Eleventh Sunday after Pentecost, Tone 2; Post-feast of the Transfiguration; Holy Confessor Emilian, Bishop of Cyzicus (815)

Great Vespers and Divine Liturgy


Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 2

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Although You died and were buried,* the angel yet declared You as Master.* He said to the women: Come and see where the Lord was placed;* for He is risen as He foretold,* because He is almighty.* Therefore, we worship You, the only Immortal One,* and we beseech You to have mercy on us, O Giver of Life.

In Tone 4

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O God-wise ones, let us be transformed* and raised joyously to the heights of virtue.* Let us be conformed to Christ in faith,* and let us rejoice exceedingly.* For He transfigured our human nature out of compassion,* and He made clear on Mount Tabor* that He is the Saviour of our souls.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O faithful, who see and hear with love beyond understanding,* behold Christ who gleamed with divine brightness.* May the voice of the Father resound in our hearts,* for He proclaims the beloved Son* who strengthened human frailties on Tabor,* and thus He enlightened our souls.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Lord, today you revealed Your divinity* to the honoured apostles, to Moses, and Elijah* as the One who is the God of law and grace.* Deliver us now from the bonds of death.* We glorify your providential love for all,* O all-powerful Jesus and Saviour of our souls.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You publicly venerated the icon of Christ* when the violent cruelty of Leo terrified the people.* You rejected the godless heresy of Copronymous.* O all-wise one, with courage you publicly rebuked him* in the whole assembly of bishops.* Thereby, you showed yourself as a brave soldier of Christ, O all-blessed one.* Entreat Him to enlighten and save our souls.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

When the impious one showed his violent actions against God,* the strength of your convictions was tested by exile.* Knowing no other homeland than Paradise* from which we had fallen,* you endured your sufferings, filled with joy.* Therefore, you were made worthy* to contemplate the incorruptible life of Christ,* and you now live in the heavenly home.* Entreat Him to enlighten and save our souls.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You spoke eloquently when Leo gave the order* not to honour the precious icon of Christ.* You proposed the all-holy teaching,* according to which the veneration of the icon* passes over to the divine model,* as it has been written by the Fathers.* You spoke as no one else had spoken.* Those who opposed you were frightened by your words* as animals are frightened by thunder,* O all-noble Father and sacred preacher of God.

In Tone 1


He who mysteriously spoke to Moses on Mount Sinai* and said: I AM WHO AM,* today manifests himself to his disciples on Mount Tabor* and reveals through his Person* that human nature is re-established in its original splendour.* As witnesses to this grace and partakers of this joy,* He raised up Moses and Elijah,* the forerunners of the glorious and saving resurrection* made possible by the cross of Christ.

In Tone 2


O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.


In Tone 2

Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.

In Tone 1

Glory… Now…

When David, the forefather of the Lord,* foresaw in spirit Your coming in the flesh* he invited the whole creation to rejoice,* crying out prophetically:* O Saviour, Tabor and Hermon shall rejoice in Your name,* for indeed You ascended this mountain with Your disciples.* Through Your Transfiguration* You returned Adam’s nature to its original splendour,* restoring its very elements to the glory and brilliance of Your divinity.* Therefore, we cry out to You:* O Creator of all, glory to You!


In Tone 2

When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

In Tone 4


The sincerity of your deeds has revealed you to your people* as a teacher of moderation,* a model of faith, and an example of virtue.* Therefore, you attained greatness through humility,* and wealth through poverty.* O Father and Archbishop Emilian,* ask Christ our God to save our souls.

In Tone 7


You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God* O Giver of Light, glory to You!



Antiphon 1

Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

The voice of Your thunder was in the whirlwind; Your lightning lit up the world.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

You have clothed Yourself in praise and splendour; You robe Yourself in light as with a cloak.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

Glory… Now… Only-begotten Son…

Antiphon 3

Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.

Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.

Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.

Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.

For God is the great Lord, and the great king over all the earth.

Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.

Come, let us worship and fall down before Christ.

Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly*, and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.

Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.

verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)

Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord, You have made all things in wisdom.

Epistle: 1 Corinthians 9:2-12 (NRSV)
Brothers and Sisters, i
f I am not an apostle to others, at least I am to you; for you are the seal of my apostleship in the Lord. This is my defense to those who would examine me. Do we not have the right to our food and drink? Do we not have the right to be accompanied by a believing wife, as do the other apostles and the brothers of the Lord and Cephas? Or is it only Barnabas and I who have no right to refrain from working for a living? Who at any time pays the expenses for doing military service? Who plants a vineyard and does not eat any of its fruit? Or who tends a flock and does not get any of its milk?
Do I say this on human authority? Does not the law also say the same? For it is written in the law of Moses, “You shall not muzzle an ox while it is treading out the grain.” Is it for oxen that God is concerned? Or does he not speak entirely for our sake? It was indeed written for our sake, for whoever plows should plow in hope and whoever threshes should thresh in hope of a share in the crop. If we have sown spiritual good among you, is it too much if we reap your material benefits? If others share this rightful claim on you, do not we still more? Nevertheless, we have not made use of this right, but we endure anything rather than put an obstacle in the way of the gospel of Christ.

Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.
verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)

Gospel: Matthew 18:23-35 (NRSV)
The Lord spoke this parable,
“For this reason the kingdom of heaven may be compared to a king who wished to settle accounts with his slaves. When he began the reckoning, one who owed him ten thousand talents was brought to him; and, as he could not pay, his lord ordered him to be sold, together with his wife and children and all his possessions, and payment to be made. So the slave fell on his knees before him, saying, ‘Have patience with me, and I will pay you everything.’ And out of pity for him, the lord of that slave released him and forgave him the debt. But that same slave, as he went out, came upon one of his fellow slaves who owed him a hundred denarii; and seizing him by the throat, he said, ‘Pay what you owe.’ Then his fellow slave fell down and pleaded with him, ‘Have patience with me, and I will pay you.’ But he refused; then he went and threw him into prison until he would pay the debt. When his fellow slaves saw what had happened, they were greatly distressed, and they went and reported to their lord all that had taken place. Then his lord summoned him and said to him, ‘You wicked slave! I forgave you all that debt because you pleaded with me. Should you not have had mercy on your fellow slave, as I had mercy on you?’ And in anger his lord handed him over to be tortured until he would pay his entire debt. So my heavenly Father will also do to every one of you, if you do not forgive your brother or sister from your heart.”

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Lord transfigured on the mountain.

And the Irmos, Tone 4: Your giving birth was received as incorrupt; for it was God who came forth from your womb; He appeared on earth in the flesh, and made His dwelling among us. Thus, O Mother of God, all of us magnify you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* We will walk in the light of Your face, O Lord,* and rejoice in Your name forever.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

11-та Неділя по Зісланні Св. Духа. Св. Еміліяна, ісп., єп. Кизицького. 08 серпня.



Блажен муж співаємо


  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 2, подібний: Коли з дерева): Прийдіть, з вірою святкуймо* пресвітле й божественне преображення Христове.* Довершуючи сьогодні справжню переміну,* піднімаймося духовно на вершину чеснот Христових учнів,* щоб, навчившись з ними об’явлення дивних таїнств,* прославляти Спаса Господа.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Радій і побожно веселися, свята Церкво вірних,* святкуючи сьогодні цей величний і всесвітлий празник!* Бо сьогодні Владика всіх преображається* і втрачену красу людини ясно опромінює* зірницею невимовної осяйности,* – більш від зорі, розливши промінне сонячне сяйво.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Бувши всіх Богом і Творцем,* він, з невимовного багатства свого милосердя, прийняв вигляд слуги;* а сьогодні усуває давній сумерк,* засяявши обличчям і появивши у своїм тілі блиск Божества.* Тому учні налякалися і, з острахом упавши ниць,* поклонилися Владиці всіх.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Священно з’явлений і богонатхненний Еміліяне!* У тобі визнаємо основу правди,* утвердження віри, визначного вчителя,* помічника в побожності й оселю чистоти,* вибране пристановище,* запашність Духа,* велику скарбницю навчань* й основу Церкви Христової.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Вихваляємо тебе,* як апостолів співпрестольника,* рівнозначного страстотерпцям,* співревнителя посників, печать учителів,* божественний образ і Христового тайновидця,* всехвальний Богоносцю,* і боготочну ріку знань,* що потопляє беззаконних і богохульників,* премудрий Еміліяне.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ти збільшив премудрости талант* і сподобився радости* Господа твого, Всехвальний.* Прикрашений благодаттю* божественного сяйва,* сіяючи як премудра духовна зоря,* ти нині стоїш по життєдайній правиці* і звідси береш своє опромінення,* славний Еміліяне.

Слава: (г. 6): Прообразуючи твоє воскресіння,* вийшов ти, Христе Боже, на Тавор,* взявши трьох своїх учнів: Петра, Якова та Івана.* Коли ти преобразився, Таворська гора світлом вкрилася,* тож учні твої, Слове, кинулись долі на землю,* неспроможні бачити невимовного виду.* Ангели з острахом і тремтінням слугували,* небеса вжахнулися, а земля затряслася,* побачивши на землі Господа слави.

І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.

Стихири на стиховні

(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.

Слава І нині(г. 5): Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого,* і побачимо славу його Преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла приймімо світло* і, з душевним захопленням,* оспівуймо Тройцю Єдиносущну навіки.

(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава (г. 4): Правилом віри і образом лагідности,* учителем повздержности* явила тебе твоєму стаду всіх речей істина.* Ради цього придбав ти смиренням високе,* убогістю – багате,* отче, священноначальнику Еміліяне,* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

 І нині: (г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.



Антифон 1
Стих 1: Воскликніте Господеві, вся земле,* співайте ж імені його, віддайте славу хвалі Його (Пс 65,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: Голос грому твого в небокрузі, освітили блискавки твої вселенну,* здригнулася й затремтіла земля (Пс 76,19).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: У славу й велич одягнувся ти,* приодівся світлом, наче ризою (Пс 103,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь..Єдинородний Сину

Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom: Спаси нас, Сину Божий, що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Прийдіте поклонімося і припадім до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 7): На горі переобразився ти* і, скільки змогли, ученики твої славу твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що ти єси воістину Отче сяяння.

Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня,* і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не поередав мене смерті (Пс 117,18).

Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи!* Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).

Апостол: ( 1 Корінтян 9, 2-12.):
Браття і Сестри, ви достовірний доказ у Господі мого апостольства. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. Хіба ми не маємо права їсти й пити? Хіба ми не маємо права водити сестру – жінку, як інші апостоли, брати Господні і Кифа? Чи може, один я і Варнава не маємо права на те, щоб не працювати? Хто коли своїм коштом служив у війську? Хто садить виноградник і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо і не живиться молоком від стада? Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? Таж у законі Мойсея написано: Не зав’язуй рота волові, коли молотить. Чи Бог турбується про волів? Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що хто оре, мусить орати в надії і хто молотить, молотить теж у надії, що матиме щось з того. Коли ми сіяли у вас духовне, чи то велика річ, коли жатимемо у вас тілесне?  І коли інші мають це право над вами, чому не більше ми? Та ми не користуємося цим правом, але весь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелію Христа.

Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).
Стих: Твої є небеса і твоя є земля (Пс 88,12).

Євангеліє: (Матея 18, 23-35):
Сказав Господь притчу оцю: Царство небесне похоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що був винен десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, пан велів продати його, жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому до ніг. поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі верну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динарів, схопив його й почав душити його, кажучи: Верни, що винен. Співслуга його впав йому в ноги й почав його просити. Потерпи мені, я тобі верну. Та той не хотів; пішов і кинув його в темницю, аж поки не верне борг. Коли товариші його побачили, що сталось, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про всю справу. Тоді пан покликав його і сказав йому: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки не верне йому всього боргу. Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.

Замість Достойно:
Величай, душе моя, Господа, що на Таворі переобразився.
Ірмос (глас 4): Різдво твоє нетлінно явилося, Бог із боків твоїх пройшов, во плоті явився на землі і з людьми проживав. Тому тебе, Богородице, всі величаємо.

Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Господи, у світлі лиця твого підемо і в імені твоїм возрадуємося навіки (Пс 88,16-17). Алилуя (х3).