Св. вмч. Артемія

Тропар (г. 2): Па́м’ять пра́ведного з похвала́ми,* а тобí виста́чає свíдчення Госпо́днього, предте́че,* бо ти яви́вся воíстину і від проро́ків чеснíший,* бо у стру́менях сподо́бився хрести́ти Проповíданого.* Тому́ за íстину постражда́в ти, радíючи,* благовісти́в ти й тим, що в а́ді, Бо́га, я́вленого в тíлі,* що взяв гріх свíту і подає́ нам вели́ку ми́лість.

Сла́ва: Кондак (г. 3): Спе́ршу неплíдна, днесь Христо́вого предте́чу ро́дить,* і він є спо́вненням уся́кого проро́цтва,* бо кого́ проро́ки проповíдували,* на то́го він у Йорда́ні ру́ку покла́в.* Яви́вся Бо́жого Сло́ва проро́к, проповíдник, а водно́раз і предте́ча.

І ни́ні: Богородичний (г. 3): Ді́ва днесь предстої́ть у це́ркві* і з ли́ками святи́х неви́димо за нас мо́литься Бо́гу.* А́нгели з архиєре́ями поклоня́ються,* апо́столи з проро́ками лику́ють,* бо ра́ди нас мо́лить Богоро́диця предві́чного Бо́га.

Прокімен (г. 7): Возвесели́ться пра́ведник у Го́споді і упова́є на Ньо́го (Пс. 63,11).

Стих: Ви́слухай, Бо́же, го́лос мій, коли́ моли́тимусь до Те́бе (Пс. 63,2).

До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

Кол. 256 зач.; 2, 20 - 3, 3.

20. Браття, коли ви з Христом умерли для стихій світу, чому, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам: 21. Не бери, не їж, не дотикайся! 22. Усе це нищиться, коли вживається, і так воно є з законами й навчанням людським. 23. Є там вигляд мудрости у самовільній службі, в покорі та в умертвленні тіла, одначе нема іншої вартости, крім насичення плоті.

1. Коли ви з Христом воскресли, шукайте те, що вгорі, де Христос возсідає по правиці Бога. 2. Думайте про те, що вгорі, не про те, що на землі. 3. Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі.

Алилуя (г. 4): Пра́ведник, як фíнік, розцвіте́ і, як кедр на Лива́ні, ви́росте (Пс. 91.13).

Стих: Наса́джені в до́мі Госпо́днім, у двора́х Бо́га на́шого процвіту́ть (Пс. 91.14).

Від Луки святого Євангелія читáння. 9, 23-27.

Лк. 44 зач.

23. Сказав Господь:

– Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною. 24. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує. 25. Яка бо користь людині, коли ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або занапастить? 26. Хто буде соромитися мене та моєї науки, того й Син чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і ангелів святих. 27. Істинно кажу вам, що деякі із тут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать царства Божого.

Причасний: В па́м’яті ві́чній буде пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.