Tenth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 1. The Transfer of the Precious Relics of Our Venerable Father Theodosius, Hegumen of the Monastery of the Caves at Kiev (1091); Fore-feast of the Holy Dormition of the Mother of God; Holy Prophet Micah (8th c. BC) Polyeleos feast. Matins Resurrectional Gospel 10. 1 Corinthians 4:9-16; Hebrews 13:7-16; Matthew 17:14-23; Matthew 11:27-29; Dormition Fast.
Great Vespers and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 1
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Rejoice, O you heavens;* sound the trumpets, you foundations of the earth;* cry out with joy, O you mountains.* For behold, Emmanuel has nailed our sins to the Cross;* the Giver of Life has put Death to death;* and the Lover of mankind* has raised up Adam.
In Tone 4
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
At the sound of the cymbals, let us sing resounding hymns,* anticipating the feast of her departure.* Let us lift our voices in a brilliant chorus before her sepulchre.* For the Mother of God and the golden Tabernacle* now prepares to pass from earth to heaven,* to the new life and the divine splendour.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O choir of the holy apostles,* you are gathered together from the ends of the earth.* The Living City of the One who reigns over all* departs in glory to the heavens.* She goes to rejoice with her Son, the King.* With the angelic hosts, sing a farewell hymn to her divine burial.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O choir of the holy priests,* O kings, princes, and ranks of virgins, now come together!* All you people, let us come before her holy tomb and sing a hymn,* for the Queen of all entrusts her soul into the hands of her Son* to be taken to the heavenly home.
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O venerable Father, when you accepted the ascetic life for your salvation,* then you were enlightened invisibly from heaven* and were shown to be an exorciser of evil spirits.* By divine will you received gold,* which, in your generous mercy, you gave to those in need.* You filled their empty vessels with produce,* preparing for the Saviour, those who were in distress.* O preacher of the faith of Christ our God,* pray to Him to save and enlighten our souls.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The appearance of your holy relics came like a great light,* understood to be like the angelic splendour.* The great Stephen ran quickly with longing and joy,* seeing them coming in the distance.* He found your body whole and incorrupt* and glorified Christ our God.* O Father, pray to Him to save and enlighten our souls.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
When those who wished to bear your body* came to the cave where you were buried,* they rejoiced on opening the tomb;* for they saw your most holy remains whole and untouched by corruption,* the hair framing your glorious face,* and your eyes and mouth joined in praises of Christ our God.* Pray to Him to save and enlighten our souls.
In Tone 6, Glory…
In faith we are all called together to celebrate this feast.* Let us hasten today to commemorate* the transferal of your holy relics, O venerable Father,* and let us say:* Rejoice, O consecrated dwelling of the divine Spirit and pillar of piety;* rejoice, boast of ascetics,* for you increased the talent given you by God;* rejoice, bright beacon to the world and our consolation.* As you now stand before the throne of Christ,* beg Him to deliver us from all trouble and distress* and to attain the future glory;* for we celebrate your memory in faith.
In Tone 1, Now…
Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place.* She opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!
Readings: (1) Wisdom 5:15-6:3; (2) Wisdom 3:1-9; (3) Wisdom 4:7-15
Aposticha, In Tone 1
O Christ, by Your passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen,* granting great mercy to the world.
In Tone 8, Glory…
The multitude of monks praise you as their teacher,* O Theodosius our Father,* for by your paths you truly showed us the way we should go.* You are a blessed servant of Christ;* you unmasked the power of the enemy.* O dweller with angels and companion of the monks and the just,* pray with them that the Lord grant mercy to our souls.
In Tone 2, Now…
She is higher than the heavens,* more glorious than the Cherubim,* and more honourable than all creation.* Her outstanding purity became the dwelling place of the eternal divinity.* Today she places her all-pure soul into the hands of her Son.* With her, the universe is filled with joy,* and the grace of salvation is given to us.
Troparia, In Tone 1
Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.
In Tone 4, Glory…
Raised in virtue, O Father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.* Entreat Christ God to save our souls.
Now…
O peoples, dance with joy and clap your hands with fervour.* Gather today in eagerness and jubilation, and sing with glee;* for the Mother of God is about to rise in glory,* going up from the earth into heaven.* It is to her we always sing hymns of praise,* for she is the Mother of God.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.
Troparion, Tone 8: Raised in virtue, O Father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.* Entreat Christ God to save our souls.
Troparion, Tone 4: O peoples, dance with joy and clap your hands with fervour.* Gather today in eagerness and jubilation, and sing with glee;* for the Mother of God is about to rise in glory,* going up from the earth into heaven.* it is to her we always sing hymns of praise,* for she is the Mother of God.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 4: Today the whole universe dances with joy* at your glorious memory, O Mother of God,* and it cries out to you:* Rejoice, O virgin, pride of Christians.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 3: Today we revere the star of Rus’, blessed Theodosius,* who shone from the east and same to the West;* for he enriched this whole land and all of us* with gentleness and miraculous wonders* by the practice and the grace of the monastic rule.
Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)
Prokeimenon, Tone 7
Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.
Epistle: 1 Corinthians 4:9-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I think that God has exhibited us apostles as last of all, as though sentenced to death, because we have become a spectacle to the world, to angels and to mortals. We are fools for the sake of Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are held in honor, but we in disrepute. To the present hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed and beaten and homeless, and we grow weary from the work of our own hands. When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we speak kindly. We have become like the rubbish of the world, the dregs of all things, to this very day. I am not writing this to make you ashamed, but to admonish you as my beloved children. For though you might have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers. Indeed, in Christ Jesus I became your father through the gospel. I appeal to you, then, be imitators of me.
Hebrews 13:7-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, remember your leaders, those who spoke the word of God to you; consider the outcome of their way of life, and imitate their faith. Jesus Christ is the same yesterday and today and forever. Do not be carried away by all kinds of strange teachings; for it is well for the heart to be strengthened by grace, not by regulations about food, which have not benefited those who observe them. We have an altar from which those who officiate in the tent have no right to eat. For the bodies of those animals whose blood is brought into the sanctuary by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp. Therefore Jesus also suffered outside the city gate in order to sanctify the people by his own blood. Let us then go to him outside the camp and bear the abuse he endured. For here we have no lasting city, but we are looking for the city that is to come. Through him, then, let us continually offer a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that confess his name. Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.
Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.
verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)
verse: Your priests shall clothe themselves with justice, and Your venerable ones shall rejoice.
verse: For the Lord has chosen Sion; He has chosen it for His dwelling. (Psalm 131:9,13)
Gospel; Matthew 17:14-23 (NRSV)
At that time, When they came to the crowd, a man came to him, knelt before him, and said, “Lord, have mercy on my son, for he is an epileptic and he suffers terribly; he often falls into the fire and often into the water. And I brought him to your disciples, but they could not cure him.” Jesus answered, “You faithless and perverse generation, how much longer must I be with you? How much longer must I put up with you? Bring him here to me.” And Jesus rebuked the demon, and it came out of him, and the boy was cured instantly. Then the disciples came to Jesus privately and said, “Why could we not cast it out?” He said to them, “Because of your little faith. For truly I tell you, if you have faith the size of a mustard seed, you will say to this mountain, ‘Move from here to there,’ and it will move; and nothing will be impossible for you. This kind never comes out except by prayer and fasting.” As they were gathering in Galilee, Jesus said to them, “The Son of Man is going to be betrayed into human hands, and they will kill him, and on the third day he will be raised.” And they were greatly distressed.
Matthew 11:27-29 (NRSV)
The Lord said to his disciples, all things have been handed over to me by my Father; and no one knows the Son except the Father, and no one knows the Father except the Son and anyone to whom the Son chooses to reveal him. “Come to me, all you that are weary and are carrying heavy burdens, and I will give you rest. Take my yoke upon you, and learn from me; for I am gentle and humble in heart, and you will find rest for your souls.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.*Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
10-а Неділя по Зісланні Св. Передсвяття Успення Пресв. Богородиці.Св. прор. Міхея. 
Перенесення чесних мощів преп. Теодосія, ігум. Печерського. {Прпмчч. Лаврентії Герасимів та Олімпії Біди.}. 14 серпня.
Перенесення чесних мощів преп. Теодосія, ігум. Печерського. {Прпмчч. Лаврентії Герасимів та Олімпії Біди.}. 14 серпня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Звеселіться небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець, Адама воскресив.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 5): Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти вельми трудився за туземного життя:* піснями, постом і постійною молитвою став ти взором для своїх учнів.* Сьогодні ти ликуєш з безтілесними,* безперестанку прославляючи Христа* – від Бога Боже Слово, Збавителя, що вмер на хресті* і визволив від обману рід людський.* Моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти справді удостоївся божеського життя,* здобувши його чистотою і постом;* бо ще живий, відрікшись усього,* перейшов ти до справжнього життя.* З безтілесними невпинно прославляючи Христа,* що таїнственно від Діви прийняв тіло* і збурив ад та й воскресив від віку померлих.* Моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти знайшов життя, бо полюбив чистоту,* і благодать Святого Духа в тобі поселилася,* як пречисте світло, яке тебе опромінило.* Прославляючи неперестанно Христа,* як одного Бога в двох природах,* що тілом постраждав на хресті, а Божеством – неспроможний страждати,* моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1, подібний: Небесних хорів): Богоносний, преблаженний Отче!* Ти духові підкорив усі тілесні жадання.* Утвердивши ж себе подвигом посту,* як вогнем очищене золото,* засяяв ти і став оселею пресвятого Духа.* Ти зібрав багато монахів і своїми навчаннями,* немов би висхідною драбиною до неба,* випровадив їх на вершину чеснот.* Пом’яни й нас, що вшановуємо твою завжди священну пам’ять,* і молися за спасіння душ наших.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Богоносний і преблаженний Отче!* Ти по-пророчому сльозами зрошував землю* і не давав своїм очам сну, ані дрімання своїм повікам,* спрямовуючи свої жадання до Христа, якого ти полюбив.* Вправляючись у всякому роді чесноти,* став ти взірцем для монахів.* Тому ми тебе прославляємо й ублажаємо.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Преподобний Отче!* Ти змалку пильно вчився побожности* і став орудником Святого Духа.* Одержавши від нього силу творити чудеса,* ти навчав людей нехтувати земними втіхами.* Тепер же, отче наш Теодосію,* в усю повноту осяяний божественним світлом,* просвічуй душі наші.
Слава (г. 8): Прийдіть, зберімся всі, щоб звеличити отця нашого Теодосія!* Він бо ще в юності прийняв згори покликання,* і священик назвав його «Божим даром» – Теодосієм.* Христолюбним князям був він учителем правдивої віри;* вельможам – несхитним заступництвом, милосердним батьком для сиріт;* вдовицям – невтомний заступник, скорботним – утіха, скарб – бідним;* драбина чернечого хору, якою виводить на небесну висоту;* а для тих, що безпосередньо до нього приходять,* джерело завжди текучої води.* Він безперервно молиться за спасіння душ наших.
І нині (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність. (Муд. 5, 15-6, 3)
Стихири на стиховні
(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.
Слава: (г. 8): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Теодосію,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.
І нині: Діво пречиста, що невимовно зачала тілом Бога!* Мати Бога вишнього!* Прийми мольби твоїх слуг, Всенепорочна,* даючи всім прощення гріхів.* Прийнявши нині наші благання,* моли, щоб усі ми спаслися.
Тропарі
(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.
Слава (г. 8): Змагаючись за чесноту, з юности полюбив ти чернече життя* і бажане сміливо осягнув;* поселившись у печері,* ти прикрасив своє життя постом і святістю.* У молитвах, немов ангел, перебував ти в русько-українській землі* і, як світло промінне, засіяв ти, отче Теодосію.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
I нині: (г. 4): Тіштесь заздалегідь, люди, і з вірою плещіть руками;* в любові зберіться сьогодні* і радуйтеся та світло всі з веселістю співайте,* бо Мати Божа має перейти з землі до висот.* Її піснями повсякчасно як Богородицю славимо.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!
І святому, глас 8: Піднісся Ти до чеснот, змолоду полюбивши монаше життя,* бажане сміливо осягнув, вселився Ти в печеру,* і прикрасивши життя Твоє постом і світлістю,* в молитвах як безплотний пробував Ти,* в руській землі, як світле світило, засіяв Ти, отче Теодосію.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Тропар передсвяття, глас 4: Люди, заздалегідь тіштеся,* з вірою плещіть руками і в любові зберіться,* днесь радуючись і світло воскликуючи всі з веселістю,* Божа бо Мати має з земного до висот перейти славно.* Її піснями повсякчасно як Богородицю славимо.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак святому, глас 3: Звізду руську – блаженного Теодосія днесь вшануймо,* що від сходу возсіяла і на захід прийшла,* бо всю цю країну чудесами й чеснотами,* а всіх нас діянням і благодаттю монашого уставу, збагатила.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак передсвяття, глас 4: У славній пам’яті Твоїй* вселенна, оздоблена безтілесним духом,* розумно з веселістю взиває до Тебе:* Радуйся, Діво, християн похвало.
Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
Прокімен, (глас 7): Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс.115,6).
Апостол: (1Корінтян 4, 9-16):
Браття і Сестри, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.
Євр. 13, 7-16.
Браття і Сестри, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48).
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).
Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому (Пс. 111,1).
Стих: Сильне на землі буде сім’я його (Пс.111,2).
Євангеліє: (Мт 17, 14-23):
У той час якийсь чоловік приступив до Ісуса і, припавши йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити. Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди! Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав до них: Син чоловічий має бути виданий у руки людям, і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне. І вони тяжко зажурились.
Мт. 43 11, 27-30.
Сказав Господь своїм учням: Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс.111,6-7). Алилуя (х3).