Commemoration of the First Six Ecumenical Councils, Tone 6; Our Venerable Mother Macrina, Sister of Saint Basil the Great (379); Our Venerable Father Dios (c. 431)
Great Vespers and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140 In Tone 6
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the Cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light Whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We exult in Your Cross, O Christ,* and we sing the glory of Your Resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Glory to Your might, O Lord,* for You have conquered the power of death.* You have renewed us through Your Cross,* granting us life and incorruption.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
We forever bless the Lord and praise His resurrection,* for by suffering crucifixion,* He has destroyed death by His death.
In Tone 6
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O Word and lover of Mankind,* infinite and beyond description in Your taking flesh for our sake,* the nobles assembly of Fathers proclaimed that You are both perfect man and perfect God,* one person in two perfect natures with two perfect wills.* Therefore, we profess that You are one God with the Father and the Holy Spirit.* We sing a hymn of praise to the Fathers, and we adore You.
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O glorious Fathers of the Councils,* you demonstrated that Pyrrhus, Sergius, and Onuphrius,* Dioscorus, and Nestorius were in error* concerning the doctrines of Christ.* You save the flock by teaching the true principle* that Christ is one divine person in two natures.* This Christ we adore as perfect man and perfect God,* one with the Father and the Holy Spirit.* O holy Fathers, we honour you and sing to you a hymn of praise.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The Fathers of the Councils, inspired by God,* declare and explain that in Christ* there is a divine act and a divine will,* uncreated and infinite:* the act and will of the Son of God.* There is also a human act and a human will:* those of the Son of Man.* Thus, they proclaim that Christ is one divine person having two natures,* the one is divine and the other is human.* Therefore, we the faithful honour these Fathers every year* and glorify Christ who glorified them.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
The Fathers of the Councils proclaim to us today* that the eternal Trinity is one God and one Lord.* They explain the Trinity is of one nature,* consubstantial, of one will and one act,* not divided nor shared but existing in the simplicity of God’s being.* They define that this will and act of God* had no beginning and will never have and end.* Therefore, we the faithful glorify these Fathers* as the equals of the Apostles,* for they taught all people the true doctrine of God.
In Tone 6
Glory…
Let us honour today those mystical trumpets of the Spirit,* namely the God-mantled Fathers,* who speaking of divine things,* sang in the midst of the Church a hymn in unison,* teaching that the Trinity is one,* not differing in substance or Godhead,* refuting Arius and defending the orthodox faith.* They always intercede with the Lord* to have mercy on our souls.
In Tone 6
Now…
Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He Who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may mercy on our souls.
Readings: (1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21
Aposticha In Tone 6
O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your Resurrection;* make us on earth also worthy* to extol You with a pure heart.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the Apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, You were crucified of Your free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.
In Tone 4
Glory…
O holy Fathers of the Councils,* you are the faithful keepers of the Apostles’ traditions.* By proclaiming that the three persons of the Holy Trinity* are one and consubstantial,* you refuted the blasphemy of Arius.* By teaching that the Holy Spirit is a distinct person,* one with the Father and the Son,* you put Macedonius, Severus and other heretics to shame.* Therefore, we beseech you to intercede for us,* preserving us from heresy and error* and keeping our lives blameless in God’s sight.
Now…
O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.
Troparia In Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
In Tone 8
Glory…
Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.* Glory to You, most compassionate Lord.
Now…
O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin:* through Your death on the Cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
Troparion, Tone 8: Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.* Glory to You, most compassionate Lord.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 6: The Son who ineffably shone from the Father* was born two-fold of nature from a woman.* Beholding Him, we do not reject the image of His form;* but depicting it, we revere it faithfully.* Therefore, the Church, holing the true faith,* kisses the icon of Christ’s becoming man.
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 6: Undaunted patroness of Christians,* O steadfast intermediary with the Creator,* turn not away from the suppliant voices of sinners,* but in your kindness come to help us who cry out to you in faith.* Be quick to intercede, make haste to plead,* for you are ever the patroness of those who honour you, O Mother of God.
Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26-27)
Epistle Hebrews 13:7-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, remember your leaders, those who spoke the word of God to you; consider the outcome of their way of life, and imitate their faith. Jesus Christ is the same yesterday and today and forever. Do not be carried away by all kinds of strange teachings; for it is well for the heart to be strengthened by grace, not by regulations about food, which have not benefited those who observe them. We have an altar from which those who officiate in the tent have no right to eat. For the bodies of those animals whose blood is brought into the sanctuary by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp. Therefore Jesus also suffered outside the city gate in order to sanctify the people by his own blood. Let us then go to him outside the camp and bear the abuse he endured. For here we have no lasting city, but we are looking for the city that is to come. Through him, then, let us continually offer a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that confess his name. Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.
Alleluia, Tone 1
verse: The God of gods, the Lord, spoke and summoned the earth from the rising of the sun to its setting.
verse: Gather to Him His devout ones, who with sacrifice make covenant with Him. (Psalm 49:1,5)
Gospel John 17:1-13 (NRSV)
At that time, Jesus looked up to heaven and said, “Father, the hour has come; glorify your Son so that the Son may glorify you, since you have given him authority over all people, to give eternal life to all whom you have given him. And this is eternal life, that they may know you, the only true God, and Jesus Christ whom you have sent. I glorified you on earth by finishing the work that you gave me to do. So now, Father, glorify me in your own presence with the glory that I had in your presence before the world existed.
“I have made your name known to those whom you gave me from the world. They were yours, and you gave them to me, and they have kept your word. Now they know that everything you have given me is from you; for the words that you gave to me I have given to them, and they have received them and know in truth that I came from you; and they have believed that you sent me. I am asking on their behalf; I am not asking on behalf of the world, but on behalf of those whom you gave me, because they are yours. All mine are yours, and yours are mine; and I have been glorified in them. And now I am no longer in the world, but they are in the world, and I am coming to you. Holy Father, protect them in your name that you have given me, so that they may be one, as we are one. While I was with them, I protected them in your name that you have given me. I guarded them, and not one of them was lost except the one destined to be lost, so that the scripture might be fulfilled. But now I am coming to you, and I speak these things in the world so that they may have my joy made complete in themselves.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens,* praise Him in the highest.* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalms 184:1; 32:1)
Неділя Святих Отців шести вселенських соборів. Прп. Макрини, сестри св. Василія Великого. Прп. Дія. – 19 липня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
10. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 6): Перемогу маючи над адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти, всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!
9. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Нині Христос смерть переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи, таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе, помилуй нас!
8. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Від тебе, Господи, присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука, Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із мертвих, помилуй нас!
7. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хрестом твоїм, Христе, хвалимось* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо ти – Бог наш, крім тебе ж іншого не знаємо.
6. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Завжди благословляючи Господа,* оспівуєм його воскресіння,* бо, витерпівши хрест, він смертю смерть подолав.
5. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
(г. 6, подібний: Як хороброго): Немов зорі многосвітлі,* закріплені на небосхилі,* ви, Прехвальні і Всечесні, прикрасили світ,* і, немов промінням, просвітлюєте його* догматами благовір’я* та усуваєте темряву єресей.* Тому моліться, Святителі,* щоб визволились від тлінности й біди ті,* що з вірою святкують вашу всечесну пам’ять.
4. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Немов зорі многосвітлі,* закріплені на небосхилі,* ви, Прехвальні і Всечесні, прикрасили світ,* і, немов промінням, просвітлюєте його* догматами благовір’я* та усуваєте темряву єресей.* Тому моліться, Святителі,* щоб визволились від тлінности й біди ті,* що з вірою святкують вашу всечесну пам’ять.
3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Преблаженні Богоносці!* Ви сяйвом духовним* просвітлили всю вселенну,* явившись світлодайними сонцями.* Ваші навчання мов проміння дійшли до всіх кінців,* і просвітили серця вірних,* проганяючи темряву єресей,* силою того,* хто засяяв з Діви.
2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Преблаженні Богоносці!* Ви сяйвом духовним* просвітлили всю вселенну,* явившись світлодайними сонцями.* Ваші навчання мов проміння дійшли до всіх кінців,* і просвітили серця вірних,* проганяючи темряву єресей,* силою того,* хто засяяв з Діви.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Жезлом ваших повчань, Преблаженні,* відігнали ви від Церкви Христової* духовних вовків* і звідусіль її обгородили* духовною твердинею,* представивши її Христові цілу й непошкоджену.* Тому моліть його,* щоб визволив від зіпсуття і лиха тих,* що шанують вашу всечесну пам’ять.
Слава (г. 6) Прославмо нині богоносних Отців* – таїнственні сурми Духа,* що виконали в Церкві гармонійну богословську пісню:* про Тройцю єдину і незмінну природою і Божеством.* Вони – переможці Арія і захисники правовір’я* – моляться завжди до Господа,* щоб помилував душі наші.
І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого Різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.
Читання
Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Будьмо уважні.
Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино – він був священик Бога Всевишнього – поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бут. 14, 14-20)
Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Будьмо уважні.
Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (Втор. 1, 8-11, 15-17)
Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Будьмо уважні.
Чтець: Того часу сказав Мойсей до синів Ізраїля: Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог наш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись. Він твоя слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. (Втор. 10, 14-21)
Стихири на стиховні
(г. 6): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем* тебе співом прославляти.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Як всемогутній, ти розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Христос, бажаючи нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе нам, Спасе всіх!* Як то ти зволив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Добровільно розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес, як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.
Слава (г. 4): Вшановуючи сьогодні річницю правовірних зборів* у світлому місті Нікеї,* вірно вшановуємо богоносних Отців,* що зібралися з усієї вселенної.* Вони бо побожно й мудро відкинули безбожну науку єхидного Арія* і соборно прогнали його з Католицької Церкви,* навчаючи всіх у Символі віри,* – виклавши його докладно й правовірно,* – ясно визнавати одноістотного й споконвічного Сина Божого.* Тому й ми, йдучи за їхнім божественним навчанням,* з несхитною вірою служимо з Отцем Синові і Всесвятому Духові* в одності Божества, Тройці єдиносущній.
і нині: Зглянься на моління твоїх слуг, Всенепорочна,* усмирюючи напасті, які нас пригнітають,* визволяючи нас від усякої недолі,* бо в тобі маємо ми міцну й непохитну охорону* і здобули наше заступництво.* Тож нехай не засоромимось, Владичице, в нашім до тебе зверненні,* але поспішись на наше моління,* бо ми з вірою кличемо до тебе:* Радуйся, Владичице, всіх допомого,* радосте і покрове та й спасіння душ наших!
Тропарі
(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.
Слава: (г. 8): Препрославлений ти, Христе Боже наш, що на землі Отців наших появив світилами* і ними навів усіх нас на істинну віру.* Багатомилосердний, слава тобі!
І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі Твоїм* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ад і, не переможений від нього,* зустрів Ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава Тобі!
Тропар глас 8: Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 6): Ти – із Отця несказанно возсіявший Син* – з жени родився подвійний єством.* Його видячи, не відрікаємося виду зображення,* але Його, благочесно написавши, вірно почитаємо.* I ради того Церква, держачи істинну віру,* цілує ікону вочоловічення Христового.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 6): Заступнице християн бездоганна,* Посереднице до Творця незамінна,* не погорди молінням грішних,* але випереди, як Блага, з поміччю нам, що вірно Тобі співаємо.* Поспішись на молитву і скоро прийди на моління,* заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що Тебе почитають.
Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє на віки (Дан 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що сотворив ти нам (Дан 3,27).
Апостол: (Євр 13,7-16)
Браття і Сестри, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (глас 1):
Стих: Бог богів, Господь мовив, і призвав землю вiд сходу сонця до заходу (Пс 49,1).
Стих:: Зберіть йому преподобних його, що заповідують завіт його в жертвах (Пс 49,5).
Євангеліє: (Ів 17,1-13)
В той час Ісус, підвівши очі до неба, сказав: Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, яку ти дав йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких ти дав йому. Це – вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, якого послав єси. Я прославив тебе на землі: виконав діло, яке ти дав мені виконати. Тепер, отже, прослав мене, Отче, у себе, тією славою, яку я мав у тебе, перш ніж постав світ. Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти дав мені зо світу. Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово. Тепер вони зрозуміли, що все, що ти дав мені, від тебе походить; слова бо, що ти дав мені, я дав їм, і вони прийняли й таки справді зрозуміли, що я від тебе вийшов, і увірували, що ти мене послав. Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. І все моє – твоє, і твоє – моє, і я прославився в них. Я більше не у світі, але вони у світі, і я йду до тебе. Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Радуйтеся, праведні, у Господі,* правим належить похвала (Пс 32,1). Алилуя (х3).