GREAT VESPERS

At Psalm 140

In Tone 1

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We pray to the Creator today,
with the words given us by Christ,
who taught us to pray each day:
Our Father who art in heaven,
give us this day our daily bread,
and overlook all our sins.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

We pray to the Creator today,
with the words given us by Christ,
who taught us to pray each day:
Our Father who art in heaven,
give us this day our daily bread,
and overlook all our sins.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On Mount Sinai You gave stone tablets.
Today in Nazareth You read the prophecy,
O Christ our God in the flesh.
You took and opened the scroll
to teach the people that the Scriptures
were fulfilled in Yourself.

In Tone 5

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

O venerable Father,
you found a beautiful ladder to heaven
while Elias found a chariot of fire.
He did not leave his ascent for others;
but after death, however, you have left your pillar.
O heavenly man and earthly angel,
ever-watchful beacon to the whole world,
O venerable Simeon, pray for our salvation.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O venerable Father,
even if the pillar could talk,
it would never stop proclaiming your toils, your labours, and you weeping.
Even though it held you,
it was sustained by your tears, watered as a tree.
At your endurance the angels crowd about,
people stand in awe and demons tremble.
O venerable Simeon, pray for our salvation.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O venerable Father,
by the might of the Holy Spirit,
you imitated your Master,
as on a cross you ascended the pillar.
The Lord erased the condemnation written against us;
you destroyed the rise of passions.
The Lord was a lamb, and you a victim;
the Lord was on a cross, and you on a pillar.
O venerable Simeon, pray for our salvation.

In Tone 2

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

From the good root has come forth the most excellent Simeon;
from his infancy he was nourished more on grace than on milk.
In his body he dwelt upon the high place,
but in his spirit he was raised even higher to God.
Through his virtues he edified his lofty dwelling.
He journeyed in high places with the powers of heaven,
and he became a dwelling place of Christ our God, the Saviour of our souls.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You shall be remembered forever,
O venerable Father Simeon;
you were pleasing to God
in the kindness of your heart, O blessed one.
Even if you have passed from us, O good shepherd,
you did not leave us in spirit,
but stand before God in love,
and have joined the angels in heaven.
Together with them, plead for our salvation.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The tomb of your relics, O blessed Father,
is a fountain of healing,
and your holy soul rightly rejoices with the angels.
O venerable Father, as you have confidence before the Lord
and have joined the angels,
plead with Him for our salvation.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O God-bearing Father,
you loved the highest knowledge
and lived outside the world above visible things.
You became an untarnished mirror of God,
and ever united to the Light, you kept on receiving light,
with clearer insight attaining blessed perfection.
O wise Simeon, pray for our souls.

In Tone 6, Glory…

Divine Grace hovered over your relics, O holy Simeon.
We will hasten towards the sweet fragrance of your miracles,
drawing from them the healing of illnesses.
O venerable Father, plead with Christ our God for our souls.

Now…

O eternal Word and Son,
together with the Holy Spirit,
Creator and Maker of all things visible and invisible,
bless the beginning of the year,
keep in peace all the faithful,
through the prayers of the Theotokos and all the saints.

Readings
(1) Isaiah 61:1-9; (2) Leviticus 26:3-24; (3) Wisdom 4:7-15

Aposticha

In Tone 1

We have come to the beginning of the year,
gathering to honour these saints:
Callista and her brothers, Evod and Hermogenes;
Simeon, equal to the angels, and Joshua, the son of Nun;
the seven children of Ephesus, and the forty holy women.
O lovers of feasts, sharing in their remembrance, with insistence we shout:
O Lord, bless the works of Your hands,
and make us worthy to pass this year in spiritual progress.

To You our praise is due in Sion, O God.

O Christ our God, You created all things in Your wisdom,
and brought them from nothingness into being.
Now bless the beginning of the year
and keep our city free from harm;
and in Your mercy grant peace and happiness to all the faithful,
granting to the world great mercy through the prayers of the Theotokos.

In Tone 2

We are filled with the blessings of your house.

You are wonderful, O God, and wondrous are Your deeds.
Your ways are unsearchable;
You are the Wisdom of God, perfect person and power.
For though without beginning,
and equal in eternity and operation,
by Your infinite power You made Your home in our world.
Beyond understanding and without changing Your divinity,
You were born of a virgin mother;
You came to seek Your creation
which You had adorned with beauty;
and You set the times and circumstances for our salvation.
Therefore, we shout to You:
O Good Master, glory to You!

You crown the year with goodness.

In wisdom you created all things,
O Word of the Father before all ages;
by Your almighty word You arranged all creation.
Bless the beginning of the year by Your goodness,
and through the prayers of the Theotokos, overthrow all heresy;
for You are good and the Lover of Mankind.

In Tone 5, Glory…

O venerable Father,
you found a beautiful ladder to heaven
while Elias found a chariot of fire.
He did not leave his ascent for others;
but after death, however, you have left your pillar.
O heavenly man and earthly angel,
ever-watchful beacon to the whole world,
O venerable Simeon, pray for our salvation.

Now…

O King, You are eternal and remain forever.
Receive the petitions of us sinners as we pray for salvation.
O Lover of Mankind,
grant Your abundance to the earth with temperate and mild weather.
Fight with the faithful against all enemy attacks as You helped David;
for they have entered the tabernacle and defiled Your most holy place, O Saviour.
But grant victory over them, O Christ our God,
through the prayers of the Theotokos,
for You are ever the victory and boast of orthodox Christians.

Troparia

In Tone 2

Fashioner of all creation
You fixed times and seasons by Your own authority;
bless the crown of the year, O Lord, with Your goodness,
preserving our nation and Your city in peace;
and save us through the prayers of the Mother of God.

In Tone 1, Glory…

O venerable saint, you became a pillar of endurance,
rivalling the forefathers: Job in afflictions and Joseph in trials,
and while still in the body you lived the life of the Bodiless ones.
O Symeon our father,
entreat Christ God to save our souls.

In Tone 1, Now…

Rejoice, Virgin Mother of God, full of grace,
harbour and protection of the human race:
from you the Redeemer of the world was incarnate.
For only you – ever blessed and glorified – are Mother and Virgin.
Pray to Christ our God to grant peace to the world.

 


DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 2: Fashioner of all creation,* you fixed times and seasons by Your own authority;* bless the crown of the year, O Lord, with your goodness,* preserving our nation and Your city in peace;* and save us through the prayers of the Mother of God.

Troparion, Tone 1: Rejoice, Virgin Mother of God, full of grace,* harbour and protection of the human race:* from you the Redeemer of the world was incarnate.* For only you – ever blessed and glorified – are Mother and Virgin.* Pray to Christ our God to grant peace to the world.

Troparion, Tone 1: O venerable saint, you became a pillar of endurance,* rivalling the forefathers: Job in afflictions and Joseph in trials,* and while still in the body you lived the life of the Bodiless ones.* O Symeon our father,* entreat Christ God to save our souls.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: Seeking things above, you joined yourself to those on high;* you made your pillar a fiery chariot,* through which, O venerable one, you became a companion of the angels.* With them, unceasingly implore Christ God on our behalf.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: You dwell on high, O Christ the King,* Creator and Builder of all that is seen and unseen.* You made seasons and time and the day and night.* Now bless the crown of the present year.* Guard and protect our country, this city and your people,* O Lord, so rich in mercy.

Prokeimenon, Tone 3
Great is our Lord and great is His strength;* and of His knowledge there is no end.
verse: Praise the Lord for a psalm is good; may praise be sweet to Him. (Psalm 146:5)

Prokeimenon, Tone 7
Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones. (Psalm 115:6)

Epistle
1 Timothy 2:1-7; Colossians 3:12-16

Alleluia, Tone 4
verse: To You, O God, is due a hymn in Sion, and to You shall a vow be paid in Jerusalem. (Psalm 64:2)
verse: You will bless the crown of the year with Your goodness. (Psalm 64:12)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments. (Psalm 111:6-7)

Gospel
Luke 4:16-22; Matthew 11:27-30

Communion Hymn
You will bless the crown of the year* with Your goodness. (Psalm 64:12)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear. (Psalm 111:6-7)* Alleluia, alleluia,* alleluia.


Початок індикту, тобто Нового року. Пам’ять преп. Симеона Стовпника і матері його, Марти. Собор Пресв. Богородиці, що в Міясинах. 01 вересня.

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 1): Господи, ти прийшов на землю,* щоб благовістити вбогим щастя, сумним утіху,* щоб звіщати полоненим визволення, пригнобленим волю.* Благослови і Церкву твою святу на ці труди.* Господи, слава тобі!

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Церква твоя, Христе, взиває до тебе:* Благослови, щоб цей новий церковний рік з вірою почати,* з надією провести і з любов’ю звершити те, що ти доручив їй* у своєму божественному провидінні на спасіння всіх.* Слава тобі!

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 3): Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків* і володіння твоє у всякім роді й роді,* бо все ти премудро створив* і часами та роками обмежив життя наше.* Тому дякуємо тобі за всіх і за все, взиваючи:* Благослови з ласки своєї увесь цей рік* і сподоби нас неосудно співати:* Господи, слава тобі!

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Симеоне,* молільнику за душі наші.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Чудотворче Симеоне!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Блаженний Симеоне! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* і ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.

Слава (г. 1): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Симеоне,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.

І нині (6):  Безпочаткове Слово і Сину Божий,* одноістотний з Отцем і Святим Духом,* що створив усе видиме й невидиме, і все упорядковуєш!* Благослови початок цього нового року в житті твоєї Церкви,* в любові й злагоді охороняй усі її громади* і приведи всіх нас до спасіння й вічного життя* − за молитвами Богородиці й усіх святих твоїх.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених, звеселити засмучених Сіону, замість попелу дати їм вінець, єлей веселощів − замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу, − і зватимуть їх дубами справедливости, посадкою Господа на його славу. І відбудують старі румовища, і піднімуть спустошення часів днедавніх, і міста зруйновані відновлять, румовища родів минулих. Чужинці прийдуть і пастимуть ваших овець; сторонні будуть у вас хліборобами й виноградарями. Ви ж будете зватися Господніми священиками; слугами Бога нашого вас будуть величати, їсти будете скарби народів, їхньою славою оздобитеся. Через те, що сором їхній був подвійний і доля їхня − сплювки та ганьба, вони посядуть у своїй країні вдвоє, і радість вічна в них буде. Бо я, Господь, люблю право, ненавиджу здирство та злочинство. Я їм віддам правдиву плату, я укладу з ними союз вічний. Нащадки їхні будуть відомі посеред народів, між племенами − їхні потомки. І хто б їх не побачив, визнає, що вони рід, Господом благословенний. (Іс. 61, 1-9)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Левітів читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Коли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати, то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди. Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; ви їстимете хліб ваш до наситу і житимете безпечно у своєму краю. Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіря з країни, і меч не проходитиме по краю вашім. Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами. П’ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами. Я обернусь до вас і розплоджу вас, і розмножу вас, і дотримаю мого союзу з вами. Ви не то що зможете прохарчуватися попередньолітніми врожаями, ба навіть виноситимете старе перед новим урожаєм. Я поставлю мою храмину посеред вас: не буду бридитися вами. Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом. Я − Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані. Коли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх, коли зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій, то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його. Я звернусь проти вас, і вас поб’ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами. Якщо і тоді не послухаєте мене, я семикратно обкладу вас карами за гріхи ваші. Я зламаю вашу зарозумілу силу, і зроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь. Намарне витратиться ваша сила, бо земля ваша не даватиме врожаю, ні дерево з краю не даватиме свого плоду. А коли ж ви все таки будете противитися мені, і не схочете слухати мене, я скараю вас сім разів більшою карою, ніж ваші гріхи. Я пущу на вас дикого звіря, що вигубить дітей ваших, і винищить скотину вашу, і вас зведе нінащо, так що спорожніють шляхи ваші. Коли ж ви й після цього не дасте мені вас направити, а виступатимете проти мене, то я теж піду проти вас і покараю вас семикратно за гріхи ваші. Я наведу на вас меч, що помститься за зламаний союз. Ви позбираєтесь у ваших містах, а я впущу посеред вас чуму, і ви впадете ворогові до рук. (Лев. 26, 3-25)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)

Стихири на стиховні

(г. 1): Прийшов вхід року* і скликає вшанувати тих, що його просвітлюють:* Каллісту, Евода та Гермогена* – сестру і братів по крові та подвигу;* Симеона рівноангельного* та Ісуса Навина;* сімох числом юнаків в Ефесі* і сорокавогненний маяк – хор святих жон.* У їхніх пам’ятях єднаючись, святолюбці,* закличмо горливо:* «Господи, благослови діла рук Твоїх* і удостой нас добре перейти* річне коло!»

Стих:Тобі подоба́є пісня, Бо́же, в Сіо́ні* і Тобі возда́сться обітниця в Єрусали́мі.

Христе, Боже наш, що мудрістю все витворив* і з небуття до буття привів,* благослови вінець року,* і міста наші зберігай нескореними,* і вірних людей силою Твоєю возвесели,* перемоги даючи їм над супостатами,* Богородиці ради даруючи світові* велику милість.

Стих:Спо́внимося ми бла́гами до́му Твого́:* святи́й храм Твій, ди́вний у пра́вді.

(г. 2): Дивний єси, Боже, і дивні діла Твої,* і путі Твої недослідимі;* Ти бо – Мудрість Божа, і Іпостась досконала,* і Сила; Співдія Безначальна і Вічносуща;* Ти всесильною владою несказанно у світ прийшов,* від Матері, що не знала мужа,* не перемінившись Божеством,* шукаючи творіння, яке Ти прикрасив,* установивши межі і часи* на спасіння наше, Незмінний.* Тому взиваємо до Тебе:* «Благий Господи, слава Тобі!»

Стих:Ти благослови́ш віне́ць ро́ку бла́гости Твоє́ї,* і ни́ви Твої наллю́ться ту́чністю.

Предвічне Слово Отче,* що в мудрості все збудував* і повноту творіння всесильним Твоїм словом упорядив,* благослови вінець року благости Твоєї* і єресі низложи Богородиці ради,* як Благий і Чоловіколюбець.

Слава, і нині:(г. 6): Господи, воплотився єси, як захотів Ти,* зволив прийняти на себе вбогість нашу* і багатство благосердя показав єси.* Славимо Тебе, Чоловіколюбче,* промислу Твого таїнство вшановуючи* і благаючи дарувати нам прощення провин наших,* мир і велику милість.

Тропарі

(г. 2): Творче всього створіння, що своєю владою установив часи й роки!* Молитвами Богородиці, благослови, Господи, цей рік своєї благодаті,* в мирі охороняючи святу Церкву й вірний народ твій, і спаси нас.

Слава (г. 1): Терпіння стовп був Ти, наслідуючи праотців, преподобний:* Йова в страстях, Йосифа в спокусах* і, бувши в тілі, безплотних у житті, Симеоне, отче наш.* Моли Христа Бога,* щоб спаслися душі наші.

І нині: (г. 1): Радуйся, обрадованная Богородице Діво,* пристане й заступнице роду людського,* бо з Тебе воплотився Ізбавитель світу;* Ти бо єдина єси Мати і Діва,* присноблагословенна і препрославлена.* Моли Христа Бога,* щоб мир дарував усій вселенній.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропар Нового року, глас 2: Всієї тварі Створителю, що у своїй владі встановив часи і літа,* благослови вінець року благості Твоєї, Господи,* охороняючи в мирі благовірний народ, городи, села і всі обителі Твої,* молитвами Богородиці, і спаси нас.

І Богородиці, глас 1: Радуйся, обрадованная Богородице Діво,* пристане й заступнице роду людського,* бо з Тебе воплотився Ізбавитель світу;* Ти бо єдина єси Мати і Діва,* присноблагословенна і препрославлена.* Моли Христа Бога,* щоб мир дарував усій вселенній.

I преподобному, глас 1: Терпіння стовп був Ти, наслідуючи праотців, преподобний:* Йова в страстях, Йосифа в спокусах* і, бувши в тілі, безплотних у житті, Симеоне, отче наш.* Моли Христа Бога,* щоб спаслися душі наші.

Слава: Кондак преподобному, глас 2: Вишнього шукаючи і з вишніми єднаючись,* Ти стовп учинив колісницею вогненною;* тому співбесідником ангелів стався Ти, преподобний,* з ними неперестанно молячись Христу Богу за всіх нас.

I нині: Кондак Нового року, глас 2: У вишніх живеш, Христе царю,* всього видимого і невидимого Творче і будівнику.* Ти дні і ночі, часи і літа сотворив, благослови нині вінець року,* збережи й охорони в мирі благовірний народ* і городи, села і всі обителі, і людей Твоїх, Многомилостивий.

Нового року, глас 3: Великий Господь наш і велика сила Його, і розумові Його немає міри (Пс. 146,5).
Стих: Хваліте Господа, бо благий псалом, Богові нашому нехай солодке буде хваління (Пс. 146,1).
I преподобному, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс. 115,6).

До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи? Ми з роду юдеї, не грішники з поган; та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.

Новоліттю: Апостол: 1 Тим. 282 зач.; 2, 1-7.
До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.
Сину Тимотею, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяка за всіх людей, за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно жити з усією побожністю та пристойністю. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. Один бо Бог, і один посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, що видав себе самого як викуп за всіх; і він є доказом цього, посланим у відповідний час, для чого я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.

Прп.: Апостол: Кол. 258 зач.; 3, 12-16.
До Колосян послання святого апостола Павла читáння.
Браття, вдягніться, як Божі вибрані, святі й любі, у щире милосердя, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, переносячи один одного й прощаючи один одному взаємно, коли б хто мав на кого скаргу. Як Господь простив вам, так і ви прощайте. Над усе це вдягніть любов, зв’язок досконалости, і нехай панує в серцях ваших мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, і будьте вдячні. Слово Христа нехай у вас пробував у всій своїй повноті: навчайтесь всякої мудрости й напоумляйте одні одних; співайте Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні.

Алилуя, глас 4.
Стих: Тобі належить пісня, Боже, в Сіоні, і Тобі воздасться молитва в Єрусалимі (Пс. 64,2).
Стих: Ти благословиш вінець року благости Твоєї, Господи (Пс, 64,12).
I преподобному: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому (Пс. 111,1).

Ряд.: Євангеліє: Мр. 21 зач. 5, 24-34.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав: Хто доторкнувся до моєї одежі? Учні його сказали йому: Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся? І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. Він їй сказав: Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.

Новоліттю: Євангеліє: Лк. 13 зач. 4, 16-22.
Від Луки святого Євангелія читáння.
В той час прийшов Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу і встав, щоб читати. Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано: Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господнього помилування. Згорнувши книгу, він віддав її слузі й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. І він почав до них говорити: Сьогодні збулось це писання у вухах ваших. Всі свідчили про нього і дивувались словам ласки, які виходили з уст його, і говорили: Чи він не син Йосифа?

Євангеліє: Мт. 43 зач. 11, 27-30.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням: Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.

Причасний: Ти благословиш вінець року благости Твоєї, Господи (Пс. 64,12).* В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс. 111,6-7).* Алилуя, тричі.