Св. прор. Йоїла. Св. мч. Уара. Прп. Івана Рильського

Тропар (г. 4): Небе́сних во́їнств архистрати́ги,* мо́лимо вас за́вжди ми, недосто́йні,* щоб ви ва́шими молитва́ми огороди́ли нас* покро́вом крил духо́вної ва́шої сла́ви,* охороня́ючи нас, що уси́льно припада́ємо і кли́чемо:* Від бід ви́звольте нас* як очі́льники ви́шніх сил.

Сла́ва: Кондак (г. 2): Архистрати́ги Бо́жі, служи́телі божестве́нної сла́ви,* а́нгелів очі́льники і люде́й наста́вники,* кори́сного нам просі́ть і вели́кої ми́лости* як безтіле́сних архистрати́ги.

І ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен (г. 4): Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4).

Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; Го́споди, Бо́же мій, Ти ду́же вели́чний (Пс. 103,1).

До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

Кол. 255 зач.; 2, 13-20.

13. Браття, Бог вас, які були мертві гріхами й вашим необрізанням, оживив з Христом, простивши нам усі провини. 14. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста; 15. і здерши здобич з начал і властей, він виставив їх прилюдно на сміховище, перемігши їх у ньому.

16. Нехай же нас ніхто не судить за їжу чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи; 17. все це лиш тінь того, що буде, дійсність же – Христос. 18. Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди самовільною покорою і служінням ангелам; такі бо звертають усю увагу на примари, надуваються марно своїм тілесним розумом 19. і не тримаються голови, від якої все тіло, об'єднане і зміцнене суглубами та зв'язями, росте Божим зростом.

20. Коли ви з Христом умерли для первнів світу, чому, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам

Алилуя (г. 5): Хвалі́те Го́спода, всі а́нгели Його́, хвалі́те його́, всі си́ли Його́ (Пс. 148,2).

Стих: Бо Він сказа́в – і поста́ло, Він повелі́в – і створи́лося (Пс. 148,5).

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 43 зач. 9, 18-22.

18. В той час, коли Ісус молився насамоті, і були з ним його учні, він спитав їх:

– За кого мене мають люди?

19. Вони у відповідь сказали:

– За Івана Христителя, інші – за Іллю, ще інші – за якогось із старовинних пророків, що воскрес із мертвих.

20. – А ви, – спитав їх, – що кажете про мене? Хто я?

Тоді Петро, озвавшись, мовив:

– Ти – Христос Божий.

21. Він сказав їм гостро про це нікому не говорити. 22. Далі додав:

– Син чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб'ють, та він на третій день воскресне.

Причасний: Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.