Great Vespers and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 5

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious Cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your Resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, Who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We offer to You our evening worship,* O Light whom the darkness of night can never extinguish.* For in these latter days Your radiance has appeared to the world,* shining in Your flesh as light reflected in a mirror.* Your brilliance has descended even to the depths of Hades and dissolved its gloom.* O Lord, Giver of Light, glory to You;* for You have shown the radiance of Your resurrection to all the nations.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Let us glorify Christ, the Author of our Salvation;* for by His resurrection from the dead,* the world has been delivered from the deception of Satan.* The choirs of angels rejoice as the treachery of evil spirits vanishes.* Fallen Adam arises, and the devil is vanquished.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Those who guarded the tomb of Christ* were told by the evil men who hired them:* Take this silver and keep silent.* Tell no one of the resurrection of Christ;* rather tell everyone that while you were sleeping His body was stolen.* But who has ever heard of a body being stolen,* a body which had already been anointed?* Why would anyone take a body from the grave naked,* and leave the burial shroud in the tomb?* Do not deceive yourselves, O people of Judea.* Study the teachings of the Prophets,* and you will come to understand that Jesus Christ is Almighty God,* and truly the Saviour of the world.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Lord our Saviour,* who subjected hell and conquered Death,* and enlightened the world through Your precious Cross,* have mercy on us.

In Tone 1

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You suffered a multitude of tortures,* together obtaining your holy crowns, Proclus and Hilary.* Therefore we worthily celebrate your memory,* praying fervently that you may intercede for us.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Proclus, your body was torn asunder,* but you obtained eternal glory, blessed one.* Now that you are in the eternal light of Paradise,* pray that we who sing to you may also see this light!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Like two fountains of light, holy passion bearers, Proclus and Hilary,* dispel the darkening of passions* as we sing to you with joy,* celebrating your memory!

In Tone 5
Glory… Now…
A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Aposticha In Tone 5
O Christ our Saviour,* we lift up our voices to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the Cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.

Glory… Now…

O most pure Virgin,* you are the temple, the gate, the palace, and the throne of the King.* Christ, our Redeemer and Lord,* appeared through you to those who slumbered in darkness.* For He, as the Sun of Righteousness,* wishes to enlighten those whom He created with His own hands* according to His own image.* Therefore, O Lady, whom we always praise in song,* we beseech you to intercede with Christ for the salvation of our souls;* for, as His Mother, you can approach Him with the greatest confidence.

Troparia In Tone 5
Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

In Tone 4

Glory…

Your holy martyrs Proclus and Hilary, O Lord,* through their sufferings have received their incorruptible crowns from You, our God!* For having Your strength, they laid low their adversaries,* and shattered the powerless boldness of demons.* Through their intercessions, save our souls!

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

 


DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

+Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 5: You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 5: Rejoice, O rampart and protection of those who have recourse to you!* Rejoice, O tranquil haven and Virgin,* who gave birth in the flesh to your Maker and God!* Fail not to intercede for those* who sing and worship the Child you bore.

Prokeimenon, Tone 5
You, O Lord, will guard us and will keep us* from this generation and for ever.

verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man. (Psalm 11:8,2)

Epistle: Romans 12:6-14 (NRSV)
Brothers and Sisters,
we have gifts that differ according to the grace given to us: prophecy, in proportion to faith; ministry, in ministering; the teacher, in teaching; the exhorter, in exhortation; the giver, in generosity; the leader, in diligence; the compassionate, in cheerfulness. Let love be genuine; hate what is evil, hold fast to what is good; love one another with mutual affection; outdo one another in showing honour. Do not lag in zeal, be ardent in spirit, serve the Lord. Rejoice in hope, be patient in suffering, persevere in prayer. Contribute to the needs of the saints; extend hospitality to strangers. Bless those who persecute you; bless and do not curse them.

Alleluia, Tone 5
verse: Your mercies, O Lord, I will sing for ever; from generation to generation I will announce Your truth with my mouth.

verse: For You have said: Mercy shall be built up for ever; in the heavens Your truth shall be prepared. (Psalm 88:2,3)

Gospel: Matthew 9:1-8 (NRSV)
At that time,
after getting into a boat he crossed the water and came to his own town. And just then some people were carrying a paralysed man lying on a bed. When Jesus saw their faith, he said to the paralytic, ‘Take heart, son; your sins are forgiven.’ Then some of the scribes said to themselves, ‘This man is blaspheming.’ But Jesus, perceiving their thoughts, said, ‘Why do you think evil in your hearts? For which is easier, to say, “Your sins are forgiven”, or to say, “Stand up and walk”? But so that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins’—he then said to the paralytic—‘Stand up, take your bed and go to your home.’ And he stood up and went to his home. When the crowds saw it, they were filled with awe, and they glorified God, who had given such authority to human beings.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)


 

 

6-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Свв. мчч. Прокла й Іларія. Прп. Михаїла Малеїна.

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого чоловіколюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Вечірній поклін приносимо тобі невечірньому світлу,* що на кінець віків, через тіло, немов у дзеркалі,* видимо засяяло світові й зійшло аж до аду;* там розвіяло застоялу темряву,* і сяйво воскресіння заблисло народам.* Світлодавче Господи, – слава тобі!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Славимо Христа, начальника нашого спасіння,* бо коли він воскрес із мертвих,* світ з обману визволився, хор ангельський радіє,* втікає демонська омана,* упалий Адам підводиться, диявол же утратив силу.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Повчали сторожу нечестивці:* затаїть Христове воскресіння!* – і взявши срібняки, кажіть:* Коли ми спали, вкрадено з гробу мертвого.* Хто бачив, хто чув коли, щоб украдено померлого,* ще й намазаного і нагого,* що лишив у гробі й свої похоронні полотна?* Не обманюйте себе, невірні,* але навчіться сказань пророків і зрозумійте,* що він справді – Спаситель світу і Всемогутній.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Господи, що ад полонив* і смерть знищив, Спасителю наш,* що просвітив твоїм чесним хрестом світ, – помилуй нас!

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Мученики Христові преславні!* Ви ні за що мали* напасті гонителів і тяжку смерть,* відважно й хоробро* стали до змагання* та зодяглись у переможну славу,* тому зараховано вас до всіх праведників,* з якими і вас,* завжди прославляємо і ублажаємо.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Мученики Христові преблаженні!* Ви віддали себе добровільно* на смерть і жертву* та й кров’ю вашою* освятили землю,* повітря ж освітлили вашим відходом.* Тепер ви проживаєте на небі в світлі незахіднім* і молитеся завжди за нас,* Боговидці.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Мученики Христові непереможні!* Ви жару мук пройшли* без всякої шкоди* росою божественної благодаті* і сподобилися жити на водах відпочинку,* прийнявши вінки перемоги.* Тому нині з радістю* спогадуємо, Святі, вашу пам’ять,* Христа прославляючи.

Слава І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе, Спаса-Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як чоловіколюбний Господь* і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти, спасаючи душі наші.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

З проколеного твого боку, Життєдавче,* ти вилив потоки життя і спасіння.* Прийнявши тілесну смерть, ти дарував нам безсмертя;* поселившись у гробі, ти, як Бог, нас визволив,* співвоскресивши з собою.* Тому кличемо до тебе:* Чоловіколюбний Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Дивне твоє, Чоловіколюбче, розп’яття і схід до аду!* Бо ти полонив його і воскресив з собою колишніх в’язнів;* як Бог, відкривши рай, вчинив їх гідними його осягнути.* Тому й нам, що славимо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення гріхів і зволь нам стати жителями раю,* як єдиний добросердий.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Ти, Чоловіколюбче, що задля нас прийняв тілесні страсті* і воскрес на третій день з мертвих,* злікуй наші тілесні пристрасті,* підведи з тяжких прогріхів, і спаси нас!

Слава і нині: Ти є храм і брама,* палата й царський престол, Діво Пречиста.* Тобою бо явився мій Спаситель, Христос Господь,* тим, що в темряві спали, будучи сонцем правди,* бажаючи просвітити створених на свій образ, своєю рукою.* Тому, Всеславна, що здобула собі материнське до нього довір’я,* безнастанно молись, щоб спастися душам нашим.


Тропарі

(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресінням своїм.

Слава: (г. 1): Терпіннями святих, що за тебе постраждали,* дай умолитися, Господи, і зціли всі наші терпіння,* молимося тобі, Чоловіколюбче.

І нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Рівнобезначальне з Отцем і Духом Слово,* що від Діви народилося на спасіння наше,* прославмо, вірні, і поклонімся,* бо Воно благозволило тілом зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити померлих* славним воскресінням Своїм.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 5): До аду, Спасе мій, зійшов Ти,* і, як всемогутній, сокрушивши його брами,* Ти, Чоловіколюбче, як Творець, воскресив з Собою померлих,* жало смерти вирвав, й Адама від прокляття визволив.* Тому всі до Тебе взиваємо:* Спаси нас, Господи!

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 5): Радуйся, Брамо Господня, непрохідна!* Радуйся, Охороно і Покрове тих, що до Тебе приходять!* Радуйся, тиха Пристане і Вседіво, що Свого Творця і Бога тілом породила!* Молись безупинно за тих, що прославляють* і почитають Народоженого від Тебе.

Прокімен (глас 5):
Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас* від роду цього і повік (Ps 11,8).
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного (Ps 11,2).

Апостол: (Рм 12,6-14)
Браття і Сестри, маючи, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – то з радістю. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність. Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.


Алилуя (глас 5):

Стих: Милості Твої, Господи, оспівуватиму повік, і з роду в рід сповіщу устами моїми Твою вірність (Ps 88,2).
Стих: Бо сказав Ти: Повік милість збудується, на небесах приготовиться істина Твоя (Ps 88,3).

Євангеліє: (Мт 9,1-8)
У той час Ісус, сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.” Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.” Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи! Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.” Встав той і пішов до свого дому. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).