April 25; Fourth Sunday of Pascha – Sunday of the Paralytic, Tone 3;

Fourth Sunday of Pascha – Sunday of the Paralytic, Tone 3; the Holy Apostle and Evangelist Mark (54-68)

All-night Vigil Feast.

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 3

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

By Your Cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished,* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, all creation has been enlightened by Your Resurrection,* and Paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity* who reigns forever and ever.

In Tone 1

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

O ineffable goodness who created the human form,* You came to heal those who are ill.* O Christ, by Your word You raised the Paralytic at the Sheep Pool;* You healed the suffering of the woman with the flow of blood;* You showed mercy to the tormented daughter of the Canaanite woman;* and You did not disdain the prayer of the centurion.* Because of this we cry out in praise:* O Almighty Lord, glory to You!

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

The Paralytic was like an unburied dead man,* and when he saw You, O Lord, he cried out:* Have mercy on me, for my bed has become my grave.* Of what use is my life?* I have no need for the Sheep Pool,* for there is none to put me into the water.* Therefore, I come to You, O Fountain of all healing,* that with all I may cry to You:* O Lord Almighty, glory to You!

In Tone 1

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Come, faithful, let us sing praises to Mark.* He is the wise writer of the Gospel!* The greatest of Egypt’s cities heard his inspired words.* Apostle, by your prayers and teachings,* guide our lives in the way of peace!

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You became a fellow traveller of Paul, the chosen vessel.* you accompanied him through all Macedonia;* then you followed Peter to Rome.* You were welcomed as his secretary and interpreter.* But it was in Egypt, all-wise Mark,* that you finished your course in a manner well-pleasing to God!

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

You gave life to barren souls,* watering them with the radiant stream of your Gospel.* Because of you, holy Mark,* Alexandria rejoices with us today,* celebrating your blessed memory!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Most blessed Mark,* you drank from the fountain of delight;* you became a river of peace, flowing from Eden,* surrounding us as a sea of protection.* The proclamation of your Gospel waters the face of the earth.* By your divinely-inspired teaching the Church is established!

In Tone 5

Glory…

Jesus went up to Jerusalem to the Sheep Pool* which in Hebrew was called Bethesda.* And there lay a great multitude of sick people in its five porticoes;* for the angel of the Lord went down at certain times and stirred the water,* granting healing to those who approach in faith.* The Lord saw there a man with a chronic illness,* and He asked him: Do you want to be healed?* The sick man replied:* I have no one to put me into the pool when the water is stirred.* I have spent my money on physicians* and received no help from anyone.* The Physician of soul and body said to him:* Take up your pallet and walk;* proclaim to the whole world* the greatness of My mercy and My mighty deeds.

In Tone 3

Now…

O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the incarnate God* who without a mother was born of a Father before all ages.* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother, intercede with Him* to save the souls of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.

Readings

(1) James 1:1-12; (2) James 1:13-27; (3) James 2:1-13

Lytia

Verses unavailable

Aposticha

In Tone 3

O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your Resurrection,* accept our evening prayer, for You love mankind.

Let God arise;* let His enemies be scattered!

Today a sacred Pascha is revealed to us.* A new and holy Pascha.* A mystical Pascha.* A Pascha worthy of veneration.* A Pascha which is Christ the Redeemer,* a blameless Pascha.* A great Pascha.* A Pascha of the faithful.* A Pascha which has opened for us the gates of Paradise.* A Pascha which sanctifies all the faithful.

As smoke vanishes,* let them vanish.

Come* from that scene, O women bearers of glad tidings,* and say to Sion:* Receive from us the glad tidings of joy* of Christ’s Resurrection:* Exult and be glad,* and rejoice, O Jerusalem,* seeing Christ the King* who comes forth from the tomb like a Bridegroom in procession!

So let sinners flee from before the face of God;* but let the righteous rejoice!

The myrrh-bearing women* at the break of dawn* drew near to the tomb of the LifeGiver.* There they found an angel* sitting upon the stone,* he greeted them with these words:* Why do you seek the living among the dead?* Why do you mourn the incorrupt amid corruption?* Go: proclaim the glad tidings to His disciples.

This is the day which the Lord has made:* Let us rejoice and be glad in it!

Pascha of beauty!* The Pascha of the Lord!* Pascha!* A Pascha worthy of all honour* has dawned on us.* Pascha! Let us embrace each other joyously!* Pascha, ransom from affliction!* For today as from a bridal chamber* Christ has shown forth from the Tomb,* and filled the women with joy saying:* “Proclaim the glad tidings to the Apostles!”

In Tone 8

Glory…

Come, all you faithful,* let us praise Mark in psalms and hymns!* He is the herald of heavenly mysteries and interpreter of the Gospel.* He is a river of the spiritual paradise!* He waters the earth with living streams,* that it may bear fruit for Christ our God.* Through his intercession,* forgiveness and great mercy are granted to all!

Now…

This is the day of Resurrection,* let us be illumined by the Feast!* Let us embrace each other!* Let us call “Brothers!”* even those that hate us* and forgive all by the Resurrection,* and so let us cry:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life! (3)

Troparia

In Tone 1

Rejoice, Mother of God, Virgin Mary full of grace!* The Lord is with you.* Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.* For you have borne Christ, the Saviour and Redeemer of our souls.

In Tone 3

Learning from Peter the chief apostle* you too became an apostle of Christ,* and shone on various lands like the sun.* O blessed one, adornment of Alexandrians,* through you Egypt was freed from deceit.* For you are a pillar of light for the Church* enlightening all with your teaching of the Good News.* Therefore, we feast your memorial, O Mark divinely inspired.* Ask God whom you preached to all* to grant our souls forgiveness of sins. (2)

DIVINE LITURGY

After the priest has exclaimed, Blessed be the Kingdom… and the people have responded, Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it.

Paschal Troparion

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Troparion, Tone 3: Learning from Peter the chief apostle* you too became an apostle of Christ,* and shone on various lands like the sun.* O blessed one, adornment of Alexandrians,* through you Egypt was freed from deceit.* For you are a pillar of light for the Church* enlightening all with your teaching of the Good News.* Therefore, we feast your memorial, O Mark, divinely inspired.* Ask God whom you preached to all to grant our souls forgiveness of sins.

Kontakion, Tone 2: You received from on high the grace of the Spirit,* and destroyed the snares of the orators,* O Mark, most glorious apostle.* You caught the nations and brought them to the Master* by preaching to them the divine Good News.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: Lord, as of old You raised the Paralytic,* lift my soul by Your divine presence,* for by many sins and foolish actions,* I, too, am now afflicted and crippled.* Raise me, that being saved I may cry to You:* Glory to Your power, O merciful Christ.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.

Prokeimenon, Tone 1

Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.

verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)

Prokeimenon, Tone 8

verse: Their utterance has gone forth into all the earth, and their word unto the ends of the world.

Epistle: Acts 9:32-42; (NRSV)
In those days, Peter went here and there among all the believers, he came down also to the saints living in Lydda. There he found a man named Aeneas, who had been bedridden for eight years, for he was paralyzed. Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you; get up and make your bed!” And immediately he got up. And all the residents of Lydda and Sharon saw him and turned to the Lord.

Now in Joppa there was a disciple whose name was Tabitha, which in Greek is Dorcas. She was devoted to good works and acts of charity. At that time she became ill and died. When they had washed her, they laid her in a room upstairs. Since Lydda was near Joppa, the disciples, who heard that Peter was there, sent two men to him with the request, “Please come to us without delay.” So Peter got up and went with them; and when he arrived, they took him to the room upstairs. All the widows stood beside him, weeping and showing tunics and other clothing that Dorcas had made while she was with them. Peter put all of them outside, and then he knelt down and prayed. He turned to the body and said, “Tabitha, get up.” Then she opened her eyes, and seeing Peter, she sat up. He gave her his hand and helped her up. Then calling the saints and widows, he showed her to be alive. This became known throughout Joppa, and many believed in the Lord.

1 Peter 5:6-14 (NRSV)
Brothers and Sisters, humble yourselves therefore under the mighty hand of God, so that he may exalt you in due time. Cast all your anxiety on him, because he cares for you. Discipline yourselves, keep alert. Like a roaring lion your adversary the devil prowls around, looking for someone to devour. Resist him, steadfast in your faith, for you know that your brothers and sisters in all the world are undergoing the same kinds of suffering. And after you have suffered for a little while, the God of all grace, who has called you to his eternal glory in Christ, will himself restore, support, strengthen, and establish you. To him be the power forever and ever. Amen.

Through Silvanus, whom I consider a faithful brother, I have written this short letter to encourage you and to testify that this is the true grace of God. Stand fast in it. Your sister church in Babylon, chosen together with you, sends you greetings; and so does my son Mark. Greet one another with a kiss of love. Peace to all of you who are in Christ.

Alleluia, Tone 1
verse: Of Your mercies, O Lord, I will sing forever; with my mouth I will proclaim Your truth from generation to generation.
verse: For You have said, “Mercy will be established forever.” (Psalm 32:22,1)
verse: The heavens shall confess our wonders, O Lord, and Your truth in the church of the saints.
verse: God is glorified in the assembly of the saints. (Psalm 88:6,8)

Gospel: John 5:1-15; (NRSV)
At that time, Jesus went up to Jerusalem. Now in Jerusalem by the Sheep Gate there is a pool, called in Hebrew Beth-zatha, which has five porticoes. In these lay many invalids—blind, lame, and paralyzed. One man was there who had been ill for thirty-eight years. When Jesus saw him lying there and knew that he had been there a long time, he said to him, “Do you want to be made well?” The sick man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up; and while I am making my way, someone else steps down ahead of me.” Jesus said to him, “Stand up, take your mat and walk.” At once the man was made well, and he took up his mat and began to walk.

Now that day was a sabbath. So the Jews said to the man who had been cured, “It is the sabbath; it is not lawful for you to carry your mat.” But he answered them, “The man who made me well said to me, ‘Take up your mat and walk.’” They asked him, “Who is the man who said to you, ‘Take it up and walk’?” Now the man who had been healed did not know who it was, for Jesus had disappeared in the crowd that was there. Later Jesus found him in the temple and said to him, “See, you have been made well! Do not sin any more, so that nothing worse happens to you.” The man went away and told the Jews that it was Jesus who had made him well.

Mark 6:7-13 (NRSV)
At that time Jesus, called the twelve and began to send them out two by two, and gave them authority over the unclean spirits. He ordered them to take nothing for their journey except a staff; no bread, no bag, no money in their belts; but to wear sandals and not to put on two tunics. He said to them, “Wherever you enter a house, stay there until you leave the place. If any place will not welcome you and they refuse to hear you, as you leave, shake off the dust that is on your feet as a testimony against them.” So they went out and proclaimed that all should repent. They cast out many demons, and anointed with oil many who were sick and cured them.

Hymn to the Mother of God

The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Communion Hymn

Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their word unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)

Instead of “Blessed is He Who comes…” we sing:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of “We have seen the true light…” we sing:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of “May our mouths be filled…” we sing three times:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of “Blessed be the name of the Lord…” we sing three times:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

At the dismissal, instead of “Glory be to the Father and the Son and the Holy Spirit, now and forever and ever. Amen.” we chant:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

After the final Amen, the Troparion “Christ is risen” is sung as at the beginning of the Liturgy, but with the addition:

And to us He has granted life eternal;* we bow down before His resurrection on the third day.

4-а Неділя Пасхи.  Неділя Розслабленого. Св. ап. і євангелиста Марка. 25 квітня

ВЕЧІРНЯ:

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 1): Пречистими руками створивши людину,* прийшов ти, добросердий Христе, вилікувати недужих.* Словом твоїм підняв ти з Овечої купелі розслабленого;* вилікував недугу кровоточивої;* помилував навіжену дочку ханаанянки* та й проханням сотника ти не погордив.* Тому й кличемо: Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Пречистими руками створивши людину,* прийшов ти, добросердий Христе, вилікувати недужих.* Словом твоїм підняв ти з Овечої купелі розслабленого;* вилікував недугу кровоточивої;* помилував навіжену дочку ханаанянки* та й проханням сотника ти не погордив.* Тому й кличемо: Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Коли побачив тебе розслаблений,* отой непохований мерлець, кликнув:* Помилуй мене, Господи, бо постіль стала мені гробом!* І навіщо ж мені жити?* Не потребую й Овечої купелі, бо не маю нікого,* хто б поклав мене в неї, коли заворушується вода.* Та приходжу до тебе, джерела оздоровлень,* щоб з усіма міг я кликати:* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Як нам назвати тебе, Апостоле:* Небом? – бо славу визнавав ти Божу.* Рікою? – бо створіння ти напоюєш таїнственно.* Зорею, що опромінює Церкву?* Чашею, що виточує святий напій?* Назвемо тебе найближчим другом Христовим та співмешканцем безтілесних!* Молися за спасіння душ наших.

3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.

2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ти, славний апостоле Марку,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

Слава (г. 5): Прийшов Ісус до Єрусалиму в Овечу купіль.* Вона мала п’ять притворів і по-юдейському звалась Витесда.* Біля них лежало безліч недужих,* бо ангел Божий кожного року сходив і зрушував воду,* та й давав здоров’я тим, що з вірою приходили.* Господь, побачивши довголітнього чоловіка, каже до нього:* Хочеш бути здоровим?* А хворий відповів: Господи, не маю чоловіка,* щоб вкинув мене в купіль, коли зрушиться вода.* Роздав я лікарям усе моє майно* і не зміг осягнути тієї ласки.* Та Лікар душ і тіл каже до нього:* Візьми твою постіль і ходи,* проповідуючи всюди мою силу і велику милість!

І нині (догмат г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що православно визнають тебе, як Богородицю.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт! Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; − людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, а багатий − пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави. Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять. (Як. 1, 1-12)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Соборного послання Якового читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого; кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить. А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, − породжує смерть. Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману. Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни. Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь. Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву, бо гнів людини не чинить справедливости Божої. Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи. Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, − не як слухач-забудько, а як виконавець діла, − той щасливий у ділі своїм. Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна. Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу. (Як. 1, 13-27)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Соборного послання Якового читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», − то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? Хіба то не вони ганьблять те гарне ім’я, яким називано вас? Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», − ви добре робите. А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, − стає у всьому винуватий. Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд. (Як. 2, 1 -13)

Стихири на стиховні

(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.

Стих (г. 5): Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.

Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.

Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.

Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.

Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.

Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!

Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.

Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.

Слава (г. 8): Сповнившись божественного духа, чудний апостоле Марку,* вельми ревнивий був ти за Бога вседержителя,* який показав тебе повним божественних чудес,* бо маючи чудну ревнивість, ти життям своїм осягнув досконалість.* Тому, бувши на висотах і вселившися з небесними хорами,* молися, Боговидче, Слову, Христові Богові нашому,* щоб нас обдарував великою милістю.

І нині (г. 5): Воскресіння день!* Просвітімся торжеством,* і одні одних обнімімо,* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас,* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

Тропарі

(г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

(г. 3): У верховного Петра навчившись,* апостолом Христовим був ти і як сонце засяв країнам:* олександрійцям був ти прикрасою, Блаженний,* Єгипет з обману тобою звільнився;* євангельським твоїм навчанням як світлом все просвітив ти, стовпе церковний.* Задля цього, святкуємо світло, вшановуючи пам’ять твою, Марку богоголосний!* Моли Бога, якого ти благовістив,* щоб відпущення гріхів подав душам нашим. (2x)

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Після того, як священик виголошує “Благословенне Царство” й люди відповідають “Амінь”, священики співають Тропар один раз, а люди його повторюють. Далі священики співають першу половину, а люди завершують другу. Так робимо щодня, аж до середи перед четвергом Вознесіння.

Тропар:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.

Кондак святому, глас 2: З висоти прийнявши благодать Духа, розрушив ти красномовні видумки, апостоле,* і всі народи зловивши, Марку всеславний, твоєму Владиці ти привів,* проповідуючи божественне Євангеліє.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 3): Душу мою, Господи, у гріхах всіляких* і безглуздими діяннями тяжко розслаблену,* воздвигни божественним твоїм заступництвом,* як і розслабленого воздвигнув ти древньо,* щоб я кликав до тебе, спасаючись:* Слава, Христе, владі твоїй.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 8): Хоч і у гріб зійшов ти, Безсмертний,* та адову зруйнував ти силу,* і воскрес єси як переможець, Христе Боже,* жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся,* і твоїм апостолам мир даруєш,* падшим подаєш воскресіння.

Прокімен (глас 1):
Будь, Господи, милість твоя на нас,* бо уповали ми на тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).

І святому, глас 8:
На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).

Апостол: (Ді 9,32-42):
Тими днями Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик. Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа. Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!» Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними. Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла. Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.

Ап.: Апостол: 1 Пт. 63 зач.
Перше Послання Апостола Петра 5, 6-14.
Браття, смирiться під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується вами. Будьте тверезі й чувайте. Противник ваш, диявол, ходить навколо вас. як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі. Бог ж усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, удосконалить вас, утвердить, зміцнить, поставить твердо. Йому слава й сила на віки віків. Амінь. Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як знаю, брата, наставляючи вас і свідчачи вам, що то правдива благодать Божа, в якій ви стоїте. Вітає вас Церква що у Вавилоні. вибрана з вами, і Марко, мій син. Вітайте один одного цілунком любови. Мир вам усім, що у Христі.

Алилуя (глас 1):
Стих: Милості твої, Господи, повік оспівуватиму, з роду в рід
(Пс 88,2).
Стих: Бо сказав ти: Повік милість збудується (Пс 88,3).
Стих: Милість і істина зустрілися, правда і мир обцілувалися (Пс. 84,11).
Стих:: Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс. 88,6).

Євангеліє: (Ів 5,1-15):
У той час Ісус прибув до Єрусалиму. А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, – хоч яка б там була його хвороба. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» «Не маю нікого, пане, – одрікає йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.» Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – субота. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!» А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, хто мене оздоровив.» Спитали його: «Хто він – той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.» Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, – Ісус.

Ап.: Євангеліє: Мр. 23 зач.
Євангеліє від Марка 6, 7-13.
В той час покликав Ісус дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім самої палиці, ні хліба, ні торбини, ні грошей у гаманець; щоб обувалися в сандали й не вдягалися в дві одежі. І говорив їм: До якого б дому ви не ввійшли, там пробувайте аж поки не вийдете звідти. А коли в якому місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, виходячи звідтіль обтрусіть і порох з ваших ніг на свідоцтво їм. Вони вийшли і проповідували покаяння, виганяли численних бісів і намащували олією чимало хворих та оздоровлювали їх.

Замість Достойно:
Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.

Ірмос (глас 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого.

Причасний:
Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть.* Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Алилуя (х3).

Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”

Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.

Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.

Fourth Sunday of Pascha – Sunday of the Paralytic, Tone 3; the Holy Apostle and Evangelist Mark (54-68)