Sunday of Cheesefare – Sunday of Forgiveness, Tone 4; the Repose of Our Venerable Father Constantine the Philosopher, in the Monastic Life, Cyril, Teacher of the Slavs (869); and our Venerable Father Auxentius (457-74); and the Venerable Maron the Wonder
Polyeleos Feast
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 4
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.
In Tone 6
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
The Lord my Creator took me as dust from the earth* and formed me into a living creature* breathing into me the breath of life and giving me a soul;* He honoured me,* setting me as a ruler upon the earth over all things visible,* and making me a companion of the angels.* But Satan the deceiver,* using the serpent as his instrument,* enticed me by food;* he parted me from the glory of God* and gave me over to the earth* and to the lowest depths of death.* But, Master, in compassion, call me back again.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
In my wretchedness I have cast off the robe woven by God,* disobeying Your divine command, O Lord, at the counsel of the enemy;* and I am clothed now in fig leaves and in garments of skin.* I am condemned to eat the bread of toil in the sweat of my brow,* and the earth has been cursed so that it bears thorns and thistles for me.* But, Lord, who in the last times was made flesh of a Virgin, call me back again* and bring me into Paradise.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O precious Paradise, unsurpassed in beauty,* tabernacle built by God, unending gladness and delight,* glory of the righteous, joy of the prophets and dwelling of the saints,* with the sound of your leaves* pray to the Maker of all:* may He open to me the gates which I closed by my transgression,* and may He count me worthy* to partake of the Tree of Life* and of the joy that was mine* when I dwelt in you before.
In Tone 4
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
О Father, you shone with the beauty of virtue,* and you went about the whole world,* like a bee putting the purest honey of divine wisdom* in the good hearts of those believing in the one Christ,* who came on earth and visited our lowliness* with his endless mercy and humility.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
With the wisdom of meekness* and filled with love of God and knowledge of the true faith,* you netted the cities and countryside for God, О blessed Cyril.* By grace you came to those who had not received saving wisdom,* and therefore, we praise you with holy hymns.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
You lived а life without fault and worthy of praise,* and your death was precious to God in the eyes of all.* Glorious with righteousness, О Father,* you gave your soul into God’s hands.* Therefore, we ask you to pray to him for mercy* for those who faithfully praise you.
In Tone 6
Glory…
Adam sat before Paradise and lamenting his nakedness,* he wept: “Woe is me!* By evil deceit was I persuaded and led astray,* and now I am an exile from glory.* Woe is me!* In my simplicity I was stripped naked,* and now I am in want.* O Paradise, no more shall I take pleasure in your joy;* for I shall return to the earth from whence I was taken.* O merciful and compassionate Lord,* to You I cry aloud: I am fallen, have mercy on me.”
In Tone 4
Now…
O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.
Readings
(1) Deuteronomy 1:8-17; (2) Deuteronomy 10:14-21; (3) Wisdom 3:1-9
Aposticha
In Tone 4
In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.
In Tone 8
Glory…
The pure spiritual memory of the saints dwelt in your pure heart,* О venerable father, most blessed Cyril.* It showed you to be an exorcist terrifying to the evil spirits* and а doctor of hidden illnesses.* Therefore, since you have confidence before God, the Lover of mankind,* pray to him without ceasing to free us from stain of soul and body.
In Tone 6
Now…
Adam was cast out of Paradise through eating from the tree.* Seated before the gates he wept,* lamenting with a pitiful voice and saying:* “Woe is me,* what have I suffered in my misery!* I transgressed one commandment of the Master,* and now I am deprived of every blessing.* O most holy Paradise, planted for my sake and shut because of Eve,* pray to Him that made you and fashioned me,* that once more I may take pleasure in your flowers.”* Then the Saviour said to him:* “I desire not the loss of the creature which I fashioned,* but that he should be saved and come to knowledge of the truth;* and when he comes to me I will not cast him out.”
Troparia
In Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Glory…
From your childhood you befriended wisdom,* O God-inspired Cyril.* Behold her as a pure virgin all radiant* you took her as a brie for yourself,* and as with beads of gold* she adorned your mind and soul.* O blessed Cyril,* like your namesake of Alexandria* we have found you wise in name and truth.
Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Troparion, Tone 4: From your childhood you befriended wisdom,* O God-inspired Cyril.* Behold her as a pure virgin all radiant* you took her as a brie for yourself,* and as with beads of gold* she adorned your mind and soul.* O blessed Cyril,* like your namesake of Alexandria* we have found you wise in name and truth.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: With teaching that was sound and divinely inspired* you enlightened the world as with luminous rays.* Flashing like lightning and surrounding the world* you scattered the radiant word of God* in the west, the north, and the southern lands,* bringing light to the world with your wonders, O blessed Cyril.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 6: O Master, Guide to Wisdom*, Bestower of prudent counsel,* Instructor of the foolish and Defender of the poor ones;* make firm my heart and give it understanding.* Give me a word, O Word of the Father:* Behold, I shall not stop my lips from crying out to You:* In Your mercy, have mercy on me who am fallen.
Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel.
Prokeimenon, Tone 7
verse: Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.
Epistle: Romans 13:11-14:4; Hebrews 7:26-8:2 (NRSV)
Brothers and Sisters, Besides this, you know what time it is, how it is now the moment for you to wake from sleep. For salvation is nearer to us now than when we became believers; the night is far gone, the day is near. Let us then lay aside the works of darkness and put on the armor of light; let us live honorably as in the day, not in reveling and drunkenness, not in debauchery and licentiousness, not in quarreling and jealousy. Instead, put on the Lord Jesus Christ, and make no provision for the flesh, to gratify its desires.
Welcome those who are weak in faith, but not for the purpose of quarreling over opinions. Some believe in eating anything, while the weak eat only vegetables. Those who eat must not despise those who abstain, and those who abstain must not pass judgment on those who eat; for God has welcomed them. Who are you to pass judgment on servants of another? It is before their own lord that they stand or fall. And they will be upheld, for the Lord is able to make them stand.
(Hebrews 7:26-8:2)
Brothers and Sisters, For it was fitting that we should have such a high priest, holy, blameless, undefiled, separated from sinners, and exalted above the heavens. Unlike the other high priests, he has no need to offer sacrifices day after day, first for his own sins, and then for those of the people; this he did once for all when he offered himself. For the law appoints as high priests those who are subject to weakness, but the word of the oath, which came later than the law, appoints a Son who has been made perfect forever.
Now the main point in what we are saying is this: we have such a high priest, one who is seated at the right hand of the throne of the Majesty in the heavens, a minister in the sanctuary and the true tent that the Lord, and not any mortal, has set up.
Alleluia, Tone 6
verse: It is good to give praise to the Lord, and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning and Your truth every night.
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments.
verse: His posterity shall be mighty upon the earth. (Psalm 111:1,2)
Gospel Matthew 6:14-21; John 10:9-16 (NRSV)
The Lord said, For if you forgive others their trespasses, your heavenly Father will also forgive you; but if you do not forgive others, neither will your Father forgive your trespasses. “And whenever you fast, do not look dismal, like the hypocrites, for they disfigure their faces so as to show others that they are fasting. Truly I tell you, they have received their reward. But when you fast, put oil on your head and wash your face, so that your fasting may be seen not by others but by your Father who is in secret; and your Father who sees in secret will reward you. “Do not store up for yourselves treasures on earth, where moth and rust consume and where thieves break in and steal; but store up for yourselves treasures in heaven, where neither moth nor rust consumes and where thieves do not break in and steal. For where your treasure is, there your heart will be also.
(John 10:9-16)
The Lord said, I am the gate. Whoever enters by me will be saved, and will come in and go out and find pasture. The thief comes only to steal and kill and destroy. I came that they may have life, and have it abundantly. “I am the good shepherd. The good shepherd lays down his life for the sheep. The hired hand, who is not the shepherd and does not own the sheep, sees the wolf coming and leaves the sheep and runs away—and the wolf snatches them and scatters them. The hired hand runs away because a hired hand does not care for the sheep. I am the good shepherd. I know my own and my own know me, just as the Father knows me and I know the Father. And I lay down my life for the sheep. I have other sheep that do not belong to this fold. I must bring them also, and they will listen to my voice. So there will be one flock, one shepherd.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)
Неділя сиропусна, прощення. Прп. Авксентія.Переставлення прп. Константина філософа, у монахах Кирила, учителя слов’янського. 14 лютого.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Творець мій і Господь,* узявши земний порох,* оживив мене життєдайним подихом* і вшанував як начальника* всього видимого на землі,* та співжителя ангелів.* Але підступний сатана,* послужившись амієм як орудником,* обманув їжею, відлучив від Божої слави* і віддав смерті в глибинах землі.* Ти ж, як Владика добросердий,* знову призови мене.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Боготканну одежу скинули ми, окаянні,* за намовою ворога,* переступивши, Господи, твоє божественне веління;* у смоковне листя та в шкіряну одежу ми зодяглися;* нас засуджено в поті гіркий хліб добувати,* а землю проклято,* щоб нам родила будяки й тернину.* Але ти, воплотившись останніми днями з Діви,* призови нас і знову введи в рай.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Раю всечесний, преславна красо,* Богом створена оселе,* безконечна радосте й насолодо,* славо праведників, пророків окрасо* і святих житло! Шумом листя своїх дерев моли Творця всього,* щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом,* та сподобив нас спожити з дерева життя* і прийняти радість, якою ми раніш насолоджувалися в тобі.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 2, подібний: Якими похвальними): Якими похвальними вінками завінчаємо Кирила,* славнозвісних проповідників єдиносущної Тройці?* Ти євангельським світлом просвітили слов’янські народи,* що перебували в темряві незнання і тіні смертній.* Tи й нас, як дике дерево оливне,* прищепив до кореня доброплідного православ’я* і прийняви від Христа Бога спокій та велику милість.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Якими похвальними вінками завінчаємо Кирила,* славнозвісних проповідників єдиносущної Тройці?* Ти євангельським світлом просвітили слов’янські народи,* що перебували в темряві незнання і тіні смертній.* Tи й нас, як дике дерево оливне,* прищепив до кореня доброплідного православ’я* і прийняви від Христа Бога спокій та велику милість.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Якими похвальними вінками завінчаємо Кирила,* славнозвісних проповідників єдиносущної Тройці?* Ти євангельським світлом просвітили слов’янські народи,* що перебували в темряві незнання і тіні смертній.* Tи й нас, як дике дерево оливне,* прищепив до кореня доброплідного православ’я* і прийняви від Христа Бога спокій та велику милість.
Слава (г. 6): Сидить Адам навпроти раю, ридаючи,* й оплакує свою наготу:* Горе мені, обманеному й окраденому,* та й обезславленому лукавою спокусою!* Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним!* О раю, вже не скуштую твоєї насолоди,* вже не побачу Господа Бога мого і Творця!* Піду бо в землю, з якої взятий!* Щедрий і милостивий, благаю тебе:* Помилуй мене упалого.
І нині: догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Царів читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Став Соломон перед Господнім жертовником, перед усією громадою Ізраїля, зняв руки до неба і промовив: Господи, Боже Ізраїля! Нема бога, що був би тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу. Ти бережеш завіт і милість слугам твоїм, що ходять перед тобою усім серцем. Ти додержав слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому і що устами твоїми промовив, – то сьогодні справдив рукою твоєю. Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому словами: Не переведеться у тебе передо мною той, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки сини твої вважатимуть на свої вчинки та ходитимуть передо мною, як ти ходив передо мною. Отже тепер, Боже Ізраїля, нехай справдиться, прошу, твоя обіцянка, що ти дав слузі твоєму Давидові, моєму батькові! Чи ж Богові бо справді жити на землі? Та ж небо небес не можуть тебе вмістити! А що вже цей храм, що я збудував тобі! Однак зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга твій оце сьогодні тебе молить. Нехай очі твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке ти сказав: Ім’я моє буде там! – Вислухай молитву, якою слуга твій молитиметься на цьому місці! Вислухай благання слуги твого і народу твого, Ізраїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости. (І Цар. 8, 22-30)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з’явилась над тобою. Народи йдуть до твого світла, царі до сяйва твого блиску. Поглянь навколо твоїми очима й подивися: усі вони збираються, йдуть до тебе! Сини твої здалека прибувають, дочок твоїх на руках носять. Тоді ти глянеш і засяєш; заб’ється і пошириться в тебе серце, бо скарби моря попливуть до тебе, багатства народів прийдуть до тебе. Безліч верблюдів тебе вкриє, верблюди молоді з Мідіяну та з Ефи. Сила їх прийде з Шеви, несучи золото й ладан, звістуючи хвалу Господню. Усі кедарські вівці зберуться коло тебе, і невайотські барани будуть тобі служити, зійдуть на жертовник мій, немов люба жертва, і я прославлю дім моєї слави. Хто вони, ті, що летять, мов хмара, мов голуби у свій голубник? Так! Острови мене чекають, таршішські кораблі приходять перші, щоб привезти твоїх синів здалека разом з їхнім золотом і сріблом імені Господа, Бога твого, Святому Ізраїля, бо він тебе прославив. Сини чужинців відбудують твої мури, царі їхні будуть тобі служити, бо хоч у гніві моїм я тебе ударив, але в моїй ласці я зглянувся на тебе. Брами твої будуть завжди відкриті; ні вдень, ні вночі не будуть зачинятись, щоб принести до мене скарби народів під проводом їхніх царів. (Іс. 60, 1-11)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Я веселюся в Господі, душа моя радіє в моїм Бозі, бо він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливости, немов той молодий, що себе вінцем прикрашає, неначе молода, що дорогоцінностями себе оздоблює. Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і славу перед усіма народами. Заради Сіону я не замовкну, заради Єрусалиму не втихну, аж доки, мов світло, не засяє його спасіння, наче смолоскип, запалає. Тоді народи побачать твою справедливість, усі царі – твою славу. І зватимуть тебе вже новим ім’ям, яке виречуть Господні уста. Блискучою короною в руці Господній будеш, царським вінцем у руці Бога твого. Не зватимуть більше тебе покинутою, не зватимуть твою землю полишеною, а зватимуть тебе: «Моя у ній утіха», а твою землю: «Заміжня», бо Господь тебе уподобав, і земля твоя матиме мужа. І як одружується хлопець з дівчиною, так твій будівничий одружиться з тобою. Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою (Іс. 61, 10-62, 5)
Стихири на стиховні
(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.
Слава (г. 6): Святкуючи побожно пам’ять твоії просвітителів, вірні,* вдячно взиваймо:* Радуйся, пресвітлі світильник,* ти бо промінням богопізнання просвітив слов’янські країни.* Радуйся, добруий пастир,* ти бо до купи зібрали духовні вівці, розсіяні по безвістях невірства,* і привели до Христа, Начальника Пастирів.* Його величаючи, ми тебе прославляємо.
і нині: (г. 6): Вигнаний Адам з раю заради їжі,* сидить навпроти нього і плаче;* постогнує покаянним голосом та промовляє:* Горе мені! Що ж це я окаянний втратив?* Одну лише не зберіг Господню заповідь і втратив усі блага!* Раю святий, насаджений задля мене,* зачинений же заради Єви!* Моли Творця твого, що й мене створив,* щоб і мені милуватися твоїм квіттям.* Тому й каже Спас до нього:* Не бажаю погибелі мого створіння,* але хочу, щоб воно спаслося і прийшло до пізнання правди;* нікого ж бо, хто приходить до мене, не відганяю.
Тропарі:
(г. 4): Світлую воскресіння проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.
Слава: Тропар, глас 4: Від пелен Ти старанно премудрість сестрою собі вчинив, богонатхненний,* побачивши пресвітлу, як діву чисту, яку Ти прийняв і привів,* і нею, наче намистом золотим, свою душу і ум прикрасив;* Ти показав себе, як другий Кирило, блаженний,* розумом і іменем мудрий.
І нині Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.
Тропар, глас 4: Від пелен Ти старанно премудрість сестрою собі вчинив, богонатхненний,* побачивши пресвітлу, як діву чисту, яку Ти прийняв і привів,* і нею, наче намистом золотим, свою душу і ум прикрасив;* Ти показав себе, як другий Кирило, блаженний,* розумом і іменем мудрий.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак, глас 2: Твердим і богонатхненним ученням просвічуєш світ, як пресвітлими зорями;* обійшов Ти, як блискавка, вселенну, Кириле блаженний,* розсіваючи пресвітле Боже Слово,* на заході, і півночі, і півдні світ просвіщаючи чудесами.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак Тріоді, (глас 6): Премудрости наставнику, розуму подателю,* немудрих учителю і нищих захиснику,* утверди, врозуми серце моє, Владико.* Ти дай мені слово, Отче Слово,* бо оце устам моїм не забороню, щоб звали Тобі:* Милостивий, помилуй мене, падшого.
Прокімен (глас 8):
Помоліться і воздайте Господеві, Богу нашому (Пс. 75, 12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (Пс. 75, 2).
Прокімен (глас 7):
Возвеселиться праведник у Господі і уповає на Нього (Пс. 63,11).
Апостол: Римлян 13, 11 – 14, 4.
Браття і Сестри, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчиники темряви й одягнімось у зброю світла. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях. Слабкого у вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. Ти хто, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його
2 Корінтян 4, 6-15.
Браття і Сестри, такого нам годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки. Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, служителя святині і справжнього на мету, що Господь спорудив, не чоловік.
Алилуя (глас 6)
Стих: Благо є сповідуватися Господеві і співати імені Твоєму, Всевишній (Пс. 91,2).
Стих: Сповіщати зарання милість Твою і істину Твою на всяку ніч (Пс. 91,3).
Стих: Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр на Ливані, виросте (Пс. 91,13).
Євангеліє: Матея 6, 14-21.
Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє лице, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що в тайні; і Отець твій, що бачить у тайні, воздасть тобі. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде.
Матея 11, 2-15.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.
Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).