Св. ап. Якова Алфеєвого. Прп. Андроніка і дружини його Атанасії

Тропар (г. 3): Апо́столе святи́й Я́кове,* моли́ милости́вого Бо́га,* щоб відпу́щення прогрі́шень пода́в ду́шам на́шим.

Сла́ва: Кондак (г. 2): Того́, що тве́рдо в ду́ші благочести́вих догма́ти му́дрости вложи́в,* похвала́ми всі звелича́ймо Я́кова благові́сника,* бо він предстої́ть влади́чному престо́лові сла́ви і з усіма́ а́нгелами ра́дується,* мо́лячись неуста́нно за всіх нас.

I ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх. (Пс. 18,5)

Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу, творі́ння ж рук Його́ сповіща́є твердь. (Пс. 18,2)

До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.

Ряд.: Флп. 245 зач.; 3, 8-19.

8. Браття, я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати 9. і бути в ньому не з моєю праведністю, що від закону, але з тією, що через віру в Христа, праведністю, що від Бога, від віри; 10. щоб пізнати його й силу його воскресіння і мати участь в його муках, стаючи подібним йому у смерті, 11. аби якось осягнути воскресіння з мертвих. 12. Не щоб я уже осягнув мету чи був уже досконалим, але простую далі, чи не здобуду її, бо саме тому Христос Ісус здобув мене. 13. Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш вважаю: забуваю те, що позаду, і прямую до того, що попереду, 14. змагаюсь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.

15. Отже всі ми, досконалі, думаймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, Бог і в цьому просвітить вас. 16. Тим часом, чого б ми не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком.

17. Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що так поводяться згідно з прикладом, який ви маете в нас. 18. Є їх чимало тих, про яких я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги хреста Христового. 19. Їхній кінець – погибіль, їхній бог – черево, їхня слава – у їхнім соромі, вони думають тільки про земне.

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

Ап.: 1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16.

9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б'ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, покидьками всіх аж досі.

14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

Алилуя (г. 1): Іспові́дять небеса́ чуда́ Твої́, Го́споди, і і́стину Твою́ – в собо́рі святи́х. (Пс. 88,6)

Стих: Бог просла́влюваний на ра́ді святи́х. (Пс. 88,8)

Від Луки святого Євангелія читáння.

Ряд.: Лк. 32 зач. 7, 31-35.

31. Сказав Господь: До кого мені порівняти людей оцього роду? На кого вони подібні? 32. Вони подібні на дітваків, що сидять на майдані і кличуть одні до одних: ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми вам співали жалобної, та ви не плакали.

33. Прийшов бо Іван Христитель, що не їсть хліба і не п'є вина, і ви кажете: він біса має! 34. Прийшов Син чоловічий, що їсть і п'є, і ви кажете: це ненажера й п'яниця, приятель митарів та грішників.

35. І всі діти мудрости виправдали її.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Ап.: Лк. 51 зач. 10, 16-21.

Сказав Господь своїм учням:

16. Хто слухає вас, мене слухає; хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.

17. Вернулись сімдесят два з радістю, кажучи:

– Господи, ба й біси коряться нам з-за твого імени.

18. Він сказав їм:

– Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – і ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що імена ваші записані на небі.

21. Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив:

– Прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

Причасний: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх. (Пс. 18,5) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.