Свв. славних і всехвальних первоверховних апп. Петра й Павла

Диякон: Повеліте!

Тоді священик перед престолом виголошує:

Слава святій, одноістотній і животворчій, нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.

Псалом 103

Благослови́, душе́ моя́, Го́спода!* Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́кий!

Ти одягну́вся ве́личчю і красо́ю,* Ти сві́тлом, на́че ри́зою, покри́вся.

Ти розіп’я́в, нена́че наме́т, не́бо,* Ти збудува́в Твої́ го́рниці у во́дах.

Із хмар собі́ ро́биш колісни́цю,* хо́диш на кри́лах ві́тру.

Вітри́ Свої́ми посланця́ми учиня́єш,* по́лум’я вогне́нне − слу́гами Свої́ми.

Ти заснува́в зе́млю на її́ підва́линах,* не захита́ється по ві́ки вікі́в.

Безо́днею, немо́в оде́жею, покри́в її́,* по́над го́рами ста́ли во́ди.

Пе́ред погро́зою Твоє́ю вони́ тіка́ли,* пе́ред го́лосом гро́му Твого́ тремті́ли.

Підвели́ся го́ри, зійшли́ доли́ни до мі́сця,* що Ти їм призна́чив.

Поста́вив їм грани́цю, яко́ї не пере́йдуть,* щоб зно́ву покри́ти зе́млю.

Джере́ла посила́єш у рі́ки,* які́ течу́ть по́між го́рами.

Усю́ звірину́, що в по́лі, вони́ напува́ють,* ди́кі осли́ там га́сять свою́ спра́гу.

Над ни́ми ку́блиться небе́сне пта́ство,* з-по́між гілля́к дає́ свій го́лос.

Ти напува́єш го́ри з Твої́х го́рниць,* земля́ наси́чується пло́дом діл Твої́х.

Виро́щуєш траву́ для ско́ту, зе́ла – на вжи́ток лю́дям,* щоб хліб із землі́ добува́ли:

Вино́, що се́рце лю́дське звеселя́є, олі́ю, щоб від не́ї ясні́ло обли́ччя,* і хліб, що скрі́плює се́рце лю́дське.

Наси́чуються дере́ва Госпо́дні,* ке́дри лива́нські, що посади́в їх.

На них гніздя́ться пти́ці;* бу́сли – на кипари́сах ї́хнє житло́.

Висо́кі го́ри для о́ленів,* ске́лі − для за́йців приту́лок.

Ти створи́в мі́сяць, щоб значи́ти по́ри;* со́нце зна́є свій за́хід.

Наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить,* що в ній вору́шаться усі́ зві́рі дібро́вні.

Левеня́та рика́ють за здо́биччю своє́ю,* пожи́ви від Бо́га для се́бе про́сять.

Хова́ються, як ті́льки зі́йде со́нце,* ляга́ють у свої́х но́рах.

Вихо́дить люди́на до свого́ ді́ла,* і до своє́ї пра́ці аж до ве́чора.

Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в, − по́вна земля́ Твої́х створі́нь.

Ось мо́ре вели́ке, преширо́ке,* у ньо́му плазуні́в без лі́ку, зві́рів мали́х і вели́ких.

Там кораблі́ прохо́дять,* є і левіята́н, яко́го Ти створи́в, щоб ним ба́витися.

Усі́ вони́ від Те́бе дожида́ють,* щоб дав їм у свій час пожи́ву.

Коли́ дає́ш їм, вони́ її́ збира́ють,* як розту́люєш Твою́ ру́ку, вони́ наси́чуються бла́гом.

Вони́ бенте́жаться, коли́ хова́єш вид Свій;* як забира́єш дух у них, вони́ ги́нуть і поверта́ються у свій по́рох.

Зішле́ш Свій дух, – вони́ ожива́ють,* і Ти відно́влюєш лице́ землі́.

Неха́й сла́ва Госпо́дня бу́де пові́ки,* неха́й Госпо́дь раді́є тво́рами Свої́ми.

Спогля́не Він на зе́млю, і вона́ стряса́ється,* торкне́ться гір, вони́ диму́ють.

Я бу́ду Го́сподеві спі́вати по́ки життя́ мого́,* псалми́ співа́тиму, по́ки бу́ду жи́ти.

Неха́й бу́де приє́мна Йому́ моя́ пі́сня;* у Го́споді я весели́тимусь.

Неха́й грі́шники з землі ще́знуть, і беззако́нних бі́льше неха́й не бу́де.* Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.

Со́нце зна́є свій за́хід,* наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить.

Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасіння їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Блажен муж

Блаже́н муж, – Алилу́я, – що за ра́дою безбо́жних не хо́дить. (Пс. 1,1) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Бо Госпо́дь дба́є про путь пра́ведних, а путь безбо́жних заги́не. (Пс. 1,6) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Служі́те Го́сподеві в стра́сі і ра́дуйтеся у тремті́нні. (Пс. 2,11) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Блаже́нні всі, що на Ньо́го наді́ються. (Пс. 2,12) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

О, Го́споди, як бага́то мої́х ворогі́в, бага́то їх повста́ли про́ти мене́. (Пс. 3,2) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

У Го́спода спасі́ння; і на Твій наро́д – благослове́ння Твоє́. (Пс. 3,9) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, на глас 2.

Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!

Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.

Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.

Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.

Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.

Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.

Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.

Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.

Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.

Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.

Псалом 141

Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.

Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.

Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.

Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.

Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.

До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!

Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.

Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.

Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Стихири

Псалом 129

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

(г. 2, самоподібний): Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла,* роз'єднаних тілом і з'єднаних духом,* найперших між богопроповідниками?* Той – перший між апостолами,* а цей − більше від інших потрудився.* Їх бо, справді, достойно вінчає безсмертною славою Христос Бог наш,* що має велику милість.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла,* роз'єднаних тілом і з'єднаних духом,* найперших між богопроповідниками?* Той – перший між апостолами,* а цей − більше від інших потрудився.* Їх бо, справді, достойно вінчає безсмертною славою Христос Бог наш,* що має велику милість.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла,* роз'єднаних тілом і з'єднаних духом,* найперших між богопроповідниками?* Той – перший між апостолами,* а цей − більше від інших потрудився.* Їх бо, справді, достойно вінчає безсмертною славою Христос Бог наш,* що має велику милість.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Якими величними піснями оспіваємо Петра й Павла* − богорозумні крила, що перелетіли світ і до неба піднеслись,* руки євангельської благодаті,* ноги істинної проповіді,* ріки премудрости, хрестовидні знамена?* Ними відкинув демонські наступи Христос,* що має велику милість.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Якими величними піснями оспіваємо Петра й Павла* − богорозумні крила, що перелетіли світ і до неба піднеслись,* руки євангельської благодаті,* ноги істинної проповіді,* ріки премудрости, хрестовидні знамена?* Ними відкинув демонські наступи Христос,* що має велику милість.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Якими величними піснями оспіваємо Петра й Павла* − богорозумні крила, що перелетіли світ і до неба піднеслись,* руки євангельської благодаті,* ноги істинної проповіді,* ріки премудрости, хрестовидні знамена?* Ними відкинув демонські наступи Христос,* що має велику милість.

Псалом 116

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Якими духовними піснями похвалимо Петра й Павла,* що заткнули невмовкаючі уста безбожности?* Ви – страшні духовні мечі, світла окраса Риму,* вихователі всієї вселенної!* Богом написані духовні скрижалі нового Завіту,* які на Сіоні проголосив Христос,* що має велику милість.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Якими духовними піснями похвалимо Петра й Павла,* що заткнули невмовкаючі уста безбожности?* Ви – страшні духовні мечі, світла окраса Риму,* вихователі всієї вселенної!* Богом написані духовні скрижалі нового Завіту,* які на Сіоні проголосив Христос,* що має велику милість.

Слава (г. 4): Трикратним запитанням: Петре, чи любиш ти мене?* − Христос виправив його трикратне відречення.* Тому до Тайновидця мовив Симон:* Господи, ти все відаєш, ти все знаєш!* Ти знаєш, що я люблю тебе!* Отож і каже до нього Спаситель:* Паси вівці мої, паси моїх вибраних,* паси мої ягнята, що їх я спас моєю кров'ю.* Моли його, богоблаженний Апостоле,* щоб дарував нам велику милість.

І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Вхід

Диякон потиху: Господеві помолімся,

а священик мовить потиху молитву входу:

Благий людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика:

Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє до сходу і каже:

Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Премудрість! Прості!

Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, ба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.

Будьмо уважні!

Священник: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен (г. 8):

Благослові́ть ни́ні Го́спода,* всі слу́ги Госпо́дні (Пс. 133,1).

Стих: Ви, що стоїте́ в хра́мі Госпо́днім, у дво́рах до́му Бо́га на́шого (Пс. 133,1).

Читання

Премудрість.

Чтець: Соборного послання Петрового читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Браття! Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, – збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь – під час об'явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри – спасіння душ ваших (1 Пт. 1, 3-9)

Премудрість.

Чтець: Соборного послання Петрового читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Возлюблені, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав − святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, написано бо: «Ви будете святі, бо я святий». І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти. (1 Пт. 1, 13-19)

Премудрість.

Чтець: Соборного послання Петрового читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Возлюблені, молю вас як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють. Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин. Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві, верховному володареві, чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям. Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих. Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі. Усіх поважайте, любіть усіх братів. Бога страхайтеся, царя шануйте. Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим. Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога терпить злидні, страждаючи несправедливо. Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога. Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами; той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося, хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости. (1 Пт. 2, 11-24)

Єктенія усильного благання

Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

Вірні: Господи, помилуй.

Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому [і в святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.

Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.

Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,

І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в Тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед Твоїм обличчям, щоб Тебе визнавати і принести Тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед Тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його Ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши Тобі милими, згадуємо вночі Твоє ім'я і, просвічувані навчанням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування Твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх Твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на Литії

(г. 2): Хай збереться* нині святкова громада вірних,* щоб спільно прославити вибраних служителів благодаті, Петра й Павла!* Увінчаймо їх побожними похвалами,* бо вони щедро сіяли всім слово і ним збагатили благодать Духа!* Будучи галузками правдивої виноградини*, вони нам виростили те дозріле гроно, що звеселяє серця наші.* Їм ми, з відкритим обличчям і чистим сумлінням, заспіваймо, взиваючи:* Радійте, нищителі безглуздя − ви, слуги речей духовних!* Радійте, знамениті вибранці Творця всіх і Господа!* Радійте, захисники добрих і прогонителі обманців!* Ублагаймо їх, щоб завжди молились до Творця й Учителя:* дати світові довготривалий мир* і душам нашим велику милість.

Похвалімо, як начальників усього світу, верховних Петра й Павла!* Це учні Христові й підвалини Церкви,* справжні стовпи і стіни,* божеські сурми Христових навчань і страждань.* Це вони обійшли в усю широчінь землю* і, зоравши її, засіяли віру,* й усім насадили богопізнання, троїчне появивши Слово.* О, Петре, каменю й осново, і Павле, посуде вибраний!* Ви ратаї Христові, що разом притягнули всіх до богопізнання* – народи, міста й острови,* і знову привели євреїв до Христа,* та й молитеся, щоб спаслися душі наші.

Петре,* верховний над славними апостолами, каменю віри,* і Павле чудний, святих Церков* красномовцю й світильнику!* Ви, що стоїте біля Божого престолу*, моліться за нас Христові.

Па́вле, уста́ Госпо́дні і підва́лино догма́тів,* рані́ше – гони́тель Ісу́са Спаси́теля,* а ни́ні сам став ти первопресто́льним се́ред апо́столів, блаже́нний.* Тому́ несказа́нне узрі́в єси́, му́дрий,* аж до тре́тього не́ба зійшо́вши, і взива́в:* «Прийді́те зо мно́ю, і благ не позба́вимося!»

(г. 3): Небесного Єрусалиму жителі, камені віри,* благовісники Церкви Христової,* посланці Святої Тройці, ловці світу!* Ви, залишивши все земне, серед страждань відійшли до Бога,* і молитесь сміливо до нього, щоб спаслися душі наші.

Слава (г. 5): Всехвальні Апостоли! Як провістила в Євангеліях* Божа премудрість, − споконвічне Слово Отця,* ви є багатоплідні лози,* що між вашим віттям носите зріле й чудове гроно, яким насолоджуються вірні і споживають собі на радість.* Петре, каменю віри, і Павле, окрасо вселенної!* Укріпляйте стадо,* яке ви придбали вашими повчаннями.

І нині: Ублажаємо тебе, Богородице Діво,* і, як належить, тебе величаємо,* як місто незрушне,* нездоланну захорону,* могутню заступницю і прибіжище душ наших.

Литійні молитви

Коли вірні починають литійні стихири, відбувається кадження за уставом; священик з хрестом у руці, а диякон з кадильницею, ідуть у притвор.

Коли хор закінчить литійні стихири, диякон голосно співає:

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безпло́тних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святих, славних і всехвальних і первоверховних апостолів Петра і Павла, яких світлу пам'ять днесь урочисто святкуємо, та інших святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших: Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній);* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані;* за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.

Вірні: Киріє, елейсон (12 р.).

Священник: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і людинолюбний Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: I духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, святих, славних і всехвальних і первоверховних апостолів Петра і Павла, яких світлу пам'ять днесь урочисто святкуємо, і святого (ім'я, якого є храм) і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій, і спаси душі наші, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 1): Славний апостоле Павле!* Хто по всіх містах розкаже про твої ув'язнення і муки,* про твої труди, болі й чування;* про всі терпіння у спразі й голоді, в холоді, наготі;* про втечу в кошику та про побої палицями,* про каменування, гоніння і перебування в морських глибинах?* Ти був видовищем ангелам і людям* і все те перетерпів у Христі,* який тебе скріплював, щоб здобути світ для Ісуса, Господа твого.* Тому, вшановуючи твою пам'ять, з вірою молимо тебе:* Безперестанку молися за душі наші.

Стих: По всій землі залунав їх голос,* на край світу – їхні слова.

Хто, славний Апостоле, розповість по всіх містах* про твої ув'язнення і муки?* Або хто представить твої подвиги і твої труди,* яких ти прийнявся для Євангелія Христового,* щоб усіх здобути і привести до Христової Церкви?* Проси, Павле, апостоле й учителю Церкви,* щоб вона добре зберегла* аж до останнього віддиху твою добру ісповідь віри.

Стих: Небеса оповідають славу Божу,* і діло рук його проголошує твердь небесна.

Вшануймо великих світичів Церкви, Петра й Павла,* бо ясніше від сонця засяяли вони на камені віри;* світлом проповіді вони вивели народи з темряви незнання.* Обидва вони гідно прославляються:* Петро на хресті був розіп'ятий і переселився до неба,* до Христа, що дав йому ключі Царства;* Павла ж зарубали мечем, і так він переставився до Спаса.* Обидва вони докоряють своєму народові,* що він беззаконно підніс руки на самого ж Господа.* Тому за їхніми молитвами,* Христе Боже наш, присмири супротивників наших* і утверди нашу віру, як людинолюбний.

Слава (г. 6): Радісний празник засяяв сьогодні всій землі:* всесвітла пам'ять премудрих верховних апостолів Петра і Павла.* Тому вельми радіє Рим, ликуючи в піснях і співаннях;* тож і ми, святкуючи цей славний день, звеличмо їх:* Радуйся, Петре апостоле,* справжній друже твого Вчителя − Христа Бога нашого!* Радуйся, Павле улюблений,* проповіднику віри і вчителю вселенної!* З повним довір'ям моліте обидва Христа Бога нашого,* щоб спаслися душі наші.

І нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.

Пісня Симеона

Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.

Бо побачили очі мої* спасіння твоє;

Що приготував ти* перед усіма народами;

Світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 4): Апо́столів первопресто́льні і вселе́нної вчителі́,* Влади́ку всіх молі́ть,* щоб мир вселе́нній дарува́в* і ду́шам на́шим вели́ку ми́лість. (2 р.)

(г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

Благословення хлібів

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священник: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь. Будь ім’я́ Госпо́днє благослове́нне відни́ні й дові́ку. (3 р.)

Псалом 33

Благословлю́ Го́спода повсякча́сно,* зав́жди хвала́ Його́ на уста́х у ме́не.

Душа́ моя́ неха́й Го́сподом хва́литься,* неха́й покі́рні чу́ють те й веселя́ться

Велича́йте Го́спода зо мно́ю;* і вознесі́мо Ім’я́ Його́ ра́зом.

Я шука́в Го́спода, і Він почу́в мене́;* і звільни́в мене́ від усі́х мої́х скорбо́т.

Гля́ньте на Ньо́го й розвеселі́ться,* обли́ччя ва́ше неха́й не соро́миться

Ось візва́в бідола́ха, і Госпо́дь почу́в,* і врятува́в його́ від усі́х його́ на́пастей.

А́нгел Госпо́дній стої́ть на ва́рті навкру́г тих, що Його́ боя́ться,* і їх визволя́є.

Спро́буйте й подиві́ться, яки́й до́брий Госпо́дь.* Блаже́нний, хто до Ньо́го прибіга́є.

Бі́йтеся Го́спода, Його́ святі́,* бо нема́ неста́чі в тих, що Його́ боя́ться.

Бага́ті збідні́ли й голоду́ють,* а тим, що Го́спода шука́ють, нія́кого бла́га не забра́кне.

Священник: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і людинолюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних і первоверховних апостолів Петра і Павла, яких світлу пам'ять днесь урочисто святкуємо, та інших святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 2): Си́льних і богогла́сних пропові́дників,* верхо́вних апо́столів Твої́х, Го́споди,* прийня́в Ти в насоло́ду дібр Твої́х і упокі́й,* бо по́двиги їх і смерть прийня́в Ти по́над уся́кі плоди́,* єди́ний Серцеві́дче.