ладан і смирну,* бо появився Бог з Діви Матері.* Тому припадь, Мати, як рабиня, і, поклонившись,* промов до того, кого ти в обіймах тримаєш:* Як то ти зачався і як зріс у мені,* Спасителю мій і Боже?
І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино − він був священик Бога Всевишнього − поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бт. 14, 14-20)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (Втор. 1, 8-17)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: Слухай мене, о мій народе! Мій роде, прихили, до мене своє вухо! Бо закон від мене вийде, і право моє буде світлом народів. Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить, моє рамено судитиме народи. На мене острови вповають, покладаються на моє рамено. Зведіть до неба свої очі й гляньте вниз на землю! Ось небо, як дим, щезне; земля ж, немов одежа, розпадеться, і мешканці її, як мухи, повмирають. Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю. Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш Закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь! Бо, як одежу, тля їх сточить, і міль їх з’їсть, як вовну, а справедливість моя буде повіки, моє спасіння з роду й до роду(Іс. 51, 4-8)
Стихири на стиховні
(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Господи, твоє животворне воскресіння просвітило всю вселенну* і піднесло твоє зотліле творіння.* Тому, визволившись від Адамового прокляття, кличемо:* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Бувши незмінним Богом,* страждаючи тілом, ти змінився.* Але твоє створіння не могло дивитися на тебе розп’ятого,* з острахом схилилось і, стогнучи, оспівувало твоє довготерпіння.* А ти, зійшовши в ад, по трьох днях воскрес,* даруючи світові життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Щоб рід наш спасти від смерти, ти, Христе, витерпів смерть* і, воскреснувши по трьох днях із мертвих,* разом з собою воскресив тих, що пізнали в тобі Бога.* Ти просвітив світ, Господи, – слава тобі.
Слава: І нині: (г. 1): Справляймо, люди, передсвяття Христового Різдва,* і підвівши ум до Вифлеєму, піднесімся думкою* і душевними очима погляньмо,* як Діва іде народити у вертепі всіх Господа і Бога нашого.* А Йосиф, побачивши Його велике чудо,* думав, що бачить людину, як дитину сповиту пеленами* а з подій пізнав, що це Бог істинний,* що подає нашим душам велику милість.
Тропарі
(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресінням своїм.
Слава: (г. 2) Величні діла віри!* Три юнаки посеред полум’я раділи, немов на водах відпочинку,* а пророк Даниїл, ніби овечкам, появився пастир левам.* Їхніми молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
І нині: Вищі понад розум і преславні всі твої таємниці, Богородице!* При ненарушеній чистоті і збереженому дівстві* появилася ти Матір’ю пречистою,* породивши правдивого Бога.* Тож моли його, щоб спаслися душі наші.
УТРЕНЯ
Бог Господь… (Пс. 117), глас 3, Тропарі
(г. 3): Нехай веселяться небесні, нехай радуються земнії,* бо сотворив владу рукою Своєю Господь,* подолав смертю смерть, первенцем мертвих став,* з безодні ада ізбавив нас і подав світові велику милість. (2 р.)
Слава: (г. 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* Їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
І нині:(г. 4): Готуйся, Вифлеєме, розкрийся всім, Єдеме,* красуйся, Євфрате,* бо дерево життя в вертепі розквітнуло від Діви.* її лоно раєм мисленним явилось, в якому – божественний сад.* 3 нього, ївши, будемо жити – і не, як Адам, помремо.* Христос раждається, щоб оновити упалий колись образ.
читець чергову катизму; Мала єктенія; Перший сідальний
(г. 3): Христос із мертвих устав, як начало померлих,* первородний творіння, творець усього, що існує,* він і нашу зотлілу природу обновив у собі.* Тому, смерте, ти вже не пануєш,* бо Владика всіх знищив твою владу.
Слава і нині: Коли пречистий голос дійшов до тебе, Богородице,* небесні зраділи в любові, а земне острахом злякалось,* бо ж обом засяяло єдине торжество,* коли безтілесний ангел приніс тобі благовість.* Тому з ангелом кличемо до тебе:* Радуйся, Чиста, житло Боже!
читець чергову катизму; Мала єктенія; Другий сідальний
(г. 3, подібний: Красотою твого): Ти, Господи, тілом зазнавши смерти,* припинив смертну гіркоту своїм воскресінням* та й озброїв проти неї людину,* обіцяючи перемогу над первісним прокляттям.* Тож, захиснику життя нашого, Господи, – слава тобі!
Слава і нині: Незбагненного й неописанного, одноістотного з Отцем і Духом,* ти, Богородице, таїнственно вмістила в своєму лоні.* Твоє родження навчило нас прославляти* одну і без змішання Тройці силу.* Тому й кличемо вдячно до тебе: Радуйся, Благодатна!
Полієлей; Ангельський хор; Мала єктенія; Іпакой, глас 3
Світлий ангел, дивуючи своєю появою,* утішними словами сказав мироносицям:* Чого шукаєте живого в гробі?* Встав той, хто гроби порожніми вчинив;* того, хто замінив тління, визнайте за Незмінного* і скажіть Богові: Які страшні діла твої,* ти бо спас рід людський.
Степенна пісня, глас 3
Антифон 1:
Сіонських бранців ти вивів з Вавилону.* То й мене, Слове, поверни від страждань до життя.
Ті, що опівдні сіють божественні сльози,* жнуть з радістю колосся вічного життя.
Слава і нині: Святому Духові належить усяка подяка.* Він бо разом з Отцем і Сином сяє; в ньому все живе й рухається.
Антифон 2:
Коли не Господь збудує дім чеснот, даремно трудимося; коли ж охороняє Він душу, ніхто не зруйнує міста нашого.
Святі, через усиновлення Духом, завжди наче плід утроби Твоєї для Тебе, Христе, як і для Отця.
Слава і нині: Святим Духом сяє всяка святість, премудрість, бо Він усякому створінню існування дає. Послужімо Йому, як Отцю і Слову, бо Він — Бог.
Антифон 3:
Блаженні ті, що бояться Господа і ходять путями заповідей, бо вони споживуть плоди вічного життя.
Радуйся, Начальнику пастирів, побачивши біля трапези Твоєї дітей Твоїх, що віття благодіянь носять.
Слава і нині: У Святому Дусі все багатство слави; від Нього благодать і життя для всякого творіння, тому Він з Отцем і Сином прославляється.
Прокімен, глас 3
Скажіть поміж народами, що Господь воцарився; він бо утвердив вселенну, яка не захитається.
Стих: Заспівайте Господеві нову пісню; співай Господеві, вся земле!
Всяке дихання, глас 3; Євангеліє: Лк 24:36-53; Воскресіння Христове; Псалом 50; Після 50-го псалма; Єктенія; Канон
Ode 1
Ірмос 1: Той, що колись води велінням божественним в одно місце зібрав і розділив море ізраїльському народові* – це Бог наш препрославлений.* Йому єдиному співаймо, бо він прославився.
Приспів:Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Той, що засудив землю приносити грішникові тернину, як плід праці аж до поту, цей Бог наш, вінець терновий з руки беззаконної тілесно прийнявши, прокляття знищив, — бо Він прославився.
Приспів:Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Страшна смерть Христова, переможницею смерти, що торжествує, виявилася; живе й підлегле стражданням тіло прийнявши і боротьбу з мучителем почавши, цей Бог наш воскресив із Собою всіх, бо Він прославився.
Слава і нині: Богородичний: Яко істинну Богородицю, всі народи прославляють Тебе, що безсіменно породила; увійшовши бо в Святу Твою утробу, цей Бог наш єство наше прийняв, і від Тебе, – як Бог і чоловік, народився.
Ірмос 3: Вседержителю Владико! Ти, що з небуття усе призвав, Словом утворив і впорядкував Духом* – в любові Твоїй утверди мене.
Приспів:Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Хрест Твій нечестивця осоромив, той бо до ями впав, що сам її викопав, воскресіння ж Твоє, Христе, піднесло силу упокорених.
Приспів:Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Проповідь побожності покрила народи так, як вода моря наповняє; Ти бо, Чоловіколюбче, із гробу воскресши, світло Тройці відкрив єси.
Слава і нині: Богородичний: Славне сказано було про Тебе, одушевлене Місто вічного Царя; через Тебе бо, Владичице, Бог із тими пожив, що на землі перебувають.
Пісня Богородиці; Пісня 9
Ірмос: Нове і божественне чудо!* Бо крізь замкнені дівичі двері явно проходить Господь;* безтілесний при вході, Бог у тілі з’явився при виході, а двері зостаються зачинені.* Її, як Богоматір, невимовно величаємо.
Приспів:Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Страшно воно бачити тебе, Боже Слово, Творця, повішеного на дереві,* Бога, страждаючого тілом за рабів,* покладеного в гробі, і бездушного того, що визволив мертвих із аду.* Тому величаємо тебе, Христе, як всемогутнього.
Приспів:Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.
Слава і нині: Тебе, Пречиста, храмом світла появив несказанно й незмінно воплочений з тебе Бог;* він підняв на хрест Адамову природу,* ставши первістком з-поміж смертних, і зоставшись Богом на небі,* разом славлений з Отцем і божественним Духом.
Мала єктенія; Свят Господь Бог наш; Світильний
Показуючи, що ти, Спасе, за природою є людина,* воскреснувши з гробу, ти став серед гурту,* взяв участь у трапезі, навчив хрищення на покаяння,* і знову вознісся до небесного Отця* та й учням обіцяв послати Утішителя.* Пребожественний Богочоловіче, слава твоєму воскресінню.
Слава: Коли сповнився час,* нескверна Агничка породила Агнця − Безначальне Слово,* яке стало чудесним і достойним потомком Адама й Давида.* Її невимовне родження достойно святкує собор Отців.
І нині: Веселися, Вифлеєме, і ти, Євфрато, приготуйся!* Богородиця приходить,* щоб у вертепі і яслах несказанно родити Бога.* Яке велике це таїнство!* З його божественного народження наперед вельми радіють Авраам, Ісаак і Яків,* патріярхи й пророки та всі люди.
Xвалитних; Стихири
(г. 3): Прийдіть, усі народи, і зрозумійте силу великої таємниці!* Бо Христос, Спас наш, споконвічне Слово,* заради нас був розп’ятий і добровільно похований,* та й воскрес із мертвих, щоб усіх спасти.* Йому поклонімся!
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 3): Прийдіть, усі народи, і зрозумійте силу великої таємниці!* Бо Христос, Спас наш, споконвічне Слово,* заради нас був розп’ятий і добровільно похований,* та й воскрес із мертвих, щоб усіх спасти.* Йому поклонімся!
Стих:Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Всі ті чудеса, Господи, розповіла твоя сторожа,* але вороже зборище, давши в руку заплату,* задумало скрити твоє воскресіння, яке світ славить.* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Усе сповнилось радости, свідоцтво воскресіння діставши,* бо Марія Магдалина, прийшовши до гробу,* знайшла там ангела, який сидів на камені в блискучих ризах і мовив:* Чому ж то шукаєте Живого між мерцями?* Нема його тут, бо він воскрес, як і сказав,* і очікує вас у Галилеї.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
У твоїм світлі, Владико Чоловіколюбче, побачимо світло,* бо ти воскрес із мертвих,* даючи людському родові спасіння,* щоб усе творіння славословило тебе, єдиного безгрішного.* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Збувається сказане Ісаєю:* Ось Діва носить у лоні і преславно приходить родити Неосяжного,* що в тілі появляється.* Украсися, богоприятний вертепе, приготуйся, Вифлеєме,* бо Цар слави вибрав тебе на свою оселю!* Прийміть і ви, ясла, сповиту дитинку − Христа,* що добротою бажає розв’язати пов’язки гріхів людських.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Збувається сказане Ісаєю:* Ось Діва носить у лоні і преславно приходить родити Неосяжного,* що в тілі появляється.* Украсися, богоприятний вертепе, приготуйся, Вифлеєме,* бо Цар слави вибрав тебе на свою оселю!* Прийміть і ви, ясла, сповиту дитинку − Христа,* що добротою бажає розв’язати пов’язки гріхів людських.
Стих:Благословен єси, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я Твоє на віки.
Записався із слугами Владика,* бажаючи роздерти присуд за гріх і в книзі життя записати всіх,* окрадених хитрістю змія.* Діва носить огорненого смертним тілом того, хто всіх носить.* Народження це прославили ангельські хори* з божественними пастирями,* дивуючись твоїй владі.
Стих: Бо праведний єси в усьому,* що створив Ти нам.
Світла й одуховнена хмара,* вагітна дощем небесним, несеться нині понад землею,* щоб її зросити й напоїти − весна благодаті,* духовна Ластівка, що носить у лоні, несказанно родить* і перемагає зиму безбожности.* Вона – чиста й нескверна палата,* що заносить у вертеп Воплоченого Царя.
Слава: З лона Отчого зійшов ти, Чоловіколюбче,* і несказанним смиренням прийняв надприродне убозтво.* Ти, Господи, зволив поселитися у вертепі* і, як дитина, годуєшся грудьми, бувши Творцем і Господом.* Тому приведені зорею мудреці приносять тобі дари, як Володареві створіння,* а пастухи й ангели дивуються і кличуть:* Слава на висотах Богові,* що йде, як людина, на землю родитися.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я; Тропар; Єктенія усильного благання; Прохальна єктенія; Великий відпуст
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.
Тропар, (глас 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 6): Рукописаному образові не поклонившися,* але неописанним єством захистившися, триблаженні,* в подвизі вогню ви прославилися,* і посеред нестерпного полум’я стоячи, Бога ви призвали:* Поспішись, о Щедрий, і скоро прийди як милостивий нам на поміч,* бо Ти можеш, якщо воля Твоя.
Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне, і прославлене ім’я Твоє на віки (Дан. 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що створив Ти нам (Дан. 3,27).
Апостол: ( Євр 11,9-10. 17-23. 32-40):
Браття і Сестри, вірою Авраам перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, до якого було сказано:
«Від Ісаака тобі народиться потомство», думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.
Алилуя (глас 4):
Стих: Боже, ушима нашими ми почули і отці наші сповістили нам (Пс 43,2).
Стих: Ти спас нас від тих, що напастують нас, і тих, що ненавидять нас, засоромив ти (Пс 43,8).
Євангеліє: (Мт 1,1-25):
Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі, * правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).