Second Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 1. The Holy Apostle Jude, Brother of the Lord According to the Flesh Matins Resurrectional Gospel 2. Polyeleos Feast. Apostles’ Fast.

Great Vespers and Divine Liturgy

 

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 1

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Rejoice, O you heavens;* sound the trumpets, you foundations of the earth;* cry out with joy, O you mountains.* For behold, Emmanuel has nailed our sins to the Cross;* the Giver of Life has put Death to death;* and the Lover of mankind* has raised up Adam.

In Tone 1

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Most wise and praised Apostle Jude,* your sound has gone out into all the earth,* guiding as lightning to the never-fading Light* those darkened by the delusion of ungodliness.* Since now you are radiant with this Light,* beseech great mercy for our souls!

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Most wise and praised Apostle Jude,* your sound has gone out into all the earth,* guiding as lightning to the never-fading Light* those darkened by the delusion of ungodliness.* Since now you are radiant with this Light,* beseech great mercy for our souls!

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

As if you were a war-chariot of Christ, O wondrous Jude,* you put down the pride of idols.* By the Word of God, you mystically made captivity captive,* and gained life incorruptible, O glorious Apostle.* Since now you delight in this life,* beseech great mercy for our souls!

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

As if you were a war-chariot of Christ, O wondrous Jude,* you put down the pride of idols.* By the Word of God, you mystically made captivity captive,* and gained life incorruptible, O glorious Apostle.* Since now you delight in this life,* beseech great mercy for our souls!

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

You were a disciple of our incarnate God,* O Jude, Apostle of Christ.* You were sent by Him truly as a sheep among wolves,* by your speech turning them away from impiety,* bringing them to piety and a godly understanding of the holy Trinity.* Therefore we praise you.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You were a disciple of our incarnate God,* O Jude, Apostle of Christ.* You were sent by Him truly as a sheep among wolves,* by your speech turning them away from impiety,* bringing them to piety and a godly understanding of the holy Trinity.* Therefore we praise you.

In Tone 8, Glory…

You received openly the grace of the divine Spirit, O Apostle Jude,* as a participant in the sacred choir of the Apostles.* When the fiery breath came down from heaven,* breathing forth with a tongue of fire,* you utterly consumed the thorns of idolatry.* O Preacher, entreat Christ God that our souls may be saved!

In Tone 1, Now…

Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place.* She opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!

Readings: Jude 1-10; Jude 11-16; Jude 17-25

Aposticha, In Tone 1

O Christ, by Your passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen,* granting great mercy to the world.

In Tone 2, Glory…

You are wondrous indeed, O Apostle Jude!* You were filled with divine zeal,* burning with ardour for the almighty God,* Who revealed you to be filled with divine miracles.* You possessed a wondrous passion,* and obtained a reverent manner through God-like action.* Therefore you are exalted and dwell with the Angels on high.* Since you behold God, pray to the Word, Christ our God,* that He may grant us great mercy!

Now…

We now behold a new wonder,* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you, and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.

Troparia, In Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.

In Tone 1, Glory…

As we know you to be Christ’s relative* and a steadfast martyr,* O Jude, we praise you with sacred hymns.* You trampled on error and kept the faith.* And so on this day as we feast your memory* through your prayers, O apostle,* we receive release from our sins.

Now…

O Holy Tabernacle, when Gabriel cried out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him who dwelt in you!* Glory to Him who came forth from you!* Glory to Him who has set us free* through your life-giving birth!

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.

Troparion, Tone 1: As we know you to be Christ’s relative* and a steadfast martyr,* O Jude, we praise you with sacred hymns.* You trampled on error and kept the faith.* And so on this day as we feast your memory* through your prayers, O apostle,* we receive release from our sins.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 1: You arose in glory from the tomb* and with Yourself You raised the world.* All humanity acclaims You as God,* and death has vanished.* Adam exults, O Master,* and Eve, redeemed now from bondage, cries out for joy:* “You are the One, O Christ, Who offer resurrection to all.”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: O Jude, because of your solid mind* you were shown to be a chosen disciple and firm pillar of the Church of Christ.* You proclaimed to the nations His holy word* teaching them to believe in the one God* from Whom you received glory and the gift of healing* to cure the ills of those who flee to you,* O apostle, worthy of all praise.

Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)

Prokeimenon, Tone 8
Their utterance has gone forth into all the earth, and their word unto the ends of the world. (Psalm 18:5)

Epistle: Romans 2:10-16 (NRSV)
Brothers and Sisters,
glory and honor and peace for everyone who does good, the Jew first and also the Greek. For God shows no partiality. All who have sinned apart from the law will also perish apart from the law, and all who have sinned under the law will be judged by the law. For it is not the hearers of the law who are righteous in God’s sight, but the doers of the law who will be justified. When Gentiles, who do not possess the law, do instinctively what the law requires, these, though not having the law, are a law to themselves. They show that what the law requires is written on their hearts, to which their own conscience also bears witness; and their conflicting thoughts will accuse or perhaps excuse them on the day when, according to my gospel, God, through Jesus Christ, will judge the secret thoughts of all.

Jude 1:1-10 (NRSV)
Jude, a servant of Jesus Christ and brother of James, to those who are called, who are beloved in God the Father and kept safe for Jesus Christ: May mercy, peace, and love be yours in abundance. Beloved, while eagerly preparing to write to you about the salvation we share, I find it necessary to write and appeal to you to contend for the faith that was once for all entrusted to the saints. For certain intruders have stolen in among you, people who long ago were designated for this condemnation as ungodly, who pervert the grace of our God into licentiousness and deny our only Master and Lord, Jesus Christ.

Now I desire to remind you, though you are fully informed, that the Lord, who once for all saved a people out of the land of Egypt, afterward destroyed those who did not believe. And the angels who did not keep their own position, but left their proper dwelling, he has kept in eternal chains in deepest darkness for the judgment of the great day. Likewise, Sodom and Gomorrah and the surrounding cities, which, in the same manner as they, indulged in sexual immorality and pursued unnatural lust, serve as an example by undergoing a punishment of eternal fire.

Yet in the same way these dreamers also defile the flesh, reject authority, and slander the glorious ones. But when the archangel Michael contended with the devil and disputed about the body of Moses, he did not dare to bring a condemnation of slander against him, but said, “The Lord rebuke you!” But these people slander whatever they do not understand, and they are destroyed by those things that, like irrational animals, they know by instinct.

Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.
verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)
verse: The heavens shall confess our wonders, O Lord, and Your truth in the church of the saints. (Psalm 88:6)

Gospel: Matthew 4:18-23 (NRSV)
At that time,
when Jesus walked by the Sea of Galilee, he saw two brothers, Simon, who is called Peter, and Andrew his brother, casting a net into the sea—for they were fishermen. And he said to them, “Follow me, and I will make you fish for people.” Immediately they left their nets and followed him. As he went from there, he saw two other brothers, James son of Zebedee and his brother John, in the boat with their father Zebedee, mending their nets, and he called them. Immediately they left the boat and their father, and followed him. Jesus went throughout Galilee, teaching in their synagogues and proclaiming the good news of the kingdom and curing every disease and every sickness among the people.

John 14:21-24 (NRSV)
The Lord said to his disciples, they who have my commandments and keep them are those who love me; and those who love me will be loved by my Father, and I will love them and reveal myself to them.” Judas (not Iscariot) said to him, “Lord, how is it that you will reveal yourself to us, and not to the world?” Jesus answered him, “Those who love me will keep my word, and my Father will love them, and we will come to them and make our home with them. Whoever does not love me does not keep my words; and the word that you hear is not mine, but is from the Father who sent me.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1).*  Their utterance has gone forth into all the earth,* and their word unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)


2-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Прп. Висаріона, чудотврця. Св. ап. Юди, брата Господнього.. 19 червня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Звеселіться небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець, Адама воскресив.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Як нам назвати тебе, Апостоле:* Небом? – бо славу визнавав ти Божу.* Рікою? – бо створіння ти напоюєш таїнственно.* Зорею, що опромінює Церкву?* Чашею, що виточує святий напій?* Назвемо тебе найближчим другом Христовим та співмешканцем безтілесних!* Молися за спасіння душ наших.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Ти, славний апостоле Юдо,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Покинувши все туземне,* за Христом пішов ти, апостоле Юдо* і, прийнявши Святого Духа,* ти був ним посланий навчати народи, що загибали,* і навертати людей до світла богопізнання.* Звершивши ж подвиги божественних твоїх страждань і всяких мук,* ти Богові віддав свою душу.* Моли його, Угоднику, щоб подав нам велику милість.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Розлилась благодать з твоїх уст, славний апостоле Юдо* і став ти світильником Христової Церкви,* навчаючи духовних овець вірувати* в Тройцю єдиносущну в єдинім Божестві.

Слава (г. 8): Ти явно прийняв благодать Святого Духа* і став співучасником святого апостольського хору, Юдо апостоле.* Тому вдихнув ти вогненне дихання,* що з неба колись зійшло у вигляді вогненного язика,* і попалив тернину поганського безбожжя.* Моли Христа Бога, Проповіднику,* щоб спаслися душі наші.

І нині  (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: Соборного послання Юдового читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові: хай милосердя, мир і любов вам примножиться! Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа. Я хочу нагадати вам, − хоч знаєте все, − що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували. І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня. Так само Содом і Гоморра з сусідніми містами, − які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, − лежать як приклад, скарані вічним вогнем. Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя. І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», − то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, − те їх погубляє. (Юди. 1, 1-10)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Соборного послання Юдового читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули. Вони − підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням; люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки. Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих, щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні». Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи. (Юди 1, 11-16)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Соборного послання Юдового читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних». Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу. Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом. Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості, єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого − слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь. (Юди, 1, 17-25)


Стихири на стиховні
(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слава (г. 8): Сповнившись божественного духа, чудний апостоле Юдо,* вельми ревнивий був ти за Бога вседержителя,* який показав тебе повним божественних чудес,* бо маючи чудну ревнивість, ти життям своїм осягнув досконалість.* Тому, бувши на висотах і вселившись з небесними хорами,* молися, Боговидче, Слову, Христові Богові нашому,* щоб нас обдарував великою милістю.

I нині: Діво Пречиста, що невимовно зачала тілом Бога!* Мати Бога вишнього!* Прийми мольби твоїх слуг, Всенепорочна,* даючи всім прощення гріхів.* Прийнявши нині наші благання,* моли,* щоб усі ми спаслися.

Тропарі
(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.

Слава (г. 1): Знаючи тебе, Юдо, як Христового родича,* побожно славимо як мученика непохитного,* який переміг обман і віру зберіг;* тому вшановуючи сьогодні твою всесвяту пам’ять,* за молитвами твоїми прощення гріхів приймаємо.

I нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!

Тропар (г. 1): Знаючи тебе, Юдо, як Христового родича,* побожно славимо як мученика непохитного,* який переміг обман і віру зберіг;* тому вшановуючи сьогодні твою всесвяту пам’ять,* за молитвами твоїми прощення гріхів приймаємо.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 1): Воскрес Ти у славі як Бог із гробу* і світ із Собою воскресив;* людське єство Тебе, як Бога, оспівує* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва нині, з узів визволившись, радіє, взиваючи:* Ти, Христе, Той, Хто всім подає воскресіння.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 2): Сильним умом, як вибраний ученик явився ти,* і як стовп непоборний Церкви Христової поганам проповідував ти слово Христове,* навчаючи вірувати в єдине божество.* Ним прославлений, прийняв ти дар оздоровлень,* зціляючи недуги тих, що до тебе прибігають, апостоле Юдо всехвальний.

Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).

Прокімен, глас 8: 
На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс.18,5).

Апостол: (Рм 2,10-16):
Браття і Сестри, слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові, бо Бог не вважає на особу. Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом. Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються. Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, – в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.

Юд. 1, 1-10.
Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаний, любим у Бозі Отці і збереженим для Ісуса Христа: хай милосердя, мир і любов будуть у вас повні. Мої любі, я пильно старався писати вам про наше спільне спасіння і вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. Бо до вас крадькома вдерлися деякі людці, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які з благодаті Бога нашого роблять розпусту і відрікаються від нашого єдиного Владики й Господа Ісуса Христа. Хочу нагадати вам, хоч знаєте все, що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом видав на погибіль тих, які не вірували. І ангелів, що не зберегли свого достоїнства й покинули житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня. Так само Содома й Гомора з сусідніми містами, які, подібно до них, були запродалися розпусті і протиприродній похоті, лежать як приклад, скарані вічним огнем. Отак і ці, також у маячінні, бруднять тіло, відкидають владицтво і зневажають світлості. І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, але сказав: нехай тебе Господь судить, ції зневажають те, чого не знають; а те, що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, те їх губить.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48).
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).
Стих: Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс. 88,6).

Євангеліє: (Мт 4,18-23):
Ідучи попри Галилейське море, Ісус побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: “Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.” І ті негайно кинули сіті й пішли за ним. Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили свої сіті, і їх покликав. Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за ним. І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі.

Йо.14, 21-24.
Хто має мої заповіді й береже їх, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець любитиме, і я його любитиму, і об’явлюся йому. Юда ж, не Іскаріот, каже йому: Господи, як воно, що ти не світові, а нам об’явишся? Ісус озвався до нього й мовив: Коли хто мене любить, слово моє берегтиме, і Отець мій буде його любити, і ми прийдемо до нього, і в ньому зробимо оселю. Хто ж мене не любить, слів моїх не береже. Слово, що ви чуєте, не моє, але Отця, який послав мене.

Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).