32nd Sunday after Pentecost – Sunday of Zacchaeus; Octoechos Tone 3; The Three Holy and Great Hierarchs: Basil the Great, Gregory the Theologian and John Chrysostom; and the Holy Priest-Martyr Hippolytus (235) All-Night Vigil Feast. Matins Resurrectional Gospel 3.  Great Vespers and Divine Liturgy

A day when the faithful are highly encouraged to participate in the Divine Liturgy.

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 3
10. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

By Your cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.

9. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.

8. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.

7. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We adore Your precious cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.

In Tone 4
6. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Let us glorify the three great preachers of the Trinity,* the instruments of grace and harps of the Spirit,* renowned trumpets of divine preaching* who thundered awesome wonders which were revealed from on high.* John, Basil, and Gregory made known the glory of God* to the ends of the earth.

5. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Let us worthily venerate the defenders of the Trinity.* They are the three apostles added to the Twelve.* They are rivers which overflowed living waters out of Eden.* They nourished the face of the earth with life-giving divine waters .* They are the basic elements of nature,* fashioning not creation but the true faith.

4. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The prophet spoke of them, saying:* No one who lives or speaks has not heard their voices,* for the famous and excellent works of these sublime and wise teachers* have spread through all the earth and sea.* By their divine laws the ends of the earth are joined together* and preserved in the one true faith.

In Tone 2
3. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

With what praiseworthy crowns shall we crown the teachers,* distinct in body but joined together in the Spirit?* They are the God-bearing defenders of the Trinity, the triad of ministers,* the luminaries who enlighten the world, and pillars of the Church.* Because they conquered all,* Christ our God mercifully gave them crowns of glory.

2. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

With what songs of joy shall we crown the God-bearing mystics and preachers?* They were the most outstanding theologians of the true faith:* Basil the Great who revealed truths about God;* the sublime theologian Gregory, and John the Golden-mouthed.* They are fittingly glorified by the Trinity,* the Lord who grants His great mercy.* With what praiseworthy words shall we honour the holy bishops?* They were comparable to the apostles in rank and gifts through grace.* They defeated heresy and were sanctifiers by word and deed.* They were Christ-like shepherds in the faith.* They were earthly angels and heavenly men.* They were honoured by the Lord of glory,* by Christ who grants His great mercy.

1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

With what praiseworthy crowns* shall we crown John the Golden-mouthed, Basil, and Gregory?* They are precious vessels of the Spirit* and firm defenders of the faith,* pillars of the Church, the foundation of the faithful, and comfort of sinners.* We honour them as wellsprings which overflow,* refreshing our souls with water.* They ask forgiveness for our sins and great mercy for us.

In Tone 6, Glory…
Let us extol today those mystical trumpets of the Spirit,* the God-mantled Fathers,* who, speaking of divine things,* sang a unifying hymn in the midst of the Church:* teaching that the Trinity is One,* not differing in substance or Godhead;* refuting Arius and contending for the true faith;* and who always intercede with the Lord* to have mercy on our souls.

In Tone 3, Now…
O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the Incarnate God* who, without a mother, was born of a Father before all ages?* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother,* intercede with Him to save the souls* of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.

Readings: (1) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (2) Deuteronomy 10:14-21; (3) Wisdom 3:1-9

Lytia, In Tone 2
Come, let us praise the earthly trinity of holy bishops* who are ministers of the heavenly Trinity:* Basil, whose name means the kingdom;* Gregory, called the Theologian; and John, the Golden-mouthed.* They are the abyss of those who searched into the wisdom of the Spirit.* They are likened to ocean currents* and ever-flowing wellsprings of leaping and living water.* They are known as elegant pearls and earthly beacons,* the rudders of the Church and trees that produce the most splendid fruit,* the stewards of grace and mouth of Christ.* They are defenders of the Trinity* by whom they were directly enlightened.* They pray unceasingly for our souls.

Let us faithfully praise the flaming coals of the divine Fire,* for we have been illumined by them.* They became inflamed by being united to Him,* and they became luminaries for the world.* They showed themselves to be living strength for the lowly.* In faith they devoutly preached the Father, Son, and Holy Spirit.* Let us also cry out to them:* Rejoice, O three preachers of the Trinity.

In Tone 6
O Holy Trinity, worthy of adoration,* glory to Your wise plan of salvation,* for You have given three great luminaries to us.* They enlighten us by the light of their knowledge of You,* they inspire us by their teachings,* and they shine with the radiance* of your precious desires for our salvation.* Through them the whole world has been enriched with the light of understanding;* it radiates with Your glory and hastens to Your blessed kingdom.* Since You are an all-generous God, O Holy Trinity,* be attentive to their prayers in our behalf* and save our souls, O Lord and Lover of mankind.

Glory…
Having come together with songs of praise, O lovers of feasts,* let us praise the bishops of Christ* and the glory of the Fathers,* the pillars of the faith,* the teachers and defenders of the faithful.* Let us cry out to them:* Rejoice, O luminary of the Church and immutable pillar, O wise Basil.* Rejoice, O heavenly mind and great hierarch, Gregory the Theologian.* Rejoice, O golden-voiced John, splendid preacher of penance.* O thrice-blessed Fathers, never cease to pray to Christ* in behalf of those who with faith and love* observe your sacred and sublime feast.

Now …
Having come together with songs of praise, O lovers of feasts,* let us extol the boast of virgins and the joy of angels,* the only Theotokos and the strength of believers.* Let us all cry out to her:* Rejoice, O pure virgin Mother,* splendorous luminary and gate of heaven.* Rejoice, O sacred tabernacle and all-pure One* who contained God with your womb.* Rejoice, for without exception you are higher than all the heavenly powers.* Therefore, O Lady and virgin Mother,* do not cease to protect your servants* who in faith and love extol you at all times,* and who bow down to your holy and pure birth-giving.

Aposticha, In Tone 3
O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.

In Tone 2, Glory…
Today the souls of mortals are elevated above earthly things.* Today they become heavenly beings as the commemorate the saints.* The gates of heaven are opened for us,* and the ways of the Lord are made known to us.* Tongues extol His miracles* and proclaim the words of the Word.* Let us also cry out to the Saviour:* Glory to You, O Christ God,* because through them there has been peace for the faithful.

Now…
We now behold a new wonder,* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you, and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.

Troparia, In Tone 1
Rejoice, Mother of God, Virgin Mary full of grace!* The Lord is with you.* Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.* For you have borne Christ, the Saviour and Redeemer of our souls. (2)

In Tone 4
As equals to the apostles in the way you lived* and teachers of the whole world* intercede with the Master of all to grant peace to the world,* and, to our souls, great mercy. (2)

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Troparion, Tone 4: As equals to the apostles in the way you lived* and teachers of the whole world,* intercede with the Master of all* to grant peace to the world,* and to our souls great mercy.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: You received Your inspired and steadfast preachers, Your chief teachers* into the enjoyment of Your good things and into repose.* You who alone glorify Your saints,* accepted their labours and death* more gladly than any holocaust.

Prokeimenon, Tone 3
Sing to our God, sing; sing to our King, sing.
verse: Clap your hands, all you nations; shout unto God with the voice of joy. (Psalm 46:7,2)

Prokeimenon, Tone 8
Their utterance has gone forth into all the earth,* and their words unto the ends of the world. (Psalm 19:5)

Epistle: 1 Timothy 4:9-15 (NRSV)
Timothy my son,
the saying is sure and worthy of full acceptance. For to this end we toil and struggle, because we have our hope set on the living God, who is the Savior of all people, especially of those who believe. These are the things you must insist on and teach. Let no one despise your youth, but set the believers an example in speech and conduct, in love, in faith, in purity. Until I arrive, give attention to the public reading of scripture, to exhorting, to teaching. Do not neglect the gift that is in you, which was given to you through prophecy with the laying on of hands by the council of elders. Put these things into practice, devote yourself to them, so that all may see your progress.

Hebrews 13:7-16 (NRSV)
Brothers and sisters,
remember your leaders, those who spoke the word of God to you; consider the outcome of their way of life, and imitate their faith. Jesus Christ is the same yesterday and today and forever. Do not be carried away by all kinds of strange teachings; for it is well for the heart to be strengthened by grace, not by regulations about food, which have not benefited those who observe them. We have an altar from which those who officiate in the tent have no right to eat. For the bodies of those animals whose blood is brought into the sanctuary by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp. Therefore Jesus also suffered outside the city gate in order to sanctify the people by his own blood. Let us then go to him outside the camp and bear the abuse he endured. For here we have no lasting city, but we are looking for the city that is to come. Through him, then, let us continually offer a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that confess his name. Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.

Alleluia, Tone 3
verse: In You, O Lord, have I hoped that I may not be put to shame for ever.
verse: Be a protector unto me, O God, and a house of refuge to save me. (Psalm 30:2,3)
verse: God is glorified in the assembly of the saints. (Psalm 89:6)

Gospel: Luke 19:1-10 (NRSV)
At that time Jesus entered Jericho and was passing through it. A man was there named Zacchaeus; he was a chief tax collector and was rich. He was trying to see who Jesus was, but on account of the crowd he could not, because he was short in stature. So he ran ahead and climbed a sycamore tree to see him, because he was going to pass that way. When Jesus came to the place, he looked up and said to him, “Zacchaeus, hurry and come down; for I must stay at your house today.” So he hurried down and was happy to welcome him. All who saw it began to grumble and said, “He has gone to be the guest of one who is a sinner.” Zacchaeus stood there and said to the Lord, “Look, half of my possessions, Lord, I will give to the poor; and if I have defrauded anyone of anything, I will pay back four times as much.” Then Jesus said to him, “Today salvation has come to this house, because he too is a son of Abraham. For the Son of Man came to seek out and to save the lost.”

Matthew 5:14-19 (NRSV)
The Lord said to his disciples: “You are the light of the world. A city built on a hill cannot be hid. No one after lighting a lamp puts it under the bushel basket, but on the lampstand, and it gives light to all in the house. In the same way, let your light shine before others, so that they may see your good works and give glory to your Father in heaven.

“Do not think that I have come to abolish the law or the prophets; I have come not to abolish but to fulfill. For truly I tell you, until heaven and earth pass away, not one letter, not one stroke of a letter, will pass from the law until all is accomplished. Therefore, whoever breaks one of the least of these commandments, and teaches others to do the same, will be called least in the kingdom of heaven; but whoever does them and teaches them will be called great in the kingdom of heaven.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 32:1)

 


32-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Свв. трьох святителів, великих архиєреїв, Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого.
Св. свщмч. Іполита. 30 січня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хресту твоєму чесному поклоняємось, Христе,* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо твоєю раною ми всі зцілилися.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Достойно вшануймо трьох великих проповідників Тройці:* Івана, Василія і Григорія.* Вони бо органи благодаті* і гуслі Духа,* славнозвісні сурми благовістя* і голоси громів великих* та могутніх з неба,* що по всій землі проповідують* славу Божу.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Достойно вшануймо трьох великих проповідників Тройці:* Івана, Василія і Григорія.* Вони бо органи благодаті* і гуслі Духа,* славнозвісні сурми благовістя* і голоси громів великих* та могутніх з неба,* що по всій землі проповідують* славу Божу.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Похвалімо хоровими співами* органів Святого Духа,* справжніх сурем і проповідників Слова,* бо ми йдемо за їхніми догматичними навчаннями.* Просімо їх,* бо вони мають сміле уповання на Господа,* щоб він завжди подавав* вселенній довготривалий мир,* а нам усім – прощення гріхів.

3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2, подібний: Якими похвальними): Якими похвальними вінками завінчаємо Учителів?* Вони, хоч і роз’єднані тілом, але з’єднані духом,* богоносні захисники і служителі єдиносущої Тройці,* осяйні світила вселенної, стовпи Церкви.* їх то, як переможців, вінками слави вінчає Христос Бог наш,* що має велику милість.

2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Якими похвальними вінками завінчаємо Учителів?* Вони, хоч і роз’єднані тілом, але з’єднані духом,* богоносні захисники і служителі єдиносущої Тройці,* осяйні світила вселенної, стовпи Церкви.* їх то, як переможців, вінками слави вінчає Христос Бог наш,* що має велику милість.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Якими похвальними вінками увінчаємо Золотоустого,* і разом з Василієм Григорія?* Вони – достойні оселі Духа,* несхитні захисники віри, стовпи Церкви, утвердження вірних,* утіха всім грішним,* джерела водоточні, з яких зачерпнувши,* відчуваємо насолоду в душах наших,* благаючи прощення гріхів і великої милости.

Слава: (г. 6): Прославмо нині богоносних Отців, сурми Духа,* що заграли посеред Церкви гармонійну пісню богослов’я про єдину, незмінну природу й божество Тройці,* переможців Арія і захисників правовір’я.* Вони завжди до Господа моляться,* щоб помилувані були душі наші.

І нині  (догмат г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що православно визнають тебе, як Богородицю.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю. (Втор. 1, 8-17)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Того часу сказав Мойсей до синів Ізраїля: Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог наш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись. Він твоя слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. (Втор. 10, 14-21)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)

Стихири на Литії

(г. 2): Прийдіть,* поклонники небесної Тройці,* прославмо на землі трьох святих ієрархів:* Василія, що носить царське ім’я,* Григорія визначного в богослов’ї,* та Івана, що є справжнім символом благодаті.* Вони збагнули глибину мудрости Духа,* вони – морські течії, повноводні джерела, живі водограї,* грайливі самоцвіти, земні світила, керманичі Церкви,* рясні добрими плодами дерева, давальники ласки,* уста Христові й оборонці Святої Тройці, яка їх прямо просвічує,* і повсякчасні молільники за душі наші.

Прославмо вірно* осяйні оті спалахи невгасного вогню,* що нас просвічують.* Бо в ньому розжарені, вони стали світильниками світу,* виявилися життєвою силою для слабких* і явно та побожно проповідували Отця, і Сина, і Святого Духа.* Тому заспіваймо їм:* Радуйся, Пресвятої Тройці трійце богомудра!

Слава і нині (г. 6) Зібравшись, вірні,* похвальними піснями оспівуймо дівственну красу* і радість духа, єдину Богородицю,* вірних несхитну охорону,* і кажімо: Радуйся, Мати Діво чиста,* промінний світильнику і двері небесні!* Радуйся, Всечиста, кивоте священний,* бо ти Бога помістила в своєму лоні!* Радуйся, незрівнянно вища від усіх небесних хорів!* Тим-то, Мати непорочна і владичице,* не переставай охороняти твоїх слуг,* які постійно з вірою й любов’ю тебе оспівують і поклоняються* твоєму безсіменному народженню.

Стихири на стиховні
 (г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.

 Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук* і, як Бог, дав вічне життя і велику милість.

 Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!

Слав: (г. 2): Сьогодні, в пам’ять Святителів,* душі вірних підносяться від землі до небес,* бо брами неба відчиняються і нам дається Господнє навчання:* словами проповідується Слово,* і мовами оспівуються його чудеса.* Ми ж до Спаса кличемо* Слава тобі, Христе Боже,* що через них прийшов для вірних мир.

I нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене − це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину, носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.


Тропарі
(г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

(г. 4): Як рівноапостольні і вселенної вчителі,* моліть Владику всіх, щоб мир дарував вселенній* і душам нашим велику милість. (2 р.)

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.

Тропар (глас 4): До апостолів подібні і вселенної вчителі,* Владику всіх моліте,* щоб мир вселенній дарував* і душам нашим велику милість.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 3): Воскрес Ти нині з гробу, Щедрий,* і нас візвів із брам смерти;* нині Адам веселиться і радіє Єва,* разом же і пророки з патріярхами безустанно оспівують* божественну могутність влади Твоєї.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 2): Священних і боговісних проповідників,* найвищих учителів, Господи, прийняв Ти в насолоду дібр Твоїх і в упокій,* труди бо їх і смерть прийняв Ти вище всяких плодів,* єдиний, що прославляєш святих Твоїх.

Прокімен (глас 3):
Співайте Богові нашому, співайте;* співайте цареві нашому, співайте (Пс 46,7).
Стих: Всі народи, заплещіть руками, кликніть до Бога голосом радости (Пс 46,2).

Прокімен (глас 8): На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).

Апостол: (1Тм 4,9-15):
Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір’я гідне. На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. Це наказуй і навчай. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.

Євреїв 13, 7-16.
Браття і Сестри, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

Алилуя (глас 3):
Стих: На Тебе, Господи, уповав, щоб не осоромитись навіки (Пс 30,2).
Стих: Будь мені Богом захисником і домом пристановища, щоб спасти мене (Пс 30,3).
Стих: Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс.88,6).

Євангеліє: (Лк 19,1-10):
У той час, увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто). А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий. Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.” І зліз той швидко і прийняв його радо. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.” А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.” Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”

Матея 5, 14-19.
Сказав Господь своїм учням: Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі. Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити. Істинно бо кажу вам: доки мине небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться. Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у царстві небеснім. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у царстві небеснім.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі, * правим належить похвала (Пс. 32,1). * Алилуя (х3).