Twenty-first Sunday after Pentecost, Tone 4; The Holy Martyrs and Notaries Marcian and Martyrius (351)
Great Vespers and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 4
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Saviour, with the angels we sing the praises of Your resurrection on the third day.* For the very ends of the universe have, thereby, been enlightened,* and we have been saved from the deceit of the enemy.* Therefore, we cry out to You,* Almighty Saviour, Giver of Life, and Lover of mankind:* Save us by Your resurrection.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Christ our God, You have demolished the brazen gates of Hades.* You have broken asunder the bonds of death,* and lifted up the fallen human race.* Therefore, we cry out with one accord:* O Lord, who arose from the dead, glory to You!
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O Lord, Your birth from the Father is timeless and eternal;* Your incarnation from the Virgin is beyond the understanding of all,* and beyond the expression of our words.* Your descent into Hades and victory over Death* caused Satan and his angels to tremble with fear.* Your resurrection on the third day* brought to mankind incorruption and great mercy.
In Tone 4
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Having completed the course and kept the faith,* Marcian and Martyrius,* you have been wreathed with a crown of martyrdom!* You are unshakable pillars of the Church,* breasts flowing with wholesome milk,* beacons and shining pearls,* you have enlightened creation with the splendour of your piety!
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
You were godly twins,* sharing a single heart and mind!* You destroyed the division of Arius,* by teaching worship of the unoriginate Son, co-eternal with the Father,* and worship of the Spirit:* the Trinity in Unity and Unity in Trinity,* one Essence in three undivided Persons!
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
You showed yourselves to be followers of Paul,* the preacher of holy truths:* You were like him in zeal; one with him in mind and heart:* You drowned the adversaries with your outpoured blood* drying up the torrent of wicked heresies!* You were revealed, Marcian and Martyrius,* to be rivers of true worship watering the Church of Christ!
In Tone 1
Glory…
You were disciples and followers* of the one who preached and confessed the consubstantial Trinity.* You were persecuted with him, blessed ones,* for the sake of the Trinity.* You preferred death by the sword to blasphemous heresy.* Since God has adorned you with crowns of martyrdom* and you have received boldness before Him,* pray that those who honour your memory may be delivered from misfortunes!
In Tone 4
Now…
O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.
Aposticha
In Tone 4
In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.
Glory… Now…
O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.
Troparia
In Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
In Tone 1
Glory…
Be swayed by the pains that the saints have suffered for You, O Lord,* and heal all our pains,* O Lover of mankind, for this we pray.
Now…
O Holy Tabernacle, when Gabriel called out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him who dwelt in you!* Glory to Him who came forth from you!* Glory to Him who has set us free* through your life-giving birth!
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 4: By your birth, O immaculate one,* Joachim and Anna were freed from the reproach of childlessness,* and Adam and Eve* from the corruption of death.* And your people, redeemed from the guilt of their sins,* celebrate as they cry out to you:* “The barren one gives birth to the Mother of God* and nourisher of our life.”
Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)
Epistle: Galatians 2:16-20 (NRSV)
Brothers and Sisters, we know that a person is justified not by the works of the law but through faith in Jesus Christ. And we have come to believe in Christ Jesus, so that we might be justified by faith in Christ, and not by doing the works of the law, because no one will be justified by the works of the law. But if, in our effort to be justified in Christ, we ourselves have been found to be sinners, is Christ then a servant of sin? Certainly not! But if I build up again the very things that I once tore down, then I demonstrate that I am a transgressor. For through the law I died to the law, so that I might live to God. I have been crucified with Christ; and it is no longer I who live, but it is Christ who lives in me. And the life I now live in the flesh I live by faith in the Son of God, who loved me and gave himself for me.
Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.
verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)
Gospel: Luke 8:5-15 (NRSV)
The Lord spoke this parable: “A sower went out to sow his seed; and as he sowed, some fell on the path and was trampled on, and the birds of the air ate it up. Some fell on the rock; and as it grew up, it withered for lack of moisture. Some fell among thorns, and the thorns grew with it and choked it. Some fell into good soil, and when it grew, it produced a hundredfold.” As he said this, he called out, “Let anyone with ears to hear listen!”
Then his disciples asked him what this parable meant. He said, “To you it has been given to know the secrets of the kingdom of God; but to others I speak in parables, so that ‘looking they may not perceive, and listening they may not understand.’
“Now the parable is this: The seed is the word of God. The ones on the path are those who have heard; then the devil comes and takes away the word from their hearts, so that they may not believe and be saved. The ones on the rock are those who, when they hear the word, receive it with joy. But these have no root; they believe only for a while and in a time of testing fall away. As for what fell among the thorns, these are the ones who hear; but as they go on their way, they are choked by the cares and riches and pleasures of life, and their fruit does not mature. But as for that in the good soil, these are the ones who, when they hear the word, hold it fast in an honest and good heart, and bear fruit with patient endurance.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
21-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Прп. Свв. патріярхів Царгородських, Олександра, Йоана і Павла Нового. 25 жовнтя.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Ангели й люди, Спасе,* прославляють твоє на третій день воскресіння,* яке опромінило кінці вселенної,* а ми визволились з ворожої неволі й кличемо:* Всесильний життєдавче, Спасе,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Ти, Христе Боже, знищив мідні брами й розірвав затвори* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих,* Господи, – слава тобі!
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Господи, твоє народження від Отця не має літ і є вічне,* а твоє воплочення з Діви – людям незбагненне і невимовне,* і твоє в ад зшестя страшне дияволу і його ангелам,* бо ти здолав смерть і на третій день воскрес,* даючи людям нетлінність і велику милість.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Мученики Христові преславні!* Ви ні за що мали* напасті гонителів і тяжку смерть,* відважно й хоробро* стали до змагання* та зодяглись у переможну славу,* тому зараховано вас до всіх праведників,* з якими і вас,* завжди прославляємо і ублажаємо.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Мученики Христові преблаженні!* Ви віддали себе добровільно* на смерть і жертву* та й кров’ю вашою* освятили землю,* повітря ж освітлили вашим відходом.* Тепер ви проживаєте на небі в світлі незахіднім* і молитеся завжди за нас,* Боговидці.
- Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Мученики Христові непереможні!* Ви жару мук пройшли* без всякої шкоди* росою божественної благодаті* і сподобилися жити на водах відпочинку,* прийнявши вінки перемоги.* Тому нині з радістю* спогадуємо, Святі, вашу пам’ять,* Христа прославляючи.
Слава (г. 8): Ви воювали за Христа і земну красу зоставили;* взявши на рамена хрест, серед різноманітних мук, пішли за ним.* Перед численними царями і мучителями ви його не виреклися,* тож ангели лавром перемоги завінчали голови ваші* і ви, відважні духом, світло ввійшли у небесні хороми.* Тим-то, мавши сміливість до Спаса всіх,* моліться за душі наші.
І нині (догмат г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
Стихири на стиховні
(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.
Слава і нині: Зглянься на моління твоїх слуг, Всенепорочна,* усмирюючи напасті, які нас пригнітають,* визволяючи нас від усякої недолі,* бо в тобі маємо ми міцну й непохитну охорону* і здобули наше заступництво.* Тож нехай не засоромимось, Владичице, в нашім до тебе зверненні,* але поспішись на наше моління,* бо ми з вірою кличемо до тебе:* Радуйся, Владичице, всіх допомого,* радосте і покрове та й спасіння душ наших!
Тропарі
(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.
Слава: (г. 1): Терпіннями святих, що за тебе постраждали,* дай умолитися, Господи, і зціли всі наші терпіння,* молимося тобі, Чоловіколюбче.
І нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 4): Спас і мій визволитель,* як Бог, із гробу воскресив землян від узів* і розбив брами адові* та воскрес на третій день, як Владика.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 4): Йоаким і Анна народженням Твоїм, Пречиста,* з неслави бездітности,* Адам же і Єва від тління смерти, визволилися.* Звільнений від вини за гріхи, Твій народ святкує, взиваючи:* Неплідна народжує Богородицю* і кормительку Життя нашого.
Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).
Апостол: (Гл 2,16-20):
Браття і Сестри, довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я – розп’ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.
Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).
Євангеліє: (Лк 8,5-15):
Сказав Господь притчу оцю: “Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали. Друге упало на камінь і, зійшовши, висхло, бо вогкости не мало. Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним вкупі, його заглушила. Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило.” Кажучи це, Ісус голосно мовив: “Хто має вуха слухати, нехай слухає.” Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча. Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли. Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже. Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися. Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають. А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду. Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.”
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Алилуя (х3).