Ninth Sunday after Pentecost, Tone 8; The Dormition of Saint Anna, Mother of the Most Holy God-bearer (Theotokos); Holy Women Olympiada and Eupraxia (5th c.)
Great Vespers and Divine Liturgy
Polyeleos Feast.
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 8
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Rejoice, O holy Sion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.
In Tone 4
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
You faithfully observed the Law* and worked unceasingly for God the Creator.* He granted you motherhood, Anna:* your child brought forth Christ in the flesh.* With the Virgin Mother we honour you,* and celebrate today your holy dormition.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
You faithfully observed the Law* and worked unceasingly for God the Creator.* He granted you motherhood, Anna:* your child brought forth Christ in the flesh.* With the Virgin Mother we honour you,* and celebrate today your holy dormition.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Divinely wise Anna, you gave birth to the Bearer of Life!* You presented your pure child to a life with God.* Together with the heavenly hosts, you rejoice in the riches from on high.* We commemorate your falling asleep,* and on this day we honour the divine wisdom in faith!
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Divinely wise Anna, you gave birth to the Bearer of Life!* You presented your pure child to a life with God.* Together with the heavenly hosts, you rejoice in the riches from on high.* We commemorate your falling asleep,* and on this day we honour the divine wisdom in faith!
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Having divine wisdom, you gave birth to the Door of Heaven,* and you achieved heavenly glory forever!* We celebrate your holy dormition, Anna,* and ask you to pray that the turmoil of passions not destroy us,* and that we be spared from fear and desolation.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Having divine wisdom, you gave birth to the Door of Heaven,* and you achieved heavenly glory forever!* We celebrate your holy dormition, Anna,* and ask you to pray that the turmoil of passions not destroy us,* and that we be spared from fear and desolation.
In Tone 8
Now…
The Theotokos came forth from a barren womb:* through her we were saved by Christ our God!* The chaste Bridegroom’s grandparents were Joachim and Anna.* He placed them in the heavenly realm.* They sing together with their daughter the holy Virgin, and the angels,* praying for the sake of the world.* We honour them, crying aloud:* Ancestors of God, for the sake of the Theotokos and ever virgin Mary,* pray that our souls may be saved!
In Tone 8
Now…
Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.
Readings: (1) Wisdom 3:1-9; (2) Wisdom 5:15-6:3; (3) Wisdom 4:7-15
Aposticha
In Tone 8
O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.
The Lord reigns, He is clothed in majesty.* Robed is the Lord, and girt about with strength.
Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.
For He has made the world firm.* which shall not be moved.
O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord,* for length of days.
O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.
In Tone 8
Glory…
Come together, all creation!* Let us praise the divinely-wise Anna on cymbals and with psalms!* Through her womb she gave birth to the divine Mountain.* Today she is translated to the spiritual mountain and mansions of paradise!* Let us cry out to her: blessed is your womb* which bore her who carried the Light of the world in her womb!* Entreat Him that He may deliver us from all tribulation* and assaults of the enemy* and that He may save our souls!
Now…
O Virgin, You have never known wedlock,* Yet You conceived God in the flesh* in a manner which words can never describe.* You thus became the Mother of God on high.* O Immaculate Lady, receive the supplication of your servants* and grant us the cleansing of our sins.* Accept now our prayers and beseech God to save all of us.
Troparia
In Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.
In Tone 4
Glory…
O godly-minded Anna,* you bore in your womb the pure Mother of God, who gave birth to Life.* Rejoicing, therefore, in glory* you have passed today to a heavenly inheritance,* where those who exult have their dwelling.* There you intercede for the forgiveness of sins* of those who love you, O ever-blessed one.
Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,** and saved our souls from death.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.
Troparion, Tone 4: O godly-minded Anna,* you bore in your womb the pure Mother of God, who gave birth to Life.* Rejoicing, therefore, in glory* you have passed today to a heavenly inheritance,* where those who exult have their dwelling.* There you intercede for the forgiveness of sins* of those who love you, O ever-blessed one.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 8: When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: We feast the memory of the forebears of Christ* as with faith we beseech them to help us* and rescue from every affliction* those who cry out: Our God is with us,* the God whose will it was to glorify them.
Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)
Prokeimenon, Tone 4
verse: God is wonderful in His saints,* the God of Israel.
Epistle: 1 Corinthians 3:9-17; Galatians 4:22-31 (NRSV)
Brothers and Sisters, for we are God’s servants, working together; you are God’s field, God’s building. According to the grace of God given to me, like a skilled master builder I laid a foundation, and someone else is building on it. Each builder must choose with care how to build on it. For no one can lay any foundation other than the one that has been laid; that foundation is Jesus Christ. Now if anyone builds on the foundation with gold, silver, precious stones, wood, hay, straw— the work of each builder will become visible, for the Day will disclose it, because it will be revealed with fire, and the fire will test what sort of work each has done. If what has been built on the foundation survives, the builder will receive a reward. If the work is burned up, the builder will suffer loss; the builder will be saved, but only as through fire. Do you not know that you are God’s temple and that God’s Spirit dwells in you? If anyone destroys God’s temple, God will destroy that person. For God’s temple is holy, and you are that temple.
Brothers and Sisters, for it is written that Abraham had two sons, one by a slave woman and the other by a free woman. One, the child of the slave, was born according to the flesh; the other, the child of the free woman, was born through the promise. Now this is an allegory: these women are two covenants. One woman, in fact, is Hagar, from Mount Sinai, bearing children for slavery. Now Hagar is Mount Sinai in Arabia and corresponds to the present Jerusalem, for she is in slavery with her children. But the other woman corresponds to the Jerusalem above; she is free, and she is our mother. For it is written,
“Rejoice, you childless one, you who bear no children,
burst into song and shout, you who endure no birth pangs;
for the children of the desolate woman are more numerous
than the children of the one who is married.”
Now you, my friends, are children of the promise, like Isaac. But just as at that time the child who was born according to the flesh persecuted the child who was born according to the Spirit, so it is now also. But what does the scripture say? “Drive out the slave and her child; for the child of the slave will not share the inheritance with the child of the free woman.” So then, friends, we are children, not of the slave but of the free woman.
Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour.
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:1,2)
verse: The salvation of the righteous is from the Lord; He is their protector in time of trouble. (Psalm 36:39)
Gospel: Matthew 14:22-34; Luke 8:16-21 (NRSV)
At that time Jesus made the disciples get into the boat and go on ahead to the other side, while he dismissed the crowds. And after he had dismissed the crowds, he went up the mountain by himself to pray. When evening came, he was there alone, but by this time the boat, battered by the waves, was far from the land, for the wind was against them. And early in the morning he came walking toward them on the sea. But when the disciples saw him walking on the sea, they were terrified, saying, “It is a ghost!” And they cried out in fear. But immediately Jesus spoke to them and said, “Take heart, it is I; do not be afraid.” Peter answered him, “Lord, if it is you, command me to come to you on the water.” He said, “Come.” So Peter got out of the boat, started walking on the water, and came toward Jesus. But when he noticed the strong wind, he became frightened, and beginning to sink, he cried out, “Lord, save me!” Jesus immediately reached out his hand and caught him, saying to him, “You of little faith, why did you doubt?” When they got into the boat, the wind ceased. And those in the boat worshiped him, saying, “Truly you are the Son of God.” When they had crossed over, they came to land at Gennesaret.
The Lord said, “No one after lighting a lamp hides it under a jar, or puts it under a bed, but puts it on a lampstand, so that those who enter may see the light. For nothing is hidden that will not be disclosed, nor is anything secret that will not become known and come to light. Then pay attention to how you listen; for to those who have, more will be given; and from those who do not have, even what they seem to have will be taken away.” Then his mother and his brothers came to him, but they could not reach him because of the crowd. And he was told, “Your mother and your brothers are standing outside, wanting to see you.” But he said to them, “My mother and my brothers are those who hear the word of God and do it.”
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 32:1)
9-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Успення св. Анни, матері Пресв. Богородиці. 25 липня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 8): Вечірню пісню і словесну службу* приносимо тобі, Христе,* бо ти зволив помилувати нас воскресінням.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Господи, Господи,* не відкинь нас від твого лиця,* але зволь помилувати нас воскресінням.
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Радуйся, Сіоне святий,* мати церков, Боже поселення!* Бо ти перший прийняв прощення гріхів воскресінням.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Своїм божественним заступництвом* ти зберігаєш і покриваєш від ворожих нападів тих,* що з любов’ю святкують твоє преславне свято − Входу в храм* і кличуть до тебе:* Ти наша кріпость і твердиня, і радість богоподібна;* єдиний Син твій і Бог наш,* якому кланяємося і кажемо:* Ісусе всесильний,* спаси, як милосердний, душі наші!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Зберігаючи бездоганно* Божі закони* і непорочно слугуючи Богові вседержителеві,* ти, Анно, сподобилася бути матір’ю тієї,* що стала Матір’ю воплоченого Христа,* – Пречистої Божої Діви.* З нею і ми тебе ублажаємо і радісним серцем* святкуємо сьогодні* твоє святе успіння.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Зберігаючи бездоганно* Божі закони* і непорочно слугуючи Богові вседержителеві,* ти, Анно, сподобилася бути матір’ю тієї,* що стала Матір’ю воплоченого Христа,* – Пречистої Божої Діви.* З нею і ми тебе ублажаємо і радісним серцем* святкуємо сьогодні* твоє святе успіння.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Породивши, богомудра Анно,* палату Життя,* ти переставилася* до правдиво нетлінного життя* і з’єдналася з хорами праведників,* що втішаються повнотою Божої радости.* Тим-то сьогодні, Завждипам’ятна,* боговгодно святкуємо твоє переставлення* і з вірою тебе нині вшановуємо.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Породивши, богомудра Анно,* палату Життя,* ти переставилася* до правдиво нетлінного життя* і з’єдналася з хорами праведників,* що втішаються повнотою Божої радости.* Тим-то сьогодні, Завждипам’ятна,* боговгодно святкуємо твоє переставлення* і з вірою тебе нині вшановуємо.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Зродивши, богомудра Анно,* Небесну Браму,* ти у славі вступила до небесної оселі* та втішаєшся нині* божественною славою.* Її сподоби й нас,* що вшановуємо твоє святе успіння,* та своїми молитвами розвій темряву наших пристрастей* і відганяй мряку важких спокус.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Зродивши, богомудра Анно,* Небесну Браму,* ти у славі вступила до небесної оселі* та втішаєшся нині* божественною славою.* Її сподоби й нас,* що вшановуємо твоє святе успіння,* та своїми молитвами розвій темряву наших пристрастей* і відганяй мряку важких спокус.
Слава (г. 8): З вашого неплідного подружжя, святі Йоакиме й Анно,* виросла свята вітка, і Пренепорочна Богородиця,* з якої засяяло світові спасіння − Христос Бог.* Переставившись до небесних осель,* ви з своєю донею, Пресвятою Дівою, та з ангелами* радієте і молитеся за світ.* Тому й ми, зійшовшись, побожно вас оспівуємо і просимо:* Ставши Христовими праотцями, заради Пресвятої Діви, моліться за душі наші.
І нині (догмат, г. 8): Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.
Читання
Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Будьмо уважні.
Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)
Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Будьмо уважні.
Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)
Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Будьмо уважні.
Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність. (Муд. 5, 15-6, 3)
Стихири на стиховні
(г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук* і, як Бог, дав вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!
Слав (г. 2): Прийдіть, усі любителі дівственної чистоти!* Прийдіть та вшануймо святе успіння Анни,* бо вона породила Божу Діву, Марію,* з якої зродилося джерело надприродного життя* − Спаситель, що просвічує й освячує душі наші.
I нині: (г. 2): Очистивши наші помисли й розум,* і ми з ангелами світло торжествуємо,* співаючи Діві й Матері всіх царя,* Христа Бога нашого, Давидів псалом:* Воскресни, Господи, до твого відпочинку,* ти і кивот святині твоєї!* Бо ти прикрасив її, Владико, як чудову палату,* і дав її своєму народові,* щоб її молитвами, немов владною силою,* провадити його и охороняти від супротивників.
Тропарі
(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі.
Слава: (г. 4): Родительку Життя, чисту Богоматір,* в лоні носила ти, богомудра Анно.* Тому з радістю сьогодні перейшла ти славно до небесного житла,* де утішаються щастям всі, що там перебувають.* Вимоли прощення гріхів тим,* які з любов’ю почитають тебе, Блаженна.
І нині:
(г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасення людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Сотворителя сповнення.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* і триденне погребення прийняв Ти,* щоб нас звільнити від страждань.* Життя і воскресіння наше,*Господи, слава Тобі.
Troparion (г. 4): Життя родительку – чисту Богоматір* в утробі носила Ти, богомудра Анно.* Тому, у славі радіючи, нині переставилася Ти до небесного прийняття,* де житло тих, що веселяться,* просячи прогрішень прощення* для тих, що в любові Тебе почитають, присноблаженна.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 8): Коли Ти воскрес із гробу,* то й померлих підняв,* і Адама воскресив;* радіє Єва воскресінням Твоїм* і кінці світу прославляють* Твоє з мертвих воскресіння,* Багатомилостивий.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак, глас 2: Прародичів Христових пам’ять празнуємо,* з вірою просячи їх помочі,* щоб ізбавилися від усякої скорби всі, що кличуть:* Бог наш з нами, що їх прославив, як і благоволив.
Прокімен (глас 8):
Помоліться і хвалу віддайте* Господеві, Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий Бог у Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс 75,2).
Прокімен, глас 4: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів (Пс. 67,36).
Апостол: (1 Кр 3, 9-17):
Браття і Сестри, ми співробітники Божі, ви Божа нива, Божа будівля. За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, інший же на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, і ця основа – Ісус Христос. Коли ж хто на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи – кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в вогні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. І коли чиє діло, що він збудував, устоїться, він прийме нагороду; коли ж чиє діло згорить, він зазнає шкоди; та він сам спасеться, але наче крізь вогонь. Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Дух Божий у вас пробуває? Коли хто зруйнує храм Божий, Бог його зруйнує, бо храм Божий святий, і цей храм – ви.
Галатів 4, 22-31
Браття і Сестри, Авраам мав двох синів: одного від рабині, другого ж від вільної. Та той, що від рабині, народився за тілом, той же що від вільної – за обітницею. Це має інше значення: ті дві жінки – два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар. Гора ж Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що в рабстві зо своїми дітьми. Але вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам. Написано бо: Веселися, неплідна, що не родиш! Возкликни, рада та весела, ти, що мук породіллі не знала, бо у покинутої дітей більш, ніж у тієї, що має чоловіка. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. Та як тоді той що родився за тілом, гонив того, що родився за духом, так і тепер. Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не унаслідить з сином вільної. Отак, брати, ми сини не рабині, але вільної. Жінки, як у всіх Церквах святих, нехай мовчать, їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить. А коли хочуть чого навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків, бо непристойно в церкві жінці говорити. Хіба від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних прибуло? Якже кому здається, що він пророк або має який духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу – заповідь Господня. Коли ж хто її не визнає, того не визнавайте. Тому, брати мої, хай вашим прагненням буде пророкувати, і говорити мовами не бороніте, 40. але все нехай діється пристойно і доладно.
Алилуя (глас 8):
Стих: Прийдімо з похвалами пере обличчя Його, і псалмами воскликнім Йому (Пс 94,1).
Стих: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 94,2).
Стих: Спасення праведним від Господа і оборонець Він їм у часі скорби (Пс. 36,39).
Євангеліє: (Матея 14, 22-34.):
Того часу Ісус заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ. І коли відпустив народ, пішов на гору молитись насамоті. Як звечоріло, він був там сам один. Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. О четвертій сторожі ночі Ісус прийшов до них, ідучи по морю. Учні, побачивши, що він іде по морю, жахнулись. – То привид! – заговорили і з переляку закричали. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: – Будьте спокійні – це я, не бійтеся! Тоді Петро озвавсь до нього й каже: – Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до тебе! – Іди! – сказав Ісус. І вийшов Петро а човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув: – Господи, рятуй мене! Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: – Маловіре, чого усумнився? І як увійшли до човна, вітер ущух. Тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: – Ти істинно – Син Божий! І перепливши, прибули в землю генесаретську.
Луки 8, 16-21.
Сказав Господь: Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться: а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має. Мати його і брати прийшли до нього, та через народ не могли до нього доступитись. 20. Йому сказали: Мати твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з тобою. Він у відповідь сказав їм: Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже й виконують його.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс. 32,1). * Алилуя (х3).