42-га Єпархіальна конвенція об’єднала парафіяльних лідерів для відновлення надії в Христі

42-га Єпархіальна конвенція об’єднала парафіяльних лідерів, духовенство, єпархіальні організації та волонтерів на два дні молитви, роздумів, обговорень і спільноти 16–17 жовтня 2026 року.

Темою цьогорічної зустрічі були слова: «Завжди наші парафіяни, відновлюючи нашу надію в Христі».

Ця тема відображала головну мету зібрання — зміцнювати парафіяльне життя, підтримувати тих, хто служить Церкві, та оновлювати спільне покликання Єпархії піклуватися про кожного парафіянина.

У конвенції взяли участь представники Ліги українських католицьких жінок Канади (ЛУКЖК), Лицарів Колумба, Українського Католицького Братства Канади — Альбертського відділення, Пасторального офісу, Української Католицької Ради Єпархії Едмонтону та парафій з усієї Альберти.

Конвенцію відкрила Ліга українських католицьких жінок Канади

У п’ятницю конвенція розпочалася програмою Ліги українських католицьких жінок Канади.

День відкрився процесією прапорів Єпархії та місцевих відділень під спів «О, спомагай нас». Єпархіальна президентка ЛУКЖК Люба Ковальчик, HLM, привітала делегаток і гостей та офіційно відкрила 42-гу Єпархіальну конвенцію ЛУКЖК.

Після виконання національних гімнів Канади та України відбулася вступна молитва, яку провів отець Гавриїл Габер, єпархіальний духовний радник ЛУКЖК. Головуюча Лідія Мігус представила голів місцевих відділень ЛУКЖК.

Під час панахиди присутні молилися за всіх померлих членкинь ЛУКЖК.

Патті Закордонська головувала під час розгляду організаційних питань конвенції. Делегатки також заслухали привітання від Люби Ковальчик; Терези Маковецької від імені Джейн Кучми, національної президентки ЛУКЖК; Лари Бехтель, президентки єпархіальної Ліги католицьких жінок; та Лідії Мігус, президентки Провінційної ради Українсько-Канадського Конгресу Альберти.

Після цього відбулися звіти єпархіальної президентки, скарбника та Аудиторського комітету, а також звіти Пресової служби Наша Дорога, Єпархіального музейного комітету ЛУКЖК та Комітету з розгляду резолюцій.

Вірджинія Шарек головувала під час виборів управи. Попередньому складу управи за 2024–2026 роки було подяковано за працю, а Любу Ковальчик, HLM, переобрано президенткою на другий термін. Після цього вона виголосила промову з нагоди свого переобрання.

Жінки, які несуть світло Христове

Після завершення організаційної частини делегатки та гості вирушили до собору святого Йосафата.

Вони оглянули Український музей ЛУКЖК (Альберта) та спеціальну виставку, підготовлену Музейним комітетом на тему «Жінки, які несуть світло Христове».

Учасниці також взяли участь у заході «Я є носійкою світла Христового», роздумуючи над тим, як жінки служать своїм родинам, парафіям і громадам через віру, лідерство та милосердя.

День продовжився молебнем та введенням новообраних членкинь управи ЛУКЖК у служіння.

Під час вечері в парафіяльній залі собору святого Йосафата делегатки та гості мали можливість поспілкуватися і провести час у спільноті. Головною доповідачкою вечора була сестра Ірина Хомин, директорка програми «Міст Надії» в Україні. Вона розповіла про потреби вразливих дітей і родин та про служіння Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Після цього Джойс Чрунік-Рудяк, HLM, розповіла про потреби музею. Вона також вручила Надії Цинцар, HLM, багаторічній членкині ЛУКЖК, членкині Музейного комітету та кураторці музею, відзнаку першої почесної членкині Товариства Українського музею ЛУКЖК (Альберта).

Надія Цинцар висловила вдячність за цю честь.

Організації діляться своїм служінням і баченням

Суботня програма створила простір для єпархіальних організацій, щоб вони могли зустрітися, підсумувати свою працю та обговорити шляхи подальшого розвитку служіння.

Лицарі Колумба зустрілися, щоб обговорити свою діяльність, досягнення, виклики та можливості зростання. У відкритій і доброзичливій атмосфері учасники ділилися думками, досвідом та відгуками.

Під час ширшого зібрання також зустрілися представники Альбертського відділення ЛУКЖК, Лицарів Колумба, Українського Католицького Братства Канади — Альбертського відділення, Пасторального офісу та Української Католицької Ради Єпархії Едмонтона.

Ці організації виконують різні ролі в житті Церкви, але мають спільну мету — підтримувати парафіяльні громади, зміцнювати спільноту та допомагати Єпархії служити вірним по всій Альберті.

Парафіяльне лідерство та пасторальна підтримка

Під час єпархіального зібрання в Єпархіальному пасторальному центрі владика Давид Мотюк зустрівся зі священниками, членами парафіяльних рад та активними парафіянами, які представляли парафії з усієї Альберти.

Зустріч розпочалася молитвою владики Давида.

Однією з центральних тем були Настанови для парафіяльних пасторальних рад на 2026 рік. Їхньою метою є підтримка ефективного парафіяльного лідерства та співпраці. Настанови окреслюють порядок проведення зустрічей, роботу комітетів і процес прийняття рішень, а також визначають структуру парафіяльної ради, її членство, ролі та обов’язки.

Владика Давид також говорив про Синод і синодальність, наголошуючи на значенні синодальності як спільної дороги, якою Церква іде разом.

Ця розмова заохочувала парафіяльних лідерів слухати одне одного, співпрацювати та спільно відповідати за життя і місію своїх громад.

Після цього свої звіти та оновлення представили кілька єпархіальних служінь.

Підтримка фінансового життя парафій

Фінансове служіння представило оновлення щодо страхування та нових страхових полісів для парафій.

Ірина Лащук, директорка фінансів, також представила нові грантові можливості для парафій відповідно до різних потреб громад. Вона пояснила процес подання заявок і допомогла представникам парафій краще зрозуміти, як вони можуть отримати фінансову підтримку для своїх храмів і служінь.

Фінансова підтримка є важливою частиною зміцнення парафіяльного життя та продовження служіння вірним.

Проголошення Євангелія в цифровому середовищі

Служіння комунікацій зосередилося на онлайн-євангелізації та важливості бути присутніми там, де перебувають люди.

Ірина Приймак, керівниця комунікацій, використала біблійний образ покликання бути ловцями людей, щоб пояснити, чому Церква повинна бути присутньою там, де люди шукають, навчаються та спілкуються — зокрема в онлайн-просторі.

За допомогою прикладів, біблійних цитат та обговорення учасники роздумували над тим, як цифрові інструменти можуть допомагати парафіям ділитися Євангелієм, запрошувати людей до життя Церкви та краще спілкуватися зі своїми громадами.

Ірина також представила новий вебсайт Єпархії, який було запущено цього року. Вебсайт має сучасну, доступну та зручну структуру з інформацією про віру, служіння, благодійну діяльність, події та ресурси Єпархії для парафій.

Учасникам також представили оновлення застосунку iPraises — єпархіального ресурсу, який допомагає вірним і духовенству молитися за допомогою телефону. Застосунок є безкоштовним, не містить реклами, працює офлайн і має двомовну версію.

Окремо обговорювалася важливість покращення комунікації між священниками, парафіями та Єпархією, а також необхідність допомагати більшій кількості людей дізнаватися, де вони можуть молитися, брати участь у житті Церкви та отримувати підтримку.

Служіння для родини, життя та молоді

Служіння для родини та життя представило оновлення щодо молодіжних програм, які діють у Єпархії та парафіях.

Під час презентації було представлено досягнення поточних програм, плани на наступний рік, а також результати залучення молоді та родин, які регулярно беруть участь у єпархіальних подіях.

Ці програми дають молодим людям можливість зростати у вірі, будувати дружбу та глибше входити в життя Церкви.

Під час перерви на каву учасники мали можливість познайомитися, продовжити розмови, поділитися ідеями та поспілкуватися в неформальній атмосфері.

«Завжди наші парафіяни»

Загальне зібрання продовжилося доповіддю лектора д-ра Золнера про самотність у добу штучного інтелекту.

У доповіді наголошувалося на важливості залишатися пов’язаними з реальними людьми та знаходити час для щирої розмови й спільноти. Учасникам нагадали, що технології можуть бути корисними, але вони не повинні замінювати людські стосунки чи сприйматися як особа. Цифрові інструменти не мають людської душі та дару особистої присутності.

Патриція Чичак та отець Петро Пітчко поділилися досвідом служіння «Завжди наші парафіяни» — єпархіальної ініціативи турботи, присутності та пасторальної підтримки.

Цю ініціативу започаткували владика Давид та Єпархія, щоб допомогти парафіям більш свідомо опікуватися парафіянами, які хворіють, є прикутими до дому, відновлюються після хвороби, є похилого віку, переживають ізоляцію або наближаються до кінця земного життя.

Під час презентації було представлено досягнення, виклики та позитивні зміни в парафіях, які активно розвивають це служіння. Патриція Чичак поділилася підходом, який застосовується в соборі святого Йосафата. Він включає виявлення парафіян, які потребують підтримки, та конкретні дії:

• зателефонувати;
• відвідати парафіянина;
• разом помолитися;
• поговорити про парафіяльне життя;
• принести Святе Причастя;
• запропонувати дружбу та постійний пасторальний зв’язок.

Такі прості, але важливі прояви турботи допомагають парафіянам залишатися частиною своєї парафіяльної родини та нагадують їм, що їх не забули.

Сіємо насіння надії

Конвенція завершилася святковим бенкетом, який об’єднав представників парафій, керівників організацій, волонтерів та учасників з усієї Єпархії.

Цей вечір став нагодою відзначити працю, яка здійснюється в парафіях Альберти, та подякувати всім, хто служить своїм громадам.

Під час бенкету учасники також мали нагоду насолодитися прекрасним виступом чоловічого ансамблю Axios. Чоловічий хор виконав молитви та духовні хорові твори, створивши молитовну й піднесену атмосферу. Їхній спів допоміг усім присутнім глибше пережити цей вечір, об’єднавши його учасників у молитві, радості та спільноті.

Особливою частиною вечора була надихаюча доповідь владики Андрія Рабія, єпископа-помічника Української Католицької Архиєпархії Вінніпега. Тема його доповіді звучала так: «Сіємо насіння надії серед війни, конфліктів та нестабільності у світі».

Владика Андрій говорив про важливість віри, співчуття та солідарності з людьми, які постраждали від війни в Україні, конфліктів і нестабільності у світі.

Його послання заохотило учасників залишатися людьми надії та продовжувати служити іншим із відвагою, щедрістю і любов’ю.

Разом відновлюємо надію

42-га Єпархіальна конвенція стала часом молитви, навчання, щирих розмов, підтримки та святкування.

Вона дала представникам парафій і єпархіальним організаціям можливість поділитися своєю працею, обговорити виклики, зміцнити взаємини та разом роздумати над тим, як ефективніше служити вірним.

Єпархія Едмонтону висловлює вдячність усім, хто допоміг організувати конвенцію та зробив її проведення можливим, зокрема Лізі українських католицьких жінок Канади, Лицарям Колумба, Українському Католицькому Братству Канади, Українській Католицькій Раді Єпархії Едмонтону, працівникам Єпархіального пасторального центру та команді Chateau Louis.

Дякуємо кожному представникові парафії, волонтеру, священнику, організації та учаснику, які принесли на цю зустріч свій час, досвід і відданість.

Разом ми продовжуємо йти поруч із нашими парафіянами, зміцнювати наші громади та відновлювати нашу надію в Христі.