GREAT VESPERS

Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 7

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us rejoice in the Lord,* Who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:* Glory to You, our Creator and Saviour!

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day* and we sing: Glory to You, O Lord!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On seeing the resurrection of the Creator,* the Apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!* O Lord, Who suffered for our sake, glory to You!

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.* O Lover of mankind, glory to You!

In Tone 1,

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Today, let us dance, O faithful,* singing to the Lord in psalms and hymns* and honouring His sanctified Tabernacle, the living Ark,* that contained the Word Who cannot be contained;* for in wondrous fashion she is offered to the Lord* as a young child in the flesh,* and Zachariah, the great High Priest, joyfully receives her* as the dwelling place of God.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Today the living Temple of the holy glory of Christ our God,* the pure Maiden who alone is blessed among women,* is offered in the Temple of the Law* that she may make her dwelling in the Holy Place.* Joachim and Anna rejoice with her in spirit,* and choirs of virgins sing to the Lord,* chanting psalms, and honouring His Mother.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

You are the preaching of the Prophets, O Virgin Mother of God;* the glory of the Apostles and the boast of Martyrs,* and the renewal of all the earth-born,* for through you, we are reconciled to God.* Therefore, being saved by your intercessions,* we honour your coming into the Temple of the Lord;* and with the Angel we all cry out to you in song:* “Rejoice, O all-revered Lady!”

In Tone 1

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The city of Alexandria adorned today.* O Martyr, it your burial shroud in the holy church.* O Catherine, we also devoutly celebrate your precious memory.* Pray for all those who venerate you..

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Let us now celebrate the memory of Catherine,* for by word and deed she mightily defeated* the opposing orator and the powers of the enemy.* Deliver us, O God, from godless enemies.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Rejoice, O precious and all-glorious Catherine.* Mount Sinai has seen the unburnable bush of Moses.* Christ now preserves your body which is pleasing to God* until He comes again in glory.

In Tone 2, Glory…

All who love the martyrs,* let us hasten joyfully to the feast of the divinely-wise Martyr Catherine!* Let us crown her with praises as with flowers, crying out to her:* “Rejoice, for you denounced the insolence of foolish orators* filled with ignorant thoughts and led them to the divine Faith!* Rejoice, for you gave your body over to torments for love of your Creator and were not destroyed,* for you were an invincible woman!* Rejoice, for you have inherited the mansions on high* as the reward for your struggles!”* Now you delight in eternal glory.* Desiring this glory, may we who hymn you not lose our hope in it!

In Tone 7, Now…

Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,* and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.

Aposticha

In Tone 7

O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Come, let us worship Christ Who arose from the dead* and enlightened all creation.* For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us* who glorify Your mighty resurrection.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

In Tone 8, Glory… Now…

David foretold you, O all-pure one,* as he foresaw the sanctification of your entry into the Temple.* Thus, all the ends of the earth feast today and glorify you, O all-praised one.* For, O Mother of the Word of Life,* a virgin before giving birth and remaining incorrupt after giving birth,* Zachariah is joyful and accepts you in the Temple, O Lady.* The Holy of Holies rejoices and receives you, the wellspring of our life.* Therefore, we also cry out in songs to you:* “Beseech your Son and our God in our behalf, that He grant us great mercy!”

Troparia

In Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

In Tone 4, Glory… Now…
Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:* Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:* Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.

Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 7: No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 4: The Saviour’s pure temple,* the precious bridal chamber and Virgin,* the sacred treasury of the glory of God,* is brought today into the house of the Lord;* and with her she brings the grace of the divine Spirit.* God’s angels sing in praise of her:* She is indeed the heavenly dwelling-place.

Prokeimenon, Tone 7
The Lord will give strength to His people;* the Lord will bless His people with peace.

verse: Bring to the Lord, O you sons of God; bring to the Lord young rams. (Psalm 28:11,1)

Prokeimenon, Tone 3
My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

Epistle
Ephesians 2:14-22

Alleluia, Tone 7
verse: It is good to give praise to the Lord; and to sing to Your name, O Most High.

verse: To announce Your mercy in the morning, and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)
verse: Hear, O daughter, and see, and incline your ear.
verse: The rich among the people shall entreat your countenance. (Psalm 44:11,13)

Gospel
Luke 8:41-56

Hymn to the Mother of God
Seeing the entrance of the pure one, angels marvel in wonder how the Virgin could enter the holy of holies

And the Irmos, Tone 4: Let no hand of the profane touch God’s living ark,* but instead let the lips of those who are believers* sing out ceaselessly in the words of the angel,* crying out with great joy to the Mother of God:* O pure Virgin,* you are truly higher than all.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)


24-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Св. влкмч. Катерини, Св. влкмч. Меркурія

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

 (г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

 (г. 1, подібний: О, дивне чудо): Радуймося сьогодні, вірні,* псалмами й піснями прославляючи Господа,* і вшановуючи його святу тінь − одуховнений Кивот,* що вмістив у собі невмістиме Слово.* Бо вона, ще малою дівчинкою, незбагненно приводиться до Господа,* і великий святитель Захарія радісно приймає її,* як Божу оселю.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Сьогодні одуховнений храм святої слави Христа Бога нашого,* єдина благословенна й пречиста між жінками,* приводиться до старозавітнього храму, щоб у ньому жити.* З нею духом радіють Йоаким і Анна,* хори ж дівиць, оспівуючи й шануючи його Матір,* псалмами прославляють Господа.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Ти – сповіщена пророками,* слава апостолів, похвала мучеників* і всіх землян відродження, Діво – Мати Божа,* бо через тебе ми з Богом примирилися.* Тому шануємо твій вхід у храм Господній,* з ангелом усі співаючи тобі: Радуйся, Пречиста,* – що нас спасаєш молитвами твоїми.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

 (г. 2, подібний: Коли з дерева): Коли багатющим духовним світлом ти просвітилася,* то світ зненавиділа і єдине царство полюбила,* та й на безмірні зважилась страждання.* Тому перемогла ти ворога і сплела собі вінок перемоги,* преславна мученице Катерино.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Ні меч, ні вогонь, ні рани, ні скорбота, ні голод,* ані будь-які муки не притупили твого прагнення до Господа,* бо, шукаючи його палким серцем,* усім видимим ти погордила, Мученице,* і, поселившись у божественній світлиці,* стала ти, Катерино, невістою всіх Царя.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ні меч, ні вогонь, ні рани, ні скорбота, ні голод,* ані будь-які муки не притупили твого прагнення до Господа,* бо, шукаючи його палким серцем,* усім видимим ти погордила, Мученице,* і, поселившись у божественній світлиці,* стала ти, Катерино, невістою всіх Царя.

 Слава (г. 6): Нині вся вселенна просвічується промінням страстотерпця,* а Христова Церква, прикрашена квіттям, кличе до тебе, Меркурію:* Угоднику Христовий і заступнику найщиріший,* не переставай молитися за нас до Господа.

І нині  (догмат, г. 7): Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче, то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.

Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

 Слава і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.


Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

Слава І нині: (г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасення людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасення людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.

Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть,* відчинив розбійникові рай,* мироносицям плач на радість перемінив* і апостолам звелів проповідувати,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати,* зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її,* зв’язується ад,* пророки ж однодушно радіють.* З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи:* Виходьте, вірні, до воскресіння.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 4): Пречистий храм Спасів,* дорогоцінна світлиця і Діва,* священна скарбниця Божої слави* днесь уводиться в дім Господній,* благодать з собою вводячи,* що в Дусі божественнім,* яку оспівують ангели Божі:* Вона є оселя небесна.

Прокімен (глас 7):
Господь силу людям Своїм дасть,* Господь поблагословить людей своїх миром (Пс 28,11).
Стих: Принесіть Господеві, сини Божі, принесіть Господеві молодих баранців (Пс 28,1).
Прокімен (глас 3):
Величає душа моя Господа* і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1,46-47).

Апостол: (Еф 2,14-22):
Браття і Сестри, Христос – наш мир, він, що зробив із двох одне, зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, – своїм тілом скасував закон заповідей у своїх рішеннях, на те, щоб із двох зробити в собі одну нову людину, вчинивши мир між нами, і щоб примирити їх обох в однім тілі з Богом через хрест, убивши ворожнечу в ньому. Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько; бо через нього, одні й другі, маємо доступ до Отця в однім Дусі. Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

Алилуя (глас 7):
Стих: Добре воно – прославляти Господа, і співати Твоєму імені, Всевишній (Пс 91,2)
Стих: Звіщати вранці Твою милість, ночами – Твою вірність (Пс 91,3).
Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє (Пс 44,11).
Стих: Лицю твоєму помоляться багаті народи (Пс 44,13).

Євангеліє: (Лк 8,41-56):
У той час один чоловік приступив до Ісуса, Яір на ім’я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату, бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього. Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити, підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою – спинилась її кровотеча. Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.” Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.” Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала. Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!” Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.” Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.” Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір’ю дитини. Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.” І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла. А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!” І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти. Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.

Замість Достойно співаємо віддання: Ангели, бачачи вхід Пречистої, здивувалися, як Діва ввійшла у святая святих.
Ірмос (глас 4): Як одушевленного божого кивоту нехай ніяк не дотикається рука оскверненних. А уста вірних, голос ангела виспівуючи, Богородиці, невмовкаючи, з радістю нехай кличуть: Справді вище всіх ти єси, Діво чиста.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Чашу спасіння прийму і ім’я Господнє призову (Пс 115,13). *Алилуя (х3).