Tenth Sunday after Pentecost, Tone 1; Post-feast of the Transfiguration; Holy Apostle Matthias

Great Vespers and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 1

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.

In Tone 2

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, let us faithfully celebrate the brilliant, divine Transfiguration.* Having been renewed in spirit,* we shall climb to the summit of virtue;* and having learned with the apostles* the revelation of the strange mysteries,* we shall glorify the Lord and Saviour.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Rejoice and be happy, O faithful!* The Church now celebrates this precious and bright feast.* The Master of all is transfigured.* He is resplendent in the dawn of ineffable splendour,* shining more brightly than the sun.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

This is the God and the Creator of all.* Through his great mercy He took on the appearance of a slave.* He now heals the wounds of ancient times.* By his gleaming countenance* He revealed the glow of divinity in his body.* The terrified apostles fell to the ground;* they bowed before the Master of all.

In Tone 1

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O holy apostle Matthias,* you filled the choir from which Judas fell away.* You cast out the darkness of idol-worship* with the splendour of your wise words.* Now pray that Christ may grant peace and great mercy to our souls.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O blessed Matthias,* you flowed like a river filled with divine water* and watered the earth with your mystical streams,* thus causing it to bear much fruit.* Pray that Christ may grant peace and great mercy to our souls.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O God-inspired Matthias,* the universe shines in the brightness of your inspired teaching;* for your instructions have illumined and enlightened all.* They have guided all to an understanding of God;* they have transformed into dwellings of brightness* those who had lived in the darkness of vain illusions* and in the darkness of life without God.

In Tone 6

Glory…

Grace was poured out through your lips, O glorious apostle Matthias.* You were a luminary in the Church of Christ.* You taught the disciples to believe in the consubstantial Trinity,* in the one divinity.

In Tone 1

Now…

Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place, she opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!

Readings

(1) Acts 1:15-26; (2) 1 John 3: 21 through 4: 6; (3) 1 John 4: 11 -16

Aposticha

In Tone 1

O Christ, by Your Passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen, granting great mercy to the world.

In Tone 2

Glory…

Filled with divine ambition, O apostle Matthias,* you laboured zealously for God the almighty* who revealed you worthy of divine miracles.* Now you abide with the heavenly hosts and behold our God.* Pray to the Word, Christ our God,* to grant his great mercy to us.

Now…

You were transfigured in glory on Mount Tabor, O Christ our God,* and You showed your disciples the glory of your divinity.* Now also pour out the light of your knowledge upon us* and, in your goodness and your love for all of us,* guide us in the way of your divine commandments.

Troparia

In Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.

In Tone 3

Glory…

O holy apostle Matthias, intercede with the all-merciful God* that He may grant us forgiveness of our sins.

In Tone 7

Now…

You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God* O Giver of Light, glory to You!

DIVINE LITURGY

Antiphon 1
Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

The voice of Your thunder was in the whirlwind; Your lightning lit up the world.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

You have clothed Yourself in praise and splendour; You robe Yourself in light as with a cloak.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

Glory… Now… Only-begotten Son…

Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.

Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.

Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

For God is the great Lord, and the great king over all the earth.

Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

Entrance
Come, let us worship and fall down before Christ. Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Troparion, Tone 3: O holy apostle Matthias, intercede with the all-merciful God* that He may grant us forgiveness of our sins.

Kontakion, Tone 1: You arose in glory from the tomb* and with Yourself You raise the world.* All humanity acclaims You as God.* and death has vanished.* Adam exults, O Master,* and Eve, redeemed from bondage now, cries out for joy:* “You are the One, O Christ, Who offer resurrection to all.”

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: Your radiant message,* O wondrous apostle Matthias,* has shone like the sun throughout the world* enlightening the Church of the nations with grace.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly*, and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.

Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)

Prokeimenon, Tone 4
verse: How great are Your works, O Lord, You have made all things in wisdom.

Epistle 1 Corinthians 4:9-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I think that God has exhibited us apostles as last of all, as though sentenced to death, because we have become a spectacle to the world, to angels and to mortals. We are fools for the sake of Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are held in honor, but we in disrepute. To the present hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed and beaten and homeless, and we grow weary from the work of our own hands. When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we speak kindly. We have become like the rubbish of the world, the dregs of all things, to this very day. I am not writing this to make you ashamed, but to admonish you as my beloved children. For though you might have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers. Indeed, in Christ Jesus I became your father through the gospel. I appeal to you, then, be imitators of me.

Acts 1:12-17, 21-26 (NRSV)
At that time, they returned to Jerusalem from the mount called Olivet, which is near Jerusalem, a sabbath day’s journey away. When they had entered the city, they went to the room upstairs where they were staying, Peter, and John, and James, and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James son of Alphaeus, and Simon the Zealot, and Judas son of James. All these were constantly devoting themselves to prayer, together with certain women, including Mary the mother of Jesus, as well as his brothers. In those days Peter stood up among the believers (together the crowd numbered about one hundred twenty persons) and said, “Friends, the scripture had to be fulfilled, which the Holy Spirit through David foretold concerning Judas, who became a guide for those who arrested Jesus— for he was numbered among us and was allotted his share in this ministry.”

Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.
verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)
verse: Yours are the heavens, and Yours the earth. (Psalm 88:12)

Gospel Matthew 17:14-23 (NRSV)
At that time, When they came to the crowd, a man came to him, knelt before him, and said, “Lord, have mercy on my son, for he is an epileptic and he suffers terribly; he often falls into the fire and often into the water. And I brought him to your disciples, but they could not cure him.” Jesus answered, “You faithless and perverse generation, how much longer must I be with you? How much longer must I put up with you? Bring him here to me.” And Jesus rebuked the demon, and it came out of him, and the boy was cured instantly. Then the disciples came to Jesus privately and said, “Why could we not cast it out?” He said to them, “Because of your little faith. For truly I tell you, if you have faith the size of a mustard seed, you will say to this mountain, ‘Move from here to there,’ and it will move; and nothing will be impossible for you.” As they were gathering in Galilee, Jesus said to them, “The Son of Man is going to be betrayed into human hands, and they will kill him, and on the third day he will be raised.” And they were greatly distressed.

Luke 9:1-6 (NRSV)
At that time Jesus called the twelve together and gave them power and authority over all demons and to cure diseases, and he sent them out to proclaim the kingdom of God and to heal. He said to them, “Take nothing for your journey, no staff, nor bag, nor bread, nor money—not even an extra tunic. Whatever house you enter, stay there, and leave from there. Wherever they do not welcome you, as you are leaving that town shake the dust off your feet as a testimony against them.” They departed and went through the villages, bringing the good news and curing diseases everywhere.

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Lord transfigured on the mountain.
And the Irmos, Tone 4: Your giving birth was revealed as incorrupt; for it was God who came forth from your womb; He appeared on earth in the flesh, and made His dwelling among us. Thus, O Mother of God, all of us magnify you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their word unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)

10-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Св. прор. Св. ап. Матія. Свщмч. Симеона Лукача. 09 серпня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 2, подібний: Коли з дерева): Прийдіть, з вірою святкуймо* пресвітле й божественне преображення Христове.* Довершуючи сьогодні справжню переміну,* піднімаймося духовно на вершину чеснот Христових учнів,* щоб, навчившись з ними об’явлення дивних таїнств,* прославляти Спаса Господа.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Радій і побожно веселися, свята Церкво вірних,* святкуючи сьогодні цей величний і всесвітлий празник!* Бо сьогодні Владика всіх преображається* і втрачену красу людини ясно опромінює* зірницею невимовної осяйности,* – більш від зорі, розливши промінне сонячне сяйво.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Бувши всіх Богом і Творцем,* він, з невимовного багатства свого милосердя, прийняв вигляд слуги;* а сьогодні усуває давній сумерк,* засяявши обличчям і появивши у своїм тілі блиск Божества.* Тому учні налякалися і, з острахом упавши ниць,* поклонилися Владиці всіх.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 1): Ти, славний апостоле Матію,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Покинувши все туземне,* за Христом пішов ти, апостоле Матію* і, прийнявши Святого Духа,* ти був ним посланий навчати народи, що загибали,* і навертати людей до світла богопізнання.* Звершивши ж подвиги божественних твоїх страждань і всяких мук,* ти Богові віддав свою душу.* Моли його, Угоднику, щоб подав нам велику милість.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.

Слава (г. 6): Ти явно прийняв благодать Святого Духа* і став співучасником святого апостольського хору, Матіюапостоле.* Тому вдихнув ти вогненне дихання,* що з неба колись зійшло у вигляді вогненного язика,* і попалив тернину поганського безбожжя.* Моли Христа Бога, Проповіднику,* щоб спаслися душі наші.

І нині (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.

Читання

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом, і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам. Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, − багато бо лжепророків прийшло на світ. З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. А кожен дух, що не визнає Ісуса, − той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. Ми − від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани. (1 Йо. 3, 21-4, 6)

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина − Спаса світу. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, Бог у ньому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. (1 Ів. 4:9-16)

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого». Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус – Син Божий? (1 Ів. 4:20-5:5)

Стихири на стиховні

(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слава (г. 2): Сповнившись божественного духа, чудний апостоле Матію,* вельми ревнивий був ти за Бога вседержителя,* який показав тебе повним божественних чудес,* бо маючи чудну ревнивість, ти життям своїм осягнув досконалість.* Тому, бувши на висотах і вселившися з небесними хорами,* молися, Боговидче, Слову, Христові Богові нашому,* щоб нас обдарував великою милістю.

I нині: (г. 5):Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого,* і побачимо славу його Преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла приймімо світло* і, з душевним захопленням,* оспівуймо Тройцю Єдиносущну навіки.

Тропарі

(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.

Слава (г. 3): Апостоле святий Матію, моли милостивого Бога,* щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

I нині: (г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1
Стих 1: Воскликніте Господеві, вся земле,* співайте ж імені його, віддайте славу хвалі Його (Пс 65,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: Голос грому твого в небокрузі, освітили блискавки твої вселенну,* здригнулася й затремтіла земля (Пс 76,19).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: У славу й велич одягнувся ти,* приодівся світлом, наче ризою (Пс 103,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь..Єдинородний Сину

Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom: Спаси нас, Сину Божий, що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Вхідне:
Прийдіте поклонімося і припадім до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!

Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.

Тропар (глас 3): Апостоле святий Матію,* моли милостивого Бога,* щоб віпущення прогрішень подав душам нашим.

Кондак (глас 1): Воскрес Ти у славі як Бог із гробу* і світ із Собою воскресив;* людське єство Тебе, як Бога, оспівує* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва нині, з узів визволившись, радіє, взиваючи:* Ти, Христе, Той, Хто всім подає воскресіння.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Вістування Твоє, що, як світлосяйне сонце,* вийшло на ввесь світ,* просвічує благодаттю Церкву народів,* чудоносний Матію, апостоле.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 7): На горі переобразився ти* і, скільки змогли, ученики твої славу твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що ти єси воістину Отче сяяння.

Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи!* Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).

Апостол: (1Корінтян 4, 9-16):
Браття і Сестри, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

Діяння Апостолів 1, 12-17; 21-26.
В той час вернулися апостоли в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони пробували: Петро і Іван, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. Всі вони пильно й однодушно були на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами. Тими днями Петро, вставши серед братів, яких зібралось було разом близько ста двадцяти, мовив: – Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який став проводирем тих, що схопили Ісуса. Він був зачислений до нас і прийняв частку служби цієї. Треба, отже, щоб із цих мужів, що сходились з нами ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Івана аж до дня, коли він від нас вознісся, щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвише Юст, і Матія. І, помолившись, сказали: Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти на своє місце.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48).
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).
Стих: Твої є небеса і твоя є земля (Пс 88,12).
Стих: Блаженні люди, що знають заклик твій (Пс 88,16).

Євангеліє: (Мт 17, 14-23):
У той час якийсь чоловік приступив до Ісуса і, припавши йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити. Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди! Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав до них: Син чоловічий має бути виданий у руки людям, і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне. І вони тяжко зажурились.

Євангеліє від Луки 9, 1-6.
В той час Ісус, скликавши дванадцятьох учнів своїх, дав їм силу і владу над усіма бісами, і зціляти недуги; тоді послав їх проповідувати царство Боже й лікувати недужих. Він до них промовив: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані дві одежі не майте. В яку хату ви не увійшли б, там пробувайте, покіль не вийдете. А як хто вас не прийме, виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших На свідоцтво проти них. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали добру новину і оздоровляли всюди.

Замість Достойно:
Величай, душе моя, Господа, що на Таворі переобразився.
Ірмос (глас 4): Різдво твоє нетлінно явилося, Бог із боків твоїх пройшов, во плоті явився на землі і з людьми проживав. Тому тебе, Богородице, всі величаємо.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Алилуя (х3).