Great Vespers and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 4

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.

In Tone 2

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

What praises are worthy of you, O Athanasius?* Your virtues are your true adornment,* and you were filled with grace by the light flowing from God.* You are a sword cutting down the rebellious passions,* a radiant pillar of divine contemplation,* a flame of abstinence enkindling on the lampstand of your soul* the divine precepts of the One who gives life to all mankind!

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

What praises are worthy of you, O Athanasius?* Your virtues are your true adornment,* and you were filled with grace by the light flowing from God.* You are a sword cutting down the rebellious passions,* a radiant pillar of divine contemplation,* a flame of abstinence enkindling on the lampstand of your soul* the divine precepts of the One who gives life to all mankind!

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

What praises can we worthily crown you, O Athanasius?* You are an eagle soaring on the wind,* carried like a heavenly being on the wings of divine contemplation.* You are a stronghold of humility,* and unshakable rampart of discernment,* truly majestic in your nobility of soul,* am intercessor before Christ our God* that He protect your spiritual children in His compassion.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

What praises can we worthily crown you, O Athanasius?* You are an eagle soaring on the wind,* carried like a heavenly being on the wings of divine contemplation.* You are a stronghold of humility,* and unshakable rampart of discernment,* truly majestic in your nobility of soul,* am intercessor before Christ our God* that He protect your spiritual children in His compassion.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

By the radiance of your gifts, you are like a morning star,* guiding those who are blinded by the passions* toward the never setting Light, O father Athanasius, wise in God.* Since you increased the talent entrusted to you,* Christ made you a physician of souls:* able to lance festering wounds with the scalpel of your words,* you restore health to the faithful who have recourse to you.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

By the radiance of your gifts, you are like a morning star,* guiding those who are blinded by the passions* toward the never setting Light, O father Athanasius, wise in God.* Since you increased the talent entrusted to you,* Christ made you a physician of souls:* able to lance festering wounds with the scalpel of your words,* you restore health to the faithful who have recourse to you.

In Tone 6

Glory…

Your life was filled with the grace of God, O father Athanasius,* and your passing was truly holy.* Today, the whole community of the Holy Mountain assembles.* Seeing you lifeless upon your bed, it cries aloud in tears:* Grant one last word to your servants.* Tell us: how can you leave your sons,* whom you have loved as a compassionate father?* Although the tomb will cover you on earth,* we who wholeheartedly venerate you will have you in heaven* as a protector and intercessor before Christ our God!

In Tone 4

Now…

O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains, carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.

Readings
(1) Wisdom 3:1-9; (2) Wisdom 5:15-6:3; (3) Wisdom 4:7-15

Aposticha

In Tone 4

In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our ancestors.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to the human race.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.

In Tone 6

Glory…

He is the jewel of the holy fathers, the glory of Christian ascetics,* the fountain of divine miracles, our fervent intercessor before God.* Come, O feast-lovers, let us sing him our praises and say:* Hail, emblem and rule of monastic life,* and its most precise model!* Hail, O flaming torch, illumining the earth with your virtues!* Hail, consolation of the afflicted and fervent protector of the wretched!* You never cease to intercede before Christ our God, O Athanasius,* on behalf of your fold and for all the faithful* who venerate your sacred dormition.

Now…

Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.

Troparia

In Tone 4

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Tone 7

O Mother of God and Virgin,* we magnify Your glory,* we ask for Your help,* we venerate Your miracle-working icon.* You are the Mother of grace,* You are the hope of the world;* do not reject our prayers in our times of need,* and free us from all dangers.

In Tone 3

Glory…

O Athanasius ever glorious,* the ranks of angels marvelled at your life in the flesh* for you with your body engaged the unseen foe,* and wounded the legions of demons.* For this Christ rewarded you with lavish gifts.* Therefore, pray, O Father, that our souls be saved.

Now…

We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and Your Son took flesh.* Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

 


DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Troparion, Tone 7: O Mother of God and Virgin,* we magnify Your glory,* we ask for Your help,* we venerate Your miracle-working icon.* You are the Mother of grace,* You are the hope of the world;* do not reject our prayers in our times of need,* and free us from all dangers.

Troparion, Tone 3: O Athanasius ever glorious,* the ranks of angels marvelled at your life in the flesh* for you with your body engaged the unseen foe,* and wounded the legions of demons.* For this Christ rewarded you with lavish gifts.* Therefore, pray, O Father, that our souls be saved.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: Our Mother, O Lady of Perpetual Help,* give us boldness in our cares, improvement in our sicknesses,* consolation amid our very sorrows, help in our battles.* Grant unity to Christians, zeal to ministers of the Church,* forgiveness to sinners, steadfastness to the righteous,* salvation to the dying,* beseech to grant cleansing and eternal glory to the souls in purgatory.

Prokeimenon, Tone 4

How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.

verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Prokeimenon, Tone 7

Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.

Epistle: Romans 10:1-10; Galatians 5:22-6:2 (NRSV)
Brothers and sisters, my heart’s desire and prayer to God for them is that they may be saved. I can testify that they have a zeal for God, but it is not enlightened. For, being ignorant of the righteousness that comes from God, and seeking to establish their own, they have not submitted to God’s righteousness. For Christ is the end of the law so that there may be righteousness for everyone who believes.

Moses writes concerning the righteousness that comes from the law, that “the person who does these things will live by them.” But the righteousness that comes from faith says, “Do not say in your heart, ‘Who will ascend into heaven?’” (that is, to bring Christ down) “or ‘Who will descend into the abyss?’” (that is, to bring Christ up from the dead). But what does it say? “The word is near you, on your lips and in your heart”

(that is, the word of faith that we proclaim); because if you confess with your lips that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved. For one believes with the heart and so is justified, and one confesses with the mouth and so is saved.

(Galatians 5:22-6:2)
Brothers and sisters, by contrast, the fruit of the Spirit is love, joy, peace, patience, kindness, generosity, faithfulness,
gentleness, and self-control. There is no law against such things. And those who belong to Christ Jesus have crucified the flesh with its passions and desires. If we live by the Spirit, let us also be guided by the Spirit. Let us not become conceited, competing against one another, envying one another.

My friends, if anyone is detected in a transgression, you who have received the Spirit should restore such a one in a spirit of gentleness. Take care that you yourselves are not tempted. Bear one another’s burdens, and in this way you will fulfill the law of Christ.

Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.

verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments.

Gospel: Matthew 8:28-9:1; Luke 6:17-23 (NRSV)

At that time when Jesus came to the other side, to the country of the Gadarenes, two demoniacs coming out of the tombs met him. They were so fierce that no one could pass that way. Suddenly they shouted, “What have you to do with us, Son of God? Have you come here to torment us before the time?” Now a large herd of swine was feeding at some distance from them. The demons begged him, “If you cast us out, send us into the herd of swine.” And he said to them, “Go!” So they came out and entered the swine; and suddenly, the whole herd rushed down the steep bank into the sea and perished in the water. The swineherds ran off, and on going into the town, they told the whole story about what had happened to the demoniacs. Then the whole town came out to meet Jesus; and when they saw him, they begged him to leave their neighborhood. And after getting into a boat he crossed the sea and came to his own town.


(Luke 6:17-23)

At that time, Jesus came down with them and stood on a level place, with a great crowd of his disciples and a great multitude of people from all Judea, Jerusalem, and the coast of Tyre and Sidon. They had come to hear him and to be healed of their diseases; and those who were troubled with unclean spirits were cured. And all in the crowd were trying to touch him, for power came out from him and healed all of them. Then he looked up at his disciples and said:

“Blessed are you who are poor,for yours is the kingdom of God. “Blessed are you who are hungry now, for you will be filled. “Blessed are you who weep now,
    for you will laugh. “Blessed are you when people hate you, and when they exclude you, revile you, and defame you on account of the Son of Man. Rejoice in that day and leap for joy, for surely your reward is great in heaven; for that is what their ancestors did to the prophets.


Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia.


 

5-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Прп. Атанасія Афонського. Матері Божої Неустанної Помочі. 05 липня.


ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 2, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Атанасію,* молільнику за душі наші.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Чудотворче Атанасію!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Блаженний Атанасію! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* і ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Богоносний, преблаженний Отче!* Ти духові підкорив усі тілесні жадання.* Утвердивши ж себе подвигом посту,* як вогнем очищене золото,* засяяв ти і став оселею пресвятого Духа.* Ти зібрав багато монахів і своїми навчаннями,* немов би висхідною драбиною до неба,* випровадив їх на вершину чеснот.* Пом’яни й нас, що вшановуємо твою завжди священну пам’ять,* і молися за спасіння душ наших.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Богоносний і преблаженний Отче!* Ти по-пророчому сльозами зрошував землю* і не давав своїм очам сну, ані дрімання своїм повікам,* спрямовуючи свої жадання до Христа, якого ти полюбив.* Вправляючись у всякому роді чесноти,* став ти взірцем для монахів.* Тому ми тебе прославляємо й ублажаємо.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Преподобний Отче!* Ти змалку пильно вчився побожности* і став орудником Святого Духа.* Одержавши від нього силу творити чудеса,* ти навчав людей нехтувати земними втіхами.* Тепер же, отче наш Атанасію,* в усю повноту осяяний божественним світлом,* просвічуй душі наші.

Слава (г. 6): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Атанасію,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.

І нині (догмат г. 4):  Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Будьмо уважні.

Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Будьмо уважні.

Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність.

(Муд. 5, 15-6, 3)

Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання

Будьмо уважні.

Чтець: Мій сину! Коли ти мої слова приймеш і мої заповіді заховаєш у себе, вухом твоїм уважаючи на мудрість, схиляючи до правди твоє серце, о так, коли ти розум зватимеш до себе, з закликом звернешся до розсудку, коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, тоді ти збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога. Господь бо дає мудрість, і з його уст виходить знання й розсудливість. Він для праведних зберігає допомогу; він щит для тих, що ходять чесно. Він стежки правоти пильнує, він береже дорогу своїх вірних. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, прямодушність і всяку путь добру. (Прип. 2, 1-9)

Стихири на стиховні

(г. 4):  Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.

Слава (г. 6): Ти, Преподобний, відрікся світу і того, що в світі;* прийнявши ж Євангеліє, пішов ти за ним по-євангельському* і, живши праведно, немов у раю,* крайньою строгістю тіла убив ти змія, чоловіковбивцю.* Тому, поселившись у небі, преподобний Атанасію,* випроси нам великої милости.

і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.


Тропарі

(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.

(г. 7): О Мати Божа і Діва, * ми величаємо Твою славу, * просимо Твоєї допомоги, * шануємо Твою чудотворну ікону. * Ти Мати благодаті і надія світу; * Не відкидай наші молитви * бо ми загибаємо від множества гріхів, * ізбави від усяких негод рабів твоїх.

Слава: (г. 3): Ангельські хори дивувалися твоєму тілесному життю,* як ти в тілі виступив до боротьби з невидимими силами,* і розбив демонські полки;* задля цього, славетний Атанасію, Христос нагородив тебе багатими дарами.* Тим-то, Отче, моли, щоб спаслися душі наші.

І нині: Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Чоловіколюбець.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.

(г. 7): Богомати і Діво,* Твою славу величаємо,* Твоєї помочі благаємо,* Твою чудотворну ікону почитаємо.* Ти – Мати благодати,* Ти – надія світу,* нашими молитвами не погорди в наших нуждах,* і від усіх бід Ти нас звільни.

(г. 3): Ангельські хори дивувалися твоєму тілесному життю,* як ти в тілі виступив до боротьби з невидимими силами,* і розбив демонські полки;* задля цього, славетний Атанасію, Христос нагородив тебе багатими дарами.* Тим-то, Отче, моли, щоб спаслися душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Спас і мій визволитель,* як Бог, із гробу воскресив землян від узів* і розбив брами адові* та воскрес на третій день, як Владика.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак: (глас 6): Мати наша, Неустанна Помоче,* дай нам в турботах довір’я, в болях – полегшу,* в скорботах – потіху, в боротьбі – поміч.* Подай християнам з’єднання, церковним служителям – ревність,* грішникам – прощення, праведним – витривалість,* вмираючим – спасіння,* душам в чистилищі очищення і вічну славу випроси. 

Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).
Прокімен (глас 7):
Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс. 115,6).

Апостол: (Рм 10,1-10) та (Галатів 5, 22 – 6, 2):
Браття і Сестри, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона нерозважна. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує. Мойсей про праведність, що від закону, пише: той, хто його виконує, буде ним жити. Справедливість же, що від віри, так говорить: не кажи у твоїм серці: хто зійде на небо?, тобто Христа звести додолу, або: хто зійде в безодню?, тобто щоб вивести Христа з мертвих. Що, отже, вона каже? Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці,
тобто слово віри, що ми проповідуємо. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.

Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).

Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому (Пс. 111,1).
Стих: Сильне на землі буде сім’я його (Пс. 111,2).

Євангеліє: (Мт 8,29-9:1) та (Луки 6, 17-23):
Одного разу, коли Ісус прибув на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити? А оподаль від них пасся гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю! І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

 Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс. 111,6-7). * Алилуя (х3).