Fifth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4. Our Venerable Father Anthony of the Monastery of the Caves in Kiev (1073); Forty-Five Martyrs of Nicopolis in Armenia (321-3); Holy Brothers Francis, Mutius and Raphael and Those with Them, Martyred in Damascus (1860) Polyeleos Feast. Matins Resurrectional Gospel 5. Romans 10:1-10; Galatians 5:22-6:2; Matthew 8:28-9:1; Luke 6:17-23

Great Vespers and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 4

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.

In Tone 1

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

When the love of God took possession of you, venerable Anthony,* you began to look upon the enticements of the world as vain.* For this reason you left your homeland and settled on the Holy Mountain.* There, among the father, your virtues have shone forth like a light.* Pray to Christ, Whom you have served already from your youth,* for the enlightenment and salvation of our souls.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

When you were enflamed with the love of Christ* you despised the world – its wisdom and passing glory -* and led an ascetic life, like an angel.* For this, God counted you worthy of the glory of the angels.* Now standing with them before Christ,* pray, Anthony, for the enlightenment and salvation of our souls.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

When you were enflamed with the love of Christ* you despised the world – its wisdom and passing glory -* and led an ascetic life, like an angel.* For this, God counted you worthy of the glory of the angels.* Now standing with them before Christ,* pray, Anthony, for the enlightenment and salvation of our souls.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

When you, father, received into your heart the love of God,* you then entered a dark cave, as though it were a bridal chamber.* There you enriched yourself with knowledge, which is beyond all understanding:* To behold the future as though it were present,* and to openly preach it to all.* Pray to Christ, to Whom you have consecrated yourself, since your youth,* for enlightenment and salvation of our souls.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Your feastday has arrived, O God-bearer.* Brighter than the sun, your memory enlightens all who come to you in faith.* O Anthony, intercessor for our souls, your soul is fragrant with immortality* and you pour out healing for our souls.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O wonder-worker Anthony, you subdued the sensual and bodily passions* with the bridle of abstinence.* On earth you displayed angelic zeal* in subjecting bodily lusts to the spirit.* In the heavenly courts where you now dwell,* offer prayers for our souls.

In Tone 6, Glory…

Having witnessed your austere life and ascetic endeavours,* the fathers of the Holy mountain, under the inspiration of God,* sent you back to your homeland, saying:* Go, son, so that, there, the blind may learn about God.* Having returned, venerable father Anthony,* you enlightened your entire homeland* and became the head of community of ascetics* whom you have drawn to Christ.* Beseech Christ for us, that He protect us from the enemies of our souls* and grant us all salvation.

In Tone 4

Now…

O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains, carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.

Readings: (1) Proverbs 10:6-8; 8:6-21; (2) Wisdom 3:1-9; (3) Wisdom 5:15-6:3

Aposticha, In Tone 4

In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our ancestors.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to the human race.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.

In Tone 6, Glory…

By zealous prayer and great faith you became likened to the prophet Elijah.* For he drew from heaven fire to consume the sacrifices,* while you through prayers drew fire from heaven* to prepare and purify the site where you desired to build a glorious church* in honour of the Lady and Mother of God.* Therefore, we extol you as a fellow-monastic of the ascetics and heir of the prophet* and implore you: Pray to Christ for the salvation of our souls.

Now…

Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.

Troparia, In Tone 4

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Tone 4

Leaving behind worldly tumult,* O venerable Father Anthony,* in keeping with the gospel you turned your back on the world,* and leading a life equal to that of angels you attained to the calm haven of Mount Athos* from whence you came to the Mount of Kiev* with the Fathers’ blessing* and living there an arduous life you enlightened your fatherland,* pointing the way into the Kingdom on high to a multitude of monks and nuns* and thus lead your homeland to Christ.* Pay to Him that He save our souls.

Glory… Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,* and saved our souls from death.

 


DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Troparion, Tone 4: Leaving behind worldly tumult,* O Venerable Father Anthony,* in keeping with the gospel you turned your back on the world,* and leading a life equal to that of angels you attained to the calm haven of Mount Athos* from whence you came to the Mount of Kiev* with the Fathers’ blessing* and living there an arduous life you enlightened your fatherland,* pointing the way into the Kingdom on high to a multitude of monks and nuns* and thus you lead your homeland to Christ.* Pray to Him that He save our souls.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 8: Cleaving to God,* whom you loved from your childhood above all else,* you followed Him lovingly with your whole heart,* O Father Anthony.* Scorning this passing world as a trifle* you made your dwelling a cave in the earth.* There you fought well against the unseen enemy’s snares* and shone like the sun to the ends of the earth.* From whence you passed joyfully to heaven’s mansions* and stand now with angels at the Master’s throne.* There we ask you to remember those who feast your memory* that we may cry to you: Rejoice, O Anthony, our Father.

Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Prokeimenon, Tone 7
Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.

Epistle: Romans 10:1-10; Galatians 5:22-6:2 (NRSV)
Brothers and sisters, my heart’s desire and prayer to God for them is that they may be saved. I can testify that they have a zeal for God, but it is not enlightened. For, being ignorant of the righteousness that comes from God, and seeking to establish their own, they have not submitted to God’s righteousness. For Christ is the end of the law so that there may be righteousness for everyone who believes.

Moses writes concerning the righteousness that comes from the law, that “the person who does these things will live by them.” But the righteousness that comes from faith says, “Do not say in your heart, ‘Who will ascend into heaven?’” (that is, to bring Christ down) “or ‘Who will descend into the abyss?’” (that is, to bring Christ up from the dead). But what does it say? “The word is near you, on your lips and in your heart”

(that is, the word of faith that we proclaim); because if you confess with your lips that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved. For one believes with the heart and so is justified, and one confesses with the mouth and so is saved.

(Galatians 5:22-6:2)
Brothers and sisters, by contrast, the fruit of the Spirit is love, joy, peace, patience, kindness, generosity, faithfulness,
gentleness, and self-control. There is no law against such things. And those who belong to Christ Jesus have crucified the flesh with its passions and desires. If we live by the Spirit, let us also be guided by the Spirit. Let us not become conceited, competing against one another, envying one another.

My friends, if anyone is detected in a transgression, you who have received the Spirit should restore such a one in a spirit of gentleness. Take care that you yourselves are not tempted. Bear one another’s burdens, and in this way you will fulfill the law of Christ.

Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.
verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments.

Gospel: Matthew 8:28-9:1; Luke 6:17-23 (NRSV)

At that time when Jesus came to the other side, to the country of the Gadarenes, two demoniacs coming out of the tombs met him. They were so fierce that no one could pass that way. Suddenly they shouted, “What have you to do with us, Son of God? Have you come here to torment us before the time?” Now a large herd of swine was feeding at some distance from them. The demons begged him, “If you cast us out, send us into the herd of swine.” And he said to them, “Go!” So they came out and entered the swine; and suddenly, the whole herd rushed down the steep bank into the sea and perished in the water. The swineherds ran off, and on going into the town, they told the whole story about what had happened to the demoniacs. Then the whole town came out to meet Jesus; and when they saw him, they begged him to leave their neighborhood. And after getting into a boat he crossed the sea and came to his own town.


(Luke 6:17-23)

At that time, Jesus came down with them and stood on a level place, with a great crowd of his disciples and a great multitude of people from all Judea, Jerusalem, and the coast of Tyre and Sidon. They had come to hear him and to be healed of their diseases; and those who were troubled with unclean spirits were cured. And all in the crowd were trying to touch him, for power came out from him and healed all of them. Then he looked up at his disciples and said:

“Blessed are you who are poor,for yours is the kingdom of God. “Blessed are you who are hungry now, for you will be filled. “Blessed are you who weep now,
    for you will laugh. “Blessed are you when people hate you, and when they exclude you, revile you, and defame you on account of the Son of Man. Rejoice in that day and leap for joy, for surely your reward is great in heaven; for that is what their ancestors did to the prophets.


Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia.


 

5-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Прп. Антонія Печерського, Київського.
Свв. братів-мчч. Франціска, Мутія і Рафаїла, і тих, що з ними, убитих у Дамаску. 10 липня.


ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Коли божественна любов опанувала тебе, преподобний Антонію,* тоді марними почав ти вважати світські принади.* Тому, переселившись зі своєї батьківщини до Святої Гори,* там, посеред отців, як світло засяяв ти чеснотами.* Молися Христові,* якому ти вже з юности послужив,* за просвічення і спасіння душ наших.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Коли ти, Преподобний, розпалився любов’ю до Христа,* тоді зненавидів ти світ – його мудрість і скороминущу славу.* Тому й печеру ти собі викопав* і в ній, немов безтілесний, провадив подвижницьке життя;* через те й сподобився ти від Бога слави безтілесних.* Стоячи з ними перед Христом,* молися, Антонію, за просвічення і спасіння душ наших.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Коли ти, Отче, прийняв* до серця божественну любов,* тоді ввійшов ти до темної печери,* як до весільної світлиці.* Там збагатився ти знанням, що понад розуміння:* бачити майбутнє, як теперішнє,* і всім про це одверто говорити.* Моли Христа,* якому з юности віддався ти, Преподобний,* за просвічення і спасіння душ наших.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Антонію,* молільнику за душі наші.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Чудотворче Антонію!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Блаженний Антонію! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* і ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.

Слава (г. 6): Строге життя твоє і побожні змагання твої спостерігши,* отці Гори Святої, з Божого натхнення,* на рідні землі відослали тебе, кажучи:* Іди, сину, щоб і там через тебе незрячі Бога пізнали.* Повернувшись, отче преподобний Антонію,* ти просвітив усю батьківщину і став начальником збору ченців,* яких ти до Христа привів.* Благай же Господа й за нас,* щоб він захороняв нас від ворогів душ наших* і всім нам подав спасіння.

І нині (догмат г. 4):  Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Будьмо уважні.

Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Будьмо уважні.

Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність.

(Муд. 5, 15-6, 3)

Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання

Будьмо уважні.

Чтець: Мій сину! Коли ти мої слова приймеш і мої заповіді заховаєш у себе, вухом твоїм уважаючи на мудрість, схиляючи до правди твоє серце, о так, коли ти розум зватимеш до себе, з закликом звернешся до розсудку, коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, тоді ти збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога. Господь бо дає мудрість, і з його уст виходить знання й розсудливість. Він для праведних зберігає допомогу; він щит для тих, що ходять чесно. Він стежки правоти пильнує, він береже дорогу своїх вірних. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, прямодушність і всяку путь добру. (Прип. 2, 1-9)

Стихири на стиховні

(г. 4):  Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.

Слава (г. 6): Ревною молитвою і превеликою вірою,* яку ти набув, преподобний Антонію,* ти уподібнився до пророка Іллі.* Він бо з неба стягнув вогонь для спалення жертви,* а ти молитвою з неба вогонь стягнув для приготування й очищення місця,* де бажав спорудити преславний храм Владичиці й Богородиці.* Тому тебе, як співжителя преподобних і спадкоємця пророків звеличуючи, благаємо:* Молися до Христа, щоб спастися душам нашим.

і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.


Тропарі

(г. 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.

(г. 4): Покинувши світову марноту і відрікшися світу,* по-євангельському пішов ти за Христом* і, провівши ангельське життя,* прибув до тихої пристані святої Атонської гори.* Звідтіль, за благословенням отців, прийшов ти на Київські гори* і там у подвигах скінчив життя, просвітивши свою батьківщину;* показавши шлях до царства небесного, багато ченців привів ти до Христа.* Моли його, Антонію преподобний, щоб він спас душі наші.

Слава І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.

Тропар (глас 4): Покинувши світову марноту і відрікшися світу,* по-євангельському пішов ти за Христом* і, провівши ангельське життя,* прибув до тихої пристані святої Афонської гори.* Звідтіль, за благословенням отців, прийшов ти на Київські гори* і там у подвигах скінчив життя, просвітивши свою батьківщину;* показавши шлях до царства небесного, багато ченців привів ти до Христа.* Моли його, Антонію преподобний, щоб він спас душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Спас і мій визволитель,* як Бог, із гробу воскресив землян від узів* і розбив брами адові* та воскрес на третій день, як Владика.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак, глас 8: Віддавши себе Богу,* над усе возлюбленому від юности, преподобний,* Йому від усієї душі в любові послідував ти,* і світа тлінне за ніщо вважаючи, в землі печеру спорядив,* і в ній мужньо супроти затій ворога невидимого подвизався ти,* як світлосяйне сонце, по всі кінці землі засяяв ти.* Тому-то, радіючи, прийшов Ти до небесних хоромів.* I нині, з ангелами владичному престолові предстоячи,* споминай нас, що почитаємо пам’ять твою,* щоб ми звали до Тебе:* Радуйся, Антонію, отче наш.

Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).
Прокімен (глас 7):
Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс. 115,6).

Апостол: (Рм 10,1-10) та (Галатів 5, 22 – 6, 2):
Браття і Сестри, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона нерозважна. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує. Мойсей про праведність, що від закону, пише: той, хто його виконує, буде ним жити. Справедливість же, що від віри, так говорить: не кажи у твоїм серці: хто зійде на небо?, тобто Христа звести додолу, або: хто зійде в безодню?, тобто щоб вивести Христа з мертвих. Що, отже, вона каже? Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці, тобто слово віри, що ми проповідуємо. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.

(Галатів 5, 22 – 6, 2)
Браття і Сестри,  a плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння; лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість. На все це нема закону. Котрі ж Ісус-Христові, розп’яли тіло з його пристрастями та похотями. Коли живемо духом, духом ходімо. Не будьмо суєславні, задиркуваті між собою, завидущі одні одним. Брати! Коли б хто попав у яку провину, ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности; але вважай, щоб і ти не впав у спокусу. Носіте тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа.

Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).
Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому (Пс. 111,1).
Стих: Сильне на землі буде сім’я його (Пс. 111,2).

Євангеліє: (Мт 8,29-9:1) та (Луки 6, 17-23):
Одного разу, коли Ісус прибув на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити? А оподаль від них пасся гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю! І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

Луки 6, 17-23
В той час
став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. Вони прийшли слухПрп.: ати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже. Блаженні голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина чоловічого ради. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.

 Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс. 111,6-7). * Алилуя (х3).