Nineteenth Sunday after Pentecost, Tone 2; The Holy Priest-Martyr Dionysius the Areopagite; Great Vespers and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 2
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Although You died and were buried,* the angel yet declared You as Master.* He said to the women: Come and see where the Lord was placed;* for He is risen as He foretold,* because He is almighty.* Therefore, we worship You, the only Immortal One,* and we beseech You to have mercy on us, O Giver of Life.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Christ, You have abolished the curse of the tree by Your Cross;* You have destroyed the power of death by Your burial,* and You enlightened the human race by Your resurrection.* Therefore, we cry out to You:* O God and Benefactor, glory to You!
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Lord, the gates of death opened before You in fear,* and the gatekeepers of Hades were filled with dread at the sight of You.* You smashed the gates of brass and crushed the posts of iron.* Then You burst our chains asunder,* and led us out from the darkness, away from the shadow of death.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Let us all come and prostrate ourselves in the house of the Lord,* singing this hymn of salvation:* O Christ, You were crucified on the tree and rose from the dead;* and You now abide in the bosom of the Father.* Please cleanse us of our sins.
In Tone 1
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The divine Paul, speaking out in public,* fished for you with the hook of grace, wise one!* Seeing in you a chosen vessel,* he made you a teacher of the sacred mysteries;* a beholder of ineffable things!* Pray together with him, truly eloquent Dionysius,* that those who hymn you with love may be saved!
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
For the sake of virtue, most wise Father Dionysius,* you made your mind equal to the angels!* You wrote a sacred account of the heavenly order of their hierarchies,* aligning the Church’s ranks with theirs,* likening them to the hosts of heaven!
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Making yourself, as far as you were able, like God through meditation,* blessed Dionysius,* you mystically wrote your godly treatise on divine names with piety.* Achieving unity through a higher union,* you learned things that pass man’s understanding,* teaching to the ends of the earth!
In Tone 2
Glory…
Come, let us the faithful* praise the annual celebration of the hierarch Dionysius, with Cyprian!* When Dionysius had rejected the stoic philosophers,* he became an initiate of the gnostic hidden mysteries.* But enlightened by the holy virgin Justina,* he fled the treachery of demons!* After destroying books of sorcery,* he became a herald of the Gospel!* Therefore, as we sinners celebrate their glory,* we give glory to the Saviour:* Christ God, You crowned your victors with glory:* Through their supplications, save our souls!
In Tone 2
Now…
O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.
Aposticha
In Tone 2
Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.
Glory… Now…
We now behold a new wonder,* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you, and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.
Troparia
In Tone 2
When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”
In Tone 4
Glory…
Having shared the way of life of the apostles,* and having become a successor to their thrones,* labouring you found the divinely inspired way to contemplation.* Therefore, forthrightly ministering the word of truth,* you shed your blood for the faith, O hieromartyr, Dionysius.* Intercede with Christ our God for the salvation of our souls.
Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and an unfailing hope of patronage,* for as the Mother of Life she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.
Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.
verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)
Epistle: 2 Corinthians 11:31-12:9 (NRSV)
Brothers and Sisters, the God and Father of the Lord Jesus (blessed be he forever!) knows that I do not lie. In Damascus, the governor under King Aretas guarded the city of Damascus in order to seize me, but I was let down in a basket through a window in the wall, and escaped from his hands. It is necessary to boast; nothing is to be gained by it, but I will go on to visions and revelations of the Lord. I know a person in Christ who fourteen years ago was caught up to the third heaven—whether in the body or out of the body I do not know; God knows. And I know that such a person—whether in the body or out of the body I do not know; God knows— was caught up into Paradise and heard things that are not to be told, that no mortal is permitted to repeat. On behalf of such a one I will boast, but on my own behalf I will not boast, except of my weaknesses. But if I wish to boast, I will not be a fool, for I will be speaking the truth. But I refrain from it, so that no one may think better of me than what is seen in me or heard from me, even considering the exceptional character of the revelations. Therefore, to keep me from being too elated, a thorn was given me in the flesh, a messenger of Satan to torment me, to keep me from being too elated. Three times I appealed to the Lord about this, that it would leave me, but he said to me, “My grace is sufficient for you, for power is made perfect in weakness.” So, I will boast all the more gladly of my weaknesses, so that the power of Christ may dwell in me.
Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.
verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)
Gospel: Luke 6:31-36 (NRSV)
The Lord said, do to others as you would have them do to you. “If you love those who love you, what credit is that to you? For even sinners love those who love them. If you do good to those who do good to you, what credit is that to you? For even sinners do the same. If you lend to those from whom you hope to receive, what credit is that to you? Even sinners lend to sinners, to receive as much again. But love your enemies, do good, and lend, expecting nothing in return. Your reward will be great, and you will be children of the Most High; for he is kind to the ungrateful and the wicked. Be merciful, just as your Father is merciful.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
19-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Св. свщмч. Діонісія Ареопагіта. 03 жовнтя.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Твоїм хрестом ти знищив прокляття райського дерева,* похороном твоїм ти здолав владу смерти,* а воскресінням твоїм ти просвітив людський рід.* Тому й кличемо до тебе:* Христе Боже наш, добротворче, – слава тобі!
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Господи, зі страху перед тобою відкрилися брами смерти,* а дверники адові, побачивши тебе, настрахалися,* бо ти зломив мідні ворота і знищив залізні затвори,* та й вивів нас із темряви й смертної тіні,* і розірвав наші окови.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Співаючи визвольну пісню, промовмо устами:* Прийдімо всі до Господнього храму й припадімо, кажучи:* Ти, що був розп’ятий на дереві* і воскрес із мертвих, та існуєш в Отцевому лоні,* – очисти гріхи наші.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1, подібний: Преславні мученики): На хресті пречисті руки твої* розпростер ти, Христе,* прикликаючи тих, що були далеко від тебе,* і приміщуючи близько себе.* Тому й молимося тобі:* Прийми нас полонених пристрастями* і дай нам покаяння,* що очищує всяку пристрасну нечисть.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Твої пречисті долоні, Христе,* підняв ти на дереві* і закривавив твої персти,* бажаючи, Чоловіколюбче,* визволити діло твоїх божественних рук − Адама,* що перебував із-за переступу в царстві смертників,* якого ти підніс, Всесильний,* силою своєю.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Зволив ти постраждати задля нас, Спасе,* бувши природою незмінний і божеством безстрасний,* і розпинаєшся з лиходіями, безначальний і безгрішний Христе.* Не зносячи такого зухвальства,* сонце захмарилось і вся земля стряслася;* пізнавши тебе, – Творця світу.
Слава: (г. 1): Ти, Священний, став посудом Святого Духа,* очистивши душу від пристрастей.* Тим-то прийняв ти, страждальнику Діонісію, святе божественне помазання,* ставши святителем і наставником богомудрому народові,* та й непереможним мучеником того,* хто за нас витерпів страждання і подав безсмертя.* Моли його, щоб дав нам велику милість.
І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.
Стихири на стиховні
(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.
Слава І нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене – це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.
Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.
Слава: (г. 4): Апостольських звичаїв бувши учасником* і їхніх престолів намісником,* трудившись, знайшов ти, Богонатхненний, шлях до боговидіння.* Тому правильно навчав ти слово істини* і заради віри постраждав аж до крови, священномученику Діонісію.* Моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.
Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня,* і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не поередав мене смерті (Пс 117,18).
Апостол: (2 Кр. 11,31-12,9):
Браття і Сестри, Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди. У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік! Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об’явлень Господніх. Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба. І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог, що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити. Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами. Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене. А щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався. Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене. І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила ристова вселилася в мене.
Алилуя (глас 2):
Стих: Бог богів, Господь мовив, і призвав землю від сходу сонця до заходу (Пс 49,1).
Стих: Зберіть Йому преподобних Його, що заповідують завіт Його в жертвах (Пс 49,5).
Євангеліє: (Лк. 6,31-36):
Сказав Господь: бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить. І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять. А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).