Всесвітнє Воздвиження чесного й животворчого Хреста
Feast of the Lord. Holy Day of obligation. Day of fast.
Божественна Літургія
Перший антифон
Стих 1: Бо́же, Бо́же мій, зваж на ме́не, чому́ Ти оста́вив мене́?* Дале́ко від спасе́ння мого́ слова́ гріхопаді́нь мої́х. (Пс. 21,2)
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 2: Бо́же мій, закли́чу вдень і не ви́слухаєш,* і вночі́, і не в безу́мство мені́. (Пс. 21,3)
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 3: А Ти у свято́му живе́ш,* хвало́ ізра́їлева. (Пс. 21,4)
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон
Стих 1: Чому́, Бо́же, відки́нув Ти до кінця́,* розгні́валася я́рість Твоя́ на ві́вці пасови́ська Твого́? (Пс. 73,1)
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що пло́ттю розп’я́вся, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 2: Пом’яни́ грома́ду Твою́, яку́ придба́в Ти від поча́тку,* ізба́вив Ти жезло́м наслі́ддя Твого́. (Пс. 73,2)
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що пло́ттю розп’я́вся, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 3: Гора́ Сіо́н* ота́, в які́й Ти всели́вся. (Пс. 73,2)
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що пло́ттю розп’я́вся, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон
Стих 1: Госпо́дь воцари́вся, хай обу́рюються наро́ди,* возсіда́є на херуви́мах, неха́й пору́шиться земля́. (Пс. 98,1)
Тропар (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Стих 2: Госпо́дь у Сіо́ні вели́кий* і висо́кий є над усіма́ людьми́. (Пс. 98,2)
Тропар (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х:
Стих 3: Неха́й іспові́дяться І́мені Твоє́му вели́кому,* бо страшне́ і святе́ воно́. (Пс. 98,3)
Тропар (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х:
Вхідне: Вознесі́ть Го́спода Бо́га на́шого* і поклоня́йтеся підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́ (Пс. 98,5).
Тропар (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 4): Вознíсся Ти на хрест добровíльно.* Ново́му лю́дові Твоє́му, що Твоє́ ім’я́ но́сить,* дару́й щедро́ти Твої́, Хри́сте Бо́же.* Возвесели́ си́лою Твоє́ю благовíрний наро́д,* перемо́ги на супроти́вників дай йому́,* що за по́міч ма́є Твоє́ ору́жжя ми́ру, непобо́рну перемо́гу.
Замість Трисвятого: Хресту́ Твоє́му поклоня́ємось, Влади́ко, і святе́є воскресі́ння Твоє́ сла́вим (3).
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
І святе́є воскресі́ння Твоє́ сла́вим.
Хресту́ Твоє́му поклоня́ємось, Влади́ко, і святе́є воскресі́ння Твоє́ сла́вим.
Прокімен (г. 7): Вознесі́ть Го́спода Бо́га на́шого і поклоня́йтеся підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́. (Пс. 98,5)
Стих: Госпо́дь воцари́вся, нехай обу́рюються наро́ди. (Пс. 98,1)
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 125 зач.; 1, 18-24.
18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо:
Знищу мудрість мудрих, і розум розумних зведу нінащо.
20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп'ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість.
Алилуя (г. 1): Пом’яни́ грома́ду Твою́, яку придба́в Ти від поча́тку. (Пс. 73,2)
Стих: Бог же – цар наш спе́редвіку, учини́в спасі́ння посе́ред землі́. (Пс. 73,12)
Від Івана святого Євангелія читáння.
Ів. 60 зач. 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.
В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:
6. Візьми і розпни його!
Каже їм Пилат:
– Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.
7. Юдеї йому відповіли:
– У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.
8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:
– Звідкіля ти?
Ісус не дав йому одвіту.
10. Каже йому Пилат:
– Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп'яти тебе?
11. Відповів Ісус:
– Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.
13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:
– Ось цар ваш.
15. Ті закричали:
– Геть! Геть із ним! Розпни його!
Пилат каже їм:
– Царя вашого розп'яти?
Первосвященики відповіли:
– Нема у нас царя, крім кесаря!
16. І видав його їм на розп'яття.
17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп'ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.
25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:
– Жено, ось син твій.
27. Потім каже до учня:
– Ось мати твоя.
І від тієї хвилини учень узяв її до себе.
28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:
– Жажду.
30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:
– Совершилось.
І схиливши голову, віддав духа.
31. Тому що то була п'ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп'яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.
35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.
Замість Досто́йно, приспів: Велича́й душе́ моя́, преч́есний Хрест Госпо́день.
І ірмос (г. 8): Таїнстве́нний рай ти, Богоро́дице, що невозді́льно ви́ростила Христа́. Він на землі́ насади́в хре́сне життєно́сне Дре́во. Йому́, що його́ ни́ні возно́сять, поклоня́ючися, тебе́ велича́ємо.
Причасний: Знаменува́лося на нас сві́тло лиця́ Твого́, Го́споди (Пс. 4,7). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш - молитвами пречистої Своєї матері, силою чесного і животворного Хреста, якого сьогодні всесвітнє воздвиження світло святкуємо, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вечірня
Диякон: Повеліте!
Тоді священик перед престолом виголошує:
Слава святій, одноістотній і животворчій, нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Блажен муж
Блаже́н муж, – Алилу́я, – що за ра́дою безбо́жних не хо́дить. (Пс. 1,1) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Бо Госпо́дь дба́є про путь пра́ведних, а путь безбо́жних заги́не. (Пс. 1,6) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Служі́те Го́сподеві в стра́сі і ра́дуйтеся у тремті́нні. (Пс. 2,11) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Блаже́нні всі, що на Ньо́го наді́ються. (Пс. 2,12) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
О, Го́споди, як бага́то мої́х ворогі́в, бага́то їх повста́ли про́ти мене́. (Пс. 3,2) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
У Го́спода спасі́ння; і на Твій наро́д – благослове́ння Твоє́. (Пс. 3,9) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, на глас 6.
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!
Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.
Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.
Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.
Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.
Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.
Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.
Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.
Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.
Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.
Псалом 141
Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.
Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.
Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.
Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.
Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.
До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!
Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.
Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.
Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Стихири
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Воздвиження хреста Господнього* спонукає все створіння* славити пресвяті страждання і розп'ятого Христа.* Убивши на ньому того,* що нас колись убив,* він, як милосердний, з надмірної своєї доброти,* оживив померлих, прикрасив і в небі жити сподобив.* Тому, радіючи, прославмо його ім'я* і звеличмо безмежне його милосердя.
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Воздвиження хреста Господнього* спонукає все створіння* славити пресвяті страждання і розп'ятого Христа.* Убивши на ньому того,* що нас колись убив,* він, як милосердний, з надмірної своєї доброти,* оживив померлих, прикрасив і в небі жити сподобив.* Тому, радіючи, прославмо його ім'я* і звеличмо безмежне його милосердя.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Хресте пресвятий!* Мойсей проображав тебе,* коли в боротьбі з жорстоким Амаликом* піднімав руки до неба.* Ти – вірних похвала,* утвердження мучеників, слава апостолів,* праведних перемога* й оборона всіх преподобних.* Тож, споглядаючи на твоє воздвиження,* радіє все створіння,* святкує і славить Христа, який з найвищою добротою* зібрав розсіяних.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Хресте преславний!* Тебе з радістю оточують ангельські хори,* і ми врочисто тебе сьогодні підносимо.* Ти, з волі Божої, підносиш усіх,* кого за споживання забороненого овочу прогнано з раю і на смерть засуджено.* Тим-то, з вірою цілуючи тебе серцем й устами,* черпаємо освячення та взиваємо:* Возвеличуйте Христа, премилостивого Бога,* і поклоняйтеся божественному його підніжкові.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
(г. 2): Хрест життя Подателя, як божественний скарб, захований у землі,* з'явився на небесах Костянтинові царю* і духовно появив йому знак перемоги над ворогами.* Радіючи ним, він, за Божою ласкою,* з вірою і любов'ю бажав бачити його воздвиження* та з великою дбайливістю виніс його з глибин землі* – на відкуплення світу і на спасіння душ наших.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
Хрест життя Подателя, як божественний скарб, захований у землі,* з'явився на небесах Костянтинові царю* і духовно появив йому знак перемоги над ворогами.* Радіючи ним, він, за Божою ласкою,* з вірою і любов'ю бажав бачити його воздвиження* та з великою дбайливістю виніс його з глибин землі* – на відкуплення світу і на спасіння душ наших.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Ти наш могутній покров, пресвятий Хресте Христовий!* Освяти нас твоєю силою,* щоб ми з вірою й любов'ю тобі поклонялися.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
У вигляді світлосяйного сузір'я, Хресте,* ти у видінні появив великому Костянтинові повну перемогу.* Його мати Олена знайшла і всьому світові тебе об'явила.* І ми, хор вірних, сьогодні підносячи тебе, кличемо:* Просвіти нас, живоносний Хресте, твоєю світлістю!* Освяти нас, прецінний Хресте, твоєю силою* й утверди нас твоїм воздвиженням проти ворожих полків!
Слава і нині (г. 2): Прийдімо, всі народи, поклонімось благословенному дереву,* через яке довершено вічну справедливість.* Бо той, що на дереві обманув праотця Адама,* був переможений хрестом* і той, що в неволі тримав царське створіння,* зазнав найбільшої поразки.* Ось Божою кров'ю змито зміїну отруту* і знесено прокляття справедливого засуду* – завдяки несправедливому вирокові на Праведника.* Бо треба було, щоб дерево деревом оздоровилося* та щоб стражданнями непричетного мукам* − були знесені муки осудженого за провину при райськім дереві.* Тому, Христе Царю, слава твоєму мудрому провидінню,* яким ти спас усіх, як благий і людинолюбний!
Вхід
Диякон потиху: Господеві помолімся,
а священик мовить потиху молитву входу:
Благий Людинолюбче Царю, що все благословляєш! Молимось Тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід Твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика:
Благослови, владико, святий вхід.
Священник благословляє до сходу і каже:
Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.
Премудрість! Прості!
Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, поба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.
Будьмо уважні!
Священник: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 8):
Благослові́ть ни́ні Го́спода,* всі слу́ги Госпо́дні (Пс. 133,1).
Стих: Ви, що стоїте́ в хра́мі Госпо́днім, у дво́рах до́му Бо́га на́шого (Пс. 133,1).
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Виходу читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: І повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двигнули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води. Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера. І нарікали люди на Мойсея, говоривши; «Що нам пити?» А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх. І сказав: «Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому до вподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель». Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою. З Еліму рушила вся громада синів Ізраїля й прийшла у Сін-пустиню, що між Елімом та Синаєм. (Вих. 15, 22-27; 16, 1)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Приповідок читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Сину, не легковаж Господнього докору і не ухиляйся, коли він карає. Кого Бог любить, того й картає, як батько улюбленого сина. Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. Вік довгий у її правиці, і в лівиці – багатство й слава. Шляхи її - шляхи відради, всі її стежки - мирні. Вона дерево життя для тих, хто її держиться, щасливий, хто її вхопився. (Прип. 3, 11-19)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: Брами твої будуть завжди відкриті; ні вдень, ні вночі не будуть зачинятись, щоб принести до мене скарби народів під проводом їхніх царів. Народ бо й царство, що не захоче тобі служити, загине; ті народи будуть знищені дощенту. Слава Ливану прийде до тебе: кипарис, явір разом із сосною, щоб прикрасити місце моєї святині, і я прославлю місце, де покояться мої ноги. Сини твоїх гнобителів прийдуть, припавши до тебе в покорі; всі ті, що тобою гордували, припадуть до стіп твоїх ніг і назвуть тебе містом Господнім, Сіоном Святого Ізраїлевого. Тебе покинули й зненавиділи, тебе оминали; зате я вчиню тебе славою повіки, радістю від роду й до роду. Ти будеш ссати молоко народів, ти будеш усмоктувати царські скарби, і зрозумієш, що я − Господь, твій Спаситель, і що Потужний Якова − твій Відкупитель. (Іс. 60, 11-16)
Єктенія усильного благання
Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.
Вірні: Господи, помилуй.
Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященного Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому [і в святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Сподоби, Господи
Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.
Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.
Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.
Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.
Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.
Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.
Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на Литії
(г. 1): Сьогодні воістину справдилося* святе пророче слово Давида:* Ось бо торжественно, всещедрий Господи,* поклоняємося підніжкові пречистих ніг твоїх.* Надіючись на захист твоїх крил, кличемо: Багатомилостивий Христе!* Нехай появиться на нас світло лиця твого!* Піднеси знамено вірних твоїх людей* − воздвиженням святого хреста твого.
Дерево справжнього життя* було посаджене на Череп-місці.* На ньому предвічний Цар учинив спасіння посеред землі.* Нині його вознесінням освячуються кінці світу* і святиня Воскресіння оновлюється;* радіють ангели на небі та втішаються на землі люди,* взиваючи з Давидом й промовляючи:* Вознесіте Господа Бога нашого* і впадіте ниць перед підніжком його стіп,* бо він святий і подає світові велику милість.
Патріярх Яків проображав, Христе, твій хрест,* коли внукам давав благословення,* поклавши на їхні голови навхрест свої руки.* Його ми, Спасе, нині підносимо й кличемо:* Дай ним перемогу святій твоїй Церкві,* як колись – Костянтинові!
Слава і нині (г. 4): Прообразом, Христе, сили святого хреста був Мойсей,* тоді, як він у Синайській пустині перемагав ворога – Амалика.* Коли він хрестовидно розпростирав руки,* підносив на дусі народ.* Сьогодні це сповнилось на нас:* нині хрест підноситься і демони втікають;* нині все створіння від тліні звільнюється,* бо задля хреста спливли на нас усі ласки.* Тому з радістю припадаємо всі перед тобою, кажучи:* Які величні діла твої,* Господи, − слава тобі!
Литійні молитви
Коли вірні починають литійні стихири, відбувається кадження за уставом; священик з хрестом у руці, а диякон з кадильницею, ідуть у притвор.
Коли хор закінчить литійні стихири, диякон голосно співає:
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої́ ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животво́рчого Хреста́, яко́го сього́дні всесві́тнього воздви́ження сві́тлий пра́зник торже́ственно святку́ємо; засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безпло́тних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х, сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х, сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грі́шних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященного Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших: Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній);* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані;* за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.
Вірні: Киріє, елейсон (12 р.).
Священник: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і людинолюбний Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: I духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, якого сьогодні всесвітнього воздвиження світлий празник торжественно святкуємо; і святого (ім'я, якого є храм) і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій, і спаси душі наші, як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 5, самоподібний): Радуйся, життєдайний Хресте,* благочестя нездоланна перемого,* райські двері,* вірних підкріплення, церковна охороно!* Тобою тлінність подолано і стоптано владу смерти,* ми ж піднеслись із землі на небо.* Зброє непереможна, бісів переможцю,* славо мучеників і преподобних справжня окрасо,* пристане спасіння!* Дай світові велику милість.
Стих: Прославляйте Господа, нашого Бога, і поклоняйтеся підніжжю ніг його, бо святе воно.
Радуйся, Господній Хресте!* Ти звільнив людство від прокляття.* Ти – знак дійсної радости,* бо твоїм воздвиженням, всечесний, ти проганяєш ворогів.* Ти – наш помічник, царів потуга, праведних сила,* священиків окраса і знак твій − визволення від злого.* Ти владний жезл, що нас провадить,* зброя миру, якій з острахом служать ангели,* і божественна слава Христа,* що подає світові велику милість.
Стих: Бог же Цар наш предвічний,* вчинив спасіння посеред землі.
Радуйся, чесний Хресте!* Для незрячих ти провідник,* для немічних лікар, воскресіння для всіх покійних!* Ти нас підніс із тління, в яке ми впали,* тобою знесено прокляття;* як ти прогнав диявола,* розквітнуло нетління і ми, земляни, стали дітьми Божими.* Дивлячись нині на твоє воздвиження архиєреєвими руками,* підносимо того, хто на тобі був піднесений, і тобі поклоняємося,* зачерпнувши вдосталь велику милість.
Слава і нині (г. 8): Твій хрест святий, Христе Боже,* колись Мойсей прообразив на собі* і розбив та переміг Амалика.* А й піснетворець Давид, оспівуючи його,* як твоїх ніг підніжок, доручав йому вклонятися.* Сьогодні ми, грішні, вклоняємось йому* і недостойними устами оспівуємо тебе,* що зволив на ньому дати себе прибити, і молимося:* Господи, сподоби нас, з розкаяним розбійником, твого царства!
Пісня Симеона
Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.
Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;
Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;
Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій. (3 р.)
Благословення хлібів
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Священник: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь. Будь ім’я́ Госпо́днє благослове́нне відни́ні й дові́ку. (3 р.)
Псалом 33
Благословлю́ Го́спода повсякча́сно,* зав́жди хвала́ Його́ на уста́х у ме́не.
Душа́ моя́ неха́й Го́сподом хва́литься,* неха́й покі́рні чу́ють те й веселя́ться
Велича́йте Го́спода зо мно́ю;* і вознесі́мо Ім’я́ Його́ ра́зом.
Я шука́в Го́спода, і Він почу́в мене́;* і звільни́в мене́ від усі́х мої́х скорбо́т.
Гля́ньте на Ньо́го й розвеселі́ться,* обли́ччя ва́ше неха́й не соро́миться
Ось візва́в бідола́ха, і Госпо́дь почу́в,* і врятува́в його́ від усі́х його́ на́пастей.
А́нгел Госпо́дній стої́ть на ва́рті навкру́г тих, що Його́ боя́ться,* і їх визволя́є.
Спро́буйте й подиві́ться, яки́й до́брий Госпо́дь.* Блаже́нний, хто до Ньо́го прибіга́є.
Бі́йтеся Го́спода, Його́ святі́,* бо нема́ неста́чі в тих, що Його́ боя́ться.
Бага́ті збідні́ли й голоду́ють,* а тим, що Го́спода шука́ють, нія́кого бла́га не забра́кне.
Священник: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і людинолюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, істинний Бог наш - молитвами пречистої Своєї матері, силою чесного і животворчого Хреста, якого сьогодні всесвітнє воздвиження світло святкуємо, і святого, якого є храм, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
Кондак (г. 4): Вознíсся Ти на хрест добровíльно.* Ново́му лю́дові Твоє́му, що Твоє́ ім’я́ но́сить,* дару́й щедро́ти Твої́, Хри́сте Бо́же.* Возвесели́ си́лою Твоє́ю благовíрний наро́д,* перемо́ги на супроти́вників дай йому́,* що за по́міч ма́є Твоє́ ору́жжя ми́ру, непобо́рну перемо́гу.