Свв. апп. Стахія, Амплія і тих, що з ними. Св. мч. Єпімаха

Тропар (г. 2): Апо́столи, му́ченики і проро́ки,* святи́телі, преподо́бні і пра́ведні,* що до́бре по́двиг зверши́ли і ві́ру зберегли́,* ма́ючи сміли́вість до Спа́са,* за нас Його́ як благо́го молі́ть, мо́лимося, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

Другий, за померлих (г. 2): Пом’яни́, Го́споди, як благи́й слуг Твої́х* і все, чим у житті́ нагріши́ли, прости́,* бо ніхто́ не є безгрі́шний, ті́льки Ти, що мо́жеш і переста́вленим да́ти упокі́й.

Сла́ва: Кондак (г. 8): Зі святи́ми упоко́й, Хри́сте,* ду́ші слуг Твої́х,* де нема́є бо́лю, ні печа́лі,* ні зітха́ння,* але життя́ безконе́чне.

І ни́ні: Мученикам (г. 8): Як первопло́ди приро́ди насади́телеві творíння* Вселе́нна прино́сить Тобí, Го́споди,* богоно́сних му́чеників;* їх молитва́ми в ми́рі глибо́кому* Це́ркву Твою́, грома́ду Твою́,* Богоро́диці ра́ди збережи́,* Многомилости́вий.

Прокімен (г. 8): Веселі́ться в Го́споді і ра́дуйтеся, пра́ведні (Пс. 31,11).

Стих: Блаже́нні, яким про́щено беззако́ння і яки́м гріхи́ покри́то (Пс. 31,1).

І за померлих (г. 6): Ду́ші ї́хні у блаже́нстві перебува́тимуть (Пс. 24,13).

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 185 зач.; 8, 1-5.

1. Браття, повідомляємо вас про ласку, що Бог дав Церквам македонським. 2. Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхнє велике вбожество вилились без краю у їхній надмірній щедрості; 3. вони по змозі, я про це свідчу, ба навіть понад змогу, добровільно, 4. вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих. 5. Не лише дали понад наше сподівання, але самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.

Алилуя (г. 4): Візва́ли пра́ведні, і Госпо́дь почу́в їх, і від усі́х скорбо́т ї́хніх ви́зволив їх (Пс. 33,18).

Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, і від усі́х них ви́зволить їх Госпо́дь (Пс. 33,20).

Стих: Блаже́нні, яких ви́брав і прийня́в Ти, Го́споди, і па́м’ять їх з ро́ду в рід (Пс. 64,5).

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 36 зач. 8, 16-21.

Сказав Господь:

16. Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.

17. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв.

18. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться: а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має.

19. Мати його і брати прийшли до нього, та через народ не могли до нього доступитись. 20. Йому сказали:

– Мати твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з тобою.

21. Він у відповідь сказав їм:

– Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже й виконують його.

Причасний: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить по́хвала (Пс. 32,1).

Другий: Блаже́нні, яких ви́брав і прийня́в Ти, Го́споди, і па́м’ять їх з ро́ду в рід (Пс. 64,5). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.