GREAT VESPERS

Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 7

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us rejoice in the Lord,* Who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:** Glory to You, our Creator and Saviour!

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day** and we sing: Glory to You, O Lord!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On seeing the resurrection of the Creator,* the Apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!** O Lord, Who suffered for our sake, glory to You!

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.** O Lover of mankind, glory to You!

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

In fulfilment of the prophecy of David,* Christ revealed His majesty to His disciples in Sion.* He showed Himself to be worthy of equal praise* with His Father and the Holy Spirit;* for He existed from all eternity as God the Word, without a body;* then, out of love for mankind, He became incarnate,* and for our sake He was put to death as a man;** finally, by His own power He arose from the dead.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Christ, of Your own free will, You descended into Hades;* and, as God the Lord, You destroyed death.* On the third day You arose from the dead and raised up Adam* from the bonds of Hades and corruption.* In joy he cried out and said:** Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

In Tone 5

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Shine, O Cross of the Lord,* shine with the light of your grace upon the hearts of those that honour you.* With love inspired by God, we embrace you, O desire of all the world.* Through you our tears of sorrow have been wiped away;* we have been delivered from the snares of death* and have passed over to unending joy.* Show us the glory of your beauty* and grant to us your servants* the reward of our abstinence,** for we entreat with faith your rich protection and great mercy.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Hail, life-giving Cross,* the fair Paradise of the Church,* Tree of incorruption that brings us the enjoyment of eternal glory:* through you the hosts of demons have been driven back;* and the hierarchies of angels rejoice with one accord,* as the congregations of the faithful keep the feast.* You are an invincible weapon, an unbroken stronghold;* you are the victory of kings and the glory of priests.* Grant us now to draw near to the Passion of Christ** and to His Resurrection.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Hail, life-giving Cross,* unconquerable trophy of the true faith,* door to Paradise, succour of the faithful,* rampart set about the Church.* Through you the curse is utterly destroyed,* the power of death is swallowed up,* and we are raised from earth to heaven:* invincible weapon, adversary of demons, glory of martyrs,* true ornament of holy monks, haven of salvation** bestowing on the world great mercy.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Come, Adam and Eve, our first father and mother,* who fell from the choir on high through the envy of the murderer of man,* when of old with bitter pleasure you tasted of the three in Paradise.* See, the Tree of the Cross, revered by all, draws near!* Run with haste and embrace it joyfully,* and cry out to it with faith:* O precious Cross, you are our succour;* partaking of your fruit we have gained incorruption;* we are restored once more to Eden,** and we have received great mercy.

In Tone 3, Glory…

O Christ our God, of Your own will You have accepted Crucifixion,* that all mankind might be restored to life.* Taking the quill of the Cross, out of love for man* in the red ink of royalty with bloody fingers* You signed our absolution.* We are in danger once again of being parted from You;* O forsake us not!* Take pity on Your people in distress,* for You alone are longsuffering.** Rise up and fight against our enemies in Your almighty power.

In Tone 7, Now…

Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,** and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.

Aposticha

In Tone 7

O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.** O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Come, let us worship Christ Who arose from the dead* and enlightened all creation.** For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us** who glorify Your mighty resurrection.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:** Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

In Tone 4, Glory… Now…

O Lord who helped gentle David in the combat* and enabled him to overcome the Philistine,* come to the aid of Your orthodox people,* and by the weapon of the Cross cast down our enemies.* In Your compassion show us Your mercy as of old,* and make them know in truth that You are God,* and that we who put our trust in You shall conquer.* At the constant intercessions of Your most pure Mother,** grant us Your great mercy.

Troparia

In Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,** offering great mercy to the world.

In Tone 1, Glory…
Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.* Grant victory to Your faithful people against enemies,** and protect Your community by Your Cross.

Now…
O Holy Tabernacle, when Gabriel called out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him Who dwelt in you!* Glory to Him Who came forth from you!* Glory to Him Who has set us free** through your life-giving birth!

 


DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Troparion, Tone 1: Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.* Grant victory to Your faithful people against enemies,* and protect Your community by Your cross.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 7: No longer does the flaming sword guard the gate of Eden;* the tree of the Cross has quenched its flames gloriously.* The sting of death and the victory of Hades are banished,* and You O my Saviour came and called to those in Hades: “Return again to Paradise!”

Instead of Holy God, we sing:
To Your Cross, O Master,* we bow in veneration,* and we glorify Your holy Resurrection!

Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Epistle
Hebrews 4:14-5:6

Alleluia, Tone 8
verse: Remember Your congregation which You acquired from the beginning.
verse: But God is our king before the ages; He has wrought salvation in the midst of the earth. (Psalm 73:2,12)

Gospel
Mark 8:34-9:1

Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.

Communion Hymn
Let the light of Your countenance, O Lord* shine upon us.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 4:7)


3-тя Неділя Великого посту, Хрестопоклонна; Св. мч. Агапія і з ним шести мчч. 15 березня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

 (г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Христос, сповняючи Давидове пророцтво,* відкрив своїм учням у Сіоні свою велич,* являючи себе спільно з Отцем і Святим Духом,* завжди хвали і слави гідним:* як Слово, що спочатку було безтілесне,* а відтак ради нас тіло прийняло* і, як людина, було умертвлене* і воскресло владою своєю, як чоловіколюбець.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ти зійшов до аду, Христе, як і сам бажав того,* і переміг смерть, як Бог і Владика,* та й воскрес ти на третій день,* співвоскресивши Адама з адських оков і тління, що кликав, кажучи:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 5, подібний: Радуйся): Просвіти, Хресте Господній,* яснопромінними зблисками своєї благодаті,* серця тих, що тебе почитають* і богоприємною любов’ю приймають тебе, надіє світу.* Тобою витерто сльози смутку* і ми визволились із смертної пастки* й осягнули безнастанну радість.* Тому покажи величність своєї красоти* і дай нагороду за стриманість твоїм слугам,* що вірно випрошують твого великого заступництва і щедрого милосердя.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Просвіти, Хресте Господній,* яснопромінними зблисками своєї благодаті,* серця тих, що тебе почитають* і богоприємною любов’ю приймають тебе, надіє світу.* Тобою витерто сльози смутку* і ми визволились із смертної пастки* й осягнули безнастанну радість.* Тому покажи величність своєї красоти* і дай нагороду за стриманість твоїм слугам,* що вірно випрошують твого великого заступництва і щедрого милосердя.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Радуйся, живоносний Хресте,* Церкви чудовий раю,* дерево нетління,* що зростило нам насолоду вічної слави!* Ти проганяєш бісівські полчища,* й ангельські радіють хори,* громади ж вірних празникують.* Непереможна зброє,* кріпосте незрушна, похвало священиків!* Дай і нам нині діждатись Христових страстей і великого милосердя.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Прийдіть, наші прародичі,* що через злобу чоловіковбивці упали з висот,* за гірку насолоду, скуштувавши колись овочу з дерева.* Ось виходить воістину всечесне дерево!* Прийшовши отже до нього,* з радістю цілуйте і закличте до нього з вірою:* Ти, Хресте прецінний, наш захисте!* Ти, дерево Богом благословенне, саде небесний!* З твого плоду вкусивши, ми доступились нетління первісного раю,* прийнявши упевнено і його велику милість.

 Слава (г. 1): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Макарію,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.

І нині  (догмат, г. 7): Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче, то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.

Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

 Слава і нині: (г. 4): Ти, Господи, допоміг смиренному Давидові* перемогти чужинця-приблуду;* тож і святій Церкві нашій допоможи* і здолай зброєю хреста ворогів наших.* Покажи, Добросердий, колишні свої для нас милості,* щоб направду зрозуміли ми, що ти − Бог наш.* Надіючись на тебе, перемагаємо* і сердечно благаємо твою Пречисту Матір,* щоб було нам дано велику милість.


Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

Слава (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови насліддя Твоє!* Перемоги благовірному народові на супротивників даруй* і хрестом твоїм* охорони люд твій

І нині: (г. 1): Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

 

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть, відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість перемінив і апостолам звелів проповідувати, що воскрес Ти, Христе Боже, даючи світові велику милість.

Тропар (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови насліддя Твоє!* Перемоги благовірному народові на супротивників даруй* і хрестом твоїм* охорони люд твій

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати, зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її, зв’язується ад, пророки ж однодушно радіють. З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи: Виходьте, вірні, до воскресіння.

Замість Трисвятого:
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо.

Прокімен (глас 6):
Спаси, Господи, людей Твоїх* і благослови спадкоємство Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).

Апостол: (Євр 4,14-5,6):
Браття і Сестри, мавши великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха. Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч. Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи; що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений, і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи. Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон. Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.» Як і на іншому місці каже: «Ти – священик навіки за чином Мелхиседека.»

Алилуя (глас 8):
Стих: Пом’яни соньм твій, що його придбав ти іздавна (Пс 73,2).
Стих: Бог же – цар наш перше віку. вчинив спасення посеред землі (Пс 73,12).

Євангеліє: (Мр 8,34-9,1):
Сказав Господь: “Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? Що бо людина може дати взамін за власну душу? Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.” І сказав їм: “Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності.”

Замість Достойно: Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.

Причасний: Знаменувалося на нас світло* лиця Твого, Господи (Пс 4,7). Алилуя (х3).