The Holy Theophany of Our Lord, God and Saviour Jesus Christ

Feast of our Lord. Holy Day of Obligation. Great Vespers with the Divine Liturgy of St. Basil the Great for the Feast of Theophany is celebrated in the late afternoon or early evening on January 5. The Great Blessing of the Water is taken after the Prayer Behind the Ambon. The Divine Liturgy of St. John Chrysostom is celebrated in the morning on January 6. The Great Blessing of the Water is taken after the Prayer Behind the Ambon.

Wednesday Evening

Great Vespers with the Divine Liturgy of St. Basil the Great

Kathisma Reading

Blessed is the man… is sung.

At Psalm 140

In Tone 2

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

The Forerunner beheld our Enlightenment,* Who has brought light to all mankind,* draw near for baptism:* and he rejoiced in soul while his hand trembled.* And he showed Him to the people, saying:* “Behold, the Redeemer of Israel,* Who sets us free from corruption.”* O sinless Christ our God, glory to You.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

The Forerunner beheld our Enlightenment,* Who has brought light to all mankind,* draw near for baptism:* and he rejoiced in soul while his hand trembled.* And he showed Him to the people, saying:* “Behold, the Redeemer of Israel,* Who sets us free from corruption.”* O sinless Christ our God, glory to You.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The hosts of angels were filled with fear,* as they saw our Deliverer baptized by a servant* and receiving witness through the coming of the Spirit.* And the Father’s voice was heard from on high:* “He upon Whom the Forerunner lays his hand,* the same is My beloved Son in Whom I am well pleased.”* O Christ our God, glory to You.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

The hosts of angels were filled with fear,* as they saw our Deliverer baptized by a servant* and receiving witness through the coming of the Spirit.* And the Father’s voice was heard from on high:* “He upon Whom the Forerunner lays his hand,* the same is My beloved Son in Whom I am well pleased.”* O Christ our God, glory to You.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The streams of the Jordan received You Who are the fountain,* and the Comforter descended in the form of a dove.* He Who bowed the heavens, bowed His head,* and the clay cried aloud to Him that formed him:* “Why do You command of me what lies beyond my power?* For I have need to be baptized of You.”* O sinless Christ our God, glory to You.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The streams of the Jordan received You Who are the fountain,* and the Comforter descended in the form of a dove.* He Who bowed the heavens, bowed His head,* and the clay cried aloud to Him that formed him:* “Why do You command of me what lies beyond my power?* For I have need to be baptized of You.”* O sinless Christ our God, glory to You.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Wishing to save man gone astray,* You have not disdained to clothe Yourself in the form of a servant.* For it befitted You, as Master and God,* to take upon Yourself our nature for our sakes.* For You, O Deliverer, have been baptized in the flesh,* making us worthy of forgiveness.* Therefore, we cry to You:* “O Christ our God and Benefactor, glory to You.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Wishing to save man gone astray,* You have not disdained to clothe Yourself in the form of a servant.* For it befitted You, as Master and God,* to take upon Yourself our nature for our sakes.* For You, O Deliverer, have been baptized in the flesh,* making us worthy of forgiveness.* Therefore, we cry to You:* “O Christ our God and Benefactor, glory to You.

Glory… Now…

You have bowed Your head before the Forerunner* and have crushed the heads of the dragons.* You have descended into the waters,* and have given light to all things,* that they may glorify You, O Saviour,* the Enlightenment of our souls.

Prokeimenon

of the day

Readings

Genesis 1: 1-13

Exodus 14: 15-18, 21-23, 27-29

Exodus 15: 22- 16: 1

Then the priest intones the entire text of the following Troparion in Tone 5:

O Creator of the world, You have appeared in the world to give light to those that sit in darkness. Glory to You who love mankind.

When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion:

To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

Then the priest intones the following verses of Psalm 66 (67), and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse.

God, be merciful to us and bless us; make the light of Your face shine upon us and have mercy on us. That we may know Your way upon earth, Your salvation among all nations.

Response: To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

Let the peoples give praise to You O God, may all the peoples give praise to You. Let the nations be glad and rejoice, for You will judge the peoples with justice and guide the nations on earth.

Response: To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

Let the peoples give praise to You, O God, may all the peoples give praise to You.

Response: To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

The earth has yielded her fruit; may God, our God, bless us. May God bless us, and let all the ends of the earth fear Him.

Response: To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Response: To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

Then the priest intones the first half of the Troparion:

O Creator of the world, You have appeared in the world.

And we conclude:

To give light to those that sit in darkness.* Glory to You who love mankind.

 

Joshua the Son of Nun 3:7-8, 15-17

The Fourth Book of Kings (2 Kings) 2:6-14

The Fourth Book of Kings (2 Kings) 5:9-14

Then the priest intones another Troparion in Tone 6:

In the greatness of Your compassion You have revealed Yourself, O our Saviour, to sinners and publicans. For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion:

For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

Then the priest intones the following verses of Psalm 92 (93), and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse.

The Lord is King; He is clothed with beauty; the Lord is clothed with strength and has girded Himself. For He has established the world which shall not be shaken.

Response: For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

Your throne is prepared from of old; You are from everlasting.

Response: For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

The floods have lifted up, O Lord; the floods have lifted up their voices. The floods shall lift up their breakers with the noise of many waters.

Response: For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

Response: For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

Wonderful are the surging waves of the sea; wonderful is the Lord on high. Your testimonies have become exceedingly credible; holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

Response: For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Response: For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

Then the priest intones the first half of the Troparion:

In the greatness of Your compassion You have revealed Yourself, O our Saviour, to sinners and publicans.

And we conclude:

For where should Your light have shone if not on those who sit in darkness? Glory to You.

 

Isaiah 1:16-20

Genesis 32:1-10

Exodus 2:5-10

Judges 6:36-40

The Third Book of Kings (1 Kings) 18:30-39

The Fourth Book of Kings (2 Kings) 2:19-22

Isaiah 49:8-15

Small Litany

Trisagion

Prokeimenon, Tone 3

The Lord is my light and my Saviour* whom shall I fear (whom shall I fear).

verse: The Lord is the protector of my life; of whom shall I be afraid.

Epistle

1 Corinthians: 9: 19-27

Alleluia, Tone 4

verse: My heart erupts with a goodly theme; I address my words to the king.

verse: You are the most splendidly beautiful of men.

Gospel

Luke 3: 1-18

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify Christ the King, baptized in the Jordan.

and the Irmos: Every tongue is at a loss to praise you as is your due, O Mother of God. Even a spirit from above is filled with dizziness when seeking to sing your praises. But since you are good accept our faith, for you know well our love inspired by God. For it is you who protect all Christians; therefore, we magnify you.

Communion Verse

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. Alleluia. (3)

The Great Blessing of the Waters on Theophany

Immediately after the Prayer behind the Ambon, the clergy go in procession, with lights and incense, to the place where the Blessing of the Waters is to be held, the priest holding in his hand the Precious Cross. Meanwhile, the following stichera are sung:

Troparia, Tone 8

The Lord’s voice cries out over the waters saying:* “Come, all of you, and receive the Spirit of wisdom,* the Spirit of understanding,* the Spirit of the fear of God,* from Christ Who is made manifest.” Thrice.

Today the nature of the waters is sanctified,* and the Jordan is parted in two;* it holds back the stream of its own waters,* seeing the Master wash Himself. Twice.

O Christ the King, You have come to the river as a man,* and in Your goodness You hasten to receive the baptism of a servant* at the hands of the Forerunner, for the sake of our sins,* O You Who love mankind. Twice.

Glory… Now…

At the voice of one crying in the wilderness, “Prepare ye the way of the Lord”,* You have come, O Lord, taking the form of a servant,* and You Who knows no sin asked for baptism.* The waters saw You and were afraid;* the Forerunner was seized with trembling, and cried aloud, saying:* “How shall the lamp illuminate the Light?* How shall the servant set his hand upon the Master?* O Saviour Who takes away the sin of the world, sanctify both me and the waters.”

 

Reading I

Deacon: Wisdom!

Reader: A reading from the prophecies of Isaiah.

Deacon: Let us be attentive!

Reader: Thus says the LORD: The wilderness and the desert will be glad, and the Arabah will rejoice and blossom; like the crocus it will blossom profusely and rejoice with rejoicing and shout of joy. The glory of Lebanon will be given to it, the majesty of Carmel and Sharon. They will see the glory of the LORD, the majesty of our God. Encourage the exhausted, and strengthen the feeble. Say to those with anxious heart, “Take courage, fear not. Behold, your God will come with vengeance; the recompense of God will come, but He will save you.” Then the eyes of the blind will be opened and the ears of the deaf will be unstopped. Then the lame will leap like a deer, and the tongue of the mute will shout for joy. For waters will break forth in the wilderness and streams in the Arabah. The scorched land will become a pool and the thirsty ground springs of water; in the haunt of jackals, its resting place, grass becomes reeds and rushes. A highway will be there, a roadway, and it will be called the Highway of Holiness. The unclean will not travel on it, but it will be for him who walks that way, and fools will not wander on it. No lion will be there, nor will any vicious beast go up on it; these will not be found there. But the redeemed will walk there, and the ransomed of the LORD will return and come with joyful shouting to Zion, with everlasting joy upon their heads. They will find gladness and joy, and sorrow and sighing will flee away. (35:1-10)

 

Reading II

Deacon: Wisdom!

Reader: A reading from the prophecies of Isaiah.

Deacon: Let us be attentive!

Reader: Thus says the LORD: “Every one who thirsts, come to the waters; and you who have no money come, buy and eat. Come, buy wine and milk without money and without cost. Why do you spend money for what is not bread, and your wages for what does not satisfy? Listen carefully to Me, and eat what is good, and delight yourself in abundance. Incline your ear and come to Me. Listen, that you may live; and I will make an everlasting covenant with you, according to the faithful mercies shown to David. Behold, I have made him a witness to the peoples, a leader and commander for the peoples. Behold, you will call a nation you do not know, and a nation which knows you not will run to you, because of the LORD your God, even the Holy One of Israel; for He has glorified you.” Seek the LORD while He may be found; call upon Him while He is near. Let the wicked forsake his way and the unrighteous man his thoughts; and let him return to the LORD, and He will have compassion on him, and to our God, for He will abundantly pardon. “For My thoughts are not your thoughts, nor are your ways My ways,” declares the LORD. “For as the heavens are higher than the earth, so are My ways higher than your ways and My thoughts than your thoughts. For as the rain and the snow come down from heaven, and do not return there without watering the earth and making it bear and sprout, and furnishing seed to the sower and bread to the eater; so will My word be which goes forth from My mouth; it will not return to Me empty, without accomplishing what I desire, and without succeeding in the matter for which I sent it. For you will go out with joy and be led forth with peace; the mountains and the hills will break forth into shouts of joy before you, and all the trees of the field will clap their hands. Instead of the thorn bush the cypress will come up, and instead of the nettle the myrtle will come up, and it will be a memorial to the LORD, for an everlasting sign which will not be cut off.” (55:1-13)

Reading III

Deacon: Wisdom!

Reader: A reading from the prophecies of Isaiah.

Deacon: Let us be attentive!

Reader: Thus says the LORD: Therefore you will joyously draw water from the springs of salvation. And in that day you will say, “Give thanks to the LORD, call on His name. Make known His deeds among the peoples; make them remember that His name is exalted.” Praise the LORD in song, for He has done excellent things; let this be known throughout the earth. Cry aloud and shout for joy, O inhabitant of Zion, for great in your midst is the Holy One of Israel. (12:3-6)

Deacon: Let us be attentive!

Priest: Peace be with all!

Deacon: Wisdom! Let us be attentive!

Prokimenon, Tone 3

The Lord is my light and my salvation: whom shall I fear?

verse: The Lord is the defender of my life: of whom shall I be afraid? (Ps 26:1)

Epistle

Deacon: Wisdom!

Reader: A reading from the first epistle of St. Paul to the Corinthians.

Deacon: Let us be attentive!

Reader: Brethren: For I do not want you to be unaware, brethren, that our fathers were all under the cloud and all passed through the sea; and all were baptized into Moses in the cloud and in the sea; and all ate the same spiritual food; and all drank the same spiritual drink, for they were drinking from a spiritual rock which followed them; and the rock was Christ. (10:1-4)

Alleluia, Tone 4

verse: The voice of the Lord is upon the waters. (Ps 28:3)

verse: The God of glory thundered, the Lord is upon many waters. (Ps 113:5)

Gospel

Deacon: Wisdom. Stand aright. let us listen to the holy Gospel.

Priest: Peace be with you all.

All: And with your spirit.

Priest: A reading from the holy Gospel according to St. Mark.

All: Glory be to You, O Lord, glory be to You.

Deacon: Let us be attentive.

Priest: In those days Jesus came from Nazareth in Galilee and was baptized by John in the Jordan. Immediately coming up out of the water, he saw the heavens opening, and the Spirit like a dove descending upon Him; and a voice came out of the heavens: “You are My beloved Son, in You I am well-pleased.” (1:9-11)

Litany

Deacon: In peace, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For the peace from on high and for the salvation of our souls, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For peace throughout the world, for the well-being of God’s holy churches and for the unity of all, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this holy church and for all who enter it with faith, reverence, and fear of God, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For the most holy universal Pontiff (name), Pope of Rome, for our most blessed Patriarch (name), our most reverend Metropolitan (name), our God-loving Bishop (name), the reverend priesthood, diaconate in Christ, and all the clergy and the people, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For our nation under God, for our government, and for all the military, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this city, for every city and country and for the faithful who live in them, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For favourable weather, for an abundance of the fruits of the earth, and for peaceful times, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For the seafarers and travellers, for the sick and the suffering, for those held captive, and for their salvation, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this water, that it may be sanctified by the might and operation and descent of the Holy Spirit, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For these waters, that the cleansing operation of the Trinity supreme in being may come down upon them, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For these waters, that they may be given the grace of redemption and the blessing of the Jordan by the power and operation and descent of the Holy Spirit. let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That Satan may be swiftly crushed beneath our feet, and that every counsel that is directed against us by the Evil One may be made of no effect, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That He will deliver us from every attack and temptation of the Adversary, and make us worthy of the good things that are promised, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That we may be enlightened by the light of knowledge and godliness through the descent of the Holy Spirit, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That the Lord may send down the blessing of the Jordan and sanctify these waters, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this water, that it may become a gift of sanctification, a remission of sins, for the healing of soul and body and for every purpose that is expedient, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this water, that it may become a fountain springing up unto eternal life, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this water, that it may serve to the averting of every evil purpose of enemies visible and invisible, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For those who draw from this water and take it for the sanctification of their dwellings, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: For this water, that it may bestow cleansing of soul and body upon all who draw it with faith and partake of it, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That we may be deemed worthy to be filled with holiness through partaking of these waters, by the invisible manifestation of the Holy Spirit, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That the Lord our God may hearken to the entreaty of us sinners and have mercy on us, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: That we may be delivered from all tribulation, wrath, and misfortune, let us pray to the Lord.

All: Lord, have mercy.

Deacon: Help, and save, have mercy and protect us, O God, by Your grace.

All: Lord, have mercy.

Deacon: Remembering our most holy and immaculate, most blessed and glorious Lady, the Mother of God and ever-virgin Mary, together with all the saints, let us commend ourselves and one another and our whole life to Christ our God.

All: To You, O Lord.

During this ektenia, the priest prays secretly:

Priest: O Lord Jesus Christ, the Only-begotten Son, Who are in the bosom of the Father, True God, source of life and immortality, Light of Light, Who came into the world to enlighten it, shine upon our understanding with Your Holy Spirit and accept us who offer You glory and thanksgiving for all Your great and wondrous works from all ages, and for Your saving dispensation in these last times. For You have clothed Yourself in our poor and infirm nature, and have submitted Yourself to servitude, You Who are the King of all; and moreover You have accepted to be baptized in the Jordan by the hand of a servant, that having sanctified the nature of the waters, O sinless Lord, You might lead us to a new birth through water and Spirit, and restore us again to our original freedom. Keeping feast in remembrance of this divine mystery, we entreat You, O Master Who love mankind: sprinkle upon us, Your unworthy servants, according to Your divine promise, cleansing water, the gift of Your compassion; grant that the petition of us sinners over this water may be acceptable to Your goodness, and that thereby Your blessing may be granted to us and to all Your faithful people to the glory of Your holy and venerated Name.

Priest: For to You, together with Your Father Who is without beginning, and Your most holy, good and life-giving Spirit, are due glory, honour and worship, now and forever and for ages of ages.

All: Amen.

 

And now, if he desires, the priest prayers this prayer:

Priest: O Trinity supreme in being, in goodness, and in Godhead, almighty, who watch over all, incomprehensible, Maker of spiritual beings and rational natures, innate Goodness, Light that none can approach and that lightens every man that comes into the world: Shine also upon me Your unworthy servant. Enlighten the eyes of my understanding that I may make bold to sing the praises of Your measureless beneficence and Your might. May the prayer that I offer be acceptable for the people here present. Let not my faults hinder Your Holy Spirit from coming to this place, but suffer me now uncondemned to cry to You, O most good Lord, and to say:

We glorify You, O Master who loves mankind, almighty, pre-eternal King. We glorify You, the Creator and Maker of all. We glorify You, O Only-begotten Son of God, born without father from Your Mother and without mother from Your Father. In the preceding feast we saw You as a child, while in the present we behold You full-grown, our God made manifest, perfect God from perfect God. For today the time of the feast is at hand for us: the choir of saints assembles with us and angels join with men in keeping festival. Today the grace of the Holy Spirit in the form of a dove descended upon the waters. Today the Sun that never sets has risen and the world is filled with splendour by the light of the Lord. Today the moon shines upon the world with the brightness of its rays. Today the glittering stars make the inhabited earth fair with the radiance of their shining. Today the clouds drop down upon mankind the dew of righteousness from on high. Today the Uncreated of His own will accepts the laying on of hands from His own creature. Today the Prophet and Forerunner approaches the Master, but stands before Him with trembling, seeing the condescension of God towards us. Today the waters of the Jordan are transformed into healing by the coming of the Lord. Today the whole creation is watered by mystical streams. Today the transgressions of men are washed away by the waters of the Jordan. Today Paradise has been opened to men and the Sun of Righteousness shines down upon us. Today the bitter water, as once with Moses and the people of Israel, is changed to sweetness by the coming of the Lord. Today we have been released from our ancient lamentation, and as the new Israel we have found salvation. Today we have been delivered from darkness and illuminated with the light of the knowledge of God. Today the blinding mist of the world is dispersed by the Epiphany of our God. Today the whole creation shines with light from on high. Today error is laid low and the coming of the Master has made for us a way of salvation. Today things above keep feast with things below, and things below commune with things above. Today the triumphant assembly of the orthodox keep this holy festival with great joy. Today the Master hastens towards baptism that He may lift man up to the heights. Today He that bows not, bows down to His own servant that He may set us free from bondage. Today we have purchased the Kingdom of Heaven; for the Lord’s Kingdom shall have no end. Today earth and sea share the joy of the world, and the world is filled with gladness.

The waters saw You, O God, the waters saw You and were afraid. The Jordan turned back, seeing the fire of the Godhead descending bodily and entering its stream. The Jordan turned back, beholding the Holy Spirit coming down in the form of a dove and flying about You. The Jordan turned back, seeing the Invisible made visible, the Creator made flesh, the Master in the form of a servant. The Jordan turned back, and the mountains skipped, looking upon God in the flesh; and the clouds gave voice, marvelling at Him who was come, the Light of Light, true God of true God. For today in the Jordan they saw the triumph of the Master; they saw Him drown in the Jordan the death of disobedience, the sting of error, and the chains of hell, and bestow upon the world the baptism of salvation. Therefore, sinner and unworthy servant that I am, I recount the majesty of Your wonders and, seized with fear, in compunction I cry aloud to You:

The priest makes the sign of the cross over the water with a trikirion and dips it into the water saying:

Great are You, O Lord,
and marvellous are Your works;
no words suffice to sing the praise of Your wonders.
Thrice.

For You of Your own will have brought all things out of nothingness into being, and by Your power You hold together the creation, and by Your providence You govern the world. Of four elements You have compounded the creation: with four seasons have You crowned the circuit of the year. All the spiritual powers tremble before You. The sun sings Your praises; the moon glorifies You, the stars supplicate before You; the light obeys You; the deeps are afraid at Your presence; the fountains are Your servants. You have stretched out the heavens like a curtain; You have established the earth upon the waters; You have walled about the sea with sand. You have poured forth the air that living things may breathe. The angelic powers minister to You; the choirs of angels worship You; the may-eyed cherubim and the six-winged seraphim, standing around You and flying about You, hide their faces in fear of Your unapproachable glory. You, the uncircumscribed God, without beginning and beyond speech, have come upon earth, taking the form of a servant, and being made in the likeness of man. For You, O Master, in Your merciful compassion could not bear to see mankind beneath the tyranny of the devil, but You have come and saved us. We confess Your grace, we proclaim Your mercy, we hide not Your beneficence. You have set free the offspring of our kind. You have hallowed a Virgin womb by Your Nativity. At Your Epiphany, the whole creation sang Your praises. For You, our God, have appeared on earth and dwelt among men, You have sanctified the streams of Jordan, sending down from on high the most Holy Spirit, and You have broken the heads of the dragons hidden therein.

 

The priest blows on the water in the form of cross each time saying:

Therefore, O King who loves mankind,
You Yourself be present now as then
through the descent of Your Holy Spirit,
and sanctify this water.
Thrice.

And confer upon it the grace of redemption, the blessing of the Jordan. Make it a source of incorruption, a gift of sanctification, a remission of sins, a protection against disease, a destruction to demons, inaccessible to the adverse powers and filled with angelic strength: that all who draw from it and partake of it may have it for the cleansing of their soul and body, for the healing of their passions, for the sanctification of their dwellings, for every purpose that is expedient. For You are our God, who renewed through water and Spirit our nature grown old through sin. You are our God, who drowned sin through water in the days of Noah. You are our God who, through the waters of the sea, at the hand of Moses set free the Hebrew nation from the bondage of Pharaoh. You are our God who cleft the rock in the wilderness: the waters gushed out, the streams overflowed, and You satisfied Your thirsty people. You are our God who by water and fire through Elijah brought back Israel from the error of Baal.

And blessing the water with his hand dipped into the water he says:

You Yourself, O Master, now as then
sanctify this water by Your Holy Spirit.
Thrice.

Grant to all who touch it, who anoint themselves with it or drink from it, sanctification, blessing, cleansing, and health. And save, O Lord, Your servants our faithful rulers. Keep them in peace under Your protection; put under their feet every enemy and adversary; bestow upon them whatsoever they ask unto salvation and eternal life. So, by the elements, by the angels and by men, by things visible and invisible, may Your most holy Name be glorified, together with the Father and the Holy Spirit, now and forever and ever.

All: Amen.

Priest: Peace be with you all.

All: And with your spirit.

Deacon: Bow your heads to the Lord.

All: To You, O Lord.

The priest prays quietly while bowing:

Priest: Incline Your ear and hearken to us, O Lord who accepted baptism in the Jordan and sanctified the waters. Bless us all who by the bowing of our heads outwardly show You our servitude; and count us worthy to be filled with Your sanctification through partaking of this water and being sprinkled with it, and may it bring us, O Lord, health of soul and body.

Priest: For You are the sanctification of our souls and bodies, and to You we ascribe glory, thanksgiving and worship, with Your Father without beginning, and Your most holy, good and life-giving Spirit, now and forever and for the ages of ages.

All: Amen.

The priest now makes the sign of the Cross over the water with the Precious Cross: then, holding the Cross upright in both hands, he plunges it into the water, and lifts it from the water once again. As he does this, he sings the Tropar of the Feast in Tone 1:

When You, O Lord, were baptized in the Jordan,* worship of the Trinity was revealed;* the voice of the Father bore witness to You,* naming You the “beloved Son,”* and the Spirit in the form of a dove confirmed the Word’s certainty.* Glory to You, O Christ God,* who appeared and enlightened the world. Thrice.

 

The priest then plunges the Cross a second and third time in the water, doing as before: and the Tropar is repeated a second and third time. Next he dips a branch of basil in the water and sprinkles the four corners of the church.  The rest of the clergy, and then the people, approach and kiss the Cross, and the priest sprinkles water on the head of each one with the branch of basil. Clergy and people also drink from the water which has been blessed. During this time the choir continues to sing the Tropar.

Then the following sticheron is sung in Tone 6, samhlasnyj:

You faithful, let us praise the greatness of God’s dispensation towards us.* For, becoming man on account of our transgression,* He who alone is clean and undefiled* was cleansed in the Jordan that we might be made clean,* sanctifying us and the waters, and crushing the heads of the dragons in the water.* Let us then draw water in gladness, O brethren:* for upon those who draw with faith,* the grace of the Spirit is invisibly bestowed by Christ* the God and Saviour of our souls.

And also:

All: Blessed be the Name of the Lord, now and for ever. Thrice.

And Psalm 33:

I will bless the Lord at all times, his praise always on my lips; in the Lord my soul shall make its boast. The humble shall hear and be glad. Glorify the Lord with me. Together let us praise his name. I sought the Lord and he answered me; from all my terrors he set me free. Look towards him and be radiant; let your faces not be abashed. This poor man called; the Lord heard him and rescued him from all his distress. The angel of the Lord is encamped around those who revere him, to rescue them. Taste and see that the Lord is good. He is happy who seeks refuge in him. Revere the Lord, you his saints. They lack nothing, those who revere him. Strong lions suffer want and go hungry but those who seek the Lord lack no blessing. Come, children, and hear me that I may teach you the fear of the Lord. Who is he who longs for life and many days, to enjoy his prosperity? Then keep your tongue from evil and your lips from speaking deceit. Turn aside from evil and do good; seek and strive after peace. The Lord turns his face against the wicked to destroy their remembrance from the earth. The Lord turns his eyes to the just and his ears to their appeal. They call and the Lord hears and rescues them in all their distress. The Lord is close to the broken-hearted; those whose spirit is crushed he will save. Many are the trials of the just man but from them all the Lord will rescue him. He will keep guard over all his bones, not one of his bones shall be broken. Evil brings death to the wicked; those who hate the good are doomed. The Lord ransoms the souls of his servants. Those who hide in him shall not be condemned.

 

And after first drinking the holy water, the people receive from the priest the Antidoron.

Priest: The blessing of the Lord be upon you with His grace and love for mankind, always, now and forever and ever.

All: Amen.

Priest: Glory be to You, O Christ, our God, our hope, glory be to You.

All: Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and forever and ever. Amen. Lord, have mercy. Thrice. Give the blessing.

Priest: Christ our true God, Who willed to be baptized in the Jordan by John for our salvation, through the prayers of His immaculate Mother and all the saints, will have mercy and save us, for He is good and loves mankind.

All: Amen.

 


 

Навечір’я Святе богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

 

На вечірні

Вечірня відправляється разом з Божественною літургією Василія Великого, крім суботи і неділі, коли звершується літургія святого Іоана Золотоустого.

Благословенне Царство… і після: Амінь, Царю Небесний… Трисвяте по Отче наш… Господи, помилуй (12 разів). Слава: і нині… Прийдіть, поклонімось… (тричі), і псалом 103: Благослови, душе моя, Господа…

Якщо ж у суботу ввечері, співаємо Блажен муж… кафизму всю; якщо ж у неділю ввечері, співаємо тільки антифон 1. В інший день кафизми не буває.

На Господи, взиваю… стихири свята на 8, глас 2.

Просвітителя нашого, що просвічує всяку людину, Який прийшов хреститися, побачив Предтеча і радується душею і тремтить; показуючи Його людям, говорить: ось, Той, Хто визволяє Ізраїля, визволяє нас від тління. О, безгрішний, Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Коли Спаситель наш хрестився від раба, і Дух, зійшовши, засвідчував, ангельські воїнства, побачивши, вжахнулися. Голос же з неба прийшов від Отця: Цей, Його ж Предтеча хрестить рукою, Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління. Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Тебе, Джерело, прийняли Йорданські струмені, й Утішитель зійшов у вигляді голуба. Прихиляє голову Той, Хто прихиляє небеса. Кличе і взиває земне до Творця: навіщо повеліваєш мені те, що вище за мене? Я потребую хрещення від Тебе. О, безгрішний, Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Бажаючи спасти заблудлу людину, Ти сподобився одягнутися у вигляд раба; бо подобало Тобі, Владиці і Богу, сприйняти наше для нас; бо Ти, Спасителю, хрестившись плоттю, сподобив нас прощення. Тому взиваємо до Тебе: Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Слава: і нині, глас той самий.

Нахилив Ти голову Предтечі, знищив Ти голови зміїв; вступивши у воду, Ти всіх просвітив, щоб славили Тебе, Спасе, Просвітителя душ наших.

Вхід з Євангелієм. Прокимен дня.

Паремії три.

Буття читання (1, 1-13).

На початку створив Бог небо і землю. Земля ж була безводна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою. І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший. І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. І стало так. І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. І назвав Бог твердь небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день другий. І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша. І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре. І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за родом і за подобою своєю, і дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так. І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом і за подобою її, і дерево плідне, що приносить плід, у якому насіння його за родом його на землі. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій.

Виходу читання (14, 15-18, 21-23, 27-29).

І сказав Господь Мойсею: що ти взиваєш до Мене? Скажи синам Ізраїлевим, щоб вони йшли, а ти підніми жезл твій і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїлеві серед моря по сухому; Я ж озлоблю серце фараона і всіх єгиптян, і вони підуть слідом за ними; і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його, на колісницях його і на вершниках його; і довідаються усі єгиптяни, що я Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його. І простяг Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море сильним східним вітром усю ніч, і зробив море сушею, і розступилися води. І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: води ж були їм стіною праворуч і ліворуч. Погналися єгиптяни, і ввійшли за ними всередину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його. І простяг Мойсей руку свою на море, і до ранку вода повернулась у своє місце; а єгиптяни бігли назустріч воді. Так потопив Господь єгиптян серед моря. І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них. А сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря: води були їм стіною праворуч і стіною ліворуч.

Виходу читання (15, 22-27; 16, 1).

Повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони гри дні пустелею і не знаходили води. Прийшли в Мерру — і не могли пити води в Меррі, тому що вона була гірка, чому і наречено тому місцю ім’я: Мерра (гіркота). І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити? Мойсей воззвав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон, і там випробував його. І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинити угодне перед очами Його, і слухати заповіді Його, і дотримуватися всіх уставів Його, то не наведу на тебе жодної хвороби, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь Бог твій, цілитель твій. І прийшли в Елим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом при водах. І рушили з Елима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Елимом і Сипаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської.

Далі читець виголошує цей тропар, глас 5:

Явився Ти у світ, який сотворив, щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 1: Боже, ущедри нас, і благослови нас; просвіти лице Твоє на нас, і помилуй нас, щоб ми пізнали на землі путь Твою, в усіх народах спасіння Твоє.

І співаємо кінець: Щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 2: Нехай сповідуються Тобі люди, Боже; нехай сповідуються Тобі люди всі; нехай веселяться, і нехай радіють народи, бо Ти судиш людей правдою, і народи на землі настановляєш.

І знову: Щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 3: Нехай сповідуються Тобі люди, Боже; нехай сповідуються Тобі люди всі; земля дасть плід свій, благослови нас, Боже, і нехай бояться Тебе всі краї землі.

І знову: Щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Слава: і нині…

Явився Ти у світ, який сотворив, щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Ісуса Навина читання (3, 7-8, 15-17).

Господь сказав Ісусу: у цей день я почну прославляти тебе перед очима всіх синів Ізраїлевих, щоб вони довідалися, що як Я був з Мойсеєм, так буду і з тобою; а ти дай повеління священикам, що несуть ковчег завіту, і скажи: як тільки ввійдете у води Йордану, зупинитеся в Йордані; щоб лише тільки ті, що несуть ковчег завіту Господнього ввійшли в Йордан, і ноги священиків, що несуть ковчег, занурилися у воду Йордану — Йордан же виступає з усіх берегів своїх в усі дні жнив пшениці, — вода, що тече згори, зупинилася і стала стіною на дуже велику відстань, до міста Адама, що поруч Тартана; а та, що тече в море рівнини, у море Солоне, пішла і висохла. І народ — переходив навпроти Єрихона; священики ж, що несли ковчег завіту Господнього, стояли на суші серед Йордану твердою ногою. Усі сини Ізраїлеві переходили по суші, поки весь народ не перейшов через Йордан.

Царств четвертих читання (2, 6-14).

І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь, і жива душа твоя! Не залишу тебе. І пішли обоє. П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали вдалині навпроти них, а вони обоє стояли в Йордані. І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє посуху. Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисею: проси, що зробити тобі, раніше ніж я буду узятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, що у тобі, нехай буде на мені подвійно. І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду узятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде. Коли вони йшли дорогою і розмовляли, раптом з’явилися колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. Єлисей же дивився і викликнув: отець мій, отець мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини. І підняв милоть Іллі, що упала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану; і взяв милоть Іллі, що упала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі, — Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей.

Царств четвертих читання (5, 9-14).

І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився при вході в будинок Єлисеїв. І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, і оновиться тіло твоє в тебе, і будеш чистий. І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу; хіба Анапа і Фарфар, ріки Дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? Хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І обернувся і відійшов у гніві. І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? А тим більше, коли він сказав тобі тільки: омийся, і будеш чистий. І пішов він і занурився в Йордан сім разів, за словом людини Божої, і оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.

Тропар, глас 6: Грішникам і митарям заради великої милости Твоєї явився Ти, Спасе наш; де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Стих 1: Господь воцарився, у красу зодягнувся; одягнувся Господь у силу і опоясався; бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. Готовий престіл Твій од вічності, від віку Ти єси.

Де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Стих 2: Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої.

Де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Стих 3: Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

Де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Слава: і нині…

Грішникам і митарям заради великої милости Твоєї явився Ти, Спасе наш; де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Пророцтва Ісаї читання (1, 16-20).

Так говорить Господь: омийтесь, очистіться; відкиньте злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться робити добро, шукайте правди, спасайте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть — і розсудимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну вибілю. Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; якщо ж відмовитеся і не послухаєте, то меч знищить вас: тому що уста Господні говорять це.

Буття читання (32, 1-10).

Яків пішов шляхом своїм. І, глянувши, побачив ополчення Боже, що ополчилося. І зустріли його ангели Божі. Яків, побачивши їх, сказав: це ополчення Боже. І нарік ім’я місцю тому: Маханаїм. І послав Яків перед собою вісників до брата свого Ісава в землю Сеїр, в область Едом, і наказав їм, промовивши: так скажіть добродію моєму Ісаву: ось що говорить раб твій Яків: я жив у Лавана і прожив донині; і є в мене воли й осли і дрібна худоба, і раби й рабині; і я послав сповістити про себе добродія мого Ісава, щоб придбати рабу твоєму благовоління перед очима твоїми. І повернулися вісники до Якова і сказали: ми ходили до брата твого Ісава, він йде назустріч тобі, і з ним чотириста чоловік. Яків дуже злякався і схвилювався; і розділив людей, що були з ним, і худобу дрібну й велику і верблюдів на два стани. І сказав Яків: якщо Ісав нападе на один стан і поб’є його, то другий стан може врятуватися. І сказав Яків: Боже отця мого Авраама і Боже отця мого Ісаака, Господи Боже, що сказав мені: повернися в землю твою, на батьківщину твою, і я буду благодіяти тобі! Недостойний я всіх милостей і всіх благодіянь, що Ти створив рабу Твоєму, тому що я з посохом моїм перейшов цей Йордан, а тепер у мене два стани.

Виходу читання (2, 5-10).

І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його. Відкрила і побачила немовля: і ось, немовля плаче у кошику; і зглянулася на нього дочка фараонова і сказала: це з єврейських дітей. І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля? Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти. Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його. І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової. І він був у неї замість сина, і дала ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.

Суддів читання (6, 36-40).

І сказав Гедеон Богу: якщо ти врятуєш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти, то ось, я розстелю тут на толоці стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на всій землі сухо, то буду знати, що врятуєш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти. Так і сталося: на другий день, уставши рано, він став віджимати вовну і видавив з вовни роси — цілу чашу води. І сказав Гедеон Богу: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса. Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.

Царств третіх читання (18, 30-39).

Тоді Ілля сказав усьому народу: підійдіть до мене. І підійшов весь народ до нього. Він відновив зруйнований жертовник Господній. І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, якому Господь сказав так: Ізраїль буде ім’я твоє. І побудував з цього каменя жертовник в ім’я Господа, і зробив навколо жертовника рів, місткістю дві сати зерна, і поклав дрова на жертовник, і розсік теля, і поклав його на дрова, і сказав: наповніть чотири відра водою і виливайте на всепалену жертву і на дрова. І зробили так.

Потім сказав: повторіть. І вони повторили. І сказав: зробіть те саме утретє. І зробили втретє, і вода полилася навколо жертовника, і рів наповнився водою. Під час приношення вечірньої жертви підійшов Ілля пророк і звернувся до неба і сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісааків і Ізраїлів! Почуй мене, Господи, почуй мене нині у вогні! Нехай пізнають у цей день люди ці, що Ти єдиний Бог в Ізраїлі, і що я раб Твій і зробив усе за словом Твоїм. Почуй мене, Господи, почуй мене! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господь, Бог, і Ти навернеш серця їх до Тебе. І зійшов вогонь Господній і попалив усепалення, і дрова, і каміння, і порох, і поглинув воду, що у рові. Побачивши це, весь народ упав на обличчя свої і сказав: Господь є Бог, Господь є Бог!

Царств других читання (2, 19-22).

І сказали жителі того міста Єлисею: ось, розташування цього міста добре, як бачить добродій мій; але вода негарна і земля неплідна. І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди сіль. І дали йому. І вийшов він до джерела води, і кинув туди сіль, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смерти, ні безплідности. І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, яке він сказав.

Пророцтва Ісаї читання (49, 8-15).

Так говорить Господь: у час сприятливий Я почув Тебе, і в день спасіння допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і зроблю Тебе завітом народу, щоб оновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщини спустошені, сказати в’язням: «виходьте», і тим, що у темряві: «вийдіть». Вони при дорогах будуть пасти, і по всіх пагорбах будуть пасовища їхні; не будуть терпіти голоду і спраги, і не уразять їх спека і сонце; тому що Той, Хто милує їх, буде вести їх і приведе їх до джерел води. І всі гори Мої зроблю шляхом, і дороги Мої будуть підняті. Ось, одні прийдуть здалеку; і ось, одні від півночі і моря, а інші з землі Синім. Радуйтеся, небеса, і веселися, земле, і викликуйте, гори, з радости; тому що утішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх. А Сион говорив: «залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!» Чи забуде жінка немовля своє, щоб не помилувати сина утроби своєї? Але якщо і вона забуде, то Я не забуду тебе.

Єктенія мала: Ще і ще…

Виголос Трисвятого: Бо Ти Святий єси, Боже наш… Трисвяте.

Прокимен, глас 3: Господь провіщення моє, і Спаситель мій, кого убоюся.

Стих: Господь Захисник життя мого, кого устрашуся.

Послання до Коринф’ян святого апостола Павла читання, зачало 143 (9, 19-27).

Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати: для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних; для тих, що не мають закону, — був як такий, що не має закону (не будучі, таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу), щоб придбати тих, які не мають закону; для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких. Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його. Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти. Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми — нетлінного. І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря; але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним.

Кінець навечір’ю, якщо є піст.

Якщо ж немає посту, Апостол читається від половини: До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання, зачало 143 (10, 1-4).

Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морі; і всі споживали ту саму духовну їжу; і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.

Алилуя, глас 6: Вилилося із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві.

Стих: Найкращий добротою з усіх синів людських.

Євангеліє від Луки, зачало 9 (3, 1-18).

І далі Божественна літургія Василія Великого.

Замість Достойно є… співаємо Тобою радується…

Причасний: Хваліть Господа з небес, хваліть його в вишніх.

Після заамвонної молитви виходимо на освячення води, співаючи на глас 8: Глас Господній на водах…

Якщо ж у суботу або в неділю, коли вечірня відправляється окремо від літургії, то після малої єктенії не співаємо Трисвятого, а зразу прокимен, далі Апостол, і Євангеліє.

Після благальної єктенії виходимо на освячення води.