Fourth Sunday after Pascha – Sunday of the Paralytic, Tone 3; The Repose of our Venerable Father Theodosius, Hegumen of the Monastery of the Caves at Kyiv and Organizer of the Cenoebitic (Common) Life in Rus’ (1074) and the Holy Martyrs Timothy and Maura (286-305)
GREAT VESPERS AND DIVINE LITURGY
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 3
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
By Your Cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished,* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, all creation has been enlightened by Your Resurrection,* and Paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity* who reigns forever and ever.
In Tone 1
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
O ineffable goodness who created the human form,* You came to heal those who are ill.* O Christ, by Your word You raised the Paralytic at the Sheep Pool;* You healed the suffering of the woman with the flow of blood;* You showed mercy to the tormented daughter of the Canaanite woman;* and You did not disdain the prayer of the centurion.* Because of this we cry out in praise:* O Almighty Lord, glory to You!
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O ineffable goodness who created the human form,* You came to heal those who are ill.* O Christ, by Your word You raised the Paralytic at the Sheep Pool;* You healed the suffering of the woman with the flow of blood;* You showed mercy to the tormented daughter of the Canaanite woman;* and You did not disdain the prayer of the centurion.* Because of this we cry out in praise:* O Almighty Lord, glory to You!
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
The Paralytic was like an unburied dead man,* and when he saw You, O Lord, he cried out:* Have mercy on me, for my bed has become my grave.* Of what use is my life?* I have no need for the Sheep Pool,* for there is none to put me into the water.* Therefore, I come to You, O Fountain of all healing,* that with all I may cry to You:* O Lord Almighty, glory to You!
In Tone 5
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O venerable father, God-bearing Theodosius!* You laboured greatly during this earthly life:* with hymns, fasting, and persistent prayer* you became a model for your disciples.* Today you celebrate with the bodiless ones the angels,* unceasingly glorifying Christ, the Word of God, the Redeemer,* Who died on the cross and delivered the human race from deceit.* Pray to Him, venerable father,* that He grant peace and great mercy to the world.
In Tone 1
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O venerable father, God-bearing Theodosius!* You laboured greatly during this earthly life:* with hymns, fasting, and persistent prayer* you became a model for your disciples.* Today you celebrate with the bodiless ones the angels,* unceasingly glorifying Christ, the Word of God, the Redeemer,* Who died on the cross and delivered the human race from deceit.* Pray to Him, venerable father,* that He grant peace and great mercy to the world.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
O venerable father, God-bearing Theodosius!* You truly merited the divine life,* having obtained it through purity and fasting;* for while still alive you renounced everything,* and passed over to the true life.* You now are glorifying with the heavenly hosts Him,* Who mystically took flesh from the Virgin and overthrew Hades* and raised those who had fallen asleep from time beyond memory.* Intercede with Him, O venerable father,* that He may grant peace and great mercy to the world.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O venerable father, God-bearing Theodosius!* You found life because you loved purity,* and the grace of the Holy Spirit dwelled in within you,* like a most pure light shining upon you.* You now are unceasingly glorifying Christ, Who is one God in two natures,* Who suffered on the cross in the flesh,* but as God was incapable of suffering.* Pray to Him, , O venerable father,* that He may grant peace and great mercy to the world.
In Tone 5, Glory…
Jesus went up to Jerusalem to the Sheep Pool* which in Hebrew was called Bethesda.* And there lay a great multitude of sick people in its five porticoes;* for the angel of the Lord went down at certain times and stirred the water,* granting healing to those who approach in faith.* The Lord saw there a man with a chronic illness,* and He asked him: Do you want to be healed?* The sick man replied:* I have no one to put me into the pool when the water is stirred.* I have spent my money on physicians* and received no help from anyone.* The Physician of soul and body said to him:* Take up your pallet and walk;* proclaim to the whole world* the greatness of My mercy and My mighty deeds.
In Tone 3, Now…
O Lady most honourable,* how could we be rapt in wonder* at your giving birth to the incarnate God* who without a mother was born of a Father before all ages.* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother, intercede with Him* to save the souls of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.
Readings
(1) Wisdom 4:7-15; (2) Wisdom 3:1-9; (3) Wisdom 5:15-6:3
Aposticha
In Tone 3
O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your Resurrection,* accept our evening prayer, for You love mankind.
Let God arise;* let His enemies be scattered!
Today a sacred Pascha is revealed to us.* A new and holy Pascha.* A mystical Pascha.* A Pascha worthy of veneration.* A Pascha which is Christ the Redeemer,* a blameless Pascha.* A great Pascha.* A Pascha of the faithful.* A Pascha which has opened for us the gates of Paradise.* A Pascha which sanctifies all the faithful.
As smoke vanishes,* let them vanish.
Come* from that scene, O women bearers of glad tidings,* and say to Sion:* Receive from us the glad tidings of joy* of Christ’s Resurrection:* Exult and be glad,* and rejoice, O Jerusalem,* seeing Christ the King* who comes forth from the tomb like a Bridegroom in procession!
So let sinners flee from before the face of God;* but let the righteous rejoice!
The myrrh-bearing women* at the break of dawn* drew near to the tomb of the LifeGiver.* There they found an angel* sitting upon the stone,* he greeted them with these words:* Why do you seek the living among the dead?* Why do you mourn the incorrupt amid corruption?* Go: proclaim the glad tidings to His disciples.
This is the day which the Lord has made:* Let us rejoice and be glad in
Pascha of beauty!* The Pascha of the Lord!* Pascha!* A Pascha worthy of all honour* has dawned on us. Pascha! Let us embrace each other joyously!* Pascha, ransom from affliction!* For today as from a bridal chamber* Christ has shown forth from the Tomb,* and filled the women with joy saying:* “Proclaim the glad tidings to the Apostles!”
In Tone 8, Glory…
Countless monks honour you, father Theodosius, as their teacher,* following in your footsteps,* we have truly learned to live righteously.* Blessed are you who have toiled for Christ and have brought low the power of the enemy,* O friend of the angels and companion of the venerable ascetics.* pray with them to the Lord,* that He may have mercy on our souls.
Now…
This is the day of Resurrection,* let us be illumined by the Feast!* Let us embrace each other!* Let us call “Brothers and Sisters!”* even those that hate us* and forgive all by the Resurrection,* and so let us cry:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and on those in the tombs* bestowing life! (3)
Troparia
In Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
In Tone 8
Glory…
Raised in virtue, O father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.** Entreat Christ God to save our souls.
Now…
We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh.* Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.
DIVINE LITURGY
After the priest has exclaimed, Blessed be the Kingdom… and the people have responded, Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it.
Paschal Troparion
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
Troparion, Tone 8: Raised in virtue, O father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.* Entreat Christ God to save our souls.
Kontakion, Tone 3: Today we revere the star of Rus’, blessed Theodosius,* who shone from the east and came to the west;* for he enriched this whole land and all of us* with gentleness and miraculous wonders* by the practice and the grace of the monastic rule.
Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 3: Lord, as of old You raised the Paralytic,* lift my soul by Your divine presence,* for by many sins and foolish actions,* I, too, am now afflicted and crippled.* Raise me, that being saved I may cry to You:* Glory to Your power, O merciful Christ.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.
Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)
Prokeimenon, Tone 7
Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.
Epistle
Acts 9:32-42; Hebrews 13:7-16
Alleluia, Tone 1
verse: Of Your mercies, O Lord, I will sing forever; with my mouth I will proclaim Your truth from generation to generation.
verse: For You have said, “Mercy will be established forever.” (Psalm 32:22,1)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments.
verse: His posterity shall be mighty upon the earth. (Psalm 111:1,2)
Gospel
John 5:1-15; Matthew 11:27-30
Hymn to the Mother of God
The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.
Communion Hymn
Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)
Instead of “Blessed is He Who comes…” and “We have seen the true light…” we sing:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.
Instead of “May our mouths be filled…” we sing three times:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life. (3)
Instead of “Blessed be the name of the Lord…” we sing three times:
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life. (3)
After the final “Amen”, the Troparion “Christ is risen” is sung as at the beginning of the Liturgy, but with the addition:
And to us he has granted life eternal;* we bow down before his resurrection on the third day.
4-а Неділя Пасхи. Неділя Розслабленого. Переставлення преп. Теодосія, ігум. монастиря Печерського, спільнотного життя засновника.
ВЕЧІРНЯ:
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 1): Пречистими руками створивши людину,* прийшов ти, добросердий Христе, вилікувати недужих.* Словом твоїм підняв ти з Овечої купелі розслабленого;* вилікував недугу кровоточивої;* помилував навіжену дочку ханаанянки* та й проханням сотника ти не погордив.* Тому й кличемо: Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Пречистими руками створивши людину,* прийшов ти, добросердий Христе, вилікувати недужих.* Словом твоїм підняв ти з Овечої купелі розслабленого;* вилікував недугу кровоточивої;* помилував навіжену дочку ханаанянки* та й проханням сотника ти не погордив.* Тому й кличемо: Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Коли побачив тебе розслаблений,* отой непохований мерлець, кликнув:* Помилуй мене, Господи, бо постіль стала мені гробом!* І навіщо ж мені жити?* Не потребую й Овечої купелі, бо не маю нікого,* хто б поклав мене в неї, коли заворушується вода.* Та приходжу до тебе, джерела оздоровлень,* щоб з усіма міг я кликати:* Всесильний Господи, – слава тобі!
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 5): Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти вельми трудився за туземного життя:* піснями, постом і постійною молитвою став ти взором для своїх учнів.* Сьогодні ти ликуєш з безтілесними,* безперестанку прославляючи Христа* – від Бога Боже Слово, Збавителя, що вмер на хресті* і визволив від обману рід людський.* Моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість
3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти вельми трудився за туземного життя:* піснями, постом і постійною молитвою став ти взором для своїх учнів.* Сьогодні ти ликуєш з безтілесними,* безперестанку прославляючи Христа* – від Бога Боже Слово, Збавителя, що вмер на хресті* і визволив від обману рід людський.* Моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість
2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти справді удостоївсь божеського життя,* здобувши його чистотою і постом;* бо ще живий, відрікшись усього,* перейшов ти до справжнього життя.* З безтілесними невпинно прославляючи Христа,* що таїнственно від Діви прийняв тіло* і збурив ад та й воскресив від віку померлих.* Моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Преподобний отче, богоносний Теодосію!* Ти знайшов життя, бо полюбив чистоту,* і благодать Святого Духа в тобі поселилася,* як пречисте світло, яке тебе опромінило.* Прославляючи неперестанно Христа,* як одного Бога в двох природах,* що тілом постраждав на хресті, а Божеством – неспроможний страждати,* моли його, Преподобний,* щоб дарував вселенній мир і велику милість.
Слава (г. 5): Прийшов Ісус до Єрусалиму в Овечу купіль.* Вона мала п’ять притворів і по-юдейському звалась Витесда.* Біля них лежало безліч недужих,* бо ангел Божий кожного року сходив і зрушував воду,* та й давав здоров’я тим, що з вірою приходили.* Господь, побачивши довголітнього чоловіка, каже до нього:* Хочеш бути здоровим?* А хворий відповів: Господи, не маю чоловіка,* щоб вкинув мене в купіль, коли зрушиться вода.* Роздав я лікарям усе моє майно* і не зміг осягнути тієї ласки.* Та Лікар душ і тіл каже до нього:* Візьми твою постіль і ходи,* проповідуючи всюди мою силу і велику милість!
І нині (догмат г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що православно визнають тебе, як Богородицю.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність. (Муд. 5, 15-6, 3)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Приповідок читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Мій сину! коли ти мої слова приймеш | і мої заповіді заховаєш у себе, вухом твоїм уважаючи на мудрість, |схиляючи до правди твоє серце, о так, коли ти розум зватимеш до себе, з закликом звернешся до розсудку, коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, тоді ти збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога. Господь бо дає мудрість, і з його уст виходить знання й розсудливість. Він для праведних зберігає допомогу; він щит для тих, що ходять чесно. Він стежки правоти пильнує, він береже дорогу своїх вірних. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, прямодушність і всяку путь добру. (Прип. 2, 1-9)
Стихири на стиховні
(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих (г. 5): Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.
Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.
Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.
Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.
Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.
Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!
Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.
Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.
Слава (г. 8): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Теодосію,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.
І нині (г. 5): Воскресіння день!* Просвітімся торжеством,* і одні одних обнімімо,* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас,* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.
Тропарі
(г. 3): Нехай веселяться небесні, нехай радуються земнії,* бо сотворив владу рукою Своєю Господь,* подолав смертю смерть, первенцем мертвих став,* з безодні ада ізбавив нас і подав світові велику милість.
Слава:(г. 8): Змагаючись за чесноту, з юности полюбив ти чернече життя* і бажане сміливо осягнув;* поселившись у печері,* ти прикрасив своє життя постом і святістю.* У молитвах, немов ангел, перебував ти в русько-українській землі* і, як світло промінне, засіяв ти, отче Теодосію.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
І нині: (г. 8): Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Після того, як священик виголошує “Благословенне Царство” й люди відповідають “Амінь”, священики співають Тропар один раз, а люди його повторюють. Далі священики співають першу половину, а люди завершують другу. Так робимо щодня, аж до середи перед четвергом Вознесіння.
Тропар:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.
І святому, глас 8: Піднісся ти до чеснот, змолоду полюбивши монаше життя,* бажане сміливо осягнув, вселився ти в печеру* і, прикрасивши життя твоє постом і світлістю,* в молитвах, як безплотний, пробував ти,* в руській землі, як світле світило, засіяв ти, отче Теодосію.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак святому, глас 3: Звізду руську – блаженного Теодосія днесь вшануймо,* що від сходу возсіяла і на захід прийшла,* бо всю цю країну чудесами й чеснотами,* а всіх нас діянням і благодаттю монашого уставу збагатила.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Душу мою, Господи, у гріхах всіляких* і безглуздими діяннями тяжко розслаблену,* воздвигни божественним твоїм заступництвом,* як і розслабленого воздвигнув ти древньо,* щоб я кликав до тебе, спасаючись:* Слава, Христе, владі твоїй.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 8): Хоч і у гріб зійшов ти, Безсмертний,* та адову зруйнував ти силу,* і воскрес єси як переможець, Христе Боже,* жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся,* і твоїм апостолам мир даруєш,* падшим подаєш воскресіння.
Прокімен (глас 1):
Будь, Господи, милість твоя на нас,* бо уповали ми на тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
І святому, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його (Пс. 115,6).
Апостол: (Ді 9,32-42):
Тими днями Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик. Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа. Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!» Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними. Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла. Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.
Прп.: Апостол: Євр. 334 зач.
Послання Апостола Павла до Євреїв 13, 7-16.
Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. 10. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. 13. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. 15. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (глас 1):
Стих: Милості твої, Господи, повік оспівуватиму, з роду в рід
(Пс 88,2).
Стих: Бо сказав ти: Повік милість збудується (Пс 88,3).
Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому (Пс. 111,1).
Євангеліє: (Ів 5,1-15):
У той час Ісус прибув до Єрусалиму. А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, – хоч яка б там була його хвороба. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» «Не маю нікого, пане, – одрікає йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.» Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – субота. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!» А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, хто мене оздоровив.» Спитали його: «Хто він – той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.» Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, – Ісус.
Прп.: Євангеліє: Мт. 43 зач.
Євангеліє від Матея 11, 27-30.
Сказав Господь своїм учням: Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.
Замість Достойно:
Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.
Ірмос (глас 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого.
Причасний:
Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть.* Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс. 111,6-7). Алилуя (х3).
Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.
Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.
Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”
Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.
Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).
І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.