GREAT VESPERS AND DIVINE LITURGY

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 2

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us worship the Word of God* begotten of the Father before all ages,* And incarnate of the Virgin Mary!* Having endured the Cross,* He was buried as He Himself desired!* And having risen from the dead, He saved me, the erring one.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Christ our Saviour* nailed to the Cross the bond against us,* He voided it and destroyed the dominion of death!* We fall down before His Resurrection on the third day!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

With the archangels* let us praise the Resurrection of Christ!* He is our Saviour, our Redeemer!* He is coming with awesome glory and mighty power* to judge the world which He made!

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

The angel proclaimed You* the crucified and buried Master.* He told the women:  Come, see the place where He lay!* He is risen as He said* for He is almighty.* We worship You, only immortal One.* Christ, the Giver of life, have mercy on us.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

By Your Cross, You destroyed the curse of the tree.* By Your burial You destroyed the dominion of death.* By Your rising, You enlightened the human race.* Benefactor, Christ our God, glory to You.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

The gates of death opened to You from fear, O Lord!* When the guards of hell saw You they were afraid,* for You demolished the gates of brass and smashed the iron chains!* You have led us from the darkness and the shadows of death, and have broken our bonds!

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Let us come and worship in the house of the Lord,* singing the hymn of salvation:* Cleanse our sins, for You were crucified and raised from the dead,* and are in the bosom of the Father.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Early in the morning,* the Myrrh-bearing women brought spices to the tomb of the Lord.* They found the stone unexpectedly rolled away,* and they asked among themselves:* Where are the seals of the tomb? Where are Pilate’s guards?* The radiant angel came to the wondering women and proclaimed to them:* Why do you seek weeping the Life Who gives life to the human race?* Christ our God has risen from the dead as almighty,* granting life to all; incorruption, enlightenment and great mercy!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Women disciples,* why do you open the myrrh with tears?* The stone is gone; the tomb is empty:* Behold corruption destroyed by life!* The seals witness that the guards of the godless have watched in vain.* Mortal nature has been saved by the flesh of God.* Hades is wailing.* Go with joy, and proclaim to the apostles:* Christ has slain death as the first-born of the dead.* He awaits you in Galilee!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The Myrrh-bearers came early to Your tomb, O Christ,* seeking You to anoint Your most pure body.* Enlightened by the angel’s words* they proclaimed joyous tidings to the apostles:* The Leader of our salvation has been raised;* He has captured death,* granting the world eternal life and great mercy!

In Tone 6

Glory…

The Myrrh-bearing Women reached Your tomb* and saw the seals of the tomb broken.* They wailed as they did not find Your most pure body:* Who has stolen our hope?* Who has taken the dead One, naked and anointed?* The sole consolation of His Mother?* How can the life of the dead have died?* How can the Capturer of hell have been buried?* But arise in three days as You said, Saviour, and save our souls!

In Tone 2, Now…

O Virgin, the shadow of the law passed away with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses Christ God came forth,* the Saviour of our souls.

Aposticha

In Tone 2

Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all creation.* Almighty God, glory to You!

Let God arise, let His enemies be scattered.

Today a sacred Pascha is revealed to us: a new and holy Pascha; a mystical Pascha; a Pascha which is Christ the Redeemer; a blameless Pascha; a great Pascha; a Pascha of the faithful; a Pascha which has opened for us the gates of Paradise; a Pascha which sanctifies all the faithful.

As smoke vanishes, let them vanish!

Come from that scene O women bearers of glad tidings, and say to Sion: Receive from us the glad tidings of joy of Christ’s Resurrection: Exult and be glad, and rejoice, O Jerusalem, seeing Christ the King who comes forth from the tomb like a Bridegroom in procession!

So let sinners perish before the face of God, but let the righteous scatter rejoice!

The myrrh-bearing women at the break of dawn drew near to the tomb of the Life Giver. There they found an angel sitting upon a stone, he greeted the, with these words: “Why do you seek the living among the dead? Why do you mourn in the incorrupt amid corruption? Go, proclaim the glad tidings to His disciples.”

This is the day which the Lord has made: let us rejoice and be glad in it!

Pascha of beauty! The Pascha of the Lord! Pascha! A Pascha worthy of all honour has dawned on us. Pascha! Let us embrace each other joyously! Pascha, ransom from affliction! For today as from a bridal chamber Christ has shown forth from the Tomb, and filled the women with joy saying: “Proclaim the glad tidings to the Apostles!”

In Tone 5, Glory…

When Joseph, together with Nicodemus,* had taken You down from the tree,* and beheld You dead, naked and unburied,* though You clothe Yourself with light as with a garment,* that compassionate man lamented with weeping:* Woe is me, my sweetest Jesus!* The sun, as it beheld You upon the Cross* hid itself in darkness.* The earth trembled with fear; the veil of the temple was torn in two.* Look: Now I behold You, Who for my sake freely endured death.* How shall I bury You, my God?* Or with what linen shall I wrap You?* With what hands shall I touch Your pure body?* What songs shall I sing at Your departure, merciful One?* I magnify Your Passion!* I glorify Your burial, singing Your Resurrection and crying,* O Lord, glory to You!

Now…

This is the day of Resurrection, let us be illumined by the Feast! Let us embrace each other! Let us call “brothers and sisters” even those that hate us and forgive all by the Resurrection, and so let us cry:

Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs, giving life.

Troparia

In Tone 2

When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:** O Giver of life, Christ our God, glory be to You!

Glory…

The noble Joseph took down Your most pure Body from the tree.* He wrapped it with a clean shroud and aromatic spices,* and placed it in a new tomb.* But on the third day You arose, O Lord,** granting the world Your great mercy.

Now…

The angel stood by the tomb and cried out to the women bringing ointment:* Ointments are for the dead,* but Christ has shown Himself not subject to corruption.* So now cry out: The Lord is risen,** bestowing great mercy upon the world.

DIVINE LITURGY

After “Blessed is the kingdom…” the priest sings “Christ is risen…” in its entirety twice, and again: “Christ is risen from the dead, trampling death by death.” The people then sing: “And to those in the tombs, giving life.”

Troparion and Kontakion
Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Troparion, Tone 2: The noble Joseph took down Your most pure body from the tree.* He wrapped it with a clean shroud and aromatic spices* and placed it in a new tomb.* But on the third day You arose, O Lord,* granting the world Your great mercy.

+Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: You commanded the myrrh-bearers to rejoice, O Christ God,* and ended the grief of our mother Eve by Your Resurrection.* You ordered the apostles to proclaim to all:* “The Saviour is risen from the tomb.”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.

Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, * and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord, my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Epistle: Acts 6:1-7 (NRSV)
In those days, when the disciples were increasing in number, the Hellenists complained against the Hebrews because their widows were being neglected in the daily distribution of food. And the twelve called together the whole community of the disciples and said, “It is not right that we should neglect the word of God in order to wait on tables. Therefore, friends, select from among yourselves seven men of good standing, full of the Spirit and of wisdom, whom we may appoint to this task, while we, for our part, will devote ourselves to prayer and to serving the word.” What they said pleased the whole community, and they chose Stephen, a man full of faith and the Holy Spirit, together with Philip, Prochorus, Nicanor, Timon, Parmenas, and Nicolaus, a proselyte of Antioch. They had these men stand before the apostles, who prayed and laid their hands on them. The word of God continued to spread; the number of the disciples increased greatly in Jerusalem, and a great many of the priests became obedient to the faith.

Alleluia, Tone 8
verse: You have shown favour to Your land, O Lord; You brought back the captives of Jacob.
verse: Mercy and truth have met; righteousness and peace have embraced. (Psalm 84:2,11)

Gospel: Mark 15:43-16:8 (NRSV)
At that time, Joseph of Arimathea, a respected member of the council, who was also himself waiting expectantly for the kingdom of God, went boldly to Pilate and asked for the body of Jesus. Then Pilate wondered if he were already dead; and summoning the centurion, he asked him whether he had been dead for some time. When he learned from the centurion that he was dead, he granted the body to Joseph. Then Joseph bought a linen cloth, and taking down the body, wrapped it in the linen cloth, and laid it in a tomb that had been hewn out of the rock. He then rolled a stone against the door of the tomb. Mary Magdalene and Mary the mother of Joses saw where the body was laid.

When the sabbath was over, Mary Magdalene, and Mary the mother of James, and Salome bought spices, so that they might go and anoint him. And very early on the first day of the week, when the sun had risen, they went to the tomb. They had been saying to one another, “Who will roll away the stone for us from the entrance to the tomb?” When they looked up, they saw that the stone, which was very large, had already been rolled back. As they entered the tomb, they saw a young man, dressed in a white robe, sitting on the right side; and they were alarmed. But he said to them, “Do not be alarmed; you are looking for Jesus of Nazareth, who was crucified. He has been raised; he is not here. Look, there is the place they laid him. But go, tell his disciples and Peter that he is going ahead of you to Galilee; there you will see him, just as he told you.” So they went out and fled from the tomb, for terror and amazement had seized them; and they said nothing to anyone, for they were afraid.

Hymn to the Mother of God
The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Communion Hymn
Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)

Instead of “Blessed is He Who comes…” we sing:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of “We have seen the true light…” we sing:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Instead of “May our mouths be filled…” we sing three times:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Instead of “Blessed be the name of the Lord…” we sing three times:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

At the dismissal, instead of “Glory be to the Father and the Son and the Holy Spirit, now and forever and ever. Amen.” we chant:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

After the final Amen, the troparion “Christ is risen” is sung as at the beginning of the Liturgy, but with the addition:
And to us he has granted life eternal;* we bow down before his resurrection on the third day.

 


 

3-а Неділя Пасхи.
 Неділя Мироносиць. Св. свщмч. Прп. Йоана, учня св. Григорія Декаполіта. 18 квітня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Твоїм хрестом ти знищив прокляття райського дерева,* похороном твоїм ти здолав владу смерти,* а воскресінням твоїм ти просвітив людський рід.* Тому й кличемо до тебе:* Христе Боже наш, добротворче, – слава тобі!

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Господи, зі страху перед тобою відкрилися брами смерти,* а дверники адові, побачивши тебе, настрахалися,* бо ти зломив мідні ворота і знищив залізні затвори,* та й вивів нас із темряви й смертної тіні,* і розірвав наші окови.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Співаючи визвольну пісню, промовмо устами:* Прийдім усі до Господнього храму й припадім, кажучи:* Ти, що був розп’ятий на дереві* і воскрес із мертвих, та існуєш в Отцевому лоні,* – очисти гріхи наші.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2): Жінки мироносиці рано-вранці, взявши пахощів,* дійшли до Господнього гробу і знайшли те, чого не сподівалися.* Побожно замислившись над відваленим каменем,* одна до одної говорили: Де гробні печаті?* Де Пилатова сторожа й дбайливе забезпечення?* А здивованим жінкам звістив осяйний ангел, кажучи:* Чому ж це з плачем шукаєте Живого,* що дає життя людському родові?* Встав Христос, Бог наш, із мертвих, як всемогутній,* даючи всім нам нетлінність і життя,* просвічення й велику милість.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Чому змішуєте миро з сльозами, учениці?* Камінь відвалився, гріб спорожнів!* Бачите життям переможену тлінність,* наочне свідчення печаті, глибоко заснулих сторожів ворожих* і як смертне спасається Божим тілом, ад же ридає!* Ідіть та радісно звістіть апостолам:* Христос, переможець смерти, первісток з померлих,* випередить вас у Галилеї!

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Мироносиці прийшли вранці,* квапливо прибувши до твого гробу,* і шукали тебе, Христе, щоб намазати пречисте твоє тіло.* Але, звідомлені словом ангела,* розказали апостолам радісні новини,* що воскрес Начальник нашого спасіння.* Він полонив смерть,* дарував світові вічне життя і велику милість.

Слава (г. 6): Мироносиці жінки прийшли до твого гробу,* побачили гробні опечатання та, не знайшовши пречистого твого тіла,* поквапливо відійшли з плачем і мовили:* Хто вкрав нашу надію? Хто взяв мерця – нагого,* намащеного смирною – єдину втіху Матері?* Як же помер той, хто мертвих воскрешав?* Як же поховано того, хто ад полонив?* Воскресни, Спасе, власною силою,* як ти сказав, третього дня, і спаси душі наші.

І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.


Стихири на стиховні

(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.

Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.

Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.

Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.

Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.

Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!

Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.

Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.

Слава (г. 5): Тебе, що світлом, немов ризою зодягаєшся,* зняв Йосиф з Никодимом* і, бачивши мертвого, нагого, непохованого,* ревним плачем заплакали* і, ридаючи, промовили:* Жалю наш, найсолодший Ісусе!* Побачивши тебе на хресті повислого,* сонце якраз мороком покрилося* і земля з остраху тряслася,* і роздерлася церковна занавіса.* Ось тепер бачу тебе, що заради мене* добровільно прийняв смерть!* Як поховаю тебе, мій Боже?* Або якою плащаницею обгорну?* Якими ж руками діткнуся нетлінного твого тіла?* Та і які, Щедрий, пісні заспіваю на твій відхід?* Величаю страсті твої, оспівую твій похорон з воскресінням,* кличучи: Господи, – слава тобі!

І нині: Воскресіння день!* Просвітімся торжеством* і одні одних обнімімо* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава: Благообразний Йосиф,* знявши з хреста пречисте тіло твоє,* плащаницею чистою обвив* і, пахощами покривши, у гріб новий положив.* Але на третій день воскрес ти, Господи,* і подав світові велику милість

І нині: Ангел при гробі з’явився жінкам мироносицям* і кликнув: Миро належить мерцям,* а Христос не знає тлінности!* Тому кличте: Воскрес Господь,* що подає світові велику милість.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

 

Після того, як священик виголошує “Благословенне Царство” й люди відповідають “Амінь”, священики співають Тропар один раз, а люди його повторюють. Далі священики співають першу половину, а люди завершують другу. Так робимо щодня, аж до середи перед четвергом Вознесіння.
Тропар:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Тропар (глас 2): Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло твоє,* плащаницею чистою обвив,* і ароматами в гробі новім, покривши, положив;* та по трьох днях воскрес єси, Господи,* даруючи світові велику милість.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 2): Радуватися мироносицям повелів ти,* плач праматері Єви втихомирив ти воскресінням твоїм, Хрйсте Боже,* апостолам же твоїм проповідувати повелів ти:* Спас воскрес із гробу.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 8): Хоч і у гріб зійшов ти, Безсмертний,* та адову зруйнував ти силу,* і воскрес єси як переможець, Христе Боже,* жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся,* і твоїм апостолам мир даруєш,* падшим подаєш воскресіння.

Прокімен (глас 6):
Спаси, Господи, людей Твоїх* і благослови спадкоємство Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).

Апостол: (Ді 6,1-7):
Тими днями, коли учнів ставало дедалі більше, зчинилось нарікання гелленістів на євреїв, що вдів їхніх занедбано в щоденній службі. Тоді дванадцятеро прикликали громаду учнів і сказали: «Не личить нам лишити слово Боже і при столах служити. Нагледіть собі, отже, з-поміж вас, брати, сімох мужів доброї слави, повних Духа та мудрости, а ми їх поставимо для цієї служби; самі ж ми будемо пильно перебувати у молитві і служінні слова.» Вподобалось це слово всій громаді й вибрали Стефана, мужа, повного віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Ніканора, Тимона, Пармена та Миколая, прозеліта з Антіохії, і поставили їх перед апостолами і, помолившись, поклали на них руки. І росло слово Боже та множилось число учнів у Єрусалимі вельми, і велика сила священиків були слухняні вірі.

Алилуя (глас 8):
Стих: Благоволив ти, Господи, землю твою, ти повернув полон Яковів (Пс 84,2).
Стих: Милість і істина зустрілися, правда і мир обцілувалися (Пс 84,11).

Євангеліє: (Мр 15,43-16,8):
У той час Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер. Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло; а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено. Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, та й говорили між собою: “Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?” Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, – був бо дуже великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, – і вжахнулись. А він до них промовив: “Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам.” І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.

Замість Достойно:
Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.

Ірмос (глас 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого.

Причасний: Тіло Христове прийміть, джерела безсмертного споживіть.* Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).

Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”

Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.

Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.