Св. вмч. Микити

Священник: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва Тобі́, Бо́же наш, сла́ва Тобі́.

Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (12 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви.

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, глас 5.

Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!

Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.

Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.

Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.

Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.

Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.

Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.

Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.

Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.

Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.

Псалом 141

Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.

Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.

Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.

Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.

Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.

До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!

Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.

Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.

Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Псалом 129

З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Стихири

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 5, самоподібний): Ра́дуйся, Живоно́сний Хре́сте,* благоче́стя перемо́ги знак непобо́рний,* бра́мо ра́йська,* вірних утве́рдження,* Це́ркви огоро́до;* тобо́ю тлін зруйно́вано і зни́щено,* і погли́нено си́лу сме́рти,* і ми вознесли́ся од землі на Не́бо;* збро́є неперемо́жна,* бісів протибо́рче,* сла́во му́чеників,* преподо́бних істинна окра́со,* при́стане спасіння,* – ти дару́єш світові вели́ку ми́лість.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Ра́дуйся, Госпо́дній Хре́сте,* яки́м від прокля́ття ви́зволилося лю́дство,* спра́вжньої ра́дости знаме́ння;* ти поверга́єш ворогів при твоє́му воздви́женні, всесвяще́нний;* на́ша допомо́го,* царів могу́тносте,* кріпосте пра́ведних,* красо́ свяще́ників;* зобра́ження, яке́ від ли́ха ізбавля́є,* же́зле си́ли, яки́м пасе́мося;* збро́є ми́ру,* яку́ зо стра́хом ото́чують Ангели;* боже́ственна сла́ва Христа́,* Яки́й подає́ світові вели́ку ми́лість.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Ра́дуйся, сліпи́х проводарю́,* не́мічних лікарю,* воскресіння всіх поме́рлих,* ти воздви́гнув нас, у тління па́дших;* Хре́сте многоцінний,* яки́м зруйно́вано тлін* і процвіло́ нетління,* і ми, сме́ртні, обожи́лися,* і дия́вола остато́чно низве́ржено!* Днесь ба́чачи, як ти воздвига́єшся* рука́ми архиєре́йськими,* превозно́симо на тобі Вознесе́нного* і поклоня́ємося тобі,* го́йно черпа́ючи вели́ку ми́лість.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Зодягну́вшись у по́вну збро́ю благоче́стя,* войо́вником яви́вся ти Христа́ Царя́,* Мики́то страстоте́рпцю,* як у дре́вності всеси́льний Гедео́н,* розгроми́вши ла́ви чужоплемі́нних* мі́цністю твоє́ю й відва́гою.

Псалом 116

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Чужоплемі́нника, му́ченику, звоюва́в ти* всеси́льною ві́рою Спа́совою, богорозсу́дливий,* перетерпі́вши торту́ри.* Тому́, му́дрий, ти ва́рварів наверну́в* до Творця́ і Влади́ки всіх,* і вони́ сла́влять Його́ благочести́во.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Прині́сши, му́ченику, Христо́ві сла́ву* – первопло́ди від ва́рварів,* ти поме́рши за Тро́йцю,* че́рез це я́вно і віне́ць отри́мав,* і мов світи́ло ся́єш богокра́сно у сві́ті,* гі́дний просла́ви.

Слава (святого, г. 6): Як світи́ло му́чеників пізна́ли ми тебе́, Мики́то,* Христо́вий стражда́льцю:* ти бо, земно́го досто́їнства сла́ву поки́нувши* і безбо́жжя батькі́в відцура́вшись,* богі́в ї́хніх потрощи́в* і перемо́жно ва́рварів посоро́мив.* За Христа́ му́чеництво іспові́дництва спо́внив* і во́їном небе́сного Бо́га став.* Блага́й за нас Доброчи́нця всіх,* щоб уще́дрив і спас ду́ші на́ші!

І нині (свята, г. 6): Голоси́ проро́ків передвісти́ли святе́ Дре́во,* яки́м ви́зволився від прада́внього сме́ртного прокля́ття Ада́м;* творіння ж сього́дні при його возно́шенні* тако́ж возно́сить го́лос,* про́сячи в Бо́га бага́тої ми́лости.* Але́, єди́ний безмірний у ми́лості Влади́ко,* стань умилости́вленням за нас* і спаси́ ду́ші на́ші!

Вхід

Диякон: потиху: Господеві помолімся,

а священик мовить потиху молитву входу:

Благий людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика:

Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє до сходу і каже:

Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Диякон: Премудрість! Прості!

Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, поба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.

Диякон: Будьмо уважні!

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен (г. 7):

Бог наш на небі й на землі,* все, що схотів, створив він.

Стих: Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова з-поміж варварів, святинею його стала Юдея.

Стих: Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.

Стих: Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і тобі Йордане, що ти назад повернувся?

Єктенія усильного благання

Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

Вірні: Господи, помилуй.

Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященного Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому [і в святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.

Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.

Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,

І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Хрест воздвига́ється,* все творіння схиля́ючи* оспівувати пречи́сте стражда́ння* на ньо́му Вознесе́нного.* Бо хто вбив на ньо́му на́шого вби́вцю* – той омертвілих оживи́в* і красо́ю наділи́в,* і небе́сного громадя́нства сподо́бив, як Милосе́рдний,* з на́дміру бла́гости.* Тим-то радіючи,* вознесімо ім’я́ Його́* і возвели́чмо кра́йнє* Його́ низхо́дження.

Стих: Возносіте Го́спода Бо́га на́шого,* і поклоня́йтеся підніжжю ніг Його́, бо святе́ воно́.

Мойсе́й прообрази́в тебе́:* ру́ки просте́р уви́сь* – і зму́сив утіка́ти Амали́ка мучи́теля.* Хре́сте високоцінний,* вірних похвало́, стра́дників тве́рдосте,* апо́столів окра́со, пра́ведних спобо́рнику,* всіх преподо́бних спасіння.* Тому́ творіння,* спогляда́ючи твоє́ воздви́ження, весели́ться* і торжеству́є, сла́влячи Христа́,* що тобо́ю поєдна́в роз’є́днане* – з кра́йньої бла́гости.

Стих: Бог же, Цар наш спередвіку,* зверши́в спасіння по́серед землі.

Хре́сте всешано́ваний,* яки́й ра́дісно ото́чують а́нгельські чи́ни,* ти, днесь воздви́жуваний,* боже́ственним по́рухом возно́сиш усіх,* ви́гнаних за ви́крадення їжі* і впа́лих у смерть.* Тим-то ми, з вірою* цілу́ючи тебе́ се́рцем і уста́ми,* освя́чення черпа́ємо, взива́ючи:* «Возносіте Христа́, преблаго́го Бо́га,* і поклоня́йтеся боже́ственному* Його́ підніжжю!»

Слава (святого, г. 4): Перемо́ги тезоіме́нним показа́в ти себе́,* му́ченику Мики́то всесвяще́нний:* у по́двизі пропові́дав Христа́ Бо́га на́шого* і пе́ред царя́ми та тира́нами Його́ іспові́дав.* Тому́ не перестава́й моли́тися єди́ному Людинолю́бцеві* за мир сві́ту, і за христолюби́вий люд,* і за всіх, що па́м’ять твою́ зве́ршують ві́рно,* щоб ізба́вилися од уся́кого гні́ву.

І нині (г. 6): Спо́внився го́лос проро́ка Твого́, Бо́же, Мойсе́я, що звіща́в:* «Поба́чите Життя́ ва́ше, що висітиме пе́ред очи́ма ва́шими».* Днесь Хрест воздвига́ється* – і світ від облу́ди визволя́ється;* днесь Христо́ве Воскресіння оно́влюється* – і кінці землі ра́дуються,* на кимва́лах Дави́дових пісню Тобі прино́сячи і виголо́шуючи:* «Зверши́в єси́ спасіння по́серед землі, Бо́же* – Хрест і Воскресіння,* яки́ми спас єси́ нас, Благи́й і Людинолю́бний,* – Всеси́льний Го́споди, сла́ва Тобі!»

Пісня Симеона

Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.

Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;

Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;

Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 4): Хрест Христовий старанно взявши за зброю, перемагав ти ворогів,* і за Христа постраждав, а наостанок – у вогні,* і священну Твою душу Господу віддав Ти.* Тому й дари зцілення від Нього удостоївся прийняти, великомученику Микито.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, істинний Бог наш - молитвами пречистої Своєї матері, силою чесного і животворчого Хреста, якого всесвітнє воздвиження святкуємо, і святого, якого є храм, і святого великомученика Микити, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

Тоді співається тричі:

Хресту твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння твоє славимо.