Sunday after the Nativity of Christ Commemoration of the Holy and Righteous Joseph the Betrothed, David the King, and James, Brother of the Lord, Tone 5; the Holy Apostle, First Martyr and Archdeacon Stephen; Our Venerable Father and Confessor Theodore the “Branded One” (844)
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 5
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
With Your precious Cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your Resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Christ, Who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.
In Tone 2
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, let us greatly rejoice in the Lord* as we tell of this present mystery.* The middle wall of partition has been destroyed;* the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life,* and I partake of the delight of Paradise* from which I was cast out through disobedience.* For the express Image of the Father, the Imprint of His eternity,* takes the form of a servant,* and without undergoing change He came forth from a Mother who knew not wedlock.* For what He was, He has remained, true God:* and what He was not, He has taken upon Himself,* becoming man through love for mankind.* Unto Him let us cry aloud:* God born of a Virgin, have mercy on us.
In Tone 1
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Let us praise David the King, the ancestor of God,* because from him came forth the branch who is the Virgin.* From her bloomed the Flower, Christ,* Who summoned Adam and Eve from corruption.* He is compassionate towards all.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
In his advanced years,* Joseph clearly saw the prophecies fulfilled.* It was truly a strange betrothal;* and he received a revelation from the angels who cried out:* Glory to God Who sent down peace upon the world.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Let all of us praise the relative of the Lord, James the Apostle,* who bravely suffered martyrdom as a bishop.* By his prayers, O Christ our God,* Who was wrapped in swaddling clothes in the cave,* save all those who extol You.
In Tone 4
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Your soul was illumined with the grace of the Holy Spirit;* your face shone as an angel, Stephen.* Your body was made radiant by the brightness within you:* Contemplation of God’s light was your only joy:* Therefore the heavens were wondrously opened to you,** leader and glory of the martyrs
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The torrent of stones became a ladder for you:* on its steps you ascended to the gates of heaven.* You beheld the Lord standing at the right hand of the Father;* He offered you a crown with his own life-giving hand;* truly you have fulfilled the meaning of your name!* Now you stand before Him, glorious conqueror;** the first warrior offered in battle.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Renowned with signs, wonders, and heavenly preaching,* you destroyed the malice of the wicked council.* As they stoned you to death, you begged God to forgive them,* using the words of the Saviour as He hung upon the cross,** commending your pure spirit into His hands, blessed Stephen.
In Tone 6
Glory…
We are commemorating the noble David and James:* the king and prophet, the apostle and first bishop;* because by their teachings we have been delivered from error.* Let us sing the praises of Christ* Who came forth from the Virgin* and became incarnate to save our souls.
In Tone 5
Now…
A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!
Aposticha
In Tone 5
O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the Cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.
In Tone 6
Glory…
Blessed Stephen, the adornment of Christ’s warriors,* first of deacons and first of martyrs,* joy of the faithful and glory of the righteous,* as you stand before Christ, the Lord of all,* pray for us who celebrate your honourable memory* that we may receive remission of our sins** and be accounted worthy of the Kingdom of heaven.
In Tone 6
Now…
The remembrance of Your Nativity* brings happiness to priests and might to kings.* Let us also boast of it and say:* Our Father, Who art in heaven,* hallowed be Thy Name, O Lover of mankind.
Troparia
In Tone 5
Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.
In Tone 4
Glory…
O apostle and first martyr for Christ,* you fought the good fight* and exposed your persecutors’ wickedness.* For when you were killed by stoning at the hands of the lawless* you received a crown from on high from God’s right hand,* while crying out to Him:** “O Lord, do not hold this sin against them.”
In Tone 4
Now…
Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on high.* Glory to You, O Lord.
DIVINE LITURGY
Antiphon 1
I will confess You, Lord, with all my heart,* I will declare all Your wondrous deeds.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.
In the council of the just and the congregation,* great are the works of the Lord, conforming to His will in every way.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.
His work is filled with praise and majesty,* and His righteousness endures forever.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.
Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
For God is the great Lord, and the great king over all the earth.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
Entrance
Come, let us worship and fall down before Christ.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.
Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord.
Troparion, Tone 4: O apostle and first martyr for Christ,* you fought the good fight* and exposed your persecutors’ wickedness.* For when you were killed by stoning at the hands of the lawless* you received a crown from on high from God’s right hand,* while crying out to Him:* “O Lord, do not hold this sin against them.”
Glory be to the father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 3: Yesterday the Master came to us incarnate;* but His servant departs today from the flesh.* Yesterday the One who now reigns in the flesh was born;* but His servant today is killed by stoning.* For His sake the first martyr, the divine Stephen, gives up his life.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.
Prokeimenon, Tone 5
You, O Lord, will guard us* and will keep us* from this generation,* and for ever (Ps 11:8).
verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man (Ps 11:2).
Prokeimenon, Tone 4
God is wonderful in His saints,* the God of Israel.
Epistle: Galatians 1:11-19 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I want you to know, brothers and sisters, that the gospel that was proclaimed by me is not of human origin; for I did not receive it from a human source, nor was I taught it, but I received it through a revelation of Jesus Christ.
You have heard, no doubt, of my earlier life in Judaism. I was violently persecuting the church of God and was trying to destroy it. I advanced in Judaism beyond many among my people of the same age, for I was far more zealous for the traditions of my ancestors. But when God, who had set me apart before I was born and called me through his grace, was pleased to reveal his Son to me, so that I might proclaim him among the Gentiles, I did not confer with any human being, nor did I go up to Jerusalem to those who were already apostles before me, but I went away at once into Arabia, and afterwards I returned to Damascus.
Then after three years I did go up to Jerusalem to visit Cephas and stayed with him fifteen days; but I did not see any other apostle except James the Lord’s brother.
Alleluia, Tone 5
verse: Lord, remember David and all his meekness.
verse: How he swore an oath to the Lord, and vowed to the God of Jacob. (Psalm 131:1,2)
Gospel: Matthew 2:13-23 (NRSV)
When the wise men had left,, an angel of the Lord appeared to Joseph in a dream and said, “Get up, take the child and his mother, and flee to Egypt, and remain there until I tell you; for Herod is about to search for the child, to destroy him.” Then Joseph got up, took the child and his mother by night, and went to Egypt, and remained there until the death of Herod. This was to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet, “Out of Egypt I have called my son.”
When Herod saw that he had been tricked by the wise men, he was infuriated, and he sent and killed all the children in and around Bethlehem who were two years old or under, according to the time that he had learned from the wise men. Then was fulfilled what had been spoken through the prophet Jeremiah:
“A voice was heard in Ramah, wailing and loud lamentation, Rachel weeping for her children; she refused to be consoled, because they are no more.”
When Herod died, an angel of the Lord suddenly appeared in a dream to Joseph in Egypt and said, “Get up, take the child and his mother, and go to the land of Israel, for those who were seeking the child’s life are dead.” Then Joseph got up, took the child and his mother, and went to the land of Israel. But when he heard that Archelaus was ruling over Judea in place of his father Herod, he was afraid to go there. And after being warned in a dream, he went away to the district of Galilee. There he made his home in a town called Nazareth, so that what had been spoken through the prophets might be fulfilled, “He will be called a Nazorean.”
Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify Christ the King born in a manger.
and the Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)
Instead of “Blessed is He who comes…” we sing:
All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.
Instead of “We have seen the true light…” we sing:
All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.
Instead of “May our mouths…” and “Blessed be the Name…” we sing:
All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. (3)
Неділя по Різдві Христовім. Пам’ять свв. і праведних Йосифа обручника, Давида царя і Якова, брата Божого. Св. ап., первомч. й архидиякона Стефана. Прп. й ісп. Теодора Начертанного, брата Теофана, творця канонів – 25 грудня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого чоловіколюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 2): Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 5): З життя твого, Славний, здивувалися ангельські хори,* бачивши тебе в тілі.* Ти, сяючи ангельським життям, подружжям з’єднався* і блистиш зіркою дівицтва;* ремесло твоє смиренне, але достойністю ти перевищуєш усіх святих.* Срібла й золота в тебе не було,* але перлинами чеснот ти оздобився.* І нам, явленний Обручнику Йосифе, випроси з неба благодаті,* щоб посудину тіла чесно берегти для Господа,* земними речами нехтувати,* а небесними збагачуватися.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Хто досягне славу твоєї гідности, Вельмидостойний?* Ти – батько воплоченого Сина Бога живого!* Ти − обручник Обручниці Святого Духа!* Ти – голова святої Родини, дорученої тобі Отцем небесним!* Тому всі ангельські хори й увесь збір святих, що на небі,* з подивом прославляють велич твоєї гідности.* З ними й ми на землі піснями оспівуємо тебе і кличемо:* Слава тому, хто вивищив тебе* достоїнством понад усіх святих!
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Котрого прихід Авраам бачив і зрадів,* і кого чимало царів і праведників бачити бажали,* того був ти очевидцем, вихователем й опікуном.* Той, кого передано на руки Симеона один раз,* того ти як дитину часто носив в обіймах і цілував,* проживши з ним понад тридцять років.* Слава тому, хто вивищив тебе* достоїнством понад усіх святих.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Благодаттю Духа* просвітив ти, Стефане,* думки свої, і виглядом, немов ангел, ти появився, коли тіло твоє заясніло внутрішньою світлістю* і стало наче душевною зірницею тим,* які тебе бачили.* Тому доступив ти до видіння Божого сяйва,* коли небо славно відкрилося над тобою* – начало мучеників і похвало.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Ступенями і драбиною* для висходу до неба* стало тобі каменування.* Звідтіль побачив ти, Стефане, Господа,* що стояв праворуч Отця* та подавав тобі життєдайною правицею однозначний з твоїм ім’ям – вінок.* Тому став ти поруч нього,* як славний переможець* і начальник страждальників.
- Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Знаками і чудесами осяяний,* ти своїм навчанням* потьмарив зборище нечестивих.* Коли ж тебе вбивали,* кидаючи каміння,* ти молився за прощення для вбивців,* уподібнюючись цим до Спасителя,* і в його руки передав ти свого духа,* священний Стефане.
Слава (г. 8): Хто досягне висоту твоєї святости, Верховнику патріярхів?* Бо ж праведним тебе засвідчено в заручинах зі святою Дівою Марією.* На яку ж то висоту святости ти піднісся впродовж тридцяти років* з такими світилами, як Ісус і Марія,* оглядаючи їхні вчинки, вслухуючись у їхні слова і вдосконалюючись їхніми молитвами?* Тому і нам, смиренним слугам твоїм, зволь своїми бездоганними молитвами* мати перед собою постійно образ Ісуса і Марії,* а разом з ними і твій, та поступати у святості.
І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!
Стихири на стиховні
(г. 5): Тебе, Спаса-Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як чоловіколюбний Господь* і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти, спасаючи душі наші.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
З проколеного твого боку, Життєдавче,* ти вилив потоки життя і спасіння.* Прийнявши тілесну смерть, ти дарував нам безсмертя;* поселившись у гробі, ти, як Бог, нас визволив,* співвоскресивши з собою.* Тому кличемо до тебе:* Чоловіколюбний Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Дивне твоє, Чоловіколюбче, розп’яття і схід до аду!* Бо ти полонив його і воскресив з собою колишніх в’язнів;* як Бог, відкривши рай, вчинив їх гідними його осягнути.* Тому й нам, що славимо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення гріхів і зволь нам стати жителями раю,* як єдиний добросердий.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Ти, Чоловіколюбче, що задля нас прийняв тілесні страсті* і воскрес на третій день з мертвих,* злікуй наші тілесні пристрасті,* підведи з тяжких прогріхів, і спаси нас!
Слава: (г. 6): Коли Господь Ісус народився у Вифлеємі юдейськім* то зі сходу прийшли мудреці* і поклонилися Богові, що став людиною.* Вони радісно відкрили свої скарби* і принесли йому цінні дари:* чисте золото, як цареві віків;* ладан, як Богові всіх,* і миро безсмертному, як триденному померлому.* Тому, прийдіть усі народи* і поклонімся Народженому, щоб спас душі наші.
і нині: (г. 6): На небі ликують ангели* і люди нині радіють,* та веселяться всі створіння з народженого в Вифлеємі Спаса Господа.* Бо всяка омана ідольська скінчилася,* Христос же панує навіки.
Тропарі
(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресінням своїм.
Слава: (г. 4): Подвигом добрим боровся ти, первомученику Христовий і апостоле Стефане!* Ти посоромив нечестя мучителів,* бо, каменований руками беззаконних,* прийняв ти вінок з правиці Всевишнього* і кликав до Бога, кажучи:* Господи, не постав їм цього за гріх!
І нині: (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Антифон 1
Стих 1: Ісповімся тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда твої (Пс 9,2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 2: На раді праведних і соньмі – великі діла Господні, явлені в усіх волях його (Пс 110,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 3: Ісповідування і велич – діло його і правда його перебуває повік віку (Пс 110,3).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину
Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom:
Спаси нас, Сину Божий, що родився від Діви, співаємо тобі: Алилуя.
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Рівнобезначальне з Отцем і Духом Слово,* що від Діви народилося на спасіння наше,* прославмо, вірні, і поклонімся,* бо Воно благозволило тілом зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити померлих* славним воскресінням Своїм.
Тропар (глас 4): Різдво твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися тобі – Сонцю правди,* і пізнавати тебе – Схід з висоти.* Господи, слава тобі.
Тропар (глас 4): Подвигом добрим змагався ти,* первомученику Христовий і іпостоле,* і нечестя мучителів виявив ти,* бо, камінням побитий з рук беззаконних,* вінець прийняв ти з високої десниці і до Бога взивав ти, кличучи:* Господи, не постав їм цього гріха.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Владика вчора до нас у тілі приходив; – а раб днесь із тіла виходив;* учора той, що царює, в тілі родився* – днесь раба камінням побивають.* Задля того і кінчається первомученик і божественний Стефан.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – предвічний Бог.
Прокімен (глас 5):
Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас* від роду цього і повік (Пс 11,8).
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного (Пс 11,2).
Прокімен (глас 4):
Дивний Бог у святих свовіх,* Бог Ізраїлів. (Пс 67,36).
Апостол: Гл 1, 11-19
Браття і Сестри, сповіщаю вас, що Євангеліє, яке я вам проповідував, не від людей; бо ж я його не прийняв, ні навчився від людини, а через об’явлення Ісуса Христа. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, що я жорстоко переслідував Церкву Божу та руйнував її. Я визначався серед багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. Та коли Той, хто вибрав мене вже від утроби моєї матері і покликав Своєю благодаттю, зволив об’явити в мені Сина Свого, щоб я проповідував Його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов в Арабію і потім повернувся в Дамаск. Три роки після того пішов я в Єрусалим відвідати Петра. Іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Алилуя (глас 5)
Стих: Пом’яни, Господи, Давида і всю кротость його (Пс 131,1).
Стих: Бо клявся він Господеві, обіцявся Богові Якова (Пс 131,2).
Євангеліє: Мт 2,13-23
Коли відійшли мудреці, то ангел Господній у сні явився Йосифові, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його, і втікай в Єгипет, і будь там, поки скажу тобі, бо Ірод хоче шукати дитя, щоб погубити Його. А він, вставши, взяв дитя та матір Його вночі і відійшов у Єгипет. І був там до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, що говорив: 3 Єгипту визвав Я сина Мого. Тоді Ірод, побачивши, що був поруганий волхвами, розгнівався дуже і післав повбивати всіх дітей, що були у Вифлеємі і всіх околицях його, від двох років і нижче, згідно з часом, про який докладно розпитав у мудреців. Тоді збулося сказане Єремією пророком, що говорить: Голос в Рамі чути було, плач і ридання і голосіння велике. Рахиль — оплакуюча дітей своїх: і не хотіла утішитися, бо їх немає. І коли помер Ірод, то ангел Господень у сні явився Йосифові в Єгипті, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його і йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, що шукали душі дитяти. А він, вставши, взяв дитя і матір Його і прийшов в землю Ізраїлеву. Та почувши, що Архилай царює в Юдеї замість Ірода, батька свого, побоявся туди йти, а прийнявши вість у сні, відійшов в сторони галилейські. І прийшовши, поселився в городі, званім Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
Замість Достойно:
Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа.
Ірмос (глас 1): Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи величаємо.
Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Алилуя (х3).
Алилуя (х3).
За Галицьким звичайем співаємо: Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос родився від Діви.
Замість “Благословенний, хто йде в ім’я…” (1x) “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).