Dec 22; Sunday before the Nativity of Christ, Octoechos Tone 3; The Holy Great-Martyr Anastasia (305)
Published on: December 18, 2019

GREAT VESPERS

Kathisma reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 3

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

By Your Cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and Paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

I glorify the powers of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* Who reigns forever and ever.

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

We adore Your precious Cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your Resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.

In Tone 6

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The Never-setting Sun is coming from the Virginal womb* to enlighten everyone under the sun.* Let us meet Him with pure hearts and with good works.* Let us prepare ourselves now through the Holy Spirit* to greet Him who is coming to His own people* as He Himself had willed.* He is being born in Bethlehem* so that through His compassion* He might bring back all of those* who were exiled from life in Paradise.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

He who is carried by the Cherubim* has taken human nature in the abode of the Immaculate womb.* He has come to earth to be born of the tribe of Judah.* The holy cave has been adorned* like a splendid palace for the King of all;* the manger, like a ruby throne.* The Virgin will place the Child into it* for the renewal of His boundless creation.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Having conceived in a manner beyond understanding,* the Virgin places You into the manger of the dumb animals,* O eternal Word of God,* because You come to pardon the ignorance* that I acquired through the envy of the serpent.* You come to be wrapped in swaddling clothes* in order to break the chains and the fetters of my sins.* Only-blessed One and Lover of mankind,* I most joyfully glorify, extol, and adore You* and Your coming in the flesh;* for through You have I been freed.

In Tone 8

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The commemoration of the holy Fathers* is manifested to the ends of the world.* It is truly full of splendor,* and it glistens with the rays of grace;* for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.* He forms the assembly of stars which glisten with Him,* and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.* Therefore, we piously and faithfully clap our hands* and leap for joy at this nativity,* and we give praise before the feast.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The Holy Fathers are adorned* by the glory of the divine sharing of our nature.* Adam rejoices today,* since he is the foundation and the strength of the wise Forefathers;* Abel leaps for joy as well.* Enoch is glad; Seth and Noah dance together.* The praiseworthy Abraham sings with the Patriarchs.* Melchizedek now sees from on high* the birth without a father.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The faithful and God-wise youths* are radiant with joy in the furnace.* They herald the nativity of Christ on earth.* As the precious dew which the Lord sent down,* He now preserves the Virgin without stain* and enriches her sublime with gifts.* Therefore, Daniel, inspired by God,* is also happy and full of joy* because he had a clear vision of the unhewn stone of the mountain.* He now zealously prays for our souls.

In Tone 6, Glory…

Daniel was a beloved man.* He saw You, O Lord, as the Rock* which was hewn without the use of a hand.* He foretold that You, the Incarnate Word,* the Unchangeable God, and Saviour of our souls,* would be born without seed* as a Child of the Virgin.

Now…

O Cave, prepare yourself to receive the Mother* who bears Christ within her womb.* O Manger, receive the Word Who destroyed the sins of all.* O Shepherds, keep watch and then bear witness to the awesome wonder.* O Magi, come from Persia,* and bring your gifts of gold, frankincense, and myrrh to the King.* For the Lord has appeared from a virgin Mother;* yet she bowed to Him as a servant* and spoke to Him within her bosom, saying:* How were You conceived in me?* How did You grow in me, my God and Saviour?

Readings
(1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21

Aposticha

In Tone 3

O Christ, Who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Lord, Your life-giving Resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the Cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.

In Tone 2, Glory…

Rejoice, O illustrious Prophets!* You firmly established the Law of the Lord,* and you faithfully manifested yourselves* to be invincible and unshakeable pillars.* You have been taken to heaven* and have shown yourselves to be mediators of the new Law of Christ.* Implore Him to give peace tot he world* and to save our souls.

Now…

Behold, the time of salvation is drawing near.* O Cave, prepare yourself,* for the Virgin is coming to give birth.* O Bethlehem, O land of Judah,* adorn yourself and be happy* since the Lord will shine forth from you.* O mountains and hills and lands around Judah,* hearken, for Christ is coming that He may save His creation* because He is the Lover of mankind.

Troparia

In Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

In Tone 2, Glory…
Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God, save our souls.

In Tone 4, Now…
Bethlehem, make ready, for Eden has been opened for all. * Ephrathah, be alert, for the Tree of Life has blossomed forth from the Virgin in the cave. * Her womb has become a spiritual paradise * wherein fruit was planted, * and if we eat of it we shall live and not die like Adam. * Christ is coming forth to bring back to life ** the likeness that had been lost in the beginning.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Troparion, Tone 2: Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God,* save our souls.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: Armed by the Being that defies description* You defied the man-made idol, O thrice blessed youth.* In the midst of the unbearable flames you stood and cried out to God:* “In Your mercy, O gracious One, hasten and come to our aid,”* for You can do whatever You will.

Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.

verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26,27)

Epistle
Hebrews 11:9-10, 17-23, 32-40

Alleluia, Tone 4
verse: O God, we have heard with our ears, and our fathers have told us the work You did in their days.

verse: You saved us from our oppressors and put to shame those who hate us. (Psalm 43:2,8)

Gospel
Matthew 1:1-25

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.


Неділя  Перед Різдвом Христовим. Свв. Отців. Св. влкмч. Анастасії. 22 грудня.


ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хресту твоєму чесному поклоняємось, Христе,* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо твоєю раною ми всі зцілилися

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Оспівуємо Спаса воплоченого з Діви,* бо заради нас він розп’явся* і на третій день воскрес,* виявляючи нам велику милість.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Зійшовши, Христос благовістив тим, що були в аді, кажучи:* Кріпіться, сьогодні я переміг!* Я – воскресіння. Я виведу вас,* розломивши брами смерти.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Ми, що недостойно стоїмо в пречистім твоїм храмі, Христе Боже,* заносимо до тебе вечірню пісню,* з глибин душі взиваючи:* Ти, що просвітив світ твоїм після трьох днів воскресінням,* визволь, Чоловіколюбче, твоїх людей з рук ворогів твоїх.

 Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Бог Слово, якому служать херувими,* з’єднався особою своєю з тілом* і поселився в непорочному лоні:* став людиною і йде на землю,* щоб народитися з покоління Юди.* Святий вертепе, приготуйся Цареві всіх,* як величава палата,* а ви, ясла, як престол вогненний, де Діва Марія покладе Дитятко,* на обновлення всього створіння.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

У безсловесних яслах Діва складає тебе,* безначальне Слово Боже, що незбагненно зачалося;* бо ти, єдиний Чоловіколюбче, приходиш,* щоб звільнити нас від нерозуму,* в який попали ми з заздрости змія.* Ти уповився пелюшками, щоб розірвати лахміття* і мотуззя гріхів наших.* Тому славимо тебе, Милосердний, і радісно оспівуємо та поклоняємось* тілесному твоєму приходові, що став нам визволенням.

Слава  (г. 6): Вертепе, гарно прикрасися,* бо приходить Агничка, що носить Христа.* Ясла, підійміть того,* хто словом звільнив нас, землян, від нерозумних учинків!* Пастирі, на сопілках приграваючи, свідчіть предивне чудо!* А ви, мудреці перські, принесіть Цареві золото, ладан і смирну,* бо появився Бог з Діви Матері.* Тому припадь, Мати, як рабиня, і, поклонившись,* промов до того, кого ти в обіймах тримаєш:* Як то ти зачався і як зріс у мені,* Спасителю мій і Боже?

І нині: Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино − він був священик Бога Всевишнього − поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.(Бт. 14, 14-20)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Второзаконня читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю(Втор. 1, 8-17)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: Слухай мене, о мій народе! Мій роде, прихили, до мене своє вухо! Бо закон від мене вийде, і право моє буде світлом народів. Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить, моє рамено судитиме народи. На мене острови вповають, покладаються на моє рамено. Зведіть до неба свої очі й гляньте вниз на землю! Ось небо, як дим, щезне; земля ж, немов одежа, розпадеться, і мешканці її, як мухи, повмирають. Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю. Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш Закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь! Бо, як одежу, тля їх сточить, і міль їх з’їсть, як вовну, а справедливість моя буде повіки, моє спасіння з роду й до роду(Іс. 51, 4-8)

Стихири на стиховні

(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Господи, твоє животворне воскресіння просвітило всю вселенну* і піднесло твоє зотліле творіння.* Тому, визволившись від Адамового прокляття, кличемо:* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши незмінним Богом,* страждаючи тілом, ти змінився.* Але твоє створіння не могло дивитися на тебе розп’ятого,* з острахом схилилось і, стогнучи, оспівувало твоє довготерпіння.* А ти, зійшовши в ад, по трьох днях воскрес,* даруючи світові життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Щоб рід наш спасти від смерти, ти, Христе, витерпів смерть* і, воскреснувши по трьох днях із мертвих,* разом з собою воскресив тих, що пізнали в тобі Бога.* Ти просвітив світ, Господи, – слава тобі.

Слава (г. 2):  Прийдіть, усі вірні,* заздалегідь велично святкуймо народження Христове.* Немов зорю пред’явімо духовні славословлення мудреців,* і з пастирями закличмо:* Прийшло з дівичого лона спасіння людям і до віри закликає.

і нині: Наблизився час нашого спасіння;* готуйся, вертепе, бо Діва надходить родити!* Вифлеєме, земле юдейська, красуйся й веселися,* бо з тебе засяє Господь наш!* Почуйте гори й пагорби і близькі околиці юдейські,* бо надходить Христос, щоб, як чоловіколюбець,* спасти створеного чоловіка.

Тропарі
(г. 3): Нехай веселяться небесні, нехай радуються земнії,* бо сотворив владу рукою Своєю Господь,* подолав смертю смерть, первенцем мертвих став,* з безодні ада ізбавив нас і подав світові велику милість.


Слава:
(г. 2): Величні діла віри!* Три юнаки посеред полум’я раділи, немов на водах відпочинку,* а пророк Даниїл, ніби овечкам, появився пастир левам.* Їхніми молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.

І нині (г 4): Готуйся, Вифлеєме, розкрийся всім, Єдеме, красуйся, Євфрате,* бо Дерево життя розквітнуло в вертепі з Діви.* Її лоно явилось духовним раєм, в якому − божественний сад.* Тому, ївши з нього, будемо жити, і не помремо, як Адам.* Христос родиться, щоб оновити упалий колись образ.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.

Troparion (Tone 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* Їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 6): Рукописаному образові не поклонившися,* але неописанним єством захистившися, триблаженні,* в подвизі вогню ви прославилися* і, посеред нестерпного полум’я стоячи, Бога ви призвали:* Поспішись, о, Щедрий,* і скоро прийди як милостивий нам на поміч,* бо ти можеш, якщо воля твоя.

Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє на віки (Дан 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що сотворив ти нам (Дан 3,27).

Апостол: (Євр 11,9-10. 17-23. 32-40):
Браття і Сестри, вірою Авраам перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, до якого було сказано:
«Від Ісаака тобі народиться потомство», думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.

Алилуя (глас 4):
Стих: Боже, ушима нашими ми почули і отці наші сповістили нам (Пс 43,2).
Стих: Ти спас нас від тих, що напастують нас, і тих, що ненавидять нас, засоромив ти (Пс 43,8).

Євангеліє: (Мт 1,1-25):
Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, Йосія – Єхонії і братів його за вавилонсько­го переселення. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1). *  Алилуя (х3).