GREAT VESPERS

Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 2

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us adore God the Word,* Who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His Resurrection on the third day.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.

In Tone 1,

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

I was entrusted with a sinless and loving land,* but I sowed the ground with sin and reaped with a sickle the ears of slothfulness;* in thick sheaves I garnered my actions,* but winnowed them not on the threshing floor of repentance.* But I beg You, my God, the pre-eternal husbandman,* with the wind of Your loving-kindness winnow the chaff of my works,* and grant to my soul the corn of forgiveness;* shut me in Your heavenly storehouse** and save me.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

I was entrusted with a sinless and loving land,* but I sowed the ground with sin and reaped with a sickle the ears of slothfulness;* in thick sheaves I garnered my actions,* but winnowed them not on the threshing floor of repentance.* But I beg You, my God, the pre-eternal husbandman,* with the wind of Your loving-kindness winnow the chaff of my works,* and grant to my soul the corn of forgiveness;* shut me in Your heavenly storehouse** and save me.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Brethren, let us learn the meaning of this mystery.* For when the Prodigal Son ran back from sin to his Father’s house,* his loving Father came out to meet him and kissed him.* He restored to the Prodigal the tokens of his proper glory,* and mystically he made glad on high, sacrificing the fatted calf.* Let our lives, then, be worthy of the loving Father who has offered sacrifice,* and of the glorious Victim** who is the Saviour of our souls.

In Tone 1

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Simeon, tell us whom you are joyfully carrying into the Temple.* To whom are you saying:* Now You may dismiss Your servant, O Lord,* because my eyes have seen my Saviour.* He is the child born of the Virgin.* He is the Word and God of God.* O Lord, Who for our sake was incarnate and saved the world,** to You we bow in worship.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O Simeon, tell us whom you are joyfully carrying into the Temple.* To whom are you saying:* Now You may dismiss Your servant, O Lord,* because my eyes have seen my Saviour.* He is the child born of the Virgin.* He is the Word and God of God.* O Lord, Who for our sake was incarnate and saved the world,** to You we bow in worship.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O Simeon, now receive the One* Whom Moses the lawgiver had foreseen through the cloud on Sinai.* He has become a child and submits Himself to the Law.* This is He Who spoke through the Law and Whom the prophets foretold.* O Lord, Who for our sake was incarnate and saved the world,** to You we bow in worship.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O faithful, come let us welcome Christ* and receive Him with hymns of praise and glory.* He is the salvation Simeon has seen.* He is the One Whom David foretold* and of Whom the prophets have spoken.* O Lord, Who for our sake was incarnate and inspired the Law,** to You we bow in worship.

In Tone 6, Glory…

Today the gates of heaven swing open,* for the Word of the Father Who has no beginning* has received beginning in time* without any loss to His divinity.* As a child of forty days He is offered by a virgin Mother* in the Temple according to the Law.* The Elder Simeon receives Him in his arms and cries out:* Dismiss me, O Master, for my eyes have seen Your salvation;** O Lord, Who came into the world to save us, glory to You!

In Tone 2, Now…O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.

Aposticha

In Tone 2

Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your Resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your Resurrection,* and cleanse our souls.

In Tone 6, Glory…

You suffered for Christ according to the law, Artemius,* despising both an earthly emperor and the spiritual enemy.* You fittingly received a crown from the Saviour,* the Judge Who determined your contest!* Now you rejoice in the heavens with the ranks of angels,* openly delighting in the fullness of light on high,* partaking abundantly of the one and tri-personal Light!* Therefore, we Orthodox believers, loving the martyrs,* cry out with hymns to you:* Rejoice, invincible rock and mighty warrior of Christ!* Rejoice, destroyer of the falsehood of idolatry,* the radiant champion of the truth!* Entreat the Lord that through you we also may receive a place* before the throne of His majesty!

In Tone 8, Glory… Now…

He Who rides on the Cherubim and is praised by the Seraphim* is now being brought into the holy Temple according to the Law.* He is sitting in the arms of an old man as though upon a throne.* From Joseph He receives God-pleasing gifts, a pair of turtle doves,* and from the newly-chosen people of the Gentiles, and undefiled Church.* the two doves indicate that He is the head both of the Old and New Testaments.* As for Simeon, when he saw what had been revealed come to pass,* he received the child and blessed the virgin Mother of God,* pointing out to her the sufferings that she would bear.* He asked the Lord to be released from life, saying:* Now You may dismiss me, O Lord, as You have promised;* for my eyes have seen You, the eternal Light,** the Lord and Saviour of all Christian people.

TropariaIn Tone 2
When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

In Tone 1, Glory… Now…
Rejoice, full of grace, Virgin Mother of God!* From you there dawned the Sun of Righteousness, Christ our God,* who enlightens those who dwell in darkness.* And you, O righteous Elder, be glad!* You received in your embrace* the Liberator of our souls,** who grants us resurrection.

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Troparion, Tone 1: Rejoice, full of grace, Virgin Mother of God!* From you there dawned the Sun of Righteousness, Christ our God,* who enlightens those who dwell in darkness.* And you, O righteous Elder, be glad!* You received in your embrace* the Liberator of our souls,* who grants us resurrection.

+Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: Foolishly have I fled from Your glory, O Father,* wasting the wealth You gave me on vices.* Therefore, I offer You the words of the Prodigal:* Loving Father, I have sinned before You.* Take me, for I repent, and make me as one of Your hired hands.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 1: By Your birth, You sanctified a virgin womb* and fittingly blessed the hands of Simeon.* You have come also now and saved us, O Christ our God;* give peace to Your community in time of war,* and strengthen its rulers, whom You love,* for You alone,* are the Lover of mankind.

Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.

verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)

Prokeimenon, Tone 3
verse: My soul magnifies the Lord,* and my spirit has rejoiced in God, My Saviour.

Epistle
1 Corinthians 6:12-20

Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.

verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)
verse: Now, O Master, You dismiss Your servant in peace according to Your word.

Gospel
Luke 15:11-32

Hymn to the Mother of God
O God-bearing Virgin, hope of Christians, protect and guard and save all those who put their trust in you.

and the Irmos, Tone 3: In the law, the shadow, and the scriptures, we the faithful see a figure: every male child that opens the womb shall be sanctified to God. Therefore do we magnify the first-born Word and Son of the Father who is without beginning, the first-born Child of a Mother who had not known man.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* I will take the chalice of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 116:13)

 


Неділя про блудного сина. Віддання Стрітення; Св. мч. Никифора. 09 лютого

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 1): На землі безгрішній і життєдайній,* що була нам передана,* ми посіяли гріх і серпом пожали колосся лінощів* та пригорщами пов’язали в снопи наші вчинки,* але не розіклали їх на тоці покаяння.* Тому молимо тебе, віковічного Господаря, нашого Бога:* вітром твого милосердя розвій полову наших учинків* і дай нашій душі пшеницю прощення,* оселивши нас в небесній твоїй житниці,* і спаси нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

На землі безгрішній і життєдайній,* що була нам передана,* ми посіяли гріх і серпом пожали колосся лінощів* та пригорщами пов’язали в снопи наші вчинки,* але не розіклали їх на тоці покаяння.* Тому молимо тебе, віковічного Господаря, нашого Бога:* вітром твого милосердя розвій полову наших учинків* і дай нашій душі пшеницю прощення,* оселивши нас в небесній твоїй житниці,* і спаси нас.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Пізнаймо, браття, таїнства силу:* Предобрий Отець зустрічає й цілує блудного сина,* що від гріхів повернувся до батьківського дому,* і привертає відзнаку попереднього достоїнства.* Він влаштовує у світлиці таїнственний бенкет,* заколовши теля вгодоване,* щоб ми удостоїлися жити з чоловіколюбним Отцем, який жертвує,* і з славною Жертвою − Спасителем душ наших.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 1): Скажи, Симеоне: Кого в церкві на руках носиш, радіючи?* До кого ти взиваєш і кличеш:* Нині я визволився, бо побачив мого Спасителя.* Це той, хто народився з Діви;* це той, хто від Бога – Бог Слово,* що задля нас прийняв тіло і спас людину.* Йому поклонімося!

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Скажи, Симеоне: Кого в церкві на руках носиш, радіючи?* До кого ти взиваєш і кличеш:* Нині я визволився, бо побачив мого Спасителя.* Це той, хто народився з Діви;* це той, хто від Бога – Бог Слово,* що задля нас прийняв тіло і спас людину.* Йому поклонімося!

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Прийми на руки, Симеоне, того,* кого Мойсей у хмарах бачив на Синаї, коли давав Закон,* а нині, як немовлятко, підкоряється законові.* Це той, хто говорив у Законі, кого провістили пророки,* що задля нас прийняв тіло і спас людину.* Йому поклонімося!

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ходім і ми, щоб побожними піснями зустрінути Христа,* і приймімо його як Спасителя, що його бачив Симеон!* Це той, кого Давид провістив, що говорив через пророків,* що задля нас прийняв тіло і через Закон промовляв.* Йому поклонімося.

Слава (г. 6): Нехай відчиняться сьогодні небесні брами,* бо безпочаткове Отцеве Слово, не залишаючи свого Божества,* як людина, приймає нині початок, що підпадає літам* і, як сорокаденне дитятко,* добровільно приноситься Матір’ю Дівою у храм законний.* Симеон-старець приймає його на свої руки, промовляючи:* Відпусти нині слугу твого, Владико,* бо мої очі бачили спасіння твоє.* Ти прийшов у цей світ, щоб спасти рід людський.* Господи, – слава тобі!

І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.


Стихири на стиховні

(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.

Слава І нині: (г. 8): Той, хто носиться на херувимах і якого оспівують серафими,* нині приноситься по закону в Божу святиню.* Він сидить на руках Старця, немов на престолі,* а від Йосифа приймає належні Богові дари:* пару горлиць, як пречисту Церкву і вибраний з-поміж поган народ;* і двоє голубенят, як начальник старого і нового Завітів.* Симеон же прийняв здійснення обітниці* і, благословляючи Діву Марію Богородицю,* прорік їй різні страждання, що мали в ній збутися.* У нього ж він просив відпущення, промовляючи:* Нині відпусти мене, Владико, як ти мені раніш обіцяв,* бо я побачив тебе, споконвічне Світло* і Спаса Господа для Христового люду.

Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава І нині: (глас 1): Радуйся, благодатна Богородице Діво,* бо з тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш,* що просвічує тих, що в темряві.* Веселися і ти. старче праведний,* ти прийняв в обійми визволителя душ наших,* що дарує нам воскресіння.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2):
Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Тропар (глас 1): Радуйся, благодатна Богородице Діво,* бо з тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш,* що просвічує тих, що в темряві.* Веселися і ти. старче праведний,* ти прийняв в обійми визволителя душ наших,* що дарує нам воскресіння.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 2): У молитвах невсипущу Богородицю,* і в заступництві несхитне уповання не втримали в собі гріб і смерть;* бо як Матір Життя покликав до життя Той,* Хто в лоно вселився повсякчас дівственне.

Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня, * і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не передав мене смерті (Пс 117,18).

Прокімен (глас 3):
Величає душа моя Господа* і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1,46-47).

Апостол: 1 Кор. 135 зач. Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 6, 12-20.
Браття і Сестри, все мені можна, та не корисне. Все мені можна, та я не дам нічому заволодіти мною. Їжа для живота, а живіт для їжі. Та Бог одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же і Господа воскресив, і нас воскресить силою своєю. Хіба не знаєте, що тіла ваші – члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, зроблю їх членами блудниці? Не бути тому! Хіба не знаєте, що хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо будуть, – каже, – двоє одним тілом. Хто ж пристає до Господа, є одним з ним. Утікайте від розпусти. Усякий гріх, що чоловік чинить, є назовні тіла; хто ж чинить розпусту, грішить проти власного тіла. Хіба не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, що у вас пробував, якого ви маєте від Бога? Отже ви не належите більш самі до себе. Ви бо куплені за високу ціну. Тож прославляйте Бога вашим тілом.

Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).
Стих: Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу Твоєму з миром (Лк. 2,29).

Євангеліє: (Лк. 15,11-32):
Сказав Господь притчу оцю: В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені частину маєтку, що мені припадає. Батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе й пустився у далекий край і там розтратив свій маєток: жив розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. Пішов він і найнявся у одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їли свині, але й тих ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав до себе: скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану, піду до батька мого і скажу йому: отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Прийми мене за одного з твоїх наймитів. Встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. Син сказав до нього: Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Батько ж кликнув до своїх слуг: Принесіть швидко найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандали на ноги. Приведіть годоване теля й заріжте його; і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий і ожив, пропав був і найшовся. І вони стали веселитись. Старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного зі слуг і спитав, що то таке. Той сказав йому: Брат твій вернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо найшов його живим-здоровим. Розгнівавсь той і не хотів увійти. Вийшов тоді батько і став його просити. Той же озвавсь до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не порушив ані одного приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. Однак слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і найшовся.

Замість Достойно: Богородице Діво, уповання християн, покрий, захорони і спаси тих, що на тебе уповають.
Ірмос (глас 3): В законі тіні і писання образ бачимо, вірні: кожний младенець мужеського полу, що отвирає утробу – святий Богу. Тому первороджене Слово безначального Отця – Сина, що первородиться з матері, яка мужа не знає, – величаємо.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Чашу спасіння прийму і ім’я Господнє призову (Пс 115,4). * Алилуя (х3).