Tenth Sunday after Pentecost, Tone 1; The Procession with the Holy Relics of the Precious and Life-Giving Cross of the Lord; the Seven Holy Martyred Maccabees, Their Mother Solome and Their Teacher Eleazar; Beginning of the Dormition Fast (Spasivka); Dormition Fast.
Great Vespers and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 1
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Rejoice, O you heavens;* sound the trumpets, you foundations of the earth;* cry out with joy, O you mountains.* For behold, Emmanuel has nailed our sins to the Cross;* the Giver of Life has put Death to death;* and the Lover of mankind* has raised up Adam.
In Tone 4
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Today the divine assembly of the faithful rejoices* for the Cross appears throughout the world!* It illumines the heavens with ineffable light,* brightens the air, adorning the face of the earth.* The church of Christ exults with divine singing,* venerating and serving the holy and wondrous Cross* which preserves her from above.* As we are strengthened by its power,* let us approach the Master saying:* grant peace to the world, and enlighten our souls!
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Let all creation rejoice and dance!* For today the Cross shines from heaven to the ends of the earth!* It enlightens those who are born on earth, bringing them to unity.* Today mankind exults with the choirs of angels,* for the Cross has destroyed the dividing walls and gathered all into one.* Shining brighter than the sun, it enlightens all creation with grace,* showing salvation plainly to those who honour it in faith!
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Shining brighter than the sun,* revealing itself to the world as the sceptre of Christ the King,* it shines to all the ends of the earth.* It has brought the human race out of hell.* And having despoiled hell and overthrown the enemy,* it vanquishes the arrogance of demons.* Now it declares the resurrection of the Saviour, and saves all who cry:* grant peace to the world, and enlighten our souls!
In Tone 1
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Persecution did not shake the roof of the law,* firmly upheld by seven pillars.* For they bravely endured the senseless fury of their tormenter,* giving their bodies to the executioners:* these noble young men and brothers,* guardians of the oracles of Moses.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Raising their minds above visible things,* their bodily limbs cut down,* the brave and righteous youths,* with their divinely-wise mother,* were strengthened by the great hopes which have been fulfilled,* as they now rest in the bosom* of their forefather Abraham!
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Most holy Eleazer, the young men* and their divinely wise mother,* arming themselves firmly with youthful boldness of soul,* gathering strength from zeal,* steadfastly attacked the adversary for the sake of piety,* to preserve the law of their fathers.
In Tone 8
Glory…
The holy Maccabees said to the tyrant:* Antiochus, there is for us one king alone:* God in whom we have our being and to whom we turn!* A world higher and more lasting than the one we see awaits us.* Our homeland is the sure and invincible Jerusalem!* She keeps this solemn feast with the angels;* by their prayers, have mercy on us and save us!
In Tone 1
Now…
Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place.* She opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!
Aposticha
In Tone 1
O Christ, by Your passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen,* granting great mercy to the world.
In Tone 8
Glory…
The souls of the just are in the hands of God:* Abraham, Isaac and Jacob, the forefathers before the Law,* and their inheritance, the Maccabees whom now we praise.* For these sons of Abraham followed him in the faith with strength of soul,* wrestling even to death for the sake of godliness.* Raised in reverence and striving worthily,* they reproved the godless Antiochus.* For the sake of eternal life they scorned the things of this world,* setting aside for God their lives: soul and body!* Holy mother, who brought forth for us these seven sons!* With her, Maccabees, and the wise priest Eleazar,* as you stand before Christ our God for whom you laboured,* entering into the fruits of your reward, ever pray to him for mankind.* For according to His will, He answers those who pray to Him in faith!
Now…
The voice of your prophet Moses cried out, O God:* behold your life as it hangs before your eyes!* So today the Cross is lifted up and the world set free from error.* Today Christ’s resurrection is renewed!* The ends of the earth rejoice with David in songs and cymbals:* O God, You have wrought salvation in the midst of the earth:* the crucifixion and resurrection by which we are saved!* All-powerful, good Lord, the Lover of mankind, glory to You!
Troparia
In Tone 1
Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.
Glory… Now…
Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.* Grant victory to Your faithful people against enemies,* and protect Your community by Your Cross.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 1: You arose in glory from the tomb* and with Yourself You raise the world.* All humanity acclaims You as God.* and death has vanished.* Adam exults, O Master,* and Eve, redeemed from bondage now, cries out for joy:* “You are the One, O Christ, Who offer resurrection to all.”
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 1: When Gabriel uttered to you, O Virgin, his ‘Rejoice!’* at that sound the Master of all became flesh in you, the Holy Ark.* As the just David said,* you have become wider than the heavens carrying your Creator.* Glory to Him Who dwelt in you!* Glory to Him Who came forth from you!* Glory to Him Who freed us through birth from you!
Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)
Epistle: 1 Corinthians 4:9-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I think that God has exhibited us apostles as last of all, as though sentenced to death, because we have become a spectacle to the world, to angels and to mortals. We are fools for the sake of Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are held in honor, but we in disrepute. To the present hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed and beaten and homeless, and we grow weary from the work of our own hands. When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we speak kindly. We have become like the rubbish of the world, the dregs of all things, to this very day. I am not writing this to make you ashamed, but to admonish you as my beloved children. For though you might have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers. Indeed, in Christ Jesus I became your father through the gospel. I appeal to you, then, be imitators of me.
Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.
verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)
Gospel; Matthew 17:14-23 (NRSV)
At that time, When they came to the crowd, a man came to him, knelt before him, and said, “Lord, have mercy on my son, for he is an epileptic and he suffers terribly; he often falls into the fire and often into the water. And I brought him to your disciples, but they could not cure him.” Jesus answered, “You faithless and perverse generation, how much longer must I be with you? How much longer must I put up with you? Bring him here to me.” And Jesus rebuked the demon, and it came out of him, and the boy was cured instantly. Then the disciples came to Jesus privately and said, “Why could we not cast it out?” He said to them, “Because of your little faith. For truly I tell you, if you have faith the size of a mustard seed, you will say to this mountain, ‘Move from here to there,’ and it will move; and nothing will be impossible for you.” As they were gathering in Galilee, Jesus said to them, “The Son of Man is going to be betrayed into human hands, and they will kill him, and on the third day he will be raised.” And they were greatly distressed.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
10-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Похід із чесним Древом чесного і животворящого Хреста. Свв. сімох мчч. Макавеїв, і матері їх Соломії, і старця Єлеазара. Початок Успенського посту. 01 серпня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Звеселіться небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець, Адама воскресив.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Днесь ра́дується ві́рних мно́жество боже́ственне:* явля́ється бо Небе́сний Хрест кінця́м землі́,* ося́ює твердь сві́тлом непристу́пним,* пові́тря опромі́нює і землі́ лице́ прикраша́є.* Співа́є боже́ственні пісні́ Це́рква Христо́ва,* слу́жить, почита́ючи Хрест,* що з висоти́ її́ охороня́є, боже́ственний і пречу́дний.* Його́ си́лою укрі́плювані,* до Влади́ки приступі́мо, кли́чучи:* «Умиротвори́ світ і просвіти́ ду́ші на́ші!»
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Хай раді́є творі́ння і танцю́є:* днесь бо розбли́снув Хрест у кінця́х вселе́нної з небе́с,* земне́ просвіща́ючи і явля́ючи з’є́днаними розсі́яних.* Днесь лику́ють із хо́рами а́нгельськими лю́ди:* бо середості́ння, що розділя́ло їх, Хресто́м зруйно́ване* – він я́вно все воєди́но злучи́в.* Тим-то, ся́ючи пе́ред на́ми яскраві́ше від со́нця,* він усе́ творі́ння просвіща́є благода́ттю,* і розсві́тлює і спаса́є* тих, що з ві́рою його́ вшано́вують.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Яскраві́ше від со́нячного ся́йва* хо́че й кіне́ць сві́ту показа́ти Хрест Боже́ственний,* як ски́петр свяще́нний Царя́ Христа́:* ось він пе́ред на́ми ся́є я́сно в усі́х кінця́х.* Він ви́вів з а́ду рід лю́дський,* ад могу́тньо полони́вши, во́рога пове́ргнувши,* де́монів горди́ню до кінця́ погуби́в.* Ни́ні ж він явля́є воскресі́ння Спа́сове* і спаса́є тих, що кли́чуть:* «Умиротвори́ світ і просвіти́ ду́ші на́ші!»
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1, подібний: Преславні мученики): Жорстокість не захитала вершка Закону,* що спочивав на сімох стовпах,* бо вони − благородні юнаки й брати,* охоронці Мойсеєвих приписів,* − мужньо перенесли* звіриний гнів гонителя,* віддавши тіло своє катам.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Піднісши розум понад видимі речі,* побожні й славні юнаки разом з богомудрою матір’ю* дозволили розшматувати члени свого тіла,* оживлені великою надією на вічне життя,* що його вони тепер осягнули,* і спочивають на лоні* свого прабатька Авраама.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Священний Єлеазар і премудрі юнаки* з богомудрою матір’ю,* озброївшись міцно душевною мужністю,* відважно подались напроти ворога,* немов дратуючи його лютість,* заради благочестя* і зберігання батьківського закону.
Слава (г. 8): Святі́ Маккаве́ї тира́нові промовля́ли:* «Для нас, о Антіо́ху, єди́ний Цар – Бог,* від Яко́го ми поста́ли і до Ко́го поверта́ємося.* І́нший світ чека́є нас, набага́то ви́щий і тривкі́ший від ви́димого;* вітчи́зна ж для нас – Єрусали́м крі́пкий і не ги́нучий,* а торжество́ – з А́нгелами прожива́ння!»* Го́споди, моли́твами їх поми́луй і спаси́ нас!
І нині (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.
Стихири на стиховні
(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.
Слава: (г. 8): Ду́ші пра́ведних у руці́ Госпо́дній,* таки́х як Авраа́м, і Ісаа́к, і Я́ків,* пра́отці, що жили́ рані́ше Зако́ну,* та праро́дичі Маккаве́їв,* яки́х ми ни́ні восхваля́ємо.* Ці бо, тверді́ душе́ю Авраа́мові наща́дки,* поревнува́ли ві́рі свого́ пра́отця Авраа́ма* й аж до сме́рти боро́лися за благоче́стя.* В благоче́сті бо ви́ховавшись* і зако́нно подвиза́вшись,* вони́ оска́ржили нече́стя прокля́того Антіо́ха.* І, нічо́го не пожалі́вши з доча́сного життя́,* зара́ди ві́чного все Бо́гові посвяти́ли:* ду́шу, му́жність, почуття́, ті́ло ю́не* і нагоро́ди у чистоті́ ви́хованим.* О, ко́рінь благочести́вий,* з яко́го проросли́ ви, Маккаве́ї!* О, ма́тір свята́, що породи́ла рі́вне седми́ці число́!* Але́ мо́лимо вас, Маккаве́ї,* з ма́тір’ю ва́шою Соломоні́єю* та му́дрим свяще́ником Єлеаза́ром,* як предстоя́чих Христу́ Бо́гові,* зара́ди Яко́го ви потруди́лися!* Плода́ми стражда́нь ва́ших насоло́джуючись у Ньо́го,* усе́рдну моли́тву зверші́ть за лю́дство:* бо Він тво́рить, що хо́че,* і вико́нує бажа́ння вас,* що боїте́ся Його́.
І нині: Спо́внився го́лос проро́ка Твого́, Бо́же, Мойсе́я, що звіща́в:* «Поба́чите Життя́ ва́ше, що висі́тиме пе́ред очи́ма ва́шими».* Днесь Хрест воздвига́ється* – і світ від облу́ди визволя́ється;* днесь Христо́ве Воскресі́ння оно́влюється* – і кінці́ землі́ ра́дуються,* на кимва́лах Дави́дових пі́сню Тобі́ прино́сячи і виголо́шуючи:* «Зверши́в єси́ спасі́ння по́серед землі́, Бо́же* – Хрест і Воскресі́ння,* яки́ми спас єси́ нас, Благи́й і Чоловіколю́бний,* – Всеси́льний Го́споди, сла́ва Тобі́!»
Тропарі
(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.
Слава I нині: (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови насліддя твоє!* Перемогу благовірному народові над супротивників даруй* і хрестом твоїм охорони люд твій.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 1): Воскрес Ти у славі як Бог із гробу* і світ із Собою воскресив;* людське єство Тебе, як Бога, оспівує* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва нині, з узів визволившись, радіє, взиваючи:* Ти, Христе, Той, Хто всім подає воскресіння.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 1): Коли Гавриїл звістив Тобі, Діво: Радуйся!* то з цим голосом прийняв тіло Владика в Тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і Ти зявилася просторішою небес, носивши Творця Свого.* Слава Тому, що поселився в Тобі!* Слава Тому, що вийшов із Тебе!* Слава Тому, що визволив нас народженням Твоїм.
Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
Апостол: (1Корінтян 4, 9-16):
Браття і Сестри, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.
Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48).
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).
Євангеліє: (Мт 17, 14-23):
У той час якийсь чоловік приступив до Ісуса і, припавши йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити. Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди! Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав до них: Син чоловічий має бути виданий у руки людям, і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне. І вони тяжко зажурились.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Алилуя (х3).