Fifth Sunday after Pentecost, Tone 4; Bishop-Martyr Nykolai (Nicholas) Charnetsky and the Twenty-Seven Other New Blesseds of the Church of Rus’-Ukraine Beatified in 2001; Our Venerable Father Samson, Host of Strangers (527-65); Apostles’ Fast.
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 4
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.
In Tone 6
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Placing all your hope upon God,* you accepted the covenant of the Heavenly Teacher,* Who said: “Let not your hearts be troubled!”* Thus, having lived in the faith joyfully,* and strengthening your souls through daily ministry,* you accepted the ascetic labours of martyrdom and confessing faith in Christ,* passing through much suffering and many torments.* And, as heavenly citizens from the lands of Ukraine,* you now shine forth from the many rooms of the Father’s house,* receiving the gift of efficacious boldness* to pray for our souls.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Placing all your hope upon God,* you accepted the covenant of the Heavenly Teacher,* Who said: “Let not your hearts be troubled!”* Thus, having lived in the faith joyfully,* and strengthening your souls through daily ministry,* you accepted the ascetic labours of martyrdom and confessing faith in Christ,* passing through much suffering and many torments.* And, as heavenly citizens from the lands of Ukraine,* you now shine forth from the many rooms of the Father’s house,* receiving the gift of efficacious boldness* to pray for our souls.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The Creator made everything for the sake of joy and love.* All creation was brought about not for death, but for His own glory.* But, for the sake of delivering all,* He endured the sufferings of the Cross,* instead of the joy that was rightfully His.* Likewise You, O Blessed Ones, imitating your Teacher,* having come to know the joy of faith,* – you also experienced suffering,* you came to know the Father – seeing the Face of the Sufferer,* Who, Himself passed through the way of sorrows,* and prepared for you a place* in the House of the Father.
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The Creator made everything for the sake of joy and love.* All creation was brought about not for death, but for His own glory.* But, for the sake of delivering all,* He endured the sufferings of the Cross,* instead of the joy that was rightfully His.* Likewise You, O Blessed Ones, imitating your Teacher,* having come to know the joy of faith,* – you also experienced suffering,* you came to know the Father – seeing the Face of the Sufferer,* Who, Himself passed through the way of sorrows,* and prepared for you a place* in the House of the Father.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Because of your unwavering faith,* all were in awe of you, O holy ones:* as the fierce persecutor was bringing the visible Church down to ruin,* you were built up in strength on account of your faithfulness to the Invisible One;* around you was the destruction of life and human dignity* and yet, it was humility and Life Indestructible, Whom you made manifest to the world;* in the face of an endless cycle of death and hatred,* you preached the Truth, even to those who persecuted you;* and, prayed for those who tormented you,* as did the One, Who strengthened you in the midst of your torments* and gave you the grace to intercede* for our souls.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Although the image of the visible Church was destroyed,* and though many souls were terrified by the enemy* – yet you did not give in to despair* nor did you abandon your ministry,* which our Lord willed for His friends;* since, you believed, that in the image of His death and resurrection* after the time of night – there would radiate the dawn of regeneration* and a time of reconstruction would commence,* when others would inherit the fruit of your sufferings and torments.* For, you longed to fulfil the commands of the Master* and testified that the impossible can be achieved,* by those who are filled with the love of God.
In Tone 6
Glory…
The fierce and inhuman enemy* cunningly devised to destroy the Church which was not under his authority through a false reunion* with the Church which he had already profaned and enslaved.* And so with honours, benefits and temporal abundance* did he entice arch-pastors, priests and the faithful,* threatening with dire penalties and even death, those who would refuse him.* But the hierarchs proved their steadfastness* and spoke thus to their tormenters:* “We glorify God in truth and it is in righteousness that we teach the word of His truth.* We will not betray the Church by worshiping tyranny,* nor will we renounce our Chief-Apostolic Unity:* we suffer for it* and in so doing, we remain faithful!”
In Tone 4
Now…
O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.
Readings: (1) Isaiah 43:9b-14a; (2) Wisdom 3:1-9; (3) Wisdom 5:15-23; 6:1-3b
Lytia, In Tone 1
“I will not leave you orphans”, said the Lord to his friends before His Passion.* Upon you was this word fulfilled,* O all-blessed martyrs of the land of Rus’-Ukraine!* Having known the sweetness of the Church* you experienced the bitterness of persecution;* having lived in the beauty and splendour of worshiping in a temple* you became naked, orphaned, and bereft of glory.* But the Lord did not leave you, O wise martyrs;* for, the Man of Sorrows, who endured abuse, bequeathed the saying: «I will come to you»,** and you saw the One, Whom the world was unable to see.
You reached the heights of ecclesiastical and public life, O hierarchs,* and in but one moment you fell into the darkness of imprisonment.* Yesterday, you were surrounded by numerous clergy and a great gathering of people* today you are in the company of despairing and frightened prisoners.* Once, you were clothed in vestments of grace* today, stripped of all rights, you wear the garments of poverty.* But your light did not set in the darkness;* for, it is in your humiliation that the priceless worth of the treasure of Christ’s virtues was revealed.* At no time did you abandon your ministry:* neither in your becoming great, nor in your self-emptying.* O faithful and unbroken pastors,* pray for our souls.
In Tone 2
As the Lord is living,* so are you alive in His tents above the heavens,* in ineffable closeness to Him,* in the joy of contemplating His Face.* As you did not spare your earthly and temporal lives,* so now you reside in the fullness of life,* and pray that your co-citizens on earth may inherit the Light of Heaven.
In Tone 4
O Confessors of Faith in Christ, you did not abandon your ministry!* You neglected neither love for one’s neighbour nor the Church’s Rule of Prayer:* underground and in the forests, in faraway houses and in small city rooms* the Sacrifice of the Eucharist was offered by you.* О great wonder! In taking away the church buildings the enemy did not destroy the Church;* although some were slain – others were revealed as Confessors of Faith.* For the Church is alive not in church buildings alone,* since the Spirit and Truth build everywhere a temple for themselves!* Behold how the inconspicuous home of a fireman or labourer* becomes an effulgent and magnificent temple and Heaven on earth;* the man, unsightly and worn out* the priest, worthy and majestic!* The gates of Hades cannot overcome the Church* the harvest of her passion brings but greater fruit.
In Tone 5
Glory…
They did sing, to the God in the highest,* did the blessed martyrs sing!* And in prisons, dungeons and while in exile* they glorified His Name.* Becoming perfected in lives cut short,* they fulfilled longevity,* since they endured in the truth, even in the midst of evil.* And now by their prayers these holy ones obtain* for their countrymen, grace and mercy, and the care of God.
Now…
Let us sing!* To the Mother of our God, let us sing, O faithful,* and let us glorify with the liturgy of routine daily living* that Life, Whom she bore for us!* Let us nurture, as did she, the perfection of a simple heart,* that we may fulfil the first and most important commandment:* that we love God and our neighbour without guile.* Through the prayers of the Theotokos upon the children of her Son* there descends grace and mercy and the care of God.
Aposticha
In Tone 4
In being lifted upon the cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By hanging on the cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.
In Tone 4
Glory…
In recent times, the land of Rus’-Ukraine produced a multitude of martyrs* and many of their names are known to us,* and many – only to God;* we glorify all of them, known and unknown,* even when we commemorate but a small number of their community:* hierarchs, priest-martyrs, the venerable and righteous,* who did not squelch the Spirit and were well-pleasing to the Master.
Now…
O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.
Troparia
In Tone 1
Rejoice, Mother of God, Virgin Mary full of grace!* The Lord is with you.* Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.* For you have borne Christ, the Saviour and Redeemer of our souls. (2)
In Tone 7
Blessed Ukrainian Martyrs,* you did not break the integrity of the Body of Christ,* in giving your bodies to tribulations:* you did not give way to the flattery of the enemy nor deny the Petrine unity.* Your earthly homeland Ukraine beseeches you* together with the whole Universal Church, singing with ancient song:* Holy Martyrs, you gloriously suffered and were crowned;* So pray to the Lord to have mercy on our souls.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Troparion, Tone 7: Blessed Ukrainian Martyrs,* you did not break the integrity of the Body of Christ,* in giving your bodies to tribulations:* you did not give way to the flattery of the enemy nor deny the Petrine unity.* Your earthly homeland Ukraine beseeches you* together with the whole Universal Church, singing with ancient song:* Holy Martyrs, you gloriously suffered and were crowned;* So pray to the Lord to have mercy on our souls.
Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 8: Invincible martyrs crowed with victory,* we in the Church you saved* sing songs of thanksgiving to you,* written on the scrolls of our hearts.* And you whose names are written in the Book of the living God,* protect our Church with Life,* that we may cry out: Rejoice you who belong to Heaven!
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 8: Invincible Queen, in honour of victory,* we who are saved from evil, with songs of thanksgiving,* sing to you, O God-Bearer.* And whose power is unfailing,* protect us from all evils,* so that we may sing to you:* Rejoice, O Bride unwed!
Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)
Prokeimenon, Tone 4
verse: To the saints who are in His land, the Lord has made wonderful all His desires in them.
Epistle: Romans 10:1-10 & Ephesians 6:10-17 (NRSV)
Brothers and sisters, my heart’s desire and prayer to God for them is that they may be saved. I can testify that they have a zeal for God, but it is not enlightened. For, being ignorant of the righteousness that comes from God, and seeking to establish their own, they have not submitted to God’s righteousness. For Christ is the end of the law so that there may be righteousness for everyone who believes. Moses writes concerning the righteousness that comes from the law, that “the person who does these things will live by them.” But the righteousness that comes from faith says, “Do not say in your heart, ‘Who will ascend into heaven?’” (that is, to bring Christ down) “or ‘Who will descend into the abyss?’” (that is, to bring Christ up from the dead). But what does it say? “The word is near you, on your lips and in your heart” (that is, the word of faith that we proclaim); because if you confess with your lips that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved. For one believes with the heart and so is justified, and one confesses with the mouth and so is saved.
Brothers and sisters, be strong in the Lord and in the strength of his power. Put on the whole armor of God, so that you may be able to stand against the wiles of the devil. For our struggle is not against enemies of blood and flesh, but against the rulers, against the authorities, against the cosmic powers of this present darkness, against the spiritual forces of evil in the heavenly places. Therefore take up the whole armor of God, so that you may be able to withstand on that evil day, and having done everything, to stand firm. Stand therefore, and fasten the belt of truth around your waist, and put on the breastplate of righteousness. As shoes for your feet put on whatever will make you ready to proclaim the gospel of peace. With all of these, take the shield of faith, with which you will be able to quench all the flaming arrows of the evil one. Take the helmet of salvation, and the sword of the Spirit, which is the word of God.
Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.
verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)
verse: The just cried out and the Lord heard them, and delivered them out of their afflictions. (Psalm 33:18)
Gospel: Matthew 8:28-9:1 & Luke 21:12-19 (NRSV)
At that time, when Jesus came to the other side, to the country of the Gadarenes, two demoniacs coming out of the tombs met him. They were so fierce that no one could pass that way. Suddenly they shouted, “What have you to do with us, Son of God? Have you come here to torment us before the time?” Now a large herd of swine was feeding at some distance from them. The demons begged him, “If you cast us out, send us into the herd of swine.” And he said to them, “Go!” So they came out and entered the swine; and suddenly, the whole herd rushed down the steep bank into the sea and perished in the water. The swineherds ran off, and on going into the town, they told the whole story about what had happened to the demoniacs. Then the whole town came out to meet Jesus; and when they saw him, they begged him to leave their neighborhood. And after getting into a boat he crossed the sea and came to his own town.
The Lord said to his disciples, “Beware of people, for they will lay their hands on you and persecute you; they will hand you over to synagogues and prisons, and you will be brought before kings and governors because of my name. This will give you an opportunity to testify. So make up your minds not to prepare your defense in advance; for I will give you words and a wisdom that none of your opponents will be able to withstand or contradict. You will be betrayed even by parents and brothers, by relatives and friends; and they will put some of you to death. You will be hated by all because of my name. But not a hair of your head will perish. By your endurance you will gain your souls.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
5-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Свщмч. Миколая Чарнецького і тих, що з ним. Прп. Сампсона, странноприємця. 27 червня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Духовні красномовці* й учні Спасові,* завдяки вірі ставши оргáнами Духа,* розійшлись по всій землі* і посіяли боговгодну й правовірну проповідь.* Від них божественним земледільством і благодаттю полки мучеників проросли* і різнорідними муками,* і ранами й вогнем відобразили святу страсть* та сміливо моляться за душі наші.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Розпалені вогнем Господньої любові,* святі мученики знехтували вогнем* і, як божественне вугілля, спалахнули у Христі.* Спаливши хмиз підступної чванливости,* вони пащі звірів загородили побожним призиванням;* прийнявши ж присуд на смертну кару,* посікли всі ворожі полчища* і, мужньо проливши потоки крови, напоїли Церкву, просвітивши її вірою.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Боровшись із звірами,* убивані мечем,* розривані пазурами,* руками задавлювані й мучені,* нещадно палені жарким вогнем,* проколювані та січені на кусні,* непохитні мученики мужньо витривали,* передбачаючи майбутню нагороду,* нетлінні вінки і славу Христа,* та сміливо моляться до нього за душі наші.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Апостолів, мучеників, богомудрих священиків,* священне зібрання чесних жінок,* що по всіх країнах вірно страждали,* священними піснями достойно звеличаймо.* Бо поєдналося земне з небесним,* і за муки, Христовою благодаттю, прийняли безболісність,* і нині, немов блискучі зорі,* освічують нас та сміливо моляться* за душі наші.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
(г. 6, подібний “Поклавши надію всю”): Все возложи́вши* на Бо́га упова́ння,* ви прийняли́ заповіт Небе́сного Вчи́теля,* що сказа́в: «Хай не триво́житься се́рце ва́ше!»* Тож і у вірі ра́дісно пожи́вши,* і кожноде́нним служінням ду́ші укріпи́вши,* ви по́двиг му́чеництва й ісповідництва прийняли́,* перейшли́ че́рез мно́гі стражда́ння і му́ки.* З землі української – небе́сні громадя́ни,* ви тепе́р ся́єте там, де в Отця́ жи́тел бага́то,* і з дерзнове́нням мо́литеся* за ду́ші на́ші.
- Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Все Сотвори́тель* созда́в для ра́дости й любо́ви,* все творіння зверши́в не на смерть, а на Свою́ просла́ву,* але́, щоб усіх ізба́вити, ви́терпів стражда́ння Хре́сні* за́мість нале́жної Йому́ ра́дости.* Тож і ви, блаже́нні, наслідуючи Вчи́теля,* по то́му, як пізна́ли ра́дість віри* – спізна́ли і стражда́ння,* пізна́ли Отця́ – спізна́вши Лик Стражда́льця,* що і Сам пройшо́в шлях скорбо́тний,* і вам приготува́в місце* в До́мі Отчому.
Слава (г. 6): Мученицький божественний хоре,* осново Церкви, Євангелія звершення!* Ви ділом здійснили Спасові навчання.* Вами замкнено пекельні брами, які розкрилися на Церкву;* пролиттям вашої крови висушились ідольські жертвоприноси;* ваша жертва зродила Вселенську Церкву;* ви здивували ангелів і стоїте перед Богом увінчані, як переможці.* Тож безустанно моліть його за душі наші.
І нині (догмат г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: Нехай зберуться всі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда! Ви мої свідки, – слово Господнє, – і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створений передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені. Я, Я – Господь: нема спасителя, крім мене. Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, – слово Господнє; я – Бог. Я – Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, – хто змінить? Так говорить Господь, Бог, що визволяє вас – Святий Ізраїля. (Іс. 43, 9-14)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його (Муд. 3, 1-9)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність. (Муд. 5, 15-23; 6, 1-3)
Стихири на Литії
(г. 1) «Не поли́шу вас си́ротами»,* – сказа́в Госпо́дь пе́ред Страстя́ми дру́зям Своїм.* На вас це сло́во спо́внилося,* о му́ченики всеблаже́нні з землі української!* Пізна́вши насоло́ду церко́вну* – зазна́ли ви й гіркоти́ переслідувань;* пожи́вши у хра́мовій красі й пишно́ті* – зоста́лися нагі, осиротілі і знесла́влені.* Та не поли́шив вас Госпо́дь, о му́дрі свідки,* Муж Збо́лений, що зазна́в нару́ги;* заповів бо: «Я прийду́ до вас»,* і ви ба́чили Його́ – Кого́ світ не міг ба́чити.
Бу́вши на верши́ні життя́ церко́вно-наро́дного, о святи́телі,* – в одноча́ссі опини́лися ви у темни́ці.* Ще вчо́ра ото́чені числе́нним кліром і вели́ким здви́гом лю́ду* – ни́ні ви ото́чені зневіреними і застра́шеними в’я́знями.* Коли́сь зодя́гнені у благоліпні ри́зи* – днесь у нужде́нній оде́жі безпра́вних.* Та не поме́ркло ва́ше світло у темно́ті,* і ціннішим ви́явився скарб чесно́т Христо́вих у прини́женні.* Ніде́ не полиша́ли ви служіння* – ні в ва́шій ве́личі, ні в ва́шім умалінні.* Вірні па́стирі незла́мні,* моліться за ду́ші на́ші.
(г. 2) Як живи́й Госпо́дь,* так і ви живете́ в ша́трах Його́ наднебе́сних,* у несказа́нній з Ним бли́зькості,* у ра́дості спогляда́ння Лиця́ Його́.* Ви в повноті життя́ перебува́єте,* не пощади́вши свого́ життя́ земно́го і доча́сного,* і мо́литеся, щоб земні ва́ші співгромадя́ни* Небе́сного Світла спадкоє́мцями ста́ли.
(г. 4) Не поли́шили служіння ісповідники,* не занедба́ли ні любо́ви до бли́жнього, ні пра́вила церко́вного:* в сутери́нах і ліса́х, у відда́лених хати́нах і мали́х міськи́х поко́ях* Же́ртву Євхари́стії прино́сили.* О чу́до! Не зни́щив во́рог Це́ркву, відібра́вши хра́ми;* хоч повбива́в одни́х – інші ісповідники яви́лися.* Не в сами́х бо хра́мах жива́ Це́рква* – Дух і Пра́вда всю́ди храм собі буду́ють!* Непримітна осе́ля кочега́ра чи чорноро́ба* – стає́ пишнося́йним хра́мом і на землі Не́бом;* чоловік непоказни́й і стру́джений* – ось ієре́й досто́йний і вели́чний!* Не дола́ють врата́ а́дові Це́ркву* – жнива́ стражда́нь її ще більший плід прино́сять.
Слава (г. 5): Співали* Бо́гові Ви́шньому блаже́нні му́ченики, співа́ли* і прославля́ли в тю́рмах, катівнях і на засла́ннях Ім’я́ Його́.* За коро́ткого ча́су ста́вши доскона́лими,* вони́ ви́повнили довголіття,* у пра́вді ви́тривавши по́серед лука́вства.* Благода́ть і ми́лість, і опіку Бо́жу* вимо́люють святі для края́н своїх.
І нині (богородичний): Співа́ймо* Ма́тері Бо́га на́шого, вірні, співа́ймо* і прославля́ймо літургією щоде́нности Життя́, Не́ю зро́джене!* Плека́ймо, як Вона́, простоти́ се́рця доскона́лість,* щоб сповня́ти пе́ршу і найголовнішу за́повідь:* люби́ти Бо́га і бли́жнього без лука́вства.* Благода́ть і ми́лість, і опіка Бо́жа* прихо́дить Богоро́дицею до діте́й Си́на Її.
Стихири на стиховні
(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.
Слава (г. 6): Прийдіть, вірні, зібравши нині хор, побожно торжествуймо і славно оспівуймо* святу й преславну пам’ять всіх святих, промовляючи:* Радуйтеся, славні пророки й апостоли,* мученики і священні начальники!* Радуйся, соборе преподобних і праведних!* Радуйся, жінок хоре!* Моліть Христа за світ і за перемогу Церкви проти ворогів* та й за велику милість для душ наших.
і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.
Тропарі
(г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших. (2 р.)
(г. 4): Церква твоя, Христе Боже, по всьому світі,* немов багряницею і вісоном, прикрасилася кров’ю твоїх мучеників,* і через них кличе до тебе:* Пошли народові твоєму свої благодаті,* даруй світові мир і душам нашим велику милість.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Troparia and Kontakia
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.
Тропар, глас 7: Блаже́нні му́ченики українські,* цілість Тіла Христо́вого не розірва́ли ви,* тіла́ свої відда́вши на му́ки:* ле́сті во́рога не піддали́ся і Петро́вої є́дности не зрекли́ся.* Ублажа́є вас земна́ вітчи́зна ва́ша Україна* і вся Вселе́нська Це́рква да́внім співом:* Святії му́ченики,* ви сла́вно стражда́ли і вінча́лися;* тож моліться до Го́спода,* щоб поми́лував ду́ші наші.
Кондак (глас 4): Спас і мій визволитель,* як Бог, із гробу воскресив землян від узів* і розбив брами адові* та воскрес на третій день, як Владика.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Слава,Кондак, глас 8: Як початки єства насадителеві творіння* вселенна приносить Тобі, Господи,* богоносних мучеників.* Їх молитвами в мирі глибокому* Церкву Твою, громаду Твою,* Богородиці ради, збережи,* Многомилостивий.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 8): Тобі, вибраній Владарці,* подячні пісні перемоги співаємо* ми, вратовані від лиха,* слуги Твої, Богородице.* Ти, що маєш силу нездоланну,* захорони нас від усяких бід, щоб звати нам:* Радуйся, Невісто, Діво чистая!
Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи! Все премудрістю сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).
I святим, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс. 115,6).
Апостол: (Рм 10,1-10):
Браття і Сестри, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона нерозважна. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує. Мойсей про праведність, що від закону, пише: той, хто його виконує, буде ним жити. Справедливість же, що від віри, так говорить: не кажи у твоїм серці: хто зійде на небо?, тобто Христа звести додолу, або: хто зійде в безодню?, тобто щоб вивести Христа з мертвих. Що, отже, вона каже? Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці, тобто слово віри, що ми проповідуємо. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
Еф. 6, 10-17.
Браття і Сестри, кріпіться в Господі та в могутності його сили. Одягніться в повну зброю Божу, щоб могли дати відсіч хитрощам диявола. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах. Тому візьміть зброю Божу, щоб за лихої години ви могли протистати і, перемігши все, міцно стояти. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати євангеліє миру. Над усе візьміть щит віри, яким зможете згасити всі вогненні стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.
Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).
Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі Йому (Пс. 111,1).
Євангеліє: (Мт 8,29-9:1):
Одного разу, коли Ісус прибув на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити? А оподаль від них пасся гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю! І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
(Луки 21:12-19)
Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого. І це дасть вам нагоду свідчити. Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити. Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють. Вас будуть ненавидіти всі за моє ім’я. Але волосина з голови у вас не пропаде! Вашим стражданням ви спасете душі свої.
Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс. 32,1). * Алилуя (х3).