Polyeleos Feast.

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 8

10. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.

9. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.

8. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Zion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.

7. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

In Tone 4

6. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Burning with divine love and radiant with the Spirit,* your soul rose to desire truly infinite love!* You despised flesh and blood, and lived apart from the world,* yet you were united to it by great silence and abstinence.* Therefore you were fulfilled as you desired,* and as a star radiant with blessings, Anthony, you illumine our souls!

5. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Burning with divine love and radiant with the Spirit,* your soul rose to desire truly infinite love!* You despised flesh and blood, and lived apart from the world,* yet you were united to it by great silence and abstinence.* Therefore you were fulfilled as you desired,* and as a star radiant with blessings, Anthony, you illumine our souls!

4. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Anthony, you were radiant with divine light* by the grace of the Holy Spirit;* you shattered the flying weapons of the demons;* by your godly teachings you exposed their evil snares.* You were a radiant light for monks: the first to adorn the desert;* a prayerful and skilled physician of the sick,* and the first clear example of the ascetic life.

3. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Anthony, you were radiant with divine light* by the grace of the Holy Spirit;* you shattered the flying weapons of the demons;* by your godly teachings you exposed their evil snares.* You were a radiant light for monks: the first to adorn the desert;* a prayerful and skilled physician of the sick,* and the first clear example of the ascetic life.

2. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Anthony, pure in heart and soul;* an earthly angel, a heavenly man!* A teacher of chastity, a clear measure of abstinence!* Now you live with your Master, blessed saint.* As you offer Him unceasing praise* with the angels, all holy monastics and martyrs,* set free from sin and danger *those who ever keep your holy memory.

1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Anthony, pure in heart and soul;* an earthly angel, a heavenly man!* A teacher of chastity, a clear measure of abstinence!* Now you live with your Master, blessed saint.* As you offer Him unceasing praise* with the angels, all holy monastics and martyrs,* set free from sin and danger *those who ever keep your holy memory.

In Tone 6

Glory…

You set your mind as master over the disturbing passions,* keeping the image unharmed through the ascetic life.* Thus you rose into the perfect likeness,* for bravely curbing nature,* you hastened to subject what is lower to that which is above:* you made the body servant to the Spirit.* Therefore you were revealed as the chief of those living the monastic life,* a citizen of the desert,* a master teaching those who hasten to you,* a perfect example of virtue.* Now the image has been broken, Anthony,* and in heaven you behold in purity the holy Trinity,* as you pray with boldness for those who honour you with faith and love!

In Tone 8

Now…

Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Readings: (1) Proverbs 3:13-16, 8, 6; (2) Proverbs 10:31-32; 11:1-10; (3) Wisdom 3:1-9

Aposticha

In Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty.* Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* Who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm.* which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord,* for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

In Tone 8

Glory…

We honour you, Anthony our father,* the instructor of a multitude of monks!* We have indeed learned to walk rightly in your footsteps!* You are blest, for having laboured for Christ,* you denounced the power of the enemy!* Conversor with the angels, companion of Paul of Thebes!* Together with them, entreat the Lord that He may grant mercy to our souls!

Now…

O Virgin, You have never known wedlock,* Yet You conceived God in the flesh* in a manner which words can never describe.* You thus became the Mother of God on high.* O Immaculate Lady, receive the supplication of your servants* and grant us the cleansing of our sins.* Accept now our prayers and beseech God to save all of us.

Troparia

In Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

In Tone 4

Glory…

By your life you imitated the zealous Elias* and by following straight paths you emulated the Baptist, John.* O Father Anthony,* you peopled the desert and strengthened the world by your prayers;* intercede with Christ God to save our souls.

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Troparion, Tone 4: By your life you imitated the zealous Elias* and by following straight paths you emulated the Baptist, John.* O Father Anthony,* you peopled the desert and strengthened the world by your prayers;* intercede with Christ God to save our souls.

Kontakion, Tone 8: When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: You rejected earthly worries* and finished your life in silence imitating the Baptist in every way* and so with him we honour you,* O Anthony, most venerable, first of the Fathers.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and an unfailing hope of patronage,* for as the Mother of Life she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Prokeimenon, Tone 7
Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.

Epistle: 1 Timothy 4:9-15; (NRSV)
Timothy my Son, the saying is sure and worthy of full acceptance. For to this end we toil and struggle, because we have our hope set on the living God, who is the Savior of all people, especially of those who believe. These are the things you must insist on and teach. Let no one despise your youth, but set the believers an example in speech and conduct, in love, in faith, in purity. Until I arrive, give attention to the public reading of scripture, to exhorting, to teaching. Do not neglect the gift that is in you, which was given to you through prophecy with the laying on of hands by the council of elders. Put these things into practice, devote yourself to them, so that all may see your progress.

Hebrews 13: 17-21 (NRSV)
Brothers and Sisters, Obey your leaders and submit to them, for they are keeping watch over your souls and will give an account. Let them do this with joy and not with sighing—for that would be harmful to you. Pray for us; we are sure that we have a clear conscience, desiring to act honorably in all things. I urge you all the more to do this, so that I may be restored to you very soon. Now may the God of peace, who brought back from the dead our Lord Jesus, the great shepherd of the sheep, by the blood of the eternal covenant, make you complete in everything good so that you may do his will, working among us that which is pleasing in his sight, through Jesus Christ, to whom be the glory forever and ever. Amen.

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour.
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:1,2)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments.
verse: His posterity shall be mighty upon the earth. (Psalm 111:1,2)

Gospel: Luke 19:1-10; (NRSV)
At that time Jesus entered Jericho and was passing through it. A man was there named Zacchaeus; he was a chief tax collector and was rich. He was trying to see who Jesus was, but on account of the crowd he could not, because he was short in stature. So he ran ahead and climbed a sycamore tree to see him, because he was going to pass that way. When Jesus came to the place, he looked up and said to him, “Zacchaeus, hurry and come down; for I must stay at your house today.” So he hurried down and was happy to welcome him. All who saw it began to grumble and said, “He has gone to be the guest of one who is a sinner.” Zacchaeus stood there and said to the Lord, “Look, half of my possessions, Lord, I will give to the poor; and if I have defrauded anyone of anything, I will pay back four times as much.” Then Jesus said to him, “Today salvation has come to this house, because he too is a son of Abraham. For the Son of Man came to seek out and to save the lost.”

Luke 6: 17-23 (NRSV)
At that time Jesus came down with them and stood on a level place, with a great crowd of his disciples and a great multitude of people from all Judea, Jerusalem, and the coast of Tyre and Sidon. They had come to hear him and to be healed of their diseases; and those who were troubled with unclean spirits were cured. And all in the crowd were trying to touch him, for power came out from him and healed all of them. Then he looked up at his disciples and said: “Blessed are you who are poor, for yours is the kingdom of God. “Blessed are you who are hungry now, for you will be filled. “Blessed are you who weep now, for you will laugh. “Blessed are you when people hate you, and when they exclude you, revile you, and defame you on account of the Son of Man. Rejoice in that day and leap for joy, for surely your reward is great in heaven; for that is what their ancestors did to the prophets.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)

---

Неділя Про Закхея; Прп. й богоносного Антонія Великого. 17 січня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 8): Вечірню пісню і словесну службу* приносимо тобі, Христе,* бо ти зволив помилувати нас воскресінням.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Господи, Господи,* не відкинь нас від твого лиця,* але зволь помилувати нас воскресінням.

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Радуйся, Сіоне святий,* мати церков, Боже поселення!* Бо ти перший прийняв прощення гріхів воскресінням.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Слово Бога Отця перед віками народжене,* останнім же часом добровільно воплочене від Пречистої,* витерпіло смертне розп’яття* та й спасло здавна умерлу людину своїм воскресінням.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Антонію,* молільнику за душі наші.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Чудотворче Антонію!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Блаженний Антонію! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* і ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Богоносний, преблаженний Отче!* Ти духові підкорив усі тілесні жадання.* Утвердивши ж себе подвигом посту,* як вогнем очищене золото,* засяяв ти і став оселею пресвятого Духа.* Ти зібрав багато монахів і своїми навчаннями,* немов би висхідною драбиною до неба,* випровадив їх на вершину чеснот.* Пом’яни й нас, що вшановуємо твою завжди священну пам’ять,* і молися за спасіння душ наших.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Богоносний і преблаженний Отче!* Ти по-пророчому сльозами зрошував землю* і не давав своїм очам сну, ані дрімання своїм повікам,* спрямовуючи свої жадання до Христа, якого ти полюбив.* Вправляючись у всякому роді чесноти,* став ти взірцем для монахів.* Тому ми тебе прославляємо й ублажаємо.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Преподобний Отче!* Ти змалку пильно вчився побожности* і став орудником Святого Духа.* Одержавши від нього силу творити чудеса,* ти навчав людей нехтувати земними втіхами.* Тепер же, отче наш Антонію,* в усю повноту осяяний божественним світлом,* просвічуй душі наші.

Слава (г. 1): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Антонію,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.

І нині  (догмат, г. 8): Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання

Будьмо уважні.

Чтець: Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство. Пам’ять праведника буде благословенна, ім’я ж безбожника струхлявіє. Мудрий серцем приймає заповіді, а безумний балакун близький погибелі. Слухайте, бо я про важливе говоритиму, і з уст моїх вийдуть слова правдиві. Уста мої виповідають правду, і зло моїм устам огидне. Всі слова уст моїх правдиві, нема нічого в них нещирого, кривого. Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, і слушні тому, хто придбав знання. Прийміть мою науку, а не срібло, і радше знання, ніж золото добірне, бо мудрість ліпша понад перли; ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. Я мудрість, з обачністю я перебуваю; я посідаю знання розважливе. Страх Господній то ненависть до зла. Пиху та гордість, лиху поведінку й уста нещирі я ненавиджу. У мене рада й помисл; я – розум, у мене сила. Мною царі царюють і князі встановляють право. Мною старшини правлять, вельможі судять усю землю. Я люблю тих, які мене люблять; хто шукає мене пильно, той знаходить. Багатство й слава в мене, постійні блага й справедливість. Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; прибуток мій – над срібло добірне. Я ходжу путями правди, стежками права, щоб дати блага тим, які мене люблять, щоб наповнились їхні скарбниці (Прип. 10, 6-8; 8, 6-21)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Будьмо уважні.

Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Будьмо уважні.

Чтець: Роздумувавши так сам із собою і міркувавши в своїм серці, що безсмертя існує в поєднанні з мудрістю, що в дружбі з нею − насолода шляхетна, що в трудах її рук − багатство невичерпне, в постійнім приставанні з нею − розум, і слава − брати участь у розмові з нею, − ходив я, отже, скрізь шукаючи, як би її собі придбати. А був із мене гарний хлопець, і дістав я − на щастя − добру душу, чи радше, бувши добрим, увійшов я в безплямне тіло. І зрозумівши, що інакше її не осягну, якщо Бог мені її не дасть, − і це вже належало до розсудливости: знати чий вона дар, − звернувсь я до Господа й моливсь йому та й сказав з усього серця мого: «Боже батьків, Господи милосердя, що своїм словом створив усе і що своєю мудрістю витворив людину, щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, і щоб керувала світом у святості й справедливості, щоб суд судила у правоті серця, − дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх. Бо я − раб твій і син рабині твоєї, людина немічна, короткотривала, нездатний розуміти суд і закони. Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами, а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б. І на свідоцтво їхнього зіпсуття народові, на правителя твоїм синам і твоїм дочкам. Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі і жертовник у місті, де ти перебуваєш, образ намету святого, який ти був споконвіку приготував. З тобою мудрість, яка твої діла знає, яка була приявна, коли ти творив світ, яка відає, що твоїм очам приємне і що за твоїми заповідями праведне. Зішли її з твого святого неба, пошли її від твого престолу слави, щоб була при мені й трудилась, щоб я пізнав, що тобі любе. Вона бо все знає й розуміє, вона мене водитиме в моїх чинах мудро і мене берегтиме у своїй славі. Тоді мої діла будуть тобі вгодні, і я судитиму народ твій справедливо, стану гідний престолу батька мого. Яка бо людина може пізнати волю Божу? Або хто може збагнути, чого Господь хоче? Бо ж міркування смертних нужденні, непевні задуми наші». (Муд. 8, 17-9, 14)

Стихири на стиховні
 (г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук* і, як Бог, дав вічне життя і велику милість.

 Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!

Слава (г. 2): Ти, Преподобний, відрікся світу і того, що в світі;* прийнявши ж Євангеліє, пішов ти за ним по-євангельському* і, живши праведно, немов у раю,* крайньою строгістю тіла убив ти змія, чоловіковбивцю.* Тому, поселившись у небі, преподобний Антонію,* випроси нам великої милости.

і нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене − це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину, носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.

Тропарі
(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі.

Слава
(г. 4): Іллю ревнителя наслідуючи звичаями* і, за Христителем ідучи правими стежками,* ти, отче Антонію, був жителем пустині* і скріпив вселенну молитвами своїми.* Тому моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

 

 

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* і триденне погребення прийняв Ти,* щоб нас звільнити від страждань.* Життя і воскресіння наше,*Господи, слава Тобі.

(г. 4): Іллю ревнителя наслідуючи звичаями* і, за Христителем ідучи правими стежками,* ти, отче Антонію, був жителем пустині* і скріпив вселенну молитвами своїми.* Тому моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Кондак (глас 8): Коли Ти воскрес із гробу,* то й померлих підняв,* і Адама воскресив;* радіє Єва воскресінням Твоїм* і кінці світу прославляють* Твоє з мертвих воскресіння,* Багатомилостивий.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак, (глас 2): Житейську метушню відкинувши, тихо життя скінчив єси,* наслідуючи Хрестителя всяким способом, преподобний,* отож з ним почитаємо Тебе, начальнику отців Антоніє.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив Той,* Хто вселився в утробу приснодівственну.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і хвалу віддайте* Господеві, Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий Бог у Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс 75,2).

Прокімен, глас 7:
Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс. 115,6).

Апостол: (1Тм 4,9-15):
Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір’я гідне. На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. Це наказуй і навчай. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.

(Євр. 13, 17-21.)
Браття і Сестри, слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують душ ваших і мають з цього звіт дати, щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас некорисно. Моліться за нас, бо ми певні, що маємо добру совість, бажаючи у всьому поводитись добре; тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскорше я міг до вас вернутись. Бог миру, що возвів із мертвих того, хто кров’ю вічного завіту став великим Пастирем овець, Господа нашого Ісуса, нехай зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, діючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава на віки віків. Амінь.

Алилуя (глас 8):
Стих: Прийдімо з похвалами пере обличчя Його, і псалмами воскликнім Йому (Пс 94,1).
Стих: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 94,2).
Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому (Пс. 111,1).
Стих: Сильне на землі буде сім’я його (Пс. 111,2).

Євангеліє: (Лк 19,1-10):
У той час, увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто). А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий. Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.” І зліз той швидко і прийняв його радо. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.” А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.” Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”

(Луки 6, 17-23.)
В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже. Блаженні голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина чоловічого ради. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс. 111,6-7). Алилуя (х3).