The commemoration of John the Baptist is transferred from February 24 for this year.
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 4
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,** since You alone are gracious and You love mankind.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:** Almighty Lord, glory to You!
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,** bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.
In Tone 6
- Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.
The Lord my Creator took me as dust from the earth* and formed me into a living creature* breathing into me the breath of life and giving me a soul;* He honoured me,* setting me as a ruler upon the earth over all things visible,* and making me a companion of the angels.* But Satan the deceiver,* using the serpent as his instrument,* enticed me by food;* he parted me from the glory of God* and gave me over to the earth* and to the lowest depths of death.** But, Master, in compassion, call me back again.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
In my wretchedness I have cast off the robe woven by God,* disobeying Your divine command, O Lord, at the counsel of the enemy;* and I am clothed now in fig leaves and in garments of skin.* I am condemned to eat the bread of toil in the sweat of my brow,* and the earth has been cursed so that it bears thorns and thistles for me.* But, Lord, who in the last times was made flesh of a Virgin, call me back again** and bring me into Paradise.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O precious Paradise, unsurpassed in beauty,* tabernacle built by God, unending gladness and delight,* glory of the righteous, joy of the prophets and dwelling of the saints,* with the sound of your leaves* pray to the Maker of all:* may He open to me the gates which I closed by my transgression,* and may He count me worthy* to partake if the Tree of Life* and of the joy that was mine** when I dwelt in you before.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Adam was banished from Paradise through disobedience and cast out from delight,* beguiled by the words of a woman.* Naked he sat outside the garden, lamenting, “Woe is me!”* Therefore let us all make haste to accept the season of the Fast* and hearken to the teaching of the Gospel,* that we may gain Christ’s mercy** and receive once more a dwelling-place in Paradise.
In Tone 5
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Rejoice, holy and light-bearing head, venerated by the angels!* Of old, you were cut off by the sword,* for you had cut through the shame of impurity with incisive reproofs!* Like a fountain refreshing the faithful with wonders,* you declared the saving coming of the Saviour,* and perceived the coming of the Spirit, which took up his abode in you,* as you stood between the grace of the Old and New Covenants.* Entreat Christ God to grant our souls great mercy!
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The head of the Forerunner is made manifest.* Once it was concealed in an earthen vessel;* now it is openly given up from the depths of the earth,* pouring forth streams of healing.* For he washed in the waters the Head of the One* who even now covers the chambers of the firmament with waters* and rains down divine forgiveness for all peoples!* Then let us bless this truly praiseworthy head* and joyfully celebrate its finding,* entreating Christ to grant our souls great mercy!
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
The head which proclaimed the Lamb of God who appeared in the flesh* declared to all the ways of saving repentance with divine precepts,* before it had denounced the transgression of Herod* and therefore was severed from its body.* It was concealed for a time and has risen to us as a shining sun,* crying out: repent and with compunction of soul submit to the Lord* who grants the world great mercy!
In Tone 6, Glory…
Adam sat before Paradise and lamenting his nakedness,* he wept: “Woe is me!* By evil deceit was I persuaded and led astray,* and now I am an exile from glory.* Woe is me!* In my simplicity I was stripped naked,* and now I am in want.* O Paradise, no more shall I take pleasure in your joy;* for I shall return to the earth from whence I was taken.* O merciful and compassionate Lord,** to You I cry aloud:* I am fallen, have mercy on me.”
In Tone 4, Now…
O Mother of God, because of You David the Prophet* became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains, carried it on His shoulders,* offered it to the Father, generously numbered it among the powers of heaven,** and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.
Readings
(1) Isaiah 40:1-11; (2) Malachi 3; (3) Wisdom 4:7-15
Aposticha
In Tone 4
In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our ancestors.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to the human race.** We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.** We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,** granting us everlasting life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;** for He alone is most compassionate.
In Tone 2, Glory…
Your head, O all-praised John, * the all-revered shrine of divine thoughts,* has shone forth today from the secret places of the earth.* From your mother’s womb it clearly foresaw the mystery of Ineffable Being* and has made the whole earth fragrant,* pouring forth the sweet oil of sanctification,* spiritually preaching the way of repentance,** and entreating the Saviour of all on behalf of our souls.
In Tone 6, Now…
Christ the Lord, my Maker and Saviour,* came out of your pure womb in the likeness of me, O Woman without stain,* and He delivered Adam from the original curse.* Therefore, O Woman all pure,* since you are the Mother of God and a true Virgin,* we never tire of calling you with the salutation of the angel:* “Hail, O Lady,* O our intercessor, our shield,** and the Redemptress of our souls!”
Troparia
In Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,** granting to the world great mercy.”
In Tone 4, Glory…
The head of the Forerunner has dawned from the earth* shedding rays of incorruption and healing on those who believe;* from on high it assembles the multitude of angels,* from below it summons the human race** to glorify Christ God with one voice.
Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,**and saved our souls from death.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Troparion, Tone 4: The head of the Forerunner has dawned from the earth* shedding rays of incorruption and healing on those who believe;* from on high it assembles the multitude of angels,* from below it summons the human race* to glorify Christ God with one voice.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: O Forerunner of Grace and prophet of God,* having obtained your head from the earth like a sacred rose,* we always receive gifts of healing;* for again as of old you proclaim repentance in the world.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 6: O Master, Guide to Wisdom*, Bestower of prudent counsel,* Instructor of the foolish and Defender of the poor ones;* make firm my heart and give it understanding.* Give me a word, O Word of the Father:* Behold, I shall not stop my lips from crying out to You:* In Your mercy, have mercy on me who am fallen.
Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.* Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)
Prokeimenon, Tone 7
verse: The just man shall be glad in the Lord and shall hope in Him.
Epistle
Romans 13:11-14:4; 2 Corinthians 4:6-15
Alleluia, Tone 6
verse: It is good to give praise to the Lord, and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)
verse: The just man shall flourish like the palm tree; and he shall grow like the cedar in Lebanon. (Psalm 91:13)
Gospel
Matthew 6:14-21; Matthew 11:2-15
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)
Неділя сиропусна, прощення. Перше і друге знайдення чесної голови св. славного прор., Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана. 23 лютого.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Творець мій і Господь,* узявши земний порох,* оживив мене життєдайним подихом* і вшанував як начальника* всього видимого на землі,* та співжителя ангелів.* Але підступний сатана,* послужившись амієм як орудником,* обманув їжею, відлучив від Божої слави* і віддав смерті в глибинах землі.* Ти ж, як Владика добросердий,* знову призови мене.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Боготканну одежу скинули ми, окаянні,* за намовою ворога,* переступивши, Господи, твоє божественне веління;* у смоковне листя та в шкіряну одежу ми зодяглися;* нас засуджено в поті гіркий хліб добувати,* а землю проклято,* щоб нам родила будяки й тернину.* Але ти, воплотившись останніми днями з Діви,* призови нас і знову введи в рай.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Раю всечесний, преславна красо,* Богом створена оселе,* безконечна радосте й насолодо,* славо праведників, пророків окрасо* і святих житло! Шумом листя своїх дерев моли Творця всього,* щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом,* та сподобив нас спожити з дерева життя* і прийняти радість, якою ми раніш насолоджувалися в тобі.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Раю всечесний, преславна красо,* Богом створена оселе,* безконечна радосте й насолодо,* славо праведників, пророків окрасо* і святих житло! Шумом листя своїх дерев моли Творця всього,* щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом,* та сподобив нас спожити з дерева життя* і прийняти радість, якою ми раніш насолоджувалися в тобі.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 6): Коли був день народження безсоромного Ірода,* тоді він виконав клятву, яку дав нікчемній танечниці,* і відтяв Предтечі голову.* Принесли її, ніби їжу, на полумиску для бенкетуючих.* О, мерзенний бенкете, повний гидкого злочину та вбивства!* А ми, шануючи Христителя, як найбільшого з народжених від жінок,* достойно його прославляємо.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Не личило тобі, Іроде, задля диявольської розкоші* і розпусного шалу приректи на смерть того,* хто твій перелюб осудив.* Не годилося тобі облудно віддати його всечесну голову* заради клятви під час танцю пребеззаконній жінці.* Як же то ти відважився вчинити таке убивство?* І чому не попеклася мерзенна танечниця,* коли на полумиску обносила її посеред пирування?* А ми, шануючи Христителя, як найбільшого з народжених від жінок,* достойно його прославляємо.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Знову шаліє Іродіяда, знову метушиться!* Який же ж це облудний танок і підступний бенкет!* Ірод лютує і вбиває Христителя.* За молитвами, Господи, твого Предтечі* подай мир душам нашим.
Слава (г. 6): Сидить Адам навпроти раю, ридаючи,* й оплакує свою наготу:* Горе мені, обманеному й окраденому,* та й обезславленому лукавою спокусою!* Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним!* О раю, вже не скуштую твоєї насолоди,* вже не побачу Господа Бога мого і Творця!* Піду бо в землю, з якої взятий!* Щедрий і милостивий, благаю тебе:* Помилуй мене упалого.
І нині: догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій. Він і після смерти докорятиме живучим безбожникам. Бо вони кінець мудрого бачать, але не розуміють, що Господь вирішив про нього і навіщо його забезпечив. Бачать і легковажать, але Господь з них сміятиметься. Він стрімголов кине їх, онімілих, стрясе їх аж до самих основ, і вони будуть знищені до останку; будуть у болях, і пам’ять про них загине. В день обрахунку гріхів їхніх, вони прийдуть тремтівши, і беззаконня їхні проти них повстануть, і обвинуватять їх. Тоді праведник виступить з великою сміливістю перед тими, що його гнобили та його труди ні за що мали. Вони його побачивши, збентежаться страхом жахливим і здивуються з несподіваного спасіння. Вони, каявшись, скажуть один до одного і, стогнавши в тривозі духу, промовлять: «Це той, кого ми колись на кпини брали і на предмет глузування. Які з нас дурні! Життя його вважали ми за божевілля, а смерть його – безчестям. Як же то його зараховано до синів Божих і частка його між святими? Отож, ми збилися з правдивої дороги і світло справедливости нам не світило, і сонце для нас не сходило! Ми наситилися стежками беззаконня й погибелі, проходили через пустині непрохідні, Господньої ж дороги – ми не пізнали». (Муд. 4, 7, 16 – 5, 7)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Малахії читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь Вседержитель: «Оце я посилаю ангела мого, і він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, ось він іде, – говорить Господь сил. Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з’явиться? Та ж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів. Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо. І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх. Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що чужинця позбавляють права і мене не бояться, – говорить Господь сил. Тому, що я, Господь, не міняюсь, – ви, сини Якова, не вигублені. З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, − говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись? Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, – говорить Господь сил. Згадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови. Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям» (Малах. 3, 1-7, 12, 22-24)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог. Промовляйте Єрусалимові до серця і вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини! Голос чути: − Стеліть Господеві дорогу в пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові! Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!» Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину. На лисих горах я відкрию ріки, серед долин – джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю – водяними ручаями. Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість. Голосом радісним сповістіть, щоб почули це кінці землі! Проповідуйте, що Господь визволив слугу свого Якова. А коли мучитиме їх спрага в пустині, він виточить їм із каменя воду. (Іс. 40, 1-3, 9; 41, 17-18)
Стихири на стиховні
(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.
Слава (г. 8): Предтече Спасів!* Ти докоряв цареві, щоб не коїв беззаконня,* але беззаконна жінка підступно спонукала Ірода стяти тобі голову.* Тому від сходу сонця до заходу звеличується твоє ім’я.* Маючи довір’я до Господа, гаряче молися,* щоб спаслися душі наші.
і нині: (г. 6): Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове та й спасіння душ наших.
Тропарі:
(г. 4): Світлую воскресіння проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.
Слава: (г. 4): Із землі засяяла голова Предтечі,* випускаючи проміння нетлінности і даючи здоров’я вірним.* З висот вона збирає безліч ангелів,* на низах же скликає людський рід,* щоб одноголосно віддати славу Христу Богові.
І нині Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.
Тропар (глас 4): Із землі засяяла голова Предтечі,* випускаючи проміння нетлінности і даючи здоров’я вірним.* З висот вона збирає безліч ангелів,* на низах же скликає людський рід,* щоб одноголосно віддати славу Христу Богові.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 2): Пророче Божий і предтече благодаті,* як рожу священну із землі знайшовши, оздоровлення завжди приймаємо,* бо знову, як і перше, у світі проповідуєш покаяння.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак Тріоді, (глас 6): Премудрости наставнику, розуму подателю,* немудрих учителю і нищих захиснику,* утверди, врозуми серце моє, Владико.* Ти дай мені слово, Отче Слово,* бо оце устам моїм не забороню, щоб звали Тобі:* Милостивий, помилуй мене, падшого.
Прокімен (глас 8):
Помоліться і воздайте Господеві, Богу нашому (Пс. 75, 12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (Пс. 75, 2).
Прокімен (глас 7):
Возвеселиться праведник у Господі і уповає на Нього (Пс. 63,11).
Апостол: Римлян 13, 11 – 14, 4.
Браття і Сестри, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчиники темряви й одягнімось у зброю світла. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях. Слабкого у вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. Ти хто, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його
2 Корінтян 4, 6-15.
Браття і Сестри, Бог, який сказав: нехай із темряви світло засяє, освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на лиці Ісуса Христа. Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не погублені. Увесь час носимо в тілі смерть Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. І так смерть діє в нас, а життя у вас. Та маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.
Алилуя (глас 6)
Стих: Прийдіте, возрадуємося Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому (Пс. 94,1).
Стих: Ідім перед лицем Його з ісповіданням і псалмами воскликнім Йому (Пс. 94,2).
Стих: Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр на Ливані, виросте (Пс. 91,13).
Євангеліє: Матея 6, 14-21.
Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє лице, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що в тайні; і Отець твій, що бачить у тайні, воздасть тобі. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде.
Матея 11, 2-15.
Одного разу, почувши у в’язниці про діла Христові, Іван через своїх учнів послав спитати його: Ти єси той, що має прийти, чи іншого маємо чекати? У відповідь на це Ісус сказав їм: Ідіть і сповістіть Івана про те, що чуєте й бачите: сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується добра новина. 6. Щасливий, хто через мене не спіткнеться. Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, яку колише вітер? На що ви вийшли дивитись? На чоловіка, одягненого в м’яку одежу? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палатах. Чого ж тоді ви вийшли? Бачити пророка ? Так, кажу вам, і більше як пророка. Це той, про якого написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Христителя; однак найменший у царстві небеснім більший від нього. 12. Від часів Івана Христителя і понині царство небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. Усі бо пророки й закон пророкували до Івана. 14. І коли хочете знати, він – Ілля, що має прийти. 15. Хто має вуха, нехай слухає.
Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).