Thirteenth Sunday after Pentecost, Tone 4; Post-feast of the Dormition; Holy Martyr Agathonicus and those with him (286-305); Passing into Eternal Life (1964) of Bishop Symeon (Lukach) Confessor of Krasnoyarsk and Pastor of the Stanyslaviv (Ivano-Frankivs’k) Region

Great Vespers and Divine Liturgy


Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 4

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.

In Tone 4

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

At your glorious Dormition* the heavens rejoice, and the armies of Angels exult.* The whole earth is glad, addressing its funeral hymn to you,* the Mother of the Master of all things,* all-holy Virgin who knew not wedlock,* who have delivered the human race from the ancestral condemnation.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

At a divine command* the chief Apostles gathered from the ends of the earth to bury you,* and when they saw you being taken from earth to heaven* they cried out with joy in Gabriel’s words:* “Rejoice, chariot of the whole Godhead!* Rejoice, for you alone by your childbearing* have joined together things on earth with those on high!”

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Virgin Mother, Bride of God,* who carried the Life within your womb,* by your revered falling asleep you have passed over to immortal life.* Angels, Rulers and Powers, Apostles, Prophets and all creation escorted you,* and your Son received your most pure soul in His immaculate hands.

In Tone 4

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Seeking to regain the original beauty* and the splendour that surpasses all understanding,* you went joyously to the noble combat, O Agathonicus.* Having fought the enemy, you bravely crushed him into the ground.* You wove a brilliant crown of victory.* Entreat the Lover of mankind for those who honour you.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Adorned with the wisdom of God,* you abounded with words which pour out life;* you refuted the foolish ones, reproved the torturer, and calmed the storm of idolatry.* You strengthened the faithful to persevere in God’s grace.* For this you were cruelly burned alive,* but as a crown-bearer you entered the kingdom of heaven.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Bathed in the blood of your passion, O Martyr,* you stood before the Master as a fragrant and pleasing sacrifice,* a pure and favourable gift,* a sacred offering and a spotless victim.* O Agathonicus, martyr of the Lord,* by your prayers watch over the whole Church in peace.

In Tone 1


Because the disciples had been both the eye-witnesses and servants of the Word,* it was also fitting that they should witness the final mystery,* the Dormition of his Mother according to the flesh.* They not only saw the ascension of the Saviour from earth to heaven,* but they also were witnesses of the translation of the Mother who bore Him.* They came to Zion to escort the Virgin, who surpasses the Cherubim,* as she hastened in her journey to heaven.* With them let us also bow low* before the One who intercedes for our souls.

In Tone 4


O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.


In Tone 4

In being lifted upon the cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By hanging on the cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.

In Tone 8


You were called an excellent treasure, O martyr Agathonicus,* and you became a temple and consecrated yourself to the King of all.* O seed of martyrs, you routed the power of the enemy* and grasped the reward of victory.* Now you stand before God on high as a crown-bearer.* Do not cease to entreat Him* in behalf of those who honour you.


O Theotokos, Christ your Son and our God* confirmed his two natures because He died as a man and rose as God.* O Mother of God, He also consented that you die* according to the law of nature* so that unbelievers might not question the workings of Providence.* O heavenly Bride, you were taken from earth* as though from the bridal chamber and entered heaven.* The atmosphere was sanctified by your passage through it,* just as earth was illumined by your giving birth.* The apostles assembled, and the angels carried you aloft.* After having buried your most pure body and having sung hymns,* they gazed in awe and fearfully said:* This is the ransom of the right hand of God* because He is within you, and He will not be moved.* O most honoured Mother, do not forsake us who look upon you.* We are your people and the sheep of your fold.* We invoke your name and ask for salvation and great mercy.


In Tone 4

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

In Tone 4


O Lord our God, Your holy martyrs* have deserved the crown of immortality* on account of their good fight.* Armed with Your strength, they have vanquished their persecutors* and crushed Satan’s dreadful might.** Through their supplications, O Christ our God, save our souls.

In Tone 1


In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers** you deliver our souls from death.



Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.

verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Prokeimenon, Tone 3
verse: My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

Epistle: 1 Corinthians 16:13-24 (NRSV)
Brothers and Sisters, k
eep alert, stand firm in your faith, be courageous, be strong. Let all that you do be done in love. Now, brothers and sisters, you know that members of the household of Stephanas were the first converts in Achaia, and they have devoted themselves to the service of the saints; I urge you to put yourselves at the service of such people, and of everyone who works and toils with them. I rejoice at the coming of Stephanas and Fortunatus and Achaicus, because they have made up for your absence; for they refreshed my spirit as well as yours. So give recognition to such persons. The churches of Asia send greetings. Aquila and Prisca, together with the church in their house, greet you warmly in the Lord. All the brothers and sisters send greetings. Greet one another with a holy kiss. I, Paul, write this greeting with my own hand. Let anyone be accursed who has no love for the Lord. Our Lord, come! The grace of the Lord Jesus be with you. My love be with all of you in Christ Jesus.

Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.

verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)
verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness. (Psalm 131:8)

Gospel: Matthew 21:33-42 (NRSV)
The Lord told this parable,
“There was a landowner who planted a vineyard, put a fence around it, dug a wine press in it, and built a watchtower. Then he leased it to tenants and went to another country. When the harvest time had come, he sent his slaves to the tenants to collect his produce. But the tenants seized his slaves and beat one, killed another, and stoned another. Again he sent other slaves, more than the first; and they treated them in the same way. Finally he sent his son to them, saying, ‘They will respect my son.’ But when the tenants saw the son, they said to themselves, ‘This is the heir; come, let us kill him and get his inheritance.’ So they seized him, threw him out of the vineyard, and killed him. Now when the owner of the vineyard comes, what will he do to those tenants?” They said to him, “He will put those wretches to a miserable death, and lease the vineyard to other tenants who will give him the produce at the harvest time.” Jesus said to them, “Have you never read in the scriptures: ‘The stone that the builders rejected has become the cornerstone; this was the Lord’s doing, and it is amazing in our eyes’?

Hymn to the Mother of God
Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.

And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive after death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.

Communion Hymn
I will take the chalice of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* I will take the chalice of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)

13-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Прп. Св. мч. Агатоніка і тих, що з ним. 22 серпня.


Блажен муж співаємо


  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 2, подібний: Якими похвальними): Як нам недостойними устами прославляти Богородицю,* найвизначнішу із сотворінь,* і святішу від херувимів та всіх ангелів?* Вона – царський престол незрушний,* дім, в якому поселився Предвічний,* спасіння світу, Божа святиня,* що, в божественну її пам’ять, подає вірним велику милість.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Які незвичайні пісні заспівали тобі, Діво,* ті, що обступили твоє ложе!* Всі вони, апостоли Слова, з острахом співали:* Відходить Царева палата, підноситься кивот освячення!* Брами розступіться, щоб Мати Божа ввійшла в радість,* безнастанно вимолюючи світові великої милости.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Які духовні пісні заспіваємо тобі сьогодні, Всесвята?* Бо твоїм безсмертним успінням ти світ увесь освятила* і відійшла до вічности,* щоб подивляти доброту Вседержителя і, як Мати, з ним радіти.* Тебе, Чиста, супроводять небесні хори і душі праведників.* Випроси нам з ними миру і великої милости.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Ти, Славний, зодягнувся* у багряницю, обагрену кров’ю твого тіла,* тобто божественною благодаттю,* і голову свою ти прикрасив* вінком життя нетлінного.* Несучи в правиці, немов берло,* хресне переможне знамення,* всемудрий Мученику,* царюєш з Христом, постійно радіючи.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Ти, Славний, був знаний* як непереможний воїн.* Озброєний хресним знаряддям,* ти вийшов на боротьбу* з ворожою силою* і переміг її, Славний, в бою* та й прийняв вінок перемоги* від єдиного Переможця і Владики,* що повсякчасно царює.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Твоїми світлими стражданнями* ти, славний страждальнику Агатоніку* відобразив пречисті страждання* і явився переможцем* та й живеш, Страстотерпче, радіючи,* з усіма в небесній столиці,* обожений участю у Божому житті;* тому й ми звершуємо* твоє визначне і святе торжество.

Слава (г. 5): Заспівайте, люди, заспівайте* до Матері Бога нашого, бо вона сьогодні передає свою всесвітлу душу в непорочні руки того,* хто з неї безсіменно прийняв тіло,* і якого вона безперестанку молить,* щоб дав вселенній мир і велику милість.

І нині (догмат г. 4):  Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Стихири на стиховні

(г. 4):  Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.

Слава І нині: (г. 8): Ісус, Син твій і Бог наш, Богородице,* засвідчив дві свої природи:* бо як людина – вмирає, і як Бог – воскресає.* Так і щодо тебе, Богомати:* Він зволив, щоб ти умерла за природним законом,* аби невірним Боже провидіння не виглядало привидом.* Бо ти, небесна Невісто, перейшла в небесні оселі,* взята з тієї кімнати, в якій ти жила на землі.* І повітря освятилось твоїм переходом,* як і земля опромінилась твоїм народженням.* Наперед посилається апостолів, і ангели тебе підносять;* тому, поховавши твоє пречисте тіло і заспівавши надгробну пісню,* з острахом дивилися і мовили:* Ця переміна з правиці Всевишнього,* бо він з тобою, і ти не похитнешся.* Але, преславна Мати, не відступай від нас, наглядаючи за нами,* бо ми твій народ і вівці твого пасовиська,* тож на ім’я твоє покликаємося,* і просимо в тебе спасіння й великої милости.


(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.

Слава: (г. 4): Мученик твій, Господи, Агатонік,* у своїм стражданні прийняв нетлінний вінок від тебе, Бога нашого;* мавши бо твою силу, він переміг мучителів* і подолав нікчемне зухвальство демонів;* його молитвами спаси душі наші.

І нині: (г.1): У різдві дівство зберегла ти,* в успінні світу не оставила ти, Богородице.* Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.




Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.

Тропар (глас 1): У різдві дівство зберегла ти,* в успінні світу не оставила ти, Богородице.* Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Спас і мій визволитель,* як Бог, із гробу воскресив землян від узів* і розбив брами адові* та воскрес на третій день, як Владика.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* – гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.

Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).

Прокімен (глас 3):
Величає душа моя Господа* і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1,46-47).

Апостол: (1Кр 16,13-24):
Браття і Сестри, чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. Нехай усе у вас діється в любові. А благаю вас, брати: Ви знаєте родину Степани, що вона первісток Ахаї і що вони віддали себе святим на службу; то щоб і ви також піддавалися таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. Я тішуся приходом Степани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу неприявність заступили, бо заспокоїли мій дух і ваш. Отож, шануйте таких. Вітають вас Церкви азійські, Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою Церквою. Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. Привіт моєю рукою, Павловою. Як хтось не любить Господа, анатема на нього! “Маран ата!” Благодать Господа Ісуса з вами! Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі. Амінь.

Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).

Стих: Воскресни, Господи, в упокій твій, ти і кивот святині твоєї (Пс 131,8).

Євангеліє: (Мт 21,33-42):
Сказав Господь притчу оцю: “Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?” “Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.” Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.”

Замість Достойно:
Ангели, бачучи успіння Пречистої, здивувалися, як Діва возходить з землі на небо.
Ірмос (глас 1): Перемагаються закони природи у тобі, Діво чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя твоє.

Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Чашу спасіння прийму і ім’я Господнє призову (Пс 115,13). * Алилуя (х3).