One of the 12 Great Feasts. Holy Day of Obligation. Feast of our Lord. Great Vespers with Divine Liturgy of St. Basil is celebrated in the late afternoon or early evening on December 24. The Divine Liturgy of St. John Chrysostom is celebrated in the morning on December 25. Holy Day of Obligation.
GREAT VESPERS AND DIVINE LITURGY OF ST. BASIL THE GREAT
The priest, fully vested, begins: Blessed is the Kingdom of the Father, the Son, and the Holy Spirit, now and forever and ever.
The people respond: Amen.
Come, let us bow in worship before our King and God!
Come, let us bow in worship before Christ, our King and God!
Come, let us bow in worship and fall down before the very Lord Jesus Christ, our King and God!
Psalm 103
Great Litany
At Psalm 140 In Tone 2
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Come, let us rejoice in the Lord as we tell of the present mystery. Destroyed is the middle wall of partition; the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life, and I partake of the delight of Paradise from which I was cast out through disobedience. For the Father’s express Image, the Imprint of His eternity, takes the form of a servant, and without undergoing change He comes forth from a Mother who knew not wedlock. For what He was, He has remained, true God: and what He was not, He has taken upon Himself, becoming man through love for mankind. To Him let us cry aloud: God born of a Virgin, have mercy on us.
- Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, let us rejoice in the Lord as we tell of the present mystery. Destroyed is the middle wall of partition; the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life, and I partake of the delight of Paradise from which I was cast out through disobedience. For the Father’s express Image, the Imprint of His eternity, takes the form of a servant, and without undergoing change He comes forth from a Mother who knew not wedlock. For what He was, He has remained, true God: and what He was not, He has taken upon Himself, becoming man through love for mankind. To Him let us cry aloud: God born of a Virgin, have mercy on us.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
When Jesus the Lord was born of the holy Virgin, the whole world was enlightened. The shepherds watched in the fields, the Magi adored and the angels sang hymns of praise; but Herod was troubled: for God appeared in the flesh, the Saviour of our souls.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
When Jesus the Lord was born of the holy Virgin, the whole world was enlightened. The shepherds watched in the fields, the Magi adored and the angels sang hymns of praise; but Herod was troubled: for God appeared in the flesh, the Saviour of our souls.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Your Kingdom, O Christ our God, is a Kingdom of all the ages, and Your rule is from generation to generation. Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary, You have enlightened us by Your coming. Light of Light, Brightness of the Father, You have made all creation shine with joy. Everything that breathes praises You, the Image of the Father’s glory. O God–the One who is–and always was, who shone forth from a Virgin, have mercy on us.
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Your Kingdom, O Christ our God, is a Kingdom of all the ages, and Your rule is from generation to generation. Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary, You have enlightened us by Your coming. Light of Light, Brightness of the Father, You have made all creation shine with joy. Everything that breathes praises You, the Image of the Father’s glory. O God–the One who is–and always was, who shone forth from a Virgin, have mercy on us.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
O Christ what shall we offer You; for our sake You appeared on earth as man? Every creature made by You offers thanks to You. The angels offer You a hymn; the heavens, a star; the Magi, gifts; the shepherds, their wonder; the earth, its cave; the wilderness, the manger: and we offer You a Virgin Mother. O pre-eternal God, have mercy on us.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O Christ what shall we offer You; for our sake You appeared on earth as man? Every creature made by You offers thanks to You. The angels offer You a hymn; the heavens, a star; the Magi, gifts; the shepherds, their wonder; the earth, its cave; the wilderness, the manger: and we offer You a Virgin Mother. O pre-eternal God, have mercy on us.
Glory…Now…
When Augustus reigned alone on earth, the many kingdoms of men came to an end; and when You were made man of the pure Virgin, the many gods of idolatry were made powerless. The cities of the world passed under one single rule; and the nations came to believe in one sovereign Godhead. The peoples were enrolled by the decree of Caesar; and we, the faithful, were enrolled in the name of the divinity, when You, our God, were made man. Great is Your mercy: Lord, glory to You.
Readings: Genesis 1:1-13; Numbers 24:2-3, 5-9, and 17-18; Micah 4:6-7 and 5:2-4a
Then, the priest intones the entire text of the following Troparion:
You were born in a cave hidden from sight, but heaven spoke through a star and proclaimed You to all, O Saviour. And it brought to You the Magi, who with faith bowed down in worship. Have mercy on them and us.
When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion (Tone 6, resurrectional, even though the custom has developed of singing this conclusion to the prokeimenon melody – a custom that is less appropriate):
Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
Then the priest intones the following verses of Psalm 86, and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse.
His foundations are on the holy mountains; the Lord loves the gates of Sion more than all the dwellings of Jacob. Glorious things were spoken of You, O city of God.
Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
To those who know Me I will mention Raab and Babylon. And, behold, foreigners and the people of Tyre and Ethiopia, these were born there.
Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
A person will say “Mother Sion,” and “Such a person was born in her,” and “The Most High Himself founded her.”
Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
The Lord will declare this in His record of the peoples and rulers who were born in her. How happy are all who have their dwelling in you.
Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
Glory… Now…
Response: And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
Then the priest intones the first half of the Troparion:
You were born in a cave hidden from sight, but heaven spoke through a star and proclaimed You to all, O Saviour.
And we conclude:
And it brought to You the Magi,* who with faith bowed down in worship.* Have mercy on them and us.
Readings: Isaiah 11:1-10; Baruch 3:36-38 and 4:1-4; Daniel 2:31-36 and 44-45
Then the priest intones another Troparion (Tone 6):
You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave. You led Magi to worship You and along with them we magnify You: Glory to You, O Giver of life.
When the priest has finished, we respond by repeating the conclusion (Tone 6, resurrectional):
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
Then the priest intones the following verses of Psalm 92, and we repeat the Troparion’s conclusion after each verse.
The Lord is King; He is clothed with beauty; the Lord is clothed with strength and has girded Himself. For He has established the world which shall not be shaken.
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
Your throne is prepared from of old; You are from everlasting.
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
The floods have lifted up, O Lord; the floods have lifted up their voices. The floods shall lift up their breakers with the noise of many waters.
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
Wonderful are the surging waves of the sea; wonderful is the Lord on high. Your testimonies have become exceedingly credible; holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
Glory… Now…
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
Then the priest intones the first half of the Troparion:
You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave.
And we conclude:
Response: You led Magi to worship You* and along with them we magnify You:* Glory to You, O Giver of life.
Readings: Isaiah 9:6-7; Isaiah 7:10-16, 8:1-4, and 8-10
Then, the Small Litany and Trisagion followed by the Prokeimenon:
Tone 1 Prokeimenon – Psalm 2
The Lord said to Me: You are My Son,* today have I begotten You.
verse: Ask of Me, and I will give You the nations as an inheritance, and as Your possession, the ends of the earth.
Epistle: Hebrews: 1: 1-12
Alleluia, Tone 5
verse: The Lord said to my lord, “Sit at my right hand until I make your enemies the footstool of your feet.”
verse: The Lord will send you a sceptre of power out of Sion; reign in the midst of your enemies. verse: Yours is the dominion on the day you are given power in the splendour of your holy ones.
Gospel Luke 2: 1-10 (if Christmas Eve falls on a Saturday or Sunday, then we read Matthew 13:31-36)
Hymn to the Mother of God In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.
Communion Hymn Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
After the dismissal the choir sings the Tropar and Kondak of the feast:
Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.
Літургія св. Василія Великого з вечірнею.
Якщо навечір’я Різдва Христового випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Велика вечірня стужиться з Літургією св. Василія Великого. Якщо в суботу чи неділю, то Велика вечірня служиться без Літургії.
Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
(глас 2, самогласний) Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід. Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітлюєш усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти – образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід. Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітлюєш усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти – образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Чим Тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас зявився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели – співання, небо – зорю,* мудреці – дари, пастухи – сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.
Чим Тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас зявився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели – співання, небо – зорю,* мудреці – дари, пастухи – сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!Слава І нині (глас 2, самогласний): Коли Август єдиний володів землею,* багатовладдя людей скінчилося;* коли ти став людиною з Чистої,* знищене було ідольське багатобожжя.* Під єдиним мирським царством міста опинились,* а тут народи повірили в єдину владу Божу.* З веління цісаря записувались люди,* записались і ми, вірні, в ім’я Бога нашого, що став людиною.* Велика твоя милість, Господи, – слава Тобі!
Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця – Господа, що народився з неї.* Отже, кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.
Паремії
Диякон: Премýдрість. Читець: З книги Буття читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок – день перший. Тоді сказав Бог: Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод! І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір і був ранок – день другий. Тоді сказав Бог: Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з’явиться суша. І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі. І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок – день третій (1, 1-13). Диякон: Премýдрість. Читець: З книги Чисел читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Дух Божий зійшов на Валаама, і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; Що за красні, Якове, намети в тебе, – Ізраїлю, твої оселі! Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні саджанці, немов оті кедри, що над водою. Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо. Той Бог, що з Єгипту його вивів, – для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває. Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, – хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.” Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, – Ізраїль же зійде вгору. (24, 2-3. 5-9. 17-18). Диякон: Премýдрість. Читець: З книги пророка Міхея читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Того дня, – слово Господнє, – я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив. З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко – народ могутній. Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі (4, 6-7; 5, 1-3). Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря: (глас 6) Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами.* І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Стих: Основа його на горах святих; любить Господь брами Сіону понад усі Якова намети. Преславні речі говоряться про Тебе, місто Боже! Рагав я зарахую й Вавилон до тих, що мене знають. Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Стих: Ось Філістія, Тир і люди Етіопії – і ці там народились. Про Сіон казатимуть: це наша мати; чоловік у ньому народився. І сам Всевишній його утверджує. Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Священик: Таємно родився ти в вертепі,* але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами. Хор: І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,* тому з ними помилуй нас. Диякон: Премýдрість. Читець: Пророцтва Ісаї читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Так сказав Господь: Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею – своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки. Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина. Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору. На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море. І станеться того часу: корінь Єссея буде знаменом народам; погани шукатимуть його, і житло його буде славне. (11, 1-10). Диякон: Премýдрість. Читець: З книги пророка Варуха читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Такий наш Бог; ніхто йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають. Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг – народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, – бо те, що вгодне Богові, знане нам! (3, 36 – 4, 4). Диякон: Премýдрість. Читець: Пророцтва Даниїла читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Сказав Даниїл Навуходоносору: Ти, царю, дивився – аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки – з срібла; живіт у нього й стегна – з міді; голінки у нього – з заліза, а ноги – частково з заліза, частково з глини. Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. Тоді все вмить потрощилось – залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю. Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає. За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки, так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний (2, 31-36.44-45). Священик виголошує тропар і стихи, а хор після кожного стиха співає закінчення тропаря: (глас 6) Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі.* І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі! Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі! Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся; зодягнувся Господь у силу й опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і вона не захитається. Твердо стоїть престол твій з давнього-давна. Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі! Стих: Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій, здіймають ріки рокіт свій від шуму вод великих. Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі! Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі! Священик: Засяяв ти, Христе, з Діви як духовне сонце правди* і зоря появила тебе Невидимого, що вмістився у вертепі. Хор: І мудреців привів ти, щоб поклонилися тобі;* з ними й ми тебе величаємо: Життєдавче слава тобі! Диякон: Премýдрість. Читець: Пророцтва Ісаї читання. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, – ревність Господа сил це чинить (9, 5-6). Диякон: Премýдрість. Читець: Пророцтва Ісáї читáння. Диякон: Бýдьмо увáжні. Читець: Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (7, 10-14. 8, 9-10).Апостол
До Єврéїв послáння святóго апóстола Павлá читáння. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться». (1, 1-12).Апостол
До Єврéїв послáння святóго апóстола Павлá читáння. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться». (1, 1-12).
Алилуя, глас 5:
Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.
Стих: Господь із Сіону пошле тобі берло сили своєї. Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе.
Євангеліє
Диякон: Премýдрість, прóсті, ви́слухаймо святóго Євáнгелія. Священик: Мир всім.
Хор: І дýхові твоєму.
Священик: Від Матéя святóго Євáнгелія читáння.
Хор: Слáва Тобі, Гóсподи, слáва, Тобі.
Диякон: Бýдьмо увáжні.
Священик: Сказав Господь притчу оцю: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.» Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.» – Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, щоб збулося сказане пророком: «Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.» (13, 31-35).
Хор: Слáва Тобі, Гóсподи, слáва Тобі.
Замість Достойно хор співає: Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо Твоє престолом сотворив і утробу Твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава Тобі.
Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його в вишніх. Алилуя (3).
По відпусті відбувається славлення Христа: хор співає тропар і кондак свята.
Тропар (глас 4) Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
Слава, і нині: кондак (глас 3) Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог.