Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140 – In Tone 7

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us rejoice in the Lord,
Who destroyed the power of death
and enlightened the human race;
and let us cry out with the angels:
Glory to You, our Creator and Saviour!

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;
and, as God, You destroyed death by Your death.
Therefore, we adore Your resurrection on the third day
and we sing: Glory to You, O Lord!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On seeing the resurrection of the Creator,
the Apostles were amazed,
and they sang an angelic hymn of praise:
This is the glory of the Church,
this is the richness of the Kingdom!
O Lord, Who suffered for our sake, glory to You!

In Tone 6,

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

When you shall come, O righteous Judge, to execute just judgment,
seated on Your Throne of glory,
a river of fire will draw all men amazed before Your judgment seat;
the powers of heaven will stand beside You,
and in fear mankind will be judged
according to the deeds that each has done.
Then spare us, Christ, in Your compassion,
with faith we entreat You,
and count us worthy of Your blessings
with those that are saved.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The books will be opened
and the acts of men will be revealed
before the unbearable judgment-seat;
and the whole vale of sorrow
shall echo with the fearful sound of lamentation,
as all the sinners, weeping in vain, are sent by Your just judgment to everlasting torment.
Therefore, we beseech You,
O compassionate and loving Lord:
spare us who sing Your praise,
for You alone are rich in mercy.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

The trumpets shall sound and the tombs shall be emptied,
and all mankind in trembling shall be raised.
Those that have done good shall rejoice in gladness, awaiting their reward;
those that have sinned shall tremble and bitterly lament,
as they are sent to punishment and parted from the chosen.
O Lord of glory, take pity on us in Your goodness,
and count us worthy of a place with them that have loved You.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

I lament and weep when I think of the eternal fire,
the outer darkness and the nether world, the dread worm and the gnashing of teeth,
and the unceasing anguish that shall befall those who have sinned without measure,
by their wickedness arousing You to anger,
O Supreme in love.
Among them in misery I am first:
but O Judge compassionate, in Your mercy save me.

In Tone 5,

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Rejoice, holy and light-bearing head, venerated by the angels!
Of old, you were cut off by the sword,
for you had cut through the shame of impurity with incisive reproofs!
Like a fountain refreshing the faithful with wonders,
you declared the saving coming of the Saviour,
and perceived the coming of the Spirit, which took up his abode in you,
as you stood between the grace of the Old and New Covenants.
Entreat Christ God to grant our souls great mercy!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The head of the Forerunner is made manifest.
Once it was concealed in an earthen vessel;
now it is openly given up from the depths of the earth,
pouring forth streams of healing.
For he washed in the waters the Head of the One
who even now covers the chambers of the firmament with waters
and rains down divine forgiveness for all peoples!
Then let us bless this truly praiseworthy head
and joyfully celebrate its finding,
entreating Christ to grant our souls great mercy!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The head which proclaimed the Lamb of God who appeared in the flesh
declared to all the ways of saving repentance with divine precepts,
before it had denounced the transgression of Herod
and therefore was severed from its body.
It was concealed for a time and has risen to us as a shining sun,
crying out: repent and with compunction of soul submit to the Lord
who grants the world great mercy!

In Tone 8, Glory…

When the thrones are set up and the books are opened,
and God sits in judgment,
O what fear there will be then!
When the angels stand trembling in Your presence and the river of fire flows before You,
what shall we do then, guilty of many sins?
When we hear Him call the blessed of His Father into the Kingdom,
but send the sinners to their punishment,
who shall endure His fearful condemnation?
But Saviour, who alone love mankind, King of the ages,
before the end comes turn me back through repentance
and have mercy on me.

In Tone 1, Now…

Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,
glory of the whole world!
She was herself formed by human seed,
yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,
the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.
She was seen as being heavenly
and the Tabernacle of the Godhead.
She indeed tore down the wall of enmity between God and man,
and brought peace in its place, she opened up the kingdom of heaven.
Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,
and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.
Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,
for He will fight our enemies for us, He is all-powerful!

Readings: Isaiah 40:1-11; Malachi 3; Wisdom 4:7-15

Aposticha, In Tone 7

O Saviour of the world, You arose from the grave,
and together with Your own flesh You raised up mankind.
O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Come, let us worship Christ Who arose from the dead
and enlightened all creation.
For by His resurrection on the third day,
He set us free from the oppression of Hades,
granting us life and His great mercy.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, Lover of mankind,
You descended into Hades and destroyed death.
Then You arose on the third day;
and, together with Yourself You lifted up all of us
who glorify Your mighty resurrection.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.
Yet on the third day You arose in great power,
and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:
Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

In Tone 2, Glory…

Your head, O all-praised John,
the all-revered shrine of divine thoughts,
has shone forth today from the secret places of the earth.
From your mother’s womb it clearly foresaw the mystery of Ineffable Being
and has made the whole earth fragrant,
pouring forth the sweet oil of sanctification,
spiritually preaching the way of repentance,
and entreating the Saviour of all on behalf of our souls.

In Tone 8, Now…

O Virgin who knew not carnal union,
O you who ineffably carried God in the flesh,
O Mother of Almighty God.
O you who obtain for all of us the cleansing of sins
accept now our supplication
and intercede for the salvation of us all.


In Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

In Tone 4, Glory…
The head of the Forerunner has dawned from the earth* shedding rays of incorruption and healing on those who believe;* from on high it assembles the multitude of angels,* from below it summons the human race** to glorify Christ God with one voice.

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,** and saved our souls from death.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Troparion, Tone 4: The head of the Forerunner has dawned from the earth* shedding rays of incorruption and healing on those who believe;* from on high it assembles the multitude of angels,* from below it summons the human race* to glorify Christ God with one voice.

+Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: O Forerunner of Grace and prophet of God,* having obtained your head from the earth like a sacred rose,* we always receive gifts of healing;* for again as of old you proclaim repentance in the world.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 1: When You come on earth, O God, in glory,* and the universe trembles,* while the river of fire flows before the seat of judgement,* and the books are opened and all secrets disclosed,* then deliver me from the unquenchable fire,* and count me worthy to stand at Your right hand,* O Judge who are most just.

Prokeimenon, Tone 3
Great is our Lord and great is His strength;* and of His knowledge there is no end.

verse: Praise the Lord, for a psalm is good; may praise be sweet to Him. (Psalm 146:5,1)

Prokeimenon, Tone 7
The just man shall be glad in the Lord and shall hope in Him.

Epistle: 1 Corinthians 8:8-9:2 & 2 Corinthians 4:6-15

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour. (Psalm 94, 1)

verse: Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms. (Psalm 94:2)
verse: The just man shall flourish like the palm tree; and he shall grow like the cedar in Lebanon. (Psalm 91:13)
verse: They who are planted in the house of the Lord shall flourish the courts of our God. (Psalm 91:14)

Gospel: Matthew 25:31-46 & Matthew 11:2-15

Communion Hymn
The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear. (Psalm 111:6)* Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 32:1)


Неділя  М’ясопусна  (Страшного Суду). Перше  і друге знайдення чесної голови св. славного прор., Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана. 24 лютого

Тропарі  і Кондаки
Тропар  (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть,* відчинив розбійникові рай,* мироносицям плач на радість перемінив* і апостолам звелів проповідувати,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

Тропар  (глас 4): Із землі засяяла предтечі глава,* проміння випускає нетління,* оздоровлення вірним;* з висот збирає множество ангелів,* на низах скликує людський рід,* щоб одноголосну славу возсилати Христу Богові.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. 

Кондак  (глас 2): Пророче  Божий  і предтече благодаті,* як рожу священну із землі знайшовши,* оздоровлення завжди приймаємо,* бо знову, як і перше, у світі проповідуєш покаяння.

І  нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 1): Коли  прийдеш, Боже, на землю зо славою* і затрепече все,* а ріка вогненна потече перед судищем,* і книги розгортаються, і таємне з’являється,* – тоді ізбав мене від вогню невгасимого* і сподоби мене праворуч тебе стати,* Судде найправедніший.

Прокімен  (глас 3):
Великий  Господь наш і велика сила його,* і розумові його немає міри (Пс 146,5).
Стих: Хваліте  Господа, бо благий псалом, Богові нашому нехай солодке буде хваління (Пс 146,1).
Прокімен  (глас 7): Возвеселиться праведник у Господі* і уповає на нього (Пс 63,11).

Апостол: (1Кр 8,8-9,2):
Браття  і Сестри, страва  не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрачаємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого. Але глядіть, щоб оця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких. Бо коли хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сів за стіл, то чи ж його сумління, бувши слабке, не буде заохочене їсти ідольські жертви? Таким то чином твоє знання погубить немічного брата, за якого Христос помер. Грішивши так проти братів і ранивши їх слабовите сумління, ви грішите проти Христа. Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м’яса, щоб не спокушувати мого брата. Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі? Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.

(2Кр 4,6-15): Браття  і Сестри, Бог, який сказав: ´Нехай із темряви світло засяєª, – він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа. А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. І так смерть діє в нас, а життя у вас. Та мавши той самий дух віри, про який написано: ´Я вірував, тому й говоривª, – то й ми віримо, тому й говоримо; бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, – воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами. Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.

Алилуя  (глас 8):
Стих: Прийдіте, возрадуємося Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому (Пс 94,1).
Стих: Ідім  перед лицем його з ісповіданням і псалмами воскликніть йому (Пс 94,2).

Стих: Праведник  квітнутиме немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ливанський (Пс 91,13).
Стих: Насаджені в домі Господнім, у дворах Бога нашого процвітуть (Пс 91,14).


Євангеліє: (Мт 25,31-46):
Сказав  Господь: “Якже  прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене. Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе? А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили. Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили? А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили. І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”

 (Мт 11,2-15): У  той час, почувши у в’язниці  йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: “Ти  той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?” У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть  і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите. Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. Щасливий, хто через мене не спотикнеться.” Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На  що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку  одежу, сидять у царських палацах. Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка. Це той, що про нього написано:
Ось  я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього. Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана. І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти. Хто має вуха, нехай слухає.”

В  пам’ять  вічну буде праведник,* злих слухів не убоїться (Пс 111,6-7). Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).