Kathisma Reading“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 6

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, You won the victory over Hades,
You ascended the Cross so that You might raise up with Yourself
all those who dwelt in the darkness of death.
Almighty Saviour, You are free from death
and bestow life by Your divine light.
We, therefore, beseech You to have mercy on us.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Today Christ has conquered Death.
He has risen from the grave as He foretold,
bestowing great joy upon the world.
Therefore, let us all lift up our voices and sing:
O Fount of Life, O Light Whom no one can approach,
Almighty Saviour, have mercy on us.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, where can we sinners flee from You,
for You are present in all creation?
You are present in heaven, for it is Your dwelling place.
Your power prevails in Hades where You conquered Death.
O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.
Where, then, can we take refuge except in You?
We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:
O Lord, risen from the dead, have mercy on us.

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

We exult in Your Cross, O Christ,
and we sing the glory of Your Resurrection.
For You are our God, and we have no other Lord but You.

In Tone 6

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The Never-setting Sun is coming from the Virginal womb
to enlighten everyone under the sun.
Let us meet Him with pure hearts and with good works.
Let us prepare ourselves now through the Holy Spirit
to greet Him who is coming to His own people
as He Himself had willed.
He is being born in Bethlehem
so that through His compassion
He might bring back all of those
who were exiled from life in Paradise.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

He who is carried by the Cherubim
has taken human nature in the abode of the Immaculate womb.
He has come to earth to be born of the tribe of Judah.
The holy cave has been adorned
like a splendid palace for the King of all;
the manger, like a ruby throne.
The Virgin will place the Child into it
for the renewal of His boundless creation.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Having conceived in a manner beyond understanding,
the Virgin places You into the manger of the dumb animals,
O eternal Word of God,
because You come to pardon the ignorance
that I acquired through the envy of the serpent.
You come to be wrapped in swaddling clothes
in order to break the chains and the fetters of my sins.
Only-blessed One and Lover of mankind,
I most joyfully glorify, extol, and adore You
and Your coming in the flesh;
for through You have I been freed.

In Tone 8

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The commemoration of the holy Fathers
is manifested to the ends of the world.
It is truly full of splendor,
and it glistens with the rays of grace;
for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.
He forms the assembly of stars which glisten with Him,
and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.
Therefore, we piously and faithfully clap our hands
and leap for joy at this nativity,
and we give praise before the feast.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The Holy Fathers are adorned
by the glory of the divine sharing of our nature.
Adam rejoices today,
since he is the foundation and the strength of the wise Forefathers;
Abel leaps for joy as well.
Enoch is glad; Seth and Noah dance together.
The praiseworthy Abraham sings with the Patriarchs.
Melchizedek now sees from on high
the birth without a father.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The faithful and God-wise youths
are radiant with joy in the furnace.
They herald the nativity of Christ on earth.
As the precious dew which the Lord sent down,
He now preserves the Virgin without stain
and enriches her sublime with gifts.
Therefore, Daniel, inspired by God,
is also happy and full of joy
because he had a clear vision of the unhewn stone of the mountain.
He now zealously prays for our souls.

In Tone 6, Glory…

Daniel was a beloved man.
He saw You, O Lord, as the Rock
which was hewn without the use of a hand.
He foretold that You, the Incarnate Word,
the Unchangeable God, and Saviour of our souls,
would be born without seed
as a Child of the Virgin.


O Cave, prepare yourself to receive the Mother
who bears Christ within her womb.
O Manger, receive the Word Who destroyed the sins of all.
O Shepherds, keep watch and then bear witness to the awesome wonder.
O Magi, come from Persia,
and bring your gifts of gold, frankincense, and myrrh to the King.
For the Lord has appeared from a virgin Mother;
yet she bowed to Him as a servant
and spoke to Him within her bosom, saying:
How were You conceived in me?
How did You grow in me, my God and Saviour?

Readings(1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21


In Tone 6

O Christ our Saviour,
the angels in heaven sing the praises of Your Resurrection;
make us on earth also worthy
to extol You with a pure heart.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,
and raised up fallen mankind.
Therefore, with one accord, we cry out:
O Lord, risen from the dead, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

Christ willed to renew us from our corruption of old
by being nailed to a cross and placed in a tomb.
When the women came to anoint His body they tearfully cried out:
O, what sorrow afflicts us!
O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?
If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?
How were You removed?
What place now conceals Your life-bearing body?
O Lord, appear to us as You promised
and put an end to out tears.
As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:
Do not weep, but tell the Apostles that the Lord is risen,
granting sanctification and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, You were crucified of Your free will,
and by Your burial You imprisoned Death.
As God, You rose in glory on the third day,
granting life and great mercy to the world.

In Tone 2, Glory…

Rejoice, O illustrious Prophets!
You firmly established the Law of the Lord,
and you faithfully manifested yourselves
to be invincible and unshakeable pillars.
You have been taken to heaven
and have shown yourselves to be mediators of the new Law of Christ.
Implore Him to give peace tot he world
and to save our souls.


Behold, the time of salvation is drawing near.
O Cave, prepare yourself,
for the Virgin is coming to give birth.
O Bethlehem, O land of Judah,
adorn yourself and be happy
since the Lord will shine forth from you.
O mountains and hills and lands around Judah,
hearken, for Christ is coming that He may save His creation
because He is the Lover of mankind.


In Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!

In Tone 2, Glory…
Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God, save our souls.

In Tone 4, Now…
Bethlehem, make ready, for Eden has been opened for all. * Ephrathah, be alert, for the Tree of Life has blossomed forth from the Virgin in the cave. * Her womb has become a spiritual paradise * wherein fruit was planted, * and if we eat of it we shall live and not die like Adam. * Christ is coming forth to bring back to life ** the likeness that had been lost in the beginning.


Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

Troparion, Tone 2: Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God,* save our souls.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: Armed by the Being that defies description* You defied the man-made idol, O thrice blessed youth.* In the midst of the unbearable flames you stood and cried out to God:* “In Your mercy, O gracious One, hasten and come to our aid,”* for You can do whatever You will.

Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26,27)

Hebrews 11:9-10,17-23,32-40

Alleluia, Tone 4
verse: O God, we have heard with our ears, and our fathers have told us the work You did in their days.
verse: You saved us from our oppressors and put to shame those who hate us. (Psalm 43:2,8)

Matthew 1:1-25

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Недiля перед Рiздвом Христовим. Неділя святих Отців. Свв. десятьох мчч., що в Криті. [пилипівка]

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі Твоїм* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ад і, не переможений від нього,* зустрів Ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава Тобі!

Тропар (глас 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* Їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 6): Рукописаному образові не поклонившися,* але неописанним єством захистившися, триблаженні,* в подвизі вогню ви прославилися* і, посеред нестерпного полум’я стоячи, Бога ви призвали:* Поспішись, о, Щедрий,* і скоро прийди як милостивий нам на поміч,* бо ти можеш, якщо воля твоя.

Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє на віки (Дан 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що сотворив ти нам (Дан 3,27).

Апостол: Євр 11,9-10. 17-23. 32-40
Браття і Сестри, вірою Авраам перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, до якого було сказано:
«Від Ісаака тобі народиться потомство», думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.

Алилуя (глас 4):
Стих: Боже, ушима нашими ми почули і отці наші сповістили нам (Пс 43,2).
Стих: Ти спас нас від тих, що напастують нас, і тих, що ненавидять нас, засоромив ти (Пс 43,8).

Євангеліє: Мт 1,1-25
Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, Йосія – Єхонії і братів його за вавилонсько­го переселення. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.

Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі, * правим належить похвала (Пс 32,1). Алилуя (х3).