Свв. мчч. Євлампія і Євлампії

Тропар (г. 2): Апо́столи, му́ченики і проро́ки,* святи́телі, преподо́бні і пра́ведні,* що до́бре по́двиг зверши́ли і ві́ру зберегли́,* ма́ючи сміли́вість до Спа́са,* за нас Його́ як благо́го молі́ть, мо́лимося, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

Другий, за померлих (г. 2): Пом’яни́, Го́споди, як благи́й слуг Твої́х* і все, чим у житті́ нагріши́ли, прости́,* бо ніхто́ не є безгрі́шний, ті́льки Ти, що мо́жеш і переста́вленим да́ти упокі́й.

Сла́ва: Кондак (г. 8): Зі святи́ми упоко́й, Хри́сте,* ду́ші слуг Твої́х,* де нема́є бо́лю, ні печа́лі,* ні зітха́ння,* але життя́ безконе́чне.

І ни́ні: Мученикам (г. 8): Як первопло́ди приро́ди насади́телеві творíння* Вселе́нна прино́сить Тобí, Го́споди,* богоно́сних му́чеників;* їх молитва́ми в ми́рі глибо́кому* Це́ркву Твою́, грома́ду Твою́,* Богоро́диці ра́ди збережи́,* Многомилости́вий.

Прокімен (г. 8): Веселі́ться в Го́споді і ра́дуйтеся, пра́ведні (Пс. 31,11).

Стих: Блаже́нні, яким про́щено беззако́ння і яки́м гріхи́ покри́то (Пс. 31,1).

І за померлих (г. 6): Ду́ші ї́хні у блаже́нстві перебува́тимуть (Пс. 24,13).

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 168 зач.; 1, 8-11.

8. Браття, ми не хочемо, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії жити. 9. Ми мали самі в собі вирок смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. 10. Він визволив нас від такої смерти і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас, 11. як ви поможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається ради багатьох осіб, також багато хто складав за нас подяку.

Алилуя (г. 4): Візва́ли пра́ведні, і Госпо́дь почу́в їх, і від усі́х скорбо́т ї́хніх ви́зволив їх (Пс. 33,18).

Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, і від усі́х них ви́зволить їх Госпо́дь (Пс. 33,20).

Стих: Блаже́нні, яких ви́брав і прийня́в Ти, Го́споди, і па́м’ять їх з ро́ду в рід (Пс. 64,5).

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 20 зач. 5, 27-32.

27. В тому часі, коли проходив Ісус, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці і сказав до нього:

– Ходи за мною!

28. Той, кинувши все, встав і пішов за ним. 29. Потім Леві справив для нього великий бенкет у своїй хаті; була там велика сила митарів та інших з ними за столом. 30. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили:

– Чого ви з митарями й грішниками їсте й п'єте?

31. Ісус у відповідь сказав їм:

– Не здорові потребують лікаря, але хворі. 32. Я прийшов не щоб кликати до каяття праведників, але грішників.

Причасний: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить по́хвала (Пс. 32,1).

Другий: Блаже́нні, яких ви́брав і прийня́в Ти, Го́споди, і па́м’ять їх з ро́ду в рід (Пс. 64,5). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.